WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«ФІЛОСОФСЬКЕ ОБҐРУНТУВАННЯ НАУКОВИХ ПРОБЛЕМ СУСПІЛЬСТВА УДК 165 Козаченко Н.П., канд. філос. наук (Криворізький національний університет, Кривий Ріг) ПІДҐРУНТЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ...»

-- [ Страница 1 ] --

ФІЛОСОФСЬКЕ ОБҐРУНТУВАННЯ

НАУКОВИХ ПРОБЛЕМ СУСПІЛЬСТВА

УДК 165

Козаченко Н.П., канд. філос. наук (Криворізький національний університет,

Кривий Ріг)

ПІДҐРУНТЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

ЕПІСТЕМОЛОГІЧНОГО КОНСТРУКТИВІЗМУ

У статті розглянуто особливості та перспективи сучасного конструктивізму. Сформульовано тезу, що епістемологічний конструктивізм не зможе стати альтернативою реалізму, але дозволить виявити недоліки останнього.

Ключові слова: епістемологія, знання, конструктивізм, репрезентаціоналізм, аутопоезис, радикальний конструктивізм.

Епістемологічний конструктивізм як альтернатива епістемологічному реалізму активно розвивається з 80-х рр. ХХ ст. Основою для формування цієї популярної сьогодні позиції стали праці Е. Глазерфельда [1], П. Ватцлавіка, Г. Рота, Б. ван Фраасена та інших дослідників (див. огляд у [8]), зайнятих не стільки у сфері філософських досліджень, скільки в царині спеціальних наук, таких як психологія, нейробіологія, кібернетика тощо. Окремі аспекти конструктивізму досліджувалися філософами, математиками та фізиками: Н. Бором, П. Бриджменом, В. Гейзенбергом, В. Лефевром, А. Пуанкаре та іншими (див. огляд у [2]).

Критичному аналізу конструктивістських течій сьогодні приділяють увагу багато дослідників: І. Касавін, В. Порус, В. Лекторський [3], Н. Смірнова [7] та ін.

Актуальність досліджень, спрямованих на з’ясування особливостей і перспектив подальшого розвитку конструктивістських напрямків у теорії пізнання, зумовлена, зокрема, тим, що аналіз конструктивістських моделей співвідношення теорії та реальності дозволяє поставити нові питання щодо адекватності наукового знання та дослідити самопідтримуваність наукового знання. Вирісши з окремого напрямку в розвитку точних наук, конструктивізм сьогодні позиціонується як сильна альтернатива реалізму та адекватна модель співвідношення теорії і реальності.

Разом із тим вказаний напрямок містить низку нерозв’язаних суперечностей, що стають на заваді його домінування як адекватної епістемологічної позиції.

У цій статті ми ставимо за мету розглянути основні напрямки й особливості сучасного конструктивізму та проаналізувати його підґрунтя і перспективи подальшого розвитку.

Багатозначний термін «конструктивізм» в епістемологічному контексті використовується для позначення позиції, що протистоїть репрезентаціоналізКозаченко Н.П., 2012 му, тобто підкреслює не зображувальний, а саме активний, конструювальний характер знання, його культурну обумовленість, опосередкованість не тільки мовою, а й, у першу чергу, наявністю індивідуальних форм пізнання, вироблених протягом людської історії. Конструктивізм не лише виводить на перший план суб’єкт пізнання, а повністю віддає йому пріоритет у процесі пізнання, частково чи повністю відмовляючись від реальності об’єкта пізнання. У такому розумінні знання постає способом побудови реальності, незалежно від того, якою вона є і чи існує взагалі.

Фактично, епістемологічний конструктивізм піддає сумніву основні настанови класичних, «об’єктивістських» теорій пізнання. Об’єктом критики виступають такі загальноприйняті настанови, що в більшості випадків найповніше реалізуються в реалістських підходах: опозиція суб’єкта й об’єкта пізнання;

опозиція свідомості як внутрішньої реальності і зовнішньої реальності – світу;

розуміння знання як результату розкриття сутнісних характеристик явища, що пізнається; елімінація суб’єктивних факторів пізнання. Згідно з конструктивістським підходом, знання не містяться безпосередньо в об’єкті, не здобуваються в результаті проявлення його сутнісних характеристик, а конструюються суб’єктом, що пізнається, у вигляді певних моделей, альтернативних або взаємодоповнювальних.

Варто зазначити, що сучасні форми конструктивізму, на нашу думку, мають значне історичне підґрунтя, хоча в чистому вигляді провести паралелі досить важко. Ідеї, подібні до сучасних конструктивістських уявлень щодо розуміння досвіду як результату конструктивної діяльності суб’єкта, висловлюють Дж. Берклі, Дж. Б. Віко, Т. Гобс, І. Кант. Віко чітко вказує на те, що для того, щоб пізнати річ чи явище, потрібно пізнавати спосіб його створення: знати і робити – одне й те саме. Досвідний світ створюється самою людиною, тому він доступний її пізнанню, пізнання реальності – абсолютно інший, доступний лише Богу процес, оскільки реальність створена Богом. У кантівській філософії трансцендентального суб’єкта: «Досвід – це конструкція, організація суб’єктом матеріалу чуттєвості (відчуттів)» (цит. за [4, с. 13]).

Т. Рокмор вказує на прийнятність введення терміну «конструктивізм» для називання кантівського «коперніканського перевороту», адже Кант явно вказує, що попередні спроби узгодження знання та об’єкта виявилися неспроможними, і недопустимою є позиція, згідно з якої об’єкт має відповідати знанню: у цьому Рокмор вбачає ствердження антирепрезенталістської позиції [6, с. 40].

Проте, називати кантівське розуміння пізнання конструктивістським не можна, філософ підтримує одночасно дві позиції: з одного боку, він приймає можливість існування знання про світ, незалежний від свідомості, з іншого, він значно обмежує таке пізнання. Кантівська позиція сприяла розвитку конструктивістських ідей у Й. Фіхте, Г. Гегеля, К. Маркса.

Один з основних принципів конструктивізму – самовідтворюваність, узгодженість та самопідтримуваність реальності, що створюється, оформлюється в результаті тривалих наукових досліджень. Властивість систем до самоорганізації, підтримання своєї цілісності є характерними для біологічних (аутопоезис), соціальних систем та навіть для деяких систем неживої природи (У. Матурана,

Ф. Варела, Н. Луман). Властивість системи знань утворювати самопідтримувальну залежність між способами організації та елементами системи досліджуться в кібернетиці (Н. Вінер, Г. Хакен). Аналогічним чином у процесі спостереження конструюється спостерігач, який вносить зміни в спостереження:

конструюючи себе, людина конструює світ [2, с. 135, 143].

На початку ХХ ст. проблема об’єктивності знання активно починає розглядатися в контексті діяльнісного підходу: суб’єкт пізнання розглядається як такий, що продукує не лише знання, але й конструює сам об’єкт пізнання як певний умовний компонент пізнавальної структури. Висловлюються думки щодо доцільності оперування тільки суб’єктом, не передбачаючи реального існування його опозиції – об’єкта. У свою чергу, операціоналізм, інструменталізм та прагматизм як моделі співвідношення теорії та реальності також сформували неабияке підґрунтя для оформлення конструктивістського підходу. Із точки зору конструктивізму, теоретичні поняття постають лише як штучні засоби, що сприяють вирішенню поставлених завдань, що безпосередньо відсилає до інструменталізму. Істинність та обґрунтованість в межах конструктивізму визначаються відповідністю висловлювань до створеної системи, узгодженістю з іншими компонентами конструкції.

Попри наявність у вказаних напрямках конструктивістських ідей, варто зазначити, що епістемологічний конструктивізм у всіх його проявах повністю є породженням філософії ХХ ст., зумовлений відповідними проблемами науки та філософії і відображає культурну ситуацію сучасності. Тому спроби прослідкувати закономірності розвитку конструктивізму в історії філософії завершуються фрагментарними вказівками на окремі вчення, які розглядаються як своєрідні крайні точки пізнання і не створюють цілісної системи, на відміну від епістемологічного конструктивізму ХХ-ХХІ ст.ст.

Сучасний епістемологічний конструктивізм поданий декількома напрямками: психологічний конструктивізм, радикальний конструктивізм та соціальний конструктивізм.

Центральною ідеєю психологічного конструктивізму виступає уявлення про пізнання як активне конструювання образу об’єктів пізнання у свідомості суб’єкта.

Наведений працями Дж. Келлі, Ж. Піаже та ін., психологічний конструктивізм визнає існування зовнішньої реальності і допускає розуміння знання як відображення цієї реальності у свідомості суб’єкта за допомогою його індивідуальних конструктів. Подібні погляди щодо конструювання «психологічної реальності» висловлюють В. Зінченко, М. Мамардашвіллі.

Радикальний конструктивізм ґрунтується на ідеї конструювання світу, пізнається, у процесі пізнання певною живою системою.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Таким чином, зосереджуючись на інформаційній замкненості та самореферентності системи, що пізнається, радикальний конструктивізм повністю відмовляється від ідей репрезентаціоналізму і позиціонує себе як «епістемологія без онтології». Напрямок ґрунтується на концепції аутопоезиса живих систем, яку розробили біологи У. Матурана і Ф. Варела, згідно з якої будь-яка жива система виробляє і підтримує ті елементи, які необхідні для відтворення системи, що постає як циклічний процес [5]. Представниками радикального конструктивізму є П. Ватцлавік, Е. Глазерфельд, Х. Фьорстер, Г. Рот та ін.

Соціальний конструктивізм являє собою напрямок у суспільних науках, згідно з яким комунікація і суспільна діяльність людей відіграють визначальну роль у конструюванні ними світу і власного «я». Наслідком такого розуміння соціального пізнання постає відмова від загальних абсолютних істин, еталонів поведінки тощо. До представників і прихильників вказаного напрямку можна віднести Р. Харре, Ю. Хабермаса, Дж. Брунера, російських істориків І. Савельєву, А. Полєтаєва та ін.

Основну ідею, яка поєднує всі напрямки конструктивізму, В. Лекторський формулює як зведення «знання що», до «знання як» [3, с. 32], тобто спробу побудувати онтологічно незалежну епістемологію. Із такої точки зору, суб’єкт отримує знання про об’єкт пізнання лише у випадку, коли він може його сконструювати.

Із точки зору радикального конструктивізму осмислення світу, пізнання дійсності потрібно трактувати не просто як смислотворення, а як творення дійсності. Один із засновників радикального конструктивізму Е. Глазерфельд пише, що «…ця позиція призводить до невідворотньої відповідальності людини, що думає, причому тільки її самої, за все нею сказане, пізнане та здійснене» [1, c. 61].

Таким чином, конструктивістський підхід дозволяє сформувати і певні етичні настанови. Виходячи з визнання активної позиції суб’єкта, що відіграє вирішальну роль у конструюванні реальності, етика не може визначатися як сукупність настанов та правил діяльності. Людина як творець реальності сама вирішує, як вона може діяти і визначає межі своєї моральності, згідно з цілями, які вона перед собою ставить. Це приводить до розуміння людської відповідальності як внутрішньої особистої відповідальності за майбутній результат, цілісну реальність, що створюється.

Загалом, можна вказати наступні особливості конструктивізму.

1. Припущення щодо існування зовнішнього світу. Гіпотеза є необхідною для того, щоб пояснити виникнення інформації, мотивації вчинків і досвіду взагалі, адже протилежна перспектива призводить або до нескінченного регресу:

свідомість, що конструює реальність, яка відображається у свідомості і так до нескінченності, або ж, що є рівноцінним, до трактування будь-якого подібного конструктивного напрямку як завуальованого соліпсизму. Як наслідок, у більшості випадків така онтологічна гіпотетичність призводить до підміни реальності картиною реальності або до ототожнення цих понять.

2. Розуміння знання як впорядкування (у радикальному випадку – конструювання). Ця властивість трактується як похідна від особливостей людського організму, мови, способів діяльності та засобів пізнання. Знання про дійсність являє собою результат впорядкування та осмислення певної сукупності інформації, згідно з наявними у людини когнітивних структур. Тому, навіть гіпотетично допускаючи існування зовнішньої реальності, процес пізнання здійснюється не за правилами зовнішнього світу, а за правилами функціонування суб’єкта пізнання [8, с. 315]. Отримане таким чином знання набуває ознак суб’єктивності, відносності та замкненості щодо суб’єкта пізнання.

3. Розуміння істинності як успішності. Пізнання, з точки зору конструктивізму трактується як здобуття такого знання, яке відповідає меті суб’єкта пізнання, робить можливим його існування та якомога повніше задовольняє його потреби. Менш стійкі конструкції видаються менш реальними. Тому можна говорити про своєрідне прагматичне трактування знання в конструктивізмі.

4. Визнання множинності істини. Із точки зору конструктивізму, не існує всезагальних істин поза конкретного соціального, культурного чи історичного контексту. Як наслідок, також не існує жодного еталону. Критерій нормальності, застосований лише до самого суб’єкта, якщо реальність, сконструйована ним, дозволяє йому існувати як суспільній одиниці, дозволяє існувати світу, суспільним формам, то така реальність має бути визнана правильною, незалежно від її зображення суб’єктом.

5. Визнання контекстуальності цінностей. Рівно як істина, добро, благо, справедливість не можуть розглядатися як абсолютні цінності поза конкретним контекстом. При цьому також вони не є довільними, а вироблені у процесі соціальної взаємодії та історично зумовлені.

6. Відмова від «незалежного спостерігача». У межах конструктивізму не може існувати «світ очами Бога», позиція відстороненого спостерігача за відсутності певної точки відліку є принципово неможливою й тому неможливим об’єктивне знання про світ.

7. Породження когерентної реальності. Сконструйована дійсність є узгодженою, їй притаманні складні внутрішні взаємозв’язки, які приводять до самопідтримуваності, рекурсивності та емерджентності. Відокремлені сутності не можуть існувати в такій реальності.

8. Активне застосування конструктивних методів у психології та, навіть, психіатрії. Якщо людина оволодіває методиками зміни своєї реальності, вона може сконструювати більш успішну картину реальності. Крім того, контекстуальність істини та інших цінностей породжує впевненість в тому, що можна бути щасливим у будь-якій ситуації, адже будь-яка норма – це відповідність результату дії, а не деякому об’єктивному критерію.



Pages:   || 2 |
 
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І.І. МЕЧНИКОВА Кафедра теплофізики Фізика теплопровідності та експериментальні методи визначення коефіцієнту теплопровідності речовин Одеса УДК 536.075 В методичному посібнику розглянуті основні задачі стаціонарної теплопровідності та основні методи визначення коефіцієнту теплопровідності. Посібник містить короткі теоретичні відомості про теплопровідність тіл різного агрегатного стану. Рекомендується...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України  Кіровоградський державний педагогічний університет   імені Володимира Винниченка        Авраменко О.В., Павличенко Г.Ю., Паращук С.Д.    Статистичні методи   в освітніх вимірюваннях    Частина І.   Класична теорія тестування      This project has been funded with support from the European Commission. This publication reflects the views only of the author, and the Commission cannot be held responsible for any use which may be made of the...»

«ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В. Н. Каразіна Шірінян Арам Сергійович УДК 536.42: 544.23 +544.03+539.2 ВПЛИВ РОЗМІРІВ СИСТЕМИ І ГРАДІЄНТА КОНЦЕНТРАЦІЇ У ДИФУЗІЙНІЙ ЗОНІ НА ТЕРМОДИНАМІКУ ЗАРОДКОУТВОРЕННЯ І РОЗПАДУ Спеціальність 01.04.07 – фізика твердого тіла Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук Харків-2001 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Черкаському державному університеті ім. Б. Хмельницького Міністерства освіти і науки...»

«ДЕРЖАВНА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СЛУЖБА УКРАЇНИ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ щодо застосування засобу Санодез комбі з метою дезінфекції Київ – 2011 ЗАТВЕРДЖУЮ Головний державний санітарний лікар України _ А.М.Пономаренко _ 2011 р. №_ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ щодо застосування засобу Санодез комбі з метою дезінфекції 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Повна назва засобу – дезінфекційний засіб Санодез комбі. 1.2. Фірма виробник ТзОВ СаноМарк (Україна) за ТУ У 24.2з змінами № 1 до них. 1.3. Склад засобу, вміст діючих...»

«Міністерство освіти й науки України Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка Заочна фізико-математична школа Л.В.Ізюмченко, Л.І.Лутченко, В.В.Нічишина, Р.Я.Ріжняк Вирази та тотожні перетворення Серія: Навчальні матеріали для учнів заочної фізико-математичної школи Кіровоград – 2008 УДК ББК Л.В.Ізюмченко, Л.І.Лутченко, В.В.Нічишина, Р.Я.Ріжняк Вирази та тотожні перетворення: Методичний посібник для виконання контрольних робіт учнями 10-11 класів / Серія:...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Сучасні технології у промисловому виробництві МАТЕРІАЛИ науково-технічної конференції викладачів, співробітників, аспірантів і студентів факультету технічних систем та енергоефективних технологій (Суми, 23 – 26 квітня 2013 року) ЧАСТИНА 2 Конференція присвячена Дню науки в Україні Суми Сумський державний університет Шановні пані та панове! Деканат та кафедри факультету технічних систем та енергоефективних технологій Сумського...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ “КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ” БУРМАК АНДРІЙ ПЕТРОВИЧ УДК 669.11.018:621.785 ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРНО-ФАЗОВИХ СТАНІВ ПРИ УЛЬТРАЗВУКОВОМУ УДАРНОМУ ОБРОБЛЯННІ ТА МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ПОВЕРХНІ АЛЮМІНІЄВОГО СПЛАВУ Д16 Спеціальність 05.16.01 – металознавство та термічна обробка металів АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Київ 2014 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в...»

«j,_“*,L 3.S!“,22 S.S =!=“= x.*= Фізичний практикум спецпрактикум ВИЗНАЧЕННЯ ЕНЕРГІЙ ПАСТОК МЕТОДОМ КРИВИХ ТЕРМОЛЮМІНЕСЦЕНЦІЇ Методична розробка Для студентів фізичного факультету j,_ Фізичний практикум (спецпрактикум): Визначення енергій пасток методом кривих термолюмінесценції. Методична розробка для студентів фізичного факультету. А. Ф. Гуменюк, С. Ю. Кутовий, І. А. Бейнік. Київ, 2006, 38 с. Рецензент О. В. Слободянюк, д-р фіз.-мат. наук, проф. Затверджено Вченою Радою фізичного факультету,...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького О.І. Богатирьов Л.О. Кулик А.В. Ткаченко Фізика атома Розрахунково-графічні роботи Навчально-методичний посібник для студентів фізичних спеціальностей Черкаси-2013 УДК 53:378.147.88 ББК 22.3 р30 Б 73 Рецензенти: Корнієнко С.В. – кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри фізики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Колінько С.О. – кандидат...»

«Министерство образования и науки Украины Харьковский торгово-экономический институт КНТЭУ БИБЛИОТЕКА БЮЛЛЕТЕНЬ НОВЫХ ПОСТУПЛЕНИЙ ЗА 2012 ГОД Харьков – Естественные науки. Физика. Математика. Химия. Информатика.Вища та прикладна математика : Практикум/ Л.З. Мащенко. -К.: 1 22. КНТЕУ, 2011. -204 с. Экземпляры: всего:5 (5) В Дубина А.Г. Excel для экономистов и менеджеров/ А.Г. Дубина, С.С. 2 32. Орлова, И.Ю. Шубина, А.В. Хромов, Б.м., 2004. -295 с. Д Экземпляры: всего:1 (1) Горелов А. А. Концепции...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»