WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 70 |

«Острог – 2012 УДК 101(477)(08) ББК 87. 3(4Укр) Н 34 Фахове видання з філософських наук, затверджено Постановою президії ВАК України від 15. 12. 2004 р. № 3-05 / 11 (перелік № 15, ...»

-- [ Страница 1 ] --

НАУКОВІ

ЗАПИСКИ

Серія “Філософія”

Випуск 11

Острог – 2012

УДК 101(477)(08)

ББК 87. 3(4Укр)

Н 34

Фахове видання з філософських наук,

затверджено Постановою президії ВАК України

від 15. 12. 2004 р. № 3-05 / 11 (перелік № 15, оновлений 2. 04. 2009 р.)

Друкується за рішенням вченої ради

Національного університету “Острозька академія”

(протокол № 2 від 27 вересня 2012 р.)

Редакційна колегія:

Кралюк П. М., доктор філософських наук, професор, проректор з навчальної та наукової роботи Національного університету “Острозька академія” (відповідальний редактор);

Лубська М. В., доктор філософських наук, професор кафедри релігієзнавства Національного університету “Острозька академія”;

Наконечна О. П., доктор філософських наук, професор кафедри культурології і філософії Національного університету “Острозька академія”;

Жуковський В. М., доктор педагогічних наук, професор кафедри релігієзнавства Національного університету “Острозька академія”;

Пасічник І. Д., доктор психологічних наук, професор, ректор Національного університету “Острозька академія”;

Петрушенко В. Л., доктор філософських наук, професор кафедри документо­ знавства та інформаційної діяльності Національного університету “Острозька академія”;

Малахов В. А., доктор філософських наук, професор кафедри культурології і філософії Національного університету “Острозька академія”;

Зайцев М. О., доктор філософських наук, доцент, завідувач кафедри культурології і філософії Національного університету “Острозька академія”.

Наукові записки. Серія “Філософія”. – Острог: Видавництво Н 34 Національного університету “Острозька академія”. – Вип. 11. – 2012. – 452 с.

У збірнику осмислюються актуальні філософські проблеми. Аналізуються історико­філософські, культурно­філософські та естетичні аспекти сучасності й минулих культурно­історичних епох. Матеріали збірника можуть використовуватися для подальших досліджень окресленої проблематики та під час проведення дидактичних занять.

ISBN 966-7631-79-6 © Видавництво Національного університету “Острозька академія”, 2012 Серія “Філософія”. Випуск 11 УДК 124.5 + 130.2 + 141.319.8 Ігор Сухина

ПРО РЕЛІГІЙНІ ЗАСАДИ КУЛЬТУРИ:

АКСІОЛОГІЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ У статті на основі філософського аналізу й концептуалізації цінності як головного атрибуту людського буття представлена аксіологічна інтерпретація культури й розглянуті її релігійні засади.

Ключові слова: аксіологія, цінність, смисл, людина, свідомість, людське буття, життєдіяльність, світогляд, творчість, духовність, духовна культура, культура, релігія.

I. Suhina. About the religious bases of culture: axiological interpretation In article on the basis of the philosophical analysis of value as main attribute of human being is presented axiological interpretation of culture and its religious bases are considered.

Keywords: axiology, value, sense, man, consciousness, human being, vital-activity, world-outlook, creativity, spirituality, spiritual culture, culture, religion.

И. Сухина. О религиозных основаниях культуры: аксиологическая интерпретация В статье на основе философского анализа и концептуализации ценности как главного атрибута человеческого бытия представлена аксиологическая интерпретация культуры и рассмотрены ее религиозные основания.

Ключевые слова: аксиология, ценность, смысл, человек, сознание, человеческое бытие, жизнедеятельность, мировоззрение, творчество, духовность, духовная культура, культура, религия.

“Вся культура – із храму” (Д. Фрезер) Актуальність. Буття людини (як суб’єкта свідомості) завжди пов’язане з цінностями, які відображають актуальні смисли її життя й діяльності, її смислопокладаюче відношення до дійсносгор Сухина, 2012 4 Наукові записки ті, котре у найбільш значимих своїх смисложиттєвих проявах постає як духовність, а в сукупності своїх конструктивно­творчих об’єктивацій являє собою культуру. Тому аксіологічний (від грец.

axіa – цінність) аналіз та інтерпретація культури як “людського світу цінностей” є адекватним прикладом її філософського осмислення, яке розкриває антропологічну сутність, гуманістичний сенс і призначення культури. При цьому особливе значення має аксіологічна інтерпретація релігії як тієї форми духовної культури, в якій відбувається актуалізація вищих, таких, що мають безумовне смисложиттєве значення, цінностей. Саме аксіологічний аналіз культури дозволяє розкрити культуротворчу роль релігії як способу формування базових культурних цінностей.

Розробкою аксіології як філософської теорії цінностей займалися такі визначні західноєвропейські філософи, як: Г. Лотце, Г. Ріккерт, В. Віндельбанд, М. Шелер, Г. Мюнстерберг, Н. Гартман та ін., з працями яких пов’язане формування аксіології як напрямку сучасної філософії. Також великий внесок у філософську доктрину цінностей зробила російська релігійна філософія другої половини XІX – першої половини XX ст. (В. Соловйов, М. Бердяв, С. Франк, П. Флоренський, М. Лосський, І. Ільїн і ін.), з якою пов’язане метафізичне трактування цінностей як вищих смисложиттєвих орієнтирів людського буття.

Серед сучасних українських філософів, які досліджують цінності, слід відзначити С. Кримського та М. Поповича, а серед російських – В. Ільїна, Д. Леонтьєва, Л. Столовича. У контексті проблем філософії культури тема цінностей представлена в працях українського філософа Ф. Лазарева й російських філософів М. Кагана й Г. Вижлецова. У контексті проблем філософії релігії тема цінностей представлена в роботах сучасного румуно­американського культуролога й релігієзнавця М. Еліаде. Разом з тим існує необхідність подальшої розробки аксіології і застосування її як провідного філософського підходу до гуманітарних галузей знання, насамперед, до наук про культуру. Аксіологія розглядаться автором статті як вчення про ціннісні детермінанти свідомо­ мотивованої людської поведінки та діяльності.

Мета статті – аналіз цінності як головного атрибуту людського буття, його сутності та аксіологічна інтерпретація культури й релігії.

Виклад основного матеріалу. Усі спроби осягнення сутності людини (і людського) показують, що вона живе й діє, змінюСерія “Філософія”. Випуск 11 ючись як суб’єкт і результат своєї діяльності, в антропогенному світі культури. Культура являє собою фундаментальну категорію, яка лежить в основі розуміння людини, її сутності, її ставлення до дійсності, її буття у світі. Категорію культури можна вважати антропологічною універсалією, оскільки при всьому розмаїтті просторово­часових проявів культури, її суть, специфіка й зміст саме як антропологічного феномена залишаються тотожними собі.

За твердженням Ф. Лазарева, “розгадка сутності людини лежить у сфері культурної реальності” [9, с. 36].

Будучи сукупним вираженням надінстинктивної, свідомо­мотивованої життєдіяльності людини в усій різноманітності її конструктивних, творчих проявів, культура є надзвичайно складним утворенням. Із (морфологічної) позиції своєї структурної організації вона постає системою систем або підсистем, які відповідним чином формують культурно­орієнтовану людську поведінку та діяльність.

При всій своїй розмаїтості історичні культури мають багато спільного. У всіх культурах відтворюється приблизно однакова загальна структура культурної життєдіяльності людини. Усі культури мають систему цінностей, норми, ідеали, мову, символіку, традиції, міфи, релігійні вірування й культи, мораль, етикет, філософські уявлення, мистецтво, комплекс знань, систему виховання, техніко­технологічні засоби праці, форми господарсько­економічної діяльності тощо. Хоча в історичних умовах людського буття ці його культурні ознаки проявляються по­різному, можна говорити про деяку універсальну структуру культури. Так, німецький філософ В. Дільтей використовував поняття “система культури” як вказівку на те, що культура є цілісним утворенням, яке має свою організаційну структуру, власну логіку існування, розвитку й функціонування.

Структурно (у загальному морфологічному плані) культура включає три головні підсистеми, які є найбільш важливими сферами й напрямками культурної життєдіяльності людини – духовну, матеріальну й соціальну або соцієтальну, тобто орієнтовану на соціум, на інтерсуб’єктивну систему суспільних зв’язків і відносин.

У своєму взаємозв’язку вони утворюють єдине функціональне ціле – “систему культури”.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Розуміючи культуру як мотивовану свідомістю, тобто узгоджену зі смислом конструктивно­творчу діяльність людини, яка у феноменологічному плані є опредмечуванням ментального (від 6 Наукові записки англ. mental – духовний, психічний, розумовий) змісту людської свідомості, її інтенціональної (від лат. іntentіo – прагнення, намір) активності, слід визнати пріоритет духовної підсистеми в “системі культури”.

Людська діяльність, яка творить і відтворює культуру, – це є, насамперед, ментальна активність свідомості, яка ініціює всі людські творіння, що становлять артефакти (від лат. artefactum – штучно створений) культури. Як суб’єкт свідомості й самосвідомості (як Homo Sapіens), людина занурена в ментальний світ/сферу смислів, і всі, узгоджені зі свідомістю, властиво людські акти її поведінки й діяльності зв’язані зі смислом, мають “семантичний” (М. Бреаль) вимір, якщо розуміти під семантикою (від грец. semantіkos – означаючий) теорію смислу, яка вказує на дійсну смислову сферу людського буття як на свій предмет. Особливістю людського буття є властивий йому ментальний або семантичний вимір, що й знаходить своє відображення в артефактах культури, які, маючи ознаки просторової тілесності (форму, масу, розміри й т. д.), містять у собі ментальний зміст, пов’язаний з тим, що людина опредмечує в них інтенції своєї свідомості; артефакти є носіями антропоморфних, тобто пов’язаних із людиною і її буттям, смислів або значень, що й засвідчує їх саме як явища культури.

Смислоутворююча активність, властива людській свідомості як такій (або трансцендентальній свідомості), характеризує ексклюзивну специфіку людського буття. Відповідно до слів австрійського філософа й психолога В. Франкла “людина як така домагається того, щоб знайти у своєму житті смисл і здійснити його” [14, с. 27]. Це іманентне свідомості й буттю людини “прагнення до смислу” (В. Франкл) у граничному своєму вираженні виступає у вигляді смисложиттєвої потреби, яка проявляється на всіх рівнях людських потреб, пронизує всю їх ієрархію й відповідним (узгодженим зі смислом) чином їх формує.

При цьому рафінована ясність смислів або значень, якими людина керується у своїй життєдіяльності, постає у вигляді цінностей. Цінності акцентують людсько­значимий смисл, надають йому антропоморфну (від греч. anthropos – людина й morphe – форма) верифікацію, якщо розуміти під антропоморфізмом інтенціональну проекцію змісту людської свідомості на існуючу дійсність, її, так би мовити, “олюднення”. На думку американського антрополога Р. Крейпо, “антропоморфізм використовує людські якості для пояснення сущого, інтерпретуючи або діючи стосовно нього, Серія “Філософія”. Випуск 11 начебто це сфера людського” [7, с. 323]. Людська свідомість є антропоморфною за своїм змістом і функціями, оскільки здійснює ідентифікацію дійсності згідно з потребами й інтересами свого суб’єкта. І цінність – це смисл, що виражає антропоморфне значення і, як такий, є надбанням людської свідомості; по суті, у свідомості немає нічого, крім антропоморфних смислів реальних, уявних або ілюзорних предметів, тобто цінностей. Тим самим дійсність уявляється людиною як різноманіття цінностей, і в цій ціннісній ідентифікації дійсності людська свідомість розкриває свій креативний (від лат. creatіo – творення) потенціал як антропоморфне буття особливого – смислопокладаючого роду, а не просто лише як відображення сущого.

Актуалізація цінностей, здійснювана в процесі інтенціональної смислопокладаючої активності людської свідомості як такій, трансформує сприйняття дійсності в апперцепції (від лат. ad – до, і perceptіo – сприйняття), тобто усвідомлені сприйняття й уявлення, що лежать в основі всіх видів свідомо­мотивованої людської поведінки та діяльності. Людські уявлення про дійсність є не що інше, як ціннісні уявлення світоглядного характеру про священне і профанне, про добро й зло, про належне й неналежне, про дозволене й недозволене, про красиве й потворне, про корисне й шкідливе, про справедливе й несправедливе, про щастя й нещастя тощо.

Цінності являють собою таку смислову визначеність свідомості, яка, задаючи предметну – інтенціональну активність її актам, безпосередньо в них втілюється. Цінності можна визначити як антропоморфні смисли або значення, що виступають ініціюючим і керівним началом усіх форм ментальної активності людської свідомості й детермінованих нею форм, видів і проявів свідомомотивованої людської поведінки й діяльності. Відповідно до слів Г. Ріккерта, “для людини тільки дійсне завжди залишається незрозумілим. Розуміти можна тільки “смисл” або “значення” речей, а смисл і значення чого б то не було існує тільки стосовно цінності.

У всіх відношеннях вільне від цінностей буття разом з тим позбавлене сенсу й значення... Істина за своєю сутністю є цінністю” [12, с. 229].

У свою чергу російський філософ і культуролог М. Каган відзначає: “Філософське розуміння цінності, на відміну від загальножитейського, трактує її не як якийсь предмет, а як значення предмету для людини як суб’єкта. Система таких значень і стає необхідною йому культурною силою, яка діалектично взаємопов’язана й взаНаукові записки ємодіє з його потребами в предметах, що творяться ним, і в знаннях, що цьому служать” [5, с. 145].

У граничному вираженні цінності мають смисложиттєвий характер і можуть проявлятися у вигляді відповіді на основоположне для кожного свідомого індивіда питання: “для” (або “в ім’я чого”) живе й діє людина?”. Цінності визначають собою все, що має значення для людини, все, що вона шукає й відкриває в світі й у самій собі, всі її прагнення, всі її цілі. Цінності виступають тим універсальним смисловим форматом людського життя, у якому воно усвідомлюється, рефлексивно осмислюється, екзистенціально переживається, стає дієвим, нарешті. Кожний людський індивід, соціальна група, спільність, суспільство в цілому здійснюють свою життєдіяльність у певній системі цінностей, яка репрезентує людині дійсність відповідно до її потреб і, особливо, відповідно до потреби у смисложиттєвій визначеності її буття, яка генералізує свідому мотивацію людської діяльності.



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 70 |
 
Похожие работы:

«Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия Филология. Социальные коммуникации. Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 2. С.408-412. УДК 811.161.2+81'373.46 ОРІЄНТАЛІЗМИ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ Данилюк Н. М. Університет Миколи Коперника, м. Торунь, Польща Метою статті є спроба з’ясувати, як орієнтальні народи, що заселяли (заселяють) Україну, та їх мови вплинули на український лексичний фонд, установити, від кого й у які періоди свого розвитку українська мова перейняла...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ: ПИТАННЯ ТЕОРІЇ ТА МЕТОДИКИ ЗБІРКА НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЧИСЛО 19 КИЇВ – 2011 УДК 930-2 ББК Т 2 Затверджено до друку Вченою радою Інституту історії України НАН України. Протокол № 10 від 29 листопада 2011 р. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Збірка наукових праць / Відп. ред. Г.В. Боряк; Упорядник: В.В. Томазов. — К.: НАН України, Інститут історії України, 2011. — Число 19. — 324 с....»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Івана Франка ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ ПРОГРАМА КУРСУ ГНОСЕОЛОГІЯ. ЕПІСТЕМОЛОГІЯ. ПРАКСЕОЛОГІЯ І ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Львів 2007 Кафедра філософії. Програма та плани семінарських занять з курсу «Гносеологія. Епістемологія. Праксеологія». – Львів, 2006. – 18 с. Рекомендовано до друку кафедрою філософії філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Протокол №11...»

«Бібліографія наукових праць Олександра Ситника Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині.2012. Вип. 16. С. 24–37. БІБЛІОГРАФІЯ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ОЛЕКСАНДРА СИТНИКА Монографії та брошури Сытник А.С. Ранний палеолит Приднестровской Подолии. – Автореф. дисс.. канд. ист. наук. – К., 1985. – 18 с. Тернопільський краєзнавчий музей. Путівник. – Тернопіль, 1986 (у співавторстві із Зелінською С.С., Гайдукевич Я.М. та ін.). – 72 с. Ситник О.С. Воля ІV – поселення культури НОА. – Львів,...»

«ВИМІРЮВАЧ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ВАТ41-2 ПОСІБНИК З ЕКСПЛУАТАЦІЇ Цей посібник з експлуатації містить відомості про конструкцію, принцип дії, характеристики вимірювача артеріального тиску ВАТ41-2 (далі за текстом вимірювача), вказівки, необхідні для його вірної і безпечної експлуатації, технічного обслуговування та зберігання. Вимірювач є точним вимірювальним приладом і містить крихкі та чутливі до ударів складові частини. Оберігайте його від падінь і сильних поштовхів при експлуатації. Виробник...»

«В ол и нс ькі і с то р ич ні з ап ис ки. Т о м. 6. 2 0 1 1 р. УДК 94(477.42) “1922” Юрій Малихін (м. Житомир) УЧАСТЬ ПОВСТАНСЬКИХ ЗАГОНІВ СОЛОМИНСЬКОГО ТА СОКОЛОВСЬКОЇ В ЛЮБАРСЬКІЙ ТРАГЕДІЇ У СВІТЛІ ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ І СПОГАДАХ ОЧЕВИДЦІВ У дослідженні проаналізовано версії причетності до Любарської трагедії повстанських загонів Соломинського та Марусі (Олександри) Соколовської. Ключові слова: Любарська трагедія, повстанський рух, Другий зимовий похід, Полонський повіт, Радомишльський повіт....»

«ЦЕНТР ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА Нацiональної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури ПРАЦІ ЦЕНТРУ ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА Збірник наукових праць Випуск 20 Київ–2011 УДК [930.2+069](477)(06) ISSN 2078-0133 Центр пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Рекомендовано до друку Вченою радою Центру пам’яткознавства НАН України та УТОПІК (протокол № 12 від 22 листопада 2011 р.) Рецензенти: доктор...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П.ДРАГОМАНОВА Жулканич Неля Михайлівна УДК 338.432.(477) АГРАРНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ В ОБЛАСТЯХ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ (ДРУГА ПОЛОВИНА 60-Х РР. ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТ.) 07.00.01 – історія України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук Київ – 200 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі історії та філософії історії Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова...»

«УДК 371.035 Ю. Ю. Агапов, асистент (Житомирський державний університет імені Івана Франка) ІНДИВІДУАЛЬНІ ФОРМИ ПРИВАТНОЇ ОСВІТИ НА ВОЛИНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ) У статті представлено сутнісну характеристику поняття домашньої форми освіти як складової приватної освіти на Волині. Охарактеризовано зміст, форми та методи домашнього навчання і виховання на Волині у хронологічних межах дослідження; вимоги, що пред'являлися до наставника або вчителя з боку уряду, громадськості і...»

«ЧЕРНІВЕЦЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ Рік заснування 19 Випуск 621Філософія Збірник наукових праць Чернівці Чернівецький національний університет Науковий вісник Чернівецького університету. Збірник наук. праць. Вип. 621-622. Філософія Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Випуск 621-622. Філософія. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2012. – 243 с. Naukoviy Visnyk Chernivetskoho Universitetu: Zbirnyk Nauk. Prats. Vypusk 621-622. Filosofia. – Chernivtsi: Chernivtsi National...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»