WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 6 |

«Відьмаченко А.П. Мороженко О.В. Фізичні характеристики поверхонь планет земного типу, карликових і малих планет та їхніх супутників за даними дистанційних досліджень // К.:, Видавництво ...»

-- [ Страница 1 ] --

Відьмаченко А.П. Мороженко О.В.

Фізичні характеристики поверхонь планет земного типу,

карликових і малих планет та їхніх супутників за даними дистанційних

досліджень // К.:, Видавництво «Профі». - 2014. 388 с.

Vidmachenko A. P., Morozhenko O. V.

The physical characteristics of surface Earth-like planets, dwarf planets and

small, and their companions, according to distance studies

УДК 523-52:53

ББК 22.6+22.3

В42

Рекомендовано до виданняВченою радою Національного університету біоресурсів і природокористування України (протокол № 11 від 20 червня 2013 р.)

Рецензенти:

академік НАН України, доктор фізико-математичних наук В.М. Шульга доктор фізико-математичних наук В.А. Захожай доктор білолгічних наук Ю.І. Посудін Розглянуто історію дослідження і космогонію тіл Сонячної системи, сучасний стан планетної космогонії, процес утворення планет і їхніх супутників, особливості внутрішньої будови планет земного типу і Місяця, магнітні поля планет земної групи, супутників і астероїдів; загальні питання формування дифузно-відбитого шершавими поверхнями випромінювання, умови освітлення, параметри поля відбитого випромінювання (фотометричні, поляризаційні та теплові властивості), радіолокаційні спостереження. Наведено основні результати дослідження Місяця, планет земного типу (Марса, Меркурія, Венери), карликових і малих планет (астероїдів).

Видання розраховане для викладачів вищих закладів освіти, студентів, аспірантів і фахівців, які спеціалізуються з фізичних методів дослідження, експериментальної фізики і фізики тіл Сонячної системи.

Розділ 2. Загальні питання формування дифузно відбитого шершавими поверхнями випромінювання Chapter 2. General questions forming diffusely reflected radiation rough surfaces © А.П. Відьмаченко, О.В. Мороженко, 2014 © Видавництво «Профі», 2014 © НУБІП України, 2014 Зміст монографії «Фізичні характеристики поверхонь планет земного типу, карликових і малих планет та їхніх супутників за даними дистанційних досліджень», Contents of the book "The physical characteristics of surface Earth-like planets, dwarf planets and small, and their companions, according to distance studies" Вступ, Introduction Розділ 1. Історія дослідження і космогонія тіл Сонячної системи Chapter 1. The history of research and cosmogony of the solar system

1.1. Походження назви планет земного типу

1.2. Космогонія Сонячної системи 1.2.1. Історія космогонії Сонячної системи 1.2.2. Сучасний стан планетної космогонії 1.2.3. Процес утворення планеті і їхніх супутників

1.3. Особливості внутрішньої будови планет земного типу й Місяця

1.4. Магнітне поле планет земної групи, супутників і астероїдів Розділ 2. Загальні питання формування дифузно-відбитого шершавими поверхнями випромінювання Chapter 2. General questions forming diffusely reflected radiation rough surfaces

2.1. Умови освітлення

2.2. Параметри поля відбитого випромінювання

2.3. Фотометричні властивості безатмосферних тіл

2.4. Поляризаційні властивості дифузно відбитого шершавими поверхнями випромінювання

2.5. Теплові і радіофізичні спостереження

2.6. Радіолокаційні спостереження

2.7. Методи визначення характеристик віддалених тіл Сонячної системи Розділ 3. Місяць Chapter 3. Moon

3.1. Загальні характеристики

3.2. Космічні польоти до Місяця

3.3. Поверхня Місяця

3.4. Фотометричні та спектральні властивості

3.5. Поляризаційні властивості

3.6. Мінералогічне картування поверхневого шару

3.7. Теплові властивості поверхні

3.8. Вода на Місяці

3.9. Змінні явища на Місяці

3.10. База на Місяці

3.11. Вплив Місяця на Землю Розділ 4. Марс Chapter 4. Mars

4.1. Можливий розвиток подій на Марсі

4.2. Космічні апарати досліджують Марс

4.3. Координати на Марсі та назви деталей поверхні

4.4. Макрорельєф поверхневого шару

4.5. Мікрорельєф і фізико-хімічні властивості поверхневого шару

4.6. Вода на Марсі

4.7. Проблеми життя на Марсі

4.8. Супутники Марса Фобос і Деймос Розділ 5. Меркурій Chapter 5. Mercury

5.1. Загальна характеристика

5.2. Спрямовані до Меркурія космічні апарати

5.3. Атмосфера планети

5.4. Фотометричні та поляризаційні властивості

5.5. Теплові властивості Меркурія

5.6. Водяний лід на Меркурії

5.7. Рельєф поверхні

5.8. Меркурій – як можливий колишній супутник Венери.

Розділ 6. Венера Chapter 6. Venus

6.1. Загальні характеристики

6.2. Космічні апарати вивчають Венеру

6.3. Назви на Венері

6.4. Оптичні та хімічні властивості поверхневого шару

6.5. Особливості рельєфу поверхні

6.6. Формування структури поверхні Розділ 7. Карликові і малі (астероїди) планети Chapter 7. Dwarf and small (asteroids) planets 7.1. Історична довідка щодо відкриття малих і карликових планет

7.2. Плутон

7.3. Церера

7.4. Тіла Поясу Койпера

7.5. Малі планети - астероїди 7.5.1. Подвійні і кратні астероїди 7.5.2. Спектральна класифікація астероїдів 7.5.3. Фазова залежність блиску 7.5.4. Фазова залежність ступеня поляризації 7.5.5. Спектрофотометрія та природа поверхневих шарів. Мінералогія астероїдів 7.5.6. Структура та оптична неоднорідність астероїдів Післямова, Epilogue

Список використаної літератури, References

Розділ 2. Загальні питання формування дифузно відбитого шершавими поверхнями випромінювання З а сучасними уявленнями, тіла Сонячної системи утворилися внаслідок стиснення окремих фрагментів єдиного газопилового шару протягом мільярдів років еволюціонували до сучасного стану. Зокрема, поверхневі шари безатмосферних планет та планет з малопотужними атмосферами (Земля, Марс, супутник Сатурна Титан) змінювалися в часі внаслідок вулканічних та тектонічних процесів, бомбардування меншими космічними тілами, під дією жорсткого сонячного випромінювання тощо.

Це призвело до утворення складного рельєфу (макрорельєфу), в тому числі кратерів різних розмірів, та мікронерівностей (мікрорельєфу) на деталях рельєфу. Поверхневі шари, яким притаманний мікрорельєф, називають шершавими (пористими, шпаристими). Крім того, під дією жорсткого сонячного випромінювання також змінюються оптичні властивості поверхневого шару, що підтверджується численними лабораторними дослідженнями (напр. [490, 500]). Так, в першій із цих робіт встановили, що при бомбардуванні - променями дозою приблизно 4106 рентген затверділого у вакуумі SiO2 його відбивна здатність зменшилась. У другій роботі наведено результати дослідження бомбардування порошку енстатитового ахондриту пучком протонів з енергією 60 кеВ при густині струму 210 -6 А/см2. Виявилося, що після восьмигодинного бомбардування, що відповідає опроміненню сонячними протонами упродовж 105 років фотометричні і поляризаційні властивості змінилися. Максимальне значення ступеня поляризації P max не лише збільшилось, але змінилась його спектральна залежність. Якщо для неопроміненого зразка значення Pmax не залежало від довжини хвилі, то для опроміненого воно зростало зі зменшенням довжини хвилі. Відбивна здатність зменшилась майже вдвічі.

Ступінь шершавості поверхневих шарів у першому наближені характеризується двома безрозмірними параметрами Мі:

–  –  –

Нерівності, які відповідають умові z1 1, характеризують так званий мікрорельєф, який відіграє домінуючу роль у формуванні поля дифузновідбитого випромінювання при довільних умовах освітлення і спостереження.

За умовами формування цього поля на мікрорельєфі розрізняють два граничні випадки. При z2 1 електромагнітні поля розсіяного різними частинками випромінювання перекриваються, тому за наявності різниці фаз між променями з’являється явище інтерференції. З цієї причини у строгій теорії взаємодії світла з таким середовищем слід враховувати фазові співвідношення між хвилями, розсіяними окремими частинками. При z 2 1 поля не перекриваються, тому навіть якщо розсіяні цими нерівностями хвилі мають різні фази, інтерференція світла не відбувається, що дає змогу оперувати лише інтенсивністю.

Нерівності, які відповідають умові z1 1, належать до так званого макрорельєфу (або мезорельєфу), окремі елементи якого також характеризуються власним мікрорельєфом. Для таких нерівностей оптичні властивості дифузно відбитого випромінювання мають дві складові: 1) фізичні процеси взаємодії електромагнітного поля з мікрорельєфом, який є домінуючим для всіх умов освітлення; 2) ефект зміни умов освітлення (як правило, тіньові ефекти) для макрорельєфу, прояв якого посилюється з наближенням до країв диска (особливо при великих значеннях фазового кута).


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


З виразів (2.1а, б), які містять відношення r/ та l/, випливає, що віднесення елемента рельєфу до мікро- або макрорельєфу також є відносним.

Якщо якийсь елемент рельєфу у видимому (тим більше в далекому ультрафіолетовому) діапазоні хвиль відповідає нерівності z 1 1, то в радіодіапазоні може мати місце нерівність z1 1, що слід мати на увазі не лише при аналізі спостережних даних в різній довжині хвиль, але й при порівнянні оцінок, наприклад міри пористості поверхневого шару.

Розсіюючі властивості частинок мікрорельєфу описуються відповідними матрицями розсіяння, елементи яких залежать від суто геометричних (розміри, форма, орієнтація тощо) характеристик та спектральних значень комплексного показника заломлення

–  –  –

де nr() – дійсна частина показника, ni() – уявна частина показника заломлення.

Очевидно, що при формуванні дифузно відбитого випромінювання шершавими поверхнями, окрім розсіяння і поглинання випромінювання мають місце явища інтерференції та дифракції світла, а також багаторазового розсіяння. Через це фотометричні та поляриметричні властивості дифузновідбитого випромінювання є не такими, як для ідеально гладких (дзеркальних) поверхонь. Перш ніж перейти до виявлення цих розбіжностей, нагадаємо властивості дзеркально відбитого (розсіяного) випромінювання.

Як відомо, світло являє собою електромагнітні хвилі, де коливання електричного та магнітного векторів відбуваються в перпендикулярних площинах, і які, в свою чергу, перпендикулярні площині поширення світла.

Загалом, така хвиля описується рівнянням кривої El Er EE 2 l r cos sin, (2.4) a a r l al a r яке є рівнянням конічного перетину та має форму еліпса, вписаного в прямокутник (рис. 2.1). Тут = 1 - 2, а 1 і 2 – початкові фази паралельної і перпендикулярної складових вектора; а l, а r – складові його амплітуди (індекси l та r позначають паралельну та перпендикулярну площини).

Світлову хвилю (2.4) називають еліптично поляризованою. Якщо

–  –  –

Якщо 0, хвилям приписують праву (додатну) колову поляризацію, а якщо 2 – ліву (від’ємну) колову поляризацію.

Рис. 2.1. Еліпс поляризації хвилі У загальному випадку осі еліпса не паралельні осям ох та оу, а між параметрами еліпса а, b та амплітудами світлової хвилі аl, ar існують співвідношення

–  –  –

Як видно, еліпс поляризації характеризується трьома незалежними величинами: амплітудами al, ar та різницею фаз, або величинами малої та великої півосей a, b і кута орієнтації еліпса. У 1852 р. К. Стокс запропонував описувати еліпс поляризації чотирма параметрами:

–  –  –

Кожна з індивідуальних світлових хвиль, інтенсивність яких описується виразом (2.14), є повністю поляризованою, але світловий пучок з повною хаотичною орієнтацією окремих складових буде мати нульові значення параметрів Стокса Q, U, V, тому він стає не поляризованим (натуральним). Для проміжного випадку неповної хаотичної орієнтації окремих складових вираз для інтенсивності матиме вигляд

I I0 (Q2 U2 V2)1/2, (2.16)

де I0 – частка неполяризованого світла. Подібна ситуація буде і в макромасштабах, прикладом чого може бути Сонце. Незважаючи на те, що випромінювання його лімбових точок є лінійно поляризованим, але завдяки тому, що положення площини поляризації прив’язані до радіус-векторів, то при практично сферичній формі (різниця екваторіального та полярного кутових радіусів 0,05 при середньому його значенні 961,2) та досить високому ступені оптичної однорідності диска – світло інтегрального диска Сонця є практично неполяризованим.

За значної несферичності небесного тіла або оптичної неоднорідності диска, яка виникає, наприклад, через явище затемнення в системах «зорязоря», або «зоря-планета», – оптична симетрія порушується. Через це випромінювання інтегрального диска зорі (системи) стане частково лінійно поляризованим; прикладом цього є затемнювано змінні зорі (рис. 2.2). В залежності від геометрії затемнення матиме місце не лише залежність ступеня поляризації від фази затемнення, але й від орієнтації площини поляризації.

Цей ефект використовують для пошуку і дослідження планет навколо зір.

Рис. 2.2. Спостережувані (точки) і розраховані (лінія) зміни положення площини поляризації () і ступеня поляризації (Р) подвійної зорі Вольфа-Райє EZ Canis Major в залежності від фази затемнення (Т/Т o). Вертикальними барами показані похибки вимірювання [509] На практиці зазвичай користуються не параметрами Стокса, а величинами лінійної поляризації Р та колової V, а також положенням площини лінійної поляризації, які з параметрами Стокса зв’язані такими співвідношеннями:

для лінійної поляризації

–  –  –

(якщо це відношення помножити на 100, одержимо ступінь поляризації у відсотках, а якщо на 1000 – у промілях).

Для положення площини лінійної поляризації

–  –  –

З наведеного випливає, що лінійна поляризація не залежить від орієнтації системи координат, а зміну останньої відслідковує положення площини поляризації. Нормовані на інтенсивність параметри Q, U та параметри Р, зв’язані між собою виразами

–  –  –

В роботах з дослідження поляризаційних властивостей тіл Сонячної системи зазвичай використовуються поняття додатної та від’ємної лінійної поляризації. Додатна поляризація стосується променя для якого = 90 (Q = Pcos2 = -P), а від’ємна – = 0о або 180о (Q = Pcos2 = P);

–  –  –

В усіх інших випадках слід користуватися параметрами Стокса Q, U або P,. Будь-який акт взаємодії світла з речовиною зумовлює зміну параметрів Стокса. Найпростішою є взаємодія випромінювання з ідеально гладкими поверхнями, коли інтенсивності відбитого та заломленого променів описуються формулами Френеля.



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 6 |
Похожие работы:

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК З КУРСУ “Сучасна радіофізика” Частина 1 “Прямі задачі сучасної радіофізики” Київ 2011 УДК 621.391 Рецензент д.ф.-м.н., проф. Обуховський В.В. Голобородько А. О., Курашов В.Н. Конспект лекцій з курсу “Сучасна радіофізика” Частина 1 “Прямі задачі сучасної радіофізики”. Розглянуті різні системи представлення і опису сигналів, а також характеристики систем їх обробки. Показані оптимальні методи представлення детермінованих...»

«ДЕРЖАВНА САНІТАРНО – ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СЛУЖБА УКРАЇНИ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ щодо застосування засобу «Антихлор» з метою дезінфекції, передстерилізаційного очищення та стерилізації виробів медичного призначення Київ2013 р. Організація – розробник: ДУ « Інститут медицини праці НАМН України». Методичні вказівки призначені для закладів охорони здоровя та інших організацій, які виконують роботи з проведення дезінфекції. Місцевим органам охорони здоровя дозволяється тиражування цих методичних вказівок в...»

«Друковані праці Львівської політехніки за 2010 рік. Додаток Тимченко Олександр Володимирович Інтернет-технології передавання мовних сигналів : навч. посіб. [для студ. магістер. підготов.] : до 80-річчя Укр. акад. друкарства / Б. В. Дурняк, О. В. Тимченко, Р. С. Колодій, В. І. Сабат. – Л. : [Вид-во УАД], 2010. – 255 с. – Бібліогр.: с. 249–254 (77 назв). Тиханський Михайло Васильович The effect of the duration of operational current impulses on the speed and stability of Josephson cryotrons / M....»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА О.В. Авраменко, Л.І. Лутченко, В.В. Ретунська, Р.Я. Ріжняк, С.О. Шлянчак Інноваційні та сучасні педагогічні технології навчання математики Кіровоград – 2009 УДК 51(07) ББК ISBN О.В. Авраменко, Л.І. Лутченко, В.В. Ретунська, Р.Я. Ріжняк, С.О. Шлянчак Інноваційні та сучасні педагогічні технології навчання математики: Посібник для спецкурсу. – Кіровоград: КДПУ, 2009. – 200 с. Робота...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЗАТВЕРДЖУЮ Ректор С.В. Іванов (підпис) «_» 2014 р. ОСНОВИ СЕНСОРНОГО АНАЛІЗУ ПРОДУКТІВ ГАЛУЗІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни та виконання контрольної роботи для студентів напряму підготовки 6.051701 «Харчові технології та інженерія» заочної форми навчання СХВАЛЕНО Всі цитати, цифровий та на засіданні кафедри фактичний матеріал, бібліографічні технології мяса і мясних відомості перевірені. Написання...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ CУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ На правах рукопису Дехтярук Леонід Васильович УДК 539.292 ЕЛЕКТРОННІ ТРАНСПОРТНІ ЕФЕКТИ У БАГАТОШАРОВИХ ПЛІВКОВИХ СИСТЕМАХ 01.04.07 – фізика твердого тіла Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук Науковий консультант: Проценко Іван Юхимович Заслужений діяч науки і техніки України, доктор фізико математичних наук, професор Суми – 2008 ЗМІСТ СТР СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ СКОРОЧЕНЬ ВСТУП РОЗДІЛ 1...»

«УДК 54+53(477)«20» КУЙБІДА Віктор Віталійович, д-р іст. наук., доцент каф. біології, директор Ін-ту фізичного виховання та природознавства ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т ім. Г. Сковороди» (м. Переяслав-Хмельницький) ХІМІЯ І ФІЗИКА ТА ЇХ ТЕРМІНОЛОГІЇ (СУЧАСНИЙ ЕТАП) Розвиток суспільства, науково-технічне зростання, посилення міжнародної співпраці, обмін інформацією у фізичній та хімічній галузях не можуть обійтися без термінологічної уніфікації і взаємопроникнення назв та понять у...»

«МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ із застосування засобу «Біо Хлор –Т» з метою дезінфекції І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Повна назва засобу дезінфекційний засіб «Біо Хлор –Т».1.2. Фірма виробник – ТОВ «Альянс Групп»1.3. Дезинфікуючий засіб «Біо Хлор-Т», містить в якості діючої речовини дихлорізоціанурат натрію. (Na-соль ДХЦК), 65,5 %, з миючим ефектом.адипіновакислота 10% бікарбонат натрію – 20%, сульфат натрію 4,5%. Термін придатності засобу в нерозкритій упаковці виробника 5 років. Термін придатності робочих...»

«МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ із застосування засобу Біохлор з метою дезінфекції 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Повна назва засобу – дезінфекційний засіб Біохлор.1.2. Фірма виробник – ТОВ Альянс групп (Україна).1.3. Склад засобу, вміст діючих та допоміжних речовин: гіпохлорит натрію (діюча речовина), а також допоміжні речовини (ПАР, антикорозійні, стабілізуючі добавки, ароматизатор). Початковий вміст активного хлору у концентраті засобу 5,0 % – 9,0 %. 1.4. Форма випуску і фізико-хімічні властивості засобу....»

«ISSN 20786425. Вісник Львівського університету. Серія геологічна. 2012. Випуск 26. С. 18–36  Visnyk of the Lviv University. Series Geology. 2012. Issue 26. Р. 18–36   УДК 55 ІСТОРІЯ ТЕРМОБАРОГЕОХІМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НА ГЕОЛОГІЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТІ: ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ І ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНІ НАСЛІДКИ М. Павлунь© Львівський національний університет імені Івана Франка, геологічний факультет, кафедра геології корисних копалин, вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна, e-mail: zaggeol@franko.lviv.ua...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»