WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 61 |

««Орю свій переліг. та сію слово» ШЕВЧЕНКОЗНАВЧА МОНОГРАФІЯ Київ Логос УДК 821.161.2 Т. Шевченко ББК Рецензенти: Р. П. Радишевський, докт. філол. наук, проф. А. О. Ткаченко, докт. філол. ...»

-- [ Страница 1 ] --

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут філології

Кафедра історії української літератури і шевченкознавства

«Орю свій переліг…

та сію слово»

ШЕВЧЕНКОЗНАВЧА МОНОГРАФІЯ

Київ

Логос

УДК 821.161.2 Т. Шевченко

ББК

Рецензенти:

Р. П. Радишевський, докт. філол. наук, проф.

А. О. Ткаченко, докт. філол. наук, проф.

Затверджено Вченою радою Інституту філології

Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 7 від 28 лютого 2012 року)

К о л е к т и в а в т о р і в:

Л. М. Задорожна, докт. філол. наук, проф., Ю. Б. Дядищева-Росовецька, канд. філол. наук, доц., С. В. Задорожна, канд. філол. наук, доц., А. О. Гудима, канд. філол. наук, А. О. Шаповалова, канд. філол. наук, Л. В. Жванія, асп., М. А. Антоновська, асп.

«Орю свій переліг… та сію слово»: колективна монографія. – К.:

Логос, 2012. – 515 с.

«Орю свій переліг… та сію слово» – ця Шевченкова думка на титулі монографії є своєрідним імперативом до сучасних дослідників поєднати в ціле різні аспекти сприйняття творчості Т. Шевченка та його життя.

У книзі визначається увага до сприйняття мисленнєвого акту і мислі – як об’єктів поетичного зображення у Т. Шевченка, конвергенції локального та універсального в естетичному екстремумі поезії митця, зображенню ним язичницького буйства і християнського смирення у поведінці героїв, портрета-маски в ліро-епічній творчості, а також елементів Сходу; відтворення поетом темпоральної моделі та вартісних орієнтирів людського буття. Творчість Т. Шевченка вивчається в контексті літературного дискурсу романтичної доби.

Осібна увага приділяється зв’язкам творчості Т. Шевченка з фольклором, етологічній та сакральній складовим ліро-епічних поем, засадам свободи у творчості поета, наявним смисловим перегукам у доробку Т. Шевченка й Лесі Українки, особливостям формування образу героя у прозовій спадщині митця.

Задорожна Л. М., Дядищева-Росовецька Ю. Б., Задорожна С. В., Гудима А. О., Шаповалова А. О., Жванія Л. В., Антоновська М. А.

Передмова Шевченків метатекст, як це засвідчує колективна монографія «Орю свій переліг… та сію слово», являє можливість і необхідність нових аспектів його рецепції. Багатоскладність думки Поета, його світогляд визначають і певні закономірності, й цілковиті несподіванки у новітньому сприйнятті поетичних і прозових творів митця. Це освоєння, як слушно заявляє один із авторів колективної монографії, справляє враження розімкненості горизонтів у шевченкознавчому пошуку, постійного руху дослідників у напрямі до осягнення великої творчої спадщини Т. Шевченка.

Власне студії творчості Т. Шевченка у цій колективній праці розпочинаються увагою доодного з аспектів біографії митця, проскрибованого в матеріалах про Кирило-Мефодіївське братство – в тій частині, що стосується справи Т. Шевченка.

Закономірною є, очевидно, подальша увага до засад сприйняття понять «народ» і «нація» у творчості Т. Шевченка, а також – у наслідку – поняття «соборності» в Поета.

Осібне значення мають у колективній праці учених категоріальні чинники, наявні у творчості Т. Шевченка: базова для категорій форма «свобода» спершу, що також суттєво, розглядається крізь призму особистісного, індивідуального аспекту усвідомлення Т. Шевченком специфіки дійсності, а згодом осмислюється вже в усьому параметрі творчості митця.

Своєрідність лінгвостилістики Т. Шевченка розглядається з увагою до зв’язків його творчості з фольклором – у плані інтерпретації поетом української народної епітетики.

Творчість Поета вивчається, що важливо, в основоположному для Шевченкової епохи стильовому напрямі – в літературному дискурсі романтичної доби, цим значною мірою прочитуючись як новаторська і для наступних мистецьких поколінь.

У колективній монографії наявна особлива увага до ліроепічних поем Т. Шевченка, їхньої етологічної та сакральної складової, що дають можливість глибше збагнути суть людини в поезії митця і концепт соборності в ній.

Спеціальна увага в дослідженнях приділяється осмисленню художньої парадигми внутрішньої свободи в поезії Т. Шевченка – як основоположної засади його творчості й іманентної духовному простору митця моделі життєвого тривання.

Екзистенційна площина існування народу осмислюється у книзі засобами зіставлення творчості Т. Шевченка і Лесі Українки.

Уперше також вивчається повістева спадщина Т. Шевченка в ракурсі її оповідної та аксіологічної природи.

Означені в колективній монографії «Орю свій переліг… та сію слово» уваги до різних граней творчості Т. Шевченка визначають безкінечність можливості рецепції творчості генія.

ЛЮДМИЛА ЗАДОРОЖНА

Творчість Тараса Шевченка – розімкненість горизонтів

–  –  –

Історико-літературний аспект матеріалів про Кирило-Мефодіївське братство. Справа Т. Шевченка Означений попередніми дослідниками (на 1971 р. низка опублікованих праць зумовлює появу узагальнюючого дослідження Г. Сергієнка [101]) погляд на Кирило-Мефодіївське братство в цьому разі привертає нашу увагу не як джерельна база для формування портрета Т. Шевченка: митця і особистості, хоч і це вельми вартий уваги аспект, й сьогодні до решти не простудійований авторами, зокрема поетичної і прозової шевченкіани, а також і тими дослідниками-шевченкознавцями, увага яких чомусь не достатньо визначилася до тієї обставини, що зі скупих ділових характеристик, наявних у доповідних записках, протоколах, відношеннях, описах, офіційному листуванні – тобто зі слідчих матеріалів Шевченкової справи – вибудовується дивовижна закономірність: що безстороннішою і строгішою визначається слідчими характеристика діяльності Т. Шевченка, то послідовніше позитивно забарвленим постає портрет митця. Цей портрет має властивість представляти навдивовижу цілісно певний етап Шевченкового життя: у ставленні до нього людей різних соціальних груп, у ставленні поета до своєї праці, своїх обов’язків – назагал, у тому, що сугестивно творить певну, зматеріалізовану словом, світлину його реального буття.

Скажемо так: годі чекати апології в тих матеріалах слідства: і стосовно самого поета, і його справи, але в документах мимоволі відбивається реальність, що навіть пересилює сухий протокол обвинувачень і несамохіть перетворюється на апологію: «Шевченко володіє поетичним хистом, і малоросійською мовою написав декотрі вірші, шановані людьми, обізнаними із малоросійською мовою і минулим побутом цього краю; вважався він завжди людиною моральною, можливо, дещо мрійником і шанувальником малоросійської старовини, але нічого вартого осуду стосовно нього не доходило до відома Академії» [60, 197]. У протоколі допиту Т. Шевченка показовим є один із пунктів (18-й), у якому, крізь зрозумілу для випадку суворість і зверхність у ставленні до поета, проглядається й інше: «чому вірші ваші були в такій повазі у друзів ваших», «чи не схилялися вони перед вами радше внаслідок вашого зухвальства та обурливих думок» [60, 328].

У записі рішення в справі Т. Шевченка ІІІ відділення визнає:

«З улюбленими віршами в Малоросії могла просіятися і згодом закорінитися думка про уявне блаженство часів гетьманщини», «судячи з тієї неймовірної поваги і особисто до Т. Шевченка, і до його віршів, що притаманна всім україно-слов’яністам, спершу здавалося, що він міг бути якщо не дійовою особою між ними, то знаряддям, яким вони прагнули скористатися в своїх задумах»

[60, 329]. Це, як і попередні заяви у справі, щоразу повніше розкривають сутнісну природу Шевченкового «я».

У «Відношенні» президента Петербурзької Академії мистецтв, доданому до слідчої справи Т. Шевченка, визначаються необхідні вимоги, співмірні, відповідні статусу письменника: поетичний хист, належне володіння рідною мовою і знання побутово-звичаєвої грані життя народу. Ці – власне мистецькі – чинники мають постати на міцній основі моральності; утім, людина при цьому залишає за собою право на певну слабинку: бути, можливо, «дещо мрійником».

Жорстке загальноцивілізаційне правило (канон) у підході до самої особистості митця на першу половину ХІХ ст. уже, як переконуємося, сформувалось, – і чи спроможне щось до цього додати сьогодення?

Важливо, що на початку своєї творчості Т. Шевченко відчував не лише зв’язок із читачем, але й випереджальний запит на свою поезію: українцям, зазначатиме поет у протоколі допиту ІІІ відділення, «подобались мої вірші, і я писав і читав їм без певної мети» [60, 325].


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Через, отже, момент зацікавлення читача інспірувалася певною мірою поетова творчість попервах; то вже згодом зринуть у поета гіркі, сприкрені рядки:

Ніхто й не гавкне, не лайне, Неначе й не було мене [124, 199].

У протоколі слідства визначається й інше цінне свідчення Т. Шевченка, що спричинилося до такого, а не іншого тематичного ареалу його творчості: «Я побачив убогість і жахливий визиск селян поміщиками, посесорами і економами шляхтичами» [60, 328];

побачене в Україні наклалося в поета на «хулу на імператора й на уряд» [60, 328], що їх чув повсюдно: в Петербурзі й в Україні. В основі поетової творчості, якщо зважати на стильовий її феномен, прихована, отже, відповідність у сприйнятті життєвих реалій, а тому, за суттю, вона – реалістична, хоч і сприйнята ця реальність «дещо мрійником». Система цінностей життя накладається в цьому разі на спосіб організації інтелектуально-творчої особистості, забезпечуючи продукт її духовної праці відповідно до норм та досягнень людського суспільства.

Мусимо визнати й інше: діалог між літературним твором і реципієнтом зрезультувався, хоч і, зрозуміло, в узурпованій реципієнтом формі, на рівні типологізації досліджуваного предмета (творчості митця) ІІІ відділенням. Увочевидь, мало і воно (III відділення) слушність, остерігаючись, що «з улюбленими віршами (Т. Шевченка. – Л. З.) в Малоросії могли посіятися, а згодом закорінитися думки про уявне блаженство часів гетьманщини, про щастя повернутися до тих часів і про можливість Україні існувати у вигляді окремої держави» [60, 329]. За наявної в цьому разі типологізації слід визнати й інше: тут відбувається перемикання явищ з одного плану в інший – своєрідний макіавеллізм, якщо зважати на те, що «вперше про користь заговорив Н. Макіавеллі» [89, 46].

Раціональний підхід – із точки зору оцінки можливого використання творчості Т. Шевченка «україно-слов’яністами» не дав змоги ІІІ відділенню, гадаємо, належно з’ясувати справжню роль поетової творчості й поета для «україно-слов’яністів», адже не здатна володіти достатнім резоном думка, що «Шевченко став писати свої підбурливі вірші ще з 1837 р., коли слов’янські ідеї не цікавили київських учених» [60, 331–332]. Отже, Т. Шевченка засудили за його творчість, а не за можливий її вплив на «україно-слов’яністів». Але згодом усе розставлять на свої місця самі «україно-слов’яністи»:

маємо зізнання М. Костомарова, що 1846 р., при знайомстві, «Шевченко приніс з собою в кишені незшитий зошит своїх ніде ще ненадрукованих віршів, читав їх, довів мене до цілковитого захоплення і залишив свої твори у мене»; «в той час всю мою душу займала ідея слов’янської взаємності, спілкування духовного народів слов’янського племені, й коли я повів із ним про це мову, то почув від нього найзахопленіше співчуття, і це найбільше зблизило мене з Тарасом Григоровичем» [64, 171].

Мова, отже, про суголосся думок, почувань, настроїв. Подібне засвідчує і П. Куліш: «Життя київської української групи було сповнене високих духовних інтересів: цих освячених людей хвилювало все те, про що Т. Шевченко промовляв своєю поезією. Їх помисли охоплювали інтереси всього слов’янського світу» [68, 141].

Про ці інтереси Д. Чижевський згодом казатиме, що й ціла програма братчиків «великою мірою овіяна духом соціального християнства та політичного слов’янофільства» [121, 424]. Питання інше: наскільки й чи «це романтична (і тільки. – Л. З.) ідеологія» [121, 423], забарвлена «відповідно до духу романтичного світогляду – “месіаністично”»

[121, 424]. Останню якість Д. Чижевський вбачає в наверненості програми братчиків «цілком до української сучасності та українського майбутнього» [121, 424], випускаючи з овиду головну причину, а властиво, роль минулого: і в пошануванні інтенційного чину Кирила та Мефодія, і в апелюванні до алюзій про оборонну роль братств у духовій царині життя українського народу (саме тому і – «братство»), що, гадаємо, назагал, підважує заключну думку Д. Чижевського про суть програми братчиків як «ентузіастичну та есхатологічну» [121, 424].

Ведучи мову про «мету», «прапор», «статут» (С. Єфремов) програми братчиків, як і про те, що «братчики зважились викликати на герць сучасну систему темного деспотизму» [42, 363], чи не забуваємо в причинно-наслідковому зв’язку згадати і про національну спрямованість програми; властиво, такої інтерпретаційної концепції і суті її прочитання істориками та філологами (зрозуміло, мова не про вульгарно-соціологічні бездоказові закиди в низці студій про ліберально-націоналістичну позицію провідних «братчиків») нам сьогодні найбільше бракує. Як і, утім, осягання з сучасних позицій інтегрованості культури й політики у явищі. Перефразовуючи тезу Н. Шумило про «ідею національного літературного розвитку, що тривалий час живилася гердерівською теорією слов’ян» [131, 19], зазначимо, що – в разі з братчиками – національний літературний прогрес певної доби інспірував ідею засадничо нової моделі слов’янського розвитку та в конкретній історично-ситуативній площині спричинявся до нарощування потенційних можливостей, пошуку невикористаних ресурсів – насамперед у руслі національного екзистенційного поля.

Саме в цьому, вважаємо, і полягав досі не зауважений феномен ролі братства у подальшому життєвому труді братчиків: ніхто з них – ні, поп ри непросте осягання послідовності – М. Костомаров, ні П. Куліш (перший – у науково-педагогічній галузі, другий – у видавничій, перекладацькій і, найвище, при творенні фонетичного правопису), надто – T. Шевченко (теми поезій засланського та останнього періодів творчості, «Буквар»); М. Грушевський акцентуватиме, що провідні засади братства «зіставили глибокий слід в діяльності братчиків, особливо T. Шевченка, в його тодішній і пізнішій творчості, і стали основою пізнішого українського руху»

[35, 493], – не відступилися від статутних засад братства: з тієї причини насамперед, що вони сформульовані з урахуванням національної основи буття українського народу. Так само, як ніхто з братчиків не міг відмовитися від сутнісно національних якостей, так не могли вони в своїй діяльнісній сфері життя відмежуватися від «мети», «прапора», «статуту» братства.



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 61 |
 
Похожие работы:

«Комаровська Оксана кандидат педагогічних наук, провідний науковий співробітник лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання НАПН України ОПАНУВАННЯ ІСТОРІЇ МИСТЕЦТВА В КОНТЕКСТІ ОСВІТИ ХУДОЖНЬО ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ Стаття присвячена аналізу педагогічного потенціалу курсів історії театрального та хореографічного мистецтв, як інтегральних складових мистецької освіти. Зміст курсів розглядається як структурний компонент (мікропростір) художньо-освітнього простору початкового...»

«ББК 87. 215 Ольга Котовська Львівський національний університет імені Івана Франка ФЕНОМЕН ДВОВІР’Я У СТАНОВЛЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ТРАДИЦІЇ © Котовська О., 2006 Досліджується феномен двовір’я як поєднання народної, язичницької традиції і християнської доктрини у Київській Русі. Автор наголошує на тому, що у запропонований період було закладено основу української філософської культури, сформовано етнічний архетип та ідею єдності давньоруського суспільства. Такий підхід дає змогу...»

«ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА УДК 347.96:35.088.7 Н. В. КОЖЕМ’ЯКО ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ФАХІВЦЯ ЮРИДИЧНОГО ПРОФІЛЮ У статті досліджено особливості діяльності фахівця юридичного профілю. Розглянуто юридичні спеціальності і їх особливе призначення. Охарактризовано юридичну діяльність як вид соціальної діяльності. Розкрито особливості юридичної комунікативності. Показана специфіка основних юридичних спеціальностей. Ключові слова: юрист, комунікативність у юридичній діяльності, суддя, прокурор, слідчий,...»

«Annotation Перед вами пригодницька сага, в якій йдетьсяпро мовчазні гори, пекучі джунглі та холодну пусте-лю. Це книга про далекі екзотичні краї, де відчай-душні головорізи з легкістю випотрошать тельбухинеобережних мандрівників, підловивши їх при пере-тині кордону, де грізні андійські демони потай про-слизають у душі подорожніх і манять їх на вершининеприступних хребтів, на яких сотні років тому мо-гутні інки будували свої фортеці, ховаючи величніхрами та цитаделі високо поміж хмар.Історія про...»

«Духовність особистості: методологія, теорія і практика 5 (46) 2011 Статья посвящена проблемным вопросам гуманизации и демократизации деятельности будущих правоохранителей с учетом историко-правового наследия в становлении современной милиции. Ключевые слова: гражданское общество, общественная безопасность, гуманно-правовая культура, профилактика, профессиональная ответственность In the article the problem questions of humanization and de democratization of professional activities of future law...»

«Державний комітет архівів України Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства Галузевий центр науково-технічної інформації з архівної справи та документознавства ІV квартал 2010 р. Бюлетень № 14 «Архівознавство. Археографія. Джерелознавство» (1999–2009, Вип. 1–10) Систематичний покажчик змісту Київ 2010 «Архівознавство. Археографія. Джерелознавство» (1999–2009, Вип. 1–10) : сист. покажч. змісту / Держкомархів України, Укр. наук.-дослід. ін-т архів. справи та...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. ДРАГОМАНОВА КАЛЬБА ЯРОСЛАВА ЄВГЕНІВНА УДК 159.922.7:159.943.2 ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ВЧИНКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Київ – 2006 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України. Науковий...»

«Національний науково-дослідний інститут українознавства та всесвітньої історії Відділ української етнології Фігурний Ю. С. Роман Шухевич – становлення національного героя Київ 201 УДК 908 (478) ББК 63,5 (4 УКР) Ф Схвалено до друку на засіданні Вченої ради ННДІУВІ Рецензенти: Баран В.Д. – член-кореспондент НАН України, професор, доктор історичних наук. Залізняк Л.Л. – професор, доктор історичних наук. Ятченко В.Ф. – професор, доктор філософських наук. Ф 65 Фігурний Ю. С. Роман Шухевич –...»

«Азійський напрям зовнішньої політики України: проблеми і перспективи. Аналітичні оцінки НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ СТРАТЕГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ АЗІЙСЬКИЙ НАПРЯМ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ. АНАЛІТИЧНІ ОЦІНКИ Монографія Керівник авторського колективу – кандидат історичних наук, доцент Швед В. О. Київ – Вступ Азійський напрям зовнішньої політики України: проблеми і перспективи. Аналітичні оцінки ЗМІСТ Передмова (Швед В. О.).. Розділ І. Стратегічні орієнтири зовнішньої політики...»

«Т. Б. Гриценко УКРАЇНСЬКА МОВА за професійним спрямуванням НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Київ “Центр учбової літератури” УДК 821.161.2’27(075.8) ББК 81.2Укр–9я7 Г 85 Гриф надано Міністерством освіти і науки України (Лист № 1.4/18 Г – 94 від 10.01.09) Рецензенти: Сологуб Н. М. – професор, доктор філологічних наук; Голубовська І. О. – професор, доктор філологічних наук; Безпаленко А. М. – доцент, кандидат філологічних наук. Гриценко Т. Б. Г 85 Українська...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»