WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 26 | 27 || 29 | 30 |   ...   | 104 |

«Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний варіант українсько-угорського видання / Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний ...»

-- [ Страница 28 ] --

Будівельна активність в Ужгороді 20–30-х років не обмежувалася адміністративними комплексами і житловими кварталами, замовленими державою. Значний рух панував також в індивідуальній та громадській забудові. Розплановано було під забудову понад 800 тис. м кв. території міста, де виникли цілі вулиці родинних вілл. На жертовні кошти держави і громадян-патріотів Підкарпатської Русі у 1928 році на вул. Другетів, 21 у м. Ужгород постав модерний і солідний Народний дім товариства «Просвіта». Будова виконана за проектом архітектора А. Фодора та інженера Е. Егрешія.

Найвиразніше втілення ці принципи знайшли в розбудові нових адміністративножитлових кварталів Ужгорода (Малий та Великий Галагов), комплексних лікарень у Мукачеві, Берегові, Севлюші, кварталах родинних будинків-вілл на лівому березі Латориці та ансамблів житлових будинків вулиці Кірова в Мукачеві, ансамблю навколо гімназії в Хусті, комплексній розбудові Солотвина. Проектування цих та інших урбаністичних комплексів проводилось у відомих світові майстернях архітекторів-конструктивістів Й. Гочара, О. Фірлінгера, А. Крупки та ін. Будівництво здійснювали будівельні фірми із Праги, Пільзня, Брно та їх філіали в Ужгороді, Мукачеві, Хусті. Будівникі-конструктивісти не знали «довгобуду». Будівельні замовлення виконувались у чітко визначені терміни із високою якістю. Це і по сьогодні наглядно проступає в ансамблях площ Народної, Пушкіна, всього правобережжя Ужгорода. Так звана «Народна рада» (монументальна будова земського

Закарпаття у складі Чехословацької Республіки (1919–1939)

управління) на пл. Народній була побудована всього за два роки (1934–1936) за проектом архітектора А. Крупки. Будова вражає естетичним раціоналізмом, монументальністю і одночасно є незвично легкою і простою у композиційній довершеності архітектурного смаку.

Успішно розбудовувались у 20–30-х роках і Мукачево, Берегово, Севлюш (Виноградово), Хуст, Солотвино тощо. Так, Мукачево із типового іудейського містечка перетворювалось у економічний і культурний центр. У конструктивному стилі забудовувався міський центр. Тодішні новозведені службові, громадські житлові будинки і по нині є цінними пам’ятниками конструктивістської модерної архітектури європейського значення. Комплексна забудова у модерному європейському стилі проводилась і в Берегові, Виноградові, Хусті. В останньому зведена була адміністративна будова окружного управління, де в 1938–1939 роках розміщувався уряд Карпатської України. Тут було розбудовано комплексно цілий квартал для урядовців, вчителів, лікарів. Комплексну забудову отримало також містечко Солотвино

– центр закарпатського соледобування. Навколо центральної площі з 1936 року, за проектом празького архітектора Й. Гочара, стали зводитись двоповерхові житлові будинки для робітників й управлінців, будови загальної і середньої школи, гірничого управління, пошти, поліцейського управління, магазин. У стилі конструктивізму тут побудована була і церква. Майже у всіх містах, містечках і великих селах будувались школи і навчальні заклади за останнім словом техніки та архітектурної думки, яка домінувала тоді у центральноєвропейському будівництві та архітектурі.

Варто згадати, що у 20–30-х роках на Закарпатті успішно займалась розбудовою туристичної галузі Чехословацька туристська спілка, зусиллями якої були побудовані туристські готелі й бази у Волівці, Рахові, Ясиня, Берегові, Хусті, Мукачеві, Солотвині, Синевирі, Волосянці, Воловому, на Менчуї, полонині Руній тощо.

7.7. Релігійне питання в Карпатській Україні

Наприкінці 30-х років греко-католицька церква на території нерадянської України нараховувала 4.370.000 вірників, 3.040 парохій з 4.440 церквами. В п’ятьох єпархіях з двома Апостольськими адміністраторами діяли два єпископи та один митрополит. На території Закарпаття нараховувалось 410.000 греко-католиків.

Після Віденського арбітражу в Карпатській Україні залишилося 280 парафій, які не мали єпископа. Вже 3 листопада 1938 року від імені Мукачівської грекокатолицької єпархії та ряду політичних партій і об’єднань, був складений меморандум, який передали урядам Чехословаччини, Великобританії, Франції, Німеччини, Італії, Польщі, Румунії, Угорщини та Югославії. В меморандумі вказувалося, що «віденський арбітраж відторгнув від Карпатської Русі головне місто Ужгород і промисловий центр Мукачево, без яких край з точки зору економічної, культурної та національної існувати не може. Тому заявляємо, що і після віденського арбітражу розглядаємо цю територію єдиною і неподільною». Цей меморандум не справив ніякого впливу на ініціаторів арбітражу у Відні, а тому мав символічне значення.

Єпископ Олександр Стойка зробив спробу підпорядкувати собі греко-католицькі 140 Розділ I.

парафії Карпатської України. Він направив до Хуста каноніка Людовика Міня, щоб той управляв 280 парафіями. Ватикан, звісна річ, на такий крок не пішов.

Тогочасна Карпатська Україна ставала центром боротьби не тільки політичної, але і церковної. У ситуації, яка склалася, проявив ініціативу єпископ Крижевацької греко-католицької єпархії Діонизій Няраді, який «подав меморандум на руки кардинала Євгена Тіссерана, секретаря Конгрегації Східної Церкви в Римі, інформуючи, що в Карпатській Україні понад 400.000 вірних залишається без єпископа». 14 листопада 1938 року Папа Пій ХІ прийняв на аудієнції Діонизій Няраді, під час якої доручив йому «піклуватися найбіднішим народом Підкарпаття, що лишився без пастиря й інших необхідних засобів». Уже з перших днів свого перебування в Карпатській Україні, Діонизій Няраді зарекомендував себе відвертим прихильником української ідеї. Єпископ заснував «Товариство греко-католицьких священиків», яке очолив Юрій Станинець, а секретарем став Севаст’ян Сабол. Контакт з духовенством він підтримував при допомозі «Вісника Мукачівської єпархії в Чехословацькій Республіці», перший номер якого побачив світ 1 січня 1939 року в Хусті.

Всього вийшло п’ять номерів. У «Віснику» друкувалися звернення єпископа до священиків та вірників, інформації про життя єпархії тощо. Севаст’ян Сабол видавав «Місійний календар». Ці видання друкувалися в приміщенні державної друкарні в Хусті.

Наприкінці 30-х років ХХ століття дві греко-католицькі вчительські семінарії значно розширили число учнів і щороку випускали по 200–250 випускників. Крім того, в Ужгороді успішно працювала греко-католицька семінарія, яка готувала священиків. За порадою уряду Августина Волошина владика Діонизій Няраді з 1 лютого 1939 року переніс до Оломоуца Ужгородську богословську семінарію.

Її ректором було призначено монаха-василіана М. Калинця.

Під час виборів три священики були обрані послами Сойму Карпатської України

– Кирило Феделеш, Адальберт Довбак і Юрій Станинець. 10 березня 1939 року Діонизій Няраді видав розпорядження священикам про урочисте відзначення в церквах Сойму Карпатської України. У розпорядженні говорилося: «В особливіший спосіб поручаю і заряджую, щоб у день отворення Сойму – точна дата буде оголошена в радіо – у всіх парохіях нашої єпархії на автономній території Карпатської України всечестиві отці духовні відправили Службу Божу; наперед треба повідомити вірників і місцеві уряди. Рівно ж заряджаю, щоб із тої світлої нагоди всі дзвони по наших церквах дзвонили на навечеріє (в останній вечір перед днем відкриття Сойму) й у самий день отворення Сойму по Службі Божій – також через чверть години».

У 1936 році в краї було зареєстровано 140.000 чоловік православного віросповідання, їх обслуговувало 67 служителів культу (15 монахинь та 52 священики).

Першим сербським єпископом на Закарпатті був Досифей, пізніше Владимир Раїч, якого угорька влада після окупації усунули. В Карпатській Україні існувало 140 православних парафій з 5 монастирями, з чого два були жіночі, а один на Пряшівщині. Всього в краї нараховувалось 155.000 православних. Православна церква на Карпатській Україні належала до юрисдикції Сербської православної церкви.

28 листопада 1938 року Августин Волошин прийняв нового єпископа православної церкви В. Раїча з Мукачева, а 21 грудня прем’єра відвідав сербський православний митрополит Йосиф у супроводі єпископа В. Раїча й архімандрита

Закарпаття у складі Чехословацької Республіки (1919–1939)

О. Кабалюка. Делегація передала привітання від патріарха православної церкви Гаврила. Митрополит Йосиф запевнив Августина Волошина, що православна церква буде лояльна до влади Карпатської України та не буде втручатися до національних справ. Таким чином, уряд Августина Волошина пішов на зближення з керівництвом православної церкви, яке почало приносити перші позитивні наслідки.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


15 березня 1939 року гортіївські війська розпочали окупацію Карпатської України. Через деякий час почалися масові репресії, які не обминули і представників церкви, причому, не мало суттєвого значення до якої конфесії належав той чи інший священик.

8. КУЛЬТУРА УГОРЦІВ ЗАКАРПАТТЯ МІЖ ДВОМА

СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ

–  –  –

Нові кордони, які виникли в результаті мирних угод після завершення Першої світової війни, дали про себе знати не тільки в державно-політичній, але й у культурномистецькій та літературній сферах. Раніше однорідна угорська культура стала територіально розчленованою. У рамках Тріанонських кордонів в Угорщині існували заклади для збереження культури, але території, які опинилися за кордоном, зіштовхнулись із багатьма проблемами. Створення та функціонування системи закладів культури, зважаючи на багаті регіональні традиції, найлегше проходило у Трансільванії, що відійшла до Румунії. Регіональні традиції на інших територіях, заселених угорцями, в тому числі і в Чехословаччині, були менш відчутними. З появою окремих культур угорських меншин утворилася своєрідна поліцентрична модель, яка суттєво відрізнялася від іншомовних поліцентричних культур.

Культура закордонних угорців і далі залишалась частиною єдиної культури угорської нації, хоча в ній і посилився регіональний колорит у результаті відмежування від Угорщини та культурного і політичного впливу домінуючих націй.

У закордонних угорських спільнотах відбувся процес реінтеграції внаслідок їх переходу в стан меншин та потрапляння в різні суспільно-політичні системи:

в міжвоєнний період Румунія і Югославія були королівствами, а Чехословаччина та Австрія мали республіканський устрій, що різним чином впливало на можливості та свободу дій меншин.

Угорці Чехословаччини в результаті державно-адміністративного поділу утворили два різні культурно-політичні середовища: «словацьке» («szlovenszki») та «підкарпаторуське» («krptaljai»).

142 Розділ I.

8.2. Преса Між двома світовими війнами Чехословацька Республіка загалом забезпечувала належні умови для функціонування преси національних меншин. Заснувати газету було неважко, свобода преси гарантувалась Конституцією, хоча деколи траплялось, що через цензуру вилучали деякі статті або їх частини, конфісковували увесь тираж певних номерів або тимчасово забороняли друк газет. У Чехословаччині виходило близько 600 угорських газет, із них приблизно 70 – на Закарпатті. Серед загальнодержавних найавторитетнішою був «Prgai Magyar Hrlap» («Празький угорський вісник»), який виходив з 1922 по 1938 рік. Деякі з тогочасних впливових видань Підкарпатської Русі: «Ruszinszki Magyar Hrlap» («Угорська газета Русинії»), пізніша назва: «Krpti Magyar Hrlap» («Карпатський угорський вісник») (Ужгород

– Деже Зомборі, Пал Рац, Міклош Ковач), «Hatrszli jsg» («Прикордонна газета») (Ужгород – Ендре Тагі, Балінт Мадяр), «Az slak» («Абориген») (Мукачево – Аладар Р. Возарі), «Krptalja» («Підкарпатська Русь») (Берегово – Йожеф Надош, Ласло Кіш, Анна Надош), «Krpti Hrad» («Карпатська хроніка») (Мукачево – Меньгерт Шимон), «Krpti Napl» («Карпатський щоденник») (Ужгород

– Йожеф Еперйешші), «Krpti Magyar Gazda» («Карпатський угорський ґазда») (Берегово – Ласло Беллєї), «Beregi jsg» («Березька газета») (Берегово – Шандор Як), «Munks jsg» («Робоча газета») (Ужгород – Бейла Ійєш, Йожеф Ґаті, Герман Феєр) та ін., що в основному мали чітку політичну орієнтацію. Ці газети є своєрідними документами тієї епохи, бо з їх допомогою можна хоча б частково відновити хід тих подій, про які сьогодні дізнатися з інших джерел вже неможливо. Таким чином, можна скласти уявлення про те, як, наприклад, сприймала угорська інтелігенція Ужгорода приєднання міста до Чехословаччини та складні умови миру для Угорщини.

Буденне життя того періоду можна простежити за репортажами в «Hatrszli jsg» («Прикордонній газеті») та «Ungvri Kzlny» («Ужгородському віснику»).

Осінь 1918 року запам’яталася незвично теплою погодою. В Ужгороді вдруге зацвіли дерева. Наслідки тривалої війни лягли важким тягарем на населення, особливо через проблеми з постачанням. Адміністрацією визначено персональні ліміти споживання харчових продуктів для населення; значна частина цукру «контрабандою переправляється з Галичини»; бракує жиру, «сала для женців», «замінників кави», засобів прання тощо; у греко-католицькій міській школі для дівчат та у вчительській семінарії з огляду на «труднощі з харчовим забезпеченням інтернату» перенесено початок навчального року. В сільській місцевості намагаються вирощувати тютюн, однак на такі починання, як на протизаконні, накладаються жорсткі санкції фінансової інспекції. Прикро, що влада новим розпорядженням заборонила домашнє самогоноваріння. Людей головним чином гнітить «іспанська епідемія», що збирає урожай жертв серед населення. Через це на початку жовтня у всіх школах міста припинено навчання.

У жовтні з’ясувалося, що Угорщина війну програла. Але тоді це ще не здавалось трагічною фатальністю. «З Божим таланом не позиватимемося», – писала «Прикордонна газета». Усіх цікавило єдине питання: окупують «чехословаки» місто чи ні? У грудні все більше новин вказують на окупацію. Якість життя відчутно

Закарпаття у складі Чехословацької Республіки (1919–1939)



Pages:     | 1 |   ...   | 26 | 27 || 29 | 30 |   ...   | 104 |
 
Похожие работы:

«ДНІ НАУКИ 20-21 березня 2013 р. ХVIIІ наукова викладацько-студентська конференція ПРОГРАМА Острог – 2013 2 Дні науки НаУОА ОРГКОМІТЕТ КОНФЕРЕНЦІЇ Пасічник І. Д. – голова оргкомітету, доктор психологічних наук, професор, ректор НаУОА. Кралюк П. М. – заступник голови оргкомітету, доктор філософських наук, професор, перший проректор з навчально-наукової роботи НаУОА. Каламаж Р. В. – доктор психологічних наук, професор, проректор з навчально-виховної роботи НаУОА. Атаманенко А. Є. – доктор...»

«Проблеми підготовки сучасного вчителя № 9 (Ч. 1), 2014 УДК (477)(043.3) Наталія Коляда РОЗВИТОК ГРОМАДСЬКО-ПЕДАГОГІЧНОГО РУХУ ЯК ОБ’ЄКТИВНИЙ ЧИННИК ВИНИКНЕННЯ ДИТЯЧОГО РУХУ (КІНЕЦЬ ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.) У статті схарактеризовано розвиток громадсько-педагогічного руху кінця ХІХ – початку ХХ ст. як важливого об’єктивного чинника виникнення дитячого руху – нового засобу цільового соціального виховання підростаючого покоління, різнопланового соціально-педагогічного явища, основними ознаками якого є...»

«1. Панько Т. І. Від терміна до системи : становлення маркситсько-ленінської політекономічної термінології у схднослов’янських мовах / Т. І. Панько. – Л. : Вища шк., 1979. – 148 с. Панько Т. І. Українське термінознавство / Т. І. Панько, І. М. Кочан, Г. П. Мацюк. – Л. : Світ, 1994.– 216 с. 2. Наконечна Г. Українська науково-технічна термінологія. Історія і сьогодення / Галина Наконечна. – Л. : Кальварія, 1999. – 110 с. 3. Скороходько Е. Термін у науковому тексті (до створення терміноцентричної...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія екон. 2007. Вип. 37. С.94-102 Ser. econ. 2007 Vol.37 P.94УДК 330.101.5 ВПЛИВ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ ЯК ЕКОНОМІЧНИХ СУБ’ЄКТІВ НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК А. Стасишин Львівський національний університет імені Івана Франка 79008, м. Львів, проспект Свободи,18 Розглянуто теоретичні основи формування і функціонування транснаціональних корпорацій як економічних суб’єктів. У статті аналізується вплив ТНК на конкурентоспроможність...»

«МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПАМ’ЯТКООХОРОННИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Клочко В.І. ОЗБРОЄННЯ ТА ВІЙСЬКОВА СПРАВА ДАВНЬОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ (5000–900 рр. до Р.Х.) Київ 2006 Клочко В.І. Озброєння та військова справа давнього населення України (5000–900 рр. до Р.Х.). – К.: АртЕк, 1996. – 337 с. В монографії розглядаються результати багаторічних досліджень озброєння давніх суспільств на території України, починаючи від доби неоліту – бронзи і до кіммерійського періоду....»

«ISSN 2072-1692. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2012. № 51 УДК 316.42:17.025.1 А.А. КРАВЧЕНКО (кандидат історичних наук, доцент, докторант кафедри соціальної філософії та філософії освіти) Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ E-mail: kravchenkoalla@list.ru ФЕНОМЕН «СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ» В ЕВОЛЮЦІЇ СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ В статті здійснений аналіз проблеми соціальної відповідальності в контексті соціальної, економічної та культурної ґенези суспільства....»

«ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ І МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ТРУДОВОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ Лариса СЕМЕНОВСЬКА РЕАЛІЗАЦІЯ ІДЕЇ ПОЛІТЕХНІЗМУ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ МОДЕРНІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ У статті обґрунтовано історичні передумови становлення ідеї політехнізму. Розкрито сучасні шляхи її реалізації в Україні як стратегічного напрямку модернізації національної системи освіти. Сучасна педагогічна наука характеризується зміною методологічних орієнтирів і, відповідно, актуалізацією...»

«ISSN 2072-1692. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2011. № 44 УДК 141.7:115.4 В.О. СКВОРЕЦЬ Запорізький національний унверситет, Запоріжжя ПРОСТІР І ЧАС ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ЖИТТЄУСТРОЮ НАРОДУ Аналіз проблеми простору – часу життєустрою народу засвідчує, що простір життєустрою народу відображає структурну цілісність відтворювальних процесів етносоціального організму на певному етапі його історичного розвитку, а час життєустрою народу відображає функціональні зміни відтворювальних процесів...»

«Інститут педагогіки АПН України ПОБІРЧЕНКО Наталія Семенівна УДК 371.302:371.04. ПЕДАГОГІЧНА Й НАУКОВО-ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ГРОМАД У КОНТЕКСТІ СУСПІЛЬНОГО РУХУ НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ (друга половина ХІХ початок ХХ століття) 13.00.01 загальна педагогіка та історія педагогіки АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук Київ 200 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України. Науковий консультант: доктор педагогічних наук,...»

«АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВІТЧИЗНЯНОЇ ТА ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ: Збірник наукових праць. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету Випуск 22, 2011 94: 355.21 (477. 4/.51) «17/18» (=411.16) Трофімук Тетяна РЕКРУТСЬКІ НАБОРИ ЄВРЕЇВ У БАТАЛЬЙОНИ ВІЙСЬКОВИХ КАНТОНІСТІВ У РОСІЙСЬКІЙ АРМІЇ ХІХ ст.: АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВЧОЇ БАЗИ У статті зроблено спробу комплексного висвітлення участі єврейського населення у комплектуванні російської армії ХІХ ст. Зокрема висвітлено роль євреїв у формуванні...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»