WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 12 | 13 || 15 | 16 |   ...   | 104 |

«Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний варіант українсько-угорського видання / Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний ...»

-- [ Страница 14 ] --

«Туризм на Підкарпатській Русі – цілий рік!» Підприємці туристичного бізнесу започатковували у 30-ті роки нову форму туризму – приватний туризм (туризм вдома). У селах Ужанської і Турянської долини, зокрема у Невицькому, Заріччі, Дубриничах, Кострині, Тур’їх-Реметах, Лумшорах, Тур’ї-Полонини. Вимоги до господарів були надзвичайно високими, як у наданні побутово-фінансових, так і санітарно-гігієнічних послуг. Додамо, що збереглися і списки тодішніх господарів приватного туризму.

У 1923 році Іржі Крал та Антон Свобода видають «Туристичний путівник Підкарпатської Русі та Словаччини на схід від Кошиць». А в 1924 році Карл Касалицький видає подібне видання «Пішки з Ужгорода на Говерлу». До речі, він прислужився і як путівник «Велосипедом з Ужгорода на Говерлу».

У 30-х роках минулого століття значний внесок у розвиток туризму та його пропаганду серед населення внесли викладачі ужгородської гімназії Олександр Грабар і Степан Фодор. У їхніх методичних розробках та порадах головна увага звертається на збереження фауни і флори, дотримання гармонії і спілкування з природою.

У відродження туризму і його розвиток у повоєнні роки чимало зусиль доклали фахівці-ентузіасти ужгородці – Олександр Сарваш, Павло Мочкаш, Арсен Бабіченко, Констянтин Сас, Павло Урам; на Свалявщині – Михайло Попович, Михайло Молнар, Іван Мишкаринець, Михайло Кондря; у Мукачеві – Золтан Пензеник, Дизидерій Попович та інші.

Пропагандистські й рекламні матеріали про зимовий і літній відпочинок і визначні туристичні міста у Закарпатті періодично випускалися чеською і словацькою мовами, а також англійською, французькою та німецькою. Путівники й довідники про туристичні можливості Закарпаття, складені відомими 72 Розділ I.

спеціалістами туристичної індустрії, публікувало солідне видавництво «Орбіс».

Окремо виходили книги про фольклор, церковні пам’ятки, народну архітектуру й промисли Закарпаття, друкувалися науково-популярні статті, нариси в журналах «Яс» («Сяйво»), «Зимовий спорт», ювілейному збірнику «Підкарпатська Русь», виданому в 1936 році. Переконливим пропагандистським матеріалом була також творчість чехословацьких письменників про Закарпаття Івана Ольбрахта, Карела Чапека й багатьох інших.

Слабкість матеріально-технічної бази туризму в 20–30 роках ХХ століття в краї не давала можливості розвиватися всім видам відпочинку. Найбільш популярними були піші одно- й дводенні екскурсії й походи школярів та молоді до околиць своїх населених пунктів, природних та історичних пам’яток, вилазки в гори з підйомами на найближчі вершини. В регіоні з’явилися перші прояви сільського, екологічного, гірського, лижного, шкільного, паломницького туризму, налагоджувався прийом іноземних подорожан, набував сталого розвитку внутрішній туризм.

Однак більшість маршрутів, крім декількох головних, не була промаркована, постійно стояла проблема підготовки й перепідготовки кадрів інструкторів, гідівперекладачів, екскурсоводів. У гірській місцевості лише поодинокі лижні траси були облаштовані згідно з вимогами й правилами лижного спорту, перші кроки робив оздоровчий туризм, розпочалося будівництво санаторіїв з використанням мінеральних і термальних вод для лікування серцево-судинних захворювань, розладнань нервової, ендокринної, периферійної та інших систем органів людини, опорно-рухового апарату.

На превеликий жаль, події 1938–1939 років майже повністю зруйнували матеріальні надбання туристичної індустрії цього періоду. А в період 1939–1944 туристична галузь була сконцентрована на швидку реабілітацію, зокрема угорська влада використовувала потенціал термальних та мінеральних вод краю для відновлення здоров’я солдат. Більше того, після 1942 року, у зв’язку з тим, що австрійські і швейцарські курорти були закриті, середній клас угорців відкрив для себе туристичні зони Закарпаття.

–  –  –

4. ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА ЇХНЯ УЧАСТЬ

У ВИБОРЧИХ ПРОЦЕСАХ.

ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ

4.1. Загальні умови становлення парламентської демократії та партійної системи У період 1918–1920 років серед закарпатської інтелігенції проходив процес групування чи об’єднання, що стало характерною рисою політичного життя тогочасного суспільства. Тому початок формування політичних партій, які поділялися як за національною ознакою (русофільські, українські, угорські, єврейські), так і за структурною організацією (філії загальнодержавних або самостійні крайові партії), слід відносити до 1919 року. Суспільство новоствореної Чехословацької держави відчуло на собі період становлення й адаптації багатопартійної системи.

Процес створення полiтичних органiзацiй на теренах історичного Закарпаття був дещо хаотичним. Незважаючи на це, вони мали характерну рису, яка упродовж мiжвоєнного двадцятилiття не зазнала суттєвих змiн. Маємо на увазi групування в полiтичнi партiї за нацiональним признаком. Iдеологiя, соцiальне розшарування та iнше вiдiйшли на заднiй план. Таким чином, у краї виникли русофiльськi, русинофільські, українськi, угорськi, єврейськi, нiмецькi партiї. Чехи, якi вважали себе титульною нацiєю, були зацiкавленi в розбудовi на територiї Пiдкарпатської Русi фiлiй власних загальнодержавних партiй. Натомiсть мiсцевi партiї створювалися як локальнi та нацiонально замкнутi (однонацiональні). Оскiльки українські та русофiльські (два рiзновиди) партiї представляли бiльшу частину населення згаданого регiону, то мiж ними й велася основна боротьба як на полiтичнiй аренi, так i в iнших сферах суспiльного життя. Iншi нацiональнi меншини Чехословаччини, якi проживали в Підкарпатськiй Русi, були представленi меншою кiлькiстю партiйних утворень i, незважаючи на це, упродовж 20–30-х рокiв ХХ століття залишили помiтний слiд у полiтичнiй iсторiї Закарпаття.

Демократизм Чехословацької Республiки був не тiльки декларованим, афiшованим, а й реальним, дiєвим. Введення багатопартiйної полiтичної системи, яка на теренах тогочасної Пiдкарпатської Русi за сучасними мiрками була схожа на атомiзовану, вiдразу ж поставило Чехословаччину в ряд найдемократичнiших держав свiту. Можливiсть участi в полiтичному життi отримали всi найбiльш представленi в суспiльствi нацiональнi меншини, якi прихильно ставилися до новоствореної слов’янської держави. Упродовж мiжвоєнного двадцятилiття полiтичнi органiзацiї проходили процес становлення та змужнiння, видозмінювалися та розпадалися. Шляхи їх розвитку були рiзними, так само як i рiзними були в них цiлi.

Саме в залежностi вiд поставлених перед собою полiтичних завдань корегувалася дiяльнiсть партiй.

Становлення багатопартійної системи в новоствореній у 1919 році Чехословацькій Республіці відбувалося у своєрідному комплексі розбудови державних політико-правових основ. Його основоположними засадами стали 74 Розділ I.

принципи демократії за загальносвітовим прикладом, а тому процес їх впровадження у суспільно-політичне життя проходив досить швидкими темпами, і вже у 1920 році, хоч і не в ідеальному вигляді, був оформлений і юридично закріплений в Конституції Чехословаччини.

Правова основа багатопартійної системи була також побудована на принципах демократії, захисту політичних прав та інтересів населення різних національностей тощо. Оскільки багатих політико-партійних традицій в населення, яке проживало в республіці, не було, то цей «новий» процес був схвально зустрінутий громадськістю, що й показав бурхливий розвиток політичних організацій на їх початковому етапі. Зрозуміло, що для продуктивної організації роботи партій, розбудови їх структурно-організаційних основ потрібні були спеціалісти відповідного рівня політичної культури. Тому й не дивно, що на першому етапі розвитку політичних організацій їх своєрідний коефіцієнт успішності залежав від рівня партійного керівництва, ролі політичного лідера.

4.2. Етапи розвитку політичних партій у Підкарпатській Русі

По своєму цікавою була багатопартійна система в Підкарпатській Русі. Демократичність поглядів у сфері політики сприяла існуванню в краї упродовж згадуваного періоду близько п’яти десятків політичних організацій, при чому система автономних політичних партій у кілька разів перевищувала загальнодержавні.

Найбільше політичних організацій нараховувалося у русофільському таборі, і, незважаючи на деякі відмінності, вони мали спільні риси. Насамперед, це негативне ставлення до проукраїнських політичних і культурно-національних змагань місцевого населення, опозиційна позиція щодо чехословацької державної влади та її централістської політики в краї. І якщо в першій половині 20-х років ці ідеї знаходилися на початковому етапі, то з часом русофільські політичні партії все активніше виступали проти українофілів, опозиція до чехословацької влади набувала все гострішого характеру.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


У хронологічному відношенні розглядають три етапи розвитку русофільських політичних партій у 20–30-х роках ХХ століття. Перший етап охоплює період 1919–1924 років. У цей час у краї з’явилися як автономні, суто крайові політичні організації, так і філії загальнодержавних партій. На цьому етапі всі згадані політичні сили виражали свою лояльність до чехословацької влади при умові визнання нею політико-правових зобов’язань. Міжпартійна боротьба зводилася до пошуку об’єднавчого центру, відбувалися міжпартійні блокування, організаційні об’єднання тощо. Проте внаслідок особистих непорозумінь лідерів партій, а також намагання чехословацької державної влади підпорядкувати своєму впливу русофільський рух, відбувалося поступове формування партій і пошук інших шляхів реалізації політико-суспільних завдань тогочасності. Тому у 1919–1924 роках деякі партії, почали виходити з-під контролю Праги і шукати собі як внутрішніх, так і зовнішніх союзників. Треба підкреслити, що не останню роль у такій ситуації відіграло й небажання владних структур реалізовувати намічені щодо Підкарпатської Русі реформи.

Закарпаття у складі Чехословацької Республіки (1919–1939)

Ще більше поглибилися розбіжності між центром і автономними русофільськими партіями в наступний період, який охоплює 1925–1934 роки. У цей час державу поглинула світова економічна криза, яка негативно вплинула на можливості державної влади проводити ефективну регіональну політику. Питання суспільноекономічної бідності, яке все більше віддаляло час консолідації, спричинило поглиблення й політичної кризи. Тому пріоритетним завданням русофільських партій стає політична боротьба за автономію. Поступовий вихід із економічної кризи не змінив їхніх позицій. У такій ситуації все відчутнішим стає бажання русофільських політичних організацій опиратися на зовнішньополітичні чинники.

Третій етап (1934–1938 роки) став свого роду кульмінаційним у діяльності партій русофільської орієнтації. Античехословацька політика поступово виходить на провідне місце у діяльності партій. Це було викликано як зовнішніми (великодержавні плани Німеччини та Угорщини, а також активізація античехословацької політики Польщі), так і внутрішніми умовами тогочасності (поява на політичній арені конкуренції в русофільському середовищі). Активізація Центральної Руської Народної Ради як об’єднавчого центру русофілів і надпартійного координаційного органу приводить до посилення їх позицій у краї і, врешті-решт, внаслідок необхідного порозуміння з проукраїнськими політичними силами – до становлення першого автономного уряду. Проте політика, яку вони проводили до цього часу і навіть тоді, коли більшість у крайовому уряді знаходилася в руках русофілів, дискредитувала весь автономний рух і призвела до нищівної поразки, втрати довіри з боку влади Чехословацької Республіки. Русофільські лідери позбулися свого становища у владних структурах, а їхні політичні партії і друковані органи були заборонені. Свої позиції вони зуміли повернути після 2 листопада 1938 року, коли частина закарпатських територій відійшла під юрисдикцію Угорщини.

4.3. Характеристика діяльності партій

Усього на території Підкарпатської Русі упродовж міжвоєнного періоду діяло сім найбільших загальнодержавних партій, які створили крайові партійні філії із власним структурно-організаційним апаратом. До таких можна віднести Чехословацьку соціал-демократичну партію (ЧСДП), Аграрну партію (у різні часи щонайменше тричі змінювала офіційну назву), Комуністичну партію Чехословаччини (КПЧ), крайовий комітет якої був утворений на основі Міжнародної соціалістичної партії Підкарпатської Русі (МСППР).

Названі партії мали найбільший вплив серед місцевого населення із середовища загальнодержавних політичних організацій. Трохи слабші позиції займали Чехословацька народносоціалістична партія (ЧНСП), Чехословацька народно-демократична партія (ЧНДП), Чехословацька народна партія (ЧНП), Чехословацька промислова партія (ЧПП). Потужною проукраїнською гілкою виділялися крайові організації Чехословацької соціал-демократичної партії і Комуністичної партії Чехословаччини, а згодом і Аграрної партії. У свою чергу русофільських настроїв притримувалися більша частина Аграрної партії, Чехословацька народно-соціалістична партія, Чехословацька народно-демократична партія. Незважаючи на те, що 76 Розділ I.

згадані загальнодержавні партії були прихильниками централізаторської політики, відмовившись від співпраці із сепаратистськими організаціями, їх крайові філії відстоювали більше автономні права регіону та вирішували пов’язані з цим проблеми. Найгострішими серед них були політико-правове оформлення статусу Підкарпатської Русі, стабілізація мовно-культурного і господарськоекономічного життя. Потрібно відмітити і те, що на початку розбудови багатопартійності деякі політичні організації, які виникли як самостійні партійні утворення, згодом об’єднувалися із однотипними організаціями. Так, наприклад, було з угорською та «руською» соціал-демократичними організаціями, які стали складовою частиною ЧСДП. Подібна ситуація прослідковувалася і в Аграрній партії.

Таким чином, маючи потужні матеріально-фінансові можливості, структурноорганізаційну, кадрову підтримку з боку своїх центральних органів, загальнодержавні партії в краї виступали своєрідним стримуючим фактором в імовірній еволюції антицентралістських, а подекуди й сепаратистських, настроїв. Тому важливим для кадрових основ згаданих партій був фактор інтернаціональності.



Pages:     | 1 |   ...   | 12 | 13 || 15 | 16 |   ...   | 104 |
 
Похожие работы:

«III Міжнародна науково-практична конференція (м. Київ, 24-25 листопада 2005 р.) Пам'ятки Національного заповідника Софія Київська та сучасні тенденції музейної науки Пленарне засідання Нікітенко Надія Софія Київська в дослідженнях П.Г. Лебединцева Миколаївна Преловська Ірина Протоієрей Києво-Софійського кафедрального собору П.Г. Миколаївна Лебединцев (1868 1896) церковний та громадський діяч Куковальська Неля Михайлівна, Особливості нормативно-правового забезпечення діяльності Самойленко Ольга...»

«Естетика і етика педагогічної дії. Збірник наукових праць. Київ-Полтава, 2011 Тамара Усатенко, УДК 37:7.001.361 м. Київ ІДЕНТИЧНІСТЬ В КОНТЕКСТІ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ У статті автор розглядає питання ідентичності в контексті мистецької освіти, проблеми ідентичності, зокрема етнічної, національної, громадянської, ідентичність в структурі професійної компетентності педагога. Ключові слова: ідентичність, мистецька освіта, професійна компетентність педагога. Помітне утвердження в освіті антропологічної...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ МОЛОДА МИСТЕЦЬКА НАУКА УКРАЇНИ ХVII НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ молодих науковців, докторантів, аспірантів, магістрантів, студентів 17 грудня 2013 р. №17 ХАРКIВ 2013 ББК 85я73 УДК 7.01.006.3 (477.54) М34 М3 Молода мистецька наука України. ХVII наукова конференція молодих науковців, докторантів, аспірантів, магістрантів, студентів. м. Харків, ХДАДМ, 17 грудня 2013 р. /збірник матеріалів. – Харків: ХДАДМ, 2013. – 276с. –...»

«ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА № 14 (201) ЛИПЕНЬ 2010 липень №14 (201) ВІСНИК ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ Частина ІІ Заснований у лютому 1997 року (27) Свідоцтво про реєстрацію: серія КВ № 14441-3412ПР, видане Міністерством юстиції України 14.08.2008 р. Збірник наукових праць внесено до переліку наукових фахових виданьУкраїни (філологічні науки) Постанови президії ВАК України від 18.11.2009 р. №1-05/5 Рекомендовано...»

«Вересень 2010 нь Маловідомі пригоди українських радянських письменників Так уже воно склалося, що масштабне відкритОлексій Кундзіч, Олесь Гончар, і зовсім не радянмогла закінчитись арештом. Вельми цікавою метя білих плям одного періоду історії літератури ського Уласа Самчука. Стосунки з владою та коні також здалася та частина «Таємниць письменмайже неодмінно призводить до легкого підзалегами, нюанси особистого життя, просто пригоницьких шухляд», у якій ідеться про Остапа буття періодів інших....»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ІСТОРИКОКУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК ЦЕНТР АРХЕОЛОГІЇ КИЄВА ІНСТИТУТУ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ ЦЕНТР ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ І УТОПІК КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ І СЕМІНАРІЯ Церква наука суспільство: питання взаємодії Матеріали Одинадцятої Міжнародної наукової конференції (29 – 31 травня 2013 р.) КИЇВ – 20 НАЦІОНАЛЬНИЙ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ІСТОРИКОКУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК ЦЕНТР АРХЕОЛОГІЇ КИЄВА ІНСТИТУТУ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ ЦЕНТР ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ І УТОПІК...»

«ISSN 2078-5534. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2011. Випуск 53. С. 13–21 Visnyk of the Lviv University. Series Philology. Issue 53. Р. 13–21 УКРАЇНА ТА СХІД УДК 327 (477 : 569.4 – 076) ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ НА БЛИЗЬКОМУ СХОДІ: АРАБО-ІЗРАЇЛЬСЬКИЙ КОНФЛІКТ І ПРОБЛЕМА ДВОСТОРОННІХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ З ІЗРАЇЛЕМ ТА ПАЛЕСТИНОЮ Олег Костюк Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн, вул. Університетська, 1, кімн....»

«Юлія ТОРМИШЕВА НЕЦКЕ У СУЧАСНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ Постановка проблеми та аналіз останніх досліджень. Сьогодні спеціалізована мистецтвознавча література, присвячена питанням японського мистецтва, в більшості своїй зорієнтована на проблематику, пов’язану з нецке. В даній сфері у світовому сходознавстві сформувалися два напрямки дослідження: перший, представлений працями європейських орієнталістів, пов’язаний з проблемами атрибуції та іконографії творів дрібної пластики, другий напрямок — з...»

«ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ КАНАДСЬКИЙ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКИХ СТУДІЙ АЛЬБЕРТСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ (ЕДМОНТОН) СІВЕРСЬКИЙ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Україна-Росія: діалог історіографій Матеріали міжнародної наукової конференції Редакційно-видавничий комплекс «Деснянська правда» Київ—Чернігів УДК 930. 1(477) ББК 63.1(4УКР) Україна-Росія: діалог історіографій : Матеріали міжнар. наук. конф. / Ін-т. історії України НАН України, Канад. ін-т укр. У4 студій...»

«/ акт\ зо ЧЕРВНЯ Ч 1941У ж неш у київ ЛЬВІВ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ім. М.С. ГРУШЕВСЬКОГО Львівське відділення ЗО ЧЕРВНЯ 1941 Збірник документів і матеріалів Львів-Київ Літературна агенція «Піраміда» Співучасник проекту Н ауковий відділ Всеукраїнського Братства У країнської П овстанської Армії Збірник присвячений видатній події в історії України нового часу проголошенню відновлення Української держави ЗО червня 1941 р., яке відбулося...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»