WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 33 | 34 || 36 | 37 |   ...   | 54 |

«ЕВРИКА – ХІІІ ЗБІРНИК СТУДЕНТСЬКИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ Івано-Франківськ Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника ББК 70.516 М34 Рекомендовано до друку вченою радою ...»

-- [ Страница 35 ] --

Наречений випускає коротку сорочку поверх білих (або червоних) вишитих по низу і бокових швах штанів. Підперізується молодий теж крайкою або “бакунтовим пасом”. Це – шкіряний пояс шириною 10 см, оздоблений писаними металевими “бобриками” і капслями із сплаву міді та срібла. Такі паси раніше носили багаті гуцули. Тепер їх ніхто не робить. Це дуже рідкісна річ. Купити їх зараз практично неможливо, хіба пощастить отримати в спадок.

Поверх сорочки молодий і молода одягають шкіряні капсльовані кептарі, декоровані коричневим і зеленим сап’яном, китичками і шнуром з волічки, густо набивані капслями, обшиті сірим смушком. Кожна княгиня повинна мати свій кептар. Їх у Космачі дотепер роблять ще такі майстри, як: Клапцуняк Явдокія, Поляк Юрій та Поляк Марія.

Взуваються наречені в морщені, оздоблені тисненням шкіряні постоли.

Жіноче взуття багато декорується ще й лелітками та намистинами. Сучасні капчури, які взувають до постолів, в’яжуть з оранжево-червоних синтетичних ниток й оздоблюють вгорі орнаментом, схожим на вишивку в сорочках.

Обов’язковим компонентом весільного костюма с. Космач є ґуґля – прямоспинний плащ-накидка з білого сукна.

Доповнюють костюми молодих сирні калачики, які наречені прив’язують одне одному “на багатство” червоною стрічкою до зап’ястя правої руки.

Під час вінчання священик одягає молодій на голову рантух – білу шовкову тканину, вишиту маленькими блискучими прикрасами й бісером.

Вранці після весілля молоду “завивають” і вона вважається молодицею.

Традиційний головний убір заміжньої жінки – перемітка вийшов з ужитку ще в середині ХХ ст. Елементом обряду “завивання” є заплітання молодої молодим у присутності “завивачок” – гостей молодої. У коси дружини він кладе гроші і білу вовну (щоб пізньої старості діждалася), потім завиває її червоною хуткою.

Порівнюючи речі з “бабусиних скринь” та сучасне гуцульське весільне вбрання, відмічаємо найперше зміну матеріалів: вовняні нитки часто замінюються синтетичними, більш яскравими. У конструкціях весільних сорочок та поясного чоловічого вбрання іноді використовуються сучасні елементи крою.

Проте комплекс космацького весільного вбрання зберіг ще багато архаїчних рис: традиційну ансамблевість гуцульського одягу, декоративність і стилістику вишивок.

Щороку в Космачі гуляють вісім-десять весіль за автентичними звичаями.

Є, звичайно, і сучасні, але дедалі більше молодь хоче вінчатися саме за давнім звичаєм. Недаремно Космач називають столицею Гуцульщини, її серцем. Сьогодні – це заповідник, в якому зберігаються народні традиції, самобутнє гуцульське мистецтво, зокрема і неповторне весільне вбрання.

1. Кайндль Р. Ф. Гуцули: їх життя, звичаї та народні перекази / Раймунд Фрідріх Кайндль. – Чернівці : Молодий буковинець, 2000. – 208 с.

2. Шухевич В. Гуцульщина / В. Шухевич ; перед. слово Д. Ватаманюка ; вст. стаття П. Арсенича. – Львів : Гуцульщина, 1997. – 352 с.

3. Маслова Г. С. Народная одежда в восточнославянских традиционных обычаях и обрядах XIX – начала XX вв. / Маслова Г. С. – М., 1984. – 215 с. : іл.

4. Борисенко В. К. Весільні звичаї та обряди на Україні / Борисенко Валентина. – К., 1988. – 189 с.

5. Матейко К. І. Український народний одяг / К. І. Матейко. – К. : Наукова думка, 1977. – 209 с.

6. Pol W. Obrazy z ycia i natury / Pol Wincent. – Krakw, 1869. – 326 s.

–  –  –

Музичне виконавство відіграє визначальну роль у популяризації класичної музики, її розповсюдженні серед різноманітних соціальних та вікових груп слухачів. Плідність естетичного спілкування публіки з музичним твором, глибина її сприйняття багато в чому залежить від особистості музиканта-виконавця, його талановитості, артистичної спрямованості на слухацьке розуміння. Завдяки цьому музикант здійснює свою головну, за словами Б.Яворського, функцію – об’єднання людей.

Отже, питання психології виконавської особистості є актуальним для сучасної музичної науки, націленої, зокрема, на вивчення типологічних рис у характері митця, здатних посилювати зворотну реакцію слухачів та породжувати в них потребу спілкування з музикою. Інтерес музикознавців до цієї проблеми позначився на спробах побудови виконавських типологій, запропонованих К.Мартінсеном (класичний, романтичний, експресіоністичний типи), Е.Фішером (атлетичний, астенічний, пікнічний типи), О.Катрич (аполонічний та діонісійський типи музичного мислення), Л.Опарик (екстравертний та інтровертний типи виконавського висловлювання).

З огляду на названі типології видається перспективною спроба осмислення особистості музиканта-виконавця крізь призму психосоціотипів, розроблених у соціоніці. Соціоніка – це наука, що вивчає процес інформаційного обміну між людиною та середовищем залежно від рівня розвитку таких психічних функцій, як емоції, відчуття, інтуїція, мислення та домінування певного типу установки – екстраверсії та інтроверсії. В основі виділення соціонічних типів лежить типологія особистості, розроблена К.Юнгом. Соціоніка поділяє людей на 16 типів, групуючи їх по 4 квадри та асоціюючи кожен тип з відомою історичною особою.

До І-ї квадри належать люди, що цінують інновації, вміння мислити творчо, засуджують стереотипні погляди, сповідують пошук істини, естетики та комфорту високого рівня. Сюди входять: інтуїтивно-логічний екстраверт (Дон Кіхот), сенсорно-етичний інтроверт (О.Дюма), етико-сенсорний екстраверт (В.Гюго), логіко-інтуїтивний інтроверт (М.Робесп’єр).

Серед відомих музикантів-виконавців представником цієї квадри можна назвати легендарного піаніста В.Горовиця (етико-сенсорний екстраверт), котрий вражав слухачів не тільки феноменальною технікою, але й глибиною почуттів та несподіваністю інтерпретаторських рішень. Своїм учням Горовиць радив “краще робити свої помилки, ніж копіювати помилки інших”.

До ІІ-ї квадри входять люди, що цінують волю і розум, силу, що не допускає слабкості та не звертає увагу на біль, і відповідальність, оспівують хоробрих та романтику боротьби. Сюди входять: сенсорно-логічний екстраверт (Г.Жуков), інтуїтивно-етичний інтроверт (С.Єсенін), етико-інтуїтивний екстраверт (Гамлет), логіко-сенсорний інтроверт (М.Горький).

Яскравим представником цієї групи був В.Софроницький (інтуїтивноетичний інтроверт), котрий, згадуючи свої концертні виступи сорокових воєнних років у морозяних залах, писав: “Потрібна була музика великих почуттів, музика героїчна, що кликала до боротьби”. Проте “підхід” до виконавського втілення героїки був у музиканта доволі своєрідним. Ось його слова: “Чим емоційніше ви будете грати, тим краще, але ця емоційність має бути захована, як у панцирі. Коли тепер я вихожу на естраду, на мені під фраком “сім панцирів”, і, незважаючи на це, я відчуваю себе голим. Значить, потрібно чотирнадцять панцирів”.

До ІІІ-ї крадри входять люди, що вміють негайно реалізовувати задумане, не люблять гучних гасел та патетики, про почуття прагнуть не говорити, а перевірити у стосунках. Сюди входять: логіко-інтуїтивний екстраверт (Д.Лондон), етико-сенсорний інтроверт (Т.Драйзер), сенсорно-етичний інтроверт (Б.Наполеон), інтуїтивно-логічний інтроверт (О.Бальзак).

Про близькість до цієї групи Ф.Шопена-піаніста (етико-сенсорний інтроверт) свідчить його виконавський стиль самоспілкування за інструментом. “Мене пригнічує дихання мас, – зізнався якось Шопен своєму другу Ф.Лісту, – паралізують допитливі погляди, чужі мені обличчя. Ти зовсім інша справа: ти створений для цього, адже, якщо і не зворушиш публіку, то у тебе завжди знайдеться, чим її вдарити по голові”.

До ІV-ї квадри входять люди відкриті, доброзичливі, товариські, що мріють про мир і спокій на землі та спрямовані на вічні цінності, сповідуючи конкретний гуманізм. Сюди входять: логіко-сенсорний екстраверт (Штірліц)), етико-інтуїтивний інтроверт (Ф.Достоєвський), інтуїтивно-етичний екстраверт (Т.Гекслі), сенсорно-логічний інтроверт (Ж.Габен).

Перелічені якості влучно характеризують виконавську особистість Г.Гінзбурга (логіко-сенсорний екстраверт), котрий писав: “Метою всього мого життя було зробити твори великих майстрів музики доступними та зрозумілими найширшим колам слухачів. Є хороші аудиторії. Такі, що коли ви йдете до них з відкритою душею, то знайдете в них розуміння, вони вас оцінять. Справжній виконавець тільки той, хто грає для слухачів. А якщо він грає для себе – він не виконавець”.

Соціонічний підхід у вивченні типологічних проявів музично-виконавських особистостей сприятиме подальшому дослідженню різноманітних стилів виконавського спілкування з широкою слухацькою аудиторією, здатних викликати такі психодинамічні події в сприйнятті публіки, котрі можуть набувати універсального, трансіндивідуального значення.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


1. Григорьев Л. Современные пианисты / Л. Григорьев, Я. Платек. – [2-е изд.]. – М. : Сов.

композитор, 1990. – 416 с.

2. Шопен Ф. Письма : [в 2 т.] / Фридерик Шопен. – М. : Музыка, 1976. – Т. 1. – 527 с.

3. Юнг К. Г. Психология бессознательного / Карл Густав Юнг ; пер. с нем. – М. : Канон+, 2003. – 400 с.

–  –  –

Сучасна музика для баяна стала явищем світової музичної культури. Вагома її частина належить творчості українських композиторів. Найсучасніші композиторські техніки та засоби виразності, новітні знахідки в аспектах тембрального синтезу, поліфонії та поліпластовості, а також найрізноманітніші стилістичні напрями яскраво представлені в композиторській творчості для баяна українських авторів останніх десятиліть.

Симфонічне трактування баяна ґрунтується на двох засобах: способі альфреско і способі колористичного збагачення звуку. Ці засоби є взаємопов’язаними.

Спосіб “альфреско”. Метод “альфреско” (повнозвуччя) веде до посилення колориту, до барвистого збагачення звучання інструмента. Метод характеризуться ущільненням фактури у творах, поліфонізаціїєю, використанням різноманітних підголосків.

Завдяки конструктивним особливостям баяну оркестрова фактура може бути яскраво відтворена оригінальними інструментальними засобами. Для цього композитори використовують масивні акордові послідовності в широкому розташуванні, октавні ходи, різного виду тремоло, рикошети, кластери, глісандо, педальній ефект.

Спосіб колористичного збагачення ґрунтується на широкому використанні штучнотембрових регістрів інструмента та філіруванні звуку, різноманітних тембральних ефектах. Композитори часто застосовують низькі регістри для відтворення масивних звучань у контексті відображення відповідної образності, різноманітні регістрові стрибки, трелі, арфоподібні пасажі, переклички між правим та лівим мануалами інструмента.

Оркестрове трактування баяна ми зустрічаємо у творчості таких українських композиторів як В.Підгорний, В.Зубицький, В.Власов, В.Рунчак, А.Білошицький та ін.

Яскраво розкриває музично-виражальні оркестрові особливості інструмента В.Підгорний. Його твори виділяються інтелектуальністю музичної мови.

Симфонізація втілюється шляхом активного й напруженого драматичного розвитку, насичення музичної тканини контрапунктуючими лініями, голосоведення яких нагадує оркестрове, застосуванням акордів у широкому розташуванні, тембрально-оркестрової різноманітності, що відтворюється баянними засобами (слід зауважити, що фактично всі баянні твори В.Підгорного оркестровані для народного чи симфонічного оркестру). Використовуються контрастно-фактурні побудови – мелодія на фоні тремолюючої фігурації, поліфонізація матеріалу;

широко застосовуються п’ятизвучні акорди, що призводить до значного ускладнення партії правої руки.

Оркестрова трактовка інструмента яскраво виявляється в баянній літературі 70–80-х років у жанрі сюїти. Такі твори, як сюїта В.Власова (Сюїта-симфонія), сюїта №2 “Карпатська” В.Зубицького, сюїти А.Білошицького віддзеркалюють тенденцію до трансформації жанру, новими рисами якого стають: більш виражена драматургічна цільність усього циклу; безпосередній зв’язок частин;

наявність наскрізного розвитку музичного матеріалу; мінімалізація кількості частин; тяжіння до сонатно-симфонічних принципів розгортання матеріалу та формопобудови; розширення образної сфери та тематики творів.

Так сюїта №2 “Карпатська” В.Зубицького відображає специфіку авторського відчуття музичного фольклору Карпатського регіону України. Перш за все, це виявляється в ладо-інтонаційній організації, а також у залученні інших характерних засобів виразності (гармонії, метро-ритміки, фактури, тембровосонорних співставлень).

Елементи оркестровості у творі яскраво представлені за рахунок різних імітацій та стилізацій. Спостерігаємо імітації звучання дзвонів, трембіт, сопілок, цимбалів, ліри, народних ударних інструментів, майстерно реалізованих засобами багатотембрового готово-виборного баяна.

Яскраві приклади відображення оркестровості інструмента знаходимо у творчості В.Рунчака, а зокрема в його циклі “Портрети композиторів”. Так, у п’єсі “Російська”, що присвячена Ігорю Стравінському, композитор досягає майже оркестрового звучання, повною мірою використовуючи тембро-регістровий і поліфонічний потенціал правої клавіатури та виконавські можливості готової й виборної систем лівої клавіатури баяна як окремо, так і в поєднанні.

Симфонічність звучання у творі яскраво втілюється за рахунок акордовонтервальних фігурацій, октавних проведень, поліплановості фактури та широкого діапазону, ставить вимогу до трьох нотних станів, відповідно до гри одночасно на всіх трьох мануалах інструмента. Такий принцип фактурно-технічного втілення характерний для баянних композицій останніх десятиліть.

1. Князєв В. Ф. Теоретичні основи виконавської підготовки баяніста-акордеоніста / Владислав Князєв. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2011. – 211 с.

2. Сташевський А. Я. Музика про життя… аналітичні есе баянної творчості : Монографічне дослідження / Андрій Сташевський. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2004. – 199 с.

3. Сташевський А. Я. Володимир Рунчак. Сюїта №1 для баяна “Портрети композиторів” / А. Я. Сташевський // Музичне виконавство. Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. – К., 2003. – Вип. 26. – С. 185–193.

<

–  –  –

Видатною співачкою та педагогом Прикарпаття була Б.А.Антоневич, яка продовжувала школу вокалу незабутньої С.Крушельницької. Саме вона відкрила шлях до професійної сцени багатьом своїм учням.

Народилася майбутня співачка 16 серпня 1926 року в інтелігентній сім’ї.

Батько Андрій Антоневич був директором театральної трупи ім. І.Тобілевича, а після його смерті талант Божени дбайливо опікував знаний у Галичині меценат театру, банкір Кость-Станіславський Прус-Вишневський. Дитячі роки минули в Станіславові. Та в жовтні 1939 р. Кость Вишневський був репресований і висланий до Сибіру.



Pages:     | 1 |   ...   | 33 | 34 || 36 | 37 |   ...   | 54 |
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО НАУКОВИЙ ВІСНИК МИКОЛАЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК НИКОЛАЕВСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО УНИВЕРСИТЕТА имени В.А.СУХОМЛИНСКОГО SCIENTIFIC BULLETIN OF V.O. SUCHOMLYNSKY MYKOLAIV STATE UNIVERSITY WISSENSCHAFTSBLATT DER W.O. SUCHOMLINSKIJ STAATSUNIVERSITT MYKOLAIV Випуск 4.7 СЕРІЯ «ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ» Миколаїв МДУ ім. В. О. Сухомлинського УДК 81+82...»

«Програма III Міжнародної науково-практичної конференції Світоглядні основи та наукові докази Розумного Задуму в ґенезі життя та Всесвіту.Організатори : Національний університет «Острозька Академія» • Інститут ґенези життя та Всесвіту • Християнський науково-апологетичний центр • Міжнародний центр християнського лідерства • Всеукраїнська громадська асоціація «Поклик» • Міжнародній благодійний фонд «Варнава» • Університет Ріджент (США) • Християнський інститут психології (ПАР) • 19 – 21 травня...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ «Київський політехнічний інститут» ОБРОБКА ПОВЕРХОНЬ З ПОКРИТТЯМ Методичні вказівки до виконання практичних робіт для студентів за напрямом підготовки 6.050504 «Зварювання» Затверджено Вченою радою ЗФ, НТУУ «КПІ» Київ Обробка поверхонь з покриттям: Методичні вказівки до виконання практичних робіт для студентів за напрямом підготовки 6.05050 «Зварювання»/ Укладачі: В. І. Копилов, А.В. Чорний, Київ: 2013. – 56 с. Гриф...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет “Львівська політехніка” ХАВАР ЮЛІЯ СТЕПАНІВНА УДК 332.33:528.44:630.63 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ КАДАСТРУ ЗЕМЕЛЬ ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ 05.24.04 – кадастр і моніторинг земель Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Львів – 2012 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Протягом значного періоду землі лісогосподарського призначення України...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ФІЗИКИ КОНДЕНСОВАНИХ СИСТЕМ На правах рукопису ДРУЧОК Максим Юрійович УДК 532.74; 544.354; 544.355-128 СТАТИСТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЕФЕКТІВ ІОННОЇ АСОЦІАЦІЇ ТА КАТІОННОГО ГІДРОЛІЗУ В КОЛОЇДНО-ЕЛЕКТРОЛІТИЧНИХ РОЗЧИНАХ 01.04.24 – фізика колоїдних систем АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук Львів – 2006 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано в Інституті фізики конденсованих систем Національної академії наук...»

«Андрій Білик БІБЛІЙНІ ЖІНКИ В КНИГАХ ПРОРОКА САМУЇЛА ТЕРНОПІЛЬ НАВЧАЛЬНА КНИГА — БОГДАН УДК 82-97 ББК 86(4Укр) Б 61 Рецензія і богословська експертиза М.А. Жукалюка Рецензенти: † Іоасаф Васильків — Митрополит Івано-Франківський Від автора і Галицький УПЦ КП; † Андрій Абрамчук — Митрополит Галицький УАПЦ; Дорогий читачу, ти щойно відкрив нову книгу, яка є продовженням досліджень про життя й служіння біблійних жінок. В. І. Корчук — пастор, ректор Духовної семінарії Церкви АСД в Україні, Відомо,...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя Лісова Т.В. Моделі та методи сучасної теорії тестів Навчально-методичний посібник This project has been funded with support from the European Commission. This publication reflects the views only of the author, and the Commission cannot be held responsible for any use which may be made of the information contained therein. УДК 371 ББК 74.04(4Укр)я73 Роботу виконано в рамках міжнародного...»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ГЕОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Омельченко Алла Миколаївна УДК 55(477)+551.22+552.3 ГЕОЛОГІЧНА ПОЗИЦІЯ ТА ФОРМАЦІЙНА ПРИНАЛЕЖНІСТЬ СУБЛУЖНИХ БАЗИТОВИХ ДАЙКОВИХ КОМПЛЕКСІВ СХІДНОЇ ЧАСТИНИ ВОЛИНСЬКОГО МЕГАБЛОКУ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА Спеціальність 04.00.01 – загальна та регіональна геологія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук Київ – 2011 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі мінералогії, геохімії та...»

«Ступінь обґрунтованості наукових положень‚ висновків та рекомендацій. В основу дослідження закладено принцип математичного моделювання удосконаленої розрахункової схеми суднового дизельструктурної) редукторного машинного агрегату у вигляді дискретно-континуальної системи та описаної системою звичайних і хвильового диференціальних рівнянь, отриманих за рівняннями Лагранжа ІІ-го роду. Для розрахунку несучої здатності упорного підшипника ковзання, попередньо запропонована спрощена дискретна модель...»

«Виступи учасників конференції Про роль кафедри “Технології цукру та підготовки води” у забезпеченні кадрами підприємств цукрової галузі та перспективні напрямки наукової діяльності Грабовська Олена В’ячеславівна завідувач кафедри технології цукру та підготовки води НУХТ, д.т.н., професор Національний університет харчових технологій єдиний вищий навчальний заклад в Україні, який готує фахівців для цукрової та крохмале-патокової промисловості. За понад 120 років свого існування кафедра технології...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»