WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 99 | 100 || 102 | 103 |   ...   | 104 |

«Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний варіант українсько-угорського видання / Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний ...»

-- [ Страница 101 ] --

Словацьке товариство «Матіца словенска» на Закарпатті видає газету «Подкарпатський словак». Обласна румунська спілка «Дачія» з 2001 року започаткувала видання газети «Апша». Згодом було створено газету «Мараморошці». Закарпатський обласний єврейський благодійний фонд «Хесед Шпіра» ініціював видання газети «ЭХО. Это Хэсэд. Отзовись!». Русинські громадські організації видають газети «Подкарпатський русин» і «Подкарпатська Русь». Варто відзначити, що через фінансові труднощі ряд періодичних видань то зупиняли, то знову відроджували власні періодичні видання.

–  –  –

6.4. Центр культур національних меншин Закарпаття Для задоволення потреб національних меншин, сприяння діяльності їх організацій у жовтні 1999 року в Ужгороді відкрито перший в Україні Центр культур національних меншин Закарпаття, на базі якого всі товариства мають можливість безкоштовно проводити збори, конференції, культурно-масові заходи, приймати гостей тощо. Щороку на базі Центру проводиться понад 150 різнопланових заходів. При Центрі діє координаційна рада з числа голів національно-культурних товариств, на засіданнях якої обговорюються актуальні проблеми національних меншин.

Центр презентував для проведення конференцій, зустрічей, форумів зал на 40 місць та актовий зал на 400 місць. Проводилась робота по укомплектуванню бібліотеки, інформаційно-аналітичного та методичного кабінетів. Вже на початок 2001 року було укомплектовано біля 1,5 тис. примірників літератури.

Центром культур національних меншин разом з відділом Закарпатської ОДА щоквартально видається інформаційний бюлетень, де зосереджені матеріали з актуальних питань етнокультурних процесів в області, законодавчих і нормативних актів, рішень органів влади з національних питань, з наукових досліджень у цих сферах, подається хроніка подій із життя національних меншин та їх громадських організацій.

6.5. Національно-культурні товариства

Сьогодні в області діє 56 національно-культурних товариств зі статусом обласних, у тому числі 12 – угорської спільноти, 17 – ромської, по 4 – румунської та словацької, по 2 – російської, німецької та єврейської, 9 – русинської і по одному – польської, вірменської, білоруської та грецької.

Найбільш вагомих успіхів в організації національно-культурних товариств різних спрямувань досягли угорці краю. Як відзначали дослідники І. Мигович та А. Колібаба, на початку 90-х років в угорськомовних районах спостерігалось своєрідне тривладдя: місцеві Ради, представники Президента та ради і осередки ТУКЗ, найбільш потужного угорського товариства краю. Окремі національно-культурні товариства угорців краю увійшли до Форуму угорських організацій Закарпаття та Демократичної спілки угорців України з центром у столиці України.

Це підкреслює високу соціально-культурну мобілізацію угорців Закарпаття, що ставлять перед за собою мету плекання рідномовної освіти, культури. Так, в статутному документі Закарпатського угорського педагогічного товариства відзначено, що метою товариства є «... організація Закарпатського угорського педагогічного суспільства, створення основ для формування професійної спілки, сприяння самостійної угорськомовної системи освіти на Закарпатті». У Статуті Закарпатської Асоціації угорських скаутів сказано, що її метою є «... вдосконалення релігійних, моральних, духовних та фізичних здібностей угорської молоді Закарпаття на основі скаутських директив». Спілка угорських підприємців Закарпаття переслідує мету активізації господарської діяльності угорців Закарпаття, інтеграції в господарство 508 Розділ IV.

України, збереження його своєрідності. Створено фонд для підтримки угорських підприємців, організована угорська спілка «Газда».

Організатором етнокультурних пропагандистських заходів серед румун краю на початку 90-х років XX століття виступило соціально-культурне товариство румунів Закарпаття імені Дж. Кошбука. З часів створення ядро організації, насамперед, сільські вчителі та лікарі, зуміли вирішити чимало проблем задоволення етнокультурних потреб румун краю (театралізовані вистави, колядкові хори та ін.). Поряд із духовнокультурними проблемами товариство займало чітку позицію у залученні румунських кадрів до управлінської роботи, налагодженні співпраці з Румунією.

У червні 1999 року в області з’явилась ще одна організація румунської національної меншини – соціально-культурне товариство румунів Закарпаття імені І. М.

де Апша. Своєю метою товариство проголосило захист культурних, економічних та інших спільних інтересів румунів краю, членів товариства. З ініціативи товариства була закладена традиція святкування разом із румунами Румунії національного свята румунської держави – Дня об’єднання.

У листопаді 2000 року було утворено Закарпатську обласну спілку «Дачія».

Засновниками спілки виступили І. Ботош, Т. Дацьо та Н. Філіп. Спілка блискуче розпочала реалізовувати поставлені перед нею завдання заснування періодичного видання «Апша», проведенні семінарів та конференцій, створення бібліотеки та ін. У вересні 2003 року виникла молодіжна організація румун краю імені М. Емінеску. Організаторами цього молодіжного об’єднання виступили студенти Ужгородського національного університету.

Товариство росіян краю «Руський Дом» було організоване на установчій конференції 30 листопада 1991 року. Його очолив В. Пахмурний, а з 1995 року його очолювала С. Мітряєва, згодом – С. Махортова. Товариство зробило чимало добродійних та культурно-освітніх справ. Проводились вечори російського романсу, «пушкінські читання» та «круглі столи» для вчителів середніх шкіл м. Ужгорода, організовувались виставки в обласному художньому музеї «Русское изобразительное искусство XIX в.» та спектаклі в Мукачівському обласному російському драматичному театрі.

Крім товариства «Русский дом» інтереси російської національної меншини із 1995 року представляв Слов’янський собор «Російська община» Закарпаття під головуванням О. Кривцова. Товариство проголосило своєю метою вирішення законних прав та завдань, що стоять перед росіянами краю, «які склались у нових геополітичних умовах». У кінці 1999 року виникло ще одне національно-культурне товариство росіян краю – Закарпатське відділення ВГО «Руський рух України».

Товариство також проголосило метою захист інтересів своїх членів, «які мають російське походження або які вважають російську мову своєю рідною...».

У травні 1991 року в м. Ужгород відбулась установча обласна конференція циган Закарпаття «Рома». Були затверджені Статут, емблема та прапор товариства. Відсутність одностайності у роботі двох співголів товариства Аладара і Йосипа Адамів привела до утворення в травні 1993 року культурно-просвітнього товариства «Романі Яг», яку очолив А. Адам. Товариство включилось в активну суспільно-громадську та культурно-освітню роботу серед циган краю. «Романі Яг» протягом своєї діяльності постійно ініціювало різнопланові звернення до обласного керівництва,

Закарпаття в роки незалежності України (до 2009 року)

виступало на сторінках крайової преси, акцентуючи увагу на бутті циганської меншини області. Товариство неодноразово підтримувало навчання студентів-ромів, залучаючи необхідні кошти з державних та недержавних фондів (гранти) тощо.

За роки державної незалежності на Закарпатті істотно розрослась сітка громадських організацій циган краю. Подібно до національно-культурних товариств угорців Закарпаття відбулась своєрідна «спеціалізація» об’єднань. Вони охопили майже всі сфери життєдіяльності циганської меншини краю. Створене в 1995 році товариство «Амаро Дром» займалось в основному питаннями спортивного розвитку. Товариство обладнало спортмайданчик в мікрорайоні «Шахта» м. Ужгород, де компактно проживають цигани та розміщена школа № 14 і навчаються ромські діти. На стадіоні «Спартак» команда збирала чималу глядацьку аудиторію. Важливим моментом стало й те, що залучені підлітки з метою зайнятості їх вільного часу, запобігти наркоманії.

Товариства «Ром сом» та «Лаутарі» займаються популяризацією музичної культури циган. Утворились також товариства за віковими, статевими та мовними пріоритетами. Це молодіжне товариство циган «Амаро Дром-Терненгеро» (1995 рік), товариство ромських жінок «Терне чая по нево дром» (1999 рік), товариство по захисту угорських ромів Закарпаття «Унг-ромен». У вересні 2000 року виникло ще одне об’єднання – молодіжний ромський клуб «Романі чехрень» (Ромська зірка).


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Загалом розвиток мережі циганських національно-культурних товариств призвів до створення двох великих об’єднань. Одне з них – Закарпатська асоціація ромських громадських організацій «Єкгіпе» (Єдність), створена в 1998 році.

Під головуванням А. Адама асоціація координує роботу організацій – членів об’єднання. Як альтернатива, в 2000 році був зареєстрований конгрес ромів Закарпаття «Праліпе» (Братерство). Конгрес фактично діяв при товаристві «Рома» під головуванням Й. Адама. До складу об’єднання входили «Рома», «Унг-ромен», «Лаутарі», «Ром сом», «Амаро Дром», «Амаро Дром-Терненгеро».

На Закарпатті презентовані також обласні громадсько-культурні організації словаків Закарпаття. Це – обласна організація «Матіца словенска», товариство словаків Закарпаття ім. Л. Штура, Закарпатське обласне культурно-просвітнє товариство словацьких жінок «Довіра» та обласне товариство словацької інтелігенції.

Найбільшу активність проявляє «Матіца словенска», з ініціативи якої проводилась значна робота в галузях соціально-економічної допомоги словакам краю, організації словацького шкільництва, підготовки педагогічних кадрів, видання газети «Підкарпатський словак». Лідер цієї організації Й. Гайніш був віце-президентом Європейської Ради світового конгресу словаків.

Ще в липні 1990 року відбулась установча конференція товариства «Відродження». На установчій конференції були окресленні регіональні перспективи німецької національної меншини. Зокрема, щодо започаткування фестивалів німецького фольклору, ініціювання відкриття школи з німецькою мовою навчання, організацію вивчення німців краю, створенні в Музеї архітектури і побуту експозиції німецького поселення, розвитку німецької мови та культури.

Вже в умовах незалежності відбулось створення товариства німців Закарпаття «Надія». Активність товариства проявлялась головним чином у соціальноекономічній підтримці німців краю, щорічно організовувало свята німецької 510 Розділ IV.

культури. Завдяки зв’язкам товариства молоді німці краю мали можливість отримання рідномовної освіти в Німеччині.

У 2000 р. було зареєстроване інше товариство під назвою «Німці Закарпаття».

Товариство зайнялось організацією недільної школи, проведення курсів німецької мови та іншими культурно-освітніми проблемами.

Важливою віхою для єврейської спільноти краю стало створення у вересні 1993 року обласного єврейського культурно-освітнього товариства. Власне, під егідою товариства проходили щорічні обласні свята єврейської культури. За підтримки Єврейського фонду України, фонду «Шолом» у Львові, фонду «Синберга», добродійного фонду «Мир» єврейське обласне товариство активно займалось організацією культурних та доброчинних акцій, захищало малозабезпечених.

У 1996 році вірмени краю організувались в товариство вірменської культури Закарпаття «Арарат», яке очолив С. Нікогосян. Протягом своєї діяльності товариство зробило чимало справ для вірменської спільноти. Представники організації були постійними ініціаторами концертів, літературних та художніх вечорів, виставок вірменської тематики. За сприяння «Арарату» відзнято документальні фільми «Візьму твій біль на себе», «Молитва каміння», «Україна – рідний край».

Товариство видало книгу на честь художниці М. Балог під назвою «Зажгите свечи». В жовтні 1999 року товариством «Арарат» на базі Ужгородської школи № 8 була відкрита вірменська недільна школа. Завдяки ентузіазмові батьків було розмножено буквар, передруковані пісенник та карти з історії та географії Вірменії.

Досягненням для нечисельної спільноти поляків Закарпаття було створення в 1995 році обласного товариства польської культури. Його очолила Г. Вакарова, лікар обласної поліклініки. Товариство підтримувало стосунки із польською організацією «Вспольнота Польска», Федерацією польських організацій в Україні.

Власне завдяки цій співпраці товариство мало можливість щоліта безкоштовно оздоровлювати дітей у таборах Польщі, направляти юнаків та дівчат з польських родин на навчання в ВНЗ Польщі.

У 1999 році створено обласне культурне товариство білорусів «Сябри», яке очолив А. Донець. Щорічно до Дня перемоги та Дня визволення Білорусі проводить зустрічі з ветеранами війни, тематичні вечори, концерти, лекції-бесіди, присвячені Якубу Коласу і Янкові Купалі. Активну роботу проводить створений при товаристві хор ветеранів війни, який дає концерти та бере участь у фестивалях слов’янської культури.

У 2004 році про себе заявило обласне культурно-просвітнє товариство греків Закарпаття «Еллада», яке очолила А. Хайтул. Прикметним є те, що організація є єдиною організацією греків Західної України.

Таким чином, національно-культурні товариства краю виступають провідниками відродження і розвитку мов, звичаїв, традицій, культурно-мистецьких надбань національних меншин. З їх ініціативи створюються національно-культурні центри, театри, школи, організовуються фестивалі, огляди і конкурси художньої творчості. Вони, крім вирішення мовно-культурних питань почали активно займатися соціально-економічними проблемами: включилися у роботу з розширення підприємницької діяльності, створення нових робочих місць у населених пунктах компактного проживання національних спільнот, сприяють залученню для цього

Закарпаття в роки незалежності України (до 2009 року)

вітчизняних та зарубіжних інвесторів, є учасниками пожвавлення транскордонного співробітництва.

Національні меншини, їх громадські організації мають можливість вільно встановлювати і підтримувати зв’язки з особами своєї національності за межами України, брати участь у діяльності міжнародних неурядових організацій. А з боку держави цим відносинам сприяє діяльність міждержавних змішаних та двосторонніх комісій з питань забезпечення прав національних меншин.



Pages:     | 1 |   ...   | 99 | 100 || 102 | 103 |   ...   | 104 |
 
Похожие работы:

«Історія та методологія географії Наукові записки. №2. 2010. ІСТОРІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ГЕОГРАФІЇ УДК 911.3 Валентина СМАЛЬ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ У статті розглянуто історію формування поглядів на економіку знань, окреслено основні напрямки розвитку теорії економіки знань, уточнено розуміння та вживання окремих термінів та понять, запропоновано підходи до вивчення економіки знань. Ключові слова: економіка знань, знання, інформація, напрямки дослідження,...»

«НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО РОССІХІН ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ УДК 340.15(477)“18–19” ПЕНІТЕНЦІАРНА СИСТЕМА РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ В ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. (на матеріалах українських губерній) Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Харків – 2005 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі історії держави і права України і зарубіжних...»

«Міністерство освіти і науки України Інститут політичних та етнонаціональних досліджень імені Івана Кураса НАН України Житомирський державний університет імені Івана Франка Історичний факультет, Центр юдаїки Благодійний центр Хесед Шломо Житомирський центр дослідження Голокосту ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ МАТЕРІАЛИ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ 20 березня 2009 р. Житомир Вид-во ЖДУ ім. І. Франка УДК 94 (=411.16) (477) ББК 63.3 (4 Укр) Є 22 Рекомендовано до друку Вченою...»

«РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ СУЧАСНОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ УДК 78:159.955 Покорська Л.М. МУЗИЧНЕ МИСЛЕННЯ ЯК ПРОЦЕС ПІЗНАННЯ: ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ В статье прослеживается исторический экскурс развития взглядов психологов и педагогов на понятие «музыкальное мышление». Ключевые слова: звукове сприймання, смисловий сигнал, музичне переживання, духовні цінності, інтонація, музична мова, інтонаційні елементи, образність. Проблема мислення взагалі і, зокрема, музичного мислення постійно...»

«Національна а адемія мистецтв У раїни ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА КІНЦЯ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ДИНАМІКА РОЗВИТКУ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ ЦІЛІСНОЇ МОДЕЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ТЕОРЕТИЧНИХ РОЗРОБКАХ 1990–2010 РОКІВ НОВІТНЯ ОЦІНКА ТВОРЧО-ПОШУКОВОЇ ОСОБЛИВОСТІ МИСТЕЦЬКОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ В УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ КІНЦЯ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ Владислав ТУЗОВ ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ КУЛЬТУРОТВОРЧИХ ІННОВАЦІЙ Київ НВП «Інтерсервіс» УДК [168.522+008](477) ББК 71.1...»

«ТЕСТ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ДОДАТКОВОЇ СЕСІЇ ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ 2008 РОКУ Зміст завдання, правильна відповідь, відповідність завдання Відповідність завдання підручникам, посібникам, № програмі з історії України зовнішнього незалежного оцінювання 2008 р. затвердженим Міністерством освіти і науки України 1 Зміст завдання: На який історико-археологічний період припадає панування скіфських Лях Р., Темірова Н. Історія України: Підручник для племен в степах Північного Причорномор’я? 7-го...»

«Управління професійно-технічної освіти, координації діяльності вищих навчальних закладів та науки Львівської облдержадміністрації Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти у Львівській області Міжрегіональний центр професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну Кріль Павліна Миколаївна НАЦ ІОНАЛЬН ИЙ К ОС ТЮ М ЯК З АСІБ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМ ОСВІДОМОСТІ УЧНІВ ПТНЗ Методичні рекомендації Львів – 2013 ЗМІСТ Вступ 3 Формування національної самосвідомості 4 засобами...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІМ. І.Ф. КУРАСА НАУКОВІ ЗАПИСКИ Випуск 4 Курасівські читання — 2009 Політичний простір України: регіональні виміри Київ УДК 323.1.У ББК 66.5(Укр) Н Затверджено до друку Вченою радою Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України (Протокол № 5 від 1 грудня 2009 р.) Видання внесено до переліку фахових видань зі спеціальностей політичних наук і державного управління постановою...»

«Нагадаймо собі, що одного дня кожен із нас може постукати в чиї-небудь двері, прохаючи допомоги. Кофі Аннан LUBOV ZHVANKO KHARKIV KNAME ЛЮБОВ ЖВАНКО ХАРКІВ ХНАМГ УДК 94 (477) «1914/1918» ББК 63.3 (4 Укр) Ж Рекомендовано до друку Вченою радою Харківської національної академії міського господарства протокол № 10 від «28» серпня 2009 р.Відповідальний за випуск науковий редактор: доктор історичних наук, професор, ректор Полтавського університету споживчої кооперації України О.О. Нестуля Рецензенти:...»

«ЗМІСТ Науково-практичНий журНал видається з 1947 р. № 3 – 4 (269) 2010 липеНь – вересеНь зміст подія Прилепішева Ю. А. Загальна конференція Євро-Азійського регіонального відділення Міжнародної ради архівів та Консультативна рада керівників державних архівних служб держав-учасниць СНД статті та повідомлення Матяш І. Б. Основні поняття архівознавства Папакін А. Г. Документи україніки в Національному архіві Республіки Білорусь Томазов В. В. Рід Маврогордато (гілка Лакана) в Одесі:...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»