WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 |

«АНТОНЮК О. В. ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ В ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР Україна 2005 року приєдналася до Болонського процесу, мета якого – зблизити й гармонізувати освітні системи країн ...»

-- [ Страница 1 ] --

Актуальні питання сучасної музичної освіти

АНТОНЮК О. В.

ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ

В ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР

Україна 2005 року приєдналася до Болонського процесу, мета якого – зблизити й

гармонізувати освітні системи країн Європи, створити єдиний європейський простір

вищої освіти. Започаткування його можна віднести ще до середини 1970-х років, коли

Радою Міністрів Європейського Союзу було прийнято Резолюцію про першу програму

співробітництва у сфері освіти. Одночасно з політичним об’єднанням країн Європи в ЄС було розроблено концепцію створення єдиного європейського освітнього і наукового простору. Основу цього інтеграційного процесу, який став передісторією Болонського, становлять три важливих документи: Велика хартія університетів (Magna Charta Universitatum), Лісабонська конвенція (Лісабон, 1997), Сорбоннська декларація (Париж, Сорбонна, 1998). Офіційною датою початку Болонського процесу прийнято вважати 9 червня 1999 року, коли в м. Болонья на спеціальній конференції міністрів освіти 29 європейських держав прийняли декларацію «Зона європейської вищої освіти», або Болонську декларацію. Формування європейського простору вищої освіти, зближення його мети, стандартів, моделей стали адекватною відповіддю вищої школи на зростаючу конкуренцію у світі, особливо з північноамериканським регіоном (США, Канадою).

Освіта в умовах трансформації економіки і зростання ролі інноваційних технологій у виробництві стали визначальним фактором і основним засобом перетворення людського потенціалу на якісний людський капітал. Ефективний освітній сектор, включаючи вищу освіту, який відповідає потребам суспільства та ринку праці, дає змогу сформувати у кожної людини здатність швидко адаптуватись до сучасних соціально-економічних реалій, забезпечуючи їй належний життєвий рівень. У доповіді Світового Економічного Форуму (The Global Competitiveness Report 2007–2008) зазначається, що до першої десятки серед 130 країн світу з найвищим загальним індексом конкурентоспроможності входять сім країн-учасниць Болонського процесу:

Фінляндія, Швеція, Швейцарія, Ісландія, Норвегія, Нідерланди). Україна посіла 54 місце (індекс 4.20 за семибальною шкалою), як і серед десяти кращих за індексом конкурентоспроможності вищої освіти1. Такі показники свідчать про ефективність

Болонського процесу, спрямованого на:

– структурне реформування національних систем вищої освіти країн Європи;

– побудову європейської зони вищої освіти як ключового напряму розвитку мобільності громадян із можливістю працевлаштування;

– формування і зміцнення інтелектуального, культурного, соціального і науково-технічного потенціалу Європи;

– підвищення престижності у світі європейської вищої школи; забезпечення конкурентоспроможності європейських ВНЗ з іншими системами освіти у боротьбі за студента, кошти, вплив;

– досягнення більшої сумісності і порівнянності національних систем вищої освіти;

– підвищення якості освіти тощо.

Для досягнення цієї мети було запропоновано:

– застосовувати зручні та зрозумілі градації дипломів, ступенів і кваліфікацій;

– упровадити двоступеневу структуру вищої освіти;

– застосувати єдину систему кредитних одиниць (систему ECTS – European Community Course Credit Transfer System) і додатків до дипломів;

Наказ МОН № 612 від 13.07. 2007 «Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року. – С. 149 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:www.mongov.ua/main.php guery=education/higher

Мистецтвознавство

– напрацьовувати, підтримувати й розвивати європейські стандарти якості із застосуванням порівнянних критеріїв, механізмів і методів їх оцінювання;

– усунути перепони на шляху до поширення мобільності студентів, викладачів, дослідників і управлінців вищої школи.

На всіх етапах впровадження Болонського процесу проголошувалося, що він є добровільним, полісуб’єктним, який ґрунтується на цінностях європейської освіти і культури, не нівелює національних особливостей освітніх систем різних країн Європи, багатоваріантним, гнучким, відкритим, поступовим. Однак не варто й ідеалізувати Болонський процес – він характеризується суперечливістю і складністю, хоча для країн, які прагнуть інтегруватися в Європейський гуманітарний простір і, зрештою, вступити до Європейського Союзу (ЄС), альтернативи йому немає.

При цьому слід зауважити: якщо на установчій конференції в Болоньї (1999) до перших 29 країн майже не висували якихось суттєвих вимог, то вже на Празькому саміті (2001) до чотирьох нових кандидатів вони були досить серйозними, а сім країн, які вступали до Болонської співдружності на Берлінському саміті (2003), змушені були витримати справжній екзамен.

Безперечно, вступ до цієї співдружності буде складним і для України: їй потрібно здійснити ґрунтовний порівняльний аналіз вітчизняної системи науки й освіти з європейською (за болонською моделлю); за результатами цього аналізу визначити необхідні зміни і розпочати відповідні реформи національної науки й освіти. Зокрема, Україна має дотримуватися шести ключових позицій.

1. Упровадження двоциклового навчання: перший – до здобуття першого академічного ступеня бакалавра і другий – до здобуття ступеня магістра. Тривалість першого циклу – не менше трьох і не більше чотирьох років, тривалість другого – один-два роки після завершення першого ступеня і/або докторського ступеня (за умови загальної тривалості навчання сім-вісім років).

2. Запровадження кредитно-модульної системи обліку трудомісткості навчальної роботи. За основу пропонується взяти ECTS як нагромаджувальну систему, здатну працювати в межах концепції «Навчання протягом усього життя».

3. Контроль якості освіти, яким передбачено організацію акредитаційних агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка враховуватиме не тривалість чи зміст навчання, а ті знання, уміння і навички, яких набули випускники. Одночасно будуть визначені стандарти транснаціональної освіти.

4. Мобільність студентів, яка зросте в результаті виконання попередніх умов, крім того, – мобільність викладацького й іншого персоналу для взаємозбагачення європейським досвідом. Передбачається й зміна національного законодавства з питань працевлаштування іноземців.

5. Забезпечення працевлаштування випускників: одним із важливих положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат – можливість застосування знань і вмінь випускників на користь усієї Європи.

Передбачається, що всі академічні ступені й інші кваліфікації матимуть попит на європейському ринку праці, а професійне визнання кваліфікацій стане спрощеним.

Для такого визнання кваліфікацій передбачається повсюдно використовувати Додаток до диплома, рекомендований ЮНЕСКО.

6. Забезпечення привабливості європейської системи освіти: одним із головних завдань у межах Болонського процесу є залучення до Європи студентів з інших регіонів світу шляхом упровадження загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної нагромаджувальної системи, легко доступних кваліфікацій тощо, які сприятимуть зростанню зацікавленості європейських та інших громадян вищою освітою.

Відповідальне завдання України – прискорити впровадження європейських стандартів у вищій школі, не втрачаючи при цьому своїх найкращих традицій. Особливо це важливо у сфері культурно-мистецької освіти, яка впродовж більше як двох століть сформувалась як високо ефективна система.

Актуальні питання сучасної музичної освіти

Останніми роками вища школа України здійснила важливі кроки в реалізації положень Болонського процесу, виробивши План дій для їх упровадження до 2010 року, яким передбачено зокрема:

– створення інноваційного простору на основі освітньої і наукової підтримки;

– адаптацію системи вищої освіти України до норм, стандартів і основних принципів європейського простору вищої освіти;

– забезпечення соціального контексту вищої освіти, який дозволить випускникам вищих навчальних закладів формувати свою професійну кар’єру на принципах соціальної справедливості, відповідальності та загальнолюдських цінностей.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


У Плані дій висунуто низку завдань перед вищими навчальними закладами у підготовці висококваліфікованих фахівців, конкурентоспроможних на вітчизняному, європейському та світовому ринках праці. Такими завданнями, зокрема, є:

– модернізація системи вищої освіти, системи і структури кваліфікацій;

– удосконалення змісту вищої та організації навчального процесу;

– підвищення ефективності та якості вищої освіти;

– міжнародне визнання документів про вищу освіту;

– зміцнення позицій вищих навчальних закладів України на європейському та світовому ринках освітніх послуг, досягнення їх рівноправності в європейську і світовому співтоваристві1.

Водночас у системі вищої освіти України є низка проблем в імплементації вимог Болонського процесу. Розглянемо кілька з них. По-перше, йдеться про неузгодженість національних кваліфікацій із кваліфікаціями, прийнятими в Європі Бергенською конференцією 2005 року. Опрацювання і поетапне впровадження національної системи кваліфікацій передбачається завершити до 2010 р. Головна мета цього процесу – узгодити її з європейською системою кваліфікацій. Започатковано цей процес Лісабонською Конвенцією про визнання кваліфікацій вищої освіти в європейському регіоні (1997), розробленою під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО. Вона містить угоди про:

– визначення основних термінів: доступ, прийом, оцінювання вищих навчальних закладів і програм, індивідуальних кваліфікацій; повноважний орган із питань визнання; вища освіта; вищий навчальний заклад; програма вищої освіти; період навчання; кваліфікація (кваліфікація вищої освіти; кваліфікація, яка відкриває доступ до вищої освіти); визнання; вимоги (загальні вимоги; особливі вимоги);

– компетенцію державних органів;

– основні принципи оцінювання кваліфікації;

– визнання кваліфікацій, які відкривають доступ до вищої освіти;

– визнання тривалості навчання;

– визнання кваліфікацій вищої освіти;

– визнання кваліфікацій біженців, переміщених осіб та осіб, які перебувають у становищі біженців;

– інформацію про оцінювання вищих навчальних закладів і програм;

– інформацію з питань визнання;

– механізми здійснення;

– підсумкові положення.

Зазначимо, що не всі країни, які приєдналися до Болонського процесу, підписали Лісабонську конвенцію.

Визнання кваліфікацій лежить в основі Болонського процесу, але традиційні засоби і механізми оцінювання свідоцтв про вищу освіту не ефективні в контексті трансформації, якої зазнають національні системи вищої освіти Європи. Визнання кваліфікацій усе більше й більше зводиться до одного головного запитання: Чи відповідає певна програма чи певний навчальний заклад діючим стандартам? Система забезпечення якості освіти має сприяти мобільності випускників ВНЗ, визнанню і зарахуванню їхніх кваліфікацій.

Національний звіт України про впровадження положень Болонського процесу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:www.mongov.ua/main.php guery=education/higher/bolpro/zvit.ukr.doc.

Мистецтвознавство Очевидно, що в країнах Лісабонської Конвенції на ухвалення рішень про визнання академічних кваліфікацій усе частіше позитивно впливає довіра до національних систем забезпечення якості та акредитації. Здійснення ефективних заходів для визнання кваліфікацій, поза сумнівом, прискорить пряме чи непряме визнання систем забезпечення якості.

Важливо, що в межах Болонського процесу визначальними критеріями освіти є, по-перше, якість підготовки фахівців; зміцнення довіри між суб’єктами освіти;

по-друге, – відповідність європейському ринку праці, мобільність; по-третє, – сумісність кваліфікації на університетському і післяуніверситетському рівнях підготовки;

по-четверте, – посилення конкурентоспроможності європейської системи освіти.

Національна система гарантії якості має включати:

– визначення відповідальності органів і навчальних закладів;

– оцінювання програм закладів (внутрішній контроль, зовнішня перевірка, участь студентів і публікація результатів);

– систему акредитації, сертифікації або подібні процедури;

– міжнародну участь, співпрацю і створення союзів, які перевіряють якість освіти.

Спільні документи міністерств освіти європейських країн визначили перед країнами-учасницями конкретну мету – розробити систему забезпечення якості. При цьому чітко визначено рівні, на яких вони повинні створюватися. Це насамперед забезпечення якості вищої освіти на рівні Європи загалом, далі – на національному рівні, нарешті – на рівні конкретного вищого навчального закладу.

Незважаючи на те, що рівні впливу і повноваження кожного учасника Болонського процесу чітко розмежовані й визначені, за якість освіти безпосередньо відповідають вищі навчальні заклади. Це зумовлено кількома причинами: відмовою держави жорстко регулювати сферу вищої освіти, контролювати результати отриманих кваліфікацій (працевлаштування, заробітна плата випускників); акцентом на якості вищої освіти з метою порівнянності, ясності і подальшого визнання дипломів і ступенів.

Вимоги у цих питаннях досить високі, оскільки йдеться про конкурентоспроможність європейських ВНЗ на світовому ринку освітніх послуг.

У Комюніке, прийнятому на останній конференції Міністрів вищої освіти кран Європи (Берген, 19–20 травня 2005 року) першочерговим завданням визначено розробку національних планів заходів з метою підвищення якості процесу, визнання кваліфікацій іноземних держав. Про виконання цих планів кожна країна звітуватиме під час наступної конференції міністрів.

У нашій державі розпочато розробку національних стандартів для визнання кваліфікацій, порівнюваних із загальноєвропейськими стандартами визнання кваліфікацій, її буде завершено 2010 року. В Україні студенти всіх ВНЗ ІІІ – ІV рівнів акредитації здобувають двоциклову підготовку (бакалаври-магістри) відповідно до болонських принципів. Формується національна структура кваліфікацій бакалавра, яка відповідатиме європейському переліку, її буде представлено групі супроводу Болонського процесу (BFUG) для адаптації до загальноєвропейської системи кваліфікації.



Pages:   || 2 | 3 |
 
Похожие работы:

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Cерія педагогічна 2008. Вип 24. С.198–208 Ser. Pedagog. 2008. Vol.24. P. 198–208 УДК [070+654.1+004]:316.61”19” ПЕРЕОЦІНКА СУТІ Й ЗНАЧЕННЯ МЕДІАВПЛИВІВ НА ЛЮДИНУ У ХХ СТОЛІТТІ Наталія Троханяк Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Дорошенка, 41, 79000 Львів, Україна Розглянуто погляди на медіа протягом ХХ століття, вплив засобів масової комунікації на людину як одиницю суспільства. Детально проаналізовано процеси трансформації та...»

«ЛЬВІВСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ ІНСТИТУТУ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ІМ. МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО НАН УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА Привілеї міста львова НаУКові реДаКтори: ЯРОСЛАВ ДАШКЕВИЧ РОМАН ШУСТ “MonUMenta leopolitana” vol. i civitatis leopoliensis (Xiv-Xviii saec.) eDiDit MiRon KapRal leopoli MMХ “ЛЬВІВСЬКІ ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ” ТОМ i МІСТА ЛЬВОВА (Xiv-Xviii ст.) УПОРЯДКУВАВ МИРОН КАПРАЛЬ ЛЬВІВББК Т3 (4Ук-2Лво), 01 П 7 П 752 Привілеї міста Львова...»

«НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КРАЄЗНАВЦІВ УКРАЇНИ КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА СПІЛКА КРАЄЗНАВЦІВ КРАЄЗНАВЧИЙ ВІСНИК КІРОВОГРАДЩИНИ Випуск ІІІ Кіровоград Центрально-Українське видавництво ББК 26.890 (4 УКР 4 КІР) Я 54 УДК 908 (477) К 78 Краєзнавчий вісник Кіровоградщини. / Випуск ІІІ. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2009. 206 с. Черговий випуск «Краєзнавчого вісника Кіровоградщини» традиційно містить низку цікавих досліджень краєзнавців області. Зокрема, це...»

«УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ, НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ ТА РЕЛІГІЙ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ КИЇВСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДІТЕЙ Київській обласній бібліотеці для дітей 105 років! 1909-2014 Знайди свою річку Методико-практичні матеріали краєзнавчо-екологічного напряму Київ 2014 УДК 021.4:821.161.2 (072) ББК 78.39+83.3(4 УКР)я73 У 45 Знайди свою річку : метод.-практ. матеріали краєзн.-екол. напряму / Упр. культури, національностей та релігій Київ. облдержадмін., Київ. обл. б-ка для дітей ;...»

«Міністерство освіти і науки України Волинський державний університет імені Лесі Українки Філологічний факультет Кафедра української мови Т.Є. Масицька, О.Г. Межов МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ЗАВДАННЯ ДО КОМПЛЕКСНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ З КУРСУ „СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА: СИНТАКСИС” для студентів спеціальності 6.030500 „Українська мова і література” освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” Луцьк 2006 УДК ББК М Рекомендовано до друку кафедрою української мови (протокол № 5 від 26 жовтня...»

«Лідія МАЦЕВКО-БЕКЕРСЬКА © 2007 ДИСКУРС ЧИТАЧА ЯК СКЛАДОВА НАРАТИВНОЇ СТРУКТУРИ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ: ПЕРШЕ ПРОЧИТАННЯ ТЕКСТУ Важливим чинником літературного дискурсу, який змагається з автором (чи авторською інтенцією) за першість у процесі естетичної комунікації, є читач. Конкретно-біографічна особа, людина, котра гортає сторінки книги – це лише одна із численних модифікацій присутності адресата в просторі художнього твору. Сучасне літературознавство диференціює три найбільш виразні форми...»

«Дячок 0.0. Державне право зарубіж них країн — З а га льн а части н а Опорний конспект лекцій — hДніпропетровськ Державна митна служба України Академія митної служби України ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ Затверджено науково-методичною радою Академії митної служби України Протокол № 1 від 21.09.2004 р. Дніпропетровськ УДК 342 ББК 67.40 Д 99 ДУРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ Автор Дячок Олег Олександрович, кандидат...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ СХОДОЗНАВСТВА ІМ. А. КРИМСЬКОГО ХРАПУНОВ Микита Ігорович УДК 94.4 “0375/1100” (477.75) : 351/354 АДМІНІСТРАЦІЯ ВІЗАНТІЙСЬКОГО ХЕРСОНА (КІНЕЦЬ IV–XI СТ.) 07.00.02 – Всесвітня історія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Київ – 2009 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у відділі візантології Кримського відділення Інституту сходознавства ім. А.Кримського Національної академії наук України. Науковий керівник:...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА Кафедра історії держави, права та політико-правових вчень Матеріали самостійної роботи, список рекомендованої літератури та пробні тестові завдання з курсу «Римське приватне право» для студентів денної форми навчання магістри Розробник: доц. Федущак-Паславська Г.М. Львів 2012 САМОСТІЙНА РОБОТА № Кількість Назва теми з/п годин Денна I. II. Періодизації розвитку римського права, Джерела...»

«Український Католицький Університет Інститут релігії та суспільства ХV Всеукраїнська науково-практична конференція ЛЮДИНА В СИЛОВОМУ ПОЛІ ВЛАДИ ТА ІДЕОЛОГІЙ 27–28 квітня 2012 року Львів вул. Свєнціцького, 17 ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ 27 квітня (п’ятниця) Прибуття і реєстрація учасників 14:00 – 14:45 15:00 – 15:15 Відкриття конференції. Вітальне слово Мирослава Мариновича, президента Інституту релігії та суспільства УКУ 15:15 – 16:30 Перше пленарне засідання: єрм. Юстин Бойко (єромонах Студійського...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»