«НАВЧАЛЬНО - МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ з дисципліни “Цивільна оборона” (Збірник нормативних документів) Затверджено на засіданні кафедри медико-екологічних і соціальних проблем здоров’я ...»
Начальником Цивільної оборони України є Прем'єр-міністр України. На інших адміністративно-територіальних рівнях функції начальників цивільної оборони виконують керівники відповідних органів державної виконавчої влади, голови виконкомів Рад народних депутатів. У міністерствах, інших центральних органах державної виконавчої влади, на підприємствах, в установах, організаціях та на об'єктах народного господарства начальниками цивільної оборони є їхні керівники.
Безпосереднє керівництво виконанням завдань цивільної оборони покладається на штаби цивільної оборони, спеціальні підрозділи міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, залучених до виконання завдань захисту населення і подання йому допомоги у надзвичайних ситуаціях, а також штатних працівників цивільної оборони підприємств, установ і організацій, чисельний склад яких визначається згідно з додатком N 1 до цього Положення.
3. Завдання, функції та повноваження штабів визначаються положеннями про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і про територіальні штаби цивільної оборони. Функціональні обов'язки спеціальних підрозділів міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, штатних працівників цивільної оборони підприємств, установ і організацій визначаються відповідними начальниками цивільної оборони.
4. Для проведення заходів цивільної оборони органи управління цивільної оборони, підприємства, установи і організації на підставі рекомендацій Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи розробляють плани:
-розвитку й удосконалення цивільної оборони;
-цивільної оборони (дій органів управління та сил у разі надзвичайної ситуації).
Всі плани (за винятком тих, що стосуються мобілізаційних заходів) розробляються як документи відкритого користування.
Плани затверджуються:
-цивільної оборони України - Кабінетом Міністрів України;
-цивільної оборони Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя - відповідно Урядом Криму, обласною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями після погодження з командуючими військових округів, а для Республіки Крим та областей, розташованих вздовж узбережжя Чорного Моря, та міста Севастополя, крім того, з Командуючим Військово-Морським Флотом України;
-цивільної оборони районів, міст, районів у містах, сіл і селищ районними місцевими державними адміністраціями та відповідними виконкомами Рад народних депутатів;
-цивільної оборони міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, які залучені до проведення заходів захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій, - керівниками цих органів після погодження з Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
-цивільної оборони інших міністерств і центральних органів державної виконавчої влади - їхніми керівниками;
-цивільної оборони підприємств, установ і організацій - їхніми керівниками після погодження з відповідним територіальним штабом цивільної оборони.
Плани цивільної оборони вводяться в дію у разі виникнення надзвичайної ситуації відповідно до встановленого порядку.
5. Для надійного і сталого управління процесами захисту населення у надзвичайних ситуаціях і виконання інших функцій, передбачених планами на воєнний час, використовується державна система пунктів управління:
-на державному рівні - пункт, який має бути захищений, обладнаний засобами зв'язку і життєзабезпечення, з цілодобовим чергуванням, розташований безпосередньо в місці дислокації Адміністрації Президента та Кабінету Міністрів України, що утримується за рахунок державного бюджету.
Режим роботи, а також чисельність особового складу, який має працювати на зазначеному пункті управління, а також на запасному пункті управління в позаміській зоні, визначаються у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України;
-на рівні міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади - запасні пункти управління в позаміській зоні, які утримуються за рахунок коштів, що виділяються на утримання міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади;
-на обласному рівні та в Республіці Крим - по два запасних пункти:
один - в місті, де розташовано орган, що здійснює керівництво цивільною обороною на даному рівні, і один у позаміській зоні. Ці пункти повинні мати захисні споруди, бути обладнаними засобами зв'язку і оповіщення, системами життєзабезпечення. Утримуються вони на балансі відповідного органу державної виконавчої влади.
-на інших адміністративних рівнях пункти управління створюються за місцем дислокації органу, що здійснює керівництво цивільною обороною на даному рівні, в одному з сховищ об'єкта народного господарства.
6. Для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у разі надзвичайних ситуацій застосовуються сили цивільної оборони: війська, спеціалізовані і невоєнізовані формування. Порядок повсякденного функціонування військ цивільної оборони та дії їх у надзвичайних ситуаціях визначаються Статутом військ Цивільної оборони України.
7. Спеціалізовані формування цивільної оборони - це складова частина сил цивільної оборони, що призначена для виконання специфічних робіт, пов'язаних з радіаційною та хімічною небезпекою, значними руйнуваннями, аварійними ситуаціями на нафто газодобувних промислах.
Спеціалізовані формування залежно від рівня підпорядкування утворюються:
- центрального підпорядкування - Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, територіального - місцевою державною адміністрацією, об'єктового - адміністрацією підприємства, установи, організації.
На спеціалізовані формування покладаються:
-рятувальні, аварійні та евакуаційні роботи в осередку ураження і надання медичної допомоги потерпілим безпосередньо на робочому місці або під час евакуації;
-роботи щодо запобігання надзвичайним ситуаціям;
-виробництво, ремонт і технічне обслуговування дихальних апаратів, контрольних приладів, засобів аварійного зв'язку, іншого обладнання для боротьби з наслідками надзвичайних ситуацій.
За окремими договорами спеціалізовані формування:
-виконують роботи неаварійного характеру, спрямовані на посилення проти;
-аварійного захисту потенційно небезпечних об'єктів;
-здійснюють підготовку персоналу потенційно небезпечних об'єктів до дій у надзвичайних ситуаціях;
-виконують завдання з надання гуманітарної та інших видів допомоги, визначених Женевськими конвенціями про захист жертв війни і про захист цивільного населення.
Для реалізації покладених завдань спеціалізовані формування мають у своєму складі оперативні та допоміжні підрозділи, науково-дослідні організації, підприємства.
Структуру оперативних підрозділів, їхній штат і чисельність затверджує відповідний орган державної виконавчої влади (адміністрація підприємства, установи, організації).
Комплектування спеціалізованих формувань здійснюється за контрактом з числа фахівців, які мають досвід роботи з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
8. Невоєнізовані формування цивільної оборони - це складова частина сил цивільної оборони, які утворюються на воєнний час в областях, містах, районах, а також на підприємствах, що продовжуватимуть свою виробничу діяльність під час війни.
До невоєнізованих формувань належать загони, команди, групи, ланки, які призначені для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у разі надзвичайних ситуацій.
Комплектування невоєнізованих формувань здійснюється у встановленому законодавством порядку з урахуванням завдань штабів цивільної оборони.
Порядок використання особового складу невоєнізованих формувань, його матеріального, технічного і фінансового забезпечення, а також матеріального стимулювання в мирний час визначають Уряд Криму, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
III. Повноваження та обов'язки посадових осіб органів державної виконавчої влади, адміністрації підприємств, установ та організацій з питань цивільної оборони
1. Начальник Цивільної оборони України:
-забезпечує постійну готовність Цивільної оборони України до виконання покладених на неї завдань; приводить у готовність органи управління й сили цивільної оборони відповідно до законодавства України про цивільну оборону, надзвичайний і воєнний стан; забезпечує здійснення контролю за виконанням заходів цивільної оборони в центральних органах державної виконавчої влади, Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі;
-здійснює керівництво підготовкою органів управління й сил цивільної оборони центрального підпорядкування і проведенням навчань з цивільної оборони відповідно до цього Положення;
-визначає основні напрями наукових досліджень з проблем цивільної оборони, забезпечує координацію науково-дослідних робіт з цих проблем та здійснення контролю за виконанням найважливіших з них;
Абзац п'ятий пункту 1 розділу III втратив чинність
2. Начальники цивільної оборони інших рівнів:
-визначають основні напрями розвитку й удосконалення цивільної оборони відповідної ланки;
забезпечують виконання законодавства України про цивільну оборону посадовими особами, громадянами, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності;
-розробляють і забезпечують виконання заходів для запобігання виникнення надзвичайних ситуацій техногенного походження, а також вживають заходів до зменшення збитків і втрат у разі їх виникнення;
сприяють силам цивільної оборони в підтриманні постійної готовності до дій за призначенням;
-координують діяльність відповідних органів державної виконавчої влади та організацій, що залучені до виконання завдань із захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій;
-забезпечують раціональне використання коштів на утримання органів управління і сил, проведення заходів із цивільної оборони;
-особисто ведуть роботу, пов'язану з підготовкою керівного складу відповідної ланки цивільної оборони;
-організовують пропаганду з питань цивільної оборони серед населення.
3. Свої обов'язки керівники цивільної оборони країни та адміністративнотериторіальних ланок виконують шляхом безпосередньої діяльності, а також через начальників штабів цивільної оборони, яким надається право:
-видавати накази, розпорядження, директиви, вказівки з питань цивільної оборони, обов'язкові для виконання всіма органами управління, адміністраціями і посадовими особами підприємств, установ і організацій;
-здійснювати контроль за роботою міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, міських держадміністрацій, підприємств, установ і організацій згідно із законодавством про цивільну оборону;
-залучати до дій у надзвичайних ситуаціях сили міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, які згідно із законодавством провадять діяльність із захисту населення від впливу наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха;
-безоплатно одержувати від міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, адміністрацій підприємств, установ і організацій відомості і матеріали, необхідні для організації та координації робіт, пов'язаних із запобіганням і ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій.
4. На міністерства, інші центральні органи державної виконавчої влади покладається:
-забезпечення захисту працівників підприємств, установ і організацій, що входять до їхньої сфери управління, від наслідків надзвичайних ситуацій;
-розроблення і здійснення організаційних та інженерно-технічних заходів для підвищення безпеки виробництва і його сталості в умовах надзвичайних ситуацій;
-розроблення планів цивільної оборони;
-керівництво утворенням, оснащенням і підготовкою спеціалізованих та невоєнізованих формувань;
-підготовка керівного складу центрального апарату з питань цивільної оборони, здійснення контролю за відповідною підготовкою адміністрації підприємств, установ і організацій, що входять до їхньої сфери управління;
-розроблення і подання в установленому порядку Уряду України пропозицій щодо розвитку цивільної оборони галузі;
-віднесення об'єктів за погодженням з Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи до категорій з цивільної оборони;
-організація і проведення наукових досліджень з проблем цивільної оборони;
-забезпечення готовності системи управління до виконання завдань із цивільної оборони.
5. Крім виконання завдань, передбачених пунктом 4 цього Положення:
1) МОЗ:
-розробляє та здійснює заходи медичного захисту і медичного забезпечення населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій;
-здійснює управління створенням і функціонуванням служби екстреної медичної допомоги, її діями у зазначених умовах;
-передбачає та забезпечує своєчасне створення додаткової кількості лікарняних баз та забезпечує медичну евакуацію потерпілого населення до лікувальних закладів цих баз;
-забезпечує утворення невоєнізованих медичних формувань;
-організовує створення резерву медичного майна та ліків, забезпечує ними лікувальні заклади і медичні формування в разі виникнення надзвичайних ситуацій і в ході ліквідації їх наслідків;
-керує підготовкою санітарно-епідеміологічних закладів, лабораторій та закладів санітарно-гігієнічного і мікробіологічного профілю для здійснення державного санітарного нагляду за станом продовольства і харчової сировини, бере участь у підготовці аналогічних закладів і лабораторій інших міністерств і центральних органів державної виконавчої влади;
-розробляє методи відповідних лабораторних досліджень;
-розробляє фізіологічні вимоги до індивідуальних і колективних засобів захисту;
«