WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 14 |

«МОЛОДА МИСТЕЦЬКА НАУКА УКРАЇНИ VIII ЕЛЕКТРОННА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ молодих науковців, докторантів, аспірантів, магістрантів, студентів 15 грудня 2005р. № ХАРКIВ 200 ББК Ж17-18 ...»

-- [ Страница 1 ] --

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ

МОЛОДА МИСТЕЦЬКА НАУКА УКРАЇНИ

VIII ЕЛЕКТРОННА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ

молодих науковців, докторантів,

аспірантів, магістрантів, студентів

15 грудня 2005р.

ХАРКIВ 200

ББК Ж17-18 УДК70(04)+7.01:

Молода мистецька наука України. VIII Електронна наукова конференція молодих науковців, докторантів, аспірантів, магістрантів, студентів. 15 грудня 2005р. //збірник матеріалів. - Харків: ХДАДМ, 2005. - №8. - 84с.

(Укр., рос, анг. мов.) У збірнику представлено матеріали VIII Електронної наукової конференції молодих науковців, докторантів, аспірантів, магістрантів, студентів, яка відбулася 15 грудня 2005р. у Харківській державній академії дизайну і мистецтв.

Тематика конференції: дизайн (графічний, комп’ютерний, архітектурний, web, одягу, меблів, середовища, соціальний та інш.); новітні технології в мистецтві та дизайні; технічна естетика, інженерно-технічне забезпечення діяльності дизайнерів і художників; історія та теорія мистецтва, рисунок, живопис, графіка;

монументальне, декоративно-прикладне мистецтво, реставрація творів мистецтва, дизайнерська і мистецька освіта з викладанням предметів гуманітарного циклу.

Збірник розрахований на пошукувачів вчених ступенів і звань, викладачів, науковців, студентів.

Матеріали конференції розміщено в електронному вигляді в мережі Інтернет на сайті ХДАДМ: www.ksada.org. Пропозиції, відгуки та побажання можна надсилати за адресою: disput@ksada.edu.ua

Редакційна колегія:

Даниленко В.Я. головний редактор, член-кореспондент Академії Мистецтв України, професор;

Божко Ю.Г. доктор архітектури, професор;

Бурова О.К. доктор філософських наук, професор;

Гребенюк Н.Є. доктор мистецтвознавства, професор;

Єрмаков С.С. доктор педагогічних наук, професор;

Зборовець І.В. доктор мистецтвознавства, професор;

Мироненко В.П. доктор архітектури, професор;

Соколюк Л.Д. доктор мистецтвознавства, професор;

Розенфельд М.І. кандидат архітектури, доцент;

Тесленко І.О. викладач.

©Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2005 Александрова Т. Л.

магістрант Науковий керівник: доцент Удріс І.М, Криворізький державний педагогічний університет

ІСТОРІЯ СЛОВ’ЯНСЬКОГО КОСТЮМУ І СЬОГОДЕННЯ

На сучасному етапі суспільного життя головним напрямом культурного й національного виховання є звернення до людини, до її духовного розвитку та становлення. Досягненню високого розвитку духовності та розумінню етнокультури сприяє ґрунтовне ознайомлення з традиціями національного мистецтва.

Будувати виховання школярів у відриві від освоєння національної культурної спадщини – означає залишити молодь без роду та племені, тому однією з умов формування етнокультури учнів є належна організація навчально–виховного процесу в освітніх закладах, звернення до духовних коренів народного мистецтва, його зв’язків з природою, побутом, фольклором, із живими традиціями, в тому числі й щодо використання характерних матеріалів, інструментів та обладнання в народному мистецтві.

Вивчення народного декоративно – прикладного мистецтва на прикладі слов’янського костюму прилучає школярів до духовної спадщини, збуджує інтерес до народної творчості. Формування художньої етнокультури є складовою частиною сучасної концепції розвитку національної культури, в тому числі традиційної народної художньої творчості, а відтак має важливе педагогічне та суспільне значення.

«По одягу зустрічають…» Це всім відоме прислів’я прийшло до нас із сивої давнини. Тисячу років тому нашим пращурам було достатньо один раз глянути на одяг незнайомої людини, щоб зрозуміти з якої вона місцевості, до якої родини належить, який у неї суспільний статус, повнолітня вона чи ні, чи зв’язана шлюбом та інше. Таким чином це давало можливість одразу ж вирішити, як необхідно поводитись з незнайомцем і чого від нього чекати.

Доречи, на людину, яка переодягнулась без зайвої необхідності в одяг, що не співпадає з її чином і статтю, чекала в кращому випадку зневага, якщо не покарання.

Одяг ніколи не був для слов’янських людей просто «сукупністю предметів, якими покривають тіло» (Велика енциклопедія), як можна прочитати на сторінках сучасного словника. Одяг значив для них набагато більше.

Костюм – це одночасно і одяг і оздоблене вбрання, у ньому поєднуються і практичність і утилітарність, що випливають із суті костюма як одягу, й естетичність, пов’язана з його призначенням як наряду. Подвійність природи костюму безперечна, але співвідношення практичності й естетичності костюма дуже відмінна, вона залежить від епохи і різних суспільних класів.

Практичність і нарядність вступають в суперечність тоді, коли нарядність стає переважаючою й розривається на шкоду вимогам, які ставляться до практичного одягу.

На найранішніх щаблях розвитку людського суспільства одяг був ще не диференційованим і пристосовувався до всіх випадків відносно нескладного й примітивного життя первісних людей. Але із розвитком суспільства, з розвитком процесу розподілу праці й з моменту виникнення класів костюм дедалі більше диференціювався. З історичним розвитком суспільства створювалась дедалі більша різноманітність у типах костюмів, які відрізняються за своїм призначенням або за основним заняттям тих, хто їх носить. Спосіб життя, умови праці залежно від природних особливостей території, яку населяє той чи інший народ, рівень розвитку техніки, культури, суспільний лад, політичні умови, історичні долі створювали своєрідні форми побуту кожного народу. Найбільш значних змін під впливом всіх цих факторів зазнав костюм.

Серед факторів ідеологічного плану, які робили суттєвий вплив на розвиток костюма, слід згадати й про суспільну мораль та етичні норми поведінки, що складалися незалежно від релігії. Уявлення про пристойне і непристойне, про скромне і нескромне в усі часи і в усіх народів відігравало дуже важливу роль у процесі створення костюму. Суспільні норми поведінки, так само як моральні принципи, що лежать в основі цих норм, не тільки з’являються, видозмінюються і зникають у процесі загального історичного розвитку суспільства, а й відособлюються в тому чи іншому соціальному середовищі. Вони формують класову, станову, а іноді навіть вузько групову мораль.

Звідси те, що здається непристойним в одному суспільному колі, може не викликати ніяких нарікань і подиву в іншому середовищі або соціальному прошарку. Так з давніх-давен на Русі вважали непристойним для заміжньої жінки з’являтися «на людях» простоволосою. Тому і проста селянка, і бояриня повинні були ховати волосся, обов’язково прикриваючи голову, тоді як дівчатам дозволялося ходити з непокритою головою.

На даному етапі розвитку нашого суспільства в освітній галузі не приділяється потрібної уваги ознайомленню дітей з їх національною спадщиною – тими традиціями одягу, які відрізняли б нас від іншої нації. Зокрема ми маємо на увазі широкий діапазон давнього одягу культур нашої землі:

трипільської, скіфо-сарматської, а особливо – слов’янської. Сучасні підлітки ставляться до одягу лише як до модного бренду, надаючи ваги лише тому щоб не відставати від американської молоді. Але ж ми не американці! Ми Українці! А це багата своїми традиціями нація.

Створюючи свій неповторний образ спираючись на тисячорічні традиції слов’янського народу ми відкриємо для себе неймовірну симфонію, яка поєднуватиме сучасне й традиційне!

Література:

1. Історія українського мистецтва: В 6 т. – К.: Мистецтво, 1968.

2. Киреева Е.В. История костюма. – М.: Просвещение, 1976.

3. Николаева Т.А. Украинская народная одежда. – К.: Наукова думка, 1987.

4. Стамеров К.К. Нариси з історії костюму. – К.: Мистецтво, 1978.

Бабак О.В.

студентка 3 курса кафедры РСМЖ Научный руководитель: Шулика В.В., преподаватель кафедры РСМЖ Харьковская государственная академия дизайна и искусств

СИМВОЛИКА РЕЗЬБЫ В ЦАРСКИХ ВРАТАХ РУССКОГО СЕВЕРА

–  –  –

Так на российском севере в 16 веке завершение Царских Врат выглядело щипцообразно, в 17 веке завершение Царских Врат преобразовалось в полуциркульное. В 18 веке появились трех - и пятилопастные завершения.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Также появились некоторые отступления от традиционной символики, например завершения принимают вид выемки. Появляется и более сложный вид завершения: в виде скинии, где хранился Ковчег Завета, в изображении скинии проникают западноевропейские геральдические элементы. Изображение Царских врат полностью решается в виде герба: сень в форме шатра, обрамленного кистями и увенчанного княжеской короной, евангелисты распложены ближе друг к другу и вместе держат раскрытое Евангелие так, как в щитодержатели держат герб.

В 17 веке художественные связи северных городов были достаточно прочными. Сюда постоянно приглашали иконописцев, резчиков киотов и Царских врат из Москвы, Ярославля, Ростова Великого, Новгорода. Примечательно, что первые многоярусные резные иконостасы были исполнены в Вологде, Устюге Великом московскими резчиками. Со времен Никона до правления Петра 1 в Москву активно приглашались белорусские мастера.

–  –  –

Следует заметить, что развитие иконостасной системы не было единым в разных районах Севера. Существовало множество городов, где на протяжении всего 17 века сохраняя приверженность традициям, продолжали возводить тябловые иконостасы, не меняли манеры своей работы, многократно повторяли популярные особо чтимые изображения святых.

Как было замечено ранее, наибольшее количество декоративного обрамления было сосредоточено на Царских Вратах, где орнамент служил не просто украшением, а имел четкое символическое обоснование. Интересно, что и сами Царские Врата являлись символом. Это врата, Небесного Иерусалима, это вход в храм Соломона, это вход в Ветхозаветную скинию со скрижалями закона.

Царские врата в основном украшали растительными орнаментами, каждый элемент которого имел символическое значение. Например, виноград, это жертва Христа. Растения в цвету – это проявление любви Господа к людям и взаимная любовь людей к Богу. Вазоны с цветами – символ райского сада. Роза символизирует Пресвятую Богородицу, а подсолнух – Иисуса Христа. Персики, апельсины, - это добрые дела людей, которые победили в себе пристрастия, эгоизм и грех. Яблоко – символ грехопадения Адама и Евы, а также надежда на спасение человечества. Треснутый гранат обоЦарские врата, конец XVIIIв.

Царские врата, XVIIIв. Русский Север.

Белоруссия.

значает Страсти Христовы. А инжир символизирует евангельскую притчу о Засохшей Смоковнице.

Внимательно изучив памятники северных городов, которые представлены в иллюстративном материале, были обнаружены определенные отличия символики Царских врат Севера от классических иконостасов флемской резьбы Беларуси и Московии. Например, на памятниках обнаружены только те символы, которые присущи этому краю: виноград, розы, подсолнухи, вазоны с цветами. Изображения экзотических фруктов – персиков, апельсин, граната, инжира, - отсутствуют. Возможно, это объясняется географическим расположением городов, где в условиях севера эти плоды были экзотичны.

Также в Царских Вратах северных храмов обнаружены изображения раковин.

Как декоративный элемент, раковина восходит к декоративному убранству храма Соломона. Этим еще раз подчеркивается смысловая нагрузка Царских Врат. В середине 18 века во флемскую резьбу добавляются элементы рококо

– это S-образные стебли с опущенными вниз бутонами.

Из всего вышеперечисленного, можно сделать вывод, что символика резьбы Царских врат Русского Севера по-своему уникальна. С течением времени добавлялись новые декоративные элементы, которые привносили еще более глубокую символическую нагрузку в изображениях помещенных на Царских Вратах, оставляя их неизменными по своей духовной сути.

Отголоски столичных стилей нового времени проникали в декоративную резьбу Царских Врат, преломлялись сквозь призму местного понимания и вкуса. Принимая элементы флемской резьбы, северный мастер делал отбор декоративных элементов, которые следовало изображать, а которые нет.

Те декоративные элементы, которые ему были не знакомы, скорее всего отметались, как лишенные смысла.

В результате образовалась особая северная традиция, со свойственным только ей символическим строем и декором.

Литература:

1. Бобров. Ю.Г. Основы иконографии древнерусской живописи. – СП б.: Аксиома, Мифрил, 1995. – С 53-121. – (Малая история культуры).

2. Бусева-Давыдова И. Русский иконостас XVII века: генезис типа и итоги эволюции //Иконостас/ Сост. А. Лидов. – М.: Прогресс

– Традиция 2000. – С.621-646.: ил.

3. Звездина Ю. Н. Растительный декор поздних русских иконостасов. О западных источниках символики //Иконостас/ Сост. А. Лидов. – М.:

Прогресс – Традиция 2000. – С. 651-663.: ил.

4. Пластыка Беларусі XII – XVIII ст. /аутор і складальнік Н. Ф. Высоцкая. – Мінськ.: Беларусь.

1983. – 231 с.

5. Резные иконостасы и деревянная скульптура русского севера: каталог выставки /автор сост.

Т. М. Кольцова. – Архангельск-М.: ВХНРЦ им. И, Грабаря., ГТГ. – С. 207.

6. Сизоненко Т. Д. О ветхозаветной символике царских врат древнерусского иконостаса // Иконостас/ Сост. А. Лидов. – М.: Прогресс – Традиция 2000. – С. 501-517.: илл.

7. Шалина И. А. Вход «святая святых» и византийская алтарная преграда // Иконостас/ Сост.

А. Лидов. – М.: Прогресс – Традиция 2000. – С. 52-71.

Бесага М. Я.

пошукувач Львівська національна академія мистецтв

ЛЕОПОЛЬД ЛЕВИЦЬКИЙ. ДОПОВНЕННЯ ДО ТВОРЧОСТІ



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 14 |
 
Похожие работы:

«НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАУКОВО-ТЕХНІЧНА БІБЛІОТЕКА Біобібліографія науковців Національного авіаційного університету МИКОЛА СЕРГІЙОВИЧ КУЛИК Біобібліографічний покажчик Київ 2011 УДК 016:929:629.73(477) ББК Ч216(4Укр):О50д(4Укр)я1 К 903 Упорядник М.Ф. Семенова, бібліограф Наукові редактори: Л.Г. Скуратівська, В.Ю. Вахнован Рекомендовано до друку вченою радою Національного авіаційного університету (протокол № 10 від 21.12.2011 р.). Микола Сергійович Кулик : біобібліографічний...»

«Український інститут національної пам’яті Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя Ніжинський краєзнавчий музей ім. Спаського І.Г. Ніжинська міська рада ГРОМАДЯНСЬКІ ПРОТИСТОЯННЯ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ: ВІД НЕПОРОЗУМІНЬ І РОЗБРАТУ ДО НАЦІОНАЛЬНОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, приуроченої до 350-ї річниці Чорної Ради в Ніжині 26 червня 2013 року м. Ніжин Ніжин – 2013 УДК 355.426:94(477)«16» ББК 63.3(4Укр)46 Г87 Український інститут національної...»

«Тимофій ЛАЗОРЕНКО ДУХОВНІСТЬ І ПРОГРЕС КОРОТКИЙ НАРИС ІСТОРІЇ ДУХОВНОСТІ Друге видання Видавець Вадим Карпенко Київ Літературно-художнє видання Тимофій ЛАЗОРЕНКО Духовність і прогрес. Короткий нарис історії духовності. У книзі простежуються головні етапи розвитку феномену духовності як найважливішого чинника формування вільної людської особистості і можливостей її розвитку в громадському суспільстві. ЛАЗОРЕНКО Тимофій Григорович. Духовність і прогрес. Короткий нарис історії духовності. – К.:...»

«ХVІI Могилянські читання Регламент конференції Доповіді – 15 хв. (пленарне засідання – 20 хв.) Виступи в обговореннях – до 5 хв. Пленарне засідання 6 грудня, 1000–1300 Корпус № 25 (лекторій Заповідника) На конференції працюють секції: I. Історичні, історіографічні та джерелознавчі дослідження 6 грудня, 1400–1800 Корпус № 25 (лекторій Заповідника) 7 грудня, 1000–1400 ІІ. Археологічні дослідження 6 грудня, 1400–1800 Корпус № 19 (Українське товариство охорони пам’яток історії та культури) 7...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія філол. 2008. Вип. 44. Ч. 2. С. 37—46 Ser. Philol. 2008. Is. 44. Pt. 2. P. 37—46 УДК 821.161.2“19”-3Б.-І.Антонич.07:159.946.4 ПРОБЛЕМА СПРИЙНЯТТЯ ТВОРЧОСТІ БОГДАНА-ІГОРЯ АНТОНИЧА В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОГО РЕЦЕПТИВНОГО ДОСВІДУ ХХ СТОЛІТТЯ Олександр КИРИЛЬЧУК Рівненський державний гуманітарний університет, вул. С. Бандери, 12, Рівне, Україна 33028 У статті вперше досліджено творчість Б.-І.Антонича з позиції історії читацького сприйняття. Структура...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка Центр соціокультурного проектування Міжнародного товариства прав людини Центр комунікативних технологій Інституту місцевої демократії Національна спілка краєзнавців України Управління освіти і науки, управління культури і туризму Сумської ОДА Курський державний університет Брянський державний університет імені академіка І.Г. Петровського Мозирський державний...»

«МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ Програма Розвитку ООН в Україні ДУ Інститут економіки та прогнозування НАН України Науково-дослідний економічний Україна: інститут Інститут економічних досліджень перспективи розвитку та політичних консультацій Національний інститут стратегічних досліджень Інститут еволюційної економіки КОНСЕНСУС-ПРОГНОЗ Центр досліджень науковотехнічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва Федерація роботодавців України Київський національний...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА СОЦІОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ КАФЕДРА СОЦІОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ Євдокимова І. А. СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ СТУДЕНТІВ СОЦІОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ХАРКІВ Євдокимова І. А. Соціальне прогнозування: Навчально-методичний посібник для студентів соціологічного факультету. – Х.: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2009. – 80 с. РЕЦЕНЗЕНТИ: Яковенко...»

«УДК 94(477):291.3 Сморжевська О. О., кандидат історичних наук, доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна. oksana@ipnet.kiev.ua НЕОЯЗИЧНИЦТВО/РІДНОВІР’Я ЯК ВАРІАНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ В УМОВАХ КУЛЬТУРНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ Анотація. Розглянуто ідеологічні засади неоязичництва/рідновір’я з погляду формування етнокультурної ідентичності в умовах культурної глобалізації. Ключові слова: неоязичництво/рідновір’я, національна ідея, етнокультурна ідентичність. Аннотация....»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ для студентів усіх спеціальностей та форм навчання Київ 2010 УДК 947 ББК 36.3 (2Ук) Укладачі: Є.В.Перегуда, доцент В.Ф.Панібудьласка, професор А.В.Тороп, доцент В.П.Макогон, доцент П.О. Дьомкін, доцент В.Ф. Деревінський, доцент С.В. Савойська, доцент С.В. Стеценко, доцент В.В. Бабич, асистент Т.В. Шевельова, асистент П.П....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»