WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 28 | 29 || 31 | 32 |   ...   | 33 |

«Острог – 2009 УДК 101(477)(08) ББК 87.3(4Укр) Н 3 Фахове видання з філософських наук, затверджено Постановою президії ВАК України від 15.12.2004 р. № 3-05 / 11 (перелік №15, оновлений ...»

-- [ Страница 30 ] --

Духовний вимір свободи, започаткований християнством, зумовив моральний вимір людського буття, оскільки лише ви­ бір, здійснений на основі внутрішніх спонукальних мотивів, може породжувати мораль. Це чудово розумів І. Кант коли пи­ сав: “Вільний спосіб мислення, — рівнодалекий як від низько­ поклонства, так і від розбещеності, — ось завдяки чому христи­ янство завойовує серця людей, розсуд яких уже просвітлений уявою про закон обов’язку. Почуття свободи у виборі конечної мети вселяє в них любов до морального закону” [6, 290]. Проте, Серія “Філософія”. Випуск 5. 191 щоб зробити вільний вибір, необхідно мати смисли, здатні за­ хопити людину. І християнство дало такий смисл — ним стало спасіння, що постало регулятивною ідеєю, в обширі якої хрис­ тиянин здійснюється індивідуальним буттям.

Для європейської людини здійснення буттям ґрунтується на подієвій картині світу, системоутворюючим чинником якої постає уява про наріжну світову подію. Домінуюча в певну іс­ торичну епоху картина світу та уява про основну світову подію, що знаходиться в її підвалинах, визначає обшир і спрямованість здійснення людини буттям.

Подія — це те, в чому буття виходить за свої межі, точніше переходить з одного роду в інший. Вона переводить буття з од­ ного смислу в інший, роблячи можливе буття дійсністю [5, 39].

У своїй соціокультурній значущості подія — це відповідь на ви­ клик буття, діяння, спрямоване на розв’язання колізій, що спо­ внили людську буттєвість і заганяють її в глухий кут не реаліза­ ції людиною своєї людськості.

Центральною подією християнської картини світу є Бог як творче начало усього сущого. Божественне творення стало по­ дією, що визначила упорядкованість та цілісність світобудови.

З цього моменту усе суще виявилося підпорядкованим боже­ ственному промислу. Сама ж сутність творення полягає в за­ лежності світу від Бога. Світ не може існувати відособлено;

в цьому плані божественне творення — це перманентний акт.

У християнській картині світу немає речей самих по собі. Все (включаючи і людину) існує лише за посередництвом Твор­ ця. Ця модель світу з її системоутворюючою подією — Богом­ творцем — слугувала основою здійснення людини, так би мови­ ти, родовим буттям. Здійснення ж індивідуально­особистісним буттям пов’язане із здатністю індивіда формувати свою особис­ ту модель світу (культурну реальність) та внутрішніми зусил­ лями волею для здійснення буттям відповідною до цієї моделі.

Цілком очевидно, що ця модель формується в смисловому полі християнської моделі світобудови. Проте ціннісним орієнти­ ром, а отже, і системоутворюючим чинником індивідуально­ особистісної моделі світу стає інша подія Священної історії — спокутна жертва Христа, який зняв з людського роду тяжіючий над ним первородний гріх. Акт гріхопадіння, ця катастрофа в системі божественного світопорядку, зумовив онтологічну зі­ псутість (гріховність) людини, котра зробила спробу відосо­ Наукові записки бленого, всупереч божественній заповіді, існування. Ця спроба — це спокуса піднятися на вищі щаблі буття без належного вну­ трішнього зусилля, і як така, вона зумовила трагізм людського існування. Потрібна була спокутна жертва Христа — подія все­ ленського масштабу, рівновелика катастрофі гріхопадіння, щоб уможливити шлях людини до спасіння.

Акт гріхопадіння мав для людини той наслідок, що вона втратила безпосередній стосунок до світу. Що ж стосується спокутної жертви Христа, то вона не анігілювала, а сама зняла.

(Як зазначає Гегель, зняття (Aufheben) має двоякий смисл: воно означає збереження і водночас припинення, покладання кінця [4, 168]. Зберігаючи значущість гріхопадіння, воно залишається важливою подією Священної історії, зняття позбавило його без­ посередності, а отже, наявного буття. Як наслідок, воно не може бути подолане зовнішнім чином, лише внутрішні вольові зусил­ ля людини (подія­покаяння, подія­спокута, що ґрунтується на вірі в опосередковуюче начало) відкривають таку можливість.

Опосередкувавши своєю смертю первородний гріх (“смертю смерть подолавши”), Христос відкрив для людини можливість духовного безсмертя (подія­покаяння, подія­спокута відкрила можливість події­спасіння).

З позиції християнства, людина у своєму здійсненні буттям перебуває між подією первородного гріха і невизначеною в часі надподією Страшного суду. У цих межах земного людського пе­ ребування подія­спокута набуває особливого значення.

За своїм смислом спокута — це дія, здатна, так би мовити, змінити смисл того, що відбулося. Як така, вона “долає необо­ ротність часу в нашому бутті, немовби переписує минуле й цим додає позитивності нашому теперішньому існуванню” [8, 265].

Спокута — це подія, що відкриває можливість долання людської гріховності. Проте, якщо жертва Христа була подією в струк­ турі божественної світобудови в цілому, то у своєму індивіду­ альному існуванні людина повинна індивідуально­особистісно спокутувати свої гріхи, тобто здійснювати власну спокуту як подію особистісного буття. Саме спокута як подія власного бут­ тя відкриває індивіду можливість спасіння. Іншими словами, якщо спокутна жертва Христа відкрила можливість спасіння, то індивідуально­особистісна спокута­подія відкриває перетво­ рення цієї можливості в дійсність.

В акті спокути досягається особистісна завершеність жит­ Серія “Філософія”. Випуск 5. 193 тя, актуалізується можливість “перевирішити” уже здійснене, а життєво необхідне покласти в площині “для мене”. У мораль­ ній напрузі “перевирішення” людина ставить себе на межу “од­ вічних питань буття”, межу, де її життя фокусується в одній точці, де минуле і майбутнє, час і вічність зливаються в нероз­ дільне ціле. У цій точці кожен вчинок може і повинен постати вчинком­подією усього життя. Це момент життя, де початок і кінець злилися в єдине смисложиттєве ціле. У своїй смисло­ життєвій суті — це момент вибору і момент покладання, який у своїй дійсності постає актом самодетермінації, а отже і відпо­ відальності за всі, “вічністю обернені на мене наслідки мого ко­ роткого земного буття. Це — дивна симетрія (рівновага) моїх цьогомиттєвих вчинків і — вічної відплати” [2, 329].

Отже, спасіння постає центральною проблемою здійснення людини індивідуальним буттям в смисловому полі християн­ ського світобачення. У своїй буттєвій значущості вона спрямо­ вана в майбутнє, постаючи регулятивною ідеєю, що спрямовує душевне життя індивіда. Як така, вона не наявне буття, а ви­ дноколо, в обширі якого християнин покладає порядок свого земного існування, акцентований надією та страхом.

Страх і надія — це дві універсалії християнського життя, про які в новозавітних текстах говориться: “зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння” [Фил. 2, 12] та “надією бо ми спасли­ ся” [Рим. 8, 24]. Як форми переживання християнином свого земного перебування вони органічно поєднані з ідеєю спасіння.

Надія — це сподівання на спасіння, на “вихід” за межі земного порядку речей, сповнених гріха і тліну. Цей “вихід” не є немину­ чим, а лише потенційно можливим, тому, як усвідомлення цьо­ го, серце християнина несе у собі страх за своє спасіння. Це не тваринний страх фізичного існування, а душевний страх, спо­ внений надії. Як такий, він активізує волю, як внутрішнє діян­ ня, що спрямовує людину до Бога — єдиної надії християнина.

Онтологічно він пов’язаний з непорушними межами конечного світу, що протистоїть душі у її прагненні до широти і простору.

І людина знаходить заспокоєння, “очікуємо того з терпеливіс­ тю” [Рим. 8, 25], коли в неї з’являється надія “вийти” за межі тутешньої реальності в смисловий простір спасіння “надією бо ми спаслися” [Рим. 8, 24]. Як “одна з форм сприйняття майбут­ нього, де бажане й життєво необхідне в прийдешньому бачить­ ся й очікується як реальність, що має напевно здійснитися” [11, Наукові записки 40], надія потенційно мовби володіє спасінням, змінюючи віру та виводячи за обставини буденності у світ трансцендентного, породжує прагнення реалізувати себе у служінні прийдешньо­ му. Віра на буття у трансцендентному світі неможлива без на­ дії. Без надії людський дух безсилий. Як зазначає С.С. Аверин­ цев: “драматичне співіснування радіючої надії та пронизливого страху... укорінене в самих підвалинах християнської уяви про людину” [1, 79].

Отже, християнство відкрило в людині неповторність і не­ редукованість її індивідуального буття. При цьому, розглядаю­ чи людину, перш за все, як явище духовне, воно акцентувало в ній саме духовний вимір її буттєвості.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Поставивши в центр індивідуального здійснення буттям ідею спасіння, християнство виявило, що формами пережи­ вання людиною своєї буттєвості. У видноколі спасіння як ре­ гулятивної ідеї, постають надія і страх. У своїй смисложиттєвій значущості вони виявляють у людині не тілесну заземленість існування, а її спрямованість до трансцендентного.

Література:

1. Аверинцев С.С. Поэтика ранневизантийской литературы. – М., 1997.

2. Библер В.С. От накоучения к логике культуры: Два филос. вве­ дения в двадцать первый век. – М., 1990.

3. Бытие человека в культуре опыт онтологического подхода. – К., 1991.

4. Гегель Г. В. Ф. Наука логики: В 3­х т. – Т. 1. – М., 1970.

5. Еременко А.М. Событие бытия, событие сознания, событие текста // Человек. – № 3. – 1995.

6. Кант И. Трактаты и письма. — М., 1980.

7. Маркс К. и Энгельс Ф. Сочинения. – Т. 19. – М., 1961.

8. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. – К., 1995.

9. Послання св. апостола Павла до Римлян 8:24.

10. Послання св. апостола Павла до Филип’ян 2:12.

11. Шинкарук В.І. Поняття культури. Філософські аспекти // Феномен української культури: методологічні засади осмислення.

— К., 1996.

Серія “Філософія”. Випуск 5. 195 УДК 141.32:82:111.852(045) Вікторія Полюга

ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ КОНТЕКСТ мЕмУАРНОЇ

ТА ЕПІСТОЛЯРНОЇ СПАДщИНИ ВАСИЛЯ СТУСА

У статті розглядаються і аналізуються філософськолітературні концепції у мемуарній та епістолярній спадщині українського поета-мислителя ХХ століття Василя Стуса. Особлива увага звертається до проблем людського буття, внутрішнього світу людини, свободи, що є актуальними для філософії екзистенціалізму.

Ключові слова: екзистенціалізм, буття, людина, свобода, нація, страждання, біль, абсурд, існування.

В статъе рассматриваются и анализируются философско-литературные концепции в мемуарном и эпистолярном наследии украинского поэта-мыслителя Василия Стуса. Особое внимание обращается к проблемам человеческого бытия, внутреннего мира человека, свободы, что есть актуальными для философии экзистенциализма.

Ключевые слова: экзистенциализм, бытие, человек, свобода, нация, страдание, боль, абсурд, существование.

Philosophical and literary conception in memoirs and epistolary inheritance of Ukrainian poet-thinker of the 20th century Vasyl Stus is examined and analysed in the article.

Special attention is paid to the problem of human being, to inner world of a man and freedom, which is actual in the philosophical existentialism.

Key words: existentialism, being, man, freedom, nation, suffering, pain, absurd, existence Філософія як теоретичний світогляд поряд із наукою, мис­ тецтвом є основою та видатним надбанням людської цивілізації та культури, адже вона становить автентичне джерело самоус­ відомлюючих особливих проявів людського духу та життєді­ яльності людини і суспільства. Орієнтуючись на зразок постаті Василя Стуса (06. 01. 1938 – 04. 09. 1985), ми звертаємось до © Вікторія Полюга, 2009 Наукові записки нівелювання особистості зовнішніми чинниками, а вірніше до протистояння з такими факторами, у майже приреченому за­ нятті – намаганні філософувати. Проте, якими б не були осо­ бистісні переживання В. Стуса, вони складали тільки першо­ поштовх у вигляді слова, мови, що проявлялось безпосередньо в мемуарній та епістолярній спадщині, в контексті якої осмис­ лювалося людське буття. У прояві слова він входить у трагедію українського народу ХХ століття, що надихав його відчути себе такою постаттю від якої залежить його доля.

Метою статті є виокремлення в мемуарній та епістолярній спадщині українського поета­мислителя ХХ століття Васи­ ля Стуса таких аспектів філософування, що зіставляють його творчість з філософією екзистенціалізму, та з’ясування таких форм екзистенціального мислення філософа, що розкривають розмірковування про зміст людського існування. Це, зокрема, проблема страждання, абсурдного існування і протистояння за власний індивідуалізм, та національно­екзистенційні прояви в проблемі болю.

Мемуарну та епістолярну спадщину Василя Стуса відкривали українській громадськості такі науковці, як Дмитро Стус, котрий аналізує проблему єдності життя і слова у книзі “Життя як твор­ чість”, де в окремому розділі поруч з мемуарними записами по­ дає свої роздуми і спогади про батька [9], національні концепції пов’язані з проблемою болю розкриває Євген Сверстюк [6], Ми­ хайлина Коцюбинська осмислює епістолярну творчість Василя Стуса з погляду “екзистенційного тривання на своїй межі” [4].

Викладення проблематики. Філософія є активізацією твор­ чих можливостей людини в її прагненні зрозуміти життя, куль­ туру і духовність людини. ХХ століття було позначене антропо­ логічним поворотом у сфері філософської рефлексії. Саме тут і з’явилося екзистенційне бачення світу людини, яке зосеред­ жувалося на абсолютній унікальності людського буття, на­ вколо проблеми людини та її місця в світі, проблеми духовної витримки людини. У творчості Василя Стуса екзистенціалізм проявляється у прагненні збагнути справжні причини трагічної невлаштованості людського життя. Особистість, за таких умов, має протидіяти суспільству, державі, середовищу, адже всі вони нав’язують їй свою волю, мораль, свої інтереси й ідеали, під­ креслюючи, що людина відповідає за свої дії лише тоді, коли діє вільно, має свободу волі, вибору і засоби їхньої реалізаії. А од­ Серія “Філософія”. Випуск 5. 197 нією з форм прояву людської свободи є творчість. В українській філософсько­літературній традиції, світоглядна структура та­ кого типу проявляється у творчості поета­мислителя Василя Стуса.

Нариси біографії В. Стуса вміщено у філософсько­літера­ турних виданнях [2, 10], що свідчить у входження його поста­ ті та творчо­філософської спадщини у науковий контекст су­ часної України. Спадщина мислителя є важливим фактичним матеріалом і спричиняє до осмислення чинників філософської рефлексії, світоглядно­ментального рівня особистості В. Стуса, часово­просторових характеристик феноменів його спадщини, її значущість та функціонування в певному часі, та в культур­ ному просторі.



Pages:     | 1 |   ...   | 28 | 29 || 31 | 32 |   ...   | 33 |
 
Похожие работы:

«Історіографія розвитку державотворення незалежної України (від 1991 р.) Ряд колективних праць українських істориків присвячено проблемам державотворення незалежної України, становлення політичної системи України, заснування інституту президентства, формування курсу зовнішньої політики, стисло і змістовно характеризують політичну та соціально-економічну ситуацію в Україні в 90-х роках ХХ ст. (А. Г. Слюсаренко «Україна на зламі історичних епох (Державотворчий процес 1985–1999 рр.)» (2000);...»

«УДК 016: 5+553.981/ 982 Володимир Колодій ҐЕОРҐІЙ БОЙКО — ВИЗНАЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ГЕОЛОГ-НАФТОВИК Ґеорґій Бойко (1933 — 2002) заслужено увійшов до когорти визначних українських геологів-нафтовиків, які розвинули теорію мінеральної ґенези нафти і газу, примноживши досягнення учених львівської школи геологів-нафтовиків старшого покоління: Володимира Порфир’єва, Григорія Доленка, Еммануїла Чекалюка та ін. Окрім рис, притаманних справжньому вченому, Ґеорґій Юхимович був свідомим українським...»

«ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 29 березня 2012 року №384 Форма № Н – 3.03 «ЗАТВЕРДЖУЮ» Проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань розвитку Львівського національного університету імені Івана Франка проф. Лозинський М. В.. « » 20 р. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ ДУМКИ ПРОГРАМА нормативної навчальної дисципліни підготовки МАГІСТРА...»

«Міський голова Олександр Шикер Древній Острог – місто оповите загадковими легендами, край фортець та городищ, земля з багатовіковою історією, некоронована столиця Великої Волині. Переживши різні незгоди і вікові потрясіння, ця місцевість продовжує берегти свої безцінні скарби для прийдешніх поколінь і зачаровувати своєю неповторною природою і історичними пам’ятками. Острозька міська рада вул.Ревкомівська,4, м.Острог, Рівненської області, Україна, 35800тел./факс 0 (3654)2-22-60/ 3-00-74, E-mail:...»

«Studia Regionalistica НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНОЇ РЕГІОНАЛІСТИКИ Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» Серія «Studia Regionalistica» Іван Стряпко ТОВАРИСТВО «ПРОСВІТА»В ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНОМУ ТА КУЛЬТУРНОМУ ЖИТТІ ЗАКАРПАТТЯ (1920 – 1939) Ужгород Інформаційно-видавничий центр ЗІППО -1Studia Regionalistica УДК 94 (477. 87) «1920/1939»: 061. ББК Т3 (4Укр – 4Зак) 6 – С У дослідженні аналізується процес створення та функціонування...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ГУМАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ Науково-методичний збірник ( Спецвипуск ) Слов’янськ УДК 371.13 ББК 74.202 Г.9 Гуманізація навчально-виховного процесу: Збірник наукових праць (Спецвипуск): Матеріали науково-практичної конференції „Валеологічна культура особистості – джерело здоров’я”. – 19–21 жовтня 2006 року /За загальною редакцією В.І.Сипченка – Слов’янськ: Видавничий центр СДПУ, 2006. – 164 с....»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки Юридичний факультет Кафедра теорії та історії держави і права Серія науково-методичних видань “Відкриті лекції” ВИПУСК 2 М. ЯЦИШИН ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ Луцьк УДК 342(410) ББК 67.400(4ВЕЛ) Я 93 Рекомендовано до друку науково-методичною радою Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (протокол № 4 від 19 грудня 2012 р.) Рецензенти:...»

«СУЧАСНІ МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ УДК : 327:321(47+57)712.9-042.3 Б.В. Зажигаєв кандидат політичних наук, професор, завідувач кафедрою міжнародних відносин і зовнішньої політики, проректор Київського міжнародного університету (Київ, Україна) ВПЛИВ ПОСТРАДЯНСЬКИХ КЛЕПТОКРАТІЙ1 НА РОЗВИТОК СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН У статті аналізуються історичні та правові передумови і причини розпаду СРСР, процеси формування державності слов'янських держав, їх впливу на міжнародні відносини, в умовах...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М. П. ДРАГОМАНОВА ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ ДИТИНИ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені КОМІСІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ В КРАКОВІ БІЛОРУСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені МАКСИМА ТАНКА МОСКОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Програма ІI Міжнародної науково-практичної конференції студентів і молодих вчених ДИТИНСТВО. ОСВІТА. СОЦІУМ 21 лютого 2013 р. Київ...»

«Національна академія наук України Інститут української мови Лексикографічний бюлетень Випуск 1 Київ 200 УДК 61.2.81‘373‘3 ББК Л 43 Лексикографічний бюлетень: Збірник наукових праць Заснований у 1951 р. Відновлений у 2004 р. випуском РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Відповідальний редактор В. Німчук, д. філол. н., професор, чл.-кор. НАН України Заступник відповідального редактора О. Демська-Кульчицька, к. філол. н. Відповідальний секретар О. Тищенко, к. філол. н. А. Бурячок, д. філол. н., професор К....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»