WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 7 | 8 || 10 | 11 |   ...   | 18 |

«В. І. Перекрестов ПРАКТИЧНІ МЕТОДИ ЕЛЕКТРОННОЇ МІКРОСКОПІЇ Навчальний посібник Суми Сумський державний університет УДК 621.385.833(9758) ББК 22.33397 П27 Рецензенти: О. С. Кузема – ...»

-- [ Страница 9 ] --

Електрополірування базується на анодному розчиненні зразка, що супроводжується формуванням полірованої поверхні. Для розуміння процесів елетрополірування розглянемо вольт-амперну залежність, різні ділянки якої відповідають відмінним фізико-хімічним процесам. При поліруванні металевого анода на вольт-амперній залежності можна виділити 4 ділянки: а-b, b-c, c-d і d-e (рис. 7.2). У режимі, який характеризується ділянкою а-b, відбувається розчинення найбільш хімічно активних точок на аноді. Як правило цей режим роботи використовують для електролітичного травлення. Ділянку c-d найбільш часто використовують для електрополірування. На цій ділянці, за умови нерухомості електроліту, відбувається найбільш швидке полірування об'єкта. Ділянка b-c є перехідним режимом роботи, а ділянка d-e відповідає режиму, при якому на аноді, як правило, виділяється значна кількість газів. Ці виділення у вигляді бульбашок будуть знижувати ефективність полірування, підвищуючи шорсткість об'єкта.

–  –  –

Таким чином, «плато» с-d визначає оптимальні умови полірування. Разом з тим необхідно пам’ятати про те, що наявність «плато» с-d визначається значно більшою площею катода порівняно з площею анода. Наявність тієї чи іншої ділянки на вольт-амперній залежності є результатом утворення поверхневих плівок на аноді.

Так, у режимі a-b на поверхні анода формується плівка товщиною 1–10 нм, яка найбільш часто являє собою оксид.

У процесі полірування ця плівка постійно розчиняється і створюється знову. Ще одна плівка на аноді створюється при режимі роботи в точці с. Вона має значний електричний опір і являє собою в’язку рідину, до складу якої входить значна кількість розчинених іонів.

Схематичне зображення поверхні анода разом із утвореними плівками подано на рис. 7.3.. Для якісного полірування важлива наявність на поверхні анода неперервних плівок обох типів.

–  –  –

Рисунок 7.3 – Схематичне зображення поверхневих плівок анода, що формуються в процесі електрополірування металів Вивільнення газів у разі використання режиму, який відповідає ділянці d-e, супроводжується руйнуванням в’язкої плівки, що в кінцевому підсумку призводить до точкового роз’їдання поверхні об’єкта.

Такий процес називається піттінгом. Подібного небажаного явища можна уникнути завдяки перемішування електроліту біля поверхні об’єкта дослідження.

Як правило, для електрополірування використовують джерела живлення, що можуть плавно проводити регулювання струму і напруги відповідно в межах 0 – 10 А та 0 – 59 В. Найбільші труднощі при живленні процесу електрополірування виникають на першому етапі стоншення об’єктів. Річ в тому, що на етапі підключення джерела живлення на поверхні анода відсутній високоомний в’язкий шар, що може призвести до небажаного тимчасового підвищення струму. Як правило, це відбувається в перші 30 с підключення джерела живлення. Разом із тим існують експериментальні дані про те, що на останньому етапі полірування періодичне вимкнення джерела живлення може позитивно впливати на якість стоншення.

Найбільш якісне стоншення об’єктів можна отримати, використовуючи стабілізацію за напругою. У цьому випадку падіння потенціалу біля поверхні об’єкта залишається незмінним, що дозволяє провести стоншення з хорошою якістю.

–  –  –

Рисунок 7.4 – Розподіл густини струму при використанні різних варіантів розміщення об’єкта стоншення щодо до катода (1 – анод або об’єкт стоншення;

2 – катод; 3, 4 – діелектричні рідини; 5 – шар лаку;

6 – діелетрична шайба) Геометрія електродів, а також їх електрофізичні властивості значною мірою впливають на розподіл потенціалу поблизу поверхні об’єктів стоншення. Ці обставини можна використати для формування стоншених об’єктів із тими чи іншими геометричними характеристиками. На рис. 7.4 наведені чотири приклади кріплення об’єктів стоншення 1 відносно катода 2.

Нагадаємо, що бажано отримати стоншені об’єкти з максимально однорідним розподілом товщини. У найбільш простому варіанті (а) виконана умова присутності на вольт-амперній характеристиці «плато», тобто умова перевищення площі катода над площею анода. Разом із тим розподіл густини силових ліній поблизу поверхні анода неоднорідний, що призводить до більш інтенсивного небажаного стоншення об’єктів на його краях.

У поданому на рис. 7.4. варіанті (б) край об’єкта стоншення покритий діелектричним лаком 5. З одного боку, це дозволяє зберегти від стоншення край об’єкта, але з іншого – такий підхід підвищує густина силових ліній поблизу нанесеного лаку, що відповідно підвищує в цій області швидкість травлення.

Ситуація змінюється на кращу в разі використання замість лаку більш товщої діелектричної шайби 6 (див.

рис. 7.4 в). В цьому випадку густина силових ліній біля діелектричної шайби 6 майже зіставна з густиною силових ліній у середній частині об’єкта. Це дозволяє отримувати більш однорідні за товщиною стоншені об’єкти.

На відміну від попередніх варіантів у наведеному на рис. 7.4 варіанті (в) за анод або об’єкт стоншення використана не шайба, а прямокутна пластина, розміщена між двома шарами діелектричних рідин 3 і 4. Між зазначеними діелектричними шарами розміщується шар рідкого електроліту. Із зрозумілих причин такий варіант електрополірування можливий за умови, коли густина діелектричної рідини 3 буде більша за густину електроліту, а останній, у свою чергу, має густину, що перевищує густину діелектричної рідини 4. Крім того, всі три рідини не повинні розчинятися одна в одній. Наприклад, подібні умови задовольняють такий електроліт, 12 % NaOH, а також такі діелектричні рідини, як чотирихлористий вуглець та ефір. Перевага такого методу полягає в отриманні об’єктів дослідження з однорідним розподілом товщини. Цьому сприяє, як випливає з рис. 7.4 в, однорідна густина силових ліній електричного поля, що підходять до поверхні об’єкта. Разом із тим, виконання цілої низки умов щодо умов електрохімічних властивостей електроліту і діелектричних рідин обмежує використання цього підходу.

До недоліків наведених на рис. 7.4 варіантів стоншення об’єктів необхідно віднести вплив сили земного тяжіння на товщину в’язкого шару і на утворення бульбашок газу на поверхні об’єктів стоншення. Так, через те, що в’язкий шар має більшу густину, ніж електроліт, він стікає під дією сили тяжіння вниз. Із цих причин електричний опір верхньої частини в’язкого шару менший, ніж нижньої, і відповідно струм і травлення верхньої частини об’єкта є підвищеними. Через це результатом стоншення об’єктів є небажане формування неоднорідних за товщиною клиноподібних зразків. Разом із тим при використанні електролітів, які стимулюють утворення значної кількості бульбашок, останні накопичуються у верхній частині об’єктів стоншення, що відповідно підвищує електричний опір цієї частини електроліту. Ці дві проблеми можна вирішити розміщуючи об’єкти стоншення горизонтально.

Але таке розміщення виключає реалізацію однакових умов полірування одночасно з двох боків.

Найбільш часто для отримання стоншених об’єктів використовують метод «вікна». Для реалізації цього методу з матеріалу дослідження виготовляють лист товщиною, що не первищує 0,25 мм. Основою цього методу є утворення профілю у вигляді клина спочатку з одного боку, а потім – з іншого, тобто у цьому методі не лише не намагаються перешкодити роз'їданню країв зразка і утворенню клина, але навіть використовують ці зміни профілю зразка для виготовлення тонкої фольги.

2

–  –  –

На рис. 7.5 наведені основні етапи стоншення об’єктів дослідження методом “вікна”. На першому етапі об’єкт дослідження покривають з двох боків лаком, що є стійким до електрополірування. При цьому залишається не покритою лаком середня частина об’єкта або вікно 3, розмір якого становить ~2 см2, а зони покриття лаком із двох боків не збігаються. Після цього зразок у вертикальному положенні полірують з одного боку.

Полірування продовжується до того часу, поки залежно від типу електроліту у верхній або нижній частині вікна не утворюється отвір (рис. 7.5 б). Потім змінюється положення верхньої і нижньої частин вікна, і проводиться полірування іншого боку об’єкта до появи отвору (рис. 7.5 в). У цьому методі, як і в інших методах електрополірування, одне з головних завдань полягає у визначенні того моменту, коли потрібно припинити поліровку й вирізати фольгу. Як лише з'являється отвір, довжина гострої кромки помітно збільшується і в цьому випадку іноді важко зберегти точний потенціал, не допускаючи дуже великого струму, який може спричинити місцеве перегрівання і пошкодження краю зразка.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Виходячи з цих міркувань, часто остаточне полірування проводять у дуже холодному електроліті або в електроліті з більш низькою швидкістю полірування.

Залежно від способу розміщення об’єктів дослідження щодо сил земного тяжіння (вертикально чи горизонтально) існують різні модифікації методу «вікна». Очевидно, можна легко змінювати контури отвору, змінюючи форму вікна. Таким способом можна сформувати геометрію об’єкта, яка майже точно відповідає розмірам його тримача в ПЕМ.

Заслуговує на увагу також методика поетапного стоншення об’єкта у вигляді шайби з діаметром, що відповідає тримачу ПЕМ. При використанні цієї методики спочатку товщина об’єкта змінюється завдяки застосуванню двох точкових електродів, розміщених із двох боків об’єкта на відстані від поверхні травлення ~1 мм.

–  –  –

Завдяки такому розміщенню електродів на першому етапі стоншення утворюється отвір у середній частині об’єкта, тобто поблизу точкових катодів (див. рис. 7.6 а).

Коли в центрі зразка утворюється отвір, точкові катоди віддаляють від поверхні об’єкта приблизно на відстань 10 мм і полірування продовжують до того часу, поки не з'явиться отвір на краю зразка (див. рис. 7.6 б). Згодом два або більше отворів зливаються в один і утворюється надтонка перемичка між отворами (див рис 7.6 в).

У подальшому стоншений об’єкт можна досліджувати в ПЕМ. Деякі дослідники на завершальному етапі стоншення останнім методом використовують замість точкових катодів пластинчасті. Це дозволяє більш впевнено визначити оптимальні режими електрополірування завдяки виявленню «плато» на вольт-амперній залежності.

Рисунок 7.7 – Схематичне зображення установки для швидкісного стоншення об’єкта (1 – корпус установки;

2 – електроліт; 3 – насос для перекачки електроліту;

4 – об’єкт стоншення; 5 – металевий тримач об’єкта;

6 – катод) Разом з тим при використанні двох точкових катодів можна підібрати відстані між електродами, що дозволяють отримати бажаний результат упродовж одного етапу стоншення.

У методах електрополірування, описаних раніше, швидкість розчинення матеріалу була близькою до 1 – 5 мкм/хв., так що виготовлення фольг з тонкого листа може тривати від 10 хв до 1 год.. У багатьох випадках цей час занадто великий. Істотно зменшити час стоншення можна за рахунок підвищення густини струму і відповідно напруги. Але в цьому випадку найчастіше полірування відбувається в режимі, що відповідає на вольт-амперні залежності ділянці d-е (див. рис. 7.2.). Полірування в зазначеному режимі можливе лише за умови малої товщини в’язкого шару, і відповідно електричний опір має малі значення. Ці умови можна отримати за рахунок енергійного перемішування електроліту. Завдяки такому підходу було розроблено декілька нових методів, що підвищують швидкість видалення матеріалу до 50 мкм/хв.

Але необхідно пам’ятати про те, що під час роботи в цьому режимі різко погіршується здатність електроліту згладжувати нерівності поверхні об’єкта, але в загальному випадку ця особливість є другорядною. При енергійному перемішуванні електроліту видаляються бульбашки газу, що утворюються на аноді, і шар електроліту поблизу анода не перегрівається. При цьому важливо, щоб потік електроліту був ламінарним, а не турбулентним. Можливо, при ламінарному потоці зберігається в'язкий шар, хоч і тонкий, але постійної товщини.

Розглянемо один із варіантів використання методики стоншення з перемішуванням електроліту. Схематично установка прискореного полірування наведена на рис. 7.7.

У цьому разі об’єкт стоншення 4 притискається до тефлонової діафрагми тримачем 5, виготовлений із матеріалу об’єкта дослідження. Використання для виготовлення тримача 5 матеріалу об’єкта дослідження 4 дозволяє зменшити травлення країв сформованого отвору.

Електроліт 2 завдяки відцентровому насосу 3 циркулює у вигляді ламінарного поструму між катодом 6 і анодом (об’єктом стоншення) 4. Електрополірування триває до моменту руйнування об’єкта завдяки його надтонкій структурі. Потік електроліту переміщує шматочки стоншеного об’єкта дослідження на дно до ємності електроліту. Після вилучення і промивання ці шматочки тим чи іншим чином кріплять на тримачі ПЕМ і проводять дослідження. Незважаючи на те, що при використанні цього методу стоншення не можна застосовувати розчини, які травлять об’єкт без прикладеної напруги, його досить успішно застосовували для виготовлення фольг з різних матеріалів. Існують також різні модифікації цього методу.

Одна з них ґрунтується на використанні замість тримача 5, виготовленого з непрозорого матеріалу, прозорого скла.

Це дозволяє фіксувати момент утворення отвору, після чого полірування негайно припиняли і зразок переміщали для промивання.

На цей час розроблено ряд пристроїв, що дозволяють проводити швидкісне полірування струменем електроліту.

На рис. 7.8 схематично зображений один із таких пристроїв. Через форсунку електроліт 1 у вигляді струменя подається на об’єкт 4. При цьому потік електроліту повинен бути, з одного боку, швидким, а з іншого ламінарним, а діаметр струменя знаходиться в інтервалі від 0,1 до 1,0 мм. Дуже важливо негайно припинити електрополірування, як лише з'явиться отвір, оскільки практично всі тонкі місця об’єкта знаходяться лише в центрі заглиблення. Для цього при утворенні в об’єкті 4 отвору струмінь потрапляє на контакт 5, що призводить до спрацювання реле 3, яке вимикає живлення пристрою.

Своєчасне припинення процесу стоншення можна також зробити за допомогою світла, сфокусованого на одну із боків об’єкта і спостережуваного з протилежного боку через оптичну систему після появи отвору. Як правило для фіксації світла, що проходить через отвір, можна використовувати фотоелемент, який дозволяє дуже точно контролювати завершальний етап полірування.

У більшості випадків полірування струменем використовують для створення круглого заглиблення на поверхні об’єкта дослідження. Електролітичний спосіб створення такого заглиблення значно кращий за механічний, оскільки в цьому випадку відпадає необхідність у повторному відпалюванні зразків перед завершальним електрополірованням. Згодом об’єкт

–  –  –



Pages:     | 1 |   ...   | 7 | 8 || 10 | 11 |   ...   | 18 |
Похожие работы:

«1. ПІБ Камінський Олександр Віталійович 2. Назва Підвищення ефективності промислового та індивідуального теплота водопостачання на основі комбінованого використання вторинних та альтернативних енерго-ресурсів 3. Спеціальність 05.14.06. – „ технічна теплофізика та промислова теплоенергетика ” 4. Місце роботи НВО «Криогенмаш»5. Де виконана дисертація Одеський національний політехнічний університет 6. Науковий керівник Мазуренко Антон Станіславович, д.т.н, професор 7. Опоненти Нікульшин Володимир...»

«Міністерство освіти та науки України ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ “ФІЗИКА” для студентів інституту заочної освіти, для всіх спеціальностей РОЗДІЛ І: “МЕХАНІКА” (переклад з російської) Одеса, ОНПУ 2004 Міністерство освіти та науки України ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ “ФІЗИКА” для студентів інституту заочної освіти, для всіх спеціальностей РОЗДІЛ І:...»

«Викладачі Житомирського державного університету імені Івана Франка за лекційними кафедрами відомих університетів світу ПОЛЬЩА Ректор Житомирського університету, доктор філософських наук, професор Петро Саух у 2013 році прочитав лекції для студентів Вищої педагогічної школи у місті Кракові (Республіка Польща) на тему: Стратегія полікультурної освіти в контексті турбулентності процесів міжкультурної взаємодії та Освіта у полікультурному суспільстві. Полікультурність – освіта – самоідентифікація....»

«Л. Е. Генденштейн, І. Ю. Ненашев ФІЗИКА ПІДРУЧНИК клас Рів ен ь стан дарту Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Харків «Гімназія» УДК 373.167.1:53 ББК 22.3я Г3 Видано за рахунок державних коштів Продаж заборонено Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ від 08.06.2010 № 544) Наукову експертизу проводив Інститут теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова Національної академії наук України Психолого-педагогічну експертизу проводив Інститут педагогіки Національної...»

«УДК 54+53(477)«20» КУЙБІДА ЛОПАТИНСЬКА Віктор Віталійович, Валентина Василівна, д-р. іст. наук., доцент каф. біології, директор Ін-ту фізичного виховання ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький та природознавства держ. пед. ун-т ім. Г. Сковороди» ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький (м. Переяслав-Хмельницький) держ. пед. ун-т ім. Г. Сковороди» (м. Переяслав-Хмельницький) ПЕРІОДИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ ХІМІЧНОЇ НАУКИ ТА ЇЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ Еволюція хімічної і фізичної галузі проходила в тісному взаємозв’язку з цивілізаційними...»

«НАУКА В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ Матеріали VІI Міжнародної науково-практичної конференції (29-30 вересня 2011 р.) У семи томах Том 3 Державне управління. Юридичні науки Дніпропетровськ Видавець Біла К.О. УДК 34+35 ББК 73 Н 34 НАУКА В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ Матеріали VІІ Міжнародної науково-практичної конференції СКЛАД ВИДАННЯ Том 1. Наукові праці з біології, медицини, технічних, фізико-математичних та хімічних наук Том 5. Педагогіка. Психологія. Комунікативістика Том 2. Історія. Філософія Том...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКР АЇНИ НАУКОВИЙ ЧАСОПИС НПУ імені М.П.Драгоманова -3ПСИХОЛОГІЯ Серія 1 Випуск 6 (30) Частина І КИЇВ – 200 УДК 371.015.(06) ББК 88.78я5 П НАУКОВИЙ ЧАСОПИС НПУ імені М.П.Драгоманова.Серія № 12. Психологічні науки: 3б. наукових праць. К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2005. – № 6 (30). – Ч. І. – 400 с.-4Збірник містить наукові праці з теоретичних проблем психології, особливостей організації навчально-виховного процесу в школі, особистісного зростання на різних вікових...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ «КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ» КУТРА ДМИТРО СЕРГІЙОВИЧ УДК 621.577 ЕФЕКТИВНІСТЬ ТЕПЛОНАСОСНИХ СХЕМ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УСТАНОВОК СУШІННЯ ДЕРЕВИНИ Спеціальність 05.14.06 – Технічна теплофізика та промислова теплоенергетика АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Київ – 2013 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Національному технічному університеті України «Київський...»

«Минуле – урок для сьогодення [А. Бистріченко] #6-7 от 30.04.2014 18 травня – Міжнародний день музеїв Складовою частиною навчально-виховного процесу НТУ «ХПІ» є робота музею історії, в якому зберігається пам’ять про історичне минуле та сьогодення одного з найстаріших технічних вузів України, котрий у 2015 р. святкуватиме своє 130-річчя. Період навчання молодих людей в університеті співпадає з їх особистісним, моральним та професійним зростанням. Саме в музеї першокурсники отримують перші...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ФІЗИКИ КОНДЕНСОВАНИХ СИСТЕМ ГЛУШАК Степан Петрович УДК 544.77.032.14;539.219;536.423 ВПЛИВ ПОЛІДИСПЕРСНОСТІ НА ФАЗОВУ ПОВЕДІНКУ КОЛОЇДНИХ ТА ПОЛІМЕРНИХ СИСТЕМ 01.04.24 фізика колоїдних систем АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук ЛЬВІВ 2008 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Інституті фізики конденсованих систем Національної академії наук України. Науковий керівник доктор фізико-математичних наук,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»