WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВИ І ПРАВА Збірник наукових праць Випуск 23 Одеса „Юридична література” С. 99 - 104 УДК 340.15 Є. О. Харитонов, доктор юрид. наук, професор, зав. кафедри ...»

-- [ Страница 1 ] --

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ

ДЕРЖАВИ І ПРАВА

Збірник наукових праць

Випуск 23

Одеса

„Юридична література”

С. 99 - 104

УДК 340.15

Є. О. Харитонов,

доктор юрид. наук, професор, зав. кафедри цивільного

права ОНЮА

В. Пищемуха,

канд. істор. наук, доцент, зав. кафедри Міжнародного гуманітарного

університету

РИМСЬКЕ ПРАВО ЯК ФАКТОР ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЙНОЇ

САМОІДЕНТИЧНОСТІ: РЕФЛЕКСІЇ ПОЧАТКУ XXI СТОРІЧЧЯ

Майже сто років тому, восени 1909 p., починаючий поет Георгій Іванов вперше відвідав Олександра Блока. Мабуть, юнак очікував потрапити до цілком богемного житла автора "Незнайомки", ліричний герой якого щовечора відвідує ресторан, прийшовши до висновку, що "In vino veritas!" Натомість, він знайшов напрочуд акуратний кабінет та ідеальний порядок на письмовому столі, за яким писалися не сухі наукові дисертації, а створювалися поетичні шедеври. Враження від цього дисонансу настільки відкарбувалося в свідомості Г. Іванова, що через багато років він приводить в своїх спогадах свідчення, згідно з якими, на питання, чи не є блоковська побутова скрупульозність та методичність наслідком його німецького походження, поет відповів: "Німецька кров? Не думаю. Скоріш — самозахист від хаосу" [1]. Кому, як не людині, яка за досить невеликий період свого життя (1880-1921 pp.) залишила величезний творчий спадок, не розуміти пряму залежність внутрішньої гармонії та плідної роботи від певних дисциплінуючих правил.

Існують різні шляхи подолання перманентного віковічного протистояння безглуздої анархічності людського існування з його раціональною цілеспрямованою упорядоченністю. Один з найбільш простих — тиранія, яка певний час дає чудові результати, але частіш за все призводить, в кінцевому результаті, до ще більшого соціального дисбалансу та порушенню духовно-психологічної рівноваги на рівні особистості. І байдуже, йде мова про насильницьке чи добровільне підпорядкування народу або окремого індивидууму чужій владній волі. Альтернативою цьому є самоорганізація соціуму на засадах свідомої добровільної підпорядкованості його членів загальнообов'язковим правилам поведінки.

Під цим кутом зору цікаво співставити два відомих міфи, що стосуються походження державності. Один з них — це норманська теорія, яка всупереч її несчисленному спростуванню, раз за разом виринає на поверхню історичної свідомості вслід за черговим втіленням в життя древньої гіркої сентенції: "Земля наша велика і рясна, а порядку у ній немає. Приходьте княжити і володіти нами". Інший, теж спірний, але повчальний міф стосується історії походження римського права. Основою для його зародження стала драматична ситуація, коли протистояння влади і опозиції поставило молоду давньоримську державність на грань самознищення: скаржилися на "Плебеї несправедливість суду, що творився патриціянськими магістратами і вимагали писаного права, яке б усунуло невизначеність, властиву звичаям, створило б більш тверді опори для правосуддя" [2]. І тоді, як свідчить Тіт Лівій [3], до Афін було відправлене посольство з трьох патриціїв. Воно привезло не запозиченого "варяга", а лише переписані закони Солона, які, за легендою, натхнули римських законотворців на створення Законів XII таблиць. Безпосереднім політичним наслідком юридичного закріплення суспільного компромісу стало зміцнення римської держави і її спроможність енергійно та ефективно відреагувати на виклик сусідніх племен: "...були отримані свідчення, що екви і вольски з усіх сил готуються до війни... Коли для цих війн оголосили набір, плебеї виказали таку готовність, що записалася не лише молодь, а й чимало добровільців з числа тих, хто вже відслужив свій термін... Перш, ніж військо залишило Місто, для загального огляду були виставлені вирізані (викарбовані) на міді закони децемвірів, відомі під назвою Законів дванадцяти таблиць" [4].

Цей випадок, який стався в середині V ст. до н. е., ілюструє, перш за все, властивий стародавнім римлянам дух практичного мислення, поставлений на службу порядкові і державі. Великий український поет XX ст. Євген Маланюк, осмислюючи долю України, постійно звертався до прикладу стародавніх римлян, закликаючи українців наслідувати їхньому державотворчому інстинкту: "Там, де був Рим, де найдовше ступила нога його легіонера, там назавжди залишилась школа дисципліни, школа громадського обов'язку, школа виховання мужів, школа д е р ж а в и " [5]. Розвиваючи цю концепцію в своїй творчості протягом багатьох літ, Є. Маланюк створив поетичну історіософію України. В ній постає пронизливий в своєму трагізмі образ України, до якої рефреном звучить запитання:

–  –  –

Щоб розірвати фатальне коло української історії треба, на думку Маланюка, сформувати в українській національній психології вольові засади, які творять сильну, героїчну особистість, спроможну скористатися прикладом Риму:

–  –  –

Адже у римському суспільстві теж існували різного роду інтереси та вирували пристрасті, але цінності commune donum (спільне благо), пов'язані з civitas (громада) та res publica, займали, в цілому, домінуюче місце. Тому відношення до тих чи інших явищ вимірялися їх корисністю або, навпаки, шкідливістю для держави. Типовим прикладом цього культу корисності можуть бути грандіозні акведуки, що постачали Рим водою.

Римський письменник Юлій Фронтин передав колективне переконання своїх співвітчизників, коли заявив, що не можна порівняти їх "кам'яні будівлі з нездарними пірамідами Єгипту або з найбільш славетними, але негодящими спорудами греків" [6].

Та все таки головним символом Стародавнього Риму, найбільш повним втіленням римської ментальності, з її практицизмом та нудьгою за порядком, було право. Зараз, в якості однієї з методологічних засад викладання історії в системі середньої та вищої освіти, декларується так званий цивілізаційний підхід. Його практика свідчить, що крім юридичних факультетів, римське право або не розглядається зовсім, або воно побіжно згадується у відриві від інших сфер суспільного життя. Це значно обмежує можливість всебічного та органічного бачення римської цивілізації, оскільки "...право являє собою суть римської історії..., неможливо розглядати право і історію Риму у відриві один від другого" [7]. Всі славетні сторінки римської історії є втіленням комплексу цінностей і доброчинностей (добродетелей), синонімом якого являється категорія virtus (мужність).

Вище мужності могла стати лише справедливість (jus), її перевага над virtus мотивувалася тим, що головною відмінністю між поганими і добрими людьми все ж є не мужність, a jus і fides.

Класичним прикладом ментальності римлян, обумовленої юридичною свідомістю, була їх релігія. Відносини людини з богом будувалися на своєрідному договорі або угоді, які однаково передбачали обов'язки для обох сторін. Формально-договірний характер римської релігії передбачав не релігійний екстаз, а тверезу прагматичну домовленість, де головний пафос полягав в скрупульозному виконанні обрядів та дотриманні передбачених умовностей. З одного боку, це дозволяло римлянам легко адаптувати до свого пантеону чужих богів завойованих народів і полегшувало формування універсального права народів (jus gentium). З іншого — пояснює окремі аспекти їх історії, зокрема, гоніння на християн.

В романі М. Булгакова "Майстер і Маргарита" бесіда римського намісника в Іудеї Понтія Пілата з Іісусом Христом складається з двох епізодів. В першому мова йшла, власне, про релігійні переконання, які були байдужі римлянину і він був схильний обмежити покарання. Але коли постало питання порушення закону прообразу імператора, доля підсудного була визначена наперед.

Як відомо, загальноімперського закону проти христян не було, їх переслідування базувалися на приватних доносах. Пліній Молодший, який займав посаду імператорського легата в провінції Віфінія, повідомляв імператору Траяну про поширену практику відношення влади до християн. Спочатку звинувачених у приналежності до християн декілька разів запитували, погрожуючи покаранням, чи є то правда. Християн, які вперто не відмовлялися від своєї віри, страчували.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Як слідує зі слів Плінія, йому байдужа була релігія звинувачуваних, їх злочин полягав у тому, що вони не дотримувались встановленого Римом порядку і не підкорялися владі його представника. Тих же християн, які "...слідом за мною, визнали богів, здійснили перед зображенням твоїм, яке я з цією ціллю повелів принести разом зі статуями богів, жертву..., а крім того розбиткувалися над Христом" [8] — римський магістрат відпустив. Таким чином, для римлянина в сфері релігії на першому місці знаходилося не внутрішнє переконання, яке складає сенс життя, а дотримання правил і виконання свого обов'язку, як громадянина. Тобто, ми маємо справу з формою поширеної сьогодні формальної релігіозності, яка з раціональних міркувань була вмонтована в систему давньоримських громадсько-державницьких ідеалів.

Ще більш показовим проявом цивілізаційного значення римського права є його синкретичний зв'язок з політикою. Що б не було об'єктом боротьби, однією з найбільш поширених і вживаних її форм була законодавча діяльність. З політичної точки зору, вона полягала в тому, щоб добитися прийняття певного закону, примусити політичного противника або прийняти закладені в ньому правила або порушити його і, таким чином, потрапити не лише під дію юридичних санкцій, але й зазнати моральних збитків в очах громадської думки. Адже, як зазначив консул Лепід в своїй промові, направленій проти Сулли, "...що захищали ми від Пірра, Ганнібала, Філіпа і Антиоха, як не свободу і не свої домівки, як не право підкорятися одним лише законам" [9].

Яскравим прикладом поєднання права та політики, тобто, продовження політики іншими засобами, може слугувати боротьба за владу між Цезарем і Помпеєм. Коли в 52 р.

до н. е., невдовзі після розпаду першого триумвірату, Помпея було обрано консулом sine collega ("консулом без колегії"), він захопився законодавчою діяльністю, зокрема, направленою проти Цезаря (закони про провінції та про магістратури). Як іронічно зазначив Плутарх, Помпей "...думав перемогти Цезаря за допомогою промов та законопроектів" [10]. Цезар теж спочатку повів боротьбу на правових засадах, добиваючись від сенату прийняття законів про продовження своїх проконсульських повноважень та можливість заочного висування своєї кандидатури на нових консульських виборах. Але в конечному результаті, завдяки впертості Помпея та недалекоглядності сенату, він опинився затиснутим в юридичні лещата, внаслідок чого мав не лише програти політичну боротьбу, але втратити, що дуже вірогідно, і власне життя. Та навіть знаходячись на порозі громадянської війни, Цезарь продовжує апелювати до римської правової свідомості. Виступаючи перед солдатами XIII легіону, він перш ніж попрохати їх "захистити від ворогів добре ім'я та честь полководця", звинуватив своїх противників в застосуванні насильства та порушенні законності: "Він засмучений також нечуваним нововведенням в державний устрій — застосуванням збройної сили для шельмування і навіть повного усунення права трибунської інтерцесії" [11] (право магістратів призупиняти постанови і дії інших посадових осіб). Також, лише під кутом зору римської правосвідомості можливо в повній мірі зрозуміти крилату фразу Цезаря "Жеребок кинуто", яка традиційно означає прийняття безповоротного рішення. Згідно з законом, р.

Рубікон до 42 р. до. н. е. слугувала кордоном між Італією та римською провінцією Цезальпинською Галією і проконсул не мав права переходити її разом з військом. Йдучи на такий крок, він не просто розв'язував громадянську війну, а ставив себе поза законом, що для справжнього римлянина було тяжким моральним рішенням. Тобто, Рубікон, це не стільки символ певного прагматично-раціонального рішення політика, скільки ціннісний моральний вибір особистості.

Дух римського права, який зберігся як в його трансформованій юридичній формі, так і в світосприйнятті європейців, залишається важливим складовим компонентом європейської ідентичності. Наприклад, раціоналізм мислення, як один з цивілізаційних кодів Заходу, має важливим своїм витоком саме римське право. На запитання про основи європейської цивілізації Поль Валері, в свій час, відповів коротко, хоча дещо категорично:

"Все, що веде походження з Афін, Риму та Єрусалиму, є по-справжньому європейським".

Якщо розглянути в хронологічній послідовності процес поступового засвоєння варварськими племенами цінностей античної цивілізації, на першому місці, поряд з християнством, опиниться римське право (проторецепція). Про це переконливо свідчить, наприклад, аналіз запозичень з римського права в так званих "варварських правдах". Саме ця обставина, головним чином, дала підставу видатному французькому історику Гізо заявити з подивом: "Дивне видовище! Ми тільки що були присутні при старінні римської цивілізації, знаходили, що...вона не має ні сили, ні плідності, ні блиску, що вона, таким чином, не здатна існувати. Вона переможена, зруйнована варварами; і раптом, вона з'являється знову могутня, багата плодами, здійснює на інституції та звичаї...незвичайний вплив, надає їм все більше і більше свій характер, панує над своїми переможцями, перевидає їх" [12].

Це твердження, яке містить в собі пафос теорії континуітету, дуже науково продуктивне сьогодні, коли проблеми європейської ідентичності набувають доленосного значення. Для західної та центральної частини Європи це зумовлено, по-перше, пошуком засад єдності в подальшому процесі європейської інтеграції, по-друге, необхідністю збереження європейської самобутності під тиском глобалізації, зокрема, демографічної кризи сучасної Європи в світлі зростаючої іміграції з нехристиянського світу. Для Східної Європи, і перш за все, України, цивілізаційна самовизначеність є головною умовою подолання згубної проблеми, яку Юрій Щербак влучно охарактеризував як "геополітичну самотність" [13].



Pages:   || 2 |
 
Похожие работы:

«РП7 Транскордонний центр наукового співробітництва Національний Ужгородського інформаційний національного університету пункт в Україні Повідомлення Тематичний семінар “Розвиток Національної Технологічної Платформи (НТП) в Україні “Іжа для життя”: Агро-Харчова Платформа Пріоритети: (1) заснована на знаннях біо-економіка (сільське гоподарство, рибальство і біотехгнології) з елементами (2) Нанонауки, нанотехнології, нові матеріали та продуктивні технології, (3) Навколишнє середовище (зміни клімату...»

«Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Юридичний факультет Студентське наукове товариство VIVAT JUSTITIA! Міжнародний студентський науково-юридичний альманах Випуск ІІ Львів 2003 Рекомендовано до друку рішенням Ради Студентського наукового товариства юридичного факультету від 23.04.2003 року (протокол №21) У пропонованій міжнародній студентській збірці, котра видається вдруге в історії юридичного факультету Львівського університету вміщено...»

«ІСТОРІОГРАФІЯ СУДОВОЇ МЕДИЦИНИ ЛЬВІВЩИНИ І ПЕРЕДУМОВИ Медичне право України: проблеми становлення та розвитку. Матеріали I Всеукраїнської науково-практичної конференції 19—20.04.2007, м. Львів ЇЇ РОЗВИТКУ В СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ (ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ) Найда А. І., Малик О. Р. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького Зародження судової медицини зумовлене не стільки рівнем розвитку лікування, скільки характером правових відносин. Формування судової медицини на...»

«наука: стан, та » МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» молодіжна громадськао рганізація «НЕЗАЛЕЖНА АСОЦІАЦІЯ МОЛОДІ» студентське наукове товариство історичного факультету «КОМІТЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ ТА СУЧАСНОСТІ» МАТЕРІАЛИ ІV Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії» 30...»

«Рекреаційна географія і туризм Наукові записки. №2. 2010. УДК 338.48 Людмила ДВОРСЬКА ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕТИНГУ СІЛЬСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ Маркетинг в сільському зеленому туризмі складається з системи координованих дій сільського господаря, який в процесі своєї діяльності розвиває, виробляє та реалізовує туристичний продукт, надає послуги в цій галузі з метою отримання максимального прибутку шляхом найбільш повного задоволення споживача. Ключові слова. Сільський зелений туризм,...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА ТОМЧУК СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ УДК: 159.95: 159.922.73 ГЕНЕЗА НЕГАТИВНИХ ПСИХІЧНИХ СТАНІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Київ – 2006 Дисертацією є рукопис Роботу виконано на кафедрі психології Інституту історії та філософії педагогічної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова,...»

«Лекція № 1 Вступ у гігієну. Коротка історична довідка. Гігієна – як наука та її завдання. Гігієна реабілітаційного процесу як навчальна дисципліна. План лекції 1. Вступ. Історія розвитку гігієни.2. Гігієна – як наука та її завдання.3. Гігієна реабілітаційного процесу як навчальна дисципліна.4. Основні напрямки розвитку гігієни та гігієни реабілітаційного процесу. Література 1.Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. Київ, “Здоров’я”, 1999. – 694...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ СТРАТЕГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТРАНСФОРМАЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ПІД ВПЛИВОМ КРИЗИ ЄВРОЗОНИ. ВИСНОВКИ ДЛЯ УКРАЇНИ Аналітична доповідь Київ – 2012 УДК 978-966-554-286-5 С 53 За повного або часткового відтворення матеріалів даної публікації посилання на видання обов’язкове Автори: Снігир О. В. к. політ. н.; Гуцал С. А. Упорядник: Снігир О. В. к. політ. н.; За редакцією завідувача відділу зовнішньої політики А. З. Гончарука Електронна версія: http://www.niss.gov.ua Снігир О. В. С 53...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЗАТВЕРДЖУЮ Ректор С.В. Іванов (підпис) «_» _ 2014 р. С.І. БЕРЕГОВИЙ УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ТА СВІТОВОМУ ВИМІРІ Всі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені. Написання одиниць відповідає стандартам. Підпис автора_ “” 2014 р. Реєстраційний номер електронного навчальнометодичного посібника у НМВ 39.04 – 02.07.20 Київ НУХТ 20 УДК 008 (477) Рецензент: О.Є. Пилипенко, д-р...»

«Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2010, вип. XXVIII 59. Зайончковский П.А. Правительственный аппарат самодержавной России в ХIX в. – М., 1978. – 268 с.60. Лещенко М.Н. Класова боротьба в українському селі в епоху домонополістичного капіталізму (60-90 рр. ХІХ ст.). – К., 1970. – 312 с.61. Панкратова О.В. Революция 1905-1907 гг. в национальных районах России. – М., 1955. – 260 с.62. Горизонтов Л.Е. Парадоксы имперской политики: Поляки в России и русские...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»