«Розділ 1. Загальний огляд Проблема прийняття державного бюджету є однією з найскладніших серед тих, які щороку доводиться розв’язувати Верховній Раді. І діяльність Верховної Ради двох ...»
Дiалог мiж ФКП та пiдконтрольними органiзацiями складає основу для виправлення всiх вад фiнансової поведiнки. Кожна ревiзiя ФКП, як правило, закiнчується письмовим звiтом. Якщо звiт про ревiзiю результатiв дiяльностi (iз зауваженнями та пропозицiями щодо усунення недолiкiв) не приймається, ФКП повинна подати свої пропозицiї до мiнiстерства, якому пiдпорядкована ревiзована органiзацiя. Рiшення мiнiстерства може оскаржити у Федеральнiй радi як ФКП, так i зацiкавлений адмiнiстративний пiдроздiл.
Якщо ФКП розслiдує випадок недотримання приписiв та законностi, вона має право приймати рiшення. Вона може офiцiйно оголосити результати своєї перевiрки, а потiм видати обов'язковi директиви. Зацiкавлений адмiнiстративний пiдроздiл може оскаржити рiшення ФКП перед Федеральним мiнiстерством фiнансiв. Служби Федерального мiнiстерства фiнансiв можуть звертатися до Федерального мiнiстерства юстицiї та полiцiї. i нарештi, рiшення можна оскаржити у Федеральнiй радi.
ФКП регулярно надсилає вичерпнi доповiдi та пов'язанi з ними справи до спiльного комiтету парламенту з фiнансових питань. Крiм того, ФКП вiдповiдає за iнформування зацiкавлених керiвникiв мiнiстерств або керiвника мiнiстерства фiнансiв, коли дiзнається про особливi випадки чи знаходить порушення, важливi з фiнансової точки зору. ФКП також подає рiчний звiт про масштаб та основнi моменти своєї ревiзiйної дiяльностi до спiльного комiтету Федеральної ради з фiнансових питань. Внаслiдок незалежного положення вищого органу фiнансового контролю конфедерацiї та зацiкавленiстю людей в отриманнi звiтiв, ФКП передбачено публiкацiю рiчного звiту.
10. ВЕЛИКОБРИТАНIЯ
Державна контрольна палата несе вiдповiдальнiсть за проведення ревiзiй (аудиторських перевiрок) у державному секторi Великобританiї. Очолює її генеральний контролер надходжень та видаткiв Казначейства її величностi королеви та ревiзор державних рахункiв ( далi - генеральний контролер-ревiзор або ГКР). Як контролер вiн дає дозвiл на видiлення державних коштiв урядовим мiнiстерствам та iншим органам державного сектору. Таке вiдносно просте завдання вимагає дуже незначної кiлькостi штатних працiвникiв.
На генерального ревiзора законом покладено обов'язки засвiдчувати звiтнiсть всiх урядових мiнiстерств та широкого кола iнших органiв державного сектору, перевiряти рахунки надходжень та накопичення, складати звiти про результати своїх перевiрок для парламенту.
Вiн також має узаконенi повноваження проводити й доповiдати парламентовi про перевiрки ощадливостi, ефективностi та результативностi використання ресурсiв тими органами, якi вiн ревiзує або до яких має право доступу.
ГКР повнiстю незалежний вiд виконавчої влади. Вiн пiдлягає певному фiнансовому контролю з боку парламенту, який не є нi оперативним, нi професiйним. Конституцiйно та за законом ГКР користується великим ступенем незалежностi. Вiн самостiйно визначає, якi перевiрки треба здiйснити, масштаби та форми таких дослiджень i змiст усiх своїх звiтiв.
Основнi свої обов'язки ГКР виконує вiд iменi парламенту. Його робота покликана забезпечувати парламент та громадськiсть незалежною iнформацiєю та висновками щодо всiх аспектiв фiнансових операцiй, здiйснюваних урядовими мiнiстерствами та iншими органiзацiями, чию звiтнiсть вiн перевiряє. Це є важливою ланкою у ланцюжку пiдзвiтностi та порядкування державними коштами.
ГКР працює у тiсному контактi з багатопартiйним Комiтетом з питань державних рахункiв. Бiльшiсть дослiджень, здiйснюваних Комiтетом, грунтуються на звiтах ГКР про ощадливiсть, ефективнiсть та результативнiсть; ГКР також бере до уваги будь-якi пропозицiї вiд комiтету, коли складає програму проведення перевiрок, якi має здiйснити його апарат.
Тiсна спiвпраця, що iснує мiж ГКР та Комiтетом з питань державних рахункiв в межах вiдповiдних сфер їх компетенцiї, дiстала схвалення попереднього голови комiтету у таких словах:
"Ефективнiсть роботи ГКР великою мiрою залежить вiд того факту, що його звiти розглядаються й беруться за основу комiтетом; у свою чергу ефективнiсть роботи комiтету залежить вiд того факту, що вiн користується цими звiтами як точкою вiдлiку".
Ревiзiя рахункiв ГКР є уповноваженим ревiзором бiльше нiж 500 рахункiв державного сектору iз загальними видатками та надходженнями, якi становлять багато мiльярдiв фунтiв стерлiнгiв. Це його головне завдання. Засвiдчення ним цих рахункiв грунтується на ревiзiях фiнансiв та вiдповiдностi нормам, що дозволяє йому щорiчно упевнюватися у тому, що:
-форма та змiст рахункiв вiдповiдають вимогам закону та скарбницi;
-показники у рахунках поданi належним чином;
-кошти застосовувалися для надання послуг та на цiлi, визначенi парламентом;
-виплати й надходження здiйснюються у вiдповiдностi з парламентськими повноваженнями, законом та iншими нормами.
Стандарти, методи та пiдхiд до ревiзiй, що застосовуються ГКР, у всiх основних вiдношеннях подiбнi до тих, що застосовуються ревiзорами. Системний пiдхiд є нормою (з певними рiвнями iстотностi та ризику, пов'язаними з вимогами державного сектору). Методика планування, контролю та перевiрок спрямована на пiднесення сучасних та високоефективних ревiзiй до високого професiйного рiвня. Однак завдання ревiзiй у державномусекторi можуть iстотно вiдрiзнятися або ж бути бiльш масштабними, нiж тi, що застосовуються у приватному секторi.
Головними завданнями перевiрок ГКР ефективного використання коштiв є забезпечення парламенту незалежною iнформацiєю та висновками щодо ощадливостi, ефективностi та результативностi використання ресурсiв мiнiстерствами та органiзацiями, що пiдлягають перевiрцi.
Ревiзiї провадяться в рамках запланованого циклу i скеровуються на забезпечення:
-того, що iснують належнi засоби для дотримання ощадливостi, ефективностi й результативностi. Особлива увага придiляється основним системам контролю над ресурсами та управлiнської iнформацiї;
-того, що цi системи функцiонують задовiльно на практицi. Це вимагає вибiркової перевiрки значних проектiв та програм.
Не завжди можливо (або бажано) чiтко розрiзняти елементи перевiрки ефективностi використання коштiв. На практицi застосовується така узагальнена класифiкацiя:
-ощадливiсть передбачає мiнiмiзацiю вартостi витрат на певну дiяльнiсть iз збереженням належної якостi;
-результативнiсть базується на спiввiдношеннi мiж кiлькiстю товарiв, послуг або iнших результатiв та ресурсами, використаними для їхнього виробництва. Наскiльки певна дiяльнiсть досягає максимальної вiддачi за рахунок певних обсягiв витрат, або робить мiнiмальнi витрати для отримання певної вiддачi?
-ефективнiсть визначається спiввiдношенням мiж гаданими i фактичними наслiдками дiяльностi. Наскiльки досягається сподiваний ефект? Наскiльки досягаються цiлi певної стратегiї?
До типових сфер проведення перевiрок ефективностi використання коштiв належать:
-дослiдження, розробка та виробництво за програмами значних капiталовкладень у вiйськовiй та цивiльнiй галузях;
-фiнансовий та договiрний контроль над значними проектами основних робiт та у сумiжних галузях;
-системи постачання й закупiвель обладнання, товарiв, транспорту тощо;
-контроль i використання основних засобiв та iнших ресурсiв;
-витрати на адмiнiстрацiю та допомiжнi послуги;
-контроль i використання робочої сили;
-ефективнiсть субсидiй, дотацiй, позик, фiнансування сiльського господарства та промисловостi, допомоги iноземним країнам.
Впродовж декiлькох рокiв перевiрки ефективностi використання коштiв, про якi доповiдалося парламентовi, мали справу з окремими серйозними випадками марнотратства, недолiками контролю над значними проектами або програмами та вадами управлiння на iнших напрямках дiяльностi, де йдеться про великi видатки. Головну увагу було придiлено формулюванню належних висновкiв як засобовi удосконалення контролю у майбутньому. А чiтка демонстрацiя недолiкiв календарного контролю з боку парламенту принесла суттєву користь. Надiйнi данi ревiзiї, якi мiстяться у цих доповiдях, забезпечили законодавцiв iнформацiєю, необхiдною для прийняття рiшень з особливо складних питань.
11. УКРАЇНА Рахункова палата є органом фiнансово-економiчного контролю, який утворюється Верховною Радою України, пiдпорядкований i пiдзвiтний їй. Рахункова палата здiйснює свою дiяльнiсть самостiйно, незалежно вiд будьяких iнших державних органiв.
Правова основа органiзацiї та дiяльностi Рахункової палати визначається Конституцiєю України, Законом України про Рахункову палату, iншими актами законодавства України, якi не суперечать нормам Закону про Рахункову палату.
Завданнями Рахункової палати є:
органiзацiя i здiйснення контролю за своєчасним виконанням доходної та видаткової частин Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштiв, у тому числi коштiв загальнодержавних цiльових фондiв, за обсягами, структурою та їх цiльовим призначенням;
здiйснення контролю за утворенням i погашенням внутрiшнього i зовнiшнього боргу України, визначення ефективностi та доцiльностi видаткiв державних коштiв, валютних та кредитно-фiнансових ресурсiв;
контроль за фiнансуванням загальнодержавних програм економiчного, науково-технiчного, соцiального i нацiонально-культурного розвитку, охорони довкiлля, використанням об'єктiв права власностi, якi не пiдлягають приватизацiї;
контроль за дотриманням законностi щодо надання Україною позик, економiчної та iншої допомоги iноземним державам, мiжнародним органiзацiям, а також щодо укладання угод про державнi позики i кредити, здiйснення контролю за використанням кредитiв, одержаних Україною вiд iноземних держав, банкiв та мiжнародних фiнансових органiзацiй, i позик, якi не передбаченi Державним бюджетом України;
контроль за законнiстю та своєчаснiстю руху коштiв Державного бюджету України та коштiв позабюджетних фондiв в установах Нацiонального банку України та уповноважених банках;
здiйснення контролю за грошовою емiсiєю, використанням золотого запасу, дорогоцiнних металiв, камiння, наданням кредитiв та здiйсненням операцiй по розмiщенню золотого i валютного резервiв;
аналiз встановлених вiдхилень вiд показникiв Державного бюджету України та пiдготовка пропозицiй про їх усунення, а також про удосконалення бюджетного процесу в цiлому;
регулярне iнформування Верховної Ради України, її комiтетiв про хiд виконання Державного бюджету України та стан погашення внутрiшнього i зовнiшнього боргу України, про результати здiйснення iнших контрольних функцiй;
виконання iнших завдань, передбачених для Рахункової палати чинним законодавством України.
Вiдповiдно до завдань, передбачених законом, Рахункова палата
-здiйснює контроль за виконанням законiв України та прийнятих Верховною Радою України постанов, виконанням Державного бюджету України, фiнансуванням загальнодержавних програм, збереженням та використанням майна, що є об'єктом права державної власностi, органами виконавчої влади та посадовими особами, якi обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою України;
-здiйснює за дорученням Верховної Ради України контроль за своєчасним i повним надходженням доходiв до Державного бюджету України, виконанням Державного бюджету України за поквартальним розподiлом доходiв i видаткiв вiдповiдно до показникiв цього бюджету, в тому числi видаткiв по обслуговуванню внутрiшнього i зовнiшнього боргу України, витрачанням коштiв цiльових фондiв;
-перевiряє за дорученням комiтетiв Верховної Ради України використання за призначенням органами виконавчої влади коштiв загальнодержавних цiльових фондiв та коштiв позабюджетних фондiв i подає за результатами перевiрки Верховнiй Радi України висновки щодо можливостей скорочення видаткiв по кожному фонду окремо та доцiльностi спрямування вилучених коштiв на фiнансування iнших видаткiв Державного бюджету України;
-контролює ефективнiсть управлiння коштами Державного бюджету України Державним казначейством України, законнiсть i своєчаснiсть руху коштiв Державного бюджету України, в тому числi коштiв загальнодержавних цiльових фондiв у Нацiональному банку України, уповноважених банках та кредитних установах України;
-надає консультацiї з питань витрачання коштiв Державного бюджету України органам i посадовим особам, якi обираються, затверджуються або призначаються Верховною Радою України. В ходi проведення перевiрок i аналiзу стану економiки розробляє заходи щодо вишукування можливостей i нових джерел залучення додаткових надходжень до Державного бюджету України i вносить вiдповiднi пропозицiї Мiнiстерству фiнансiв України;
-здiйснює за дорученням Верховної Ради України, комiтетiв Верховної Ради України контрольнi функцiї щодо фiнансування загальнодержавних програм економiчного, науково-технiчного, соцiального i нацiональнокультурного розвитку, охорони довкiлля та iнших програм, що затверджуються Верховною Радою України;
-контролює iнвестицiйну дiяльнiсть органiв виконавчої влади,перевiряє законнiсть та ефективнiсть використання фiнансових ресурсiв, що видiляються з Державного бюджету України на виконання загальнодержавних програм;
-до розгляду на засiданнях комiтетiв та Верховної Ради України проводить попереднiй аналiз звiтiв Антимонопольного комiтету України щодо здiйснення ним державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, а також Фонду державного майна України та посадових осiб, якi обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою України, щодо ефективностi управлiння майном, яке є основним нацiональним багатством, i власнiстю українського народу;
-здiйснює контроль за виконанням рiшень Верховної ради України про надання Україною позик i економiчної допомоги iноземним державам, мiжнародним органiзацiям та про одержання Україною вiд iноземних держав, банкiв та мiжнародних фiнансових органiзацiй позик, якi не передбаченi Державним бюджетом України, за використанням безоплатної допомоги Українi, одержаної з iноземних джерел, за грошовою емiсiєю, використанням кредитних i валютних ресурсiв органами виконавчої влади та їх посадовими особами, наданням кредитiв i здiйсненням операцiй по розмiщенню золотого i валютного резервiв, а також за кредитними операцiями, касовим виконанням Державного бюджету України Нацiональним банком України та уповноваженими банками;
«