WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ СИСТЕМИ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПУБЛІЧНУ СЛУЖБУ У статті аналізуються основні проблеми і поняття, що стосуються регулювання діяльності публічних службовців та їх юридичної ...»

-- [ Страница 1 ] --

УДК 35 Лазор О.Я.,

доктор наук з державного управління, професор,

завідувач кафедри управління персоналом

та державної служби Львівського регіонального

інституту державного управління

Національної академії державного управління

при Президентові України;

Лазор О.Д.,

доктор наук з державного управління, доцент,

професор кафедри державного управління

та місцевого самоврядування Львівського регіонального

інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України;

Заяць О.І., аспірант кафедри управління персоналом та державної служби Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України

ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ СИСТЕМИ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО

ПУБЛІЧНУ СЛУЖБУ

У статті аналізуються основні проблеми і поняття, що стосуються регулювання діяльності публічних службовців та їх юридичної відповідальності. Розглянуто особливості проходження публічної служби. Важлива роль відводиться публічним службовцям як спеціальним суб’єктам юридичної відповідальності.

В статье анализируются основные проблемы и понятия, которые касаются регуляции деятельности публичных служащих и их юридической ответственности.

Рассмотрены особенности прохождения публичной службы. Важная роль отводится публичным служащим как специальным субъектам юридической ответственности.

Basic problems and concepts which touch adjusting of activity of public office workers and them legal responsibility are analysed in the article. The features of passing of public service are considered. An important role is taken public office workers as special subjects of legal responsibility.

Актуальність проблеми. Підвищення ефективності діяльності органів публічної влади, публічної служби є стратегічною метою української держави для забезпечення виходуз політичної кризи, набрання темпів економічного зростання, досягнення європейських стандартів життя, піднесення добробуту народу, всебічного розвитку суспільства. Сьогодні наша незалежна демократична держава потребує кардинальних змін не тільки соціальних та економічних відносин, а й вироблення нових ідеологічних підходів для позитивного сприйняття громадянами трансформаційних процесів та реформ.

Входження в Європейський простір потребує формування ефективної, гнучкої, адаптованої до нової ситуації публічної служби, яка повинна користуватися підтримкою громадян. На посадах в органах державного управління та місцевого самоврядування повинні працювати спеціалісти з високим фазовим рівнем, з почуттям відповідальності за долю держави і розвиток конкретної територіальної громади, справжні патріоти свого народу.

Тільки в такому випадку ми зможемо побудувати демократичну, соціально спрямовану, ефективну систему публічної служби, а сама Україна займе належне їй рівноправне місце серед держав Європи і світу.

Тому тільки добре вишколена і навчена еліта (публічна служба) може вивести націю із сьогоднішньої кризи. Але цю інституцію треба реформувати через:

— низький професіоналізм, за політизованість, протекціонізм;

— нечітке розмежування політичних посад і посад публічної служби;

— волюнтаризм при прийнятті і проходженні служби;

— неузгоджене правове регулювання як публічним так і приватним правом;

— низький рівень заробітної плати, що спричиняє велику плинність кадрів та схильність до корупції;

— непрозорість, суб’єктивізм при визначенні оплати праці, що заохочує публічних службовців до особистої відданості керівникам, а не закону;

— фактичну відсутність можливої протидії неправомірним розпорядженням керівництва через неточне визначення прав і обов’язків;

— низьку роль професійного навчання публічних службовців через необов’язковість освоєння магістерської програми державне управління чи державна служба.

Аналіз останніх досліджень. Зусиллями вітчизняних та зарубіжних учених створена певна база з досліджень регулювання діяльності публічних службовців. Це науковці, праці яких носять концептуальний характер:

В. Авер’янов, С. Дубенко, Н. Нижник, В. Олуйко, О. Петришин, В. Малиновський, Є. Черноног. Питанням наукового забезпечення правового регулювання публічної служби присвячені наукові доробки М. Мельника, В.

Романовського, С. Серьогіна, В. Тимощука, А. Школика.

Разом з тим, системного аналізу проблем і понять, що мають відношення до регулювання діяльності публічних службовців та особливостей їх юридичної відповідальності досі не здійснено.

Мета статті. Виявити та дослідити проблеми діяльності та сутність понять публічної служби, а також особливості юридичної відповідальності публічних службовців.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Сьогодні вже не викликає ніяких сумнівів необхідність систематизації законодавства про публічну службу. Для виявлення цих особливостей необхідно перш за все розглянути особливості публічної служби. Важливо підкреслити, що поняття публічної служби відносно недавно стало використовуватися в Україні. В якості юридичного терміну воно було закріплено вперше в п. 15 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, де визначено, що публічна служба – це діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах місцевого самоврядування [1].

Очевидно, що це визначення є надто широким для правового регулювання інституту публічної служби, швидше за все це механістичний перелік посад, які далеко не всі можна віднести до публічної служби.

Виправданням цьому є лише те, що зміст вказаного поняття сформульовано відповідним чином в цілях названого Кодексу.

До липня 2005 року, в законодавстві України термін публічна служба взагалі не застосовувався. Використовувалися і використовуються дальше інші два поняття державна служба і служба в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про державну службу, державна служба – це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів [2].

Служба в органах місцевого самоврядування – це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом [3].

Із визначених понять у цих двох законах стає зрозумілішим різниця між публічним і приватним сектором, між зайнятістю за приватним (трудовим) правом і публічною службою (державною чи службою в органах місцевого самоврядування). Тому не можна погодитись із професором Петришиним О. В., який до публічної служби відносить крім державної служби і служби в органах місцевого самоврядування також службу в недержавних організаціях – в громадських організаціях, політичних партіях, приватних підприємствах тощо.

Публічній службі, на його думку, характерні такі ознаки:

— зайняття посади у відповідних органах і організаціях незалежно від форм власності і конкретних організаційних структур;

— службова спрямованість, що полягає у діяльності не на себе, а на обслуговування чужих інтересів;

— професійність службової діяльності, тобто здійснення такої діяльності на постійній основі, що потребує певних знань і наступності, та є основним джерелом матеріального забезпечення працівника [4, с. 139-140].

На нашу думку вище перераховані ознаки швидше стосуються поняття служба, або цивільна служба, але аж ніяк не публічна служба.

За визначенням Великого тлумачного словника української мови [5, с.

1346], термін служити означає працювати, займаючись розумовою працею, а також фізичною працею, пов’язаною не з виробництвом, а з обслуговуванням кого-небудь.

С. І. Ожегов розглядає службу, як роботу, заняття службовця, а також місце його роботи, будь-яка сфера діяльності. При цьому службовець – особа, яка працює за наймом у різних установах, у сфері обслуговування. Ю. М.

Старілов наводить визначення служби, як діяльності, пов’язаної з керівництвом, управлінням, контролем, наглядом, обліком. При цьому всі службовці створюють духовні цінності, або реалізують функції управління [6, с. 81].


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Служба є одним із основних видів суспільно-корисної праці. Поняття служби, можна тлумачити, як адміністративно-правову діяльність щодо реалізації управлінських функцій службовцями, які перебувають на посадах у державних органах, об’єднаннях громадян, органах місцевого самоврядування, недержавних структурах за призначенням, обранням, конкурсом, контрактом.

Службовці створюють духовні цінності, або реалізують управлінські функції [7, с. 30, 38]. Службу можна поділити на публічну (діяльність на якій регулюється публічним правом, зокрема нормами законів Про державну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування) і цивільну (діяльність на якій регулюється нормами приватного (трудового) права).

Державна служба у свою чергу поділяється на мілітаризовану і загальнофункціональну. Загальнофункціональна державна служба включає в себе спеціалізовану і адміністративну (служба в Адміністрації Президента України, Секретаріаті Верховної Ради України, Секретаріаті Кабінету Міністрів України, в місцевих державних адміністраціях) [7, с. 38].

Не можна погодитись з В. Я. Малиновським [4, с. 16] та Є. С. Черноногом [9, с. 308], де вони до, так званої, цивільної державної служби… (не передбаченої чинним законодавством, але має елементи пенсійного забезпечення схожі на пенсійне забезпечення державної служби (?), в майбутньому може бути включеною (?) до складу державної служби), включають службу в державних чи комунальних (а це вже аж ніяк не державна служба, а максимум може бути служба в органах місцевого самоврядування) закладах культури, науки, охорони здоров’я, тощо [9, с. 308]. Подібне визначення скоріше за все, відповідає терміну цивільної не публічної служби, викладеного на рис.1. [7, с. 38].

Рис. 1. Класифікація видів служби в Україні

Діяльність публічних службовців має важливі правові наслідки, оскільки вона утворює, зміцнює і припиняє правовідносини. Усі форми діяльності публічних службовців пов’язані з реалізацією влади.

Досліджуючи поняття публічної служби, насамперед слід розглянути визначення служби в загальному розумінні.

Поділ публічної служби на види обумовлюється принципом поділу влади і особливостями сфер публічної діяльності. Зважаючи на відсутність законодавчого регулювання такого поділу існують у науці державного управління різноманітність думок науковців. Отже, на наш погляд, служба в

Україні поділяється на:

— публічну, до якої, в свою чергу, належить державна (це служба, визначена законодавством України, а в майбутньому до неї може бути віднесена і служба в державних закладах охорони здоров’я, освіти, культури, служба на державних підприємствах) і муніципальна (служба в органах місцевого самоврядування);

— цивільну – службу в недержавних (і не комунальних ) організаціях і установах, громадських та політичних об’єднаннях, а також і у державних чи комунальних організаціях, працівники яких не мають статусу публічних службовців.

Стосовно поняття публічної служби, визначеного Кодексом адміністративного судочинства України, то воно крім своєї недосконалості, суперечить і ч. 1 ст. 9 Закону України Про державну службу, який визначає, що правовий статус Президента України, Голови Верховної Ради України та його заступників, голів постійних комісій Верховної Ради України та їх заступників, народних депутатів України, Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, Голови та членів Конституційного Суду України, Голови та суддів Верховного Суду України, Голови та суддів вищого спеціалізованого суду України, Генерального прокурора України та його заступників регулюється Конституцією України та спеціальними законами України [2]. Діяльність на цих посадах повинна регулюватись окремо прийнятими законами, це значить, що до цих посадовців не застосовується законодавство про державну службу. Для більшості з перерахованих вище посад прийнято окремі закони, які регулюють діяльність осіб, що їх обіймають.

Це зокрема закони Про статус народного депутата України, Про Кабінет Міністрів України, Про Конституційний Суд України, Про статус суддів, Про прокуратуру тощо.

Вважаємо, що з перерахованих посад, крім прокурорів і суддів, всі інші необхідно віднести до політичних. На сьогодні ми ще не маємо такого чіткого поділу. Єдиним документом, який такий розподіл проводить є Указ Президента України Про чергові заходи щодо дальшого здійснення адміністративної реформи від 29 травня 2001 року № 345 [10].

Саме цим підзаконним нормативно-правовим актом розподілено посади на політичні, адміністративні і патронатні, правда лише у виконавчій владі. Із змісту цього Указу можна зрозуміти, що у виконавчій владі посади членів Кабінету Міністрів України є політичними, всі інші (адміністративні і патронатні) відносяться до посад державної служби.

Стає зрозумілим, що розмежування політичних посад і посад публічної (державної та муніципальної) служби необхідне і випливає із уже діючого законодавства в Україні та подібного досвіду розвинених держав світу.

Існує цілий ряд ознак, що дозволяють провести розмежування посад державних політичних діячів від посад публічних службовців. Це, зокрема, порядок призначення та звільнення, характер виконуваних повноважень, види та підстави притягнення до відповідальності тощо. Для політичних посадовців характерна виборність на певний термін або похідне призначення за політичними критеріями, до яких в першу чергу, належить підтримка певної політичної програми. Завдання особи на політичній посаді полягає, насамперед, у формуванні політики. Політикам, зокрема, членам уряду характерна політична відповідальність, що включає можливість звільнення без потреби обґрунтування підстав та обмеження права на судовий захист [11, с.15].

Для зайняття політичних посад виділяються і інші ознаки, які відрізняються від професійних публічних службовців, зокрема:

— необов’язкова наявність певної освіти чи досвіду роботи в галузі;

— непроходження конкурсу на перевірку професійних якостей;

— можливість призначення на посаду у передпенсійному або навіть у пенсійному віці тощо.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«I МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА ІНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦІЯ «Проблеми та перспективи інноваційного соціально-економічного розвитку в умовах глобалізації: регіональний вектор», Ізмаїл 2012 Боденчук Л.Б. Ізмаільський інститут водного транспорту, Україна ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ: РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ Постановка задачі. Регіональна політика окремих суб'єктів повинна узгоджуватися з концептуальної політикою, що проводиться на державному рівні, і бути направлена на досягнення...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ М. І. Д о л і ш н і й РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА НА РУБЕЖІ ХХ-ХХІ СТОЛІТЬ: нові пріоритети ПРОЕКТ «НАУКОВА КНИГА» КИЇВ НАУКОВА ДУМКА У монографії окреслено сучасні проблеми й перспективи соціально-економічного розвитку національного господарського комплексу України. На основі всебічного аналізу регіональної проблематики, у тому числі всього спектра проблем формування та реалізації регіональної політики, автор виокремлює нові...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАСКРІЗНА ПРОГРАМА ПРАКТИК Донецьк ДонНТУ 2001 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАСКРІЗНА ПРОГРАМА ПРАКТИК Для студентів спеціальності 7.090307 Маркшейдерська справа Затверджена на засіданні кафедри маркшейдерської справи Протокол № 8 від 05.05.01 Затверджено на учбововидавничій Раді ДонНТУ Протокол № 1 від 06.11.01 Донецьк-ДонНТУ-2001 р. УДК 622.1(071) Наскрізна...»

«МАТЕРІАЛИ П’ЯТОЇ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ ІНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦІЇ Економічна політика країн ЄС MINISTRY OF EDUCATION, SCIENCE, YOUTH AND SPORTS OF UKRAINE DONETSK NATIONAL UNIVERSITY OF THE ECONOMICS AND TRADE NAMED AFTER MYKHAYLO TUGAN-BARANOVSKY THE ACADEMY OF HOTEL MANAGEMENT AND CATERING INDUSTRY Донецьк 2013 р. MINISTRY OF EDUCATION AND SCIENCE OF UKRAINE DONETSK NATIONAL UNIVERSITY OF THE ECONOMICS AND TRADE NAMED AFTER MYKHAYLO TUGAN-BARANOVSKY THE ACADEMY OF HOTEL MANAGEMENT AND...»

«УДК 658.8 Дима Олександр Олексійович, канд. екон. наук, доцент, докторант кафедри маркетингу ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана» АНАЛІЗ ДИСЕРТАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗА ПРОБЛЕМАТИКОЮ «МАРКЕТИНГ ПОСЛУГ» У статті проведено аналіз дисертацій, захищених в Україні, у яких піднімалася проблематика «маркетингу послуг». Аналіз здійснено з метою вивчення стану розвитку теорії маркетингу послуг у вітчизняній науковій думці. Ключові слова: послуга, маркетинг послуг,...»

«Кафедра економіки підприєм ств Дослідження економічної та соціальної ефективності інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств Реферати НДР за результатами щорічного конкурсу студентських науково-дослідних робіт Випуск 5 присвячений 10 річчю 10Шосткинського Інституту Сум ДУ та 5-річчю заснування КОНКУРСУ Шостка 2011 Конкурс студентських НДР «Наукові дослідження молоді: стан розвитку, реальні проекти, перспективи», ШІ СумДУ-2011 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України...»

«Духовність особистості: методологія, теорія і практика 1 (48)-2012 УДК 37.013 ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ В.М. Тименко У статті висвітлено загальні підходи до тенденцій розвитку державної молодіжної політики в розвинутих країнах Європейського Союзу. Аналізуються сучасні особливості реалізації різних аспектів державної молодіжної політики в таких країнах, як Німеччина, Великобританія, Франція, Швеція. Ключові слова: молодь, державна молодіжна політика, молодіжні...»

«ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ РЕЙТИНГ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ РЕГІОНІВ ПОВНА ВЕРСІЯ 2013 рік Підготовлено Київським міжнародним інститутом соціології у партнерстві з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій на замовлення Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Зміст Звіт 1. Огляд основних характеристик інвестиційного середовища регіонів України Звіт 2. Аналіз інвестиційних ризиків в регіонах України Звіт 3....»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДА МОЛОДИХ УЧЕНИХ ЕКОНОМІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ ДОНЕЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ПРАЦІ ВОСЬМОЇ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ ТА МОЛОДИХ УЧЕНИХ “УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ СОЦІАЛЬНОЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ: ГЛОБАЛІЗАЦІЯ, ПІДПРИЄМНИЦТВО, СТАЛЕ ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ” Частина 5 Донецьк 2007 УДК 330:316.3:338/339(043) Праці Восьмої міжнародної наукової...»

«II Мі жн а р о д н а н а у к о в о -п р а к т и ч н а к о н ф е р е н ц і я “А к т у а л ь н і п и т а н н я мо н і т о р и н г у і н а у к о в о г о с у п р о в о д же н н я на дрок орис т у в а ння т а г е ол ог і ч ної е к с пе рт из и “Г е о мо н і т о р и н г -2014”, 7–13 в е р е с н я 2014 р. УДК 553.04.003 РОЗВИТОК МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ УКРАЇНИ Й СВІТУ: ЇХ ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ ТА ВПЛИВ НА ЕКОНОМІКУ Андрієвський І. Д., канд. економ. наук, старший науковий співробітник (УкрДГРІ, м. Київ,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»