WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 54 |

«ЕВРИКА – ХІІІ ЗБІРНИК СТУДЕНТСЬКИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ Івано-Франківськ Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника ББК 70.516 М34 Рекомендовано до друку вченою радою ...»

-- [ Страница 1 ] --

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

ДВНЗ “Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника”

ЕВРИКА – ХІІІ

ЗБІРНИК СТУДЕНТСЬКИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ

Івано-Франківськ

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

ББК 70.516

М34

Рекомендовано до друку вченою радою Прикарпатського

національного університету імені Василя Стефаника.

Редакційна рада: Остафійчук Б.К. – голова, доктор фізико-математичних

наук, професор; Васильєва В.А. – доктор юридичних наук, професор;

Билиця Я.Т. – кандидат філологічних наук, доцент; Возняк С.М. – доктор філософських наук, професор; Ґрещук В.В. – доктор філологічних наук, професор;

Кугутяк М.В. – доктор історичних наук, професор; Кульчицька О.О. – кандидат філологічних наук, доцент; Москалець В.П. – доктор психологічних наук, професор; Завгородня Т.К. – доктор педагогічних наук, професор; Толошняк Н.А. – кандидат мистецтвознавства, доцент; Ткачук І.Г. – доктор економічних наук, професор; Фреїк Д.М. – доктор хімічних наук, професор; Шийчук О.В. – доктор хімічних наук, професор; Таран І.М. – кандидат педагогічних наук, доцент;

Мицкан Б.М. – доктор біологічних наук, професор.

Адреса редакційної ради:

76025, Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 57, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника.

Тел. 59-60-5

Еврика – ХІІІ : збірник студентських наукових праць. – Івано-Франківськ :

Видавництво Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, М34 2012. – 300 с.

У збірнику висвітлені результати студентських наукових досліджень із проблем математики, фізики, хімії, біології, екології, економіки, історії, філософії, політології, релігієзнавства, культурології, філології, педагогіки, мистецтвознавства, туризму, фізичного виховання і спорту.

Дослідження виконані в наукових лабораторіях та на кафедрах університету.

ББК 70.516 © Видавництво Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2012 ГУМАНІТАРНІ НАУКИ ФІЛОСОФІЯ, ПСИХОЛОГІЯ, РЕЛІГІЄЗНАВСТВО

ГАЛИЦЬКИЙ ДОСВІД УКРАЇНСЬКОГО ІКОНОПИСУ

КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ:

РЕЛІГІЄЗНАВЧО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ Руско Надія, V курс, філософський факультет.

Науковий керівник – Филипович Л.О., доктор філософських наук, професор.

Кінець другого тисячоліття ознаменувався в Україні ростом національного самопізнання. Осмислення традиційних цінностей, культури, рідної історії стало невід’ємною частиною духовної сфери сучасного українського мислення.

У зв’язку з утратою багатьох етичних, естетичних, релігійних, екзистенціальних орієнтирів виникла необхідність реконструкції, повернення національних стилів мислення, у яких би була зосереджена давня велика українська культура й державність.

Українська й галицька ікона показує нам високі зразки ставлення людини не тільки до Бога, але й історії, культури, до світу всередині себе і навколо нас.

Галицькі ікони приваблюють тим, що майстри вкладали в них душу, створювали образи зі щирістю віри, з простотою й суворою духовністю. Ці ікони писалися з молитовним серцем, устремлінням до Бога. Майстри поєднували іконографічні канони з народними традиціями так, щоб якомога виразніше передати іконописний образ.

Галицька ікона вирізняється багатим образним змістом, своєрідністю втілених у ній естетичних поглядів. А, крім того, вона, і це дуже важливо, відображає національну свідомість народу. Ікони того часу занурювалися в глибину минулого української культури й надавали іконі українсько-візантійського характеру. Майстри сміливо вводять національні елементи в ікону, наприклад, одягають Маріїного батька Якима в український святковий одяг, а подругу Марії – у криноліни й віночки; старших жінок – в одяг, який носили заможні люди в українських містах XІХ століття. Як замовники, так й ікономалярі добре знали теологію ікони. І якщо вони одягли святих не в мученицькі окривавлені лахміття, а в істинно царственні шати, які тільки могла намалювати їхня людська уява, то це не для того, щоб показати через ікони розкішне світське життя панської гетьманщини чи інших реальних прототипів (це вони могли б зробити в будь-якій світській картині), а щоб виразити есхатологічне бачення раю [6, с.42].

Спроби нового трактування релігійних сюжетів були у творчості М.

Сосенка та К.Устияновича. Іконописці створили наприкінці XIX століття фактично новий вид сакрального малярства в греко-католицьких церквах Галичини – іконо-картину. Вони використовували освячені віками суто іконні образи й сюжети, але уводили їх у конкретну історичну епоху, коли жили біблійні персонажі або коли відбувалися вікопомні події. У зв’язку із цим в іконо-картинах зросла роль довкілля, особливо пейзажу та зображення інтер’єру. Образ набував більшої ілюстративності, приковував увагу віруючих численними історичними деталями, які, проте, не відвертали уваги від іконного, містичного характеру самого образу чи події. І ще одна характерна риса цих іконо-картин: прагнення мистців актуалізувати образ, наблизити його до умов України [4, с.115].

Народні іконописці використовували переважно яскраві фарби. Вони не розмірковували над символізмом окремих кольорів, а користувалися тими фарбами, які мали. Треба зазначити, що галицькі ікони писалися під впливом емоцій, тоді як на професійних іконах лики святих були умиротвореними. Наприклад, для селян Богородиця або Христос ставали майже членами родини, не були недосяжними й караючими [3, с.46].

Тенденції розвитку галицької ікони вивчав відомий мистецтвознавць Василь Откович. Зокрема, він зазначав, що українське мистецтво XІХ–XХ століття розвивалося в безпосередньому зв’язку з умовами життя народу, його боротьбою за соціальне й національне визволення [5, с.57].

На початку XX століття майстри намагалися більш реалістично трактувати образи, тяжіючи до насиченішого яскравого колориту й повітряної перспективи. Вплив народної картини, а подекуди й творів професійного малярства на галицьку ікону відчувався дедалі більше, тоді як релігійна тематика відходила на другий план. Натомість значним попитом почали користуватися релігійнопобутові сюжети. У народній іконі малярі перестали вживати традиційні іконографічні схеми зі стриманою тональністю та площинним трактуванням зображень. Ікона дедалі більше почала нагадувати народну картину [1, с.24].

Галицькі іконописці прикрашали ікони українськими орнаментами, святих зображали в українських вишиванках, Богородицю малювали в намисті, Варвару – у короні з атласними стрічками й квітами, Юрія Змієборця – пов’язаного поверх античних лат козацьким поясом (намисто й стрічки в народній свідомості – уособлення жіночої краси, пояс – мужності). Такі деталі в іконографії галицьких ікон мали подвійну семантичну особливість: вони наближали іконний образ до пересічного українця [2, с.265].

У галицьких іконах, на відміну від російських, не побачиш суворих облич, навпаки, святі лагідні й відкриті для діалогу. Не відчувається прірви між земним і небесним, і це дає відчуття, що кожна людина має надію на спасіння [7, с.85].

У цілому ікони Галичини кінця ХІХ – початку ХХ століття засвідчують нам наявність високого національного патріотизму, згуртованість іконописців навколо визвольних ідей нації. Вони засвідчують присутність нездоланного національного духу в нашому народі, який у всі часи своєї тяжкої багатовікової історії, у часи національно-визвольних змагань завжди черпав силу зі своїх животворчих витоків і духовно воскресав.

1. Голубець М. Сто літ галицького малярства / М. Голубець // Галицьке малярство. – Львів, 1928. – С. 23–31.

2. Жаборюк А. Український живопис останньої третини XIX – початку XX століття / А. Жаборюк. – К. : Либідь, 1990. – 312 с.

3. Івасенко С. Мистецький рух за утвердження національних святостей в церковному мистецтві Галичини ІІ-ої половини ХІХ – початку ХХ ст. / С. Івасенко // Українське сакральне мистецтво: традиції, сучасність, перспективи. – Львів, 1995. – С. 45–52.

4. Корнило Устиянович // Альманах гомону України. – 1985. – С. 114–122.

5. Откович В. Народна течія в українському живописі XVII–XVIII століть / Віктор Откович.

– К. : Наукова думка, 1990. – 96 с.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


6. Свєнціцький І. Іконопис Галицької України ХV–ХХ століть / Іларіон Свєнціцький. – Львів :

Друкарня “Наукова думка”, 1928. – 100 с.

7. Степовик Д. Історія Української ікони Х–ХХ століть / Д. Степовик. – К. : Либідь, 1996. – 341 с.

–  –  –

Проблема середнього класу у структурі українського суспільства набуває все більшої наукової і практичної актуальності, зважаючи на сучасні соціоекономічні та політичні реалії життя соціуму. Окрім цього, українському середньому класові притаманні специфічні особливості, відмінні від тих, що прийняті в західній соціологічній думці. Саме тому важливо виокремити критерії середнього класу в Україні, а також самоідентифікацію українського населення щодо належності до середнього класу та розуміння сутності цього поняття.

Теоретико-методологічну основу дослідження склали праці О.Симончук, С.Макеєва, М.Міщенка, О.Пшеничнюк та О.Романовської.

У західній соціологічній науці “середнім класом” прийнято вважати найчисельнішу соціальну верству суспільства – приблизно 55–65% (так звані “суспільства двох третин”), представники якої володіють таким рівнем економічного прибутку, який дозволяє задовольнити їхні потреби (у тому числі потреби в професійній реалізації, предметах тривалого користування, відпочинкові тощо). Середній клас, як зазначає О.Симончук, виконує ряд функцій у суспільстві: стабілізаційна, відтворення висококваліфікованих кадрів, ціннісноутворювальна, а також політично центристська та соціально консолідаційна [3, с.210].

Тому, виходячи із цього, західні соціологи відносять до середнього класу фахівців і менеджерів – людей, які мають досить високий рівень освіти, а відповідно до того в сучасних умовах, коли світом володіє той, хто володіє інформацією, саме вони мають стабільну й високу зарплатню, яка допомагає задовольнити всі їхні потреби.

Тому можна виокремити такі основні ознаки середнього класу: певна численність (ті ж 55–65% населення), високий рівень освіти, матеріальна забезпеченість, соціальний вплив.

Окрім того, як зазначають дослідники О.Пшеничнюк та О.Романовська, важливими критеріями середнього класу є всебічний розвиток особи та її соціально-психологічна спрямованість на сімейне благополуччя [2, с.79].

Ураховуючи ці критерії, відзначаємо, що середній клас українського суспільства відмінний від західного типу, що створює певні труднощі в його визначенні. Український економіст В.Юрчишин зазначає, що замість середнього класу в Україні є безліч квазі-класів, тобто таких, до яких можна зарахувати людей, які володіють лише якоюсь однією з особливостей середнього класу (наприклад, наявність відповідного рівня освіти, у той час як економічне забезпечення не відповідає тому, аби віднести людину до середнього класу тощо). Також однією із суттєвих відмінностей між українським і західними середнім класом є те, що українець, на відміну від, скажімо, американця, змінює свою кваліфікацію вкрай рідко, у той час як той самий американець вільно змінює місце своєї роботи, проживання, перекваліфіковується [1].

У цьому контексті слід також звернути увагу й на те, як самі українці відносять себе до того чи іншого класу. Так, на запитання: “Якщо українське суспільство умовно поділити на три соціальні класи, то до якого класу Ви себе віднесли б?” 50,7% громадян України відповіли, що відносять себе до середнього класу. Однак, незважаючи на це, дослідники зазначають, що, враховуючи певні психологічні та майнові ознаки, до середнього класу України можна зарахувати лише 17,6% жителів. А якщо врахувати ще й той факт, що однією з функцій середнього класу є політично центристська й соціально консолідаційна, то до середнього класу в Україні можна віднести лише 2,6% громадян [5].

З іншого боку, під час дослідження самоідентифікації українського населення щодо належності до середнього класу, слід ураховувати, що не кожен респондент здатен дати конкретну дефініцію “середнього класу”, а тому завжди буде присутнім певний суб’єктивізм.

Так, на запитання: “Чому Ви відносите себе до середнього класу?”, респонденти відповідали таким чином: “Маю середній рівень доходів” (29,3%), “Просто я так себе відчуваю” (20,5%), “Не хочу відносити себе до нижчого класу, це принизливо” (15,2%), “Я хочу жити так, як живе середній клас в ЄС” (13,1%), “Займаюся діяльністю, якою, як правило, займаються представники середнього класу” (12,5%), “Маю високий рівень освіти (кваліфікації)” (6,4%), “Мої друзі належать до середнього класу” (1,6%), “Важко відповісти” (1,4%) [1].

Вирізняючи в структурі суспільства “низький”, “середній” і “вищий” класи, треба зауважити, що значна небезпека для суспільства полягає в його “біполярності”, що можемо спостерігати і в українському суспільстві: по суті, найчисельнішими є два класи – “нижчий”, як такий, у якого немає достатнього економічного прибутку, а тому всі зусилля спрямовані на досягнення більшого матеріального статку, а відтак не залишається часу для самоосвіти та професійного вдосконалення тощо, і “вищий” – характерний високим рівнем статків, такий, що постає діаметральною протилежністю до “нижчого”. Унаслідок цього все частіше відбувається зіткнення інтересів, можлива певна напруга в суспільстві.

Для повноцінного функціонування суспільства, його всебічного розвитку необхідно, щоб значну його частку становив саме “середній” клас як певний урівноважуючий елемент, який, маючи достатній рівень матеріального забезпечення і високий рівень освіти, постав би виразником суспільних інтересів. Адже саме представники середнього класу – це, у першу чергу, економічно активні агенти, чиї податки є одним з основних джерел формування бюджету країни, а, по-друге, важливою є їх активна громадянська позиція, що вироблена не на основі певних політичних закликів, а на власному самостійному аналізі, що знову ж таки забезпечується відповідним рівнем освіти.

Таким чином, ураховуючи наведені особливості середнього класу в Украні, можна стверджувати, що середній клас за об’єктивними ознаками (чисельність, матеріальна забезпеченість, відповідний рівень освіти, соціальний вплив) наявний, хоча і в невеликій чисельності (2,6%). Такий показник пов’язаний, у першу чергу, з економічними реаліями життя українського суспільства, а саме:



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 54 |
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ГОРГО Ю.П., МАЛІКОВ М.В., БОГДАНОВСЬКА Н.В. ЕКОЛОГІЧНА БІОФІЗИКА ЛЮДИНИ Запоріжжя УДК : 577.3 :[599.89:502] Рецензенти: Доктор біологічних наук, професор Волинського державного університету І.Я. Коцан Доктор медичних наук, професор Міжнародного науково навчального Центру інформаційних технологій та систем НАН та МОН України В.М. Бєлов Доктор медичних наук, профессор Запорізького державного медичного університету В.І....»

«ІНСТИТУТ ЯДЕРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ XХI ЩОРІЧНОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ Інституту ядерних досліджень НАН України 27 31 січня 2014 р. Київ, Україна Київ 20 Програмно-організаційний комітет конференції: В. Й. Сугаков – голова комітету (радіаційна фізика та радіаційне матеріалознавство) В. І. Слісенко – заступник голови комітету (атомна енергетика) В. М. Коломієць – заступник голови комітету (теоретична ядерна фізика) Члени: Ю. М. Павленко – експериментальна...»

«СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Леонов Дмитро Сергійович УДК 539.21:548.4:536.42:669.018 МОДЕЛІ СТРУКТУРНИХ ЗМІН У (КВАЗИ)БІНАРНИХ ТВЕРДИХ РОЗЧИНАХ (Ti1cWc)B2 ТА ГЦК-Ni1cAlc: ТЕРМОДИНАМІКА І КІНЕТИКА 01.04.07 — фізика твердого тіла Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук Суми – 2011 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Технічному центрі НАН України. Науковий керівник – доктор фізико-математичних наук, професор Куницький Юрій Анатолійович,...»

«ДЕРЖАВНА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СЛУЖБА УКРАЇНИ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ щодо застосування засобу Секусепт® актив (Sekusept® aktiv) з метою дезінфекції, достерилізаційного очищення та стерилізації виробів медичного призначення Київ – 2013 Організація-розробник: Центральна санепідстанція МОЗ України за участю ТОВ «Лізоформ Медікал» (Україна). Методичні вказівки призначені для закладів охорони здоров`я та інших організацій, які виконують роботи з дезінфекції. Місцевим закладам охорони здоров`я...»

«12 квітня у далекому вже 1961 році полетіла у космос перша в історії людина – радянський громадянин Юрій Гагарін. Відтоді весь світ, згідно з рішенням ООН, відзначає День космонавтики. Епохальний політ відкрив космічну еру в історії людства. І водночас це була лише одна, хоча й важлива, віха на довгому шляху землян до оволодіння просторами Всесвіту. З історії виникнення космонавтики Ніхто достовірно не знає, коли у людини з’явилася думка про космос та космічні польоти. Ці ідеї існували в...»

«Київський національний університет імені Тараса Шевченка Колєнов С. О. Ц ИФРО ВИЙ З В’Я ЗОК Методичний посібник до лабораторного практикуму для студентів радіофізичного факультету Київ 2013 УДК 681.3 Цифровий зв’язок: Методичний посібник до лабораторного практикуму для студентів радіофізичного факультету / Колєнов С. О. – Київ: Радіофізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2013. – 76 с. Рецензент: доцент кафедри нанофізики та наноелектроніки Київського...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова Гончаренко Я.В. ТЕОРІЯ ЙМОВІРНОСТЕЙ І МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА ПРАКТИКУМ b M ( X ) xf ( x)dx a Київ 2011 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.Драгоманова Гончаренко Я. В. ТЕОРІЯ ЙМОВІРНОСТЕЙ І МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА ПРАКТИКУМ Київ – 2011 Гончаренко Я.В. Теорія ймовірностей і математична статистика. Практикум –– К.: НПУ...»

«Міністерство освіти і науки України Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА Серія соціально-педагогічна В и п у с к 2 Частина Кам’янець-Подільський „Медобори-2006” УДК:378.4(477.43):376.1(082) ББК:74.58(4 Укр) З-43 Рецензенти: М.О. Супрун доктор педагогічних наук, професор кафедри психологічних дисциплін Національної академії внутрішніх справ України. П.С. Атаманчук доктор...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія книгознавство. 2008. Вип. 3. С. 322 – 324 Ser. Bibliology. 2008. Is. 3. P. 322 – 324 Степан КАЧАРАБА: Михайло Кріль. Історія Словаччини. Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2006. 264 с. Оновлення системи освіти в сучасних умовах, її орієнтація на світові стандарти неминуче вимагають створення різноманітної літератури навчально-методичного характеру, нового покоління підручників і посібників, передовсім із соціально-гуманітарних дисциплін. Нові...»

«         Кременчуцька загальноосвітня школа І­ІІІ ступенів №24      Кременчуцької міської ради Полтавської області ЗВІТ директора школи №24 про свою діяльність  у 2012 – 2013 навчальному  році НАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНА РОБОТА          У цьому навчальному році методична робота здійснювалася відповідно  до Національної Доктрини розвитку освіти,планів роботи міського управління  освіти та науково­методичного центру,плану роботи школи на 2012­2013 н.р....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»