WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 12 | 13 || 15 | 16 |   ...   | 22 |

«ББК 63.2я73 Я 72 П осібник розроблено на основі викладання нормативного курсу на кафедрі історії НаУКМА і розраховано на перше ознайомлення з основним набором спеціальних (допоміжних) ...»

-- [ Страница 14 ] --

www.klio.org.ua Це їхній власний «винахід», чи щось подібне «знали» раніше? З р о ­ зуміло, аби відповісти на це запитання, слід проаналізувати коло текстів, у яких могла бути зазначена якась інф ормація про обитель.

Якщо цього не зробити, то доведеться авторство ідеї приписувати укладачам опису та датувати 1780-ми pp. А це було б великою п о­ милкою: погляньте на інший текст, датований 1781 p., який створю ­ вався у монастирі на вимогу Синоду і мав сповіщати про історію чернечого осередку:

«[...] При святом равноапостолном великом князі Владимірі, на­ реченном во святом крещенії Василій, первый митрополит Кіевскій Михаил Святый на том місті, гді сей монастыр состоит, со­ брав иноков, церков стаго Архистратига Михаїла деревяную устроїл, в літо от Рождества Хрістова тысяща осмое, которая церков была до ста літ. Потом благовірньїй князь кіевскій Михал Святополк, сын Изьяславов, місто оной деревяной церкви со­ здал каменную в честь своего тезоименита стаго Архистратига Михаїла в літо 1108-е и монастыр утвердил. И как церков внутрі всяким благоліпіем и мусіею украсил, которой останки и поньїні в великом олтарі иміются, так и верх ея позлатил, от чего по ньіні называется сей монастыр Золотоверхій, как о том в Синопсисі славенороссійском в Кіево-Печерской лаврі 1680 года напеча­ танном на страниці 56 явствует.

[...] Помянутый великій князь Михаил Святополк знаменито прославил сей монастыр наипаче чудотворными святыя великомученицы Варвары мощами из Царяграда супругі его, царя греческаго Алексія Комнина дочері благовірной княгині Варварі Алексіевні, по ея прошенію ей данными, и в та же време­ на в церкві сего монастыря укладом положенными, и до ньіні не­ тлінно почивающими и чудодійствующими, о точности коїх, яко суть истыя сія мощи стой великомученицы Варвары, в житії ея мсца декемврія в 4 день и в Акафисті ея ж, преосвященным ми­ трополитом Кіевским Іоасафом Кроковским сочиненном и на­ печатанном, доволно утверждено, гді и о чудесіх ея многочис­ ленных усмотріть можно [...]».

(ЦДІАК України, ф. 127, оп. 1020, спр. 5015, арк. 25-25 зв.) Як бачимо, саме з монастиря походило джерело, на яке опирали­ ся укладачі опису для висвітлення його історії. І не просто оп ирали­ ся, а переносили дослівно, навіть такі фрази, що відображ али теп е­ рішній час у 1781 р. (як-от про «мусію», «...которой останки и поwww.klio.org.ua нине в великом олтари имеются...»). Цікаво, що м он ахи -творц і довідки вказали дж ерело своєї інформації - Синопсис та Акафіст св. Варварі з її житієм, що, зрештою, вимагалося від них синодаль­ ним указом. Далі ще йтим еться про покликання на джерела відо­ мостей у ранньом одерний час, а зараз заглянімо до Синопсису, пам ’ятки другої половини XVII ст. (себто згадані тексти розділяло більше 100 років).

У Синопсисі в розповіді про утвердження в «России» православ­ ної віри після опису скинення з гори ідола Перуна зазначається:

«[...] Того ради повідают, яко первый при Владимїрі митрополит Міхаил, посадивши іноков на горі недалече от того чортова бе~ ремиїца, на свое имя и црков стого архистратига Міхаила созда [...]».

Розповідаючи про М ихаїла-С вятополка Ізяславича, Синопсис інформує, що «[...] року от созданїя міра sxsi [6616. - М. Я.], от Рож. Хва ари [1108. - М. Я.] созда сей блговірньїй кнз Мїхаил Святополк на имя свое црков каменную (бі бо на том місті исперва древяная) в Кіеві на горі, стого архїстратига Мїхаила, и верх ея позлати [...]».

(Цитовано за факсимільним виданням: Sinopsis, Kiev 1681 [sechzehnhunderteinundfchtzig]: Facs / mit e. EinL. von Hans Rothe. - Kln; Wien, 1983. - S. 224, 245-246 (пагінація не за Синопсисом, а нумерацією сторінок у виданні).

Автор С инопсису також вказав своє джерело - давні літописці.

У ранньомодерних пам ’ятках часто це може означати, що вказівка на давні тексти чи «Н естора» була у дійсному джерелі і звідти авто­ матично переносилася до твору. Чи ж варто у випадку Синопсису відразу братися за «Повість временних літ» (далі - ПВЛ)? Звісно, ні.

Тут, до речі, слід пам’ятати, що під «Н естором» найчастіше фігуру­ вав аж ніяк не давньоруський, а створений в першій третині XVII ст.

(як вважає більшість дослідників) Густинський літопис. Та поверні­ мося до Синопсису: між ним та згаданим літописом є ще одна варта уваги пам ’ятка - Хроніка Ф еодосія Софоновича. Ось як заснування

М ихайлівської церкви викладене у ній:

«[...] И для того, повідают, первьїї при Владимире митрополит Михаїл, посадивши чернцов на горі недалеко от того Беремища Чортова, на свое имя цркв Свтго Михаила збудовал [...]. Року 6616 заложил црков каменную свтого Михаила Золотоверхую www.klio.org.ua великиї кнз киевскиї Михаил Свтополк, вес верх цркви позоло­ тил и вшелякою оздобою црковною украсил, бо перед тым была старая уже и не позлаченая, еще при кнзі Владимері поставленая за старанем перваго митрополита Михаила на имя его [...]».

У інш ому творі - «Повість о преславных чюдах свтои велико­ мученицы Варвары» - Софонович також розповів про п отрап лян ­ ня до М ихайлівського храму мощей св. Варвари, зазначаючи про відсутність письмових згадок про цю подію та покликаючись на розповіді від старих людей.

(Всі повищі цитати та інформація приведені за: Феодосій Софонович. Хро­ ніка з літописців стародавніх / Підготовка тексту до друку, передмова, комент.

Ю. А. Мицика, В. М. Кравченка. - К., 1992. - С. 68, 82, 260).

Як бачимо, порівняння різночасових текстів дає мож ливість уникнути помилкового твердж ення і про час виникнення думки про заснування М ихайлівського Золотоверхого м онастиря за князю ­ вання Володимира. Не будемо далі дош укуватися коренів згаданої ідеї - це вже зробили історики, вказуючи на XVII ст. як час появи зазначеної та кількох інших топографічних легенд, що мали на меті «прив’язати» появу тієї чи тієї сакральної споруди до хрестителя Русі. Ідеологічний підтекст такої презентації минулого дослідники також не обійшли увагою. Та це вже інша історія (охочим її дізна­ тися слід ознайомитися насамперед із відповідними студіями Н а­ талі Яковенко та Олексія Толочка). Д ля нас важ ить інше - розумін­ ня генези тієї чи тієї ідеї, умож ливлене скрупульозним текстологіч­ ним дослідж енням, важливе не лише для давніх часів. Приклад із Золотоверхо-М ихайлівською обителлю це чудово ілюструє. Н ерід­ ко у популярних дослідж еннях не лише XIX ст„ а А сучасних, автори твердять про заснування обителі 1008 р„ посилаючись на «давніх літописців». Зокрема, на недавній конференції, присвяченій 900літтю заснування чернечого осередку, у деяких доповідях така ідея розглядалася цілком серйозно.

Аналізуючи наративи і зустрічаючи у них покликання на дж ере­ ла інформації, не поспіш айте з висновками - ці зауваж ення не обов’язково відповідають дійсності. У ранній новий час ще не сф ор­ мувалося уявлення про плагіат, тому укладачі тих чи інших текстів могли переносити до них дослівно цілі фрагменти з тих пам ’яток разом із наявним и у тих посиланнями. Часто авторство п роявляло­ ся не у створенні цілком оригінального тексту, а в способі компону­ www.klio.org.ua вання уривків з інших наративів, що, внаслідок, могло вказати на авторські акценти та пріоритети (як бачите, без текстології не обі­ йтися). Перенесення до свого тексту навіть покликань з іншого проілюструю таким прикладом.

У 1765 р. Київський Кирилівський С вято-Троїцький монастир на вимогу Синоду писав історичну довідку про своє заснування.

У ній йшлося, що «[...] Кіево-Троїцкій Кириловский мнстыр и в нем каменную Стыя Живоначалнія Троицы церков 1170 года создала благовірная княгиня Марія, супруга Всеволода Святослава, внука стаго князя Владимира, дочь короля полского Казиміра. Сія княгиня по созданії Кириловского мнстиря снабділа оній ради препитанія братії доволними вотчинами и уголії, за рубежом состоящимы, кої всі в полское владініе отойшли. Потом, монашескій чин воспріявши, ко Гспду преставися и в том же мнстирі погребенна 1172 от Рождества Хрстова года, о чем и в літописцу россійском явствует [...]».

(Інститут Рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, ф. 160, спр. 938, арк. 3).

Недосвідчений дослідник із наведеного фрагмента зробить ви­ сновок, що укладачі довідки послуговувалися давньоруським літо­ писом. О днак погляньмо на універсальне для київських монастирів у XVIII ст. джерело інформації про власне минуле - Синопсис. Ось що можна довідатися з нього:


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


«[...] В літо от созданїя міра sxns [6686. - М. Я.], от Рож. Хва аров [1172. - М. Я.]. Преставися блговірная княгиня Марія, жена кня­ зя Всеволода Святославича, а дщи короля полскаго Казимїра, совершенна инокїня сущи, и погребена бысть в цркви монастыра Стыя Живоначалныя 'Гройцы, идеже и преділ стяго Кирилла в Кіеві каменной, юже црков и монастыр ньіні зовомый Кирилскїй сама построила [...]».

(Sinopsis, Kiev 1681 [sechzehnhunderteinundfchtzig]: Facs. - S. 268).

На лівому полі навпроти цього запису зазначено: «в Рус. літо­ пис.». Не важ ко здогадатися, що Синопсис і став тим «літописцем російським», на який вказувала кирилівська довідка як джерело знань про минуле обителі. Однак із нього до довідки потрапили не лише фактичні дані, а й вказівка на їхнє походження.

О тож - пам ’ятайте про текстологію.

www.klio.org.ua Про важливість вивчення конвою при дослідженні тексту зі збірника (на прикладі Густинського літопису) Густинський літопис (далі - ГЛ) вперше опубліковано у 1843 р.

у «Полном собрании русских летописей» (далі - ПСРЛ) як додаток до Іпатіївського літопису. Поміщаючи його до зібрання, видавці розглядали цю пам ’ятку як допоміж ний матеріал, а відтак опустили її окремі частини, які, нібито, не стосувалися руського літописання.

Вони також не досліджували Густинський літопис та використали список найпізнішої редакції. Опублікований незадовільно текст і використовували дослідники. Зрозуміло, що послуговування оп ри ­ людненим текстом не дало змоги врахувати ще одну обставину пам’ятка, за окремими винятками, була частиною збірників. Отож, її слід розглядати, вивчивши конвой, що і зробив Олексій Толочко.

Д ослідник дійш ов висновків, що автор ГЛ відразу планував його як частину збірника. Зокрем а, він свідомо скорочував ж и тій ­ ну інформацію літописних статей, які ком понував зі своїх джерел, натомість коротко відсилаю чи до окрем их агіографічних текстів, що мали групуватися окрем о від основної літописної частини (як своєрідні «додатки»). Л ітопис сприйм ався як ком плекс (із ж и тія­ ми) також у XVII - на початку XVIII ст. На це вказує хоча б той факт, що Д им итрій (Ростовський) у своїх Ч етьях-М інеях вказує дж ерелом інф орм ації до однієї розповіді саме згаданий літопис.

Однак його текст у відповідній частині не містить необхідних да­ них. Н атомість вони збереглися у добірці ж итій святих, що йдуть у збірці відразу за ГЛ. Зреш тою, більш ість списків п ам ’ятки д і­ йшли до наш ого часу у складі збірників. їх О лексій Толочко виді­ лив у три редакції.

До найраніш ої першої дослідник відніс чотири списки ГЛ, що су­ проводжую ться ж итійними текстам и і належать до збірників ста­ лого типу, та датував її першою половиною XVII ст. Л ітописна та житійна частина ГЛ укладалися одночасно, на що вказує відсутність у другій зайвих агіографічних сюжетів. Друга редакція також пред­ ставлена чотирма списками, у яких немає повного набору статей ГЛ. Імовірно, редактор протографа другої редакції намагався ви ­ класти матеріал у хронологічній послідовності й опускав повтори.

О крім того, тут лише один список (М гарський) є збірником із життійною другою частиною. До третьої редакції належить лише один список, який, вірогідно, мав протограф ом М гарський список другої www.klio.org.ua редакції. Цей список - частина збірника, який однак відрізняється від решти, адже не містить житійної частини.

Дослідження Олексія Толочка не лише змістили акцент у оцінцюванні ГЛ як нібито маргінального тексту, а й посутньо розгляну­ ли пам ’ятку з дж ерелознавчої точки зору. Висновки про початкове її створення у складі збірника певного складу поглибили розуміння цього тексту. Обидві частини ГЛ (історична та агіографічна) стано­ вили одне ціле, підпорядковане від самого початку спільній антиунійній меті - показати тяглість історичної та сакральної традиції православ’я. П опри те, що на полемічну тенденцію дослідники вка­ зували й раніше, вона «не сприйм алася як вияв первісної концепції Густинського збірника».

Таким чином, дотримую чись одного з правил текстології - зва­ жати на конвой пам’ятки, яку вивчаєте, - можна глибше, а то й інак­ ше з’ясувати її призначення, а відтак - дивитися на неї, як джерело, під іншим кутом зору.

Про вивчення збірників з ГЛ див. у: Толочко О. П. Текстологічні спостере­ ження над збірниками, що містять Густинський літопис // УАЩ. - 1999. Вип. 3/4. - С. 141-168.

<

–  –  –

Віршований твір «М істерія про осаду Орлеана», присвячений перемозі Ж анни д’Арк під О рлеаном 1429 р„ що зберігся в єдиному екземплярі у Ватиканській бібліотеці, відомий дослідникам уже давно, однак активно його, як джерело, не використовували. Цьому завадило кілька обставин. Насамперед, містерія не відповідала впо­ вні літературним канонам жанру. Історики, натомість, скептично ставилися до мож ливості послуговуватися конкретною інф ормаці­ єю з твору. Зрештою, ще однією перешкодою стала відсутність точ ­ ного датування як містерії, так і її ватиканського рукопису. Пош и­ реною була думка, що манускрипт - оригінальний текст твору, створений автором у XV ст. Конкретніше датування, зокрема вста­ новлене на підставі почерку та аналізу супровідних історичних п о­ дій, у різних авторів варіювало між 1429 та 1470 рр.



Pages:     | 1 |   ...   | 12 | 13 || 15 | 16 |   ...   | 22 |
 
Похожие работы:

«_Педагогічні науки_ Такими ж древніми є зображення рослинних символів – деревце з піднятими гілками, ялинка, колос, малюнки у вигляді квітки, світове дерево. Символ дерева – один з найстійкіших в українському космосі, що дійшов до наших днів. Такі зображення ми можемо спостерігати на рушниках, писанках, вишивках, килимах та інших речах народного мистецтва. Дерево широко використовується у народних традиціях та обрядах – віха, весільне гільце. Ознайомленню дітей з символічним значенням дерева в...»

«УДК 94-054.73(477.82/86)”1922/1935” І.О. Гаврилів Національний університет “Львівська політехніка”, Інститут гуманітарних та соціальних наук БІЛЬШОВИЦЬКИЙ ТЕРОР НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У 1939–1941 рр. © Гаврилів І.О., 2008 Показано початок Другої світової війни через призму проблеми західноукраїнських земель в умовах більшовицької агресії. The beginning of the WW II is shown from the point of view of the Western Ukrainian land problems under bolsheviks aggression. У сучасному українському...»

«Електронний бюлетень Твій вибір – 2010 Соціокультурні аспекти консолідації суспільства: погляди кандидатів у президенти1 Випуск № 4 Автор: Юлія Тищенко Зміст І. Вступ. Соціокультурні виміри ідентичності: єдність чи конфронтація?.2 ІІ. Проблемні складові формування та реалізації державної мовної політики.5 А. Особливості формування нинішньої мовної ситуації в Україні.5 Б. Мовна політика за відсутності політики...7 В. Погляд на мовну політику: позиції сторін..7 ІІІ. Ідентифікація українського...»

«наука: стан, та » МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» молодіжна громадська організація «НЕЗАЛЕЖНА АСОЦІАЦІЯ МОЛОДІ» студентське наукове товариство історичного факультету «КОМІТЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ ТА СУЧАСНОСТІ» МАТЕРІАЛИ ІІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах...»

«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ з дисципліни “ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ” (для бакалаврів, спеціалістів) Київ ДП «Видавничий дім «Персонал» Підготовлено доцентом кафедри політології М. А. Остапенко Затверджено на засіданні кафедри політології (протокол № 1 від 07.09.07) Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом Остапенко М. А. Методичні рекомендації щодо забезпечення...»

«Т. Б. Гриценко УКРАЇНСЬКА МОВА за професійним спрямуванням НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Київ “Центр учбової літератури” УДК 821.161.2’27(075.8) ББК 81.2Укр–9я7 Г 85 Гриф надано Міністерством освіти і науки України (Лист № 1.4/18 Г – 94 від 10.01.09) Рецензенти: Сологуб Н. М. – професор, доктор філологічних наук; Голубовська І. О. – професор, доктор філологічних наук; Безпаленко А. М. – доцент, кандидат філологічних наук. Гриценко Т. Б. Г 85 Українська...»

«ЗВІТ про роботу відділу організаційно-виховної роботи за 2013-2014 навчальний рік Основна мета виховної роботи в ОНАХТ -– підготовка гармонійно розвиненої, суспільно активної Особистості, професійно грамотного Фахівця. Відділ організаційно-виховної роботи (ОВР) працює за наступними основними напрямами: Патріотичне і правове виховання; Студентське самоврядування. Виховна робота в гуртожитках. Культурно-масова робота, організація масових заходів, робота з творчими колективами; Спортивно-масові...»

«Донецька обласна державна адміністрація Донецький обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій Д.В. Дюжев НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В УКРАЇНІ Навчальний посібник Рекомендовано науково-методичною радою Донецького обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого...»

«Юнко М. Пам’ятки історико-культурної спадщини. УДК 338.483.12 Мирослава ЮНКО ПАМ’ЯТКИ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ САМБІРЩИНИ – ОБ’ЄКТИ ТУРИСТИЧНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПРИКАРПАТТЯ Присвячено дослідженню культурної спадщини Самбірського району Львівської області. Зосереджено увагу на культурних пам’ятках краю, які мають туристичну привабливість. Ключові слова: культурна спадщина, пам’ятки культури. Прикарпаття належить до найбагатших в Україні територій на пам’ятки історії та культури, вивчення та...»

«АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНСЬКОЇ Р С Р ІНСТИТУТ І С Т О Р І Ї ІСТОРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІТЧИЗНЯНА ІСТОРІЯ РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ МІЖВІДОМЧИЙ ЗБІРНИК НАУКОВИХ П Р А Ц Ь Засновано в 1975 р. В И П У С К К И Ї В НАУКОВА Д У М К А 1988 У з б і р н и к у д р у к у ю т ь с я м а т е р і а л и про події р е в о л ю ц і ї 1 9 0 5 — 1 9 0 7 років у Росії, з о к р е м а на Уфі В е л и к а у в а г а п р и д і л е н а ленінській теоретичній с п а д щ и н і. А в т о р и в и с в і т л ю ю т ь діяльність біли в и ц ь к и х о...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»