WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

«Рецензована дисертація, що виконана відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи відділу теорії та історії педагогічної майстерності Інституту педагогічної освіти і освіти ...»

ВІДГУК

про дисертацію Сідельник Надії Валеріївни

«Формування етнокультурної компетентності майбутніх учителів історії

у процесі фахової підготовки»,

подану на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Рецензована дисертація, що виконана відповідно до тематичного плану

науково-дослідної роботи відділу теорії та історії педагогічної майстерності

Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України “Розвиток педагогічної майстерності викладача вищого навчального закладу непедагогічного профілю в умовах інформаційно-технологічного суспільства” (РК № 0110U001345), написана на доволі актуальну тему. Що здатні ми не лише опанувати і перейняти в багатобарвній культурній мозаїці глобалізованого світу, а й який власний національний досвід зможемо передати наступникам і таким чином стати гідними учасниками постійного самовідтворення образу людства та зміцнення націооберігаючого імунітету.

Тож чим наповнимо внутрішній простір душі наших вихованців у час, коли надто крихкими між людьми, усередині громади й суспільства, між державами є цінності миру, взаємоповаги, терпимості і дружби, залежить від кожного з нас, а від учителя історії як носія гуманітарної, громадянської культури передусім.

Сьогодні це мудрий наставник, котрий у фасилітативному форматі навчальної діяльності, що вбирає як здобутки традиційної методики, так і інноваційні елементи, виховує громадянина світу з планетарним баченням і такою поведінковою нормою і етикою, за яких пріоритети руйнівного споживання чужих цінностей змінюються облагороджуванням власних вічних християнських і загальнолюдських чеснот.

Показовим є досвід вивчення вітчизняної історії у школах Польщі, Румунії, Франції: школярам і студентам пропонують широкий спектр багатотижневих екскурсій до видатних історико-культурних пам'яток. Натомість, доводить Надія Валеріївна, питання опанування етнокультури не набуло достатнього відображення у змісті, формах, методах підготовки на історичних факультетах в українських педагогічних університетах, про що свідчать виявлений нею низький (майже 42%) рівень сформованості етнокультурної компетентності у майбутніх учителів історії ВНЗ.

Найбільш суттєвими результатами дослідження, що містять новизну, вважаємо:

теоретичне обґрунтування сутності і складових етнокультурної компетентності учителів історії як інтегративного утворення, що характеризується єдністю змістового (гносеологічного), особистісного та діяльнісного компонентів, які забезпечують продуктивну етнокультурну діяльність і творчу самореалізацію (п. 1.1, 1.2);

- педагогічних умов формування етнокультурної компетентності майбутніх учителів історії (організація процесу професійної підготовки вчителя історії з урахуванням принципів громадянськості та національної спрямованості навчання, культуровідповідності, нероздільності навчання та виховання, єдності аудиторної та позааудиторної роботи, творчості та співтворчості у навчанні; гуманізація процесу професійної підготовки вчителя історії; наповнення змісту професійної підготовки вчителя історії етнокультурним компонентом; використання у процесі підготовки вчителя історії різноманітних інтерактивних методів і форм навчання;

постійний контроль і корекція рівнів сформованості етнокультурної компетентності майбутніх учителів історії) (п.2.2);

- технології формування етнокультурної компетентності майбутніх учителів історії, що реалізується поетапно і враховує загальнодидактичні і специфічні принципи і цілі навчання, зміст програмного матеріалу й умови навчальновиховного процесу (2.3; 3.2).

Запропонований комплекс завдань, програма курсу «Етнокультура Слобожанщини», «Словник-довідник» (етнологія, етнографія, народознавство, українознавство) (п. 2.3; 3.1-3.2) використовуються в навчально-виховному процесі як вищої, так і загальноосвітньої школи (про це наголошено в довідках Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, Полтавського національного університету імені В.Г. Короленка, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, можуть бути використані в гімназіях, коледжах, а також у системі післядипломної педагогічної освіти й підвищення кваліфікації учителів.

Конкретизуємо наукову новизну шляхом експертизи п'яти дослідницьких завдань, які Надія Валеріївна виконувала впродовж 2007-2012 рр., застосовуючи необхідні теоретичні та емпіричні методи, зупинимося і на дискусійних моментах.

Відповідно до нормативних вимог вибудовано вступ, щоправда, враховуючи суспільний резонанс, можливо, варто було б піднести на вищий рівень методологічне обґрунтування проблеми. Добре, аби й положення деякі положення наукової новизни не нагадували анотацію.

Побудова двовекторної спрямованості в часі (кінець ХYIII – початок ХХІ ст.) на основі ретельного добору, систематизації та різноаспектного і достатньо гострого критичного аналізу опрацьованого дослідницького матеріалу дозволила не тільки якісно оцінити творчі здобутки відомих істориків, етнологів, краєзнавців як на території України загалом, так і окремого регіону (в дослідженні основну увагу приділено Слобожанщині), а й довести етнокультурну сутність професійної діяльності вчителя історії як активного діяча поліетнічного соціуму, що було першим завданням (п.1.1; 1.2). Увиразнило б таке дослідження звернення до Галузевого стандарту відповідної спеціальності, освітньокваліфікаційної характеристики, планів спеціальності.

Відповідаючи на друге завдання (п. 1.2, 1.3), пані Надія достатньо коректно і виважено, як на існуючі гострі дискусії вчених, окреслює семантичні поля базових понять, якими оперує в роботі: професійна компетентність, яке окреслює як цілісне багатофакторне і багатоструктуроване утворення, що містить особистісний, гносеологічний, діяльнісно-творчий, комунікативний, прогностичний компоненти; етнокультура, нація, національні цінності, ціннісні орієнтації та ідеали особистості, національна самосвідомість, культура міжнаціонального спілкування, толерантність. На підставі системного аналізу, цілком доказово, як показує подальший експеримент, з урахуванням культурологічного, аксіологічного, особистісно-діяльнісного, системного, компетентнісного підходів обґрунтовує сутність компонентів етнокультурної компетентності майбутнього вчителя історії. Загалом погоджуючись з дослідницькими міркуваннями, зазначимо щодо потреби уведення до змістового компонента текстової, герменевтичної складової (це зумовлено потребою спілкування передусім із продуктом (текстом) етнокультури); недостатньою мірою розкритий і потенціал діяльнісного компонента, що позначилося на характеристиці діяльнісно-творчого критерію.

Доцільно використані методи індивідуальних та групових бесід, анкетувань, педагогічного спостереження, діагностичні методики, проведені серед студентів історичних факультетів названих вище навчальних закладів дозволили автору в параграфі 2.1 зробити цінні узагальнення, що стосуються критеріїв, показників та рівнів сформованості етнокультурної компетентності майбутніх учителів історії, з'ясувати фактичний стан сформованості цього утворення в майбутніх учителів і з урахуванням психолого-педагогічної характеристики студентської молоді обґрунтувати відповідні педагогічні умови й відповісти, таким чином, на третє завдання (п.2.2). Щоправда, не знайшла відображення в дослідженні така педагогічна умова, як вироблення у майбутніх викладачів готовності бути носіями етнокультурних здібностей і цінностей, хоча Надія Валеріївна на основі опитування і тестування вказує на труднощі викладачів у проведенні такої роботи. Річ у тім, що ні найвищий рівень, ні бездоганність самі по собі не сприймаються, не засвоюються студентами, а тільки втілені в живий образ викладача. Варто було б чіткіше реалізувати і таку педагогічну умову, як педагогічний контроль і корекція рівнів сформованості етнокультурної компетентності майбутніх учителів історії.

Запропоновану в роботі технологію формування етнокультурної компетентності майбутніх учителів історії дисертантка (це було четвертим завданням) реалізувала, як показує експертиза, поетапно, в межах фахових курсів, інтегрованому спецкурсі «Етнокультура Слобожанщини», позааудиторної роботи (п.2.3; 3.1-3.2). Доцільним був би ширший і глибший аналіз означеної проблеми у практиці реальної професійної діяльності вчителів історії, аналіз недоліків традиційної методики навчання на відповідних факультетах, бажаною була б оцінка навчального-методичного забезпечення як відповідних дисциплін у вищій школі, так і курсу історії в загальноосвітніх навчальних закладах.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Ефективним засобом вияву сформованості рівнів етнокультурної компетентності майбутніх учителів історії виступає педагогічна практика. У часи, коли в педагогічному університеті кричуще скорочують години на педагогічну практику, дозволяючи навіть першу, на робочому місці вчителя проходити за місцем проживання студентів, саме педагогічна практика розширює уявлення про історико-культурну, естетичну цінність етнографічної пам'ятки, сприяє оздоровленню, гармонізації та психоемоційного розвитку духовного потенціалу особистості, виховує культуру бесіди: навчає слухати і чути, слухати і розуміти співбесідника, його "затаєний" біль і тривогу за родину, рідне село, місто, країну.

Усе це дозволяє увиразнити й урізноманітнити уроки під час педагогічної практики й актуалізує сказане Лейбніцем, що лише те теперішнє, яке народжене минулим, здатне народжувати майбутнє. Дослідна робота значно виграла б при включенні яскравих життєвих прикладів, психологічного аналізу конкретних проблемно-пошукових ситуацій, що виникали у студентів під час педагогічної практики.

Перевірка формувальних впливів здійснювалася шляхом застосування різних діагностуючих методик. Сторінки другого і третього розділів рясніють описом ефективних для розвитку етнокультурних здібностей й образного мислення студентів, про це свідчать дослідні результати, інтерактивних вправ і завдань, авторських проектів. Серед якісних ресурсів, визнаних й експертами Ради Європи і які варто було реалізувати, – досвід технологій використання екскурсійного методу, музейні уроки, екскурсії до музею як унікального насиченого високою силою інформаційної та емоційної взаємодії духовно-інтелектуального простору, який наповнюють архівні матеріали, автентичні та аудіовізуальні засоби. Це дозволило поєднати потужний дослідницький матеріал першого розділу, де згадується й етнографічне музеєзнавство, становлення якого відбувалося завдяки працям Миколи Сумцова, Дмитра Яворницького, Федора Вовка, Михайла Грушевського, а починався відлік від першої в українській етнографії друкованої тематичної праці кролевецького прапорщика Григорія Калиновського.

Цілеспрямоване педагогічне керування, що здійснювалося шляхом застосування діагностуючих методик, оптимально інтенсифікувало зрушення в показниках рівнів сформованості етнокультурної компетентності майбутніх учителів історії за кожним із критеріїв, а інтелект – афект – воля учасників підтвердили припущення щодо потреби й ефективності окреслених на попередньому етапі педагогічних умов. До цього варто було б залучити й оцінювання уроків і виховних заходів, проведених студентами під час педагогічної практики, вказати й на те, які закономірності були виявлені у процесі експерименту.

Для фахових потреб авторкою було підготовлено навчально-методичний комплекс щодо формування етнокультурної компетентності майбутніх учителів історії у процесі фахової підготовки: «Словник-довідник» (етнологія, етнографія, народознавство, українознавство) і програму спецкурсу «Етнокультура Слобожанщини».

Отже, приходимо до висновку: Надія Валеріївна розв’язує всі поставлені завдання й загалом досягає мети наукової роботи, а висловлені міркування є дискусійними і не знижують загального наукового, теоретичного та практичного значення дисертації, зміст якої відображений у десяти наукових фахових статтях, 2 методичних рекомендаціях, інших публікаціях, апробований на міжнародних і всеукраїнських конференціях. Автореферат загалом відображає структуру, основні положення й висновки дисертації.

Вірогідність наукових результатів забепечується методологією, опорою на фундаментальні та сучасні наукові дослідження, відповідністю теоретичних та емпіричних методів меті й завданням, педагогічною результативністю розробленої технології та експериментально перевіреними педагогічними умовами. Матерiали, подані в додатках, в основному сприяють повнотi сприймання основного тексту. Список використаних літературних джерел (332 позиція, з них - 6 джерел іноземною мовою), а також посилання на них у текстi дисертації зроблено загалом з дотриманням вимог.

Рецензоване дослідження є конструктивним кроком у розв'язанні проблеми модернізації професійної підготовки вчителів історії в умовах інтеграції вищої освіти України у світовий і європейський освітні простори, посилення уваги до полікультурного виховання учнів.

До перспективних напрямів подальших наукових пошуків відносимо проблеми взаємодії старшої профільної школи і вищого (гуманітарної) навчального закладу з метою формування етнокультурної компетентності учнівської молоді; удосконалення підготовки вчителів до організації етнокультурної діяльності в загальноосвітньому навчальному закладі в післядипломній освіті; розробки відповідного навчально-методичного забезпечення, в тому числі електронного, для потреб дистанційної освіти.

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК

Дисертаційна робота «Формування етнокультурної компетентності майбутніх учителів історії у процесі фахової підготовки» є самостійним, структурно завершеним, цілісним дослідженням актуальної проблеми. За рівнем наукової новизни та практичним значенням дисертація відповідає вимогам пунктів 11, 13, 14, 15, 16 «Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 № 423 (зі змінами), а розроблені в ній теоретичні положення й отримані результати можна кваліфікувати як вагомий внесок у розвиток теорії і методики вищої професійної освіти. Сідельник Надія Валеріївна заслуговує присудження їй наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти.



 
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА РИЖКОВА АННА ЮРІЇВНА УДК 378.147 ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ 13.00.09 – теорія навчання АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Тернопіль – 2014 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди,...»

«УДК 658.7 Щолокова Тетяна Вадимівна, канд. екон. наук, доцент, доцент кафедри обліку і аудиту, докторант кафедри маркетингу Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля (м. Луганськ) ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ЩОДО ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕДУМОВ СТВОРЕННЯ МЕТОДОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИЧНИМИ ЗАТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВА У статті визначені базові поняття та сформульовані модельні вимоги щодо створення методології управління логістичними затратами в діяльності універсальної логістичної системи як основного...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА ДЗЮБЛЕНКО Ірина Михайлівна УДК 94(477),192,:33(043,3) РОЗВИТОК ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА МІСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ В УСРР (20-і рр. ХХ ст.) 07.00.01 – історія України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Київ – 201 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано на кафедрі історії та археології слов’ян Інституту історичної освіти Національного...»

«152 Наукові записки: Серія “Історія” Василий Клок ПРАЗНОВАНИЕ ПЕРВОГО МАЯ ПОЛЬСКИМИ ЛЕВЫМИ ПАРТИЯМИ ГАЛИЧИНЫ В МЕЖВОЕННЫЙ ПЕРИОД В статье анализируется празднования первого мая польскими левыми партиями в межвоенный период. Характеризуются методы, которые использовали политические силы во время уличных акций в этот день. Ключевые слова: коммунисты, социалисты, митинг, демонстрация, Первомай. Vasyl Klok CELEBRATION OF MAY POLISH LEFTIST PARTIES GALYCHYNA IN THE INTERWAR PERIOD This article...»

«УДК 811.161.2’373.46 Наталія Шеремета Київськмй національний університет імені Тараса Шевченка. ПРАВНИЧА ТЕРМІНОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ПРОЦЕСИ ЇЇ ТВОРЕННЯ © Шеремета Н. Р., 2013 Статтю присвячено правничій термінології як найдавнішому пласту термінологічної лексики української мови. Проаналізовано основні особливості, узагальнено стан і перспективи сучасної термінології права. Розмежовано ідеології «термін», «поняття», «терміносистема». Ключові слова: українська мова, правнича термінологія,...»

«Рекреаційна географія і туризм Наукові записки. №2. 2010. УДК 338.242 Віталіна КУРИЛЯК, Ірина БІЛЕЦЬКА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЗАМКОВОГО ТУРИЗМУ НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ Стаття присвячена дослідженням перспектив розвитку замкового туризму на Тернопільщині, яка володіє значним туристичним потенціалом, серед якого особливо важливими є об’єкти фортифікаційного зодчества. Розглянуті питання покращання економічної ситуації в області завдяки розвитку туристичної галузі. Ключові слова: замковий туризм, функції...»

««Регіон-2011: Стратегія оптимального розвитку». Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю.Харків: ХНУ ім. В.Н.Каразіна, 2011.С. 56-60. УДК 332.1. ВПЛИВ ПАЛОМНИЦЬКОГО ТУРИЗМУ НА РОЗВИТОК РЕГІОНУ (НА ПРИКЛАДІ УМАНЩИНИ) Cонько С.П., Голубкіна О.М., 2011 © Уманський національний університет садівництва З набуттям Україною незалежності вона стала активно включатись у світові економічні, геопросторові та культурні процеси, які часто об’єднують під спільним терміном «глобалізація»....»

«СВІТЛАНА КЛЮЧНИК СЛІД ВІЧНОСТІ Літературна редакція П.Дідовича Чернігів Володимир Ємець на етюдах. Фото В.Школьного. 1980-ті. Час незворотний. Він плине в майбутнє. Сьогодні кожної миті стає минулим і назавжди розчиняється у вічності – незбагненній, безкінечно розтягнутій субстанції, що ніколи і ніде не кінчається. Твір талановитого художника — слід вічності, закарбований у часі. Ав тор. УДК 75-051(477) ББК 85.143(4УКР)6-8 К 52 Книга видана в рамках обласної Програми підтримки розвитку...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕНЬ З ІСТОРІЇ КИЇВСЬКОЇ РУСІ Володимир РИЧКА «ВСЯ КОРОЛІВСЬКА РАТЬ» (Влада Київської Русі) Київ Ричка В. М. «Вся королівська рать» (Влада Київської Русі): — К.: Ін-т історії України НАН України, 2009. — 180 с. Праця присвячена осягненню феномену влади Київської Русі. У книзі здійснено спробу антропологічного аналізу соціокультурної природи влади, умов її складання та засобів реалізації. Досліджуються питання становлення та...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія книгознавство. 2008. Вип. 3. С. 219 – 228 Ser. Bibliology. 2008. Is. 3. P. 219 – 228 УДК 796 (477)(091)(043.3/5)(01) БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ДИСЕРТАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ З ІСТОРІЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ Оксана ВАЦЕБА Львівський державний університет фізичної культури, вул. Костюшка, 11, м. Львів, 79000, Україна, тел. (032) 274-11-04, ел. пошта: ovaceba@ukr.net Проаналізовано дисертаційні дослідження з історії української фізичної культури та...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»