WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 13 | 14 || 16 | 17 |   ...   | 24 |

«Випуск Острог – 2011 УДК 008: 001. 891 ББК 71 Н 3 Друкується за ухвалою вченої ради Національного університету “Острозька академія” Протокол № 3 від 27 жовтня 2011 року ...»

-- [ Страница 15 ] --

У другій половині ХІХ ст. українські письменники, публіцисти, культурно­освітні діячі, творча і наукова інтелігенція розгорнули ши­ року культурно­освітню діяльність, створювали громадські організа­ ції: товариства, клуби, гуртки. Згодом розпочався рух за об’єднання окремих організацій у Громади, завданням яких було вивчення історії Наукові записки. Серія “Культурологія” рідного краю, розвиток культури та освіти народу, видання україн­ ських книг, газет, журналів.

Сучасний український історик Я. Грицак зазначає, що перша укра­ їнська Громада виникла у Петербурзі у 1859 р., коли в царській Росії з початком царювання молодого Олександра ІІ дещо послабився са­ модержавний режим. Членам Кирило­Мефодіївського братства було проголошено амністію. Український національний рух скористався з лібералізації політичного життя та організував “культурно­освітню організацію, що ставила собі за мету поширення національної ідеї шляхом видання книжок, журналів, проведення вечорів” [3, с. 65].

Ініціативи Петербурзької громади знайшли відгук у середовищі тогочасної інтелігенції на півдні Російської імперії, де український рух набув розповсюдження завдяки ідеям хлопоманства та україно­ фільства, і також мав культурно­просвітницьке спрямування.

Були засновані Громади в Полтаві, Чернігові, Харкові, Єлисавет­ граді та Одесі. Їхня діяльність зосереджувалася на створенні мережі недільних шкіл для неписьменних й дослідженнях у сфері етнографії, філології та історії.

Філософ В. Горський писав: “Продовжуючи справу Кирило­Ме­ фодієвського товариства, громадівці здійснюють на рівні філософ­ ської рефлексії виокремлення України як суб’єкта історичного про­ цесу із суверенними культурними запитами” [2, с. 250].

У Києві своя Громада виникла в 1861 р., включала близько 200 осіб, діячів культурного і громадського життя, зокрема, В. Антонови­ ча, М. Драгоманова, П. Житецького, О. Кістяківського, М. Лисенка, І. Нечуя­Левицького, Б. Познанського, Т. Рильського, М. Стариць­ кого, П. Чубинського. Були серед них етнографи, історики, археологи, юристи, музиканти, письменники. Але саме етнографічні дослідження стали засадничими для подальшого становлення українського руху.

Як зазначає сучасний український історик І. Гирич: “Про етногра­ фію можемо казати як про політичну науку ХІХ ст. Україна була най­ більш зацікавлена в дослідах народу, бо не могла спиратися на еліту, яка би мислила категоріями своєї політичної нації... Кожний укра­ їнський діяч ХІХ ст. обов’язково або починав свою діяльність, або віддавав значну частину життя етнографічно­фольклорним студіям, збирав пісні, казки, прислів’я тощо” [1, с. 62]. Видатний український композитор М. Лисенко поклав на ноти чимало обрядових пісень.

Визначні історики та суспільні діячі В. Антонович та М. Драгома­ нов організували широку мережу записування та, згодом, опрацю­ Випуск 8 97 вали історичні думи та пісні українського народу як написану самим народом власну історію. Відомий правознавець О. Кістяківський до­ сліджував звичаєве право українців, віднайшов у архівах та сприяв перевиданню “Прав, за якими судиться малоросійський народ” – пер­ шого українського кодексу часів гетьманщини.

Аналізуючи особливості етнографічного періоду у становленні українського руху, М. Попович на прикладі діяльності В. Антоно­ вича відзначає широке використання ним “позитивістської та наївно­ матеріалістичної методології”, коли “місце народного, національного духу як субстанції історичного розвитку посідає цілком матеріальний об’єкт – народність з її антропологічними особливостями психофі­ зичного характеру, географічне середовище, етнічна культурна спад­ щина” [7, с. 476].

Таких же засад у своїх етнографічних розвідках дотримувався в цілому й Павло Чубинський (1839­1884) – один із найвизначніших діячів українського руху ХІХ ст. Ще як студент юридичного фа­ культету Петербурзького університету, він брав активну участь у ді­ яльності Петербурзької громади. Був також серед авторів журналу “Основа” протягом всього часу його існування. Написав статті: “Зна­ чення могорича у договорі, господарські товариства, найм робітни­ ків”, “Український спектакль у Чернігові”, “Два слова про сільське училище”, “Ярмарок у Борисполі”. У 1861 р. одержав вчений ступінь кандидата юридичних наук за роботу “Нариси народних юридичних звичаїв і понять з цивільного права Малоросії”. У 1862 р. в “Киев­ ских губернских новостях” було опубліковано його “Програму для вивчення народних юридичних звичаїв у Малоросії”.

Український рух у ХІХ ст. в Російській імперії зазнавав числен­ них утисків та заборон. Серед найбільш відчутних для українсько­ го руху став циркуляр про заборону друкувати українською мовою шкільну та релігійну літературу, виданий 20 червня 1863 р. міністром внутрішніх справ П. Валуєвим. “Валуєвський циркуляр був спрямо­ ваний на те, аби перешкодити українському рухові перетворитися з заняття вузького кола інтелектуалів на масове явище” [3, с. 67], – за­ значає Я. Грицак.

П. Чубинського було піддано репресіям ще до виходу Валуєв­ ського циркуляра. У листопаді 1862 р. його заслано до Архангель­ ська. Було йому всього 23 роки.

Пробув П. Чубинський у засланні до початку 1869 р. У березні з нього зняли поліційний нагляд, а у травні того ж року Російське геогра­ Наукові записки. Серія “Культурологія” фічне товариство доручило йому організувати для етнографічно­ статистичних досліджень “экспедицию в Западно­Русский край”.

Передбачалось проводити дослідження у Київській, Волинській та Подільській губерніях. П. Чубинський вирішив дослідити також і місця, населені українцями в Мінській, Гродненській, Люблінській, Сідлецькій та Бессарабській губерніях.

Він залучав широку громадськість до цих досліджень, в першу чергу членів Громад. Протягом двох років проводилось збирання ма­ теріалів. Значну частину складали пісні обрядові й побутові, казки мі­ фічні й побутові, легенди, загадки, прислів’я, чаклування, народний щоденник, весільні обряди, огляд українських говірок, народні юри­ дичні звичаї, етнографічно­статистичні дані, опис житла, їжі й одягу українців, євреїв та поляків.

Діячі українського руху другої половини ХІХ ст. розуміли необ­ хідність інституювання українознавчих досліджень на легальних за­ садах. Такою українознавчою інституцією стало Південно­Західне відділення Російського географічного товариства, урочисте відкриття якого відбулось 13 лютого 1873 р. Головою було обрано Г. Галага­ на, а керівником справ – П. Чубинського. Діячами Південно­Захід­ ного відділення Російського географічного товариства було багато членів київської Громади. Зокрема, В. Антонович, М. Максимович, М. Драгоманов, П. Житецький, К. Михальчук. Саме коштом Півден­ но­Західного відділення Імператорського російського географічного товариства у 1872­1879 рр. вдалося видати, як зазначає П. Магочій, “монументальний семитомний етнографічний та статистико­енци­ клопедичний компендіум, присвячений Правобережжю, Павла Чу­ бинського” [5, с. 322].

Тим часом царська влада знову посилювала репресії.

18 травня 1876 р. було видано Емський указ про заборону діяль­ ності українських товариств, видання літератури, театральних поста­ новок українською мовою.

У 1876 р. П. Чубинського було вислано з Києва із забороною про­ живати в малоросійських та столичних губерніях. За клопотанням президії Російського географічного товариства йому було дозволено оселитися у Петербурзі.

На жаль, передчасна смерть П. Чубинського у сорокап’ятирічному віці вирвала його з лав українського руху. У 1879 р. у нього стався ін­ сульт, він був паралізований, помер у 1884 р.

Український рух зазнавав репресій та втрат, але не був знищений.

Випуск 8 99 Насамперед тому, що живився широко розповсюдженим у той пе­ ріод української історії українофільством. І. Гирич пише: “Народо­ любство було потрібне новій українській еліті, щоб: 1) через народну творчість подивитися на українське минуле й побачити образ історії України, написаний самим народом; 2) з’ясувати психологічно­мен­ тальний тип українця, те, що його відрізняє від інших типів сусідніх слов’янських народів; 3) накреслити кордони проживання українців;

4) провести освітою і пропагандою мобілізацію української людності для здобуття собі політичних прав” [1, с. 62].

Ці завдання успішно виконувала етнографія. Саме тому вона і віді­ грала провідну роль у національному відродженні українства у другій половині ХІХ ст.

Література:


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


1. Гирич Ігор. Історичні причини наших поразок і перемог. – Львів: ЛА “Піраміда”, 2011. – 142 с.

2. Горський В. С., Кислюк К. В. Історія української філософії: Підруч­ ник. – К. : Либідь, 2004. – 488 с.

3. Грицак Я. Й. Нарис історії України: формування модерної україн­ ської нації ХІХ­ХХ ст. : [Навч. посібник для учнів гуманіт. гімназій, ліце­ їв, студентів іст. фак. вузів, вчителів.] – К. : Ґенеза, 2000. – 360 с.

4. Дзюба І. У світі думки Лесі Українки. – Луцьк: РВВ “Вежа” Волин.

держ. ун­ту ім. Лесі Українки, 2006. – 44 с.

5. Маґочій Павло Роберт. Історія України. – К. : Критика, 2007. – 640 с.

6. Матушевський Ф. В. Б. Антонович при світлі автобіографії та дан­ них історії // Син України: Володимир Боніфатійович Антонович. У 3­х томах. – Т. 2. – Київ: Заповіт, 1997. – С. 7­16

7. Попович М. В. Нарис історії культури України. – К. : АртЕк, 1998. – 728 с.

8. Попович М. Григорій Сковорода: філософія свободи / Худож. оформ.

О. Білецького. – К. : Майстерня Білецьких, 2007. – 256 с.

Наукові записки. Серія “Культурологія” УДК 394. 2 /477. 86/87/ “19/20” Олександр Курочкін ПерСОНАжІ “ІНшИХ” В УКрАїНСьКОмУ ВертеПІ У статті розглядаються деякі аспекти презентації на­ ціональної тотожності в умовах панування фольклорного світогляду. Для українського вертепу як форми художнього відображення дійсності характерна модель утвердження власної етнічної ідентичності через протиставлення “іншим”. Під цим кутом зору автор аналізує типові маркери­характеристики, за допомогою яких у народному театрі сформувався пародійний образ польського пана та інші образи­маски чужинців.

Ключові слова: етнічна ідентичність, вертеп, фольклорний світогляд, етнічний стереотип, маска­образ, гротеск, пародія.

Курочкин А. Персонажи “других” в украинском вертепе В статье рассматриваются некоторые аспекты презентации национальной тождественности в условиях господства фольклорного мировоззрения. Для украинского вертепа как формы художественного отображения действительности характерна модель утверждения собственной этнической идентичности через противопоставление “другим”. Под этим углом зрения автор анализирует маркеры­характеристики, с помощью которых в народном театре сформировался пародийный образ польского пана и другие маски­образы чужеземцев.

Ключевые слова: этническая идентичность, вертеп, фольклорное мировоззрение, этнический стереотип, маска­образ, гротеск, пародия.

Kurochkin A. Characters of Aliens in the Ukrainian Nativity Play The article considers some aspects of presentation of the national identity in the conditions of the folklore worldview supremacy. For the Ukrainian Nativity Play as a form of artistic reflection of the reality it is peculiar to affirm ones own ethnic identity through contraposition to aliens. Frov this point of view the author analyzes the characteristics using which in the folk theatre there was formed a parody image of the Polish master and other mark images of aliens.

Keywords: ethnic identity, Nativity play, folklore worldview, ethnic stereotype, mask image, grotesque, parody.

© Олександр Курочкін, 2011 Випуск 8 101 Коли і як символічні постаті “інших” з яскраво вираженими на­ ціональними ознаками увійшли в живу тканину святково­обрядової культури українців? Дивно, що цими питаннями досі не переймалися історики і теоретики вітчизняної культури. Між тим цей новаційний прорив був дуже істотним: він свідчив про завершення середньовіч­ ної доби циклічного історичного часу, коли постійно відтворювалися одні й ті ж самі аграрно­магічні ритуали й образи, про значне розши­ рення горизонтів народної свідомості, про те, що світські елементи культури поступово руйнували монополію релігійної ідеології. При­ кмети цих важливих світоглядних трансформацій, на наш погляд, ви­ разно виступають у хронологічних рамках ХVІІ–ХVІІІ століть, в часи підготовки й здійснення визвольної революції 1648–1657 рр. під про­ водом Богдана Хмельницького та існування національної держави – Гетьманщини й українського бароко, коли напружена боротьба проти чужинецького ярма сприяли посиленню інтересу до художнього відо­ браження реальних життєвих явищ.

Як і в середньовічну добу, на зорі нового часу історії етнічний про­ стір європейців поділявся “по горизонталі” на багато ворожих світів.

Християни ненавиділи і насміхалися над звичаями мусульман, євреїв, циган, але етнічна ворожнеча панувала і в самому християнському світі: католики, православні, протестанти переслідували і ображали одні одних, намагаючись довести свою зверхність і правоту, перехо­ дячи часто від словесних образ до військових конфліктів. У той же час розвиток нових економічних відносин, закони капіталістичного ринку, міжнародна торгівля, зростання міст і зміцнення централізо­ ваних держав вимагали консолідації суспільства, що неминуче при­ зводило до послаблення сегрегаційних бар’єрів, вироблення нових стереотипів міжнаціональних і міжконфесійних відносин. Важливі “цивілізуючі” кроки в цьому напрямі були зроблені в європейській гуманістичній літературі й театрі, де все частіше з’являлися образи “інших” – представників різних народів, країн, мов та релігій.

Деякі важливі аспекти досліджуваної проблематики вдається про­ яснити, залучаючи матеріали з історії українського вертепу. Досі у вітчизняній літературі тривають дискусії про початки і джерела цьо­ го різновиду народної театральної вистави. Хоча були спроби відне­ сти час появи вертепної драми в Україні на кінець ХVІ ст., але більш переконливою видається позиція таких дослідників, як І. Франко, М. Петров, М. Возняк, які приурочували цю подію до другої половини ХVІІ ст. Всі відомі факти незаперечно говорять про визначальну роль Наукові записки. Серія “Культурологія” західної, католицької традиції у створенні культурного анклаву різд­ вяних ясел. На українських землях вертеп як народна вистава і як власне лялькова скринька поширювався вже в період після Берестей­ ської унії. Недарма географія активного побутування цього звичаю у Східній Європі дуже близько збігається з географією поширення греко­католицької унії. Підтверджують західноєвропейські джерела появи вертепу в Україні й перші вітчизняні документалізовані згадки про цей звичай. Так, І. Франко, коментуючи припущення М. Драго­ манова щодо ролі львівських німців у запровадженні вертепу, писав:



Pages:     | 1 |   ...   | 13 | 14 || 16 | 17 |   ...   | 24 |
 
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА Мацко Наталія Степанівна УДК 94(477.4)“1792/1874” ВІЙСЬКОВА ПОЛІТИКА РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НА ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ (1792–1874 рр.) 07.00.01 – історія України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Тернопіль – 2012 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі історії України Тернопільського національного педагогічного...»

«Міністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О.О. Богомольця «Затверджено» на методичній нараді кафедри філософії та соціології 28 серпня 2009 р. протокол № 1 Завідувач кафедри філософії та соціології доцент _ І.В.Васильєва Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до семінарського заняття Навчальна дисципліна Соціологія та медична соціологія Модуль № 1 Основні поняття і категорії Змістовий модуль № 1 соціології та медичної соціології...»

«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА дисципліни “СУДОВА ПСИХІАТРІЯ” (для спеціалістів) Київ ДП «Видавничий дім «Персонал» Підготовлено доктором філософії в галузі психології, доцентом кафедри медичної психології та психокорекції МАУП Л. О. Федосовою Затверджено на засіданні кафедри медичної психології та психокорек­ ції (протокол № 7 від 20.02.09) Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом Федосова Л. О. Навчальна програма дисципліни “Судова...»

«ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ ШОРОБУРА Інна Михайлівна УДК 37.012+910.1 (043.5) СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ШКІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ (ХІХ-ХХ СТОЛІТТЯ) 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук Київ – 2007 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України. Науковий консультант доктор педагогічних наук, професор Сиротенко Анатолій Йосипович, Інститут проблем виховання АПН...»

«Духовність особистості: методологія, теорія і практика 2 (37) 2010 Статья посвящена рассмотрению проективной технологи творческой образовательно-воспитательной среды как центрации воспитательного влияния на личность обучающих. Приходченко К.І. – доктор педагогічних наук, професор кафедри українознавства, Заслужений учитель України, член-кореспондент Міжнародної академії наук педагогічної освіти (м. Донецьк) Рецензент – доктор педагогічних наук, професор Червонецький В.В. ПОЗИТИВНИЙ ВПЛИВ НА...»

«Випускна циклова комісія зі спеціальності «Організація обслуговування населення» Методична розробка уроку Предмет: Туристичне краєзнавство Викладач: Кваша Н.В., спеціаліст вищої категорії Тема: Етапи розвитку української національної кухні Мета: ознайомити із особливостями формування української національної кухні, розширити, поповнити знання про традиції, закріпити знання про історичне минуле українського народу; розвивати пам'ять, увагу, аналітичне мислення, професійну майстерність;...»

«Видання здійснено в рамках проекту „Інформування та залучення громадськості до процесу європейської інтеграції через управління та участь у європейських проектах” за фінансової підтримки Європейської програми Міжнародного Фонду „Відродження” та Ресурсного центру для країн Східної Європи та Кавказу SALTO EECA Видання друге, доопрацьоване і доповнене, повністю профінансоване Ресурсним Центром SALTO для країн Східної Європи і Кавказу.Упорядники: Андрій Донець Ярина Боренько Валентина Дьомкіна...»

«Національна а адемія мистецтв У раїни ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА КІНЦЯ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ДИНАМІКА РОЗВИТКУ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ ЦІЛІСНОЇ МОДЕЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ТЕОРЕТИЧНИХ РОЗРОБКАХ 1990–2010 РОКІВ НОВІТНЯ ОЦІНКА ТВОРЧО-ПОШУКОВОЇ ОСОБЛИВОСТІ МИСТЕЦЬКОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ В УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ КІНЦЯ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ Владислав ТУЗОВ ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ КУЛЬТУРОТВОРЧИХ ІННОВАЦІЙ Київ НВП «Інтерсервіс» УДК [168.522+008](477) ББК 71.1...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС У СФОРМОВАНОМУ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до курсового проектування для студентів базового напряму “Архітектура”, спеціальності “Архітектура будівель і споруд”, спеціалізації “Реконструкція та реставрація архітектурних об’єктів” Затверджено на засіданні кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів. Протокол № 6 від 2.12.2008 р. Львів –...»

«Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2013, вип. XXXVI УДК [94:378.4/.6](477)1955/1965 О. О. Онищук СИСТЕМА ПІДГОТОВКИ КАДРІВ НАУКОВО ТЕХНІЧНОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ ЧЕРЕЗ МЕРЕЖУ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УРСР У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 1950 х – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1960 х рр. У статті досліджено систему підготовки кадрів науково-технічної інтелігенції в УРСР у другій половині 1950-х – першій половині 1960 рр. через мережу внз. Визначено, що об’єктивні процеси економічного та...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»