WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 18 | 19 || 21 |

«Розділ 1. Загальний огляд Проблема прийняття державного бюджету є однією з найскладніших серед тих, які щороку доводиться розв’язувати Верховній Раді. І діяльність Верховної Ради двох ...»

-- [ Страница 20 ] --

На час написання цього посібника точний характер стосунків між центральними і субнаціональними органами влади невідомий. Втім, зважаючи на розміри України і закорінене в історію опертя на адміністративнотериторіальні одиниці, які відіграють ключову роль у наданні комунальних послуг, немає сумніву, що центральний уряд переважно покладатиметься на регіональні владні одиниці, наприклад, області, райони, міста, селища і села. Хоча є достатні підстави стверджувати, що органи місцевого самоврядування повинні мобілізовувати якусь частину ресурсів, необхідних для надання послуг місцевим жителям, не менш імовірним є те, що істотну частку державного бюджету буде передано субнаціональним органам влади. Тому механізми, використовувані для переміщення цих ресурсів, є невід’ємною рисою процесу складання державного бюджету. Метою решти цього розділу є проілюструвати й розглянути сукупність механізмів, використовуваних у світі для здійснення таких переміщень.

Майже в усіх країнах існують два або більше рівнів або ярусів “урядування”, відповідальних за надання комунальних послуг своїм громадянам.(1) Крім того, фінансування послуг, що надаються органами самоврядування, здебільшого здійснюється почасти і за рахунок коштів, зібраних на місцях, до яких додаються доходи, мобілізовані центральним урядом і в який-небудь спосіб передані населеному пункту або регіону.

2.1 ЦІЛІ МІЖУРЯДОВИХ СУБСИДІЙ Перед тим, як навести деякі приклади різноманітних методів, що застосовуються в різних країнах для переміщення коштів з вищих рівнів влади на нижчі, було б корисно коротко розглянути основні причини використання субсидій для фінансування державних витрат на місцевому рівні, а також питання, які слід вирішити, розробляючи систему субсидування.

Серед причин, через які центральні уряди вдаються до субсидування, назвемо: (1) вирівнювання здатності платити за комунальні послуги регіонів з різними можливостями збирати свої власні доходи; (2) стимулювання витрат на послуги, які дають значну користь поза межами територій окремих органів влади або які вважаються урядом, що надає субсидії, надзвичайно важливими для певної місцевості; (3) забезпечення місцевих органів необхідними доходами для задоволення нагальних потреб у коштах на місцях, оскільки центральні уряди могли залишити за собою найпродуктивніші джерела доходів. Проте з цим останнім нерідко тісно пов’язане бажання субсидуючого рівня втримати владу над отримувачем субсидії, чого можна дуже легко досягти, зберігши значний контроль над доходами місцевої влади.

Попри той факт, що субсидуючі органи мають вплив на рішення місцевих органів, субнаціональні рівні влади, як видно, продовжують надавати перевагу отриманню коштів від центрального уряду, не стягуючи податків або зборів безпосередньо з місцевих мешканців.(2) Крім того, населені пункти й райони надаватимуть перевагу таким системам субсидування, де переміщення коштів відбувається в певних прийнятних для них часових рамках. Для них також бажані були б, субсидії, які не вимагають тривалої підготовки планів витрачання коштів, а також такі переміщення коштів, які дають їм більшу свободу у визначенні того, як слід витрачати доходи у вигляді субсидій.

Розробляючи будь-яку систему субсидування, необхідно вирішити три основні проблеми. Перша полягає в тому, як визначати спільний фонд субсидованих коштів. Друга стосується того, як такий пул коштів повинен розподілятися між всіма потенційними отримувачами грошей. Нарешті, виникає питання про те, як переміщені кошти можуть витрачатися органом-отримувачем.

При вирішенні першої з цих проблем – суми коштів, які слід розподілити – можна брати за основу наперед визначену частку всієї сукупності доходів центрального уряду, спеціальний механізм у процесі затвердження річного бюджету центрального уряду, або – в деяких спеціальних випадках – суму витрат, понесених на місцевому рівні. Система розподілу податкових надходжень на місцевому рівні є виразним прикладом першого випадку. Наприклад, центральний уряд може встановити, що певна частка (до 100 відсотків) податкових надходжень (наприклад, податок на додану вартість) повинна розподілятися міжмісцевими органами влади. Перевага такого підходу в тому, що раз запроваджений, він може послабити політичні дебати про те, скільки грошей розподіляти між органами місцевого самоврядування. Зрозуміло, що якщо кількісне співвідношення розподілених коштів щороку переглядається або вони можуть відрізнятися в різних населених пунктах, ця перевага не реалізовується.

Нарешті існують такі системи субсидування, коли місцевим урядам передається певна частка від загальної суми витрат, які вони спрямовують на певну мету. Хоча цей підхід застосовується нечасто, він більш характерний для витрат на “компенсаційні та соціальні виплати”, коли субнаціональні уряди використовують суми, отримані від центрального уряду, як частину загальних витрат, покриваючи решту самостійно. Слід також зауважити, що єдина система субсидування країни може включати цілу низку програм субсидування, причому обсяги коштів для кожної з них визначаютьcя по-різному.

Другу проблему – як визначати суму субсидій для кожного отримувача – можна вирішувати у декілька різних способів. Там, де спільний фонд субсидій прив’язаний до окремого джерела доходів, виділена якому-небудь місцевому урядові сума може ставитися в залежність від загальної суми доходів, отриманих за рахунок податків, зібраних місцевим урядом. Наприклад, субсидія може обумовлюватися тим, що половина всіх прибуткових податків з громадян, зібраних місцевою владою, повинна залишатися у місцевого уряду, на чиїй території мешкають платники податків. Така програма надання субсидій буде більш сприятливою для територій, де мешкають платники податків з вищими доходами, а отже не досягатиме мети – вирівнювання доходів між різними територіями.

Другий метод розподілу субсидій полягає у попередній розробці певної формули. Такі формули можуть бути зовсім простими (приміром, спільний фонд субсидій розподіляється відповідно до кількісного складу населення територій) або, як показано нижче, надзвичайно складними. Виділення субсидій на основі формули має ту очевидну перевагу, що дозволяє урядові-донору вирішувати, які чинники повинні визначати результати субсидування, і робить ці чинники зрозумілими для всіх. Звісно, що розподіл на основі формули, вимагає того, щоб включені до формули параметри спиралися на достатньо точну й свіжу інформацію.

Третій метод розподілу субсидій може грунтуватися на спеціальному підході чи то як частина процесу складання річного бюджету, наприклад, коли певна сума субсидованих коштів передбачається через бюджет безпосередньо конкретній території, – чи то як робоче рішення якого-небудь міністерства. Прикладом другого типу субсидій є випадок, коли певна кількість коштів виділяється на конкретну мету, скажімо гроші виділяються органам місцевої влади на поліпшення стану систем водопостачання. Після цього ті території, які бажають здійснити таке вдосконалення, звертаються з клопотанням про надання субсидії до відповідного міністерства і, якщо міністерство вважає, що проект відповідає певним вимогам, гроші будуть передані цьому населеному пункту. Хоча керування такою системою розподілу дарожче, до того ж вона менш “прозора”, ніж та, що грунтується на формулі,– все ж вона дає урядові-донору більше можливостей забезпечувати витрачання грошей відповідно до його бажань.

Там, де обсяги спільного фонду субсидій залежать від загальної суми витрат, розподіл коштів залежатиме від того, яким населеним пунктом чи територією ці гроші витрачалися.

Субсидії можуть також класифікуватися відповідно до того, наскільки уряд-отримувач обмежений у витрачанні коштів. З одного боку, існують субсидії загального призначення або незв’язані субсидії. Субсидії загального призначення можуть використовуватися місцевою владою для стимулювання надання будь-яких узаконених комунальних послуг; незв’язані субсидії є дещо більш обмеженого використання, оскільки кошти можна витрачати так, як того забажається населеному пунктові, за умови, що витрати йдуть на підтримку певних видів комунальних послуг. На протилежному боці перебувають цільові або спеціальні субсидії. Ці асигнування повинні витрачатися на специфічні цілі; вони можуть обумовлюватися вимогою, щоб місцева влада “додала” до субсидії певну кількість власних коштів.

Слід наголосити, що в будь-якій окремій країні (або штаті чи провінції (області) у федеративній системі) “система” субсидування може включати в себе велику кількість програм міжурядових переміщень коштів, які грунтуються на різноманітних поєднаннях згаданих вище характерних ознак.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Тобто, якась частина системи субсидування може складатися з асигнувань місцевим урядам, встановлених, виходячи із суми податків, зібраних з єдиного джерела доходів на цій території, а місцевий уряд має повну свободу вирішувати, як витрачати надходження за рахунок субсидій. Інша частина системи субсидування могла б складатися з певної суми грошей, відкладеної в процесі складання щорічного бюджету центрального уряду для використання на цільові переміщення коштів населеним пунктам і призначеної для підтримки конкретних програм капіталовкладень, здійснюваних місцевою владою, з вимогою, щоб місцева влада подала клопотання про виділення субсидії; якщо його задовольнять, населений пункт або район повинен вкласти в програму однакову з центральним урядом кількість коштів. Нарешті ще одна частина системи може складатися з субсидій літнім мешканцям населеного пункту або району, коли від місцевої влади вимагається вкласти, скажімо, 10 відсотків від загальної суми виплат, які отримує ця група осіб. Так, місто з більшим числом ветеранів отримувало б більше коштів від центрального уряду, але повинно було б і більше витрачати своїх власних ресурсів на підтримку цих ветеранів.

2.2 ПРИКЛАДИ СИСТЕМ МІЖУРЯДОВОГО ПЕРЕМІЩЕННЯ КОШТІВ

З огляду на різноманітність методів переміщення коштів від вищих до нижчих рівнів державної влади, не дивно, що в різних країнах застосовується безліч різноманітних програм. Нижче подаємо огляд лише декількох з них.

Як згадувалося вище, один з часто вживаних центральними урядами методів грунтується на розподілі централізовано зібраних податків. Один з аргументів на захист розподілу податкових надходжень полягає в тому, що податкові органи центрального уряду нерідко більш ефективні, ніж ті, які має місцева влада; крім того, це дає центральному урядові можливість забезпечувати місцевій владі певний приплив доходів і в той же час не вимагає від нього відмови від контролю над податками, які отримують органи влади субнаціонального рівня.

У таблиці 1 показані деякі з багатьох способів, за допомогою яких центральні уряди розподіляють податкові надходження. У другій колонці таблиці подано приклади податків, які розподіляються в кожній країні, разом з часткою податкових надходжень, які відступаються урядам субнаціонального рівня. Третя колонка містить інформацію про те, як визначається частка кожного з урядів субнаціонального рівня в цьому спільному фонді.

(Значно більше відомостей про інші країни можна знайти в роботі Анвара Шаха: наведені тут країни було обрано, щоб дати деяке уявлення про діапазон застосовуваних альтернативних рішень).

По-перше, наведені дані показують, що хоча зібраними центральним урядом податковими надходженнями і можуть ділитися з урядами субнаціонального рівня, визначення відповідних часток може відбуватися з огляду на місце отримання цих надходжень або на підставі інших критеріїв (виділення коштів на основі формул).

Розподіл коштів виключно за принципом місця збирання податків є одним з методів, хоча інші є теж цілком придатними. Очевидно, що метод розподілу коштів глибоко позначається на розподілі доходів. Наприклад, якщо база пайового податку (тобто такого, який ділиться між адміністративними органами різних рівнів) розподіляється між органами субнаціонального рівня занадто нерівномірно (скажімо, щодо податку на корисні копалини, такі як вугілля), то механізм розподілу на основі місця збирання податку призведе до занадто нерівномірного розподілу доходів між різними місцевостями. З іншого боку, застосування однакових часток (як у Таїланді) зрівняє всі місцеві органи влади (що належать до певного типу), без урахування потреб у місцевих витратах або потенціалу джерел доходів.

Ці ж дані свідчать, що ті, хто приймає рішення у фінансовій сфері, можуть обрати будь-яку суму у відсотках (аж до 100%) від доходів, отриманих за рахунок окремих податків.

Проте, якщо органи субнаціонального рівня хочуть бути здатними раціонально планувати майбутні видатки, їм важливо мати чітке уявлення про те, якими будуть їхні доходи в наступні роки. Якщо уряд-донор визначатиме величину розподілених часток кожного року, то поставить під загрозу впевненість в отриманні доходів. Так, місцеві органи влади у Болгарії поставлені в набагато вразливіше фінансове становище, ніж на Філіппінах, де частка відрахування в розмірі 20% залишалася незмінною впродовж багатьох років.

Зрештою, зрозуміло, що нема жодного податкового джерела, користуванню надходженнями з якого можна було б віддавати перевагу. Але з іншого боку, на вибір пайового податку (податків) все ж таки треба звертати певну увагу. Бази оподаткування, які дуже повільно розширюються, в свою чергу спричинять повільне зростання доходів місцевої влади; так само непевні доходи, що потерпають від постійних змін, додадуть до непевності місцевої влади щодо своїх доходів і ускладнять фінансове планування на місцевому рівні. Це становить особливупроблему, коли доходи від пайових податків є головним джерелом доходів місцевої влади.

Звісно, розподіл податкових надходжень не є єдиним методом переміщення коштів з одного рівня державного управління на інший. Місцевим органам також часто надаються звичайні субсидії (в тому числі і в тих країнах, які практикують розподіл податкових надходжень). Для таких субсидій характерна навіть більша різноманітність форм, ніж у випадку з розподілом податкових надходжень. Але, як зазначалося вище, одна з істотних відмінностей полягає в тому, чи призначені кошти для будь-якого використання на розсуд населеного пункту чи району, чи їх належить використати на визначену мету. Іншою суттєвою характерною ознакою є те, як кошти розподіляються між населеними пунктами – на спеціальній основі чи відповідно до певних критеріїв.



Pages:     | 1 |   ...   | 18 | 19 || 21 |
Похожие работы:

«3.3. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ КОНСУЛЬТАЦІЙНОГО ПРОЕКТУ Укладач: В. А. Верба, канд. екон. наук, доц. 3.3.1. Мета і завдання консультаційного проекту Підготовка магістрів за програмою «Менеджмент проектів і консалтинг» передбачає розробку навчального консультаційного проекту. Розроблення такого проекту є засобом перевірки рівня професійної придатності студентів до практичної роботи у сфері управління діяльністю підприємства та його розвитком. Консультаційний проект — це ретельно...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Б. М. Литвин Планування діяльності будівельного підприємства Навчальний посібник Тернопіль 2007 УДК 65.9(4Укр)31-22я73 ББК 65.052-2я7 Л 64 Рецензенти: М. О. Данилюк – доктор економічних наук, професор (ІваноФранківський національний університет нафти і газу); Д. А. Штефанич – доктор економічних наук, професор (Тернопільський інститут економіки і підприємництва”); І. С. Благун – доктор економічних наук,...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний заклад «ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені К. Д. УШИНСЬКОГО» ОКОПНА ЯНА ВОЛОДИМИРІВНА УДК 371.333:811.112.2=379.832 ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ПРАЦІВНИКІВ СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ (НІМЕЦЬКА МОВА ПІСЛЯ АНГЛІЙСЬКОЇ) 13.00.02 – теорія та методика навчання (германські мови) Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Одеса – 2012...»

«ЕКОНОМІКА І ФІНАНСИ 37 УДК 330.341.1 О.П. Гармашова, канд. екон. наук, доцент Севастопольський національний технічний університет вул. Університетська, 33, м. Севастополь, Україна, 99053 ІННОВАЦІЙНА СПРОМОЖНІСТЬ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ Досліджуються різні аспекти інноваційної діяльності в Україні. Проаналізовано процес фінансування інноваційної діяльності, кількість інноваційно-активних підприємств та обсяги інноваційної продукції. Крім того, розглядається місце України в міжнародних рейтингах...»

«УДК 338.246.025.2(075.8) П. В. Круш к. е. н., професор Національний технічний університет України «КПІ» СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІЧНОГО УПРАВЛІННЯ І РЕГУЛЮВАННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ Розглянуто сучасні тенденції трансформації управління і регулювання діяльності суб’єктів глобальної економіки, розкрито неефективність командно-ієрахічного та переваги мережевого типів економічного управління та регулювання. In this paper we consider modern transformational tendencies of management and...»

«ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Фонду державного майна України 19.05.2004 № 969 (у редакції наказу Фонду державного майна України від 27.06.2013 № 906) І. Навчальна програма базової підготовки оцінювачів за напрямом 1Оцінка об’єктів у матеріальній формі ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН навчальної програми базової підготовки оцінювачів за напрямом 1Оцінка об’єктів у матеріальній формі Модуль 1 Загальні питання оцінки Кількість академічних годин № Назва теми теми всього лекції практичні заняття Вступ в оцінку. Основні поняття...»

«Централізована бібліотечна система Шевченківського району м. Києва Інформаційний центр «Бібліотека ім. М. Костомарова» Інформаційно-бібліографічний відділ Сучасні діти – я к і в о н и? Дайджест Випуск 3: Соціальний захист дітей-сиріт Київ 201 Соціальний захист дітей-сиріт : дайджест 2 Шановні друзі! У нових соціально-економічних умовах проблеми захисту прав дітейсиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не тільки не втратили своєї актуальності, а й набули особливої гостроти. Понад...»

«УДК 330.341.1:658:621 Кузьмін Олег Євгенович, д.е.н., професор, заслужений працівник народної освіти України, директор Інституту економіки і менеджменту, завідувач кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва НУ «Львівська політехніка»; Мельник Ольга Григорівна, к.е.н., доцент, докторант кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва НУ «Львівська політехніка» ДІАГНОСТИКА ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА У статті уточнено поняття «потенціал підприємства», а також розвинуто модель діагностики...»

«УДК 657. 424 С.Й. Сажинець Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра обліку та аналізу ФОРМУВАННЯ ПОЧАТКОВОЇ ВАРТОСТІ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ НА РАХУНКУ ОБЛІКУ КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ © Сажинець С.Й., 2010 Зосереджено увагу на необхідності вдосконалення системи формування початкової вартості придбаних та створених підприємством об’єктів основних засобів, нематеріальних активів та малоцінних матеріальних необоротних активів безпосередньо у процесі аналітичного...»

«РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА – ОСНОВА АГРАРНОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ Матеріали Причорноморської регіональної науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу http://www.mnau.edu.ua/ua/04_05.html Міністерство аграрної політики та продовольства України Миколаївський національний аграрний університет Навчально-науковий інститут економіки та управління Обліково-фінансовий інститут РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА – ОСНОВА АГРАРНОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ Матеріали Причорноморської регіональної...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»