WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 11 | 12 || 14 | 15 |   ...   | 104 |

«Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний варіант українсько-угорського видання / Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний ...»

-- [ Страница 13 ] --

тісно перепліталася з аграрною кризою, що виявилось у стрімкому зниженні цін на сільськогосподарські продукти.

Соціальні наслідки економічної кризи також відчутно позначилися на жителях Підкарпатської Русі. З 92 промислових підприємств у краї (із кількістю робітників понад 20 чоловік) у перші роки кризи підприємці повністю зупинили виробництво на одній третині фабрик і заводів (30). Половина підприємств, що залишилися, працювала не на повну потужність. У роки кризи кількість безробітних у Чехословаччині досягло 1 млн. чоловік, з яких 100 тисяч припадало на Закарпаття. Найбільше втратили свої робочі місця представники лісової промисловості (35 тис. чол).

Одночасно власники підприємств використовували складну економічну ситуацію в своїх інтересах, погіршуючи умови праці тих, хто ще не втратив роботу. Погіршення умов праці стосувалися соціальних гарантій, порушення восьмигодинного робочого дня, скорочення поденної оплати на державних і особливо приватних підприємствах. Однак за офіційними даними, посередницькі організації тільки впродовж 1928–1938 років прилаштували на заробітках понад 100 тис. закарпатців.

Ці руйнівні наслідки економічної кризи були відчутними аж до кінця існування міжвоєнної Чехословаччини. Наприкінці 30-х років більш-менш регулярно працювали трохи більше сотні підприємств, значну кількість (понад 50%) з яких становили деревообробні.

За офіційною статистикою, станом на 1930 рік населення краю нараховувало

725.957 чоловік. За національним складом вони поділялися таким чином: 446.916 чоловік – українці-русини (або як ще їх називали «руські»), що становило 62,2% від усього населення; угорці – 109.427 чоловік (14%); євреї – 91.255 (11%); чехи і словаки – 33.961; німці – 13.249; румуни – 12.641; цигани – 1.357 чоловік.

Місцеве населення краю в основному займалося сільським господарством і лісівництвом. Серед зайнятих у цих галузях господарства було 366 тис. українціврусинів, 67 тис. угорців, 19 тис. євреїв, 6 тис. німців, 5 тис. чехів і словаків. Працівників у промисловості й різних сферах ремесла було 86 тис. чоловік. З них – 28 тис.

русинів-українців, 22 тис. євреїв, 19 тис. угорців, майже 3 тис. німців. Торгівлею, транспортною сферою, банківською справою займалися 64 тис. чоловік, причому більше половини з працюючих у цих сферах становили євреї (35 тис.), українцірусини – 12 тис., угорці – 8 тис., чехи і словаки – 5 тис.

3.4. Банківська справа та кредитування

Але були й позитивні аспекти економічного розвитку краю. Банківська справа отримала прогресивні дотації для розвитку. У 1920 році в Ужгороді було відкрито перший в регіоні банк – Підкарпатський Банк. Крім того, в Підкарпатській Русі діяли й філіали Чехословацького Промислового Банку, Словацького Аграрного Банку та інших фінансових установ.

Широкого розгалуження отримали кредитні та інші фінансові установи. На позитивний розвиток кредитного руху в Закарпатті вплинув Кооперативний закон № 130 від 1926 року, за яким кредитна кооперація отримала законне право на існування. Одночасно було проведено перереєстрацію кредитних спілок і законом № 68 Розділ I.

131 від 1926 року виданий їм державний дешевий займ на 10 років. Трохи раніше, у 1925 році, в Ужгороді було утворено єдиний «Крайовий дружественний союз», що об’єднав у своїй структурі всі спілки й товариства (крім кредитного напрямку, він включав у себе ще ревізійний та організаційний). Його головне завдання полягало в необхідності впорядкувати фінансові взаємовідносини, зокрема в кредитних установах. Раніше, за часів Австро-Угорщини, вони безпосередньо були пов’язані з центральною організацією в Будапешті, що послаблювало автономну ефективність відповідних установ у краї. Більше того, після входження Закарпаття до складу новоутвореної Чехословацької Республіки грошовий капітал місцевих кредитних спілок, який оцінювався в 5 млн. крон, залишився назавжди в Угорщині. Ці всі обставини завдали великої шкоди як кредитним установам, так і їхнім клієнтам.

Центрокооператив у Празі допоміг отримати підтримку з так званого Особливого фонду, що сприяв перереєстрації кредитних спілок в Закарпатті, а також надавав їм можливість повернути втрачені гроші й розраховувати на новий і дешевий кредит. Внаслідок цього, лише з 1928 року умови кооперативного кредитування в краї почали покращуватися. Ця обставина мала особливе значення для місцевих жителів, оскільки через кредитні спілки земледільці отримували найдешевший серед існуюючих кредит.

Станом на 1935 рік у Закарпатті діяло 172 організації кредитної кооперації.

З них 139 представляли кредитні спілки з необмеженою відповідальністю, 29 – з обмеженою відповідальністю, а також 4 земледільські каси взаємодопомоги.

Причому вони не конкурували між собою, а навпаки – доповнювали один одного.

24 кредитні установи на згаданий час перебували в стадії ліквідації (ще з часів ОКН у Будапешті). Таким чином, діючі 168 кредитних спілок на кінець 1934 року мали 47 тисяч 13 членів, а їх пайовий капітал становив 314.064.931 чехословацьких крон. Резервні фонди кредитних спілок складали капітал в 207.652.750 чехословацьких крон. Грошові внески в спілках нараховували 953.932.614 чехословацьких крон. До того ж, сума займу кредитним спілкам на кінець 1934 року становила 3.666.822.769 чехословацьких крон. У другій половині 30-х років характер внесків у кредитних спілках був постійним і стабільним. Попередні капіталовкладення сприяли тому, що кредитні спілки з успіхом виконували свою функцію й сприяли здоровим і нормальним кредитним взаємовідносинам.

Кредитуванням займалися у міжвоєнний період і чотири Земледільські каси взаємодопомоги. Вони знаходилися в Мукачеві, Берегові, Тячеві, Хусті, а в Севлюші (нині Виноградово) діяло відділення Берегівської установи. На кінець 1935 року членами кас взаємодопомоги було 6 тисяч 837 чоловік. Пайовий капітал становив 839.900 чехословацьких крон, а резервні фонди нараховували 32.467.140 чехословацьких крон. Внески в земледільських касах взаємодопомоги становили 2.216.430.475 чехословацьких крон. Якщо додати згадані показники кредитних спілок, кас взаємодопомоги і внески на ощадні книжки (3.592.120 чехословацьких крон), то отримаємо внески в кредитних установах на суму 3.529.575.089 чехословацьких крон, що на той час було серйозним показником діяльності кредитних організацій. Ефективно діяла і вексельна система.

Проте відчутною була перевага фінансових асигнувань на користь насамперед чеських землевласників і промисловців. Це стосувалося як бюджетних надходжень,

Закарпаття у складі Чехословацької Республіки (1919–1939)

так і кредитування. Негативно на загальний розвиток економічної сфери вплинула і світова економічна криза 1929–1933 років, яка посилила відсталість фінансового сектора Підкарпатської Русі від інших регіонів Чехословаччини.

З серпня 1919 року територія Підкарпатської Русі належала до Кошицької Торгово-промислової палати. В системі чехословацької кооперації існував єдиний угорський центр. У 1925 році створена кооперативна товарна база «Ганза», а в 1930 році – однойменна кредитна спілка. Тут діяли філіали Австро-Угорського Банку і великих будапештських банків, котрі в 1918–1920 роках інтегрувались у чехословацьку систему. Існувало і спільне об’єднання угорських і німецьких фінансових установ – Об’єднання фінансових установ у Словаччині і Підкарпатській Русі – скорочено «Єднота» (від словацької офіційної назви). В 1928 році створився Центральний союз колегій і ремісницьких об’єднань у Словаччині і Підкарпатській Русі.

Держава пропонувала різні кредитні варіанти для колоністів, надавала податкові пільги (звільнялись від сплати податку на житло (ті, хто спорудив нову житлову будівлю) та на шість років від сплати земельного податку і т. ін.). На час завершення створення колоній, на початку 1930 років, на Закарпатті існувало 15 колоній в основному заселених чеськими та словацькими і, в меншій мірі, місцевими руськими сім’ями. Після Першого Віденського арбітражу чеські та словацькі колоністи покинули край, їхні будинки та земельні наділи потрапили в основному до Державного фонду захисту сім’ї і соціального забезпечення, який їх перерозподілив.

Особливо криза вразила фінансово-банківську сферу, яка орієнтувалася на підтримку сільськогосподарського виробництва. Відтак саме ця сфера виявилася найбільш вразливою. В 1933 році рівень виробництва досяг нижчої позначки й навіть у 1936 році не був у змозі покрити показники 1929 року. Категорія малоземельного селянства збільшилася через втрату власності, було зруйновано чимало селянських господарств, які не мали можливості позбутися боргів, узятих під земельну заставу. У ці роки значна частина місцевого населення опинилася в борговій ямі перед банками й кредитними спілками. Кредити й відсотки на них, різноманітні податки і штрафи лягли непомірним тягарем на місцевих жителів.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


3.5. Туризм

Туризм – стратегічнa галузь Закарпаття. Майже всі види туризму, які нині культивуються в нашій області, почали розвивати ще за часів перебування краю в складі Австро-Угорської монархії.

У 1885 році на всесвітній сільськогосподарській виставці у Будапешті Мукачівська домінія була представлена окремим павільйоном. Було видано каталог, у якому дано характеристики понад 2,5 тисячі виставлених експонатів, із яких 530 відзначено золотими, срібними та бронзовими медалями та дипломами. Заодно каталог слугував і туристичним путівником. Граф Ервін-Фрідріг Шенборн-Бухгайм (1837–1903) передбачив прибутки від туризму і мисливства, не скупився на кошти, вкладаючи їх у розвиток туризму і його інфраструктури. У цьому ж році (1885 р.) у Мукачеві при центральній канцелярії домінії було відкрито туристичне бюро 70 Розділ I.

(Reisebro), починає виходити ілюстрований туристичний путівник (12 графічних картин) з туристичною мапою домінії. Путівник відкривався пам’яткою туристу під заголовком «З любов’ю до природи!». Природоохоронні функції (контроль) покладалися на лісівників, через угіддя яких проходив турмаршрут чи знаходилися туристичні притулки, а також на екскурсовода, який подавав у туристичне бюро докладний звіт. У мальовничих місцинах відкриваються туристичні притулки та пансіонати: у В. Визниці, Пузняківцях, Синяку, Солочині, Поляні, Жденієві, Пашківці, Нижніх Воротах.

Вирувало туристичне життя у другій половині ХІХ ст. і на Мараморощині, про що дізнаємося із туристичного путівника «Тячево-Усть-Чорна» - «TecowKnigsfeld» (1890). Це професійно укладений путівник з туристичною мапою Тересвянської долини, вказані туристичні притулки у Дубовому, Красні, УстьЧорні, Брустурах, Р. Мокрій, Н. Мокрій, а також на полонинах. В Усть-Чорній тоді функціонує родонова купіль та пансіонат на 15 осіб.

Із входженням Закарпаття до складу новоствореної Чехословаччини, в краї стали істотно розвиватися літні й зимові, піші й лижні види туризму. Головну роль у масштабному розвої матеріальної бази галузі зіграв Клуб чехословацьких туристів (ЧСКТ), який мав свої відділення в усіх окружних центрах Підкарпатської Русі.

Відділення організації надавали методичну й практичну допомогу всім подорожанам в організації індивідуальних та групових маршрутів по рівнинній і гірській частині краю. Клуб співпрацював із державними органами лісового господарства краю, які володіли розгалуженою мережею лісових доріг, вузькоколійок, десятками водосховищ, що акумулювали воду для сплаву бокорів у верхів’ях рік. Біля водосховищ, гребель, загат лісівники звели житлові будинки для охорони цих штучних водних споруд. На них постійно працювало декілька десятків лісорубів і бокарашів, для яких була створена система обслуговування й забезпечення харчами. В окремих випадках туристи для нічлігу могли використовувати добре впорядковані будинки для лісників. Крім того, КЧСТ протягом 20–30 років ХХ сторіччя зумів звести власні притулки у вигідних місцях – поблизу доріг, вузькоколійок, водосховищ. У літній туристичний сезон полонини та гірські луки були досить густо всіяні колибами для пастухів, літніми чи зимовими огородженими стійлами, кошарами, стоянками та струнґами для великої рогатої худоби, овець, коней, свиней, чим особливо користувалися неорганізовані нечисленні групи туристів й індивідуали, а також автотуристи. Завдяки цьому мандрівники могли при потребі напнути поблизу намети, дешево закупити молочні й м’ясні продукти.

Пропаганді туристичних подорожей Закарпаттям сприяла розбудова мережі готелів, ресторанів, пунктів продажу турспорядження. Так, станом на початок 1939 року в Ужгороді діяли готелі «Коруна» (82 ліжка), «Берчені» (70 ліжок), «Карпатія»

(50 ліжок), «Орієнт» та «Централ» (по 40 ліжок). У Мукачеві – готель «Зірка» (на 70 ліжок), у Берегові – готелі «Гранд» (на 40 ліжок), «Донат» (на 26 ліжок), будинок товариства «Соколи» (на 15 ліжок), у Виноградові – «Роял» (26 ліжок), «Європа»

(24 ліжка), «Карпатія» (14 ліжок), у Хусті – готель «Коруна» (40 ліжок), «Роял» (32 ліжка), «Централ» (60 ліжок) і т. д.

До переліку найбільш відвідуваних об’єктів належали культурні, історичні, архітектурні, природні пам’ятки Ужгорода, Мукачева, Хуста, Виноградова, Тячева,

Закарпаття у складі Чехословацької Республіки (1919–1939)

Рахова, інших окружних центрів і коронних міст попередніх історичних періодів, Солотвинські солекопальні, Лисичівська «Гамора», Синевирське озеро, 12 замків або їх руїн, понад два десятки монастирів, народні промисли Липчі, Ганичів, Великого Бичкова, Рахова, винні пивниці Ужгорода, Середнього, Бобовища, Мукачева, Берегова, Виноградова, Іршави, праліси Тячівщини, Рахівщини, Чорний мочар із його водоплавними птахами, Ужгородська ротонда, обсерваторія на горі Піп Іван, місця археологічних розкопок городищ кельтів в урочищі Галіш і Ловачка під Мукачевом, дакійських та римських поселень біля Великої й Малої Копані та ін.

Туристи радо каталися на вузькоколійках Ужгород–Анталівці, Берегово–Кушниця, Тересва–Усть Чорна, Ясіня–Козмещик, напинали намети біля гірських водосховищ лісництв та колиб пастухів.

Про активну діяльність Закарпатського відділення КЧСТ свідчить розроблена 1928-го року ювілейна закарпатська туристична стежка (маршрут) завдовжки 343 км, до якої були підв’язані 22 промарковані бічні маршрути, загальна протяжність яких становила близько 1000 км. КЧСТ вів систематичну й послідовну пропаганду здорового способу життя, рекламував зимові й літні туристичні маршрути, прокладав нові лижні траси, планував будівництво гірськолижних баз на Березнянщині, Іршавщині, Рахівщині, Воловеччині, на Полонині Руна, боржавських полонинах, хребті Свидовець, на горах Стій і Великий Верх. Чеські підприємці вкладали значні кошти у розвиток цієї сфери. Видаються буклети, путівники, широко рекламується мальовнича природа, історичні місця краю під рубрикою:



Pages:     | 1 |   ...   | 11 | 12 || 14 | 15 |   ...   | 104 |
 
Похожие работы:

«Дослідження з історії техніки – випуск 16 (2012) Публікації з історії техніки Нові книги, видані у 2010–2012 New book releases 2010–2012 «Дослідження з історії техніки» відновлює публікацію новин про видання, що присвячені історії науки і техніки в широкому сенсі: видатним вченим та науковим школам, інженерним спорудам та промисловій архітектурі, подіям навколо науки і техніки та будь-яким іншим темам, які можуть потрапити до сфери інтересів читачів нашого збірника. Відомості для випуску цього...»

«УДК 621.181 О.В.ЄФІМОВ, професор, докт.техн.наук, проф., НТУ «ХПІ», Л.І.ТЮТЮНИК, доцент, канд.техн.наук, доц., НТУ «ХПІ», Л.А. ІВАНОВА, ст. викладач, НТУ «ХПІ» Т.А. ГАРКУША, наук. співробітник, НТУ «ХПІ» О.В. СТЕЛЬНИК, магістр, НТУ «ХПІ» ІСТОРИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ СТАНДАРТИЗАЦІЇ, УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ І СЕРТИФІКАЦІЇ ПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ В умовах активної глобальної світової економіки успіх окремих галузей економіки на зовнішньому і внутрішньому промислових ринках повністю залежить від...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія екон. 2007. Вип. 37. С.94-102 Ser. econ. 2007 Vol.37 P.94УДК 330.101.5 ВПЛИВ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ ЯК ЕКОНОМІЧНИХ СУБ’ЄКТІВ НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК А. Стасишин Львівський національний університет імені Івана Франка 79008, м. Львів, проспект Свободи,18 Розглянуто теоретичні основи формування і функціонування транснаціональних корпорацій як економічних суб’єктів. У статті аналізується вплив ТНК на конкурентоспроможність...»

«Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого № 11, 2011 УДК 316.3 О. М. Кузь, кандидат соціологічних наук, доцент, О. М. Сахань, кандидат соціологічних наук, доцент СТАНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКОГО ДИСКУРСУ ВІДЧУЖЕННЯ: МАРКСИЗМ VERSUS ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ Присвячено проблемі становлення соціально-філософського дискурсу відчуження. Беручи до уваги концепції відчуження Маркса, Кьеркегора та Камю, автори намагаються прояснити їх комплементарність та конотаційний потенціал....»

«Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского Серия «Проблемы педагогики средней и высшей школы». Том 26 (65). 2013 г. № 1. С. 257-277. УДК 376.353 НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ ЩОДО ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я СТАРШОКЛАСНИКІВ Гавриленко Ю.М. Таврический национальный университет имени В.И. Вернадского, Симферополь, Украина E-mail nauka61@mail.ru Стаття присвячена дослідженню проблеми виховання здорового способу життя у...»

«Каталог обладнання Історія компанії 1991 р. Заснування фірми. Початок «мануфактурного» виробництва електричних котлів в Празі; 1993 р. Розгорнута мережа з 853 підприємств по продажу і сервісу в Чехії та Словакії, що складає 65% ринку електрокотлів; 1995 р. Початок експорту продукції в Україну та Росію; фірма увійшла в склад групи «Hepworth Saunier Duval»; 1997 р. Виробництво котлів сертифіковано згідно зі стандартом ISО 9001; продукцію нагороджено сертифікатом СЕ; 2004 р. Введена нова...»

«Як підвищити рівень усвідомлення проблеми торгівлі людьми? Посібник для тренінгу IOM International Organization for Migration Міжнародна організація з міграції (МОМ) ЗМІСТ Що таке МОМ?............................................. ст. Методологічні підказки....................................... ст. План уроку................................................ ст. 9...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА РАЦІЛЕВИЧ Андрій Петрович УДК 94 (477) “1890/1917”: 329.73 УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ НА ВОЛИНІ НАПРИКІНЦІ ХІХ ст. – 1917 р. 07.00.01 – історія України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Київ 200 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано на кафедрі історії України та зарубіжних країн Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України. доктор історичних...»

«Оформлення кабінету для проведення уроку 1. На святковій скатертині лежать найновіші книги з бухгалтерського обліку, посібники, інструкції, Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, газети «Все про бухгалтерський облік», плакати з поясненнями термінології та інформація про авторів підручників.2. На видних місцях кабінету плакати з висловами видатних людей, що зробили свій внесок у розвиток бухгалтерського обліку: Бухгалтерія – це мистецтво. Особливий дар бачити за цифрами складний світ...»

«УДК 821.162.1 Гончаренко Богдана (Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка) ТВОРЧІСТЬ НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО І ТЕНДЕНЦІЇ ПОЛЬСЬКОГО ПОЗИТИВІЗМУ У статті розкриваються особливості позитивістських тенденцій в українській та польській літературі, роль та місце польської інтелігенції в розвитку позитивізму у Польщі та західних регіонах України. У кожному поділі на певні періоди історії розвитку літератури взагалі, і української зокрема, в окреслені їх типологічних характеристик чи...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»