WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 6 | 7 || 9 | 10 |   ...   | 22 |

«ББК 63.2я73 Я 72 П осібник розроблено на основі викладання нормативного курсу на кафедрі історії НаУКМА і розраховано на перше ознайомлення з основним набором спеціальних (допоміжних) ...»

-- [ Страница 8 ] --

родоводи: висхідний (вивід предків), нисхідний (від родоначаль­ ника до нащадків), родичів (задля прослідкування родинних зв’язків індивіда упродовж 5 поколінь);

- граф ічне оф ормлення генеалогічних даних: генеалогічне дерево {arbor consanguinitatis), вертикальні, колоподібні, горизонтальні таблиці. Нумерація С оса-С традонітца (для висхідних родово­ дів). Нумерація Абовілля (для нисхідних родоводів). Поколінні розписи. Генеалогічні знаки (затверджені на IV М іжнародному конгресі генеалогії та геральдики у Брюсселі 1958 p.).

Генеалогічний рахунок: відстань між поколіннями, закон редук­ ції предків, перевірка достовірності родоводів.

О сновні джерела віт ч и зн я н и х генеалогічних ст удій ранньомодерного часу: родовідні легенди та генеалогічна література (Бартош П апроцький, Ш имон Окольський, Каспр Нешєцкий), актові судові книги (гродські, земські, підкоморські та ін.), масова церковна до­ кументація (метричні книги, сповідні розписи), поменники.

Фальсифікацію писемних джерел умовно можна поділити на м а­ теріальну та інтелектуальну. У першому випадку створю ється д о­ кумент, що видається за інший. Відтак виявити підробку найперше допомагає зовніш ня критика, як-от аналіз паперу, почерку, форму­ ляр а тощо. У другому випадку зміню ється не саме джерело, а його зміст. Тож для встановлення фальсифікації у пригоді також стає внутріш ня критика. Однак таке розділення, пропоноване норм а­ тивною літературою, часто достатньо штучне. На практиці історик може зіштовхуватися з поєднанням двох видів підробок, напри­ клад, коли в автентичний давній текст вносяться незначні сучасні зміни, вигідні їхньому творцеві. Інколи ж дослідник взагалі не має м ож ливості вивчити оригінал, працюючи лише з пізнішими копія­ ми (списками) тексту. В історичній науці також розрізняю ть понят­ тя фальсифікату і підробки, або містифікації (остання назва вида­ ється коректнішою). Якщо у перш ому випадку вносять зміни до автентичного тексту, то у другому його зазвичай створю ють «з нуля». Нижче прослідкуємо на прикладі підробок в актових книгах та створення «Велесової книги», як історик може виявляти пастки фальсифікації.

–  –  –

Із кінця XVIII ст., коли до Російської імперії внаслідок поділів Польщі відійшли території П равобережноїУ країни («Ю го-Западний край» у складі Київської, Волинської та Подільської губерній), го­ стро постало питання, що робити зі шляхтою. С итуація ускладнюwww.klio.org.ua ішлася чисельністю «уродзоних». Приміром, на 1795 р. у Київській, Волинській та Подільській губерніях разом налічувалося 128841 (7,7 % усього населення) шляхти-чоловіків. П ереваж на більшість із них належала до дрібноти, що не володіла ні маєтками, ні піддани­ ми. Наприклад, на 1812 р. із 43000 шляхтичів Київської губернії лише 3000 були землевласниками, що володіли селянами.

Влада намагалася убогу масу «уродзоних» перевести до подат­ ного стану, що спонукало їх «шукати дворянство» за будь-яку ціну.

1Іроблема загострилася після придушення повстання 1830-1831 рр„ коли почалися розбори. Згідно з указом 11 листопада 1832 р„ шлях­ ту «западных губерний», себто колишніх річпосполитських терито­ рій, приєднаних до Російської імперії, поділили на три розряди:

1 - дворян, затверджених чи не затверджених дворянським и зі­ браннями, які володіють маєтками та селянами, 2 - дворян, затвер­ джених дворянським и зібраннями, «но населенными имениями не владеющих», та 3 - шляхтичів незатвердж ених і без жодної влас­ ності. П редставники першого розряду звільнялися від податків та військової служби, другого - так само, але «до разсмотрения», а третього - мали негайно почати сплачувати подимний збір та під­ падали під категорію зобов’язаних нести військову службу.

Намагаючись документально довести дворянство, шляхта звер­ нулася до довідок зі зфальсифікованих записів у актових книгах, що мали підтверджувати привілейоване становищ е предків. Ще один спосіб, що застосовувався, - створення потрібних підробних тек­ стів на справжніх бланках з оригінальними підписами польських королів (як зазначалося в одному з указів М иколи І 1833 р„ «в частных руках по тамош нему краю имею тся в значительном ко­ личестве бланки с настоящ ими подписями бывших королей поль­ ских, которые могут быть легко обращ аемы злоупотребителями в поддельные документы»). На теренах «западных губерний» діяло кілька центрів фальш ування актових книг, чиї вироби відрізнялися різним ступенем досконалості, а відтак - ціною.

Не обійш лося та­ кож без масових зловживань депутатських зібрань, що розглядали клопотання про надання дворянства. Зокрема, у довідці генералгубернатора Бібікова міністру юстиції 1839 р. наводився приклад, «[...] что в Волынском депутатском собрании по многим делам вовсе не подавалось прошений от доказателей и не было законных определений, ибо оные составлялись о признании в дворянстве от 10 до 1000 лиц на каждый день, не только без www.klio.org.ua означения доказательств, но даже и имен просителей, сверх сего журналы сии оказались во многих местах подчищены, с прибав­ ками между строк и помарками; и к ним хотя присоединены со­ бранием отдельные протоколы, но оные никем не подписаны, составлены после самых журналов, со вклеенными листами бумаги, вышедшей из фабрик позднее состояния протоколов, в коих даже упомянуто о документах, состоявшихся после самых протоколов».

Наприкінці 1830-х рр., приміром, ішлося про зловж ивання «с давних лет» у Луцькому повітовому суді, що звинувачувався «в выдаче несущ ествовавш их документов или в подмене оных по актовы м книгам другими подложно составленными».

Різні комісії, що мали переш кодж ати фальсифікації, зміню вали одна одну в 1830-1840-х рр., влада видавала нездійсненні ро зп о ­ рядж ення про облік актів у книгах, робили спроби заборонити д о ­ ступ сторонніх осіб до архівів повітових судових установ, а підроб­ ка документів тривала. О дним із важ ливих кроків на шляху п ри ­ пинення ф альсифікації стало створен н я у 1843 р. Київської археографічної комісії, діяльність якої значно стимулю вала науко­ ву обробку документів з історії «Ю го-Западного края». Н аступ­ ний посутній крок - відкриття 1852 р. у Києві Ц ентрального архі­ ву для актових книг, де відтоді зберігалася згадана документація, який мав видавати з них довідки та створю вати короткі внутріш ні описи. І хоча й у роботі архіву спочатку не все було д обре (напри­ клад, один із його працівників, тим часовий помічник завідувача, А нтон Вермінський (1858-1868 рр.), відзначився як член групи з підробки виписок, за сприяння якого з архіву вивезли до Ж и том и ­ ра ж итом ирську гродську книгу), однак хвиля фальсиф ікації п о ­ чала спадати. До архіву також менш е стали звертатися за довід­ ками. Якщо до повстання 1863 р. число виданих витягів зростало (наприклад, у 1863 р. - 961), то у 1866-1867 рр. спостерігався р із­ кий спад - усього близько 50-ти. Цьому, між іншим, сп ри яло уваж ­ не ставлення до виявлення підробок. Так, коли викрили Вермінського, із членів ради університету св. Володимира було створено комісію, яка у 1868 р. зробила висновок про результати розгляду 4-х актових книг. П оказово, що за її вердиктом лише з однієї в п р о ­ довж 1857-1867 рр. видали 118 виписок актів - усі фальш иві, крім одного. П ідробні акти вписувалися на пробілах, а також на встав­ них аркушах з поруш еннями прош нуровочних печаток, п ідробка­ www.klio.org.ua ми описів та засвідчувальних написів (ще 1833 р. М икола І видав указ про створен н я особливих комісій із чиновників М іністерства внутрішніх справ, ю стиції, Корпусу ж андармів, що діяли до 1835 р„ які мали скріпити актові та м етричні книги, прош нурувати, зап е­ чатати, перекреслити пробіли та пронум ерувати їх, а також вилу­ чити з обігу бланкети. У 1830-х рр. почалося упорядкування ком п­ лексу К оронної і Л итовської м етрик (і Руської серії): кож ний том отримав реєстраційний номер, був перевірений, прош итий черво­ ним ш нуром, закріплений червоним сургучем із печаткою, над якою йшов реєстраційний запис про кількість сторінок). Н апри ­ кінці 1870 - на початку 1880-х рр. кількість довідок не сягала 10ти. З 1866 р. почалося таке складання описів до актових книг, яке відповідало адм іністративно-ю ридичним і науковим вимогам:

у них зазначено час складання докум ента і час внесення до книги, складено його короткий зміст.

Окрім записів на пробілах та вставляння нових аркушів чи цілих зошитів із підробними документами, фальш увальники також пра­ вили оригінальні тексти, приміром, змінюючи та затираючи імена.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Зловмисники надавали перевагу судовим справам про маєтності, адже ті тривали інколи десятиліттями, що спрощ увало підробку.

Найбільше фальш увальники користувалися книгами другої поло­ вини XVIII йт,: тогочасні особливості мови та почерку було значно легше наслідувати, ніж письмо ранішого часу.

Залежно від способів фальш ування і відшукують їхні сліди.

Отож, найперше звертаю ть увагу на пош кодження прошнурування та печаток. Володимир А нтонович у записці 1873 р. про пош ко­ дження в актових книгах, які, на його переконання, були значною мірою наслідком свідомих дій, зазначив, що до 1835 р. простеж у­ ється менш е цілеспрямованих дефектів, а після 1835 р. - більше.

Він встановив цей факт завдяки аналізу перервності чи неперерв­ ності нумерації або ж її підчистки. Вкладання до книг окремих ар ­ кушів чи зошитів виявляю ть не лише за зміною пагінації, а й за інак­ шим папером, його філігранями, почерком, чорнилом, підклейками, нерівністю обрізів, нелогічним датуванням, що не збігається з по­ переднім і наступним. Інакші чорнило та почерк на оригінальному аркуші, що відрізняю ться від попередніх та наступних, можуть свід­ чити про заповнення пробілу. На підробку вказує різна кількість аркушів у книзі та зазначених у описі, а також пош кодження внутрішніх описів.

www.klio.org.ua Свій спосіб виявляти підробки запропонував також архіваріус Віленського архіву, член Віденської Археографічної комісії М икита Горбачевський, який, зокрема, звернув увагу на потребу враховува­ ти практику ведення актових книг. У передмові до свого «Каталога древним актовы м книгам губерний: Виленской, Гродненской, М ин­ ской и Ковенской, также книгам некоторых судов губерний М оги­ левской и Смоленской, хранящ им ся ныне в Ц ентральном архиве в Вильне» (Вильна, 1872) він коротко, але докладно описав історію архівів у Речі Посполитій та Великому князівстві Литовському (далі - ВКЛ), давніх актових книг та їх поділу (кріпосні, декретові, процесів, поточні), додаткових судових книг (протоколи, реєстри), мови актових книг (у ВКЛ судові акти по-руськи велися до 1697 р„ хоча й були винятки з правила), судів ВКЛ, актові книги яких збере­ глися (разом із книгами тимчасових судів), зокрема час їх функціо­ нування. Далі Горбачевський подав каталог книг із зазначенням ін­ формації, за які вони роки та скільки мають аркушів. У додатках містився каталог справжніх королівських привілеїв та зв’язок д о­ кументів, алфавітний каталог усіх маєтків і дворищ, що мали інвен­ тарі й згадувалися у підкоморських книгах. Зрозуміло, що не знаючи такої специфічної інформації, навіть умілий фальш увальник вида­ вав себе, вказуючи у підробці, наприклад, дату, коли суд не діяв.

«В е л е с о ва к н и га »

Зовсім іншого типу підробки т. зв. «Велесова книга» (далі - ВК) вигадка XX ст. Окрім кількох нібито долучених до «виявлення» та публікації «давнього» тексту осіб, ніхто ніколи оригіналу цього твору не бачив (більш чи менш таємниче зникнення оригіналу - перший подразник для історика, який має насторож итися і не відкидати без детального вивчення версії про підробку). Не зупинятимуся тут на загадковій історії віднайдення дерев’яних табличок із буцімто давнім текстом, факти якої, наскільки мені відомо, ніхто не намагався пере­ вірити, здогадках про контекст появи цієї специфічної підробки та причинах популярності в наш час, хоча в частині з них міститься чи­ мало відповідей на процес фальсифікації. Зупинюся на кількох м о­ ментах переважно внутрішньої критики, що вказують на підробку.

Отож, почнемо від самого тексту. Дощечки, як зазначалося, т а ­ ємничо зникли після смерті нібито їхнього відкривача Алі Ізинбека.

Однак ті фотографії, чи, точніше, - один знімок (бо про реш ту даwww.klio.org.ua • і і.ся лише суперечлива інформація, до того ж, вони не оприлю д­ ни) палися), який потрапив до рук дослідників у 1960 р„ насправді ііум світлиною не з оригіналу, а з прорису чи паперової копії.

Збере­ глося також кілька копій тексту, зроблених з «оригіналу», проте Нони не збігаються: різночитання стосую ться багатьох слів. Ба біль­ ше, ті місця, де за перш ої публікації коментатор вказував на пош ко­ дження тексту, у інших варіантах відсутні. І ще - в одній із копій є довгі вставки до тексту, яких немає у перш опочатково опублікова­ н ом у варіанті. Така довж ина - явний недогляд фальсифікаторів, які забули, що «автентичний» текст мав певну довж ину рядка на п ри ­ близно однакових за розм іром дощечках, яку копія зі вставками значно перевищує. Явна вказівка на те, що текст не копіювався, а с творювався —виявлення в архіві журналіста М иролю бова, що пе­ реписував текст із «оригінального» носія, кожен з яких мав свій по­ рядковий номер, дощечок, позначених на кшталт «7д», «38а». А на­ ліз машинописних копій свідчить, що спочатку проставляли цифри,.і потім чорнилом додавали ще й літерні позначення. Зренітою, різні публікації називаю ть різну кількість дощечок.

Окрема група висновків учених, які вказують на фальсифіка­ цію, - вивчення мови твору. Чи не перший аналіз графіки літер, письма, орфографії та мови зробила Лідія Ж уковська. Щоправда, вивчення перших двох складових ускладнене тим, що, як зазнача­ лося, працю вати доводиться з фотографією прорису. На думку до­ слідниці, графіка ВК нагадувала кириличну, але також мала схожість з іншими давніми алфавітами. З палеографією довелося складні­ ше - не було не лише оригінального тексту, а й із чим порівнювати.



Pages:     | 1 |   ...   | 6 | 7 || 9 | 10 |   ...   | 22 |
 
Похожие работы:

«Державний комітет архівів України Центральний державний історичний архів України, м. Київ Архівні зібрання України Спеціальні довідники ВОЛОДИМИРСЬКИЙ ҐРОДСЬКИЙ СУД ПОДОКУМЕНТНІ ОПИСИ АКТОВИХ КНИГ Випуск 1 Справи 1–5 1566–1570 Київ 2002 На розвиток дескриптивних традицій української архівістики ХІХ – початку ХХ ст. увазі наукової громадськості пропонується перший зошит подокументних описів актових книг – унікального джерела до історії України XVI–XVIII століть. Представлено регести близько 1,5...»

«ПРОЕКТ «СПРАВЕДЛИВЕ ПРАВОСУДДЯ»ДЕРЖАВНА СУДОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ: СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ Контракт No. AID-121-C-11-00002 Автор: Маркус Зіммер, експерт з судового адміністрування 10 листопада 2012 року Погляди автора, викладені у даній публікації, не обов’язково відображають офіційну точку зору Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або Уряду Сполучених Штатів Америки. Зміст Вступ Розділ I Повноваження, роль і функції Державної судової адміністрації України.6 A. Коротка...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Історичний факультет Студентське наукове товариство КАРАЗІНСЬКІ ЧИТАННЯ (історичні науки) Тези доповідей 65-ї міжнародної наукової конференції 20 квітня 2012 р. Харків 201 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Історичний факультет Студентське наукове товариство КАРАЗІНСЬКІ ЧИТАННЯ (історичні науки) Тези...»

«УДК 821(100+477):821(3).09 ПОДИХ АНТИЧНОСТІ В УНІВЕРСУМІ ДМИТРА ЧИЖЕВСЬКОГО Олена Бистрова Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка вул. Л. Курбаса, 1, м. Дрогобич, 82100, Україна e-mail: hladka@rambler.ru Статтю присвячено дослідженню поглядів українського вченого, літературознавця і філософа Дмитра Чижевського про важливість античності для розвитку світової та української літератури. Постаті Гомера і Горація є наскрізними образами для багатьох творів Чижевського. І...»

«СЛУ ЖБА БЕЗПЕКИ У КРАЇНИ ГАЛУЗЕВИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ СБУ: ПУТІВНИК ХаркІВ «праВа людини»  ББК 67.9 Г 16 Рецензенти: Ярослав Калакура, Олександр Рубльов Автори-упорядники: Василь Даниленко (відп. упоряд.), Олександр Іщук, Сергій Кокін, Олександр Лошицький, Владислав Сут Затверджено до друку Науково-методичною радою Галузевого державного архіву СБУ, протокол № 2 від «26» травня 2009 р. Галузевий державний архів СБУ: Путівник / ГДА СБУ. АвГ 16 тори-упоряд.: В.М. Даниленко (відп. упоряд.) та ін. –...»

«Навчально-методичні та наукові видання Данильчук, Дмитро Васильович. Український правопис: роздоріжжя і ЧЗГВ (1) дороговказки / Д. В. Данильчук. – К. : Либідь, 2013.– 224 с. Маловідомі факти з історії української орфографії, бурхливі правописні дискусії кінця 1920-х років та новітнього часу, складні й суперечливі питання сучасного українського правопису, практичні поради всім, хто послуговується писемною мовою, це та багато іншого знайде у цій книзі небайдужий читач. Для широкого загалу....»

«Міністерство освіти і науки України Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Кисіль В. В. Методичні вказівки з фольклорної практики для студентів філологічного факультету Харків – 2008 УДК 389.1=161.2 (076.5) ББК 82.3 (45 УКР) Я7 М 54 Рекомендовано до друку Науково-методичною радою Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (протокол № 4 від 14.11.08) Рецензенти: доктор філологічних наук, професор кафедри історії української літератури Харківського...»

«ТРУДОВА ПІДГОТОВКА УЧНІВ ТА СТУДЕНТІВ УДК 371:666 Н. В. РОМАНЮК МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ УЧНІВ ОСНОВАМ ГАВАРЕЦЬКОЇ КЕРАМІКИ Розкрито актуальність відродження традицій народних майстрів-керамістів в Україні. Гончарство розглядається як носій матеріальної та національної культури народу. Висвітлено історичні аспекти становлення та особливості технології чорнолощеної кераміки Гавареччини (основні етапи: приготування глиняної маси, виготовлення, декорування та лощіння виробів кременем,...»

«ВНЗ «Український католицький університет» Філософсько-богословський факультет ПРОГРАМА ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ЕКЗАМЕНУ Напрям підготовки – 0203 «Гуманітарні науки» Спеціальність – 8.02030103 «Богослов’я» Освітньо-кваліфікаційний рівень – «магістр» Львів – 2014 І. Вступ Фаховий вступний екзамен для вступу на програму підготовки магістра богослов’я відбувається у формі усного іспиту, під час якої вступник повинен продемонструвати відповідний рівень знань з різних ділянок богослов’я: догматичного,...»

«Нечипоренко К.П. Київський університет імені Бориса Грінченка, викладач кафедри початкової освіти та методик гуманітарних дисциплін РОЗВИТОК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ТВОРЧИХ УМІНЬ УЧНІВ У ПОЧАТКОВИХ ШКОЛАХ УКРАЇНИ У ПЕРІОД З 1958 ПО 1991 РІК У статті охарактеризовано історичні контексти розвитку інтелектуально-творчих умінь молодших школярів в Україні з 1958 по 1991 рік. Ключові слова: інтелектуальні уміння, творчі уміння, інтелектуально-творчі уміння молодших школярів, розвивальне навчання. В статье...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»