WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 19 | 20 || 22 | 23 |   ...   | 104 |

«Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний варіант українсько-угорського видання / Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний ...»

-- [ Страница 21 ] --

Вона мала чехословацьку, русько-українську, єврейську та угорську секції. Останню в 1923 році створив учитель Берегівської гімназії Ференц Габа. У 1934 році спілка скаутів намагалась видавати власний журнал під назвою «Magyar Cserksz» («Угорський скаут»), але з друку вийшов тільки перший номер. Надалі угорські скаути Підкарпатської Русі визнали за власний офіційний журнал угорських скаутів Словаччини, що видавався в Комарно під назвою «Tbortz» («Багаття»). Угорські скаутські команди діяли в Берегові, Мукачеві, Ужгороді, Астеї, Чопі, Косині, Королеві, Севлюші, Тячеві, Вилоку. Студенти-угорці, які навчалися в празьких університетах й інститутах, створили Гурток Святого Георгія. Організація отримала назву на честь пам’ятника Святого Георгія (скульптори Мартон і Дьердь Коложварі), що знаходиться в столиці Чехословаччини. 1928 року цей скаутський гурток під час табірних зборів у Ґомбосеґі перетворився в рух під назвою «Sarl» («Серп»). Один із його засновників, Едгар Балоґ, писав про своє бачення розвитку організації: «Угорських студентів необхідно відвести в угорський край, до наших мас, щоб вони ознайомились не лише із самобутністю сільської культури, але й побачили, пізнали, вивчили життя дрібних землеробів, власників карликових господарств, батраків, заводських робітників-селян, котрі працюють у місті. Це дасть змогу підготувати ту нову угорську інтелігенцію, котра свій історичний рух будуватиме не на порожніх політичних гаслах або сліпо прийнятій теорії, а побудує його на реальних вимогах угорських мас, що перебувають у стані меншини, піднявши при цьому місцеві феномени на світовий горизонт». У цьому русі брали участь, зокрема, Ласло Берток та Ласло Шафарі з Мукачева.

6. АВТОНОМІЯ І НЕЗАЛЕЖНІСТЬ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ: ПОДІЇ 1938–1939 РОКІВ

–  –  –

Наприкінці 30-х років у Центральній Європі виникла гостра міжнародна криза.

Нацистська Німеччина та фашистська Італія готувалися до нового поділу світу.

Над Європою нависла небезпека виникнення Другої світової війни. У складному становищі опинилася Чехословаччина, до складу якої входило історичне Закарпаття під назвою Підкарпатська Русь. З другої половини 30-х років відбувався прискорений процес мілітаризації Угорщини, у сферу інтересів якої входив і цей карпатський регіон.

29–30 вересня 1938 року в Мюнхені проходила конференція за участю Німеччини, Італії, Франції та Великобританії. На ній вирішувалась доля Чехословацької Республіки, хоча представників цієї країни на конференцію не допустили. Адольф 108 Розділ I.

Гітлер намагався приховати свою кінцеву мету відносно Чехословаччини, заявляючи, що він хоче тільки визволити судетських німців, яких, ніби-то, в Чехословацькій Республіці дискримінують (німецьке населення Чехії і Моравії судетськими німцями назвав географ Франц Єссер у 1902 році. Офіційною ця назва стала за Сен-Жерменським мирним договором. У 1933 році Конрад Генляйн створив Судето-німецьку партію, яка з 1937–1938 років вимагали приєднання цієї території до Німеччини). А. Гітлер вимагав від Великобританії і Франції «натиснути» на Чехословаччину. Остання повинна була відмовитись від території, на якій проживає німецьке населення. Обстановку в Судетах загострювала нацистська «п’ята колона», яка систематично організовувала різноманітні інциденти. Події розгорталися з калейдоскопічною швидкістю. 18 вересня 1938 року Великобританія і Франція підготували ультиматум Чехословаччині, а 19 вересня його вручили. Наступного дня він був відхилений урядом, а 21 вересня отримав другий ультиматум. Представникам Чехословацької Республіки оголосили результати конференції як вирок, який не підлягає обговоренню.

Мюнхенська конференція завдала дійсно жорсткого удару по Чехословаччині.

Остання втратила половину важкої промисловості, 66 відсотків кам’яного вугілля, 70 відсотків електроенергії, 70 відсотків чорної металургії, 86 відсотків хімічної промисловості, 80 відсотків текстильної промисловості, п’яту частину свого територіального простору і майже четверту частину населення.

Керівництво Чехословаччини добре усвідомлювало весь трагізм свого становища. Під час вручення Мюнхенських вимог німецьким повіреним у Празі А. Генке чехословацький міністр закордонних справ К. Крофта заявив, що для Чехословаччини «це катастрофа, яку ми не заслужили. Ми підпорядковуємось і будемо прагнути забезпечити своєму народові спокійне життя. Не знаю, чи одержать ваші країни користь від цього рішення, прийнятого в Мюнхені, але ми у всякому випадку не останні. Після нас така ж доля чекає інших». Чехословацький дипломат Й. Масарик підсумував, що «Чехословацька Республіка в кордонах 1918 року перестала існувати».

Хоч у Мюнхені і не розглядали питання про Підкарпатську Русь, але його рішення негативно вплинули на долю краю. 29 вересня 1938 року було прийнято «Доповнення до угоди, підписаної в Мюнхені між Німеччиною, Великобританією, Францією і Італією», в якому констатувалося, що як тільки буде врегульоване питання про польську і угорську меншини в Чехословаччині, Німеччина і Італія зі свого боку нададуть Чехословаччині гарантію. Рішення Мюнхенської конференції означало першу серйозну перемогу угорської дипломатії в боротьбі за встановлення нових кордонів, що безпосередньо стосувалося і долі історичного Закарпаття. Угорська дипломатія провела значну роботу напередодні Мюнхена.

Її активно підтримувала Італія.

–  –  –

Виконуючи рішення Мюнхенської конференції, міністр закордонних справ Чехословаччини К. Крофта 1 жовтня 1938 року звернувся до угорського посла в Празі Я. Ветштейна з нотою, в якій пропонував якнайскоріше створити спільну чехословацько-угорську комісію експертів для розгляду проблеми угорської меншини в Чехословаччині. Ця комісія мала б приготувати і внести проект щодо вирішення проблеми. 3 жовтня 1938 року Угорщина підготувала ультимативні вимоги до уряду Чехословаччини, які останній мав прийняти: 1) негайно звільнити політичних в’язнів угорської національності; 2) негайно демобілізувати і відпустити додому воїнів угорської національності; 3) створити місцеві загони для охорони життя і майна населення. Командування загонів змішане; 4) передати Угорщині 2–3 чехословацькі прикордонні міста, які мають бути зайняті угорськими військами. На Заході такими містами мають бути Комарно, або Парканьнана, або Іпойшаг, на Сході Уйгель, або Чоп, або Берегово; 5) угорський уряд пропонував почати безпосередні угорсько-чехословацькі переговори в Комарно.

Празький проект вирішення проблеми національних меншин полягав у тому, щоб чисто угорську етнічну територію віддати Угорщині. Про проведення плебісциту в Ужгороді, Мукачеві і Севлюші (Виноградові) реально говорити було проблематично.

На таких позиціях стояли урядові делегації Чехословаччини та Угорщини напередодні конференції в Комарно, яка проходила з 9 по 13 жовтня 1938 року.

Угорська дипломатія висунула важкі для Чехословаччини умови: негайно повернути землі, заселені угорцями (брався за основу перепис 1910 року), провести плебісцит на територіях зі змішаним населенням, надати право на самовизначення всім іншим народам. Переговори в Комарно не принесли ніяких позитивних результатів. Фактично вони були зірвані, оскільки сторони не могли дійти компромісу.

13 жовтня 1938 року представники угорської делегації офіційно заявили, що Угорщина «переговори перериває, бо на основі чехословацьких передумов не може їх далі вести». Після зриву переговорів у Комарно настав новий етап у вирішенні чехословацької проблеми. Угорщина, звинувативши Чехословаччину в небажанні йти на поступки, звернулася до Італії та Німеччини, щоб ці країни виступили арбітрами. Великобританія і Франція заявили про свою незацікавленість даною проблемою. Беніто Муссоліні порадив угорцям «негайною нотою вимагати термінового скликання конференції чотирьох великих держав, вказавши, що нема ні маленьких надій на відновлення безпосередніх двосторонніх переговорів, і підкресливши, що затримка з вирішенням питання створить загрозу миру». До цього Беніто Муссоліні додав, що «при першій же вимозі літаки будуть негайно перекинуті в Угорщину. Вони знаходяться в повній готовності, і до Будапешта їм потрібно півтори літніх години». У розмові з новим міністром закордонних справ Чехословаччини Ф. Хвалковським Адольф Гітлер «висловив свій жаль, що досі ще не було вирішено питання мадярської меншості в Чехословаччині». Таким чином, засідання арбітражної комісії було призначено на 2 листопада 1938 року.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


110 Розділ I.

6.3. Перший Віденський арбітраж Новий прем’єр-міністр краю Августин Волошин прибув 2 листопада 1938 року до Відня, однак участі в роботі арбітражної комісії не брав. Організація роботи комісії була складена таким чином, що при умові, якщо угорсько-чехословацька комісія не зможе вирішити спірні питання, то вони стануть предметом обговорення представників Німеччини та Італії.

Отже, 2 листопада 1938 року було винесено арбітражне рішення: «1. Області, які відходять від Чехословаччини до Угорщини, вказані на карті, яка додається.

Встановлення кордону на місці повинна зробити угорсько-чехословацька комісія.

2. Евакуація відходящих областей Чехословаччини і їх передача починається з 5 листопада 1938 р. і повинна бути закінчена до 10 листопада 1938 р. Окремі етапи евакуації і передачі, як і інші формальності, повинні бути негайно визначені угорсько-чехословацькою комісією. 3. Чехословацький уряд повинен потурбуватися про те, щоб евакуйовані області були передані в повному порядку. 4. Окремі питання, які виникатимуть із територіального відступлення, особливо питання громадянства і оптації, повинні вирішуватися угорсько-чехословацькою комісією. 5. Угорсько-чехословацька комісія повинна також прийняти більш конкретні рішення про захист як осіб угорської національності, що залишаються на території Чехословаччини, так і осіб неугорського походження у відступлених областях... 6.

Оскільки при передачі Угорщині може бути вчинена шкода і виникнуть труднощі економічного характеру і техніки зв’язку в областях, які залишилися за Чехословаччиною, угорський королівський уряд, зі свого боку, у домовленості з чехословацьким урядом зробить все можливе для усунення подібних труднощів».

–  –  –

Згідно з рішенням арбітражної комісії, новий угорсько-чехословацький кордон проходив по лінії населених пунктів Бовтрадь, Малий і Великий Гут, Яношово, Квасово, Оросієво, Керестури, Вилок, Берегово, Йовря (тепер – Сторожниця), Ужгород, Радванка, Дравці, Великі Геївці, Холмець, Велика Добронь, Баркасово, Жнятино, Ключарки, Мукачево, Форнош, Нове Cело, Вишні Ремети, Шаланки, Матієво, Чома, Чорний Ардів. У цілому за наслідками Мюнхенської конференції та Віденського арбітражу територія Чехії зменшилася на 33 відсотки, Моравії – на 36 відсотків, Словаччини – на 21 відсоток, а територіальні втрати Закарпаття становили 12 відсотків. До Угорщини відійшло 171.711 населення, з яких 33.324 були українцями, 16.463 чехами і словаками, 82.179 угорцями.

Віденський арбітраж торкнувся п’яти закарпатських округів – Ужгородського, Мукачівського, Берегівського, Севлюського та Іршавського. Підкарпатська Русь / Карпатська Україна втратила міста Ужгород, Мукачево і Берегово з прилеглими до них районами. В Ужгородському окрузі до Угорщини перейшло 22 населені пункти, в яких проживало 10.719 українців/руських і 18.687 угорців, у Мукачівському – 15 населених пунктів (12.153 українці/руські і 12.253 угорці), у Севлюському – 18 сіл (3.471 українець/руський і 8.752 угорці), у Берегівському – 40 населених пунктів (6.343 українці/руські і 40.962 угорці), в Іршавському – єдиний населений пункт – село Шаланки, в якому проживало 648 українців/руських і 1.525 угорців.

Згідно з рішеннями Віденського арбітражу, була створена спільна чехословацькоугорська делімітаційна комісія, при якій діяли 11 підкомісій. Вони вирішували проблеми загальнополітичні, військові, територіальні, етнографічні, фінансові, народногосподарські, торговельні, правові. До спільної чехословацько-угорської комісії були делеговані два українці, два словаки та один чех. Карпатську Україну представляли Юлій Бращайко і Микола Долинай. Функції експертів виконували Й. Їрковський, Л. Махачек і В. Примич. Між представниками Карпатської України та Угорщини була досягнута домовленість про перепусткову систему, вивіз майна з переданої Угорщині території. Комунікаційна лінія повинна була почати діяти 9 січня 1939 року. Евакуацією, яка завершилася 10 листопада 1938 року, керували Володимир Комаринський, Дмитро Німчук і Василь Гренджа-Донський.

Віденський арбітраж завдав відчутного удару по Чехословаччині та Карпатській Україні. Його наслідком було створення нового угорсько-чехословацького кордону. Карпатська Україна продовжувала залишатися у складі Чехословаччини.

Отже, наприкінці 30-х років ХХ століття у справи Закарпаття знову втрутилися міжнародні чинники. Мюнхенська змова і, особливо, Віденський арбітраж свідчив про поглиблення політичної кризи Чехословаччини, яка, фактично, опинилася перед державною катастрофою.

6.4. Діяльність першого крайового уряду

Празький уряд упродовж міжвоєнного періоду постійно зволікав із виконанням своїх обіцянок щодо автономії краю, мотивуючи тим, що закарпатці, мовляв, ще не готові до самостійного життя. Проте політична зрілість місцевих жителів уже не викликала сумнівів у свідомих представників крайового політикуму. 1938 рік 112 Розділ I.

став роком кардинальних суспільно-політичних змін в історичному Закарпатті.

Партійний розвиток 20–30-х років ХХ століття, в процесі якого викристалізувалися два партійні блоки, що дотримувалися українофільської та русофільської орієнтацій, теж перебував на порозі трансформації. Найбільший вплив на політичне життя краю мали у той час народні ради, зокрема Перша Руська (Українська) Центральна Народна Рада й Центральная Русская Народная Рада (русофільська), в середовищі котрих і координували дії представники крайової політичної еліти.



Pages:     | 1 |   ...   | 19 | 20 || 22 | 23 |   ...   | 104 |
 
Похожие работы:

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія книгозн. бібліот. інф. технол. Ser. Bibliol. Libr. Stud. Inform. Techn.2010. Вип. 5. С. 287 – 291 2010. Is. 5. P. 287 – 291 УДК 930.25(477)-051 Р. Зубик(092) РОМАН ЗУБИК – ІСТОРИК ТА ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ Олег БОНДАР Державний архів Львівської області, вул. Підвальна, 13, м. Львів, 79008, Україна, тел. (032) 235-47-22 У статті розглянуто професійну та громадську діяльність українського історика (досліджував економічну історію Галичини ХVII–ХVIII ст.) та...»

«УДК 910.26:551.4 О. Є. Афанасьєв Дніпропетровський національний університет БАЗА ДАНИХ “ОРОНІМИ УКРАЇНИ”: МЕТОДИКА СТВОРЕННЯ І ПРЕДСТАВЛЕННЯ Доведено важливість географічного підходу до вивчення топонімії України, викладена методика збирання даних, складення і обробки бази даних “Ороніми України”, розкрито її структуру, методику класифікації географічних назв форм рельєфу країни, представлена таблиця семантичної класифікації оронімів України, приклади топонімічних карт. Для України як держави...»

«Формується вип. 20 «Збірника наукових Шановні колеги! Усіх бажаючих просимо до 1 лютого 2012 р. надіслати заявку на участь у конфепраць ПДАТУ», який є фаховим для с.-г. наук. ренції, квитанцію про сплату оргвнеску До 1 лютого 2011 р. приймаємо ел. і папероЗапрошуємо Вас та усіх зацікавлених наукогрн.), ел. і паперовий варіанти тези доповий варіанти статтей (підписані авторами) обвців Вашої установи взяти участь у роботі відей обсягом 1-2 с. (МS Word, Times New сягом 5-8 с. (МS Word, Times New...»

«Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки УДК: 81’37 В. С. Гонгало – здобувач кафедри лінгвістики Національного університету “Острозька академія”, викладач кафедри міжнародних відносин Національного університету “Острозька академія” Ономасіологічний підхід у дослідженні мови Роботу виконано на кафедрі лінгвістики НУ “Острозька академія” У статті окреслено основні поняття ономасіологічного підходу в дослідженні мови. Визначено зміст ономасіологічного вчення про...»

«В.І. Чухрій Історія села В’язівок Городищенського району Черкаської області. Україна 2005 рік ПЕРЕДМОВА Любов до свого села необхідно прищеплювати дітям з раннього дитинства. А щоб зберегти прив'язаність до своєї домівки, привити любов до рідного краю, треба знати історію його, та не тільки це, а й минуле життя простих селян, які зберегли в пам'яті факти історії свого села. Адже ці факти дають відповіді на питання: „Що було? Як було? Як жили селяни?” Такі питання виникали, мабуть, у кожного...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія книгознавство. 2008. Вип. 3. С. 219 – 228 Ser. Bibliology. 2008. Is. 3. P. 219 – 228 УДК 796 (477)(091)(043.3/5)(01) БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ДИСЕРТАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ З ІСТОРІЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ Оксана ВАЦЕБА Львівський державний університет фізичної культури, вул. Костюшка, 11, м. Львів, 79000, Україна, тел. (032) 274-11-04, ел. пошта: ovaceba@ukr.net Проаналізовано дисертаційні дослідження з історії української фізичної культури та...»

«Світлана Джафарова Писемні джерела України-рУсі У рецеПції івана Франка У статті на основі аналізу творчої спадщини І. Франка розглянуто розвиток культури періоду України-Русі та її наступниці Галицько-Волинської держави. Предметом уваги українознавця стали писемні джерела, що їх досить скрупульозно піддано науковому аналізові. Особливу увагу звернено на культуротворчу місію київських та галицьковолинських князів. Ключові слова: Русь, Галицько-Волинська держава, князь, літопис, військові...»

«Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна БІОБІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК Міністерство освіти і науки України Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Філологічний факультет Центральна наукова бібліотека ІГОР ВІКТОРОВИЧ МУРОМЦЕВ професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Біобібліографічний покажчик Харків 2009 УДК 81: 016: 929 Муромцев ББК 81 д Муромцев М91 Рекомендовано...»

«Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского  Серия «Юридические науки». Том 21 (60). № 2. 2008 г. С. 294­300.  УДК 340.01  Мамченко Н.В.  ДУАЛІЗМ ПРИРОДНОГО І ПОЗИТИВНОГО ПРАВА: МЕТОДОЛОГІЧНІ  І ЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ТЕОРІЇ  У  статті  досліджується  проблема  дуалізму  природного  і  позитивного  права  як  найважливішої  умови  розвитку  теорії  права.  Пропонуються  нові  принципи  реалізації  цілей природного права.  Ключові  слова:  дуалізм,  природне  і ...»

«Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації Харківська обласна універсальна наукова бібліотека КРАЄЗНАВЧА КНИГА ХАРКІВЩИНИ Анотований каталог видань Харків ХОУНБ 201 ББК 91.11 (4Укр–4Хар) К 7 Краєзнавча книга Харківщини 2011 [Текст] : анотований каталог видань / Упр. культури і туризму Харк. облдержадмін., Харк. обл. універс. наук. б-ка ; уклад.: Н.І.Грайворонська, Л.М.Конопля. – Х. : ХОУНБ, 2012. – 73 с. : іл. Анотований каталог інформує читачів про книги...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»