WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«Дослідження. Розробки. Проекти Володимир Дорошенко, доктор економіки, кандидат історичних наук, Національний авіаційний університет Деякі ідеологічні засади державного розвитку України ...»

-- [ Страница 1 ] --

Вісник Національної академії державного управління

ВІСНИК НАДУ

Дослідження.

Розробки.

Проекти

Володимир Дорошенко,

доктор економіки,

кандидат історичних наук, Національний авіаційний університет

Деякі ідеологічні засади державного розвитку України

У статті розкриваються філософські, світоглядні, моральні передумови

суспільного розвитку, значення духовного фактора в житті України. Ідеологія

розглядається як консолідуюча стратегія розвитку країни, суттєвий важіль

подолання дезорієнтації та нестабільності. Сформульовані суспільні ідеали, орієнтовані на мобілізацію суспільства на конструктивну діяльність.

Ключові слова: ідеологія, філософія, гуманізм, мораль, освітня та виховна діяльність.

In the article philosophical, world view, moral pre-conditions of community development, value of spiritual factor open up in life of Ukraine. Ideology is examined as consolidating strategy of development of country, substantial lever of overcoming of disorientation and instability. The set forth public ideals are the societies oriented to mobilization on structural activity.

Key words: іdeology, philosophy, humanism, moral, educational activity.

Постановка проблеми. Криза суспільної свідомості в Україні стала неминучим наслідком руйнування попередньої ідеології та системи цінностей і відсутності натомість будь-якої інтегруючої ідеї, яка б об’єднувала працівників найманої праці, інших соціальних груп трудящих. Відбувається стрімка переорієнтація масової ціннісної свідомості під впливом “чеснот” комерціалізованого способу життя, вищою й єдиною цінністю якого є гроші.

Міф споживацького суспільства, ідея індивідуального збагачення як єдиного шляху розбудови країни не може забезпечити її прогресу. Для свідомості багатьох людей сьогодні характерним є войовничий антиінтелектуалізм, який простежується в проявах банального емпіризму та грубого прагматизму. ПоДослідження. Розробки. Проекти дальша руйнація довкілля, криза культури, зростаючі рівні злочинності та наркоманії свідчать, що здоровий розвиток суспільства за умов панування споживацького підходу є неможливим.

Аналіз останніх досліджень. Проблеми ідеології в цьому контексті розглядаються в сучасних роботах таких авторів, як С.С.Бульбенко, С.М.Попов, Л.Рижак, Л.П.Шитова, матеріалах низки науково-практичних конференцій.

Мета статті – показати значення ідеологічного фактора для повноцінного функціонування держави.

Виклад основного матеріалу. Вкрай важливо, щоб ідеологія держави збігалася з об’єктивними потребами розвитку суспільства та історичною необхідністю. Тоді вона буде інструментом творення енергетики нового суспільства, необхідної для активних дій і конструктивних реформ [2, с. 71].

Філософською основою трансформацій у суспільстві є концепція Людини як триєдиного творіння – Бога, Природи та Соціуму. Філософія здійснює об’єктивний, ціннісно-смисловий аналіз дійсності, суспільних явищ, їх головних тенденцій і визначається як синтетичний центризм, що апелює не тільки до розуму і свідомості, але й містить емоційно-ціннісні компоненти. Ця філософія науково обґрунтовує гуманістичний смисл і вектор суспільних перетворень, вона є чинником згуртування найширших верств населення в націю, яка продуктивною працею творить добробут для всього народу.

Теоретичними джерелами концепції Людини і соціуму є загальнодемократична традиція, теоретичні надбання і практичний досвід європейських партій, антирепресивні та антитоталітарні дослідження прогресивних теоретиків різних епох.

Особливе значення надається застосуванню діалектичних методів аналізу. Передусім це конструктивне опановування дійсності, переборювання руйнівних конфліктів, врегулювання конфронтаційних ситуацій, синтез усього кращого як національного надбання. Такий підхід дає можливість визначити перспективні напрями розвитку, вийти на якісно нові етапи поступу.

Cоціально-політичні зміни, що відбуваються в нашому суспільстві, зобов’язують не баритись із пошуком відповідей на запитання: “Що саме сьогодні є найважливішим і найціннішим? Що з духовного багатства, набутого людством, треба зробити особистим надбанням, а також передати майбутнім поколінням?”.

Політична і духовна свобода як вища форма інтелектуальної, психологічної і діяльнісно-поведінкової самореалізації людини базується на економічній незалежності. Але вона також передбачає підвищену відповідальність перед Вітчизною, Народом, Майбутнім, на основі Розуму і Права;

включає усвідомлення необхідності особистої участі кожного в продуктивній праці на благо Української держави і суспільства на шляху до провідних позицій у світі.

Вісник Національної академії державного управління

Наступна стратегічна мета концепції Людини в соціумі це - соціальна справедливість як вимога відповідності між правом та обов’язком, заслугами й суспільним визнанням, працею і винагородою, злочином та покаранням. Українській державі вже час здійснювати соціальну політику, спрямовану на подолання нерівності й зубожіння, створення необхідних умов для задоволення потреб та інтересів кожного члена суспільства, для здійснення його захисту, створення гарантій достатку, для забезпечення справедливого розподілу матеріальних і духовних благ з метою зменшення розриву між найбіднішими і найбагатшими.

Тут доречно висловитися стосовно такої ключової категорії гуманістичної теорії і практики, як солідарність. Як сплав взаємодопомоги, колективізму, шанування “своєї” громади солідарність – це споконвічна національна чеснота українського народу. У солідарності (за домінування національних інтересів та пріоритетів) вбачаємо потужний стабілізуючий соціальний фактор. Діяльність на основі ідеології солідаризму створює ефективні моделі розвитку суспільства, якщо вона спирається на найновіші соціальні технології.

Ми розглядаємо людину як вищу цінність, відстоюємо її свободу і всебічний розвиток, високе покликання. Людина не повинна бути засобом, а лише ціллю. Утвердження принципів гуманізму в суспільстві – це підпорядкування розвитку виробництва задоволенню потреб людини, зміна характеру праці, морально-психологічне подолання індивідуалізму. На чільному місці повинна бути турбота про благо і щастя кожного, створення умов для гармонійного і всебічного розвитку особистості, для підвищення її добробуту та культурного рівня, повага до особистої гідності. Щоб втілити ідеї гуманізму в життя, має стати головною в суспільстві турбота кожного про благо всіх, а суспільства – про благо кожного його члена.

Гуманістичний суспільний ідеал є не тільки економічним і політичним ученням. Він орієнтований на новий тип культури, який поєднує раціональність із колективними, національними, соціальними цінностями. Треба змінити українське суспільство і узгодити ці зміни з принципами гуманізму.

Необхідна заміна вкрай однобокого, по суті, технократичного підходу до державотворчої діяльності культурно-гуманістичним. У наш час потрібна людина, яка добре орієнтується і діє в умовах побудованого на основі ринкових відносин демократичного, соціально орієнтованого суспільства. Ідеологія, яка акцентує увагу на конкурентній боротьбі, поступається місцем ідеології інформаційних, комунікативних процесів [7, с. 37].

Ідеологічний поступ може бути представлений, зокрема, у формі таких стратегій, як критична експертна діяльність, гуманітаризація освіти та відродження духовності.

Дослідження. Розробки. Проекти

Відкидаючи маніпулятивну функцію ідеології, маємо на меті не піддаватись ідеологічному нігілізму, а сформувати ідеологічну симфонію в суспільстві.

“Праві” і “ліві” не мають зливатися або домінувати один над іншим; відбувається процес оптимального відбору на основі концепту центризму.

Суспільствознавство, гуманітарні науки покликані відповісти на нериторичне для вітчизняного суспільства запитання: “Яка роль України у світовій історії?”. Саме вони – гуманітарні науки – є чинниками вітчизняної політичної культури та політичної поведінки.

Ідеологія є консолідуючою стратегією розвитку країни, подолання дезорієнтації та нестабільності суспільства, перетворення відносин “громадянин-суспільство”, “громадянин-держава” на партнерські. Сформульовані нами суспільні ідеали орієнтовані на вироблення в людей мотивів до активної політичної діяльності, на мобілізацію суспільства і соціальних груп для конструктивної діяльності.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Консолідуюча ідеологія спрямована в майбутнє, її реалізація передбачає:

- формування основних складових, зрештою – духовних механізмів розвитку суспільства;

- пошук та розробку на основі накопиченого людством досвіду головних елементів духовного освоєння світу і синтез їх у розвинену високоефективну систему національної свідомості як необхідну передумову національного прогресу.

Усі наявні світоглядні парадигми не відображають суті глибинних цінностей людини, сенсу її життя і не можуть бути гуманістичним дороговказом у майбутнє. Наша мета – впровадження системи, яка була б здатною узгодити принципи світоглядного порядку.

Необхідно реально бачити суперечності, які підточують ринкову систему зсередини. Розкріпачивши особистість, знявши з людини пута традиційних залежностей, звичаїв, вірувань, надавши свободу для участі на ринку праці і в розподілі доходів, вона зробила людину заручником вимог індустрії, об’єктом маніпулятивних технологій влади та засобів масової інформації. Поглиблюється соціальне розшарування, не створюються умови для розкриття духовного потенціалу особистості. Примітивно-споживацькі “життєві” настанови прагматизму, поширеного в розвинутих індустріальних країнах Заходу, не дають надійної духовної опори сучасній людині.

Духовна криза загрожує драматичними наслідками, адже в остаточному підсумку жорстка соціальна система відвертає свідомість людей від ідеалів свободи і рівності, пригнічує природне почуття солідарності і взаємодопомоги. Відбувається замикання свідомості на власному, особистому. Газети, журнали, радіо-, теле- та комп’ютерні засоби комунікації в багатьох випадках змінюють ціннісні орієнтири людини на користь різних моделей споживацтва, обмежують розвиток її духовних потреб, емоційно-інтелек

<

Вісник Національної академії державного управління

туальної сфери максимами егоїзму та нерідко знаходять вияв у різних формах агресивного індивідуалізму [6, с. 117].

Із середини ХІХ до кінця ХХ ст. філософи і вчені намагалися засобами конкретних наук розв’язати всі проблеми, пов’язані з формами і змістом світогляду. Але на початку третього тисячоліття, незважаючи на свої величезні досягнення, наука ще не зосередилась на вирішенні стратегічних завдань суспільства та людини.

Наука як така не може і не повинна розв’язувати всі проблеми світогляду Пізнання природи людини вимагає знань про зовнішнє і внутрішнє, про таємниці Всесвіту і власної душі. Наука, зокрема, не вирішує проблему орієнтації людини щодо поєднання обов’язку з добром. Для неї у світогляді завжди залишатимуться неосвоєні пласти буття і свідомості. Цей світоглядний вакуум намагається заповнити релігія. Але вона нерозривно пов’язана з надприродним, яким у сучасних розвинених релігіях є Бог.

У розгляді світоглядних проблем ми враховуємо досягнення науки і користуємось вивіреним інструментом наукового дослідження – діалектичним методом. Теоретичним виразом світогляду за своєю формою та методологією є філософія. Вона тлумачить проблеми світогляду не догматично, а доказово; апелює не до Віри, а до Розуму, містить у собі знання, припущення й бачення належного. Філософія говорить про предмети після їх вивчення у становленні й розвитку. Вона нічого не обіцяє, крім шляху до істини, вимагає не віри в постулати, а перевірки пізнавальних сумнівів.

Формування такого світогляду, який забезпечив би гармонійну взаємодію людини з природою та іншими людьми, є головним завданням сучасної освіти і виховання. Методологічно-діалектична концепція відстоює позиції, де здоровий глузд, наука, мораль, міф і релігія розглядаються як взаємодіючі, різнопредметні чинники формування світогляду.

Не вважаючи жоден із типів світогляду як прогресивний, реакційний або недосконалий, відсталий, позитивна методологія виходить із принципів світоглядної толерантності та плюралізму. Вони породжуються багатоманітністю форм сучасної економіки, політики, соціальної сфери. Але ці принципи не є світоглядно нейтральними. Вони є носіями певної позиції, стверджують та поширюють її силою переконань, логікою історичної практики й індивідуального досвіду.

Демократичний принцип плюралізму, хоча й відкидає можливість досягнення людством абсолютної гармонії і єдності, але є формою певної вищої світоглядної згоди, бодай компромісу. Він відкриває широкий простір для спілкування й певного солідаризування носіїв усього наявного різноманіття доктрин.

Формування світогляду здійснюється насамперед системною педагогічною діяльністю. Зростаючи в сім’ї, дитина долучається до того типу духовності, який культивується в родині. У закладах освіти дитячий погляд на

Дослідження. Розробки. Проекти

світ формується на засадах життєвої раціональності. Завдання освітньо-виховних закладів – допомогти дитині сформувати свій власний тип духовності, здійснити її входження в сьогоднішню духовну реальність, мінливу й неоднозначну, політкультурну, з сукупністю співіснуючих різних поглядів на одні й ті ж самі явища. І хоча світоглядні підходи сьогодні характеризуються плюралізмом, варіативністю, терпимістю, самостійністю і рівноправністю, – все ж освіта невіддільна від знань. Тому “шовінізм науки”, її підкреслену важливість в освіті ми вважаємо неминучими.

Ми визнаємо необхідність забезпечення такого рівня інтелектуальної та професійної підготовки молоді, яку вимагають сучасні постіндустріальні і, зокрема, соціально-інформативні технології. Постіндустріальна стадія розвитку цивілізації потребує не просто підвищення рівня освіченості людей, а й формування нового типу мислення, нового ставлення до швидкоплинних виробничо-технічних, соціальних, інформаційних реалій. Сьогодні необхідно навчити людину оперативно сприймати динамічну соціальну реальність із такими її рисами, як розупорядкованість, нестійкість, нерівноважність, спонтанність. Гуманістична тенденція має орієнтувати освіту на універсальний розвиток особистості, здатної успішно долучатися до розв’язання нагальних загальнолюдських і національних проблем. У світлі сутнісних завдань соціальної практики набуває особливої актуальності традиційна світоглядна проблема сенсу життя.



Pages:   || 2 |
 
Похожие работы:

«Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки УДК 165.9 С. С. Пхиденко – кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Волинського національного університету імені Лесі Українки; В. С. Пхиденко головний спеціаліст Вищої атестаційної комісії України Етапи формування логічного вчення ньяя Роботу виконано на кафедрі філософії та релігієзнавства ВНУ ім. Лесі Українки У статті запропоновано одну з перших у вітчизняній індології поглиблену...»

«Чи можна зіставити жіноче з чоловічим так, як зіставляють природу з культурою? Шеррі Ортнер Чи можна зіставити жіноче з чоловічим так, як зіставляють природу з культурою? Шеррі Ортнер Шеррі Ортнер Чи можна зіставити жіноче з чоловічим так, як зіставляють природу з культурою? Перекладено за виданням: Sherry B. Ortner. Is Female to Male as Nature Is to Culture? // Woman, Culture, аnd Society / Rosaldo, Michelle Zimbalist, and Louise Lamphere, eds. Stanford University Press, 1974. P. 67-87....»

«110 Наукові записки ТНПУ: Літературознавство Роман Купчинський у спогадах «Мої добрі знайомі» писав: «Вечорами Новіна цікаві речі оповідав: про Париж, у якому перебував, про Краків, де студіював філософію і мешкав у Богдана Лепкого. Одного разу заспівав нам свою мелодію до „Видиш, брате мій. І ніхто її не записав, вона слабша, як Лева Лепкого, але все таки цікава. Шкода, що пропала» [6]. З мелодією Леся Розлуцького Була випущена платівка. А вже потім Лев Лепкий опрацював варіант Леся...»

«ISSN 2072-1692. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2011. № 44 УДК 316.42:364-783.4 В.В. БУЯШЕНКО Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, Київ СОЦІАЛЬНЕ ПІКЛУВАННЯ І ДИНАМІКА СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ Стаття присвячена аналізу сутності соціального піклування на сучасному етапі з урахуванням історичних та соціокультурних закономірностей розвитку країни. У статті розкривається специфіка соціального піклування та перспективи імплементації досвіду практик соціального піклування...»

«НАУКОВІ ЗАПИСКИ Серія “Культурологія” Випуск 5 Проблеми культурної ідентичності: глобальний та локальний виміри Матеріали міжнародної наукової конференції 23 – 24 квітня Острог – 2010 УДК 008: 001. 891 ББК 71 Н 34 Друкується за ухвалою вченої ради Національного університету “Острозька академія” Протокол № 6 від 28 січня 2010 року Редколегія збірника: Пасічник І. Д., доктор психологічних наук, ректор Національного університету “Острозька академія” (головний редактор); Кралюк П. М., доктор...»

«наївно, зазначаючи, що поруч із загальним «занепадом» народної творчості та відсутністю державної централізації України в масі простих українців начебто ослаб народний дух, прагнення нації до певної історичної мети. Отже, виходить, що постать Мазепи оминається передусім тому, що його політичні ідеали були народові незрозумілі, як це і видно з Кулішевої характеристики цього діяча, котра не увійшла до друкованого видання «Записок». Таку думку Куліш висловлював і тоді, коли пояснював причини...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія педаг. 2012. Вип. 28. С.132–148 Ser. Pedag. 2012. Is. 28. P. 132–148 УДК 374.7.091.3(477) “18/19” РОЗВИТОК ДИДАКТИКИ ДОРОСЛИХ НАПРИКІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ Людмила Тимчук Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича вул. Коцюбинського, 2, 58000 Чернівці, Україна Уточнено сутність поняття “дидактика дорослих”; здійснено ретроспективний аналіз розвитку дидактики дорослих як складової історії вітчизняної педагогіки; висвітлено...»

«ДВНЗ «ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ «ВИЩА ШКОЛА ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ» ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ІННОВАЦІЙ КАФЕДРА СОЦІОЛОГІЇ ТА ПОЛІТОЛОГІЇ Веред І.С., Кушнір Ю.В. СОЦІОЛОГІЯ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ Навчальний посібник Донецьк, 2013 УДК 316 Соціологія девіантної поведінки. Навчальний посібник / уклад. І. С. Веред та Ю. В. Кушнір. – Донецьк: КІЦ, 2013. – 192 с. Навчальний посібник підготовлено на основі узагальнення курсу з нормативної навчальної...»

«Нагадаймо собі, що одного дня кожен із нас може постукати в чиї-небудь двері, прохаючи допомоги. Кофі Аннан LUBOV ZHVANKO KHARKIV KNAME ЛЮБОВ ЖВАНКО ХАРКІВ ХНАМГ УДК 94 (477) «1914/1918» ББК 63.3 (4 Укр) Ж Рекомендовано до друку Вченою радою Харківської національної академії міського господарства протокол № 10 від «28» серпня 2009 р.Відповідальний за випуск науковий редактор: доктор історичних наук, професор, ректор Полтавського університету споживчої кооперації України О.О. Нестуля Рецензенти:...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки Кафедра загальної та соціальної психології ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ РОБОЧА ПРОГРАМА нормативної навчальної дисципліни підготовки бакалавра напряму 6.010106 – «Соціальна педагогіка» Луцьк – 20 УДК 159.9(073) ББК 88.3р30 Рекомендовано до друку науково-методичною радою Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (протокол № 2 від 16 жовтня) Рецензенти: Іванашко О. Є. – кандидат...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»