WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 17 | 18 || 20 | 21 |   ...   | 22 |

«ББК 63.2я73 Я 72 П осібник розроблено на основі викладання нормативного курсу на кафедрі історії НаУКМА і розраховано на перше ознайомлення з основним набором спеціальних (допоміжних) ...»

-- [ Страница 19 ] --

Утім, самі «доброхоти» не завж ди свідомо ставилися до таких бла­ городних намірів, жертвуючи без вписування до книги. Відтак, тр а­ плялося, що на добродуш ності давачів «грали» авантю ристи, які, представляю чи реальний гідний милостині факт, заробляли гроші, їм вдавалося обдурювати і київських міщан. Наприклад, у 1735 р. на Подолі орудували без митрополичої санкції та без відома К ирилів­ ського монастиря «нікакіес прошаки», жебраючи гроші на постраж далу від пожежі обитель. Описуючи збір грошей на Запорозькій Січі межигірськими ченцями (1750 р.), монах Полтавського м онас­ тиря Л еонтій Я ценко-Зеленський зазначив, що «началник» кош о­ вих церковнослужителів «бывало и себя не забывает, вписы вая имена живых и мертвых (обидравши) с означением сумми [...] в зашнурной книге».

Цікаво, що окремі давачі, внески яких таки фіксувалися, не за­ вжди користувалися правом бути згаданими в молитві та показува­ ли гідні наслідування приклади християнської скромності. Зокре­ ма, в академічній книзі збору пожертв зустрічаються записи м илос­ тині взагалі без будь-якого супроводу (на кшталт: « дано-15»

(копійок. -М. Я.)) чи уписом замість імені фрази «Богу вістимій».

О днак аналіз могилянської книги фіксації пожертв дав змогу не лише привідкрити завісу взаємовідносин студентів із міщанами. На цікаві висновки наводить поміщ ення дат збору пожертв на кален­ дар церковного літургійного року. Виявляється, інф ормація про п о­ чаток прохання милостині дає мож ливість констатувати, що п ро­ цедура тривала 5 -7 днів і припадала на останній тиждень перед

Великим П остом - Сирний:

–  –  –

Зовсім випадає зі звичної практики фіксація збору «подаянія»

у тр авн і-червн і 1759 р. Цілком можливо, що саме ініціатива охочих пожертвувати на конгрегацію (а не студентські прохання) спонука­ ла зафіксувати суми у ці місяці.

Відтак прохання милостині саме на Сироїд, вочевидь, не випад­ кове, і є ще одним маловідомим м огилянським спудейським звича­ єм. Вибір часу збору коштів також мож на логічно (прагматично) пояснити. Він обумовлений не лише вищ езгаданими практиками збору пожертв у Гетьманщині, ставленням до пож ертв тогочасним соціумом, а й символічними особливостям и церковного року. Саме С ироїдна седмиця, що закінчує підготовку до св. Ч отиридесятниці, вваж ається порогом бож ественного покаяння. У богослужіннях тиж ня п рославляється піст та показую ться його спасительні плоди.

Тому здійснення такої богоугодної справи, як подаяння, цілком контекстуальне духові цього часу. В російській народній культурі фіксуються подібні практики на М асницю: в окремих місцях п ер­ ший спечений млинець віддають убогим, аби ті пом'янули всіх п о­ мерлих.

Відомо кілька видів збору пож ертв могилянським и студентами.

Найбільше подібний до описаного той, що відбувався на свято З а­ чаття св. Анни (тобто у грудні). Тоді під керівництвом н астоятеля конгрегаційної церкви оголош увалися два преф екти (один із м о­ лодш ого братства, другий - з і старш ого), до кож ного з них ви зн а­ чали два асистенти і секретаря. О браним видавали книгу {Album), www.klio.org.ua до якої вони мали впродовж року записувати зібрані кошти. У бу­ динки поважних обивателів разом з ними міг ходити також н астоя­ тель конгрегаційного храму. Зібрані гроші витрачали переваж но на потреби спудеїв-сиріт. Про виявлений «сироїдний» захід, нато­ мість, спеціальна література не згадувала. Цей та подібні способи залагодження матеріальних потреб «академіків» функціонували до 1786 р., коли, згідно з розпорядж енням м итрополита Самуїла, вони взагалі припинилися.

Докладніше про описаний спудейський звичай на Сироїд див.: Яременко М.

Ціна «міщанської любові» або скільки коштувала прихильність обивателів Києво-Подолу до могилянських студентів // Соціум. Альманах соціальної іс­ торії - 2005. - Вип. 5. - С. 95-104.

Варто пам’ тати я

Одна з поширених помилок студентів - твердження, що в Україні літочислення від Різдва Х ристового та січневий рік почалися завдя­ ки реформаторським зусиллям Петра І. Слід пам’ятати, що україн­ ські землі входили до складу Корони Польської та Великого князів­ ства Литовського, а згодом Речі Посполитої, відтак місцевий кален­ дар відрізнявся від московського, де зміни дійсно настали від 1700 р.

У Польському королівстві запровадили літочислення від Різдва у XIV ст., тоді ж там усе частіше у документах зустрічається датування за січневим роком. Першосічневий рік в українських землях вираз­ но фіксується з XV ст. Залежно від виду пам’ятки, мови та часу на­ писання, регіону України практикували літерне позначення року кириличними буквами; рік писали цифрами, а цифри - словами;

вживали римські чи арабські цифри. У ХУІІ-ОСУІІІ ст., зокрема на українських теренах Речі Посполитої, в актовій документації датаційне формулювання скорочено: число не уточнюється назвою дня, не названо свято, що припадає на цей день, як це робилося раніше.

Від кінця XVI ст. починаю ть вж ивати в українських зем лях і григоріанський календар, попри те, що після його прийняття у 1582 р. й оголош ення грамотою Стефана Баторія як обов’язкового для усіх річпосполитських підданих, реф орм а стала однією з тем православно-католицької суперечки та відкритих протистоянь.

Конфлікти підігрівалися підтримкою старого календаря східними патріархами (у листі до віленських міщан Єремія писав про зміни, запроваджені «от иже изобретательных звиздоблю стителей латынwww.klio.org.ua ских, приложивш ихся от истинньї к баснословію изобретенія халдейскаго»). Застосування нового стилю в Україні за документаль­ ними пам ’яткам и простеж ується відразу після оголош ення реф ор­ ми (під час його вж ивання зазначалося, що дата ставиться «водле календару новоправеного»), Найраніш е застосування зафіксоване у Л ьвові 15 жовтня, тобто у день, передбачений розпорядж енням про введення нового стилю (згідно з реформою для подолання різниці між юліанським і сонячним роками після 4 ж овтня відразу мало йти 15 ж овтня). Із листопада 1582 р. використання григоріанського ка­ лендаря фіксується у галицьких гродських книгах (спочатку водно­ час із старим стилем). Найпізніш е за новим календарем у Руському воєводстві - всередині листопада - датуються документи у Теребовельськом у гродськом у суді. Із 1582 р. григоріанський календар починають застосовувати й у Белзькому воєводстві (6 грудня у Белзі). Із 1583 (чи перелому 1582/1583 рр.) він пош ирю ється на Волинь, П равобереж ж я, і, здогадно, на Л івобереж ж я, на яке впли­ вала адміністрація Корони того часу.

Брак документальної бази не дає змоги висновувати про зап ро­ вадження нового стилю у багатьох містах (наприклад, у Вінниці).

У Києві, приміром, дослідникам відомо випадкове свідчення про григоріанське датування - один документ 1595 р. Із Брацлавського воєводства взагалі не виявлено жодних відомостей. Д ля 1582рр. про зміну календарного стилю маємо інформацію лише щодо 10 міст, при цьому для Києва і Кам’янця інформація неточна.

Цікаво, що географічний фактор на запровадж ення григоріан­ ського календаря не впливав. Радше за все, на час його введення діяли суто локальні чинники: провина канцелярій, ставлення уря­ довців тощо.

У козацьких канцеляріях у внутріш ньому документообігу та у кореспонденції до московських царів використовували юліанський календар. Л исти ж, адресовані в іншому напрям ку (королям, кн я­ зям, шляхті), датували за новим стилем. Після приєднання Гетьман­ щини до Російської держави григоріанський календар вийшов з ужитку на її території. Закон про запровадж ення григоріанського календаря в Українській Народній Республіці з 16 лютого, яке слід було вважати 1 березнем, ухвалили на засіданні М алої Ради у Ко­ ростені 12 лютого 1918 р. (25 лютого за н. ст.).

Детальніше про суперечку навколо введення нового календаря див.: Ґудзяк Б. Криза і реформа: Київська митрополія, Царгородський патріархат і геwww.klio.org.ua неза Берестейської унії. - Львів, 2000. - С. 173-179. Про запровадження григо­ ріанського календаря в Україні див.: Купчинський О. Перші датування доку­ ментів за григоріанським календарем у державних установах України XVI ст. // ЗНТШ. - 1991. - Т. ССХХІІ: Праці історико-філософської секції. - С. 256-269.

–  –  –

Благовіщення Пресв. Богородиці - березня 25 Богоявлення - січня 6 Введення в храм Богородиці - листопада 21 Воздвиження Чесного Хреста - вересня 14 Зачаття св.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Анною Богородиці - грудня 9 Іллі, пр. - липня 20 М иколая свт. перенесення моїців (М иколи весняного) - травня 9 М иколая свт. Чудотворця М ир Лікійських (М иколи зимового) грудня 6 Петрівка, піст (Апостольський піст) - червня 2 -2 8 П етра і Павла, свв. апп. - червень 29 П окрова Пресв. Богородиці - ж овтня 1 П реображ ення Г. Н. I. X. - серпня 6 Різдво Пресв. Богородиці - вересня 8 Різдво Христове - грудня 25 Стрітення Г. Н. I. X. - лютого 2 Успенський піст - серпня 1-14 www.klio.org.ua Успіння Богородиці - серпня 15 Пилипівка чи Різдвяний піст - листопада 15 - грудня 24 Запам’ тайте! У христ иян і східного, і західного обрядів свят­ я кування Різдва припадає на ту саму дату - 25 грудня, проте у перших (більшості церков) - за юліанським календарем, а у других - за григоріанським. У віт чизняних документах аж до X X ст., що сповіщатимуть про цей день у православних, він фі­ гуруватиме саме як 25 грудня. А ле йтиметься, звісно ж, про церковну урочистість не римо-католиків, а східних християн.

Не переносьте сучасне відоме Вам уявлення про дати Різдва у р ізни х конфесій (за умови чинності у світському житті єдино­ го, григоріанського, стилю) на часи доновітні.

–  –  –

Як простежується централізація держави за метричними даними (на прикладі Гетьманщини XVIII ст.) Розпорядж ення мірам и - один із атрибутів влади. Держава спо­ чатку намагалася контролю вати міри стратегічних товарів (напри­ клад, солі), а посилюючись - розш ирю вала контролю ване коло.

Зростання ролі ринків, що оперують великими товарним и масами на великих територіях, що сталося за часів капіталізму, - ще один стимул до створення однорідної системи мір. Уніфікації міг чини­ тися спротив на місцях, зокрема й тому, що вона здійсню валася на користь держави, заторкуючи традиційне примітивне господар­ ство. Загалом можна сказати, що чим більша інерція старих мір у країні - тим примітивніш ий рівень її господарю вання. Чим доско­ наліша уніфікація - тим держ ава централізованіш а, здатна забез­ печити контроль на периферії. Виходячи з цього, розглянемо, н а­ скільки всеосяж но пош ирю валася компетенція Петербурга на Геть­ манщ ину у XVIII ст., звернувш ись до системи мір останньої.

У XVIII ст. в Російській імперії актуальним було не лише п и тан ­ ня точності вим ірю вання, а й запровадж ення однакових мір. Щодо Гетьманщини, то тут на порядку денном у стояла уніф ікація мір для полків, адже у них панувало різноманіття. Д ля прикладу, за ­ гальнодерж авний стандарт четверика до 1736 р. становив 16,44 кг ж ита, а після 1736 р. - 17,71 кг. Н атомість, у К иївському полку www.klio.org.ua було два його різновиди: носівський прирівню вався до 70,8 кг, а м оровський до 33 кг. Гадяцький четверик у різний час упродовж XVIII ст. становив то 49 кг, то 6 6 -7 0 кг, лубенський - 65,7 кг, п ере­ яславський - 82,2-88,5 кг тощо. Ц арським указом 1734 р. було зроблено спробу ліквідувати таке різном аніття та здійсню вати уніф іковані обміри, що орієнтувалися на російські значення тих чи тих мірних одиниць. Як же втілю валося у ж иття це р о зп о р я­ дження?

Відповідь на запитання дає донесення Стародубської полкової канцелярії гетьманові Кирилу Розумовському 1759 р., себто більш, ніж за 20 років після царського указу. У документі йш лося про те, що «в городі Сародубі колодная міра состоит сверх указной мало не в четверик» (тобто більша за встановлену на 17,71 кг). Як наслідок урядники місцевого магістрату мали вигоду: «обманивая купцов и народ обиж дая в свою единственную пользу, немалую себі получа­ ют прыбиль».

Як бачимо з наведеного прикладу, у XVIII ст. Російська імперія ще не була абсолютно централізованою державою. Зрештою, це й не дивно - така ситуація характерна загалом для Європи аж до по­ яви метричної системи на рубежі Х У ІІІ-ХІХ ст. Навіть Англія із сильною монархічною владою не досягла раніше помітних успіхів у метрологічній уніфікації.

П риклад Гетьманщини виводить ще одне правило - не забувай­ те, переводячи старі мірні одиниці на сучасні, звертати увагу на р е­ гіональні відмінності, характерні до XIX ст. чи не для всіх європей­ ських країн.

Докладніше про стародубський приклад вимірювання у супроводі відпо­ відних документів див.: Сидоренко О. Ф. Українська метрологія пізнього фео­ далізму // УІЖ. - 1980. - № 9. - С. 114-117. Більшість мір Гетьманщини наведе­ но у: Сидоренко О. Ф. Історична метрологія Лівобережної України XVIII ст. К„ 1975. - С. 158-159.

<

–  –  –

Важлива роль у генеалогічних дослідж еннях належить такому джерелу, як книги фіксації народжень, шлюбів та смертей, за веден­ ня яких відповідала Церква. їх прототипи відомі в Європі з XIV ст., www.klio.org.ua у Польщі від 1459 р. у Краківській дієцезії реєстрували імена повін­ чаних, однак повсюдне дисципліноване запровадж ення фіксацій метричного характеру почалося у постреф орм аційний час. Одне з рішень Тридентського собору 1563 р. зобов’язувало запровадити книги хрещ ень та шлюбів, упродовж наступного століття почалася фіксація померлих, і згадані практики пош ирю валися у католиць­ кому та протестантськом у світі.

На теренах Київської м итрополії західні віяння конфесіоналізації відобразилися у розпорядж енні П етра (М огили) запровадити метричні книги. Щ оправда, дослідники не мож уть похвалитися достатньою кількістю екзем плярів того часу. З XVIII ст. збереглося більше прим ірників, а от від XIX ст. можна вести мову про їх м асо­ вість, за винятком окрем их регіонів, докум ентація яких п остраж ­ дала за окупації під час Другої світової війни. У м етричних книгах нового часу, ведення яких реглам ентувалося владою (адже на цер­ ковні інституції покладено офіційну роль своєрідних РАГСів), був більш -менш визначений набір рубрик, однак він залежав також від конфесійної належності. Н априклад, у Російській імперії, де кожна конфесія вела свої записи (православні, римо-католики, протес­ танти, караїми тощо), у синагогах окремо реєстрували ще й розлу­ чення. П опри різні нюанси, книги народжень містили інформацію про час появи на світ та батьків, шлюбів - про час одруження, по­ друж ж я та їхній вік, а см ертей - час упокоєння та вік померлого, а то й місце поховання (див. додаток-ілю страцію № 7). Нижче на прикладі метричної документації П равославної Ц еркви розгляне­ мо один із мож ливих варіантів генеалогічного пошуку від нащадка до предків.



Pages:     | 1 |   ...   | 17 | 18 || 20 | 21 |   ...   | 22 |
 
Похожие работы:

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка РЕЛІГІЄЗНАВЧІ СТУДІЇ Випуск 3 Львів 20 Релігієзнавчі Студії. Випуск 3. Збірник наукових статей. Львів, 2012. – 151 с. Religious studies. Vol. 3. Collected scientific articles. Lviv, 2012. – 151 р. У збірнику представлені статті науковців із України, Росії, Білорусії та Польщі, які працюють у галузі теоретичного та прикладного релігієзнавства, а також філософії релігії. Статті об’єднані в...»

«НЕСКІНЧЕННА ПОДОРОЖ Збірник на пошану Ореста Мацюка Ivan Franko National University of L’viv SCIENTIFIC LIBRARY Central State Historical Archives of Ukraine in L’viv INCESSANT JOURNEY A collection in honour of Orest Matsiuk L’viv • 2008 Львівський національний університет імені Івана Франка НАУКОВА БІБЛІОТЕКА Центральний державний історичний архів України у Львові НЕСКІНЧЕННА ПОДОРОЖ Збірник на пошану Ореста Мацюка Львів • 2008 УДК 930.25 (477.83-25):082.2 О.Мацюк ББК Ч814 (4УКР-4ЛЬВ-2Л) 711я...»

«Управління культури обласної державної адміністрації Обласна бібліотека для юнацтва ім. Бориса Лавреньова Науково-методичний відділ На замітку методисту Інформдайджест Вип. 9 Херсон ББК 78.342 (4УКР-ХЕС) Н12 На замітку методисту : інформдайджест / укл. Тарадименко І.І., Козаченко О.О.; Херсонська обл. б-ка для юнацтва ім. Б.Лавреньова. – Херсон : [Б.в.], 2014. – Вип.9. – 30 с. У рік відзначення 70-річчя утворення Херсонської області краєзнавчий напрям у діяльності бібліотек набув особливої...»

«НАУКОВІ ЗАПИСКИ КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ТУРИЗМУ, ЕКОНОМІКИ І ПРАВА ВИПУСК 11 СЕРІЯ: ФІЛОСОФСЬКІ НАУКИ КИЇВ – 2011 Наукові записки КУТЕП. Вип. 11, 2011. Серія: «Філософські науки» КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТУРИЗМУ, ЕКОНОМІКИ І ПРАВА НАУКОВІ ЗАПИСКИ КУТЕП ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ВИПУСК 11 (Серія: філософські науки) КИЇВ 2011 Наукові записки КУТЕП. Вип. 11, 2011. Серія: «Філософські науки» ББК 72 я5 Збірник наукових праць засновано 2001 року Фахове видання з філософських наук затверджено постановою...»

«ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ: ІСТОРІЯ, СЬОГОДЕННЯ, ПЕРСПЕКТИВИ МАТЕРІАЛИ ЩОРІЧНОЇ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ ТА АСПІРАНТІВ, ПРИСВЯЧЕНОЇ ПАМ‘ЯТІ ПРОФЕСОРА Г. П. ДУБИНСЬКОГО (10-11 квітня 2014 року) Випуск 7 Географічні дослідження: історія, сьогодення, перспективи : Матеріали щорічної Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів, присвяченої пам‘яті професора Г.П. Дубинського (10-11 квітня 2014 року) / голова ред. колегії д-р географ. наук В. А. Пересадько. – Вип. 7. –...»

«МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО УДК 78.27 Я. П. ГОРБАЧЕВСЬКА ІДЕЇ АВТЕНТИЗМУ В ТЕОРЕТИЧНІЙ ДУМЦІ ТА ВИКОНАВСЬКІЙ ПРАКТИЦІ ХХ СТОЛІТТЯ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ ДЛЯ СТРУННИХ СОЛО) У статті досліджується феномен «автентичного» стилю виконавства музики передкласичного періоду для струнних соло. Узагальнюються спостереження теоретиків початку ХХ століття стосовно необхідності реставрації оригінального струнного інструментарію XVI-XVIII століть з метою якомога достовірнішого відтворення історично дистанційованих...»

«ЧЕРНІВЕЦЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ Рік заснування 199 Випуск 561Філософія Збірник наукових праць Чернівці Чернівецький національний університет Науковий вісник Чернівецького університету. Збірник наук. праць. Вип. 561-562. Філософія Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Випуск 561-562. Філософія. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011. – 263 с. Naukoviy Visnyk Chernivetskoho Universitetu: Zbirnyk Nauk. Prats. Vypusk 561-562. Filosofia. – Chernivtsi: Chernivtsi National...»

«Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут філології Кафедра історії української літератури та шевченкознавства ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХІ–ХVIII ст. Програма курсу, плани семінарських занять, завдання для самостійної роботи, тести. (для студентів спеціальності «Літературна творчість; українська мова і література») Київ Рецензенти: д.ф.н., проф. Задорожна Л.М., д.ф.н., проф. Мережинська Г.Ю. Затверджено вченою радою Інституту філології (протоколо № 2 від 26 вересня...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА МАТЕРІАЛЬНО-ХУДОЖНЬОЇ  КУЛЬТУРИ №  ХАРКIВ  ББК 85я73                                                          УДК 7.01.006.3(477.54)           Н34       Н3 Теорія і практика матеріально-художньої культури. XII  електронна наукова конференція. Харків, ХДАДМ, 21 грудня 2010 р. / Збірка матеріалів. Харків: ХДАДМ, 2010.  - 108 с. (Укр., рос, анг. мов.) У  збірнику  представлено  матеріали  XІІ ...»

«НАУКОВІ ЗАПИСКИ Серія “Філософія” Випуск 5 Острог – 2009 УДК 101(477)(08) ББК 87.3(4Укр) Н 3 Фахове видання з філософських наук, затверджено Постановою президії ВАК України від 15.12.2004 р. № 3-05 / 11 (перелік №15, оновлений 2.04.2009 р.) Друкується за рішенням вченої ради Національного університету “Острозька академія” (протокол № 10 від 28 травня 2009 р.) Редакційна колегія: Кралюк П.М., доктор філософських наук, професор, проректор з на­ вчальної та наукової роботи Національного...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»