«ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА КОРПОРАЦІЙ: ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНКИ Автор: О.В. Нусінова, Міжнародний науково-технічний університет, м. Київ В процесі оцінки рівня економічної безпеки корпорацій ...»

Розвиток менеджменту виробничої сфери в умовах глобалізації

Міжнародна науково-практична конференція

ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА КОРПОРАЦІЙ: ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНКИ

Автор: О.В. Нусінова,

Міжнародний науково-технічний університет, м. Київ

В процесі оцінки рівня економічної безпеки корпорацій обов’язково повинен враховуватись рівень економічної безпеки підприємств, підпорядкованих холдинговій компанії.

Слід зазначити, що доцільно проводити оцінку рівня економічної безпеки окремо холдингової компанії та кожного з її виробничих активів. Це дозволить уникнути неточностей, пов’язаних з тим, що низький рівень економічної безпеки по окремих підприємствах може перекриватись високим рівнем по інших підприємствах. На нашу думку, таке усереднення є недопустимим. При формуванні інтегрального висновку про рівень економічної безпеки холдингу в цілому потрібно використовувати песимістичний підхід (за найгіршим варіантом). Також при оцінці окремих підприємств холдингу необхідно враховувати певні особливості, пов’язані з взамним впливом рівня економічної безпеки холдингових компаній та рівня економічної безпеки виробничих активів даного холдингу.

В [ ] нами запропоновано визначати рівень економічної безпеки як співвідношення фактичної та еталонної вартості бізнесу, яка могла б бути досягнута при нормалізації фінансового стану.

Згідно з ПСБО 12 [ ], фінансові інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства відображаються у балансі за вартістю, що визначена за методом участі в капіталі. Цей метод передбачає зміну вартості інвестицій у балансі холдингової компанії одночасно зі зміною балансової вартості чистих активів виробничого активу. Таким чином, втрати вартості холдингової компанії враховуються у її балансі. Але, на наш погляд, балансова вартість чистих активів не може використовуватись для оцінки ринкової вартості підприємств, оскільки не враховує майбутні грошові потоки. Тому при проведенні оцінки економічної безпеки доцільно визначати умовно ринкову вартість, яка визначається на основі прогнозної величини EBITDA, а також враховує бальну оцінку репутації підприємства та біржові котирування акцій підприємства.

Еталонна вартість, яка може бути досягнута за умови усунення всіх загроз та небезпек, розраховується шляхом коригування показника EBITDA на величину економічних вигід від досягнення нормативів економічної безпеки (недоотриманого прибутку).

Особливість оцінки безпеки холдингу полягає в тому, що окрім вигід, які недоотримала холдингова компанія безпосередньо від своєї діяльності, враховуються недоотримані вигоди |web-site: conference.nuos.edu.ua | email: conference@nuos.edu.ua; tel (+380512) 709444; 709105| Розвиток менеджменту виробничої сфери в умовах глобалізації

–  –  –

виробничих активів. Зазначені вигоди можуть бути як прямими (у вигляді дивідендних платежів), так і непрямими (у вигляді зміни вартості виробничих активів, яке за методом участі у капіталі призводить до відповідної зміни вартості інвестицій у складі активів холдингової компанії).

Слід зазначити, що прямі вигоди виникають у холдингових компаній не одночасно з вигодами у виробничих активів, а з певним лагом у часі. Виплата дивідендів провадиться частіше всього лише через 3 місяця після закінчення відповідного календарного року. Зазначений час необхідний для підготовки та опублікування фінансової звітності, підготовки та проведення загальних зборів акціонерів, формування фонду дивідендних виплат. Отже, прямі недоотримані вигоди доцільно дисконтувати з урахуванням відповідного періоду відстрочки отримання вигід.

При визначенні прямих недоотриманих вигід також потрібно враховувати, що за Податковим кодексом України підприємство нижчого i-го рівня повинно сплатити аванс податку на дивіденди, який повертається йому лише у наступному кварталі. Отже, прямі недоотримані вигоди потрібно зменшити на суму втрат дисконту по зазначеному авансу.

З метою приведення грошового потоку у порівняний вигляд з показником EBITDA, використовується коефіцієнт співвідношення чистого операційного грошового потоку та величини EBITDA.

Далі показник EBITDA підприємства вищого рівня необхідно збільшити на величину недоотриманого EBITDA та підставити до рівняння регресії, на основі якого визначається умовноринкова вартість, щоб визначити нову вартість цього підприємства.

Що стосується частки чистого прибутку, що залишається в розпорядженні дочірнього підприємства, то вона змінює вартість підприємства нижчого i-го рівня.

Але одночасно змінюється вартість і підприємства вищого (i+1) рівня. Це пов’язано з тим, що змінюється вартість акцій виробничого активу, якими володіє холдингова компанія і які є інвестиціями холдингової компанії. Отже, зміна вартості акцій виробничого активу призводить до зміни вартості інвестицій холдингової компанії, а отже, і її вартості. В цьому проявляються непрямі вигоди, недоотримані холдинговою компанією від виробничих активів.

Для визначення показника зміни вартості підприємства нижчого, i-го рівня, пропонуємо перевести показник чистого прибутку у розпорядженні підприємства до показника EBITDA та збільшити показник EBITDA підприємства нижчого i-го рівня на отриманий результат та визначити зміну вартості підприємства нижчого рівня.

Слід зазначити, що непрямі недоотримані вигоди проявляються у біржових котируваннях холдингової компанії в залежності від швидкості реагування фондового ринку та ступеню інформованості інвесторів холдингової компанії про стан справ на її виробничих активах. Вітчизняweb-site: conference.nuos.edu.ua | email: conference@nuos.edu.ua; tel (+380512) 709444; 709105| Розвиток менеджменту виробничої сфери в умовах глобалізації Міжнародна науково-практична конференція ний фондовий ринок наразі перебуває на стадії формування. Більшість акціонерних товариств надають дуже обмежену інформацію про свою діяльність та зі значним запізненням. Тому вітчизняний фондовий ринок дуже повільно реагує на такі зміни. Середній період затримки реагування для України складає не менш 3 місяців. Крім того, на біржі вільно обертаються лише незначні міноритарні пакети акцій, про діяльність більшості акціонерних товариств надається дуже обмежена інформація. Все це призводить до низької ліквідності акцій цих підприємств. На нашу думку, зміна вартості підприємства нижчого i-го рівня повинна враховуватись з урахуванням коефіцієнту ліквідності, який визначає здатність швидкої трансформації акцій у грошові кошти та залежить від середньоденних обсягів продажу відповідних акцій на біржі та кількості угод.. В певних випадках цей коефіцієнт може визначатись як дисконт, який підприємство втрачає за період відстрочки отримання вигід. Також потрібно враховувати, що холдинги є мажоритарними акціонерами у підпорядкованих підприємствах. У разі, якщо оцінка проводиться з позиції мажоритарного власника підприємства, який володіє контрольним пакетом акцій, при визначенні вартості підприємства до біржового котирування повинна додаватись премія за контроль.

Далі розглянемо вплив економічної безпеки холдингових компаній на рівень економічної безпеки виробничих активів (зверху вниз). У разі суттєвого погіршення фінансового стану холдингових компаній відбувається відтік капіталу з підпорядкованих виробничих активів, що призводить до відповідного зниження вартості цих активів. Якщо ж фінансовий стан холдингових компаній покращується, то це призводить до збільшення інвестицій у виробничі активи, а отже, і збільшення вартості виробничих активів. Якщо суттєво збільшується бальна оцінка репутації холдингової компаній, це призводить до певного збільшення репутації виробничих активів. При цьому доцільно використовувати відповідний коефіцієнт вагомості. За даними компанії «Репутаційний капітал України», репутація виробничих активів холдингу Метінвест на 40% залежить від репутації холдингової компанії та на 60% від репутації самого виробничого активу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Нусінова О.В. Методичні підходи до оцінки рівня економічної безпеки підприємств на підставі еталонної вартості // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Майбутнє – аудит”. – Кривий Ріг: КТУ, 2010. – С.92-94

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції». Затверджено Наказом Мінфіну України №91 від 26.04.00 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 21 (09.06.00), С. 90.

|web-site: conference.nuos.edu.ua | email: conference@nuos.edu.ua; tel (+380512) 709444; 709105|