WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 14 | 15 || 17 | 18 |   ...   | 22 |

«ББК 63.2я73 Я 72 П осібник розроблено на основі викладання нормативного курсу на кафедрі історії НаУКМА і розраховано на перше ознайомлення з основним набором спеціальних (допоміжних) ...»

-- [ Страница 16 ] --

П одільські назви на -ів ц і/-о в ц и поділяю ть на три групи. Першу, найчисельнішу, становлять топоніми, утворені від інш их топоні­ мів. Так, назва села Гринківці походить від Гринкова, звідки ем і­ грували його засновники тощо. Д ругу групу топонімів на -івці на П оділлі складаю ть назви патронімічного походж ення. До третьої, найменш чисельної, групи належ ать топоніми, що могли вказува­ ти як на попереднє місце п рож ивання переселенців (приміром, Б олотковче - у болотах), так і на назви населених пунктів, з яких прийш ли колоністи (щ оправда, останніх сьогодні відш укати не вдалося).

Орієнтую чись на найчисельнішу першу групу подільських топо­ німів та відшукуючи близькі за назвами населені пункти, дослідни­ ки дійшли висновку, що топоніми на -івці вказують, що їх засновни­ ки були вихідцями головно з Волині, Київщини та Галичини. Саме там локалізувалися географічні назви, що стали основою для тво­ рення нових населених пунктів.

Докладніше про такий спосіб застосування топомінічних даних див.; Бучко Д. Г. Географічні назви на -івці на Поділлі (До питання про колонізацію По­ ділля) // ІДВ. - К„ 1966. - Вип. 2. - С. 93-98.

–  –  –

За гербами мож на досліджувати не тільки родові пов'язання (і не лише тому, що на українських теренах Речі П осполитої генеа­ логічні та геральдичні роди - п оняття не ідентичні). Інколи навпа­ ки - ці знаки слугували радше символом бажаного, а не дійсного зв’язку. Відтак за їх допомогою історик може вивчати «політичні програми», устремління, ідентичність тощ о власників, але аж ніяк не родові стосунки. Яскравим прикладом тут постає козацька стар­ ш инська геральдика Гетьманщини та С лобожанщ ини XVIII ст.

www.klio.org.ua Д обре відомо, що після Хмельниччини місце колиш ньої річпос­ политської шляхти у Гетьманщині не пустувало. Ф ормування нової еліти відбувалося по-різном у (зокрема, і через введення до її лав старих «уродзоних» кадрів, але не тільки), а цей процес розтягнувся на десятиліття. Вже цілком виопукло нова «малоросійська шляхта»

фігурує як окрема закрита соціальна група в часи гетьманування Кирила Розумовського, хоча важливі кроки на шляху її виокрем ­ лення зроблено ще за Івана М азепи. За допомогою аналізу різних джерел можна простеж ити, що еліта мислила себе у цілком звичних категоріях річпосполитської шляхти з претензією на всі відповідні права та привілеї, а також на зовніш ній конвой. О дним із таких зо­ внішніх атрибутів були герби. Ціла група старш инських гербів того часу належала саме до геральдичних знаків Речі Посполитої. Ц іка­ во, що їх обирали для репрезентації своїх родів навіть ті представ­ ники старш ини (часом - доволі дрібної), які ніяких кревних зв’язків з «уродзоними» інш ого берега Д ніпра не мали. Тож одночасно ство­ рю валися генеалогічні легенди, у яких, іноді, проголош увалося п ов’язання з родами, згаслими понад 200 років тому. Слід зазначи­ ти, що бажання вивести рід від річпосполитської ш ляхти стимулю ­ валося наприкінці XVIII ст. ще й потребою отримати дворянство.

Цей процес «ош ляхетнення» навіть потрапив під сатиричне перо сучасників: він висміяний у вірші «Д оказательства Хама Д анилея Кукси потомственні», що супроводж увався не лише словесним описом, а й колоритним малюнком-пародією на герб, як ще одне із «доказательств» («[...] лопата, написана держалном угору/(П обачивши, скаже всяк, що воно без спору),/Усередині граблі, вила і сокира[...]» тощо).

Як приклад устремлінь довести свою ш ляхетськість, озброїв­ шись річпосполитським гербом, можна згадати рід відомого пись­ менника, історика, громадського діяча П антелеймона Куліша, пред­ ки котрого, як і багато сучасників, шукали дворянство, у якому Пантелеймон Олександрович втрим атися не міг. Його «антецесори» походили із сотенного містечка Воронежа Ніжинського полку.

Д ля підтвердження претензії на дворянство після грамоти 1785 р.

брат Кулішевого діда зміг надати лише два письмові документи, що не сягали далі 1710 р. Під цим роком згадувався військовий това­ риш М ихайло Кулішенко. Затим представники роду кар’єрно не під­ німалися вище курінних та сотенних отаманів, а один з них у 1731 р.

www.klio.org.ua був наказним сотником. Згодом став відомий ще один предок П антелеймона О лександровича - військовий товариш Л еонтій Ку­ ліш (1702 р.). Таким чином, представники його роду ніколи не за­ ймали помітних урядів, у другій половині XVIII ст. навпаки - посі­ дали найнижчі щаблі ієрархічної службової драбини, а дехто взагалі залиш ався рядовим козаком. Не нагадали вони також доказів зв’язків із правобережною шляхтою. О днак своїм гербом Куліші о б ­ рали польський «Сліповрон» (на щиті у голубому полі срібна п ере­ кинута підкова з хрестом, на якому чорний ворон із золотим п ер­ етнем у дзьобі).

Схожа ситуація спостерігалася і на Слобожанщині. Тамтешня старш ина також апелювала до коріння від «нетутешніх» «поль­ ських» шляхтичів, акцентуючи, таким чином, свою винятковість у соціумі. Доходило навіть до курйозів, коли, приміром, нащадок свящ еничої родини О строгозького полку, колишній старш ина Іван О строзько-Л охвицький проголосив себе нащадком відомих князів О строзьких. Легендарне походження від засновника Харкова ш лях­ тича Андрія Квітки виклав письменник Григорій К вітка-О снов’яненко і т. д.

Звісно, маркування знатності через нав’язування до річпосполитського «уродзоного» коріння, що було слабким та необгрунто­ ваним, проявлялося через зовніш ній символ - геральдичний знак.

Більшість відомих гербів слобідської старшини, хоч і мають окремі модифікації та доповнення, належать до гербової традиції Речі П о­ сполитої. Так, харківські полковники Донці користувалися «Д олі­ вок»». Цей герб належав роду Захаржевських, зв’язок з яким в одно­ му з панегіриків без жодних доказів приписувався Грицьку Донцю.

Як бачимо з прикладів, для історика герби слугують джерелом для вивчення зовніш ньої ідентифікації у достатньо ш ироком у діа­ пазоні: і реальної, і символічної.

Про родовід Пантелеймона Куліша див.: А. Л[азаревский]. Предки П. А. Ку­ лиша // КС. - 1898. - № 9. - С. 62-65. Про герб Кулішів: Лукомский В. К., Модзалевский В. Л. Малороссийский гербовник. - К., 1993. - С. 88. Перша публі­ кація «Доказательств Хама...» із малюнком «герба»: [Лазаревський О.] Забав­ ная родословная (Рисунок и стихи к ней) // КС. - 1882. - № 1. - С. 223-225. Про слобожанську старшинську геральдику: Маслійчук В. «Шляхетськість»

слобідсько-українських козацьких старшин другої половини ХУІІ-ХУІІІ ст.

(Ономастика, геральдика, «генеалогія») // Його ж. Провінція на перехресті культур: Дослідження з історії Слобідської України ХУІІ-Х1Х ст. - Харків, 2007. - С. 36-41.

www.klio.org.ua

Геральдика як джерело для вивчення ідеології

Після встановлення радянської влади в Україні міська геральди­ ка сприймалася як переж иток старого суспільного устрою. Однак у другій половині XX ст. ставлення держави до потреби створення міських гербів змінилося. Поштовхів цього мож на назвати кілька (зокрема, одним із них обереж но називаю ть ознайомлення з ге­ ральдичною традицією західноєвропейських країн під час Другої світової війни), однак генеральна ідея партії полягала у тому, що ге­ ральдичні знаки мали слугувати одним із засобів наочної пропаган­ ди соціалістичного способу життя. Герби, як і атрибутика загалом, мали сповіщати про засади організації радянського суспільства, бути візитівкою досягнень соціалізму, виконувати виховну та п ро­ пагандистську мету.

Зацікавленість міською геральдикою з’явилась у післявоєнний час. Так, 1946 р. науково-дослідний відділ Д ержавного інституту проектування міст підготував «Нарис міської геральдики на Украї­ ні», що так і не був опублікований. Н аступного року для Управління у справах архітектури при Раді М іністрів УРСР проект (не був за ­ тверджений) запровадж ення муніципальних знаків («Задание на составление эскизов гербов городов Украинской ССР») підготував графік Антон Середа. У проекті передбачалося створення ескізів геральдичних знаків окремо для Києва та Одеси, а також обласних центрів та міст обласного підпорядкування. Цікаво, що йш лося про достатньо упорядкований та уніфікований підхід до окремих ге­ ральдичних елементів, на противагу вельми хаотичній у цій частині творчості наступних десятиліть. Зокрема, для всіх гербів передба­ чався щит єдиної форми (чи за зразком міських гербів Російської імперії, чи за пропозицією майбутнього автора), його обрамлення вінком із лаврового та дубового листя (окрім щитів населених пунк­ тів обласного підпорядкування).

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Ескізи мали виготовлятися у двох варіантах, розміри щитів також затвердж увалися як єдині для усіх міст і різнилися від щитів на гербах обласних та обласного підпо­ рядкування населених пунктів. Що ж до зображ ень на щиті, то вони мали пов’язуватися «со значительными историческими собы тиями данного города, или его ролью в Великой О течественной войне, или его народно-хозяйственны м значением».

Однак активне створення міських гербів УРСР розпочалося за часів «хрущ овської відлиги» - часу, коли також спостерігалася www.klio.org.ua активізація та розвиток комплексу спеціальних історичних дисци­ плін. У 1959 р. навіть провели Всеукраїнську нараду з геральдики та сфрагістики за участю науковців і чиновників. Увага до геральдич­ них знаків пош ирилася на ширше коло громадян, у періодиці з’являлися заклики до герботворення, що знайшли свій відгук й ре­ алізацію в аматорських проектах. Проте сам процес створення міських знаків контролю вався «згори»: міські ради розглядали пи­ тання самостійно, самі шукали виконавців, адже ідеологічна лінія мала бути витримана.

У першій половині 1970-х pp. активна герботворчість пригаль­ мувала, проте надалі не зупинилася. О дним із вагомих стимулів до створення міського знаку ставали ювілейні святкування круглих дат заснування населених пунктів (1982 р. - 900-річчя Луцька, 1985 р. - 700-ліття Черкас тощо). У 1980-х pp. процес творення гер­ бів знову пожвавився, як і загалом інтерес до геральдики. З другої половини 1980-х pp. його намагалися контролю вати, залучивши істориків-фахівців. 1987 р. в СРСР навіть створили Координаційну комісію для створення і пропаганди муніципальних гербів, реорга­ нізовану 1989 р. у Геральдичну. П ожвавлення національного життя наприкінці 1980-х pp. актуалізувало питання відродження давніх геральдичних знаків міст, а перемога демократичних кандидатів на міських виборах 1990 р. дала мож ливість втілити це гасло у життя в низці населених пунктів.

До створення радянської муніципальної символіки залучалося широке коло ентузіастів, інколи формувалися окремі творчі колек­ тиви з краєзнавців, учителів, учнів, художників, працівників музеїв, які не мали жодних знань у сфері канонів геральдики. За підрахунка­ ми Ярослави Іщенко, яка аналізувала авторство понад 190 створе­ них упродовж 1 9 6 0 -1980-х pp. міських гербів У PCP (загалом кіль­ кість у СРСР сягала 500), до їх створення долучилися представники понад 40 професій. Серед активних герботворців - архітектори, бу­ дівельники, художники-оформлювачі, чиновники, журналісти, де­ путати та ін. Експертиза проектів також не зважала на дотримання геральдичних законів. Часто оцінка ескізів полягала у кількох сло­ вах чи зводилася до «подобається/не подобається». Лише наприкін­ ці 1980-х pp. до когорти герботворців вже долучилися й історики.

Загалом же дослідниця відстежила тенденцію - чим ближче фах ав­ торів пов’язаний з історичними знаннями, а освіта вища, тим більше у проектах сюжетів старих гербів чи їх елементів.

www.klio.org.ua Підпорядковані основній - ідеологічній - меті, герби міст, що створю валися (як і гербоїди - незатвердж ені проекти знаків), не лише не дотрим увалися геральдичних правил, а й викривляли та порушували їх. За влучним висловом Ярослави Іщенко, у радян ­ ській атрибутиці «залиш ки традиційних елементів, відомих з доби середньовіччя та нового часу, переплелися з химерними новаціями, впровадж еними ідеологами тоталітарного реж иму відповідно до догматів марксистсько-ленінського вчення та більш овицької полі­ тичної практики».

У другій половині XX ст. у муніципальних гербах з’явилася ціла низка невідомих геральдичній науці гербових зображ ень, що нав’язували до якихось «знакових» сторінок в історії міст: успіхи соціалістичного будівництва, події радянського часу, промислова спеціалізація тощо. Однак частково використовувалися й елементи давніших, дорадянських гербів (як-от у львівському, дрогобицько­ му, одеському та ін. знаках).

У радянській муніципальній емблематиці серед невідомих ге­ ральдичній науці символів, окрім серпа, молота й червоно-синіх ко­ льорів прапора, мож на назвати також: ретори, колосся, заводські труби тощо. Загалом сюжетні лінії міських гербів поділяють на кілька груп:

- промислово-індустріальна або господарська тематика;

- специфіка географічної локалізації;

- архітектурно-монументальні сюжети.

О крем ий блок тут становила військова символіка. При цьому на щ итах з’являлася не лиш е зброя, що колись таки справді вико­ ристовувалася у геральдиці відповідного населеного пункту (на­ приклад, «куша» (самостріл) у гербі Києва, щ оправда, із «мирною модифікацією » - гілкою каш тана зам ість стріли, або лук із трьом а натягнутими стрілам и у знаці Білої Церкви в поєднанні з архітек­ турною спорудою із дендропарку, шестернею та пш еничним коло­ сом), чи мала відповідники у давніх гербах, а нині хаотично п оєд ­ нувалась з іншими сим волам и під прикриттям відродж ення «наці­ ональної атрибутики» (приміром, булави, бунчуки, перначі, шаблі, гармати, ядра тощо), а й цілком нові, сучасні елементи. Виокремлю­ ється серед військової символіки зображувальний ряд із предметів часів громадянської та Другої світової воєн. Зокрема, кілька разів як атрибут залучалася червоноармійська будьонівка, а також гвин­ тівка, броненосець. До нових «геральдичних» знаків слід зарахува­ www.klio.org.ua ти палаючі факели, медаль «Золота Зірка» у гербах нагороджених нею міст, партизанську стрічку, автомат і, звісно ж, п’ятикутну зір­ ку, ф орма зображ ення якої, до речі, не регламентувалася усталени­ ми правилами. Так, герб м. Ворзеля 1990 р. містив палаючу п ’ятикутку, що нагадувала про піонерські табори міста.



Pages:     | 1 |   ...   | 14 | 15 || 17 | 18 |   ...   | 22 |
 
Похожие работы:

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія книгозн. бібліот. інф. технол. Ser. Bibliol. Libr. Stud. Inform. Techn.2009. Вип. 4. С. 200 – 205 2009. Is. 4. P. 200 – 205 УДК 7.038.532:002.2:091(474.5)“04/14” В.Дрьома ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАДАСА ДРЬОМИ З КНИЖКОВОГО МИСТЕЦТВА У ВЕЛИКОМУ КНЯЗІВСТВІ ЛИТОВСЬКОМУ Рима ЦІЦЕНЄНЕ Бібліотека Литовської Академії наук, вул. Жиґимонта, 1/8, м. Вільнюс, LT-01102, Литва, тел. (370) 262-36-67 У статті проаналізовано рукопис литовського мистецтвознавця та художника...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.ДРАГОМАНОВА СВЕРДЛОВА Тетяна Геннадіївна УДК 37.013 (520) ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЦЕСУ ГУМАНІЗАЦІЇ ОСВІТИ В ЯПОНІЇ 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Київ – 2006 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано на кафедрі педагогіки Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: доктор педагогічних...»

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. Бережанський Микола Директор Миколайович (посада) (підпис) (прізвище та ініціали керівника) 29.04.201 М.П. (дата) Річна інформація емітента цінних паперів за 2013 рік I. Загальні відомості 1. Повне найменування емітента Приватне акцiонерне товариство Страхова компанiя Полiс-Центр 2....»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія екон. 2007. Вип. 37. С.94-102 Ser. econ. 2007 Vol.37 P.94УДК 330.101.5 ВПЛИВ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ ЯК ЕКОНОМІЧНИХ СУБ’ЄКТІВ НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК А. Стасишин Львівський національний університет імені Івана Франка 79008, м. Львів, проспект Свободи,18 Розглянуто теоретичні основи формування і функціонування транснаціональних корпорацій як економічних суб’єктів. У статті аналізується вплив ТНК на конкурентоспроможність...»

«Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля В.П. Бут, М.А. Кришталь, І.Ю. Тищенко, М.Г. Тур, Н.Ф. Єремеєва, П.І. Заїка, О.С.Алексєєва НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ВСТУПНИХ ІСПИТІВ ДО АД’ЮНКТУРИ Черкаси 2010 ББК 65.9(2)26 Авторський колектив: В.П. Бут, кандидат психологічних наук, доцент, ректор Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України; М.А....»

«О.І. Пометун, А.С. Приходько, П.В. Мороз Пояснювальна записка Слово до вчителя Шановні вчителі! У збірнику вміщено завдання для визначення рівня засвоєння учнями навчального матеріалу із всесвітньої історії за результатами їхнього навчання в основній школі. Завдання мають на меті перевірити та оцінити рівень сформованості історичної компе­ тентності десятикласників. Тести укладено відповідно до вимог загальноосвітньої підготовки учнів, передбачених навчальною програмою із всесвітньої історії...»

«Регламент конференції Доповіді – 15 хв. Виступи в обговореннях – до 5 хв. Пленарне засідання 1 грудня, 1000–1300 Корпус № 25 (лекторій Заповідника) На конференції працюють секції: I. Історичні та філософські дослідження 1 грудня, 1400–1800 Корпус № 63 (Церковно-археологічний кабінет 2 грудня, 1000–1300 Київської Духовної Академії) ІІ. Мистецтвознавчі аспекти вивчення сакральних пам’яток 1 грудня, 1400–1800 Корпус № 1 (виставкова зала Заповідника) 2 грудня, 1000–1300 ІІІ. Археологічні...»

«ЛАНОВИК Богдан Дмитрович (23.07.1936 с. Іванківці, нині Зборівського р-ну Тернопільської обл.) – дослідник соціальної та економічної історії України, проф. (1990), засл. працівник народної освіти. Із сім’ї службовців. Закінчив іст. ф-т Чернівецького державного ун-ту ім. Ю.Федьковича у 1959. В 1959-1966 працював учителем у сш Івано-Франківської обл., м.Чернівцях, м.Тернополі, зав. відділом Тернопільського обласного краєзнавчого музею. З 1967 – викл., ст. викл. Тернопільського...»

«ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ДЕТЕРМІНАНТИ РОЗВИТКУ ДИТЯЧОЇ ІГРАШКИ Катерина Поліщук Київ Стаття присвячена вивченню становлення вимог до іграшки, як предмета для гри дітей дошкільного віку у ХХ столітті, що є необхідною умовою для визначення її особливостей в умовах сьогодення. Ключові слова: іграшка, вимоги до іграшки, діти дошкільного віку. Пізнання простору навколишнього середовища для дитини починається з інформації про найпростіші форми освоєння світу попередніми поколіннями, джерелом якої...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» НАУКОВА БІБЛІОТЕКА «Тарас Григорович Шевченко. 200 років від дня народження» Рекомендаційний бібліографічний покажчик Кривий Ріг ББК83.3(4Укр) Укладач Бобир О. В. Відповідальний за випуск Баскакова С. О. Тарас Григорович Шевченко. 200 років від дня народження : реком. бібліогр. покажчик : у 2 ч. / укл. О. В. Бобир. – Кривий Ріг : Наукова бібліотека КНУ, 2014. 17 с. Рекомендаційний бібліографічний покажчик «Тарас...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»