WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 13 | 14 || 16 | 17 |   ...   | 22 |

«ББК 63.2я73 Я 72 П осібник розроблено на основі викладання нормативного курсу на кафедрі історії НаУКМА і розраховано на перше ознайомлення з основним набором спеціальних (допоміжних) ...»

-- [ Страница 15 ] --

www.klio.org.ua С кладність датування твору зумовлено ще й тією обставиною, що структурно він складається з трьох частин, розміщ ених, до того ж, не одна за одною згідно з логікою викладу. Ця обставина, до речі, дала мож ливість дослідникам припустити, що рукопис чернетка твору. Головна частина - арк. 139-510 - розповідала про облогу міста, дослідники датували її приблизно 1430-ми роками (одна з-пом іж інш их вказівок на такий час - ф ігурування у тексті Б астарда О рлеанського, чиє ім ’я від 1439 р. мало вже супроводж у­ ватися титулом «граф»). На початку м анускрипту - арк. 1 -138 вміщ ено пролог - розповідь про збір в Англії війська та його п ри ­ буття під О рлеан. Цю частину датували 1450-ми рр. (тут Бастард О рлеанський уже зазначений як граф, а ще один персонаж, Ж ан Боф ор, названий герцогом С омерсетом; цей титул він отрим ав 1443 р.). В останній частині, кваліфікованій як дивна вставка до основної, - арк. 178-198 - йдеться про перем ож ний поєдинок двох ф ранцузьких рицарів із двом а англійськими, що не п ов’язани й ні з попередніми, ні з наступним и подіями твору. Її зарахували до часу після 1467 р„ коли створений «Щ оденник про осаду Орлеана»

із аналогічним епізодом, звідки його мав запозичити автор(-ри) містерії.

П роблемам із розумінням твору, напряму пов’язаним зі склад­ ністю його датування, сприяла та обставина, що дослідники вико­ ристовували опублікований факсимільний текст містерії, а хроно­ логічні прив’язки робили через аналіз почерку.

Усе змінилося, коли влітку 2001 р. рукопис вирішила перегляну­ ти російська дослідниця Ольга Тогоєва, яка звернула увагу на факт, що мав би зацікавити кожного підготованого історика, що працює з оригіналом. Ось як дослідниця описала своє відкриття:

«Я медленно переворачиваю страницы, вижу то, о чем читала, и то, о чем умолчали издатели: не только пометки бывших вла­ дельцев, позднейшие переплет и пагинацию, но и написанные более крупными буквами имена действующих лиц, сценические пометки автора, ошибки и описки, выделенные росчерком пера (в форме буквы “И ’) начала стихов. Свет из окна падает на при­ поднятую страницу, и я - сначала равнодушно - отмечаю про себя, что на странице проступают какие-то странные “борозд­ ки” Вглядываюсь внимателнее, и “бороздки” под моим заворо­.

женным взглядом начинают превращатся - нет, не в единорога, а в какой-то весьма замысловатый цветок...».

www.klio.org.ua Отож, Ольга Тогоєва звернула увагу на філіграні, на яких, як не дивно, раніше вже не зважали: водяні знаки описали ще у XIX ст. і при цьому датували неточно. Філігрань «М істерії про осаду О рлеа­ на» - «Колесо св. Катерини» - до того ж відрізнялася у різних час­ тинах манускрипту. Так, на арк. 178-198 папір за її допомогою дату­ ється часом між 1502 та 1520 рр„ на решті - 1516-1538 рр. Відтак, хронологічна прив’язк а рукопису до XV ст. відпадає. Аналізуючи далі спосіб скріплення манускрипту, дослідниця дійшла висновку, що текст про поєдинок, написаний, радше за все, приблизно тоді ж, коли й реш та твору, але на окремому зошиті, створю вався окремо, а затим механічно був вшитий. О сновний текст містерії перепису­ вався після 1516 р.

Нове датування рукопису «М істерії про осаду Орлеана» дало змогу О льзі Тогоєвій інакше поглянути на його призначення та створення, а також докладно проаналізувати мож ливість театраль­ ної постановки твору.

Докладніше захопливу розповідь про виявлення водяних знаків та загалом про містерію див.: Тогоєва О. Жанна д Арк и бумага с водяными знаками. (Ис­ тория одной случайной находки) // Казус. Индивидуальное и уникальное в ис­ тории. - 2004. - С. 208-232.

–  –  –

У традиційному християнському суспільстві людина, як прави­ ло, отримувала під час народження ім’я того святого, у день (чи найближчі дні) пош анування якого народжувалася (за «святцями»).

П ам’ятаю чи це та маючи у своєму розпорядж енні набір імен певної групи лю дності (іменник) за той самий час (одного населеного пункту чи адміністративної одиниці, соціальної групи тощо) істо­ рик може:

- визначити конфесійну належність членів групи;

- за частотою вживання тих чи тих імен з’ясувати пош ирення культів, що, своєю чергою, так само окреслить конфесійні пріо­ ритети групи або ж популярність святого на певній території.

www.klio.org.ua Такі тенденції найкраще простеж увати на прикладі парних свя­ тих, коли була можливість вибору імені;

- ставити питання про дотрим ання/ігнорування членами групи релігійних обмежень (чи були і наскільки пош ирилися зачаття під час постів);

- висновувати про господарські заняття групи (відсутність певних імен, а отже народжень у той чи той час, може вказувати на по­ ширення відхожих промислів, торгівлі тощо);

- припускати пош ирення народжених поза шлюбом дітей (а від­ так - характеризувати статеву поведінку населення) за тим, ім’я якого святого (якщо був вибір) надавалося. В окремих регіонах існував звичай називати позаш лю бних дітей незвичними імена­ ми непопулярних святих.

Приклад дослідження іменників під таким кутом зору на українському ма­ теріалі див.: Волошин Ю. Розкольницькі слободи на території Північної Геть­ манщини у XVIII столітті. - Полтава, 2005. - С. 162-183 (параграф «Антропо­ німіка стародубських старовірів»).

П ослуговування тими чи тими іменами у модерном у суспіль­ стві, де є мода на імена чи їх вільний вибір, обмеж ує дослідників у р о зв ’язанн і проблем, мож ливих під час роботи з ім енниками т р а ­ диційного соціуму. Утім, існування вибору дає змогу ш укати від­ повіді на інші питання. Ім ’я, обране у свідомому віці як псевдонім, вказує на самоідентифікацію носія, відображ ає його погляди на ті чи ті проблем и, символізує про завдання, що їх ставить перед со­ бою особа.

Цікаві приклади використання псевдонімів та імен як джерел для вивчення різних способів конструювання ідентичності та історичної пам’яті галичан у XIX ст. див. у: Грицак Я. «Яких-то князів були столиці в Києві?..»: до конструю­ вання історичної пам’яті галицьких українців у 1830-1930-ті роки // УМ. Ч. 6. - С. 77-95; Його ж. Руслан, Богдан і Мирон: три приклади констру­ ювання ідентичності серед галицьких русино-українців // УМ. - 2003. - Ч. 8. С. 25-50.

<

–  –  –

Пош ирена помилка твердити, що прізвищ а на -ський/-цький/

-зький - суто польські. Це не завжди так, а якщ о Ви знаєте історію появи таких іменувань, то можете вже робити окремі припущення про їхніх носіїв.

www.klio.org.ua Насамперед, слід пригадати, що від топоантропонімів на -ськи й /

-ц ьк и й /-зьк и й у XVI ст. творилися родові прізвищ а української ш ляхти-землевласників. Ф ормування відбувалося за власницьким принципом шляхом додавання суфіксів -ськ/-ц ьк/-зьк до назви на­ селених пунктів. Отж е, наявність такої кінцівки - вказівка на ста­ тус. Слід зазначити, що процес творення шляхетських прізвищевих ідентифікацій таким чином у різних регіонах характеризувався різ­ ною інтенсивністю. Скажімо, на Волині відтоді зникають відіменні патроніми, зате вони зберігалися як своєрідні рудименти на Київ­ щині, де творення прізвищ за їхньою допомогою відбувалося через додавання до патроніма суфікса -ович.

У Гетьманщині також фіксуються назвиська (цей термін поряд із окресленням «прізвищ ева назва» застосовують для називання то ­ гочасних «прізвищ», що ще не стали родовими) на -ський/-цький, зокрема серед простолю ду (хоча й рідко) і, за спостереж енням вче­ них, вони не обов’язково свідчили про «статусність», а могли вказу­ вати, наприклад, на місце походження їхніх носіїв: якщ о ідентифі­ кація творилася за допомогою згаданих кінцівок від назви населе­ ного пункту, то у більш ості випадків це прізвисько маркувало місце походж ення носія. У полкових реєстрах та іншій подібній докумен­ тації особа, починаючи від виборних козаків і закінчуючи поспо­ литими, ідентифікувалася інакше. На найкращ е вивченому реєстрі Війська Запорозького 1649 р. показано, що прізвищ еві назви на

-енко становили загалом 56 % від зафіксованих, а в окремих полках сягали й 70 %, натомість ідентифікація ф ормантами зі -ськи й /

-зь к и й /-ц ьк и й налічувала лиш е 4,5 % усіх іменувань у документі.

В окремих полках ситуація могла відрізнятися. Так, у Київському «прізвища» у 60 % випадків ф ормувалися за допомогою -енко, 1,3 % - -ко. На -ськ и й /-ц ьки й /-зьки й припадало лише 11 %, 10 % - на


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


-ич/-ович. У 3 % назвищ а закінчувалися на -ий, а в 15 % - «прізви­ ща» творилися від прізвиськ найрізноманітніш ого походження. Н а­ явність назвиськ із суфіксами -ськ/-цьк/-зьк дослідники частково пояснюють інтеграцією до козацтва представників шляхти.

У XVIII ст. також частина старш ини Гетьманщини та С лобожанщ и­ ни різних рівнів почала практикувати додавання до патронімічного ф орманта -ськийЛ цький чи обирати для себе інші іменування з та­ кою кінцівкою. На думку Володимира М аслійчука, який аналізував зміну прізвищ евих назв слобідською старшиною, ці факти свідчать про намагання тамтеш ніх сильних світу ушляхетнитись, «довести www.klio.org.ua свій винятковий, “ш ляхетський” статус». Разом з тим, полкові реві­ зії Гетьманщини XVIII ст. фіксують серед люду, що посідав найниж ­ чі щаблі соціальної драбини, подібні йменування. Отож, серед якихнебудь посполитих можна натрапити на Вишневецьких, М алишевських, О строзьких тощо.

Ще один сегмент українського ранньом одерного соціального простору, де продукування ідентифікацій за допомогою ф орманта

-с ьк и й /-ц ьк и й /-зьк и й слід вваж ати правилом, представляю ть спільноти «латинських шкіл» Гетьманщини (К иєво-М огилянська академія, Чернігівський і П ереяславський колегіуми) та, значною мірою, Х арківський колегіум. У студентських відом остях або збе­ рігалися родові прізвищ а (для тих, хто їх мав, себто головно для сильних світу), або ж прізвищ ева н азва найчастіше творилася д о­ даванням до основи кінцівок -ськи й А ц ьки й (із помітною п ерева­ гою) та -ич. Тут доречно навести приклад К иєво-М огилянської академії 1737 та 1738 рр„ за які збереглися дві повні відомості ви ­ хованців з усіх станів. Так, серед вихідців із козацтва у 1737 р. та­ ким чином зафіксовано 89 %, а у 1738 р. - 79 % спудеїв. Д ля духо­ венства (включно з кількома дяками) прізвищ ева ідентифікація на

-ськи й /-ц ьки й та -ич у 1737 р. становила 98 %, а 1738 р. - 95 %, для міщан (разом із купцями і ремісниками) - по 95 % (тут, на п роти ­ вагу іншим станам, трохи більше було закінчень на -ич - третина), а для посполитих - 97 % і 95 % відповідно. Якщо ж узагальнити в усіх групах, додавш и незначний відсоток осіб, чия станова н а­ лежність не вказана чи була інакшою (як-от син капітана), то у 1737 р. прізвищ еві назви із закінченням на -ськи й /-ц ьки й стано­ вили 68 %, а на -ич - 28 % (тобто разом майже 96 %), а у 1738 р. відповідно (загалом - 92 %).

Наприкінці функціонування Києво-М огилянського навчального закладу, у 1814 р„ ситуація не змілилася: кінцівки -ський/-цький та

-ич переваж али у творенні прізвищ евих назв для ідентифікації сту­ дентів у списках. Щ оправда, за той час маємо дані лише про вихід­ ців із родин свящ енно- та церковнослужителів.

Так само фіксувалися й вихованці реш ти «латинських училищ»

підросійської України. Зокрема, майже 71 % з-поміж усіх переяслав­ ських «студіозів» 1744 р. мали прізвиська/прізвищ а на -ськи й /

-цький, а 23 % - на -ич. Серед харківських «граматиків» 1760 р., пе­ реваж но з родин духовенства, назвищ а на -ський/-цький налічува­ ли 63 %, на -ич - 14 % (разом - 77 %), а серед «інфімістів» зі світських www.klio.org.ua родин - на -ський - 67 % (на -ич немає). Схоже, що навіть у парафі­ яльних школах (зокрема, й Речі Посполитої) практикувався згада­ ний ф ормант для фіксації вихованців, до того ж це була змінена ідентифікація, а не батьківська.

Відповідь на запитання, чому навчання сприяло набуттю прізвищевої назви зі специфічною кінцівкою, вочевидь, можна пошукати у сфері престиж ності. Студії в «училищах» безумовно були пред­ метом гордощів. Свідчать про це як тогочасні прямі репліки, так і аналіз опосередкованих джерел. Відтак не виключено, що, даючи студентам прізвищ еві назви на -ськийА цький та -ич, професори мали на меті виділити вихованців з-посеред реш ти загалу, де ш иро­ ко практикувалася інша ідентифікація.

Отож, пам ’ятаю чи про різні практики творення прізвищ на

-ськи й /-ц ьки й /-зьки й, можна не лише уникнути пош иреного серед загалу уявлення про їхніх носіїв як поляків, а й спробувати знайти зачіпку у вивченні біографії носія.

Докладніше про згадані прізвищеві назви див.: Яковенко Н. Н., Боряк Г. В.

Родовая антропонимия Правобережной Украины как отражение социальной структуры общества (по актам конца ХІУ-ХУІ в.) // ВИД. - Л., 1987. - Т. XIX. С. 22-38; Бевзенко С. П. Із спостережень над старокиївською антропонімією // Давньоруська ономастична спадщина в східно-слов’янських мовах: Збірник наукових праць / Відпов. ред. В. В. Німчук. - К„ 1996. —С. 20-25; Маслійчук В.

«Шляхеткість» слобідсько-українських козацьких старшин другої половини ХУІІ-ХУІІІ ст. (Ономастика, геральдика, «генеалогія») // Його ж. Провінція на перехресті культур: дослідження з історії Слобідської України ХУІІ-ХІХ ст. X., 2007. - С. 31-36; Осташ Р. І. До походження прізвищевих назв Реєстру (спроба етимологічного словника) // Реєстр Війська Запорозького 1649 року / Гол. упоряд. О. В. Тодійчук. - К„ 1995. - С. 517-518; Худаш М. Л. З історії укра­ їнської антропонімії. - К„ 1977. - С. 121, 146-147; Яременко М. Антропонімія вихованців Києво-Могилянської академії XVIII ст. (про інформативні можли­ вості студентських реєстрів) // Наукові записки: Збірник праць молодих вче­ них та аспірантів. - 2009. - Т. 19. - Кн. 1. - С. 308-322.

–  –  –

Дуже характерним и для П оділля є топонімічні назви на -івц і/овци, що з’явилися тут упродовж Х ІУ -Х У ІІ ст. під впливом м ігра­ ційних рухів і лягли суцільним пластом по всій території. Н апри­ кінці XV ст. в окрем их частинах вони становили трохи більше 40 % www.klio.org.ua від усіх тогочасних назв, а у другій половині наступного століття трохи менш е 39 %. Цікаво, що на тери торії П івденної України, за­ селеної пізніше, утворених за допомогою згаданої кінцівки посе­ лень зовсім мало: там продуктивним суфіксом вже був -к, -івк. На Поділлі так сам о населені пункти на -івка - явищ е пізніш ого часу.



Pages:     | 1 |   ...   | 13 | 14 || 16 | 17 |   ...   | 22 |
 
Похожие работы:

«ISSN 2072-1692. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2013. № 53 УДК 111.12:[379.8+004] О.В. ПОПРАВКО (кандидат філософських наук, асистент кафедри соціології) Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Мелітополь E-mail: 77maha77@mail.ru СВЯТКОВИЙ І КОМП’ЮТЕРНИЙ СВІТИ ЯК АЛЬТЕРНАТИВНІ ЗАСОБИ СИМВОЛІЧНОГО ОСВОЄННЯ КУЛЬТУРНОГО БУТТЯ СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ У статті на підставі порівняльного аналізу сутнісних ознак святкового та комп’ютерного світів як форм символічного освоєння...»

«_Педагогічні науки_ для усвідомлення мети, змісту, форм, методів, засобів підготовки майбутніх фахівців для системи закладів дошкільної освіти в сучасних умовах. Становлення сучасної системи підготовки фахівця дошкільного виховання до фізичного розвитку дітей неможливе без врахування національних традицій фізичного виховання, без використання педагогічного досвіду зарубіжних педагогів у сфері фізичного виховання дітей, без усвідомленого ставлення до здобутків національної теорії та практики...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР ТУРИЗМУ І КРАЄЗНАВСТВА УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ 01135, 531-19-98 (тел/факс) м. Київ, вул. Пестеля,7 531-90-68 Поштова адреса: Київ-135, а/с190 238-06-59 E-mail: juntur@ukr.net 238-06-67 238-06-54 02.11.2011 № 222 Директорам Кримського республіканського, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді Відповідно до Положення про Всеукраїнську експедицію учнівської та...»

«МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ К. В. Кислюк ІCТОРІОСОФІЯ В УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ: від концепту до концепції Монографія Харків, ХДАК УДК [130.2 : 930.85] (477) ББК 87.667.1 (4УКР)+63.3(4УКР)–7 К44 Рекомендовано до друку вченою радою Харківської державної академії культури (протокол № 9 від 29 січня 2008 року) Рецензенти: М. Д. Култаєва, д-р філос. наук, зав. кафедрою філософії Харківського національного педагогічного університету ім. Г. Сковороди, В....»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.ДРАГОМАНОВА СВЕРДЛОВА Тетяна Геннадіївна УДК 37.013 (520) ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЦЕСУ ГУМАНІЗАЦІЇ ОСВІТИ В ЯПОНІЇ 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Київ – 2006 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано на кафедрі педагогіки Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: доктор педагогічних...»

«Художня проза Михайла Старицького. – Черкаси, 2003. 11. Грабович Г. До історії української літератури. Дослідження, есе, полеміка. – К., 1977. 12. Франко І. Наша поезія в 1901 році // Франко І. Зібр. творів: у 50-ти томах., – К.,1982. – Т.33. 13. Филипович П. Пушкін в українській літературі // Павло Филипович. Літературознавчі студії. Компаративістика. Статті. Рецензії. – Черкаси, 2008. 14. Левчик Н.В., Мороз Л.З. Михайло Старицький // Історія української літератури. ХІХ століття: У З кн. Кн....»

«Міністерство енергетики та вугільної промисловості України Державне підприємство ‘‘Національна атомна енергогенеруюча компанія ‘‘Енергоатом’’ Відокремлений підрозділ ‘‘’Южно-Українська АЕС’ Відділ роботи з громадськістю та засобами масової інформації Збірник статей 2012 рік м. Южноукраїнськ, 2013 рік Дана збірка містить статті про Відокремлений підрозділ “Южно-Українська АЕС”, що були підготовлені інженерами групи зв'язків зі ЗМІ та громадськістю і опубліковані в регіональних друкованих ЗМІ...»

«Збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції УДК 378:811.161.2-051 Базиль Л.О., завідувач НДЛ експериментальної педагогіки та педагогічних інновацій Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук, доцент КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ РІВНІВ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ У статті схарактеризовано критеріальну систему оцінки рівнів літературознавчої компетентності вчителя...»

«КИЇВСЬКИЙ СЛАВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЧЕКАНОВ ВСЕВОЛОД ЮРІЙОВИЧ УДК 930.1 (398) “0395/1453”: 378.4 (477–25) “18/19” ВІЗАНТИНІСТИКА В КИЇВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ СВ. ВОЛОДИМИРА (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ ст.) Спеціальність 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Київ – 2009 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі історії Київського славістичного університету кандидат...»

«НАУКОВІ ЗАПИСКИ ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДОЗНАВЧОГО МУЗЕЮ Випуск 26 Львів, 2010 С. 39УДК 595.7+591.5 І.Я. Капрусь ТАКСОНОМІЧНА СТРУКТУРА І ТИПОЛОГІЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ФАУН НОГОХВІСТОК (COLLEMBOLA) ЄВРАЗІЇ Капрусь И.Я. Таксономическая структура и типология региональных фаун ногохвосток (Collembola) Евразии // Науч. зап. Гос. природоведч. музея. – Львов, 2010. – Вып. 26. – С. 39-50. На основании критического изучения литературных данных и собственных исследований описана таксономическая структура региональной...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»