WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 3 | 4 || 6 | 7 |   ...   | 21 |

«Розділ 1. Загальний огляд Проблема прийняття державного бюджету є однією з найскладніших серед тих, які щороку доводиться розв’язувати Верховній Раді. І діяльність Верховної Ради двох ...»

-- [ Страница 5 ] --

1 Ці виплати (в англійській мові їм відповідає термін “entitlements”) здійснюються на підставі законів, які зобов’язують усіх, хто їх отримує, до відповідності певним вимогам, встановленим цими законами.

2 Слід пам’ятати, що Сполучені Штати покладаються не на єдиний органічний закон про бюджетний процес. Натомість, норми, що регламентують бюджетний процес, містяться у декількох законодавчих документах, а також у деяких частинах Конституції.

3 Іншою єдиною у своєму роді рисою бюджетної системи США є те, що замість єдиного закону про річний бюджет, асигнування Конгресу містяться у тринадцяти окремих законах про асигнування. Усі разом ці закони, після ухвалення Конгресом і підписання президентом, складають “бюджет”.

4 Згадані закони не скасували попередні; натомість у нових законах просто було переглянуто ті частини попередніх законів, які не відповідали новим законам.

Розділ 3. Бюджетно-фінансові повноваження Верховної Ради України

–  –  –

Досвід роботи Верховної Ради двох останніх скликань підтвердив те, що одним з найбільш важких питань, розв’язання яких входить до компетенції вищого законодавчого органу, є питання прийняття державного бюджету. На цьому шляху перед Верховною Радою постало кілька перепон системного характеру, які виникли після 16 липня 1990 року внаслідок прийняття Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України. В розділі шостому Декларації було визначено – “Українська РСР самостійно створює банківську (включаючи зовнішньоекономічний банк), цінову, фінансову, митну, податкову системи, формує державний бюджет, а при необхідності впроваджує свою грошову одиницю.” Перш за все виникла необхідність визначити свої подальші відносини з союзним бюджетом, складовими частинами якого до того часу були бюджети радянських республік і Української РСР в тому числі. Процес відокремлення від союзного бюджету, започаткований Декларацією, невпинно прямував в бік накопичення законодавчого потенціалу. Паралельно відбувалося розширення політичного і законодавчого простору державної незалежності.

Вже третього серпня 1990 року Верховна Рада приймає закон “Про економічну самостійність Української РСР”, в преамбулі якого наголошувалось: “Цей Закон на основі Декларації про державний суверенітет України визначає зміст, мету і основні принципи економічної самостійності України як суверенної держави, механізм господарювання, регулювання економіки і соціальної сфери, організації фінансово- бюджетної, кредитної та грошової системи Української РСР”. Розгортаючи принцип проголошений у Декларації, стаття 5 цього закону визначала: “Українська РСР має власну фінансову систему. Фінансові ресурси Української РСР складаються з коштів республіканського бюджету, бюджетів місцевих Рад народних депутатів, коштів інших органів місцевого самоврядування, позабюджетних надходжень та інших фінансових ресурсів. Формування доходної бази республіканського і місцевих бюджетів грунтується на податковій політиці, що визначається законодавством Української РСР і проводиться в республіці самостійно. ” У жовтні 1990 року приймається закон “Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) Української РСР”, яким припиняється (між іншим) дія глави 17-ї “Державний бюджет Української РСР”, яка визначала бюджет України як складову частину союзного бюджету. Крім того, була прийнята нова редакція статті 71-ї такого змісту: “На території Української РСР забезпечується верховенство законів республіки”.

Верховна Рада чітко дотримувалась проголошеного Декларацією курсу законотворення:

29 листопада 1990 року прийнято постанову “Про захист суверенних прав власності”. ” Виходячи з Декларації про державний суверенітет України, статті 71 Конституції Української РСР і Закону про економічну самостійність Української РСР... ”– ця формула у преамбулах законів і постанов ВР так чи інакше повторювалась аж до остаточного законодавчого закріплення державної незалежності України.

3 грудня. Прийнято закон “Про ціни і ціноутворення”.

4 грудня – закон “Про державну податкову службу в Українській РСР” 5 грудня – закон “Про бюджетну систему Української РСР ” яким визначались основи “організації бюджетної системи Української РСР на базі її державного суверенітету та економічної самостійності ”.

Якщо до цих прикладів додати ще низку законодавчих актів в податковій сфері, то стає зрозумілим, що унезалежнення бюджетно-фінансової системи України було далеко не одномоментним актом. І не могло бути таким в умовах, коли ще тривали пошуки способів виведення економіки Союзу на шлях ринкових перетворень..

Ще створювались нові моделі модернізованих відносин між республіками.

Ще свіжою була кров Тбілісі, Баку і Вільнюса.

Ще була спільною грошова система...

Березневий союзний референдум 1991 року, ГКЧП, прийняття Верховною Радою “Акту про незалежність”, заборона діяльності КПУ-КПРС, визнання Союзу РСР неіснуючим були ще попереду. Але безумовним є і те, що саме в цей період був закладений фундамент бюджетної системи незалежної держави.

Власне перший самостійний державний бюджет України був прийнятий майже через рік після прийняття “Акту про незалежність”. І починаючи з часу складання і прийняття його, і до останніх днів Верховна Рада вже всередині власної держави змагається за утвердження за собою шляхом законодавчого унормування і практичного вдосконалення бюджетного процесу такої ролі, яка притаманна парламентам країн зі сталими демократичними системами управління.

Набагато складнішим виявилось подолання у свідомості і діях представників і виконавчої, і законодавчої гілок влади стереотипів, які складалися десятиріччями. Стереотипів, за якими вважалось цілком природнім, що державні гроші, а значить і реальна державна влада були у розпорядженні виконавчої гілки. Вищий законодавчий, вищий представницький орган держави Верховна Рада виконувала у процесі затвердження державного бюджету лише суто церемоніальну, поверхово формальну роль.

Промовистою ілюстрацією до цього висновку є порівняльні таблиці, які демонструють рівень впливу Верховної Ради на проекти державних бюджетів, що подавались урядом до Верховної Ради на затвердження. (Див. Табл. № 1) Таблиця №1(1)

–  –  –

ПДВ 339.9 339.9 1.054. 1.054. 70.788. 90.917 06,6 06,6 062,3 062,3 596,8.424

–  –  –

До цього, очевидно, слід додати лише одне уточнення. Над виконавчою владою, за радянських часів, стояла “Організуюча і спрямовуюча сила. Ядро політичної системи”. Тобто, КПРС. Бюджетна політика генерувалась в надрах її керівних структур, а оперативне розпорядження державними коштами, за винятком тих, що розподілялись безпосередньо політбюро ЦК КПРС, було покладено на виконавчу владу, кадровий склад якої контролювався тією ж партією. Саме тому після усунення від керівництва КПРС, а точніше її керівної еліти, якій мільйонні маси рядових членів партії завжди слугували лише буфером в стосунках з суспільством, виконавча гілка державної влади фактично стала відігравати провідну роль в управлінській сфері взагалі і у бюджетних справах в тому числі. Зоря Верховної Ради, що яскраво сяяла на етапі прийняття “самостійницьких” законів у 1990-1991 роках, почала втрачати свій блиск. Почалась доба тяжкого сходження парламенту на вершину, яку мусить займати вищий представницький орган держави. Доба законодавчого розподілення і унормування фунціональних обов’язків між різними гілками влади всередині власної держави.

Перші спроби Постійних комісій парламенту, окремих народних депутатів, Верховної Ради в цілому задовольнити природню потребу у все більшому обсязі супровідної інформації, необхідної для прийняття кваліфікованих рішеньщодо бюджету,– наштовхувались часто на неприховане роздратування найвищих посадових осіб Кабінету Міністрів. І долати цей спротив було важко в першу чергу саме тому, що в умовах, коли право вимагати таку інформацію не було відповідним чином закріплено в законі, подібні наполягання народних депутатів легко було трактувати як надмірне втручання в сферу компетенції виконавчої влади.

Закон “Про бюджетну систему Української РСР”, прийнятий у грудні 1990 року був спробою, з одного боку, подальшого відокремлення від загальносоюзної бюджетної системи, а з іншого – першою спробою розмежувати права і взаємні обов’язки законодавчої та виконавчої гілок влади. У відповідності зі статтею сьомою цього закону, Рада Міністрів “... подає до Верховної Ради Української РСР проекти:


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


•республіканського бюджету з виділенням основних доходних джерел і основних видів видатків;

•пропозиції про розмір оборотної касової готівки по республіканському бюджету”. На той час це було все.

До того ж порядок і строки складання проекту бюджету “на плановий рік” визначались, згідно з цією ж статтею, Радою Міністрів.

Безпосередня участь Верховної Ради у затвердженні бюджету унормовувалась статтею восьмою цього закону.

Межі компетенції були окреслені таким чином:

“1.Поданий Радою Міністрів Української РСР до Верховної Ради Української РСР проект республіканського бюджету попередньо розглядається в Комісії з питань планування, бюджету, фінансів і цін та інших постійних комісіях Верховної Ради Української РСР.

За результатами його розгляду постійні Комісії Верховної Ради Української РСР готують і подають до Верховної Ради Української РСР висновок і пропозиції.

2. Верховна Рада Української РСР затверджує:

•республіканський бюджет з виділенням основних джерел доходів та асигнувань на фінансування господарства республіканського підпорядкування, соціально-культурних заходів, на утримання органів державної влади, органів державного управління, судів і прокуратури;

•розмір оборотної касової готівки по республіканському бюджету;

•граничний розмір дефіциту республіканського бюджету та джерела його покриття.” Здійснення контролю за виконанням республіканського бюджету покладалось за цим законом на самого виконавця, тобто, на Раду Міністрів.

Зрозуміло, що при таких загальних нормах глибина обізнаності парламентарів і відповідного аналізу проектів бюджету, підготовлених урядом, вирішальною мірою залежала від ентузіазму окремих комісій і окремих депутатів. І урядовці, розуміючи це, уникали, як могли, контактів з надто допитливими. Реальна практика реалізації бюджетних повноважень Верховної Ради фактично будувалась за формальною схемою, запропонованою цим законом впродовж всього терміну діяльності ВР ХІІ скликання. І уряд взагалі, і Міністерство фінансів зокрема жорстко витримували саме таку схему, що надавало їм можливість розпоряджатися бюджетними коштами практично безконтрольно. Причому корені парламентської безконтрольності закладались вже під час прийняття бюджету самою процедурою схвалення і змістом Закону про бюджет. Хоча зовні бюджетні дебати у парламенті проходили гостро і важко, ніяких принципових змін до урядового проекту не вносилось. Проект бюджету, як правило, вносився урядом до парламенту за 2-3 дні до терміну, який сам же уряд визначав, як граничний. Депутати не мали ні часу, ні можливості глибоко розібратися у проекті, в обгрунтованості і достовірності його показників. Тому бюджетні дебати теж перетворювались на “випускання пари”, емоційний мітинг на теми регіональних, галузевих та інших проблем.

Практично жодна з суттєвих депутатських поправок, більшість з яких, до речі, носила популістський, або романтичний, з політико-економічної точки зору, характер, не приймалась. І хоча для переважної більшості депутатів була очевидною недосконалість і навіть нереальність урядового проекту, що кожного разу підтверджувалось результатами його виконання (невиконання!), він завжди приймався якщо не з першого, так з другого заходу. Винятком був 1992 рік, коли бюджет був затверджений з третьої спроби. Головний аргумент уряду при прийнятті бюджету завжди був такий: – навіть поганий бюджет краще, ніж відсутність будь-якого. Цей суто політичний метод тиску спрацьовував завжди, особливо в умовах, коли фінансовий рік вже тривав, оскільки сам факт затвердження бюджету, безвідносно до його змісту, відкривав можливість бюджетного фінансування всіх видатків, а також розробки місцевих бюджетів.

З іншого боку, сам зміст і форма закону про бюджет практично виключали можливість повноцінного парламентського контролю за його виконанням.

Статті бюджету затверджувались у законі крупними агрегованими показниками без розшифровування дуже великих сум. Наприклад, ще й у бюджеті 1994 року не мали жодної деталізації і були затверджені однією цифрою кожна такі політично, соціально, економічно значимі статті витрат, як фінансування освіти, культури, охорони здоров’я, науки, фінансування Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, утримання органів виконавчої влади, фінансування державних капітальних вкладень, державні позички для закупівлі сільгосппродукції, видатки пенсійного фонду та багато інших. Тобто, відповідні міністерства і відомства таким законом про бюджет отримували фактично “карт-бланш” на вільне і безконтрольне використання бюджетних коштів. Бо на той час був відсутній будь-який, навіть підзаконний нормативний акт щодо визначення конкретних розпорядників (міністерств, відомств, або посадових осіб) відповідних коштів за статтями бюджету, і, головне, порядку їх витрачання, процедури прийняття конкретних рішень про бюджетне фінансування.



Pages:     | 1 |   ...   | 3 | 4 || 6 | 7 |   ...   | 21 |
Похожие работы:

«УДК 338.1 Ринок: прогноз і кон’юнктура Пустовойт О.В., канд. екон. наук провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України ЕФЕКТ НАКЛАДАННЯ ХВИЛЬ ЗОВНІШНЬОТА ВНУТРІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ КОН’ЮНКТУРИ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ Уточнено поняття кон’юнктура, запропоновано підхід до класифікації цього явища, методологію дослідження результату накладання в національній економіці хвиль зовнішньота внутрішньоекономічної кон’юнктури. Наведено докази, що сприятлива зовнішньоекономічна...»

«Державний комітет лісового господарства України Національна академія наук України Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького Лісівнича наука: витоки, сучасність, перспективи Матеріали наукової конференції, присвяченої 80-річчю від дня заснування УкрНДІЛГА (12 – 14 жовтня 2010 р., м. Харків) Харків УкрНДІЛГА – 2010 Лісівнича наука: витоки, сучасність, перспективи (Матеріали наукової конференції, присвяченої 80-річчю від дня заснування...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ВСТУП ДО СПЕЦІАДЬНОСТІ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 1 КУРСУ НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ 6.050301 «ГІРНИЦТВО» Рівне – Гнєушев В.О. Г56 Вступ до спеціальності. Конспект лекцій і методичні вказівки до вивчення дисципліни для студентів 1 курсу напряму підготовки 6.050301 «Гірництво». – Рівне: НУВГП, 2010. – 70 с. Упорядник: Гнєушев В.О., к.т.н., доцент, завідувач кафедри розробки родовищ корисних...»

«Національний лісотехнічний університет України 5. Гершун А., Горский М. Технологии сбалансированного управления. – М. : ОлимпБизнес, 2005. – 416 с.6. Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент : учебник [для студ. ВУЗов]. – 2-ое изд. [доп.]. – М. : ЗАО Бизнес-школа Интел-Синтез, 1998. – 416 с.7. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління : навч. посібник. – К. : Видво КНЕУ, 1999. – 384 с.8. Редченко К.І. Стратегічний аналіз у бізнесі : навч. посібник. – 2-ге вид. [доповнене]. – Львів...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ СТРАТЕГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УМОВАХ ПОСТКРИЗОВОГО ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ аналітична доповідь КИЇВ 2010 Механізми розвитку підприємництва в умовах посткризового відновлення економіки України. К.: НІСД, 2010. 45 с.Автори: Покришка Д.С. (керівник авторського колективу) Ляпін Д.В., к.т.н., Засл. економіст України Жаліло Я.А., к.е.н., с.н.с., Засл. економіст України Белінська Я.В., д.е.н., с.н.с., доц. Молдован О.О. Скиба М.В., к.держ.упр....»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Сумський державний університет (Україна) Алгоритмікс Інк., компанія IBM, м. Торонто (Канада) Білоруський державний економічний університет, м. Мінськ (Білорусь) Вище училище страхування та фінансів, м. Софія (Болгарія) Донецький національний університет (Україна) Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України Інститут проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України Московський державний технічний...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ДЕМОГРАФІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЛЮДСЬКИЙ РОЗВИТОК РЕГІОНІВ УКРАЇНИ: АНАЛІЗ ТА ПРОГНОЗ Колективна монографія Київ 2007 УДК 314.18 : 316.42] (477) ББК 60.7 (4 Укр) Л9 Людський розвиток регіонів України: аналіз та прогноз (колективна монографія) / За ред. Е.М. Лібанової. – К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, 2007. – 367 с. Монографія підготовлена колективом науковців відділу досліджень людського розвитку Інституту демографії та...»

««НЕТРАДИЦІЙНІ» ІММІГРАНТИ У КИЄВІ: СІМ РОКІВ ПОТОМУ Київ «Стилос» УДК 314.7(477) ББК 60.7(4УКр) М 57 Авторський колектив: Брайчевська О. (розділи 2, 3.4), Малиновська О. (вступ, розділи 1, 3.1, 3.2, 3.3, 4.2, 5.3), Пилинський Я. (розділи 3.4, 4.1, 5.1, 5.2, висновки) Рекомендовано до друку вченою радою Національного науково-дослідного інституту українознавства МОН України Протокол № 8 від 21 вересня 2009 року Рецензенти: Майборода О.М., Римаренко С.Ю. Видання здійснено за фінансової підтримки...»

«Глосарій Східного партнерства Після розширення Європейського Союзу у 2004 році сформувались ще глибші відносини між ним та країнами на його східних кордонах. Метою цього процесу є зближення з сусідами, надання підтримки у проведенні економічних, соціальних та політичних реформ. Шість країн з-поміж цих сусідів, а саме: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна — беруть участь у Східному партнерстві, одній із найновіших політик ЄС у сфері зовнішніх відносин. Метою політики є...»

«УДК 339.9 УКРАЇНА У СВІТОВІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ: ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ Підгірна В. Н., асистент Буковинська державна фінансова академія У статті проаналізовано реалії входження України до СОТ, розглянуто зарубіжний досвід, обґрунтовано потенційні переваги та загрози від членства для суб’єктів національної економіки. Запропоновано, у галузевому розрізі, шляхи адаптації України до вимог регулятивної торговельної системи. Ключові слова: торгівля, СОТ (Світова організація...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»