WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 43 |

«Київ — 1994 ЗМІСТ Олександр Погорілий. Макс Вебер і його класична праця. Попередні зауваження до «Збірника праць з соціології релігії» Примітки ПРОТЕСТАНТСЬКА ЕТИКА І ДУХ КАПІТАЛІЗМУ І. ...»

-- [ Страница 1 ] --

ДЖЕРЕЛО: http://litopys.org.ua/

Макс ВЕБЕР

ПРОТЕСТАНТСЬКА ЕТИКА І ДУХ КАПІТАЛІЗМУ

Київ — 1994

ЗМІСТ

Олександр Погорілий. Макс Вебер і його класична праця.

Попередні зауваження до «Збірника праць з соціології релігії»

Примітки

ПРОТЕСТАНТСЬКА ЕТИКА І ДУХ КАПІТАЛІЗМУ

І. Постановка проблеми

1. Віросповідання і соціальне розшарування

2. «Дух» капіталізму

3. Концепція покликання у Лютера. Завдання дослідження Примітки II. Професійна етика аскетичного протестантизму

1. Релігійні засади світського аскетизму

2. Аскеза і капіталістичний дух Примітки (2) (3) Вебер Макс. Протестантська етика і дух капіталізму. — К.: Основи, 1994.

— 261 с. Класичний твір світової соціології, що належить перу Макса Вебера (1864 — 1920), присвячений аналізові впливу протестантизму на формування капіталістичних відносин. У праці розглянуто питання зв’язку між віросповіданням і соціальними розшаруваннями, проаналізовано комплекс психологічних і культурних факторів, що сприяють утвердженню ринкових відносин в економіці. Значну увагу приділено вивченню професійної етики протестантизму, зокрема лютерівської концепції професії-покликання як фактору, що сприяв інтенсивній раціоналізації господарського та політичного життя Заходу.

Переклад з німецької О. Погорілого за виданням:

GESAMMELTE AUFSTZE ZUR RELIGIONSSOZIOLOGIE von MAX

WEBER J. С. В. MOHR (PAUL SIEBECK) TBINGEN Олександр ПОГОРІЛИЙ

МАКС ВЕБЕР І ЙОГО КЛАСИЧНА ПРАЦЯ

Наше суспільне життя зазнає сьогодні радикальних змін. Іншими стають і наші теоретичні уявлення про нього. Суспільні науки помітно змінюють і свою структуру, і свій зміст, і свої функції. Вперше за довгі роки праця у цій царині звільняється від пильного ідеологічного нагляду, втрачають свою вагу могутні колись лжетеорії і псевдонауки, відновлюються прийняті у всьому світі норми і критерії науковості. Із забуття повертаються вітчизняні і зарубіжні мислителі, чия духовна спадщина протягом довгих десятиріч була неприступна нашому читацькому загалу.

Макс Вебер належить до числа найбільш впливових і водночас ще надто мало відомих у нас соціологів двадцятого сторіччя. Лише нещодавно з’явився друком збірник його вибраних праць у російському перекладі (1). Українською мовою праці цього всесвітньовідомого дослідника взагалі не виходили — за винятком кількох невеличких уривків (2). Тим часом до його ідей і висновків постійно звертаються сьогодні фахівці — соціологи, економісти, історики і юристи, політологи і культурологи. Світову славу вченому принесли його дослідження культурно-духовних джерел новоєвропейського капіталізму, праці з історії господарства та господарської етики світових релігій, новаторські відкриття у галузі соціологічної та політологічної теорії.

Цього вченого іноді називають «Галілеєм соціально-наукового пізнання»

або «буржуазним Марксом». Звичайно, ці порівняння, як і всяка аналогія, умовні. Та є тут і певна частка істини. М. Вебер — так само, як і Е. Дюркгейм, В. Парето, Д.-Г. Мід та інші класики світової соціологічної думки — причетний до методологічної революції у соціології, внаслідок якої ця наука вивільнилась від однобічних натуралістичних уявлень і спрямувала свій інтерес у бік вивчення сучасних форм соціальної взаємодії людей. М. Вебер вніс також серйозні корективи у розуміння фундаментальної проблеми взаємозв’язку між економікою і суспільством. Він надав цій проблемі більш коректного наукового формулювання, показавши, що питання про «первинність» чи «вторинність»

економічних відносин взагалі лежить за межами можливостей емпіричнонаукового об\4\ґрунтування і що з емпіричного погляду обидві «великі каузальні гіпотези» — як Марксова, так і протилежна їй — однаковою мірою можливі. Спираючись на аналіз величезного фактичного матеріалу, вчений показав, що духовні запити людей можуть виступати не менш важливим чинником історичного прогресу, аніж їх матеріальні інтереси (що стало, зокрема, одною з причин тривалого замовчування його праць правовірними марксистами). Застосувавши поняття «раціоналізації», М. Вебер дав оригінальне пояснення особливостей економічного, соціально-політичного і культурного розвитку західного суспільства нового часу, а це, у свою чергу, дозволило по-новому глянути на предмет, функції і методи соціології, його працю «Протестантська етика і дух капіталізму» справедливо відносять до числа класичних творів світової соціологічної думки.

М. Вебер народився 1864 р. в Ерфурті. Батько його займав відповідальні посади у міських управліннях Ерфурта, згодом — Берліна; обирався депутатом німецького рейхстагу і прусського ландтагу. Мати походила із родовитої і заможної сім’ї Фаленштейнів. Найкращі спогади дитинства майбутнього вченого пов’язані з колоритною фігурою його діда Г. Фаленштейна — учасника війни проти Наполеона — та його віллою на березі річки Неккар у Гайдельберзі, де сім’я відпочивала влітку. Мати була духовним центром родини; глибоку пошану і любов до неї М. Вебер зберігав протягом усього життя. Ця жінка була вихована у дусі кальвіністської набожності, водночас вона мала добру класичну освіту. У домі Веберів часто бували видатні вчені і політичні діячі — Т. Моммаен, В.

Дільтей, Г. Трейчке, Р. Беннінгсен та інші. Дід і батько брали активну участь у діяльності німецької націонал-ліберальної партії.

Первісток у родині, маленький Макс у ранньому дитинстві тяжко перехворів на менінгіт, протягом тривалого часу його життя було під загрозою.

Водночас досить рано проявилися його розумові здібності. «В інтелектуальному відношенні, — писав Вебер, — я дозрів досить рано, тоді як в усіх інших відношеннях дуже припізнився» (3, 7). Тринадцятирічним школярем він «під партою» перечитує твори Гете, цікавиться працями Спінози, Канта, Шопенгауера. У п’ятнадцять років предметом його читання стають твори Геродота, Вергілія, Тіта Лівія, Цицерона, Саллюстія та праці з історії європейського середньовіччя. По закінченні гімназії у Шарлоттенбурзі Вебер розпочинає навчання в Гайдельберзькому університеті, і продовжує його в університетах Берліна, Страсбурга та Геттінгена. Своїм основним фахом за прикладом батька він обирає право; однак поряд з юридичними дисциплінами інтенсивно вивчає економіку, філософію, стародавні мови. Закінчивши університетське навчання протягом 1883 — 1884 років, він відбуває військову повинність, потім деякий час працює в судових установах, продовжуючи водночас зай\5\матись науковою діяльністю — зокрема як активний учасник наукового семінару відомого історика права Л. Гольдшмідта. Змолоду вихований у ліберальному дусі, М. Вебер зближується у цей час з такими ж, як і він, молодими гуманітаріями, які прагнули проведення у Німеччині буржуазних реформ — насамперед із В. Зомбартом, Ф. Майнеке, Е. Трьольчем, Г. ШульцеГаверніцем та ін. Разом із ними він бере активну участь у діяльності «Спілки соціальної політики», яку заснував «катедер-соціаліст» Г. Шмоллер. Дещо пізніше вчений примкнув до християнсько-євангелічного руху, ставши близьким приятелем одного з його лідерів Ф. Наумана.

1889 p. M. Вебер захистив докторську дисертацію, присвячену історії середньовічних торгових товариств в Італії. Праця «Римська аграрна історія та її значення для державного і приватного права» (1891) дає змогу зайняти посаду інструктора права у Берлінському університеті. Невдовзі М. Вебер одружується зі своєю кузиною, донькою лікаря з м. Ерлінгаузена Маріанною Шнітгер. В цей час за пропозицією «Спілки соціальної політики» М. Вебер бере участь в одному з перших у Німеччині емпіричних обстежень становища найманих сільськогосподарських робітників у Східній Пруссії. Вивчення мотивацій трудової діяльності німецьких та польських батраків дало вченому багато матеріалів для роздумів про роль рель гійного виховання у виробленні ставлення до праці і формуванні типових ціннісних орієнтацій певних груп селянства. В цей же час він публікує дослідження про біржу, до аналізує мотивації діяльності учасників біржових операцій.

1894 р. Фрейбурзький університет пропонує М. Веберові кафедру політичної економії; вчений приймає цю пропозицію. У вступній лекції він торкається політичних питань, зокрема проблеми розбудови сильної національної держави. Підкреслюючи свою приналежність до буржуазного класу, М.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Вебер водночас вказує на нездатність німецької буржуазії виконувати роль національної еліти. Засобом подолання політичної слабкості буржуазного класу має бути кропітка і тривала праця по політичному його вихованню, виробленню у ньому свідомості провідної і консолідуючої національної сили. З початку 1897 р. Вебер очолює кафедру політичної економії Гайдельберзького університету, яку до цього займав відомий лідер німецької історичної школи політекономії Карл Кніс. Тут він близько сходиться з істориком права Г.

Єлінеком та істориком церкви Е. Трьольчем, погляди яких багато у чому співпадали із веберівськими. На цей час припадає гострий конфлікт між М.

Вебером і його батьком, якого він звинуватив у нечуйному ставленні до матері;

відносини між батьком і сином так вже ніколи й не відновилися.

Не пробувши у Гайдельберзі і двох років, вчений змушений був залишити викладацьку роботу внаслідок тяжкої нервової хвороби. \6\ Він повністю втрачає працездатність і, як пише біограф, «стає нездатним ні до читання, ні до писання, ні до думання» (3, 8). Тривалий час Вебер лікується вдома та в санаторіях, неодноразово виїздить разом із дружиною до Італії, подовгу залишаючись у Римі та Флоренції. Лише навесні 1902 р. здоров’я його покращало. Вебер пробує повернутись до викладання, однак умови, запропоновані факультетом права Гайдельберзького університету, видаються йому принизливими і він покидає роботу. Певний час він веде замкнений спосіб життя, спілкуючись лише з вузьким колом друзів і знайомих; у цей час він робить детальний власний опис своєї хвороби, однак написане заклеює в конверт з поміткою «розкрити після 2000 року» (Маріанна Вебер знищила цей матеріал у 1944 році).

Поступово вчений повертається до наукової і громадської діяльності (в цей же час він отримує велику спадщину свого померлого дядька, і ставши матеріально незалежним, відмовляється від викладацької роботи). Він пише цикл статей під спільною назвою «Рошер і Кніс та логічні проблеми політичної економії», де піддає ґрунтовній критиці теоретичні уявлення історичної школи, які були певний час близькі і йому самому. У методологічних питаннях М.

Вебер солідаризується з ідеями видатного представника баденської школи німецького неокантіанства Г. Ріккерта, книгу якого «Межі природничонаукового утворення понять» називає «дуже гарною». Однак поділяючи гносеологічні погляди Ріккерта, М. Вебер водночас піддає серйозному переосмисленню неокантіанську аксіологію (теорію цінностей). З 1904 р. М.

Вебер разом з Е. Яффе та В. Зомбартом розпочинають видання часопису «Архів соціальної науки і соціальної політики». Перший випуск часопису відкривала програмового характеру стаття «Об’єктивність соціально-наукового і соціально-політичного пізнання», що належала перу М. Вебера; другий і третій містили публікацію першої частини праці «Протестантська етика і дух капіталізму» (4). 1904 р. вчений на запрошення Гарвардського університету разом з Трьольчем приїздить до США, де вперше після довгої перерви виступає з доповіддю на науковому конгресі, відвідує на півдні США сім’ї кількох своїх родичів по материній лінії. З одним із них М. Вебер побував на зібраннях місцевих баптистських громад. Високо оцінюючи здобутки американської цивілізації, вчений разом з тим зауважив, що в американському суспільстві прагнення до наживи, позбавлене усякого релігійно-етичного змісту, набуває часом характеру чисто спортивної пристрасті.

Великий інтерес проявив М. Вебер до подій першої російської революції.

Аби мати інформацію з перших рук, він за кілька місяців опанував російську мову і уважно слідкував за висвітленням революційних подій у російській пресі. Аналізові подій у Росії вчений присвятив фундаментальні праці «Становище буржуазної демократії \7\в Росії» та «Перехід Росії до мнимого конституціоналізму», а також ряд статей. Як зазначають сучасні дослідники, між висновками «Протестантської етики» про природу сучасного капіталізму і працями Вебера про російську революцію 1905 р. існує прямий зв’язок (5, 4).

Справа в тім, що М. Вебер гаряче симпатизував російському ліберальному рухові і вважав, що російське суспільство в принципі відкрите для сприйняття традиційних ліберально-демократичних цінностей, ідей свободи і демократії.

Водночас він був свідомий того, що внаслідок поширення сучасних форм капіталістичного господарювання демократичні інститути і цінності автоматично не виникають; окрім того, історичний розвиток Росії мав специфічні особливості, оскільки тут не було бюргерства у західному розумінні цього слова, тобто того стану, який протягом сторіч виступав ініціатором боротьби за громадянські права і свободи.

Іншим важливим чинником, який стояв на перешкоді процесу демократизації російського суспільства, М. Вебер називав невирішеність національного питання. Вчений прагнув осмислити взаємозв’язок між проблемою російської демократії і питанням про національне самовизначення пригноблених націй, насамперед українців і поляків. Погляди М. Вебера на національне питання в Росії формувались під безпосереднім впливом Михайла Драгоманова, роботи якого соціолог знав і високо цінував (5, 12, 138 — 152).

Про становище на Україні М. Вебера безпосередньо інформував Богдан Кистяківський, з яким соціолог перебував у дружніх стосунках (ця цікава тема потребує окремого дослідження).

Публікація «Протестантської етики» викликала гостру дискусію; у бік автора було спрямовано чимало критичних зауважень. М. Вебер сам узяв участь у цій дискусії, пояснюючи і уточнюючи окремі свої тези і спростовуючи несправедливі, на його погляд, критичні закиди (6). Водночас він став учасником дослідження професійних орієнтацій і професійної адаптації робітників у різних галузях важкої промисловості, яке здійснювала німецька «Спілка соціальної політики». Разом з її головою, відомим економістом Т.



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 43 |
 
Похожие работы:

«Плани семінарських занять І змістовний модуль Тема 1. Зміст, функції та історія країнознавства. Політична карта світу Семінар 1 Кількість годин – 2 Кількість балів за семінар: 2,5 – «відмінно», 1,7 – «добре», 0,8 – «задовільно». Об'єкт, предмет і головна задача країнознавства. 1. Функції країнознавства. 2. Базові поняття дисципліни. 3. Історія країнознавчої думки: 4. Вітчизняне країнознавство. 5.Теми рефератів: 1. Поняття держави в юриспруденції та географії. 2. Територіальні води держави....»

«Державний комітет архівів України Центральний державний історичний архів України, м. Київ Архівні зібрання України Спеціальні довідники ВОЛОДИМИРСЬКИЙ ҐРОДСЬКИЙ СУД ПОДОКУМЕНТНІ ОПИСИ АКТОВИХ КНИГ Випуск 1 Справи 1–5 1566–1570 Київ 2002 На розвиток дескриптивних традицій української архівістики ХІХ – початку ХХ ст. увазі наукової громадськості пропонується перший зошит подокументних описів актових книг – унікального джерела до історії України XVI–XVIII століть. Представлено регести близько 1,5...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія книгозн. бібліот. інф. технол. Ser. Bibliol. Libr. Stud. Inform. Techn.2010. Вип. 5. С. 28 – 51 2010. Is. 5. P. 28 – 51 УДК 061.22.055.2(477.83-25):655.56“1848/1870” РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ВИДАНЬ ТОВАРИСТВА “ГАЛИЦЬКО-РУСЬКА МАТИЦЯ” (1848–1870 рр.) Олександр СЕДЛЯР Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, вул. Драгоманова, 5, м. Львів, 79601, Україна, тел. (032) 239-43-59, ел. пошта: sedlyar@rambler.ru У статті досліджено...»

«Для захисту просторових даних застосовуються різні методи, які ґрунтуються на прив’язці до апаратного забезпечення, також використовується алгоритм шифрування даних з відкритим ключем (RSA). Отже, для захисту системи, запитів та результатів від несанкціонованого доступу необхідно використати один з існуючих методів захисту інформації. Висновки Подальший розвиток інтелектуальних ГІС буде спрямований на самонавчання, самовдосконалення, розширення баз даних, глобалізацію та інтеграцію, інакше...»

«Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2013, вип. XXXV УДК 94(476)1918/1919 Ю. В. Івашко ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ТА ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ БІЛОРУСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ (1919–1922 рр.) У запропонованій статті досліджуються питання пов’язані із територіальним та політичним устроєм Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки у 1919-1922 рр. На основі аналізу архівних документів зроблено спробу визначити домінуючі чинники, які вплинули на...»

«НАУКОВІ ЗАПИСКИ Серія “Культурологія” Випуск 5 Проблеми культурної ідентичності: глобальний та локальний виміри Матеріали міжнародної наукової конференції 23 – 24 квітня Острог – 2010 УДК 008: 001. 891 ББК 71 Н 34 Друкується за ухвалою вченої ради Національного університету “Острозька академія” Протокол № 6 від 28 січня 2010 року Редколегія збірника: Пасічник І. Д., доктор психологічних наук, ректор Національного університету “Острозька академія” (головний редактор); Кралюк П. М., доктор...»

«Національний університет “Острозька академія” Українське Історичне Товариство при співпраці Світової Наукової Ради Світового Конґресу Українців НАУКОВІ ЗАПИСКИ ІСТОРИЧНІ НАУКИ ВИПУСК 9 МАТЕРІАЛИ ДРУГОЇ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ “УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА: ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ” (22 – 23 тРАвНЯ 2006 р.) ОСТРОГ УДК 08.2 ББК 34.3 Друкується за ухвалою Вченої ради Національного університету “Острозька академія”. Протокол № 7 від 22 лютого 2007 року. Друкується згідно з постановою ВАК від 11.04.2001...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова Кафедра економіки підприємства та корпоративного управління БАНКІВСЬКА СПРАВА Навчальний посібник з дисципліни «Банківська справа» для студентів за напрямом підготовки 6.090504 «Мережі та системи поштового зв’язку» Модуль 1. Основні засади та інструменти функціонування банків Модуль 2. Послуги та операції банків. Фінансові послуги у поштовому зв’язку ЗАТВЕРДЖЕНО Вченою радою Одеської...»

«Вікторія МОЗГОВА, провідний науковий співробітник відділу досліджень проблем ювенальної юстиції Досвід створення та функціонування ювенальних судів в Україні на початку ХХ століття, с. 108–115 Науково-дослідного інституту Національної академії прокуратури України, юрист 2 класу, кандидат юридичних наук УДК 347.97/.99 ДОСВІД СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ЮВЕНАЛЬНИХ СУДІВ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ Статтю присвяченю загальному аналізу створення та функціонування ювенальних судів на...»

«Матеріали ІІІ щорічної Всеукраїнської науково-практичної конференції Магера О.В., аспірантка кафедри теорії та історії педагогіки Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка ОЗДОРОВЧИЙ ФІТНЕС ЯК ПЕДАГОГІЧНЕ ПОНЯТТЯ У статті розкриваються зміст та структура поняття «оздоровчий фітнес», визначаються його педагогічні особливості (оздоровчі та прикладні). Ключові слова: фітнес, аеробіка, оздоровчий фітнес, спортивний фітнес, прикладний фітнес. Актуальність. Зараз одним з...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»