WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 25 | 26 || 28 | 29 |   ...   | 104 |

«Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний варіант українсько-угорського видання / Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний ...»

-- [ Страница 27 ] --

У першій половині 20-х років виникають драматичні гуртки при читальнях «Просвіти», які ставили вистави на аматорському рівні. Однак вже тоді відчувався брак коштів. Саме з цієї причини, після відходу від справ О. Загарова, жодний актор не наважувався очолити театр. Було вирішено створити дирекцію в складі М. Бращайка, Я. Барнича і М. Певного. Вищеназвана дирекція підлягала театральній секції Головного відділу товариства «Просвіта», яку очолював А. Волошин.

Фінансова криза 1925 року особливо посилилася в 1926–1929 роках. Справа дійшла до того, що Головний відділ «Просвіти» вирішив закрити театр. У такій невтішній ситуації опинився новий директор Микола Аркас (1881–1938) – режисер, актор, співак, уродженець Миколаєва, який до цього часу виступав у театрі Садовського в Києві, в «Народному Домі» в Одесі, Катеринодарі та Галичині. Матеріальні нестатки, політичні цькування творчих працівників театру і внутрішні незгоди між ними, зрештою, призвели до того, що 1 січня 1930 року «Руський театр» товариства «Просвіта» в Ужгороді припинив своє існування.

Визначним представником закарпатського театрального мистецтва 20–30-х років XX століття був Юрій Августин Шерегій, корифей українського театру, драматург та режисер, культурно-просвітній працівник, уродженець Срібної Землі.

Під умілою рукою корифеїв театру «Просвіти» в Ужгороді здобув основні відомості і практику акторської майстерності, режисури, які згодом доповнює власними студіями. Під час студій у Празі організує при Союзі українських студентів драматичний кружок «Верховина», з яким поставив у 1927–1930 роках 14 прем’єр, 48 вистав у Празі, Подєбрадах та в містах і селах Закарпаття. У 1931 році організував в Ужгороді Музично-драматичний гурток «Веселка», в якому сам режисував і грав. Будучи професором у Хусті (1931–1933), закладає драматичний гурток при «Пласті» і спільно з братом Євгеном, як диригентом, готує оперу «Запорожець за Дунаєм» (в основному силами місцевих аматорів), з якою поїхали на IV світову пластову Жемборі в Угорщині, в Ґеделле, де виступили перед шістьма тисячами глядачів 5 серпня 1933 року, оперою та іншими програмами. З цього драматичного гуртка, переважно з учителів і студентів-пластунів, організував разом із братом Євгеном Краєвий пластовий хор із драматичною секцією, яка поступово перетворювалася в театральну дружину «Нова Сцена» при філії «Просвіти» в Хусті (1936). У 1937–1938 роках це вже реєстроване товариство «Нова сцена» в Ужгороді, а з 1938 року – єдиний театр Карпатської України «Український театр Нова Сцена», спершу в Ужгороді, а після евакуації – в Хусті. Діяльність Ю. А. Шерегія, як і діяльність «Нової Сцени», припинилась у березні 1939 року.

Паралельно з «Новою сценою» навесні 1936 року виник ще один театральний колектив, який став основним конкурентом колективу, очолюваному Ю. Шерегієм,

Закарпаття у складі Чехословацької Республіки (1919–1939)

– Земський Підкарпатський Народний театр. Режисером перших вистав театру був чеський актор на пенсії Франтішек Главатий. Чеські та російські п’єси, які ставив цей театр, перекладалися на руську мову. Театр Ф. Главатого матеріально підтримувався чехословацьким урядом. Під час його гастролей у Празі, вистави ЗПНТ відвідали президент Е. Бенеш, прем’єр-міністр М. Годжа та інші члени празького уряду. У сезоні 1937–1938 років ЗПНТ очолювали відразу два режисери – П. Алєксєєв, який готував російськомовні п’єси і В. Іванов-Стахуров – українські.

Наприкінці серпня 1938 року розпочалися переговори між представниками ЗПНТ та «Нової сцени» про об’єднання в єдиний театральний колектив. На пропозицію керівництва ЗПНТ приєднатися акторам «Нової сцени» до нього, останні відповіли категоричною відмовою. Велика частина акторів із ЗПНТ перейшла до «Нової сцени», а ті, що залишилися, після проведення трьох останніх вистав, припинили своє існування, ЗПНТ саморозпустився.

У результаті першого Віденського арбітражу 2 листопада 1938 року Ужгород опинився в руках гортистської Угорщини. Місто залишили різні установи і організації. Така доля спіткала і колектив «Нової сцени». Відомий закарпатський театр переїхав до Хуста. Останній склад «Нової сцени» був таким: директор, драматург і режисер – Ю. А. Шерегій, шеф-режисер М. Аркас, хореограф і балетмейстер В. Лібовицький, диригент Є. Шерегій, адміністратор М. Баланчук. Відкриття театру «Нова сцена» в Хусті відбулося 26 листопада 1938 року. На виставі «Запорожець за Дунаєм» були присутні А. Волошин та представники його уряду.

У листопаді 1938 року, у часи існування Карпатської України, театр «Нова сцена»

отримав статус стаціонарного державного театру з офіційною назвою «Український державний національний театр «Нова сцена» в Хусті». Ще 8 березня 1939 року в Хусті театр поставив виставу «Сорочинський ярмарок», а 11–12 березня в Королеві – «Над Дніпром» і «Місяць і зоря». На 14 березня було вирішено поставити виставу «Гайдамаки», а 15 березня 1939 року театр «Нова сцена» припинив своє існування.

7.5. Музична творчість та живописне мистецтво

Початки професійного музикування на Закарпатті пов’язані з релігійними інституціями. Церква і монастирі були основним каналом, через який населення прилучалось до європейської культури. Саме з діяльністю хору Ужгородського греко-католицького кафедрального храму «Гармонія», заснованого у 1833 році Костянтином Матезонським, пов’язане закладення основ хорової музичної традиції краю. У 1933 році музична громадськість Підкарпатської Русі широко відзначила сторіччя заснування хору. Ювілейні концерти «Гармонії» з великим успіхом відбулись у містах і селах краю та за його межами. Хор «Гармонія» діяв до 1944 року. У першій половині 20-х років ХХ століття починається активний процес формування музичних і культурно-освітніх товариств та організацій, їх кількісне і якісне зростання. Культурницькі потреби, в тому числі й музичні, найширших верств населення реалізувались у двох наймасовіших культурно-освітніх організаціях краю – «Просвіта» та «Товариство ім. О. Духновича».

136 Розділ I.

Найпершим із музичних інституцій того часу вважають Ужгородське товариство любителів музики «Філармонія», до складу якого на початку 1920 року входили хор, оркестр, музична школа, згодом музично-драматичне товариство «Боян».

Колективи «Філармонії» проводили активну хорову концертну діяльність упродовж першої половини 20-х років. Згодом виникає і успішно діє широка мережа хорових колективів та хорових товариств, які відігравали вирішальну роль у становленні музичної культури Закарпаття 20–30-х років ХХ століття. Одним із перших визначних таких хорів був хор під керівництвом М. Садовського при «Руському театрі» «Просвіти». У краї виникали і діяли десятки хорів при гімназіях, семінаріях, академіях, школах, читальнях, церквах тощо. Процес формування хорового мистецтва стверджував з’їзд «Руських національних хорів» Підкарпатської Русі, який відбувся в Ужгороді 1926 року.

У 30-х роках продовжувала діяти велика кількість хорів, число яких досягло 150–170 колективів. У їх організації особлива увага і заслуга належить вчителям, які не шкодували часу і сил для підтримки і розвитку культурних прагнень народу.

Кожна етнічна група, що проживала на Підкарпатській Русі, створювала свої національно-культурні товариства, при яких діяли хори та оркестри різних складів.

Так, у 20–30-х роках серед чехословацької спільноти виділялись товариства імені Б. Сметани і «Сокіл». Вони та їхні хори діяли в Ужгороді, Мукачеві, Іршаві, Королеві, Берегові, Хусті, Рахові, В. Березному, Білках та ін.

Поруч із масовим аматорським рухом у Підкарпатській Русі формується виконавство на професійній основі. На ниві музичного життя починають працювати окремі діячі, які проводять активну концертну діяльність, формують свої школи та закладають основи виконавства. Серед них виділяються такі імена, як Олександр Кізима, Олекса Приходько, Степан Фенцик, Федір Шимоновський, Іван Романченко, Віктор Желтвай, Степан Дудинський, Роман Кирчів, Михайло Рощахівський, Іоанн Бокшай, Сіон Сільвай, Петро Милославський, Григорій Гузенний та багато-багато інших. Найяскравішою зіркою на небосхилі професійного музичного мистецтва краю була творча й педагогічна діяльність Дезидерія Задора (1912–1985). Як виконавець він зробив величезний внесок у популяризацію світової музичної класики в Закарпатті. Висока виконавська майстерність, ерудиція, емоційність, відчуття стилю поставили Д. Задора в ряд відомих європейських піаністів. Але виконавство не було єдиною сферою творчих планів митця. У подальшому Д. Задор зосередив свої зусилля і енергію у композиторській та педагогічній галузях, закінчуючи славний життєвий і творчий шлях професором Львівської консерваторії ім. М. Лисенка.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Одним із проявів національного і культурного відродження місцевих жителів Закарпаття у 20–30-х роках минулого століття було виникнення і розвиток закарпатської школи живописного мистецтва. Переважна більшість закарпатських майстрів пензля пройшли високу професійну підготовку в європейських художніх академіях Будапешта, Відня, Мюнхена, Парижа, Праги. Тим не менш, вони були тісно пов’язані із найширшими народними верствами рідного краю. У 1931 році був створений Союз художників Підкарпатської Русі. Більшість із них працювали викладачами гімназій, народних шкіл, організаторами самобутніх мистецьких товариств, творчих об’єднань, організацій тощо. До засновників закарпатської

Закарпаття у складі Чехословацької Республіки (1919–1939)

школи живопису, її успішного розвитку й славної народної домінанти 20–30-х років належать яскраві постаті Й. Бокшая (1891–1975), А. Ерделі (1891–1955), А. Коцки (1911–1987), Ф. Манайла (1910–1978), Е. Контратовича (р. н. 1912), А. Борецького (1910–1990), Г. Глюка (1920–1983), З. Шолтеса (1909–1990), Е. Грабовського (1892–

1955) та інших. Вони діяли і розвивали свою майстерність на основі глибокого розуміння філософії життя-буття свого народу, тогочасного суспільства, неповторних природних краєвидів рідного краю тощо. Все це зображували на своїх полотнах і графічних аркушах, застосовуючи гіперболізм мажорної тональності, кольорове рішення, інтенсивність ліній та крайнє узагальнення. Загальновживаними серед мистецтвознавців та громадської спільноти й нині є поняття «Бокшаївська осінь», «Річки Ерделі», «Манайлівська Гуцульщина», «Шолтесова Верховина», «Кашшавська зима» та ін. Досягнення закарпатської школи живопису 20–30-х років є безперечними. Своє продовження вона отримала і в подальші часи, будучи прикладом вірного служіння народознавчим ідеалам рідного краю.

Значних успіхів на Закарпатті досягло народно-прикладне мистецтво. Про це засвідчила організована 1924 року виставка у Празі під назвою «Життя і мистецтво Подкарпатской Руси». На ній було представлено витвори майстрів народного декоративно-вжиткового і кустарного виробництва із 16 округів краю: килимарство, гончарство, різьба по дереву, взуття, одяг, рушники, ковдри, скатерті, серветки, сорочки, спідниці, фартухи тощо. Виставка мала великий успіх. Виставкові експозиції репрезентували собою не тільки музейно-науковий інтерес, але й були поставлені на виробничо-кустарну, переважно рукодільну, основу з метою реалізації відповідної продукції. Із 1920 року почали відкриватись на Закарпатті так звані «ремесельські школи». У 1936 році діяло 25 таких шкіл у всіх окружних містечках краю. У мистецькому плані найзнаменитішою із таких навчальних закладів була державна професійна школа по обробці деревини у с. Ясіня, заснована у 1921 році. На думку шкільного реферату, в такій школі повинні враховуватися традиції народного художнього різьбярства Гуцульщини. До речі, в Ясінській школі вчився майбутній народний художник України Василь Свида.

На промислову основу при школах було поставлено традиційне для краю кошикарство. Його центрами були Іршавський, Свалявський і Хустський райони. Кошикарські майстерні Підкарпатської Русі брали участь у міжнародних виставках Чехословаччини, Великобританії, Бельгії, Голландії. За свої витвори майстерні й народні умільці одержували дипломи і золоті медалі. У народному побуті й предметах ужитку значну роль відігравали карпато-руські вишивки.

В грудні 1938 року американські кінематографісти вирішили створити документальний фільм з історії визвольних змагань українського народу, в якому значне місце також відводилось Карпатській Україні. Тексти до нього мав підготувати Улас Самчук. У 1939 році Карпатську Україну відвідав Каленик Лисюк з США.

Він мав намір створити документальний фільм про Карпатську Україну. Цей фільм під назвою «Трагедія Карпатської України» побачив світ вже після окупації краю військами гортистської Угорщини.

138 Розділ I.

7.6. Містобудування Входження Закарпаття до Чехословаччини отримало радикальний вплив і на розвиток будівничої справи та архітектури краю. Виходячи із насущних амбіцій і побутово-адміністративних потреб та запитів чеського чиновництва, а також тогочасних економічних і соціально-культурницьких процесів уже із середини 20-х років починається розбудова міст: Ужгорода, Мукачева, Берегова, Севлюша, Хуста, Тячева, Солотвина. Прокладаються між ними нові сучасні дороги з твердим покриттям, будуються численні мости, проводиться широка гідрозоляція. Розбудова міст Закарпаття вперше набуває концептуального планування, в розробці й здійсненні якого беруть активну участь чеські архітекториконструктивісти. Вихідним кредо їх будівничої творчості набуває принцип функціональної організації простору для конкретного життєвого і виробничого процесу. Представники нового архітектурного стилю були переконані, що новобудова повинна відповідати утилітарному призначенню і разом з тим мати свою художню виразність. Саме до таких композицій відно сяться всі адміністративні, житлові і технічні будови конструктивістів у містах, містечках і навіть у великих селах Закарпаття.

Значного розмаху набуло містобудування. Особливо це стосувалося міста Ужгород. У міжвоєнний період він набув рис гарного європейського міста, став справжнім адміністративно-політичним, культурно-освітнім та торговельноекономічним центром краю. Із провінційного містечка Ужгород швидко перетворився в сучасне місто. У 1929 році в Ужгороді був побудований аеродром і місто одержало повітряний зв’язок не тільки із чехословацькими містами, але й з іншими закордонними країнами.



Pages:     | 1 |   ...   | 25 | 26 || 28 | 29 |   ...   | 104 |
 
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНСТИТУТ ГУМАНІТАРНИХ ПРОБЛЕМ ПОЛІТИЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ За редакцією доктора історичних наук Професора Г.К.Швидко Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Дніпропетровськ PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com ББК 63.3. (4УКР) ПАвторський колектив: д.і.н., професор Швидько Г.К. – керівник авторського колективу; к.і.н., доцент...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія книгознавство., 2007. Вип. 2. С. 106 – 115 Ser. Bibliology., 2007. No 2. P. 106 –115 УДК 091:025.32:004.65:004.451 ВИКОРИСТАННЯ БАЗ ДАНИХ У КОДИКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ РУКОПИСНИХ КНИГ НА ПРИКЛАДІ БАЗИ ДАНИХ «КОДЕКС» Ольга ІВАНОВА Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, пр. 40-річчя Жовтня, 3, м. Київ, 01039, Україна, тел. (044) 244-44-18 Висвітлено специфіку описування та каталогізації рукописних книг, в тому числі, в автоматизованому...»

«ISSN 2078-4260. Вісник Львівського ун-ту. Серія книгозн. бібліот. та інф. технол. 2012. Вип. 7. С. 117–121 Visnyk of the Lviv University. Series Bibliol. Libr. Stud. Inform. Techn. 2012. Is. 7. P. 117– 1 2 1 УДК 002.2:655.42 НАУКА ПРО КНИГОТОРГОВЕЛЬНУ СПРАВУ В СИСТЕМІ КНИГОЗНАВСТВА Марина ШАТРОВА Рівненський державний гуманітарний університет, вул. Толстого, 3, м. Рівне, 33028, Україна, тел. (0362) 22-41-61, ел. пошта: shatromarin@rambler.ru У статті пропонується закріпити назву науки, що...»

«НАУКОВІ ЗАПИСКИ Серія «Культурологія» Випуск 7 Матеріали міжнародної наукової конференції «Проблеми культурної ідентичності: співвідношення традиційного і модерного аспектів ідентифікації» (15-16 квітня 2011 року, м. Острог) Острог – 2011 УДК 008: 001. 891 ББК 71 Н 3 Друкується за ухвалою вченої ради Національного університету «Острозька академія» Протокол № 6 від 27 січня 2010 року Редколегія збірника: Пасічник І. Д., доктор психологічних наук, ректор Національного уні­ верситету «Острозька...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ» КАФЕДРА УКРАЇНОЗНАВСТВА БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС І СУЧАСНА ПАРАДИГМА ОСВІТИ В УКРАЇНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ «ПЕДАГОГІКА ВИЩОЇ ШКОЛИ І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС» Дніпропетровськ – 2011 Болонський процес і сучасна парадигма освіти в Україні. Методичні вказівки до вивчення курсу «Педагогіка вищої школи і Болонський процес» / Укладач: Г.І. Карпенко. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2011. – 18 с....»

«НАУКОВ І ЗАПИСК И Серія “Філософія” Випуск 4 МАтерІАлИ КОНфереНцІї “Віра і розум в історії слов’янської філософії (до 430-річчя з дня народження М. Смотрицького) Острог – 2008 УДК 101(477)(08) ББК 87.3(4Укр) Н 34 Фахове видання з філософських наук, затверджено Постановою президії ВАК України від 15.12.2004 р. № 3-05 / 11 (перелік № 15) Друкується за рішенням вченої ради Національного університету „Острозька академія” (протокол № 4 від 27 листопада 2008 р.) редакційна колегія: Кралюк П.М.,...»

«Академія наук вищої освіти України Науково-інформаційний вісник № 5(76) листопад-грудень В номері: * Офіційні матеріали * З подій сьогодення * Нові публікації * Постаті * Правда історії * Хроніка * З мандрів * Рецензуємо * Наші ювіляри * Некролог Київ – 2011 Редакційна колегія: Зозуля І.С., д.м.н., проф. (голова); Александров Є.Є. д.т.н., проф.; Андрейцев В.І., д.ю.н., проф.; Андрущенко В.П., д.філос.н., д.філол.н., проф.; Говоров П.П., д.т.н., проф.; Горбачук І.Т., д.ф.-м.н., проф.; Грицаєнко...»

«Черкаський осередок Міжнародної громадської організації “Міжнародний фонд “Взаєморозуміння і толерантність” Черкаська обласна організація Національної спілки краєзнавців України Державний архів Черкаської області Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького НЕ ПІДЛЯГАЄ ЗАБУТТЮ: НАЦИСТСЬКИЙ ОКУПАЦІЙНИЙ РЕЖИМ НА ЧЕРКАЩИНІ (1941–1944) Збірник наукових статей, документів, матеріалів та спогадів Черкаси Вертикаль ББК 63.3 (4 УКР) 52 УДК 94 (477) Н15 Керівник проекту О. А....»

«ISSN 2077-6780 Наукові праці ДонНТУ. Серія: «Педагогіка, психологія і соціологія». № 2 (14), 2013 соціологія № 11, 2012 2077-6780 Наукові праці ДонНТУ. Серія: педагогіка, псиологія ісоціологія Yu. Kushnir Donetsk National Technical University. The Basic Motives of Educational Activity of a Student of the Technical University The problem of the formation of motivation is one of the central purposes in the organization of educational process. The educational motivation formed by first-year...»

«Львівський національний університет імені Івана Франка Кафедра загальної та соціальної педагогіки ЛЕКЦІЙНІ ЗАНЯТТЯ: Середа (знаменник), V пара (15.05 – 16.25) Укладач: к.п.н. Федина В.С. ЛЕКТОР: к.п.н. Федина Володимира Степанівна e-mail Wolodymyra@yahoo.com ПРАКТИЧНО-СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ: Середа (знаменник), V пара (15.05 – 16.25) Навчально-методичні рекомендації КЕРІВНИК СЕМІНАРУ: до спецкурсу «Основи професійної компетентності майбутніх фахівців-сходознавців» кандидат педагогічних наук,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»