WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 59 |

«Допущено Міністерством освіти і науки України як підручник для філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів (Лист №14/18.2— 109 від 07. 02. 01 р.) У підручнику системно ...»

-- [ Страница 1 ] --

ББК 83.3 Ук

Н

Допущено Міністерством освіти і науки України як підручник для

філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів

(Лист №14/18.2— 109 від 07. 02. 01 р.)

У підручнику системно осмислено здобутки критики, історії й

теорії української літератури. У хронологічній послідовності

проаналізовано основні праці з цих питань, подано їх як орга­

нічну частину світового літературознавства.

Розрахований на студентів-філологів, учителів-словесників,

всіх тих, хто не байдужий до художнього слова та наукової дум­ ки про нього.

© М. К. Наєнко, 2001 © ВЦ «Академія., оригінал-макет, 2001 ІБЕМ 966— 580— 103— 1 Зміст Вступ Літературознавство як наука

1. Давній період світового й українського літературознавства

2. Період нової літератури і формування історичної школи в літературознавстві

3. Наука про літературу в епоху реалізму і подальший розвиток історичної школи

4. Психологічний напрям в історичній школі

5. Філологічна школа і модерні її розгалуження в період новітньої літератури

6. Становлення і нищення шкіл та напрямів у літературознавстві 20— 30-х років XX ст.

7. Літературознавство 40— 50-х років:

за ґратами соцреалізму і у вигнанні 8. «Потепління» в 60-х роках і спроба чергового відродження науки про літературу наприкінці 80-х років

9. Дискурс модерного літературознавства в 90-х роках Література Вступ Літературознавство як наука

•Предмет і метод літературознавства

•Зв'язок літературознавства з іншими гуманітарними науками

•Специфіка науки про літературу

•Періодизація

•Особливості розвитку українського літературознавства і зв’язок його із світовою наукою про літературу Літературознавство — науна про художню літературу та особли­ вості розвитку літературного процесу; розгалужена мережа нау­ кових дисциплін, кожна з яких охоплює (аналізує) певну грань словесної творчості.

Л ітературна кри ти ка, зокрем а, досліджує тіл ьки су­ часний літературний процес, історія літератури — м ину­ ле його, а теорія — специфіку літературної творчості як такої. Вуж чими за науковим обсягом є допоміж ні галу­ зі літературознавства — бібліографія, археограф ія, текс­ тологія, методика викладання літератури, а в м еж ах л і­ тературної теорії виділяється така специфічна галузь, я к поетика, котру цікавить таїна структури літератур­ ного твору, тип художнього мислення письм енника, стиль літературного твору, стиль епохи тощо. Все це ра­ зом називається літературознавством, і завдання пропо­ нованого навчального курсу полягає в осмисленні його я к системи, як філософії духовної діяльності людини, що втілена в художньому слові.

Отже, предметом літературознавства є сукупність критичних спостережень, історико-літературних осмис­ лень та теоретичних узагальнень, я к і складаю ть основу відповідних галузей науки про літературу. Метод літера­ турознавства визначається способом думання вченого, Історія українського літературознавства яки й осмислює конкретний літературний матеріал. За своїм характером цей спосіб може бути ідеологічно заангаж ованим (як свого часу у вчених-класицистів чи у представників радянського літературознавства), ш овіні­ стично забарвленим (як у різний час у російських чи польських учених, котрі відмовляли українській та бі­ лоруській літературі в самобутності і вваж али їх части­ ною своєї) чи естетично й морально звуж еним (коли сві­ домо вилучаю ться з наукових спостережень «невигідні»

літературні яви щ а або робляться узагальнення на осно­ ві поодиноких, часткових ф актів) і через те — ущерб­ ним, неповноцінним. Справді науковим слід вваж ати такий спосіб мислення, яки й спирається на об’єктивні закони розвитку людського буття і ф ункціонування в ньому творчого, аналітичного начала.

Звичайно, поняття об’єктивності в такій делікатній справі, я к творчість та її дослідж ення, є дуж е хистким, оскільки пов’язане з враж енням и й діяльністю суб’єкта.

П ам ’ятаю чи про це, слід вваж ати об’єктивним и лиш е такі судж ення чи м іркування, я к і позбавлені суб’єкти ­ візму й тенденційності (названа вищ е ідеологічна й ш о­ віністична заангаж ованість тощо). З цією проблемою безпосередньо пов’язан а проблема «точності» літерату­ рознавчих суджень. Понад століття в наукових колах ведуться дискусії про те, чи м ож на вваж ати ці судж ен­ ня справді точними (як, скаж ім о, судж ення в природни­ чих науках). Точність останніх, мовляв, може підтвер­ дж уватись експериментом чи кількісним обрахунком, а в худож ній (літературній) творчості та її дослідж еннях ні експерименти, ні обрахунки немож ливі.

В радянсько­ му літературознавстві цю проблему нам агалися розв’я ­ зати по-вольовому «просто»: м овляв, у бурж уазних кр а­ їнах неточність суспільних наук (зокрема літературо­ знавства) цілком очевидна, бо вона буржуазна, але в нас вони — точні, бо наш і вчені «володіють справжнім нау­ ковим методом — марксистсько-ленінським методом»1.

Відома річ, що це була данина не науці, а псевдонауці.

Насправді точність (а отже — науковість) літературоз­ навства леж ить у тій ж е площ ині, що й об’єктивність.

Точним є те судж ення, яке явл яє собою наслідок науко­ вого досліду, тобто м іркування про літературний ф акт, а не суб’єктивну (тенденційну) оцінку його. У м іркуван­ ні завж ди присутнє прагнення визначити, скаж ім о, х а­ рактер узагальнень у літературному творі, його генезис, зв ’язок із фольклорною чи писемною традицією, і це бу­ Літературознавство як наука де незаперечною (хіба що з елементами хибності) істи­ ною, а так звана оцінка неминуче в ’яж еться із смаківщиною і тенденційністю, я к і від істини дуж е далекі.

В. Перетц мав цілковиту рацію, коли згадував у зв ’язку з цим прислів’я «Скільки голів, стільки й умів» і вва­ ж ав найперш им обов’язком літературознавця не підм і­ нювати міркувального, наукового досліду суб’єктивною, тенденційною оцінкою.2 Точність літературознавчих суджень не має нічого спільного з догматичністю. Л ітературний твір — це ж и ­ вий організм, яки й розвивається в часі й просторі, отже й судж ення про нього мають «часовий», історичний х а ­ рактер. Йдеться про те, що вони можуть уточню ватися, збагачуватись і поглиблюватись залеж но від зруш ень в естетичній і аналітичній свідомості людства. Якби було інакш е, то сама наука про літературу ставала б набором канонізованих дефініцій, а не пластичним пульсуван­ ням дум ки, що постійно відкрита для спілкування з ін ­ шою думкою. Одним із принципових питань, н ап ри к­ лад, залиш алося тривалий час питання самовистачальності (самодостатності) української літератури, до якого в XIX ст. звертався фактично кож ен її дослідник. М. Пет­ ров, скаж ім о, був переконаний, що вона є відгалуж ення російської і польської літератур, М. Даш кевич довів, що вона створена самобутнім генієм українців, але заува­ ж ив (щ оправда — публіцистично), що значення її з ро­ кам и все ж буде зменш уватись навіть на зем лях укр аїн ­ ських, бо головніше місце там займатиме розвинутіш а література російська, з якою українська поступово має зближ уватися та єднатись. Д ля спростування цієї думки потрібне було не лиш е звільнення вчених від н ав’язаної їм великодерж авної опінії, а й розш ирення їхнього есте­ тичного світогляду.

Новий світогляд у XX ст. явили такі історики й тео­ ретики літератури, як С. Єфремов, М. Грушевський, М. Зеров, Д. Чиж евський та ін. Сповідуючи принципи різних наукових ш кіл, вони, проте, в одному виявляли цілковиту одностайність: українська література, каж учи словами того ж М. Д аш кевича, була природним продук­ том місцевого розвитку, і поступальне зростання її відбу­ вається за суто своєю образною системою, в основі якої леж ить тільки їй властивий естетичний генетичний знак.

Будучи наукою самостійною, літературознавство, од­ нак, не втрачає зв ’я зк ів із тим и гум анітарним и н аука­ Історія українського літературознавства ми, з я к и х воно вийш ло і потребу в стосунках з яки м и постійно відчуває. Н а прикладі з визначенням самодо­ статності української літератури неваж ко переконатися в зв ’я зк ах літературознавства з історичною наукою, я к а подібним ж е чином відвойовувала право самої У країни на її власну історію. Але на цю проблему слід дивитися ш ирш е і глибше. Л ітературні ідеї, як відомо, «в’я ж у т ь ­ ся» з історичними процесами, або випереджаю чи їх, або йдучи з ними в ногу. В античну епоху, наприклад, ета­ пи суспільного розвитку своєрідно позначилися на ста­ новленні й функціонуванні тодіш ніх худож ніх стилів (дорійському, іонійському, корінфському), а романтичні віян н я в європейському м истецтві наприкінці XVIII ст.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


м айж е безпосередньо в ’язал и ся з виявам и «бурі й натис­ ку» в суспільній історії, серед я к и х такі відомі події, як К оліївщ ина в У країні, селянський бунт на чолі з Пугачовим у Росії, Велика ф ранцузька револю ція, промисло­ вий переворот в А нглії та ін. Звичайно, зв ’язок м іж ц и ­ ми явищ ам и умовний і специфічний, але очевидність його безперечна, я к безперечними слід вваж ати зв ’язк и будь-яких земних напруж ень і відлиг з відповідними процесами в ж итті космосу.

Літературознавство, на відміну від художнього мис­ лення, в ’яж еться з суспільною історією менш активно і завж ди з певним запізненням. Причиною цього є похід­ на залеж ність літературознавства від худож ньої твор­ чості й історичних зруш ень, я к у (залеж ність) здатна часом поруш ити лиш е та галузь літературознавства, як а іменується критикою. К ритика справді може інколи ви ­ передж ати нові ідеї у творчості й суспільстві, але для цього потрібна з ’ява в літературі неординарного таланту кри ти ка. Дум ається, що імена А рістотеля, Л ессінга, Ге­ геля, Ф ранка чи Б ахтіна в цьому випадку є переконли­ вим аргументом.

Не менш тісними й органічним и слід вваж ати зв ’я з ­ к и літературознавства з філософією. Вона була ф ак ­ тично прам атір’ю науки про літературу, і коли в античні часи народж увався найвідоміш ий у Європі л іте­ ратурознавчий твір А рістотеля «Поетика», то його три ­ валий час цілком справедливо вваж али не інакш е я к дитям філософії. В наступні епохи, коли літературознав­ ство дедалі виразніш е формувалось я к самостійна наука, його зв ’я зк и з філософією н іяк не поривались, а ще більш е поглиблю вались. Ф ілософська проблема буття зе­ много і суті ж и ття я к такого однаково цікавить і Літературознавство як наука «чистих» філософів, і літературознавців, я к і намагаю ть­ ся зазирнути в цю проблему не крізь ф акти ж и ття, а крізь образну інтерпретацію його. Точніше навіть буде сказати, що літературознавці ш укаю ть зерна істини у створеному м итцям и худож ньому світі, як и й є не відт­ воренням реальності, а нафантазованою іншою реальні­ стю. Від перш ої вона відрізняється художньою основою, високим ступенем концентрованості дум ки й почуття, нехарактерною для реального ж и ття узагальненістю.

Я скраві приклади зв ’я зк ів філософії і літературо­ знавства дає світова епоха Ренесансу й наступні за нею епохи бароко та ром антизму. Філософи в ці часи зн ач ­ но просунулись у своєму русі до з ’ясування основного питання філософії про первинність ідеї чи буття, а л іте­ ратурознавці стали активніш е дослідж увати його на р і­ вні душ і лю дської і гум анізм у загалом, без чого немис­ лим ий сам предмет їхньої уваги — худож ня література.

Інколи філософ і літературознавець у ці епохи виступа­ ли в одній особі. Хто зваж и ться, наприклад, роз’єднати Гегеля-філософа і Г егеля-літературознавця в його зна­ м енитій «Естетиці»? Т ак само в новіш і часи Д. Чиж евський поєднував у собі дослідника і власне ф ілософії, і літератури.

Звичайно, естетика — теж наука, й окрема наука.

Але без літературознавства (ш ирш е каж учи — без мисте­ цтвознавства) вона немислима. Отже, літературознавство пов’язане також і з естетикою, я к а, будучи самостійною наукою, все ж вваж ається частиною філософії. Провести м іж ними остаточні м еж і — зан яття не лиш е невдячне, а й методологічно хибне. В гуманітарному циклі всі нау­ ки взаємопов’язані, бо мають спільний корінь — душу людини і світ, в яком у вона живе.

Спірним видається зв ’язок літературознавства з еко­ номікою. Про так і зв ’я зк и до середини XIX ст. ніхто з дослідників худож ньої творчості, здається, серйозно не говорив. Перш опрохідцем тут став м арксизм, як и й сво­ їм грубим м атеріалізмом звульгаризував і уявлення про художню творчість, і методологію дослідж ення її.

За теорією М аркса — Енгельса — Л еніна — Сталіна мистецтво належ ить до «надбудови» («базисом» є еконо­ м іка) і суть його зводиться до відображ ення того, що відбувається в «базисі». Л енін навіть говорив, що мис­ тецтво — це риш тування, я к е одразу ж розбирається на дрова, я к тільки буде збудовано ком унізм. Причому вер­ ш инним досягненням мистецтва вваж ались так і твори, Історія українського літературознавства в я к и х найбільш правдиво, тобто реалістично, відобра­ ж ено всі нюанси того «базису». Яскравим прикладом для М аркса тут була творчість Б альзак а, з якої він д із­ нався нібито більше про бурж уазні економічні відноси­ ни, ніж з усіх відомих йому економічних праць. П ідхо­ пивш и це публіцистичне (а не наукове) судж ення, всі марксисти заклали у фундамент марксистського мистец­ твознавства відображувальний принцип: нібито й справ­ ді інакш ого завдання в мистецтва нема, я к тільки худо­ ж ньо копіювати економічні, суспільні, соціальні та інш і стосунки м іж людьми. А н аука про мистецтво (зокрема й літературознавство) повинна дослідж увати, на думку м арксистів, глибину, точність, правдивість, реалістич­ ність цього копію вання. До вищ их сенсів буття, до окре­ мого світу, твореного худож ником, марксистам не було ніякого діла, це вони вваж али вигадкою, і якщ о на їх ш ляху щось подібне й траплялося, то вони його просто відкидали, заперечували і ш ляхом репресій нищ или.

В ідтак за м еж і духовності потрапляла фактично вся справді худож ня культура людства. Бо в ній, мовляв, недостатньо правдиво і не з класових позицій відобра­ ж ається економічне ж и ття суспільства.

Наукове літературознавство не ігнорує тих економ іч­ них мотивів, як і відлунюють у літературних творах. То­ му зв ’язк и м іж літературознавством і економікою ніби­ то цілком очевидні. Але для літературознавця економ іч­ ний мотив у творі є не ілю страцією, не відображенням «реальних» економічних відносин у суспільстві, а лиш е однією із складових частин художнього світу, що тво­ риться письменником в ім ’я пош уку світової гармонії, проникнення в таїну лю дської душ і і ж и ття загалом.

Х ай це судж ення сприймається і я к дуже загальне, але в ньому все-таки більш е істинності, ніж у твердж енні, що худож ня література ілю струє економічний базис.

Л ітературознавство перебуває в нерозривному зв ’я з ­ ку з ф ольклористикою і мовознавством (лінгвістикою ).



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 59 |
 
Похожие работы:

«ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ. УДК 94(477.51) Петро Пиріг СТАРОДУБ У ВИРІ ВИЗВОЛЬНОЇ БОРОТЬБИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ – ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII СТОЛІТТЯ У XVI – XVII століттях Стародуб був найбільшим містом північної ЧерніговоСіверщини. У першій чверті XVII ст. він опинився в руках магнатсько-шляхетської Речі Посполитої. Бурхливі події навколо нього розгорнулися під час Визвольної війни українського народу середини XVII ст. проти польсько-литовської держави, що не обминула й Чернігово-Сіверщину. Вона...»

«АНТ РО ПО ЛО ГІ Я Кевін Макдональд ІДЕОЛОГІЧНА ОБРОБКА І СТРАТЕГІЇ ГРУПОВОЇ ЕВОЛЮЦІЇ В ЮДАЇЗМІ Найголовніші фрагменти з книги Кевіна Макдональда “Навіювання, ідеологія і прийоми ведення війни” Будучи нерідким явищем усередині певних людських груп, ідеологічна обробка безпосередньо стосується фундаментальних еволюційних питань, пов’язаних із взаємовідносинами між особистістю і групою. Еволюціоністи тривалий час були переконані, що в конкурентних змаганнях монолітні альтруїстичні групи...»

«НАУКОВ І ЗАПИСК И Серія “Філософія” Випуск 4 МАтерІАлИ КОНфереНцІї “Віра і розум в історії слов’янської філософії (до 430-річчя з дня народження М. Смотрицького) Острог – 2008 УДК 101(477)(08) ББК 87.3(4Укр) Н 34 Фахове видання з філософських наук, затверджено Постановою президії ВАК України від 15.12.2004 р. № 3-05 / 11 (перелік № 15) Друкується за рішенням вченої ради Національного університету „Острозька академія” (протокол № 4 від 27 листопада 2008 р.) редакційна колегія: Кралюк П.М.,...»

«НАУКОВІ ЗАПИСКИ ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДОЗНАВЧОГО МУЗЕЮ Випуск 26 Львів, 2010 С. 39УДК 595.7+591.5 І.Я. Капрусь ТАКСОНОМІЧНА СТРУКТУРА І ТИПОЛОГІЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ФАУН НОГОХВІСТОК (COLLEMBOLA) ЄВРАЗІЇ Капрусь И.Я. Таксономическая структура и типология региональных фаун ногохвосток (Collembola) Евразии // Науч. зап. Гос. природоведч. музея. – Львов, 2010. – Вып. 26. – С. 39-50. На основании критического изучения литературных данных и собственных исследований описана таксономическая структура региональной...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Екзистенційні та комунікативні питання управління Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції (Суми, 23–25 січня 2014 року) Частина Суми Сумський державний університет УДК 338.24:1(06) ББК 65.050.9(4Укр)2я Е4 Рецензенти: Є. В. Мішенін – доктор економічних наук, професор Сумського національного аграрного університету; С. М. Ілляшенко – доктор економічних наук, професор Сумського державного університету; В. Г. Воронкова...»

«УДК 34(091)(049.32) А. О. Ткаченко, канд. юрид. наук, канд. іст. наук, доцент, завідувач кафедри державно-правових дисциплін ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України” ЗАКОНОДАВЧИЙ ПРОЦЕС І ЗАКОНОДАВЧА ТЕХНІКА ЯК ПРЕДМЕТ ІСТОРИКО-ПРАВОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ Іванова А. Ю. Законодавчий процес і законодавча техніка в період Центральної Ради, Гетьманату П. П. Скоропадського та Директорії / А. Ю. Іванова. – К. : Науково-виробниче підприємство “Видавництво “Наукова думка” НАН...»

«МАТЕРІАЛИ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ ПЕДАГОГІКИ» (1-2 листопада 2013 року) м. Острог УДК 37(063) ББК 74.00я43 А 43 А 43 Актуальні питання сучасної педагогіки. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Острог, 1-2 листопада 2013 року). – Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2013. – 104 с. ISBN 978-617-7041-36-7 У збірнику представлені матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання сучасної педагогіки»....»

«ББК 26. Н 3 Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: географія. – Тернопіль. – №1. – 2007. – 224c.РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ: Данилишин Б.M. – доктор економічних наук, професор Жупанський Я.І. – доктор географічних наук, професор Заставецька О.В. – доктор географічних наук, професор Іщук С.І. – доктор географічних наук, професор Ковальчук І.П. – доктор географічних наук, професор Позняк С.П. – доктор географічних наук, професор Свинко Й.М. – кандидат...»

«ЧЕРНІВЕЦЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ Рік заснування 199 Випуск 561Філософія Збірник наукових праць Чернівці Чернівецький національний університет Науковий вісник Чернівецького університету. Збірник наук. праць. Вип. 561-562. Філософія Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Випуск 561-562. Філософія. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011. – 263 с. Naukoviy Visnyk Chernivetskoho Universitetu: Zbirnyk Nauk. Prats. Vypusk 561-562. Filosofia. – Chernivtsi: Chernivtsi National...»

«ЛІТЕРАТУРА Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества. – 2-е изд. – М.: Искусство, 1986. – 444 с. 1. Ніколаєнко В. М. Історичні романи Раїси Іванченко про давню Русь. Автореферат дис. канд. 2. філолог. наук: 10.01.01 – українська література. Запорізький держ. ун-т. – Запоріжжя, 2002. – 19 с. Домалега І. М. Жанрово-стильові особливості історичних романів Д. Міщенка про добу VI – VII 3. ст. н.е. Автореферат дис. канд. філолог. наук: 10.01.01 – українська література. Кіровоградський держ. ун-т....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»