WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«Рубіж ХІХ — початку ХХ ст. як у мистецтві, так і в літературознавстві означений пошуком нових способів та принципів художнього відображення, як і нових способів наукового аналізу ...»

-- [ Страница 1 ] --

УДК 821.161.2“18/19”.02І.Франко

ФРАНКОВА ТЕОРІЯ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО АНАЛІЗУ

МИСТЕЦЬКИХ ТВОРІВ

Михайло ГНАТЮК

Львівський національний університет імені Івана Франка,

вул. Університетська, 1, Львів, Україна 79000

Зосереджено увагу на підходах І. Франка до принципів літературознавчого аналізу, які склалися у

ХІХ — на початку ХХ ст. на основі міфологічної, культурно-історичної, біографічної, а на початку ХХ ст.

— психологічної шкіл. Докладно розглянуто Франкове трактування зв’язку літератури з суміжними мистецтвами (музика, малярство), які стали основою його теорії міждисциплінарного аналізу.

Ключові слова: літературознавча школа, міждисциплінарний аналіз, мотив, стиль, психологізм, сугестія.

Рубіж ХІХ — початку ХХ ст. як у мистецтві, так і в літературознавстві означений пошуком нових способів та принципів художнього відображення, як і нових способів наукового аналізу літературних явищ.

В українській літературі і в науці про літературу найвидатнішою постаттю того часу був Іван Франко, творчість якого почала розвиватися ще у 70-ті роки ХІХ ст. Характерно, що принципи аналізу вироблялися у вченого протягом майже трьох «останніх десятиліть ХІХ віку».

Якщо літературознавчі праці першого періоду (кінець 70-х — початок 90-х років ХІХ ст.) позначені впливом «реальної критики» М. Добролюбова, то найбільший розквіт літературознавчої діяльності І. Франка, що припадає на 90-ті роки ХІХ — початок ХХ ст., позначений науковими підходами до літературознавчого аналізу, які ґрунтуються на найновіших досягненнях європейської гуманітарної науки.

Ці підходи І. Франка викристалізовуються у теоретичних та історико-літературних працях того часу.

М. Ільницький та В. Будний слушно стверджують, що на початку 1880-х років під впливом кращих зразків європейської науки про літературу І. Франко «переорієнтувався із суто соціологічної, публіцистичної, ідеологічної імпресіоністики, якою він захоплювався на попередньому етапі своєї діяльності, на аналітичне порівняння сюжетів, образів, мотивів, які належали до різних епох, жанрів, стилів й не обов’язково перебували в генетичних зв’язках» [1, с. 29].

На початок 90-х років ХІХ ст. І. Франко, узагальнивши досвід І. Тена, Ш. Сент-Бева, Т. Бенфея, О.

Веселовського, В. Шерера, М. Драгоманова, О. Пипіна, О. Потебні, вміло використовував у своїй творчій практиці напрацювання культурно-історичної, біографічної, порівняльно-історичної, психологічної літературознавчих шкіл. Аналізуючи твори мистецтва, український учений надавав перевагу тому методу дослідження, який сприяє найглибшому проникненню в суть мистецького явища.

У процесі аналізу літературного твору, на думку І. Франка, варто залучати суміжні з літературознавством науки: історію, філософію, психологію, естетику, соціологію. Отже, уже в 90-х роках ХІХ ст. вчений порушує проблему міждисциплінарного підходу до аналізу твору. Ці теоретичні постулати відображені у багатьох його працях, зокрема в дисертації «Варлаам і Йосааф. Старохристиянський духовний роман» (1893), в якій учений використовує найновіші досягнення слов’янської історії, філософії, літературознавства, мовознавства, фольклористики. Навіть після захисту, як згадував І. Франко, саму дисертацію він «ґрунтовно переробив і доповнив докладним аналізом змісту (курсив наш. — М. Г.) і вона появилась у 1896—97 рр. в українських “Записках Наукового товариства ім. Шевченка” у Львові, а також окремим відбитком» [7, с. 690].

У праці «Слово про критику» (1896), формулюючи завдання літературної критики, вчений стверджував, що літературна критика має «зробити те, до чого звичайний читач інколи буває неспосібний, а деколи тільки не має часу; те, що загал (або найосвіченіша, найвразливіша часть загалу) почуває, він повинен висказати словами, обставити аргументами, підвести під якісь вищі принципи, мову чуття перекласти на мову розуму»

[11].

При цьому кожний новий етап суспільного розвитку потребує нових підходів, навіть до тих самих літературних творів, «змушуючи, впрочім, молодіж оцінювати стародавні твори літературні естетичною мовою “тих часів і того народу, де вони повстали”, т. є. такою мірою, котрої ані ученики, ані вчителі, ані взагалі ніхто на світі, звичайно не знає і не може знати вповні, се значить притлумлювати в молодежі власне естетичне чуття, вмовляти в неї, що їй повинно подобатися власне те, що противне її природному смакові»

[11, с. 216—217].

І нарешті — найглибший сенс, що його І. Франко розуміє як творчу свободу митця: «Все вільно поетові;

він чоловік, і йому вільно інтересуватися, пройматися всім тим, чим інтересуються люди. Противно, чим ширший, різносторонніший буде круг його інтересів, чим багатший скарб його спостережень і почувань, тим тісніший і різнорідніший буде його зв’язок з суспільністю, тим більший і тривкіший буде його вплив на суспільність» [11, с. 218].

Якщо керуватися цією засадою І. Франка, то мусимо ствердити, що дослідникові мистецьких явищ не тільки «вільно інтересуватися», але й обов’язково вникати у все те, чим «інтересуються люди», адже оцінка того чи іншого мистецького явища мусить бути науково обґрунтованою, тобто спиратися на наукові досягнення з різних галузей знань гуманітарної сфери. Характерно, що у трактаті «Із секретів поетичної творчості» І. Франко розрізняє ті способи, які використовує для передавання своїх думок художня творчість, наукове дослідження і літературна критика. Для того, «щоби піддати, сугестувати другим якісь думки, чуття, виображення […] один уживає для сеї цілі поетичної форми, другий — наукової аргументації, третій — критики. Правда, кошти продукції сугестування на сих трьох шляхах досить неоднакові. Поет для доконання сугестії мусить розворушити цілу свою духову істоту, зворушити своє чуття, напружити свою уяву, одним словом, мусить сам не тільки в дійсності, але ще й другий раз, репродуктивно, в своїй душі пережити все те, що хоче вилити в поетичнім творі…» [8, с. 45].

Що стосується вченого, то його завдання — апелювати до розуму. Мета наукового дослідження — розширити той обсяг знання, який має людина. Проте наукова сугестія, на думку вченого, підпорядковується тим самим психічним законам «зціплення; асоціації образів і ідей, як усякі інші…» [8, с.

46].

Аналізуючи роль відчуттів у процесі аналізу поетичного твору, І. Франко відводить нашим чуттям не просто роль рецепторів, а говорить про роль процесів, що відбуваються у «душі» людини. «Розрізняємо кілька головних об’явів душевного життя: пам’ять, тобто можливість перераховування і репродукування давніх вражень або взагалі давніх імпульсів та змін у нашім організмі, а далі — свідомість, тобто можність відчувати враження, імпульси і зміни як щось окреме від нашого внутрішнього “я”, чуття, тобто можність реагування на зверхні або внутрішні імпульси, фантазію, тобто можність комбінування і перетворювання образів, достарчуваних пам’яттю, і, в кінці волю, тобто можність звершення наших фізичних і духовних сил в якімсь однім напрямі» (курсив наш. — М. Г.) [8, с. 78].

Процес виникнення судження про художній твір з погляду психоаналітиків, яким позначене літературознавство у ХХ ст., підпорядковане творчості З. Фройда. Чи Франкова теорія аналізу твору пов’язана з теорією Фройда? На це питання по-різному відповідають дослідники. Якщо І. Михайлин [4, с. 306312] намагається знайти спільне і відмінне у праці З. Фройда «Тлумачення сновидінь» та трактаті І. Франка «Із секретів поетичної творчості», то сучасна румунська дослідниця М. Ласло-Куцюк небезпідставно вважає, що Франкова теорія підсвідомого не має нічого спільного з теорією З. Фройда, а своє розуміння «верхньої» та «нижньої» свідомості український учений черпав з інших джерел. На думку дослідниці, Франкова теорія постає з експериментальної теорії Г. Фехнера, котрий звернув увагу на образи, які формуються у людському мозку, що є однією з великих проблем сьогоднішньої психології. На основі аналізу розвідки І. Франка «Із секретів поетичної творчості» М. Ласло-Куцюк доходить висновку, що український учений «не міг не знати праці молодого тоді ще віденського лікаря, який почав свої дослідження, вивчаючи прояви істерії, які явно мають зв’язок з регуляцією сексуальних бажань. В І. Франка таких проблем взагалі нема. Його цікавила експериментальна психологія, отже, цікавив Густав Фехнер. А Г. Фехнер основувався на праці Йоганна Фрідріха Гербарта, який перший вказав на те, що в людини є верхня і нижня свідомість» [2, с. 6].


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Відкидаючи вирішальний вплив на теорію підсвідомого в концепції З. Фройда, М. Ласло-Куцюк, на наш погляд, слушно стверджує, що саме Г. Фехнер уперше заговорив про роль і бажання насолоди в механізмах людської душі і цим випередив З. Фройда. «Отже, треба вважати, що від експериментальної психології Г.

Фехнера веде своє літописання модерна психологія, хоч він опублікував свої праці ще у 1860 р. і не вважав себе виключно дослідником людської душі його в рівній мірі цікавила і фізика, і хімія)» [2, с. 7].

Що стосується літературної критики, то на думку І. Франка, треба відкинути думку французького критика Ж. Леметра про особисту (читай суб’єктивну) критику, коли дослідник «може зовсім обійтися без критичної здібності, може писати як йому подобається, коли тільки пише цікаво» [8, с. 48].

При цьому вчений стверджував, що політичні, соціальні, релігійні ідеї не належать до літературної критики, оскільки їх треба дискутувати вузьким спеціалістам, тому «літературна критика мусить бути, по нашій думці, поперед усього естетична, значить, входить в обсяг психології і мусить послуговуватися тими методами наукового досліду, якими послугується сучасна психологія» (курсив наш. — М. Г.) [8, с. 53].

Отож, І. Франко підкреслює науковість критики. Зважаючи на те, що мистецька критика в Україні, в Галичині зокрема перебувала у зародковому стані, І. Франкові доводилося забирати голос у справах не тільки суто літературних, а й суміжних з літературою видах мистецтва. Учений вважав, що навіть думки непрофесіонала, скажімо, на музичні теми можуть збудити цікавість у реципієнта до тієї чи іншої проблеми, глибше збагнути загальномистецькі засади творчості. Енциклопедизм І. Франка давав йому усі підстави висловлювати свої судження і на музичні теми чи про твори образотворчого мистецтва, хоча сам зауважував, деякі його думки могли бути хибними, проте «нема такої хибної думки, коли вона справді думка, оперта на фактах, а не пуста фраза, яка б не могла тямущого, фахово підготовленого чоловіка спонукати до дальшого думання, до дослідів та критики» [6, с. 52].

Енциклопедизм І. Франка у судженнях про твори різних видів мистецтва був дуже на часі, адже в Україні перелому ХІХ—ХХ ст. бракувало фахових дослідників у галузі музики, архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва.

Чуттєве сприйняття, яке відіграє важливу роль у кожному з видів мистецтв, є водночас основою розрізнювального принципу поезії, малярства і музики.

Як відомо, німецький філософ Г. Е. Лессінґ дав ґрунтовний аналіз кожного з цих видів мистецтва, наголошуючи, що «часова послідовність — царина поетова, а просторова — царина малярова» [3, с. 174].

І. Франко у цій теорії йде далі, стверджуючи, що поезія за допомогою мови перетворює певне явище у послідовний ряд, розповідаючи про нього. Отже, поезія, відтворюючи те чи інше явище, прямує від однієї деталі до іншої, від одного образу до іншого, аж поки не створить перед читачем повну цілість зображуваного. Отже, на відміну від малярства, поет відтворює «не одну постать, не одну сцену, а звичайно цілі, не раз безмежно широкі панорами, з кольорами, постатями, з рухом, запахом, смаком, дотиком. Як бачимо, Лессінгові антитеза поезії і малярства не може вважатися вірною; хоч не в однаковій мірі, а все таки або ті галузі штуки простягаються в обох категоріях — простору і часу, мають у собі спокій і рух» [8, с.

105].

Такі специфічні особливості кожного з видів мистецтв дає І. Франкові можливість побачити загальномистецьке у специфічному кожного виду мистецтва. Іноді думки І. Франка про суміжні види мистецтва потребують уточнення, але загальнокультурна стратегія Франкової мистецької думки є завжди прецизійною. Так, у статті «Малюнки Івана Труша» І. Франко наголошує, що відсутність у пейзажах контрастів світла і тіні Іван Труш намагається компенсувати інтенсивністю кольору. А акцент на колір призводить до однобічності у трактуванні певних картин, внаслідок чого надто невиразною є специфіка зображуваного краю. «Того, що характеристичне для нашої східної Галичини, що давало б поняття про галицьке село, про галицько-руські хати, мости, поля — того у І. Труша майже зовсім не знаходимо; тут природа для нього занадто сіра, тут його замилування до живих кольорів занадто мало знаходить собі поживи» [9, с. 2930].

Очевидно, керуючись позитивістськими тенденціями в оцінці імпресіоністичної манери художнього письма, І. Франко не повною мірою сприймав такий підхід. Хоча пізніше він завжди підтримував модерні способи мистецького письма І. Труша. Це добре відчувається на прикладі оцінки І. Франком «Артистичного вістника», що його видавав І. Труш в перші десятиліття ХХ ст.

У літературно-критичній творчості І. Франка початку ХХ ст. соціально-психологічний компонент залишається домінантним, хоча, як правильно підмітив Р. Гром’як, його основа все більше переміщується до власне естетичного полюса, але не спрощувався ландшафт його культурного простору, в якому на загальнолюдському тлі все виразніше окреслювалися національні контури не тільки як обрії, а й як стильові конфігурації. З цього погляду надзвичайно цікаві статті (логіка і композиція) «Думки профана на музикальні теми», «Ювілей Івана Левицького (Нечуя)». Обидві опубліковані 1905 року. Перша стаття прикметна як вступом, так і висновками, але головне в ній — інтертекстуальне словесне оформлення думки, яке суміщає еллінську і латинську традиції в оцінці церковної музики з опертям на естетичні смаки галичан і наддніпрянців. «Не перечу я в музиці профан, — спеціально в теорії не пішов поза азбуку, хоча пробував дещо трохи роздивитися в її історії. Але я часть публіки, що слухає продукції музиків та Боянів, відносить із них деякі враження, і як головне, привиклий аналізувати свої враження, і на тім полі маю вироблені деякі думки…» [6, с. 52].

Національна специфіка музики — головне у процесі аналізу будь-якого твору, в тому числі і музичного.

Цього національного елемента позбавлена музика Д. Бортнянського. І. Франко вважає, що Д. Бортнянський порвав із духом східної церкви, адже його композиції є релігійними, вони пройняті релігійним духом та можуть стояти поруч із найкращими західними композиціями та оркестрами, однак вони зовсім не відповідають духові східної церкви.



Pages:   || 2 |
 
Похожие работы:

«О.В.Зінченко Б.М. Чичерін провідний теоретик лібералізації Росії (друга половина XIXпочаток XX століть) МОНОГРЛ ФІЯ ХАРКІВ Видавництво «НТМТ» ББК 66.05 УДК 9419/20(470+571) Друкується за рішенням Науково-технічної Ради Української інженерно-педагогічної академії (протокол № 5 від 25 січня 2010 р.) Рецензенти: Ячменіхін К.М., доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка; Осипова Н.П., доктор...»

«Досвід ініціатив на користь збереження шкіл Східноукраїнський центр громадських ініціатив ДОСВІД ІНІЦІАТИВ НА КОРИСТЬ ЗБЕРЕЖЕННЯ ШКІЛ: матеріали проекту «Разом до збереження та розвитку освітніх послуг у малих громадах» Луганськ ISBN 978-966-678-461-5 УДК 37.014.7+328.1 ББК 74.2+66.79 Д-70 Досвід ініціатив на користь збереження шкіл: матеріали проекту «Разом до збереження та розвитку освітніх послуг у малих громадах» / Укладачі: О. Дрєпіна, О. Переходченко. – Луганськ: ПП «Видавництво Янтар»,...»

«Д.А. Ломоносов УДК 911.3: 33 Л 75 Д.А. Ломоносов, магістрант Національний університет кораблебудування, м. Миколаїв ФУНКЦІЇ МІСТ ТА ЇХ ТРАНСФОРМАЦІЯ Розглянуто функції міст та досліджено процес їх трансформації впродовж XVIII–XX ст. Крім того, виділено функції міст початку XXI ст., а також фактори, що впливають на розвиток певних функцій. Рассмотрено функции городов и процесс их трансформации на протяжении XVIII– –XX ст. Кроме того, выделяются функции городов начала XXI ст., а также факторы,...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія книгозн. бібліот. інф. технол. Ser. Bibliol. Libr. Stud. Inform. Techn.2010. Вип. 5. С. 28 – 51 2010. Is. 5. P. 28 – 51 УДК 061.22.055.2(477.83-25):655.56“1848/1870” РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ВИДАНЬ ТОВАРИСТВА “ГАЛИЦЬКО-РУСЬКА МАТИЦЯ” (1848–1870 рр.) Олександр СЕДЛЯР Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, вул. Драгоманова, 5, м. Львів, 79601, Україна, тел. (032) 239-43-59, ел. пошта: sedlyar@rambler.ru У статті досліджено...»

«ВИКОНКОМ САКСАГАНСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ ВІДДІЛ ОСВІТИ РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ м.Кривий Ріг вул. Мелешкіна, 32; тел.64-15-52; e-mail: saksagan_rmk@ukr.net ЛИСТ-ІНФОРМАТОР № 9 від 06.03.2014 п.1а. Директорам ЗНЗ: Дякуємо КЗШ № 11, 14, 17, 19, 31, 43, 51, 72, 119, 122, КГ № 91, КСШ № 70, 74, 107, 118 за своєчасно надану інформацію про заходи до ювілею Є. Березняка; особлива подяка за фото КЗШ № 11, 14, 17, 31, 43, 120, 122, КГ № 91, КСШ № 70, 74, 107, 118. (Супрун Ю.М.) п. 2а. Директорам...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСНА РАДА ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ, ЕТНОЛОГІЇ І ПРАВОЗНАВСТВА імені О.М. ЛАЗАРЕВСЬКОГО ЧЕРНІГІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТТУ імені Т.Г. ШЕВЧЕНКА ПОШУКОВЕ АГЕНТСТВО ПО СТВОРЕННЮ НАУКОВО-ДОКУМЕНТАЛЬНИХ СЕРІАЛІВ «КНИГА ПАМ’ЯТІ» ТА «РЕАБІЛІТОВАНІ ІСТОРІЄЮ» ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЧЕРНІГІВЩИНА В РОКИ НАЦИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ Документи і матеріали...»

«України від 03. грудня 2004 р. URL:http://www.scourt.gov.ua/html.10. Тищенко Ю. Використання „адміністративного ресурсу” під час виборчої кампанії 2002 року. – 2002, січень-лютий. URL:http://www.ucipr.kiev.ua/ukrainian/adminresurs/ 001.html.11. Томенко М. Законодавча, виконавча та судова влади України до і після виборів 2002 року // Універсум.– 2002. URL:http://www.universum.org.ua/journal/2002/tomen_9.html. Ігор Вдовичин Львівська комерційна академія ФОРМУВАННЯ ІДЕЙ ОСОБИСТІСНОЇ СВОБОДИ В...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія філол. 2009. Вип. 47. С. 38-62 Ser. Philol. 2009. Is. 47. P. 38-62 УДК 398.22(=161.2)18(092)П. Куліш УКРАИНСКИЕ НАРОДНЫЕ ПРЕДАНИЯ ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША: ДО ПИТАННЯ ТВОРЧОЇ ІСТОРІЇ Василь ІВАШКІВ Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, вул. Університетська, 1/345, 79602 Львів, Україна, тел.: (+38032) 293 47 20, e-mail: folklore@franko.lviv.ua У статті проаналізовано...»

«Голова Верховної Ради України в Гоголівському вузі 12 жовтня 2009 року до Ніжинського державного університет імені Миколи Гоголя завітав Голова Верховної Ради України Володимир Михайлович Литвин, який зустрівся зі студентами, співробітниками та професорсько-викладацьким складом навчального закладу. У ході зустрічі Голова Верховної Ради прочитав лекцію «Розвиток світової цивілізації у просторі і часі і місце в ньому України», відповів на численні запитання аудиторії. Володимир Литвин зазначив,...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія філол. 2006. Вип. 37. С. 257-275 Ser. Philologi. 2006. № 37. P. 257-275 ЕТНОМУЗИКОЛОГІЯ УДК 81’373.46:78.072:39 ДО ІСТОРІЇ ТЕРМІНА ЕТНОМУЗИКОЛОГІЯ Богдан ЛУКАНЮК Кафедра музичної фольклористики, Львівська державна музична академія імені Миколи Лисенка, вул. О.Нижанківського, 5, кімн. 53, 79005 Львів, Україна, тел.: (+380322) 72 36 60, e-mail: lukaniuk@ukr.net Загально вважається, що термін етномузикологія, базовий для сучасної науки про народну...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»