WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«Вступ Я уперше приїхав до України далекого жовтня 1985р., для участі в конференції Комітету Державного Планування у Києві, організованій ООН. Після Москви, Київ справив на мене дуже ...»

-- [ Страница 1 ] --

Вступ

Я уперше приїхав до України далекого жовтня 1985р., для участі в конференції Комітету

Державного Планування у Києві, організованій ООН. Після Москви, Київ справив на мене дуже

гарне враження – він був зеленішим, чистішим та більш упорядкованим; вечорами люди

прогулювалися Хрещатиком, головною вулицею, і їхня дружня привітність вражаюче

контрастувала з грубими та неввічливими москвичами. І хоча люди на вулицях, в основному,

спілкувалися російською, той, хто опинився тут, одразу ж відчував, що потрапив до іншої країни. Я насолоджувався цією приємною атмосферою та інтригуючим товариством, і не раз охоче повертався сюди.

Одначе, недоліком був той факт, що Київ був провінційним та ізольованим від зовнішнього світу – побачивши тоді іноземця на вулиці, люди ще довго озиралися. Українські економісти були знані як найбільш ортодоксальні марксисти-леніністи в усьому Совєцькому Союзі. Над Україною тоді панувала глибока інтелектуальна ніч. Ще однією особливістю було те, що в Україні вирувало релігійне життя – церкви були тут найбільш активними, ніж будь-де у Союзі.

Сьогодні все змінилося: одна з націй старої Європи, зі стрімкою історією, Україна є нині, у чому вже ніхто не має сумнівів, незалежною країною з відкритим суспільством. Будь-хто з Заходу може подорожувати Україною без візи. Це – найбільша за площею країна, що повністю розташована на європейському континенті, та п’ята – за кількістю населення.

Ця книга пропонує Вашій увазі політичну та економічну історію України з 1991р. по 2008р., і передбачається, що вона буде доступною для широкого кола читачів. Увагу в книзі зосереджено на тому, як і чому було прийнято ті чи інші ключові політичні рішення. На момент її написання це – єдина книга, що покриває весь період української незалежності та описує як політичні, так і економічні його боки. Я сподіваюсь, вона зробить свій внесок до кращого розуміння того, що ж відбувалося в Україні починаючи з 1991р.

Основні ідеї книги Період пост-комуністичної трансформації України був одним з найбільш затяжних, а соціальна ціна, що її було сплачено суспільством за це – найвищою з-поміж аналогічних країн; тим не менш, упродовж цього періоду, схоже, Україну таки було виведено на бажаний для неї напрямок подальшого розвиту. Нижче я пропоную короткий огляд основних ідей цієї книги.

Не революція, а національне визволення й незалежність «Україна – не Росія» - так назвав Президент України Леонід Кучма свою книгу (2003), і це твердження є настільки ж глибоким, наскільки й простим. На відміну від Росії, Україна не пережила революції коли розпався Совєцький Союз. Для України найважливішою та вседомінуючою метою було національне звільнення та державотворення, передовими сподвижниками якого були українські націоналісти, український компартійний істеблішмент, та, як не дивно, розпад Совєтів. На відміну, Росія мусила покинути свою імперію, водночас переживши ліберальну революцію проти комунізму. Незважаючи на схожість у багатьох аспектах, ці дві країни зустріли абсолютно різні виклики, то ж їхня трансформація також була різною.

З одного боку, це означало, що Росія здійснила ринкові реформи на більш ранньому етапі, що обмежило соціальну ціну переходу. З іншого – українці були готові погодитися на вищі соціальні втрати, оскільки їхнім проектом була розбудова нації, тоді як росіяни мали змиритися з утратою імперії.

Головною метою України було державотворення Ціллю України було створення української держави та нації. Оскільки це – велика країна з тисячолітньою історією, то ж саме це й виглядало природнім вибором у очах переважної більшості населення. Будівничі української нації мали болючу пам’ять про попередні невдалі спроби: так, українська козацька автономія XVIIст. так ніколи й не вилилася у створення незалежної держави; з 1917 по 1920р. в українського народу, що лишень пускав паростки самостійності, було кілька урядів, кожен з яких виявився надто поспішним і радикальним, і держава, в кінці-кінців, упала під ударами Червоної Армії. Цього ж разу, критичним було досягнення національної єдності, що означало необхідність створення умов, за яких усі домінуючі групи погодилися б на створення нової незалежної держави.

Таким чином, нова українська держава сформувалася як альянс українських націоналістів, організованих у Рух і зосереджених, головним чином, на Заході країни та у Києві, націоналкомуністів, очолюваних Леонідом Кравчуком, та прагматичних керівників державних підприємств, лідером групи котрих виявився Леонід Кучма. Формування цього широкого альянсу мало далекосяжні наслідки: практично все населення згуртувалося навколо створення нової країни – понад 90% українців проголосували за незалежність 1 грудня 1991р., і сепаратизм було несподівано придушено.

Широкий унітаристський підхід націоналістів дозволяв певний акцент на відродженні та розширенні сфери ужитку української мови, однак при цьому поважалися російська та мови інших національних менших. Розбудову демократії, однак, було відсунуто на задній план.

Попервах, на той же вівтар було заразом принесено в жертву і економічні реформи:

націоналісти вважали, що головною економічною проблемою України була експлуатація її Росією, котра припиниться, щойно Україна здобуде незалежність (а відтак – і економіка «заживе» - ред.); вони не усвідомлювали, що головним каменем спотикання була неефективність совєцької системи, оскільки у до-незалежний період економічна полеміка у суспільстві була радше рудиментарною; націонал-комуністам же подобалося керувати постарому, тоді як керівники держпідприємств скористалися новими можливостями для збагачення себе.

Кравчук був лідером України упродовж найбільш інтенсивної фази державотворення. Він був товариським чоловіком, котрий з дивовижною легкістю кинув свій високий пост у компартії України, щоб стати першим демократично обраним президентом. Його сила була у здатності знайти згоду між людьми, котрі мали дуже мало спільного, тоді як його слабкими сторонами була нездатність рішуче діяти та брак ясності інтелекту.

Україна зробила основну ставку на збереження миру Здобуття й подальші роки української незалежності були напрочуд мирними з цілої низки причин, тоді як спроби здобуття незалежності з 1917 по 1920рр. були щедро окроплені кров’ю.

Багато українських націоналістів, котрі самостійно боролися під час Другої Світової війни також не змогли вибороти нічого. Совєцька ж імперія розпалася сама по собі, для чого не знадобилося жодного військового втручання. Російський президент Борис Єльцин мирно розпустив цю імперію зсередини, гарантувавши при цьому збереження існуючих на той момент кордонів між колишніми республіками.

Новій українській державі не було сенсу застосовувати силу, а навпаки – був неабиякий сенс уникати її застосування. На додачу, аварія на Чорнобильській атомній електростанції неподалік на північ від Києва, що сталася незадовго до розвалу – 26 квітня 1986р, - переконала широкі маси українського населення здихатися ядерної зброї та виступати за відмову від неї. Мирність нації стала предметом її гордості.

Довга затримка у проведенні економічних реформ призвела до гіперінфляції, надмірного збагачення збирачів ренти та падіння виробництва На початку 1990-х уряд взагалі уникав здійснення будь-якої економічної політики. Як наслідок, Україну вразила гіперінфляція у 10’155 % на рік у 1993р., найбільше офіційно зафіксоване падіння виробництва, не спричинене війною, ніж у будь-якій іншій країні. У економічній політиці був повний безлад.

Брак уваги до економічної політики сягав корінням того факту, що пріоритет надавався націє творенню, на відміну від Росії, де робилися спроби провести радикальні економічні реформи.

Для укріплення української державності було створено Національний Банк України, однак він заходився випускати практично необмежену кількість карбованцевих кредитів за низькими відсотковими ставками, що гарантовано забезпечило гіперінфляцію. У якості іншої спроби укріплення української державності було засновано контрольовану державою систему зовнішньої торгівлі, котра практично імітувала її совєцький аналог – щедро напхана усілякими квотами та ліцензуванням. Упродовж кількох років, ціни на основні позиції українського експорту – сталь, хімікати та сільськогосподарська продукція, - утримувалися на нікчемному по відношенню до цін світового ринку рівні. Торговці з гарними зв’язками у владі нажили величезні багатства за рахунок перепаду між низькими цінами внутрішнього та високими – світового ринку.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Найбільшим парадоксом була сфера імпорту газу з Росії, де природній монополіст – Газпром, експортував газ по низькій ціні посередницькій трейдерській компанії, котра ділила свої шалені прибутки між російськими високо посадовцями та українськими газотрейдерами.

Змінювалися назви й імена посередників та отримувачів, але торгівля газом лишалася головним джерелом доходів по-справжньому багатих людей в Україні упродовж усіх 1990-х років.

Довга затримка з провадженням ринкових реформ не принесла жодних переваг; навпаки, вона ще більше ускладнила їх, врешті-решт, проведення; це сталося через приховані інтереси тих, хто процвітав за рахунок збирання ренти, - позиції цих панів настільки посилилися, що вони стали майже непохитними. Оскільки найуспішніші бізнесмени наживалися на чистому збиранні ренти, їх практично не цікавило виробництво. Офіційно, випуск продукції падав аж до 2000р.

Аж через десять років з моменту початку вдалося усунути основні джерела збирання ренти і розпочалося економічне зростання. Економічна криза спричинила соціальні протести, як це було з шахтарськими страйками у 1993р., чи серйозною загрозою кримського сепаратизму 1994р. Через абсолютно ніякий стан економіки, саме виживання української держави було під питанням. Українська затримка в реформах могла взагалі зруйнувати молоду українську державу, що тільки-но народжувалася.

Президентові Кучмі вдалося здійснити приватизацію та домогтися фінансової стабілізації, однак не зростання, у середині 1990-х Обрання Леоніда Кучми Президентом у липні 1994р. надало Україні такий необхідний перепочинок. На початку, Леонід Кучма зосередився на порятунку країни з глибокої економічної кризи. Він виступав за нормальну ринкову економіку з приватною власністю та стабільними цінами.

Його першочерговою метою було подолання інфляції, що, насправді, виявилося найлегшим із завдань. Наріжним каменем цього стала перша угода України з Міжнародним Валютним фондом (МВФ), котру було укладено в жовтні 1994р. Після того, інфляція ніколи більше не сягала тризначних цифр.

Другим основним досягненням періоду раннього Кучми була успішна програма масової приватизації. Як наслідок – починаючи з 1996р., більшу частину українського ВВП виробляв уже приватний сектор.

У той час, як ці дві реформи були успішними, дерегуляція цін та торгівлі лишалася недостатньою та її було значною мірою відкочено назад упродовж кількох наступних років, за ініціативою прихованих гравців, чиї інтереси вона зачіпала, й котрі жили за рахунок різниці між низькими державно регульованими вітчизняними цінами та вільними цінами світових ринків, надто – на сировинному та енергетичному ринках. З’явилася своєрідна ринкова економіка, однак, у якій, однак, неозброєним оком проглядалися колишні «червоні» ознаки. А отже, збирання ренти зберігалося й перешкоджало економічному зростанню. Україна опинилася у т.зв. «пастці недо-реформ», де вона й перебувала аж по 2000р. Неприхована корупція та брак зростання створювали родючий ґрунт для комуністичної агітації проти нормальної ринкової економіки. За іронією долі, і олігархи, і комуністи виступали за надмірне державне регулювання та державні дотації підприємствам, таким чином, спільними зусиллями блокуючи ринкові реформи та економічне зростання.

Реформи Віктора Ющенка у 2000р. перевели Україну від рентозбирання до високого зростання та довершеної ринкової економіки Наприкінці 1999р. панівні олігархи були не на жарт стурбовані – над Україною зависла очевидна небезпека зовнішнього дефолту, тоді як свіжою була пам’ять про російську фінансову кризу серпня 1998р., котра розорила чимало російських олігархів. Порятунок вони вбачали лише в одному: Україна потребувала реформи урядування, котра б урятувала країну. Таким чином, було створено широку коаліцію з право-центристських фракцій парламенту та призначено прем’єр-міністром добре знаного й поважного усіма голову Нацбанку Віктора Ющенко.

За кілька місяців, цьому урядові вдалося впорядкувати державні фінанси України та торгівлю енергоносіями. Також, цей уряд провів приватизацію кількох великих об’єктів та вжив серйозних заходів проти корупції. Як наслідок – Україна хутко перейшла до швидкого й упевненого економічного зростання. Однак, це зростання стало старому істеблішментові «в копієчку» і він, будучи обуреними через ліквідацію таких широких раніше можливостей збирання ренти, скинув уряд Ющенка у квітні 2000р.

Європейська Спільнота визнала Україну ринковою економікою у грудні 2005р., США зробили те ж саме у лютому 2006р. У своєму антидемпінговому законодавстві, США та Європейська Спільнота визначають ринкові економіки у схожий спосіб, себто – як протилежність країн з державною монополією на торгівлю. Так, Митний Кодекс США визначає неринкову економіку як «будь-яку іноземну країну, уряд якої встановлює за правило не працювати на ринкових засадах визначення собівартості чи ціноутворення, і торгівля благами в такій країні не відображає справедливу вартість тих благ». 1 Роблячи подібну оцінку, Міністерство торгівлі США враховує наступні шість критеріїв: (1) конвертованість національної валюти, (2) вільне утворення ціни на працю, (3) «міра, якою спільні підприємства чи інші інвестиції фірм інших зарубіжних країн допускаються для роботи на ринку країни, що оцінюється», (4) «частка державної власності», (5) «частка контролю з боку держави над розподілом ресурсів та над цінами й виробничою політикою підприємств», та (6) інші доречні чинники.



Pages:   || 2 |
 
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНА ІСТОРИЧНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ КРАЄЗНАВЧІ БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСІБНИКИ БІБЛІОТЕК УКРАЇНИ 2001-2005 БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК КИЇВ 2007 Черговий випуск бібліографічного покажчика містить інформацію про краєзнавчі бібліографічні посібники, підготовлені бібліотеками України в 2001-2005 рр. Покажчик розрахований на наукових працівників в галузі бібліотекознавства і бібліографії, бібліотечних працівників, краєзнавців, викладачів вузів, вчителів, студентів,...»

«ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ АРХІВІВ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Архівні зібрання України Путівники ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПУТІВНИК Том 1 Ф О Н Д И П Е Р І ОД У Д О 1 9 3 9 Р О КУ КИЇВ ББК 79.3 (4 Укр) Д 36 Державний архів Івано-Франківської області: Путівник. – Т. 1: Фонди періоду до 1939 року. – К., 2008. – 464 с. Пропонований путівник входить до серії архівних довідників, які видаються за галузевою програмою “Архівні зібрання України”. У ньому подано...»

«Віктор Мартинюк Принцип абсурдного в дискурсі абсурду У пропонованому досліджені ми ставимо собі за мету спробувати окреслити значення терміна принцип абсурдного. Досі в літературознавстві це словосполучення не мало чіткого термінологічного статусу, проте очевидним є його зв’язок із такими термінами, які формують парадигму абсурду: література абсурду, театр абсурду, а також абсурд, котрий стоїть на межі естетики й філософії. Утім, навіть ці загальновживані терміни на сьогодні не є однозначними...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М. П. ДРАГОМАНОВА МИРОНЧУК Наталія Миколаївна УДК 37.06: 371.4 ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ МІЖОСОБИСТІСНИХ ВЗАЄМИН СТАРШИХ ПІДЛІТКІВ У ПОЗАУРОЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 13.00.07 – теорія та методика виховання Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Київ – 2007 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Житомирському державному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: доктор...»

«УДК 94“ХХ” ШУМКА А.В. ЧЕРНИК П.П.* ІНФОРМАЦІЙНО-МЕРЕЖЕВА ВІЙНА – НОВА ФОРМА МІЖДЕРЖАВНОГО ПРОТИБОРСТВА ПОЧАТКУ ХХІ ст. Проаналізовано феномен інформаційно-мережевої війни як якісно новий рівень воєнного мистецтва та міждержавного протиборства. Доведено, що інформаційно-мережева війна є війною нового покоління. Розглянуто природу, характерні риси, методи та цілі інформаційномережевої війни. Ключові слова: інформаційно-мережева війна, міждержавне протиборство, війни нового покоління. Актуальність...»

«Міністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О.О. Богомольця «Затверджено» на методичній нараді кафедри філософії та соціології 28 серпня 2009 р. протокол № 1 Завідувач кафедри філософії та соціології доцент _ І.В.Васильєва Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до семінарського заняття Навчальна дисципліна Соціологія та медична соціологія Модуль № 1 Основні поняття і категорії Змістовий модуль № 1 соціології та медичної соціології...»

«ЧЕРНІВЕЦЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ Рік заснування 19 Випуск 621Філософія Збірник наукових праць Чернівці Чернівецький національний університет Науковий вісник Чернівецького університету. Збірник наук. праць. Вип. 621-622. Філософія Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Випуск 621-622. Філософія. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2012. – 243 с. Naukoviy Visnyk Chernivetskoho Universitetu: Zbirnyk Nauk. Prats. Vypusk 621-622. Filosofia. – Chernivtsi: Chernivtsi National...»

«Львівський національний університет імені Івана Франка Кафедра загальної та соціальної педагогіки ЛЕКЦІЙНІ ЗАНЯТТЯ: Середа (знаменник), V пара (15.05 – 16.25) Укладач: к.п.н. Федина В.С. ЛЕКТОР: к.п.н. Федина Володимира Степанівна e-mail Wolodymyra@yahoo.com ПРАКТИЧНО-СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ: Середа (знаменник), V пара (15.05 – 16.25) Навчально-методичні рекомендації КЕРІВНИК СЕМІНАРУ: до спецкурсу «Основи професійної компетентності майбутніх фахівців-сходознавців» кандидат педагогічних наук,...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія філол. 2007. Вип. 41. С. 164-180 Ser. Philologi. 2007. № 41. P. 164-180 УДК 398.1(092) ФОЛЬКЛОРИСТИЧНІ РОЗВІДКИ ФІЛАРЕТА КОЛЕССИ 20–30-х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ Олеся ШУТАК Навчально-консультаційний центр, Національного транспортного університету у Львові, вул. Замкова, 4, Львів, Україна Проаналізовано фольклористичні праці Філарета Колесси. Зосереджено увагу на культурно-історичному (його ще називають просто історичним), компаративістичному методах та...»

«Володимир Мельничайко, проф. (Тернопіль) УДК 82-131 ББК Ш23 (0) (=41)+Ш43(4Укр) Ідеологічні підтасовки у фольклористиці радянського періоду У статті розглянуто критерії добору текстів до збірників історичних пісень, що були видані у 50-60-і роки минулого століття. Хоч у супровідних матеріалах йшлося про повноту висвітлення історичних фактів і художній рівень творів, насправді вирішальною була відповідність ідеологічним постулатам радянської епохи. Заради цього до фольклору зараховувались...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»