WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 |

«ФІЛОСОФІЯ ЕКОНОМІКИ УДК 130.2: 392.72 Марина Будько ГОСТИННІСТЬ ЯК МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИЙ І СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИЙ ІНСТИТУТ Аналізуються символічна роль гостя й традиції гостинності в обрядовій ...»

-- [ Страница 1 ] --

Інституціональний вектор економічного розвитку Вип. 4 (1)

ФІЛОСОФІЯ ЕКОНОМІКИ

УДК 130.2: 392.72

Марина Будько

ГОСТИННІСТЬ ЯК МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИЙ

І СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИЙ ІНСТИТУТ

Аналізуються символічна роль гостя й традиції гостинності в

обрядовій діяльності з метою виявлення логіки формування й

трансформування інституту гостинності як шляху від моральнорелігійного до соціально-правового інституту.

Ключові слова: інститут гостинності, індустрія гостинності, принцип гостинності, ритуал гостинності, етикет гостинності, гостинна поведінка.

Maryna Bud’ko. Hospitality as a moral-aesthetical and social-legal institution.

Symbolic role of a guest and hospitality traditions in ceremonial activity are analyzed in the article in order to reveal the logics of the hospitality institution’s formation and transformation as a way from moral-religious to social-legal institution.

Key words: hospitality institution, hospitality industry, hospitality principle, ritual of hospitality, etiquette of hospitality, hospitable behaviour.

Марина Будько. Гостеприимство как морально-этический и социально-правовой институт.

Анализируются символическая роль гостя и традиции гостеприимства в обрядовой деятельности с целью вскрытия логики формирования и трансформирования института гостеприимства как пути от морально-религиозного к социально-правовому институту.

Ключевые слова: институт гостеприимства, индустрия гостеприимства, принцип гостеприимства, ритуал гостеприимства, этикет гостеприимства, гостеприимное поведение.

Вступ Інститут гостинності існував здавна й у дуже подібній формі у різних народів світу, а «принцип гостинності входить у моральний кодекс будь-якого народу» [3, с. 12]. «Абсолютний обов'язок, що виражається відносним поняттям, – така, можливо, найглибша антиномія гостинності. Тому-то визначити гостинність виявляється складним завданням, а саме це слово дає підставу для всіляких метафор. Гостинність у своїй остаточній суті трансцендентна мові, не піддається понятійному формулюванню; у цьому вона належить до ряду таких фундаментальних абсолютів культури, як Істина, Краса або Бог» [14, с. 83]. Інтерес до цієї Інституціональний вектор економічного розвитку Вип. 4 (1) суспільної практики, що здавалося б, зникає, з особливою силою проявляється, як слушно зауважив А. Монтандон, в моменти кризи, коли або формується національна держава, або відбувається процес глобалізації [24, с. 62]. Обидві ці характеристики є ознаками сучасної української реальності, що й актуалізує дослідження такого спрямування.

Ті разючі збіги, які засвідчує традиція прийому гостей у різних народів, віддалених у часі й просторі, не можуть бути випадковими, вони «свідчать про стійкість якихось глибинних структур ритуалу, його семантичних мотивацій» [3, с. 113]. Тому першість у дослідженні традицій гостинності належить етнологам та антропологам, насамперед у контексті обрядів життєвого циклу (Ф. Гіллен, Е. Кроулі, Ж. Лафіто, Н. Михайловський, Б. Спенсера та Р. Метьюз, Е. Тайлор, Дж. Фрезер, Е.-С.Хартланд, А. Хауітт та багато ін.). Серед радянських дослідників слід згадати насамперед А. Байбуріна, Е. Бакаєву та Б. Гучинову, Т. Бернштам, С. Гаджиєву, Є. Кагарова, Г. Левінтона, Н. Лєштаєву, О. Новік, Б. Путілова, А. Розенфельда, Т. Федяновича та ін. Серед праць, присвячених українській обрядовості, привертають увагу дослідження В. Борисенка, Н. Здоровеги, О. Кравця, В. Кравченко, С. Козяра, Г. Лозко, Г. Пашкової та ін.

Із часом гостинність трансформувалася й за змістом, і за формою. Створення притулків і готелів, розвиток платної гостинності змінили саму ідею гостинності незацікавленої, індивідуальної, надаваної незнайомій людині [24, с. 63]. Гостинність перетворилася на потужну індустрію, в якій працюють мільйони фахівців, невтомно розширюючи спектр послуг для все більш вибагливого суспільства споживання. Розгляд проблем та перспектив розвитку індустрії гостинності в сучасному світі містять праці Н. Ляпіної, В. Бородіної, Р. Браймера, В. Шматько, Н. Кабушкіна і Г. Бондаренко, Х. Роглєва, Дж. Уокера та ін.

Крім того, гостинність набула юридично-політичного змісту.

Певно, першим із мислителів, хто запропонував її юридичне тлумачення, був І. Кант, який, обмежуючи права іноземця, що перебуває на території суверенної держави, правом відвідування й відмовляючи йому в праві постійного проживання, наполягав на тім, щоб з ним не поводилися як з ворогом.

Гостинність становить важливий елемент його проекту вічного миру в планетарних масштабах [16, с. 5-23]. У новітній час інтерес до проблем гостинності в такому аспекті поновився у зв'язку із формуванням Європейського співтовариства: загострилися питання про приватні й суспільні форми прийому іноземців, про природу й саме існування кордонів між державами, про критерії національної приналежності й можливість належати одночасно до кількох культурних і політичних спільнот, про можливість державної гостинності [7, с. 71].

Інституціональний вектор економічного розвитку Вип. 4 (1) Із 1980-х рр. до проблем гостинності виявляла інтерес французька політична філософія, удавшись до аналізу поняття гостинності (Ж. Деррида [12] та ін.), до образу іноземця й державної політики щодо імміграції (Е. Балібар [4] та ін.). Зусиллями А. Готман у Вищій школі суспільних наук (EHESS) ретельно вивчалася проблематика гостинності в сучасній перспективі (архітектура, місто тощо) [9; 24]. Міждисциплінарні й компаративні дослідження гостинності тривалий час ведуться в Центрі вивчення нових і новітніх літератур Клермон-Ферранського університету ім. Блеза Паскаля групою вчених на чолі з А. Монтандоном (К. Біне, М. ГайНикодимов, П. Лардельє, С. Мюллер, Ж. Небуа-Момбе та ін.), з якими активно співпрацюють дослідники Російського державного гуманітарного університету (О. Вайнштейн Є. Новик, C. Зенкін, В. Мільчина С. Хаютіна Е. Ярославський та ін.) [9; 14; 15; 30].

Як бачимо, гостинність у глобальному світі стає однією з визначальних категорій світової цивілізації. Закони, звичаї, традиції й літературні образи гостинності вивчаються в міждисциплінарному контексті, з позицій антропології, філософії, семіотики, соціології, етнографії, історії, літературознавства, а також як економічна сфера, що нестримно розвивається. Та попри загальну секуляризацію сьогочасної цивілізації [2; 10], у традиціях гостинності, як і раніше, співіснують утилітарні й екстраутилітарні функції. Тому «необхідно чітко розрізняти гостинність як взаємодію між індивідами й гостинність як суспільний прояв (гостинність інституціональну, церковну, державну й под.)» [24, с. 64]. І той, і той аспекти нарівно важливі для сучасного розуміння гостинності, проте первинні позиції повинні формуватися насамперед з урахуванням символічної ролі традицій гостинності, що реалізується в обрядовій діяльності, адже «ідея гостинності очевидно завжди постає з ідеї особистої гостинності й існує в постійнім співвідношенні з нею як з ідеальною моделлю гуманізму» [24, с. 64], а ритуал гостинності виводить «дуже зручну й продуктивну модель, що дає змогу будувати взаємини з найрізноманітнішими представниками іншого світу, не тільки міфічними, такими як Бог і духи предків, а й цілком реальними» [3, с. 12].

Завважуючи це, предметом дослідження в межах пропонованої статті визначено символічну роль гостя й традиції гостинності в обрядовій діяльності з метою виявити надалі логіку формування й трансформування інституту гостинності як шлях від морально-релігійного до соціально-правового інституту.

Результати дослідження Ідеологічне тло гостинності становить теофанія – міфологічне уявлення про те, що Бог у людській подобі ходить по землі: «гість – Бог у домі», «гість у дім, а Бог у домі», – говорили наші предки.

Осетини дотепер зустрічають появу гостей словами: «Гість – Божий Інституціональний вектор економічного розвитку Вип. 4 (1) гість» [3, с. 113]. За адигським прислів'ям, що має численні паралелі в інших народів, «гість – посланець Бога» [5, с. 179]. У деяких мовах гість і чужинець, іноземець, іноземний купець, прибулець позначаються словами того самого кореня, а слово на позначення гостя може стосуватися Бога, а може позначати (пізніше) й ворожого чужоземця, ворога; у східнослов'янських мовах гість споріднене з господар і Господь [13, с. 517]. Отже, у різноманітних давніх традиціях гість розглядається як потенційно надприродна істота, як бог або демон у людській подобі; іншими словами, споконвічно будь-яка гостинність має справу з «іншим» світом [15, с.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


75].

Гостем називають і померлого, небіжчика, причому його шлях на цвинтар може осмислюватися як повернення додому: відома ідея «Я вже вдома, а ти ще в гостях» варіюється в багатьох епітафіях [3, с. 126]. Гостем називають небіжчика в голосіннях, підкреслюючи тим самим зміну його статусу: залишаючи коло живих, він стає для них гостем зі світу мертвих. З іншого боку, іноді в голосіннях рідні й близькі, які прийшли на похорон, уподібнюються гостям на святі [1, с. 13]. Смерть є виходом за межі людського стану, переходом у сферу потойбічного, це перехід душі з цього світу, де вона перебувала «в гостях», до іншого світу – «додому», «на вічне життя». Недарма про людину, яка помирає, говорять, що вона «додому зібралася», «піде додому», «збирається до своєї хати»; от і труну в народі називають – домовина, домок, іноді – хата [20, с. 167], нова світлиця, новий будиночок [1, с. 13], а цвинтар має ще назву погост (раніше, за часів Київській Русі, це місце торгу й адміністративно-територіальна одиниця) [13, с. 517].

Гостем з іншого світу, посередником між світом живих і світом мертвих осмислюється й жебрак. Тому його вгощання (однокореневе з «гість») набувало ритуалізованого характеру та зближалося з частуванням предків у поминальних обрядах [3, с. 126, 129]. Під виглядом «каліки перехожої» в дім могла прийти й сама Смерть, яку намагалися задобрити подарунками й частуваннями. Як і інші мандрівники, жебрак міг виявитися втіленням Бога, про що говориться в християнських легендах [1, с. 12, 22]. Саме сакральністю гостя зумовлений цілий ряд деталей гостинності, як, наприклад, безіменність гостя: у багатьох традиціях не прийнято питати незнайомого подорожанина про те, хто він і куди прямує, яка мета його приїзду. Через визначений традицією термін він сам може розповісти про це, але може так і піти, не назвавшись [3, с. 124; 1, с. 10]. Важливо розрізняти також гостей званих і незваних: «коли є запрошення, то двері відчинені, потрібно лише дотримуватися правил. Інший характер має випадок незваного гостя, непередбаченого відвідувача, що вторгається без запрошення. Гостинність перебуває мовби між двома цими Інституціональний вектор економічного розвитку Вип. 4 (1) випадками, вона працює на межах, на границях між людським і божественним, профанним і сакральним, своїм і чужим [24, с. 70].

На Русі не прийнято було запитувати гостя, мандрівника про мету приїзду три доби. Прийшла людина мала право на хліб і дах, бо гість «немовби входить у тимчасову спорідненість з господарем дому, і навіть не тільки з ним, а й з усім його родом» [3, с. 119], адже «локальна група, а згодом громада лишалася для людини межею і щодо «чужинця», і щодо самого себе» [28, с. 68]. Нове, звісно, завжди усвідомлюється «чужим», таким що перебуває в однорідному, неструктурованому просторі [31, с. 29], тому дозвіл увійти до житла – символ визнання своїм [8, с. 15]. Проте «гість присутній на території та/чи в співтоваристві його господарів як «чужий» і включається в їхнє життя саме з ознакою чужого, не асимілюючись» [15, с. 84]. Як відомо, уявлення архаїчної людини, оформлені в параметрах «я – інше», «свої – чужі», «ми – вони» становлять базові координаційні осі ідентифікаційних процесів; їх можна відшукати й на ранніх стадіях філогенезу, і в сучасному суспільстві, де дотепер зберігаються, зокрема, й обряди, пов'язані з переходом зі статусу «чужого» у статус «свого», зі статусу прибульця (чужинця) – у статус гостя.

Особливий інтерес для нашого дослідження являє група т. зв.

обрядів переходу, глибоко вивчених Арнольдом ван Геннепом: це все ритуальні дії, пов'язані з подоланням людиною якого-небудь – просторового, часового, соціального, фізіологічного тощо – рубежу.

Геннеп виділяє такі групи обрядів переходу: прелімінарні – обряди відділення від колишнього світу; лімінарні – проміжного періоду;

постлімінарні – обряди включення в новий світ [8, с. 15]. Перехідні стани вкрай небезпечні – і для самої людини, і для навколишніх, тому що, по-перше, вона перебуває мовби на межі «того» й «цього»

світів і вразлива для нечисті, а по-друге, вона сама або ще не людина, або вже не людина, тобто істота, яка дотична потойбічного світу і здатна мимоволі нашкодити оточенню [20, с. 483]. Тому «наскільки двоїнний і потенційно небезпечний прибулець, настільки однозначний, цільний і передбачуваний образ гостя. Ритуал гостинності організований таким чином, щоб повністю підпорядкувати гостя своєму сценарію, незалежно від того, ким саме він є. Бог, ворог чи простий подорожній, що йде у своїх справах, будуть прийняті приблизно однаково, хоча й з різною мірою пошани» [3, с. 113]. Визначальною ознакою, що вирізняє людську гостинність, є ритуали зустрічі й проводів, коли «драматично розігрується й тимчасово нейтралізується основна опозиція «своє/чуже»: у ході цих ритуалів гість стає «своїм чужим», «освоюється» або «присвоюється» господарями» [15, с. 84].



Pages:   || 2 | 3 |
Похожие работы:

«ЛОГІСТИЧНЕ ТА МАРКЕТИНГОВЕ УПРАВЛІННЯ УДК 658.012 В.Г. Герасимчук Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут” ПЛАНУВАННЯ МАРКЕТИНГУ: ВІД ВИЗНАЧЕННЯ ЦІЛЕЙ ДО БЮДЖЕТУВАННЯ © Герасимчук В.Г., 2012 Наголошується на необхідності раціонального поєднання ринкових інструментів з використанням методів планування у веденні бізнесу. Розкрито сутність і місце плану маркетингу в системі управління об’єктом господарювання. Увага зосереджена на розбіжностях в трактуванні...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія екон. 2009. Вип. 41. С.16-34 Ser. econ. 2009. Vol. 41. P.16-34 УДК 336.131(477) ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВИЙ МЕТОД БЮДЖЕТУВАННЯ В УКРАЇНІ М. Крупка Львівський національний університет імені Івана Франка 79008, м. Львів, проспект Свободи, 18 Досліджено сутність та проблемні аспекти запровадження програмно-цільового методу бюджетування в рамках вітчизняної економіки. Обґрунтовано на основі аналізу досвіду зарубіжних країн його особливості, складові елементи та...»

«Державний вищий навчальний заклад “Українська академія банківської справи Національного банку України” Кафедра бухгалтерського обліку і аудиту ОБЛІК У ГАЛУЗЯХ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Методичні рекомендації щодо проведення практичних занять Для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” спеціальності 6.030509 “Облік і аудит” Суми ДВНЗ “УАБС НБУ” УДК 657.1(073) О-1 Рекомендовано до видання науково-методичною радою Державного вищого навчального закладу “Українська академія банківської...»

«RINNOVA ІНСТРУКЦІЇ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА МОНТАЖУ Вітаємо Вас із вдалим вибором!ПОПЕРЕДЖЕННЯ Ви придбали модулюючий котел з електронним регулюванням і розпалом, з природною тягою, • високою продуктивністю, • сталевим обмінником для системи гарячого водопостачання. Матеріали, з яких виготовлений котел, та системи регулювання, якими він обладнаний, гарантують високий рівень безпеки, комфорту та економії електроенергії, надаючи Вам можливість відчути всі переваги автономного опалення. НЕБЕЗПЕЧНО!...»

«Енергетика: економіка, технології, екологія ISSN 1813-5420 УДК 620.98 В.І.ДЕШКО, Н.А.БУЯК, I.C.ДОЛГОПОЛОВ, В.Т.ТУЧИН ЕНЕРГОI ЕКСЕРГОЕФЕКТИВНIСТЬ СИСТЕМ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ БУДIВЛI (ДОСЛІДЖЕННЯ, АНАЛIЗ, НОВI ПОКАЗНИКИ) Вступ На опалення, освітлення та охолодження будівель витрачається біля 1/3 первинних енергоресурсів, що споживаються в світі [1]. Тому і питання ефективного використання енергії в будівлях є дуже актуальним. В Україні для оцінки енергоефективності будівель застосовується енергетичний...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. Вадима Гетьмана КРИВОРІЗЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ Кафедра обліку і аудиту МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ для виконання індивідуальної та самостійної роботи з дисципліни „Аналіз господарської діяльності” для студентів спеціальності 6.106 „Облік і аудит” денної форми навчання Затверджено на засіданні кафедри обліку і аудиту протокол №2 від 20.02.2008 р. Кривий Ріг МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І...»

«Ткач І. Причини виникнення та наслідки циклічних коливань або криз для національних економік [Електронний ресурс] / Іван Ткач, Олена Дубровіна // Соціально-економічні проблеми і держава. — 2014. — Вип. 1 (10). — С. 164-176. — Режим доступу до журн.: http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2014/14timdne.pdf. УДК 338 JEL Classification: H70 Іван Ткач Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Повітрофлотський проспект, 28, м. Київ, Україна e-mail: tkach9@ukr.net...»

«УДК 339:334.758 Світовий ринок злиттів і поглинань: економічний вимір та специфіка регулювання ОКСАНА ДАВИДОВИЧ* АНОТАЦІЯ. У статті проведено комплексний аналіз світового ринку злиттів і поглинань (М&А), охарактеризовано його еволюційні етапи, досліджено тенденції та особливості розвитку на різних етапах. Автор визначила мотиви здійснення злиттів і поглинань, їх вплив на економіку та зробила спробу виявити основні причини неудач. Проаналізовано специфіку регулювання злиттів у країнах ЄС та...»

«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ з дисципліни “ТЕОРІЯ ЕКОНОМІЧНИх РИЗИКІВ” (для бакалаврів) Київ 200 Підготовлено доцентом кафедри економіки Н. М. Бондар Затверджено на засіданні кафедри економіки (протокол № 13 від 15.03.06) Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом Бондар Н. М. Методичні матеріали для самостійної роботи студентів з дисципліни “Теорія економічних ризиків” (для бакалаврів). — К.: МАУП,...»

«Національний лісотехнічний університет України 4. Формування та функціонування ринку агропромислової продукції : практ. посібн. / за ред. П.Т. Саблука. – К. : Вид-во ІАЕ, 2000. – 556 с. Жидяк О.Р. Усовершенствование взаимоотношений участников рынка молока и молочной продукции Рассмотрены взаимоотношения участников рынка молочной продукции в период трансформации экономики. Предложены пути совершенствования этих отношений и направления развития торговли молочными изделиями. Ключевые слова:...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»