WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 8 | 9 || 11 | 12 |   ...   | 104 |

«Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний варіант українсько-угорського видання / Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний ...»

-- [ Страница 10 ] --

створити окремі комісії для кожної з країн. Комісію з кордонів Чехословаччини очолив представник Франції Ж. Камбон.

На розгляд комісії був поданий підготовлений чехословацькою делегацією спеціальний меморандум (№ 6) щодо угорських русинів, в якому пропонувалося прилучити їх територію до Чехословаччини на засадах автономії. В ньому, зокрема, зазначалося, що ця територія (Закарпаття) ніколи не належала до чехословацького регіону, проте її неможливо приєднати ані до Росії, ані до України через складну політичну ситуацію в цих країнах. До того ж наголошувалось на особливому геополітичному становищі майбутньої держави в Центральній Європі, з території якої, в разі приєднання Закарпаття, можна «здійснювати безпосередній вплив на Австрію, Угорщину, Італію та Польщу, а тим самим – на Росію і Україну» і підкреслювалось значення Чехословаччини в блокуванні більшовицької загрози зі Сходу.

Меморандум закінчувався заявою, що територію, про яку йде мова, потрібно прилучити до Чехословаччини, тому що «залишити карпаторусинів під угорською домінацією... суперечило б усім принципам справедливості і демократії, за що ведено теперішню війну». При цьому чехословацька сторона посилася на документи «народного волевиявлення» закарпатських русинів-українців – результати плебісциту серед карпаторусинів у США, рішення Свалявської, Пряшівської та Ужгородської народних рад про злуку Закарпаття з Чехословаччиною. Водночас активну діяльність на Паризькій конференції розгорнула делегація американських русинів на чолі з Г. Жатковичем, яка мала зустрічі з членами американської і французької делегацій, обговорюючи з ними своє бачення щодо умов приєднання Закарпаття до Чехословаччини.

На остаточне вирішення питання про долю Закарпаття вплинули і події в Угорщині, де внаслідок політичної кризи і мирної соціалістичної революції 21 березня 1919 року було проголошено Угорську Радянську Республіку. Впродовж кількох днів влада новопризначеного уряду соціал-демократів і комуністів, що об’єдналися в єдину Соціалістичну партію Угорщини на принципах марксизму, т. з. диктатура пролетаріату на зразок більшовицьких порядків у Росії, була встановлена по всій країні, в тому числі і в Закарпатті, за винятком територій, окупованих військами Чехословаччини й Румунії. Масово створювались «революційні органи влади».

На Закарпатті було створено чотири жупні директоріуми – Березький (Берегово), Угочанський (Севлюш), Марамороський (Хуст) та Ужанський (Чоп), які перебрали на себе всю повноту влади. У складі Угорської Радянської Республіки Закарпаття одержало територіальну крайову автономію – Руська Крайна, народним комісаром у справах Руської Країни з резиденцією в Будапешті угорським урядом був призначений адвокат А. Штефан (колишній губернатор Закарпаття часів УНР), який мав свого заступника – політичного уповноваженого у Мукачеві адвоката Й. Камінського.

Вибори до сільських, міських, районних і окружних рад, їх виконавчих органів і делегатів на І. Всеугорський з’їзд Рад були проведені в Закарпатті 7–14 квітня 1919 року. До складу рад обиралися робітники, селяни, солдати, дрібні торгівці, ремісники, службовці, але т. зв. пролетарські елементи становили в соціальному плані абсолютну більшість.

Прискорене створення системи рад в Угорщині, а також на Закарпатті було свідченням руйнування старого державного апарату і політичної реорганізації всієї

Закарпаття у складі Чехословацької Республіки (1919–1939)

країни. Спеціальним декретом нова влада відмінила старі слідчі та судові органи, а на їх місце призначила революційні трибунали, що розгорнули каральну й репресивну діяльність серед населення за політичні (контрреволюційні) дії та карні злочини. Зокрема, 30 березня 1919 року за наказом наркома юстиції почали діяти ревтрибунали в Берегові, Мукачеві, Хусті, Севлюші. До їхнього складу входили голова, два члени, уповноважений по обвинуваченню (прокурор) і секретар. Найчастіше членами трибуналів були робітники і колишні військовополонені. Слід разом з тим відзначити, що в Закарпатті не було масових репресій. Функції піджупних та районних управлінь, міських магістратів, сільських управ і нотарів часів Угорської Народної Республіки повністю або частково перейшли до рад та їх виконавчих органів. Утім, радянська влада на Закарпатті, як і в Угорщині в цілому, залишила на старих місцях більшість державних службовців рядового і середнього рангу. Щоправда, кожний із них давав урочисту обіцянку, в якій говорилось: «Я, нижчепідписаний, моєю робітничою совістю і чесністю присягаю, що вказівки директоріуму і народного комісара чесно виконуватиму, владу диктатури пролетаріату вважаю для себе обов’язковою і в її інтересах чесно виконуватиму свій обов’язок».

Серед окремих соціально-економічних й культурних перетворень радянської влади слід відзначити націоналізацію промислових, транспортних та інших підприємств, де працювала більше 20 робітників, а також торговельних закладів із понад 10 працюючими, банків та інших фінансових установ. Було встановлено для дорослих восьмигодинний, а для підлітків – шестигодинний робочий день, запроваджено щорічні відпустки з повним збереженням заробітної плати. 3 квітня 1919 року Революційна урядова рада прийняла декрет про націоналізацію поміщицьких землеволодінь. Націоналізацію великого землеволодіння на місцях проводили, створені в селах комітети землевпорядкування та забезпечення виробництва. Щоправда, на Закарпатті був створений лише один кооператив – у с. Великі Береги.

Для розв’язання національного питання революційний угорський уряд створив у Будапешті спеціальну комісію за участю представників центральної і місцевої влади, яка, зокрема, проголосила русинську (українську) мову офіційною мовою Закарпаття. В краї були націоналізовані всі навчальні заклади.

Разом із тим, із часом радянська влада все більше і більше набирала диктаторських рис, що приводило до антикомуністичних виступів, зокрема 22 квітня в Мукачеві та Берегові. Невдовзі радянська влада на Закарпатті була ліквідована.

Вона проіснувала лише 40 днів (із 21 березня до 29 квітня 1919 року), а в Угорщині

– 133 дні. Країни Антанти, стурбовані поширенням комуністичних ідей і революції, спрямували проти Угорщини війська союзних держав. Зокрема, 16 квітня 1919 року румунські, а 23 квітня і чехословацькі війська почали займати опорні пункти в Закарпатті. На початку травня ними була окупована вся територія краю.

А 19 червня 1919 року більшість делегатів обраного з’їзду Рад Угорщини прийняла ультиматум Клемансо про відведення угорських революційних військ – Червоної Армії «за призначені Угорщині кордони».

Бурхливий розвиток воєнно-політичних подій в Центральній і Східній Європі та фактичне завершення процесу розгляду питання про Закарпаття на Паризькій мирній конференції (вже 9 квітня 1919 року Е. Бенеш телеграфував із Парижа 54 Розділ I.

президенту ЧСР Т. Масарику: «... русинський край присуджений нам. Деталі повідомлю пізніше. Все ще неофіційно»), змусили об’єднатись усі політичні угруповання краю і нарешті визначитися щодо його майбутнього, чому сприяв і приїзд до Ужгорода Г. Жатковича. 8 травня 1919 року в Ужгороді зібралися представники трьох найвпливовіших в Закарпатті Народних рад – Пряшівської, Ужгородської і Хустської (близько 200 делегатів), які об’єдналися в Центральну Руську Народну Раду (голова – А. Бескид, заступники голови – А. Волошин, М. Бращайко, М. Стрипський) і одностайно прийняли резолюцію про підтримку рішення Американської народної ради угро-русинів про об’єднання з чехо-словацьким народом на основі повної національної автономії. «Подкарпатськие русини, – зазначалося в резолюції, – як автономна единиця самовольно приключаються до Чехословацької республіки с тем, что руська автономна краина в заграничных, военных и финансовых делах спольно управлялася, а в прочих делах управляє собой самостойно, своими урядами и своим сеймом. Требуем, чтобы до територии сиеи краины принадлежали и западные жупи».

На наступних засіданнях ЦРНР обговорювалися питання про статус і кордони Закарпаття у складі Чехословаччини, а також було вирішено рекомендувати громадянина США Г. Жатковича на посаду «повноважного міністра штату». Ці вимоги були викладені у спеціальному меморандумі – «Протоколі», який 20 травня 1919 року делегація ЦРНР у складі 112 осіб в урочистій обстановці передала в Празі президентові ЧСР Т. Масарику. При цьому вітальні промови виголосили А. Бескид, Г. Жаткович, А. Волошин, а також Томаш Г. Масарик, який російською мовою висловив радість у зв’язку з добровільним приєднанням Закарпаття до ЧСР і, між іншим, заявив: «Ви, русини, стільки прав будете мати, скільки виборете для себе».


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Згадуючи цю подію, Августин Волошин у своїх спогадах писав: «Было то собитіе не лиш исторично-важное, но и щиротеплое, братское! Золота Прага торжественно привитала русинов, щиро погостила и мы з надеею на лепшу будучность вернулися до дому».

Нарешті, приєднання Закарпаття до Чехословацької Республіки було міжнародно-правно оформлено на Паризькій мирній конференції СенЖерменським договором з Австрією від 10 вересня 1919 року. Згідно зі статтями 10–13 цього договору, Чехословаччина зобов’язувалася «встановити територію русинів на південь від Карпат у кордонах, визначених головними союзниками і дружніми державами, як автономну одиницю в рамках Чехословацької держави, із найвищим ступенем самоуправи, який тільки можливий при збереженні єдності Чехословацької держави». Входження Закарпаття до складу Чехословаччини було підтверджено й спеціальним параграфом (48) Тріанонського мирного договору з Угорщиною від 4 червня 1920 року, де зазначалося: «Угорщина визнає, як уже були вирішили держави, союзні і об’єднані, повну незалежність Чехословацької держави, до неї ж включено автономну територію Південнокарпатських русинів».

Слід зазначити, що до складу цього автономного утворення була включена не вся територія історичного Закарпаття. Згідно зі Сен-Жерменським мирним договором, західна частина Закарпаття (Пряшівщина) увійшла до складу Словаччини, а згідно із Тріанонським договором Марамороський комітат був розділений між

Закарпаття у складі Чехословацької Республіки (1919–1939)

Чехословаччиною і Румунією по річці Тиса – до останньої відійшло 2/5 території комітату з 14 русинсько-українськими селами.

Приєднання Закарпаття до Чехословаччини сталося внаслідок збігу ряду обставин, насамперед міжнародних, серед яких найважливішими були: поразка у війні і розпад Австро-Угорщини та загальноєвропейський негативізм у ставленні до Відня і Будапешта, перемога більшовицької революції в Росії, невдачі укранського державотворення, прочехословацька орієнтація в цьому питанні країн Антанти, особливо Франції, яка влаштовувала практично всіх учасників Паризької мирної конференції і була підтримана ними з геополітичних міркувань (концепція Малої Антанти тощо).

Однак у цілому, з врахуванням усіх тодішніх обставин, можливостей і альтернатив історичного розвитку, слід визнати, що об’єднання закарпатських русинівукраїнців із сусідніми слов’янськими народами – словаками і чехами – у складі новоутвореної, чи не найдемократичнішої на той час в Європі Чехословацької Республіки, яка до того ж обіцяла закарпатцям надати гарантовані державамипереможцями широкі автономні права (тобто закарпатські русини-українці, єдині з національних меншин Чехословацької Республіки, ставали її державотворчим елементом), було єдиним реальним і водночас оптимальним варіантом, позаяк відкривало нові можливості для соціально-економічного й національно-культурного розвитку одного з найбільш відсталих на початку ХХ століття регіонів Європи.

3. УМОВИ ПОЛІТИЧНОГО Й СОЦІАЛЬНОЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ЗАКАРПАТТЯ

У СКЛАДІ ЧЕХОСЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

3.1. Політична інтеграція до складу Чехословацької держави Головною метою чехословацької політики щодо Закарпаття було втримання й поступова інтеграція краю до суспільно-політичної й соціально-економічної систем республіки. Для організації адміністрації краю в Ужгороді вже у липні 1919 року створюється Цивільне Управління на чолі з чеським адміністратором Яном Брейхом. Втім, уся повнота влади на території приєднаного до ЧСР краю спочатку належала військовому команданту. В листопаді 1919 року був введений стан військової диктатури на всій території краю, яка тривала до кінця 1922 року.

Першим нормативним актом, який визначав правовий статус органів державного управління на території краю, став «Генеральний статут про організацію адміністрації Підкарпатської Русі, приєднаної Паризькою конференцією до Чехословацької республіки» (18 листопада 1919 року).

Згідно з прийнятим чехословацькою владою Генеральним Статутом, Директорію було визначено дорадчим органом у всіх внутрішньо-автономних справах. Адміністратор разом із військовим командуючим концентрували в своїх руках усю виконавчу владу. Якщо, 56 Розділ I.

згідно з договорами, до компетенції центральної влади належали міжнародні відносини й управління військами та фінансами, то у всіх інших справах автономія отримувала певну самостійність. Проте з часом домовленості між урядом Чехословаччини та представниками Підкарпатської Русі привели до суттєвого звуження кола питань, що були віднесені до компетенції автономії.

Було здійснено реорганізацію державного управління. Зокрема, при Цивільному управлінні, яке очолював адміністратор, було створено ряд відділіврефератів. На початку вересня 1919 року налагодили свою роботу політичний і шкільний реферати. У цей же час проходив процес формування реферату охорони здоров’я. 6 вересня того ж року був створений судовий реферат, 15 жовтня

– реферат поліції, наприкінці жовтня – реферат публічних робіт. 1 грудня 1919 року утворився реферат пошт і телеграфів, а наприкінці року було створено господарський реферат.

На початку січня 1920 року з’явилося ряд нових адміністративних установ.

Це фінансовий реферат, який зайнявся, насамперед, проведенням обміну старих австро-угорських грошей на нові чехословацькі крони. Слідом було створено ще два: сільськогосподарський (поділявся на 4 відділи: сільськогосподарськотехнічний, ветеринарний, лісництва, культурно-технічний) та реферат соціальної опіки. Останній повинен був піклуватися про молодь, інвалідів війни, здійснювати соціальний захист населення. Розпорядженням Міністерства внутрішніх справ Чехословацької Республіки від 4 травня 1920 року господарський реферат був реорганізований, підпорядкований центральному Міністерству внутрішніх справ Земський господарський уряд повинен був займатися постачанням населення Підкарпатської Русі продовольчими запасами.



Pages:     | 1 |   ...   | 8 | 9 || 11 | 12 |   ...   | 104 |
 
Похожие работы:

«МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО УДК 781.082.2 В. Г. СЄМИКІН ДРАМАТУРГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОДНОЧАСТИННОЇ ФОРТЕПІАННОЇ СОНАТИ У ТВОРЧОСТІ М. МЕТНЕРА У статті досліджено драматургічні особливості одночастинних фортепіанних сонат М. Метнера. На основі аналізу сонат C-dur ор.11, g-moll ор.22,a-moll ор.30 розглянуто специфічні ознаки драматургії одночастинної сонати у творчості композитора. Охарактеризовано особливості драматургічного розвитку лірико-драматичного типу одночастинної сонати у російській музиці першої...»

«Історія та методологія географії Наукові записки. №2. 2010. ІСТОРІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ГЕОГРАФІЇ УДК 911.3 Валентина СМАЛЬ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ У статті розглянуто історію формування поглядів на економіку знань, окреслено основні напрямки розвитку теорії економіки знань, уточнено розуміння та вживання окремих термінів та понять, запропоновано підходи до вивчення економіки знань. Ключові слова: економіка знань, знання, інформація, напрямки дослідження,...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.ДРАГОМАНОВА ЗАЙЧЕНКО Наталія Іванівна УДК 37 (09) ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ ТА НАУКОВО-ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ О.О.ПОТЕБНІ (1835-1891) 13.00.01 загальна педагогіка та історія педагогіки АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Київ 2006 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, Міністерство освіти і науки України. доктор педагогічних наук, професор,...»

«Передмова РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ І ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА 2. Особливості міжнародного права 4. Основні риси сучасного міжнародного права РОЗДІЛ 2. НОРМИ І ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА 2. Структура норм міжнародного права 4. Джерела міжнародного права 6. Допоміжні джерела міжнародного права 1. Юридична природа основних принципів міжнародного права 3. Принцип резастосування сили або погрози силою 5. Принцип непорушності (недоторканності) державних кордонів 7. Принцип невтручання у внутрішні...»

«УДК 821.161.2“18/19”.02І.Франко ФРАНКОВА ТЕОРІЯ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО АНАЛІЗУ МИСТЕЦЬКИХ ТВОРІВ Михайло ГНАТЮК Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Університетська, 1, Львів, Україна 79000 Зосереджено увагу на підходах І. Франка до принципів літературознавчого аналізу, які склалися у ХІХ — на початку ХХ ст. на основі міфологічної, культурно-історичної, біографічної, а на початку ХХ ст. — психологічної шкіл. Докладно розглянуто Франкове трактування зв’язку літератури з...»

«/ акт\ зо ЧЕРВНЯ Ч 1941У ж неш у київ ЛЬВІВ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ім. М.С. ГРУШЕВСЬКОГО Львівське відділення ЗО ЧЕРВНЯ 1941 Збірник документів і матеріалів Львів-Київ Літературна агенція «Піраміда» Співучасник проекту Н ауковий відділ Всеукраїнського Братства У країнської П овстанської Армії Збірник присвячений видатній події в історії України нового часу проголошенню відновлення Української держави ЗО червня 1941 р., яке відбулося...»

«Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2013, вип. XXXVI Агапов В. Л. Хозрасчетные отношения на украинских шахтах в 1987–1990 гг.: внедрение, преграды, результаты Причины забастовок 1989-1991 гг., обстоятельства перехода горняков Украины на антикоммунистические позиции могут быть понятными в случае изучения их социальной и производственной жизни. Автором выяснена цель партийно-государственной политики по отношению к угольной отрасли, готовность угольных...»

«ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ ГОЛОВНА РЕДКОЛЕГІЯ НАУКОВО-ДОКУМЕНТАЛЬНОЇ СЕРІЇ КНИГ «РЕАБІЛІТОВАНІ ІСТОРІЄЮ» НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КРАЄЗНАВЦІВ УКРАЇНИ Відділ по розробці архівів ВУНК–ДПУ–НКВС–КДБ ПОЛІТИЧНІ РЕПРЕСІЇ в Українській РСР 1937–1938 рр.: дослідницькі рефлексії та інтерпретації До 75-річчя «Великого терору» в СРСР МАТЕРІА ЛИ Всеукраїнської наукової конференції м. Київ, 15 березня 2012 р. Київ – УДК 323.281:94(477) «1937–1938» Політичні  репресії  в  Українській  РСР  1937–1938 рр.:...»

«ISSN 2078-5534. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2011. Випуск 54. С. 358–368 Visnyk of the Lviv University. Series Philology. 2011. Issue 54. Р. 358–368 УДК 811.521’373.7-115 ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ ЯПОНСЬКИХ ПАРЕМІЙ: ТИПОЛОГО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ Володимир Пирогов Київський національний лінгвістичний університет, кафедра мов і цивілізацій Далекого Сходу, вул. Лабораторна, 5/17, Київ, Україна, 03680, тел.: (044) 529 49 16, e-mail.: pirogov_ukremb@hotmail.com Висвітлено...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів напрямів «Архітектура» та «Образотворче мистецтво» Київ 2012 УДК 930.85 ББК 71.0 І-90 Укладачі: Т.В. Шевельова, асистент О.О. Коцюбанська, кандидат історичних наук, доцент Рецензент: Л.Г. Бачинська, кандидат архітектури, професор Відповідальний за випуск Є.В. Перегуда, канд. політ. наук, доцент. Затверджено на засіданні...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»