«МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ ...»
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ
ГЕЛЬФАНОВА ДІЛЯРА ДАМІРІВНА
УДК [378 – 057.85:37.091.12.011.3 – 051:621] : 378.016:51
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ
У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ
13.00.04 – теорія і методика професійної освіти Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Київ – 2013 Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України, м. Харків.
Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент Ушмарова Вікторія Володимирівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, доцент кафедри теорії і методики професійної освіти, м. Харків.
доктор педагогічних наук, професор
Офіційні опоненти:
Дутка Ганна Яківна, Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України, професор кафедри математики і статистики, м. Львів;
кандидат педагогічних наук, доцент Кулешова Вікторія Володимирівна, Українська інженерно-педагогічна академія, доцент кафедри педагогіки та методики професійного навчання, м. Харків.
Захист відбудеться 23 грудня 2013 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.458.01 в Інституті професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України за адресою: 03045, м. Київ, Чапаєвське шосе, буд. 98-а, 6 поверх, зала засідань.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України (03045, м. Київ, Чапаєвське шосе, буд. 98-а).
Автореферат розісланий 22 листопада 2013 р.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради Г.В. Єльникова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Трансформаційні та євроінтеграційні процеси, стрімкий науково-технічний прогрес зумовлюють необхідність запровадження інноваційної моделі розвитку економіки, що потребує модернізації вітчизняної системи професійної освіти. У зв’язку з цим важливим завданням вищих навчальних закладів (ВНЗ) є пошук сучасних підходів до здійснення фундаментальної професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів.У Національній стратегії розвитку освіти в Україні до 2021 р. наголошується на необхідності володіння фахівцями глибокими теоретичними знаннями, вміннями самостійно застосовувати їх у нестандартних, постійно змінюваних професійних і життєвих ситуаціях. Відтак, актуальною стає підготовка майбутніх інженерівпедагогів, які досконало володіють математичними знаннями, вміють використовувати їх на практиці та виявляють професійно-математичну компетентність під час вирішення педагогічних й інженерних завдань.
Водночас, досягнення необхідної якості професійно-математичної підготовки майбутніх інженерів-педагогів у ВНЗ гальмується низьким рівнем базових математичних знань, професійного спрямування змісту математичних дисциплін та мотивації до їх вивчення. Це негативно позначається на використанні студентами математичного інструментарію під час засвоєння знань і вмінь зі спеціальних дисциплін, виконання курсових і дипломних проектів, науково-дослідницької роботи, а відтак – майбутньої професійної діяльності. Зазначене ускладнюється низкою суперечностей, а саме:
між зрослими потребами суспільства у кваліфікованих інженерах-педагогах з високим рівнем професійно-математичної компетентності та недостатньою відповідністю у ВНЗ педагогічних умов для її формування;
між потребою навчання студентів математичному моделюванню процесів професійної діяльності і недостатньою розробленістю відповідних навчальнометодичних комплексів;
між необхідністю застосування сучасних підходів до формування професійно-математичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів та недостатнім рівнем розробленості для цього методик і методичних рекомендацій.
Такий стан зумовлює необхідність підготовки майбутніх фахівців з позицій компетентнісного і контекстного підходів, обґрунтування відповідних педагогічних умов і методики їх реалізації, що забезпечить підвищення результативності формування професійно-математичної компетентності майбутніх інженерівпедагогів.
Аналіз літературних джерел свідчить про певну розробленість досліджуваної проблеми. Так, питання теоретичних і методологічних основ професійного навчання у своїх працях розглядають: А. М. Алексюк, С.Я. Батишев, С. У. Гончаренко, І. А. Зязюн, Н. Г. Ничкало, В. О. Радкевич; питання підготовки інженерів-педагогів
– С. Ф. Артюх, А. Т. Ашеров, В. С. Безрукова, Н. О. Брюханова, І. Б. Васильєв, А. Ю. Джантіміров, Е. Ф. Зеєр, О. Е. Коваленко, В. В. Кулешова, П. Г. Лузан, О. А. Макаренко, Л. З. Тархан, О. І. Щербак, Т. В. Яковенко; реалізації компетентнісного підходу в освіті – І. О. Зимняя, І. Г. Єрмаков, Н. В. Кузьміна, О. В. Овчарук, В. Т. Лозовецька, О. І. Пометун, Дж. Равен, А. В. Хуторський, В. В. Ягупов; формування математичної компетентності вчителів – Л. І. Зайцева, В. В. Поладова, С. А. Раков та ін. Проблема формування математичних умінь і навичок неодноразово привертала увагу науковців. Інтерес становлять праці О. В. Аверіної, Н. А. Глузман, Г. Я. Дутки, Ю. М. Колягіна, Г. Л. Луканкіна, К. Ю. Напеденіної, З. І. Слєпкань, С. А. Ярдухіної. Математична підготовка майбутніх інженерів-педагогів розглядалася у наукових працях І. М. Главатських, Н. А. Тарасової та ін.
Однак нині в Україні відсутні наукові дослідження, що розкривають специфіку формування професійно-математичної компетентності інженерівпедагогів із врахуванням сучасних особливостей використання математичних технологій. Отже, актуальність проблеми, її недостатня теоретична розробленість і практичне значення, необхідність подолання означених суперечностей зумовили вибір теми дослідження: “Формування професійно-математичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів у процесі фахової підготовки”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри теорії та методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди з теми Сучасні освітньо-виховні технології в підготовці вчителів (РК № 0111U008876).
Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 3 від 22 червня 2007 року) та узгоджено з Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 9 від 25 листопада 2008 року).
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у з’ясуванні педагогічних умов, за яких формування професійно-математичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів у процесі фахової підготовки буде більш результативним.
Відповідно до мети дослідження поставлено такі задачі:
1) проаналізувати стан дослідженості проблеми формування професійноматематичної компетентності у майбутніх інженерів-педагогів у педагогічній теорії та практиці, розкрити її зміст і структуру;
2) теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови формування професійно-математичної компетентності майбутніх інженерівпедагогів у процесі фахової підготовки та довести їхню результативність;
3) розробити модель формування професійно-математичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів та визначити критерії й показники оцінювання її сформованості;
4) удосконалити та апробувати методику формування професійноматематичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів у процесі фахової підготовки;
5) підготувати й упровадити методичні рекомендації щодо формування професійно-математичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів.
Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх інженерів-педагогів.
Предмет дослідження – педагогічні умови формування професійноматематичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів у процесі фахової підготовки.
Для досягнення мети і вирішення поставлених задач використовувалися такі методи дослідження: теоретичні – аналіз філософської, психолого-педагогічної, культурологічної, методологічної та методичної літератури, нормативно-правових документів, що регламентують діяльність ВНЗ; педагогічного досвіду щодо професійної підготовки інженерів-педагогів для визначення стану розробленості проблеми дослідження; класифікація, систематизація та узагальнення наукових даних для дослідження сутності й структури професійно-математичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів і визначення особливостей їх професійної підготовки; моделювання процесу формування професійноматематичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів для побудови узагальненого образу даного процесу, цілісного уявлення його організації та внутрішнього змісту в сукупності істотних елементів та їх взаємозв’язків; емпіричні
– діагностичні (опитування, спостереження, бесіди, анкетування, тестування) – для з’ясування результативності педагогічних умов формування професійноматематичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів; експертна оцінка – для отримання незалежних оцінок досліджуваного педагогічного явища; вивчення результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів – для з’ясування їх ставлення до набуття професійно-математичної компетентності; педагогічний експеримент – для перевірки результативності педагогічних умов формування професійно-математичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів у процесі фахової підготовки; статистичні – аналіз отриманих даних за допомогою методів математичної статистики й засобів комп’ютерної техніки (пакет аналізу MS Excel) – для обробки та інтерпретації результатів експерименту.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
– вперше: теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування професійно-математичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів (формування позитивної мотивації у студентів до оволодіння математичними знаннями й уміннями у процесі навчальної діяльності; навчання студентів методу математичного моделювання; інтеграція змісту математичних і спеціальних дисциплін; організація самостійної та науково-дослідницької роботи студентів із застосуванням математичних знань) з метою підвищення рівня їхньої фундаментальної підготовки; розроблено модель формування професійноматематичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів, що містить цілі, основні завдання, методологічні підходи, принципи, педагогічні умови, етапи, методику формування, критерії і показники оцінювання рівня сформованості цієї компетентності у процесі фахової підготовки;
– удосконалено: методику формування професійно-математичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів, яка є сукупністю педагогічнодоцільних дидактичних методів, прийомів, засобів та організаційних форм навчання, принципів і правил їх творчого застосування, що спрямовані на формування професійно-математичної компетентності на засадах компетентнісного та контекстного підходів; критерії оцінювання сформованості професійноматематичної компетентності інженерів-педагогів – аксіологічний, когнітивний, праксеологічний, рефлексивний;
– дістало подальший розвиток положення щодо професійної спрямованості змісту математичної підготовки майбутніх інженерів-педагогів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено і впроваджено в навчальний процес ВНЗ, які здійснюють професійну підготовку інженерів-педагогів, авторський спецкурс Математичне моделювання та навчально-методичне забезпечення щодо його вивчення (робоча навчальна програма, методичні вказівки до виконання індивідуальної роботи студентів, завдання для самостійної роботи, конспект лекцій); методичні рекомендації Формування професійно-математичної компетентності майбутніх інженерівпедагогів щодо підвищення результативності їхньої професійної підготовки.
Висновки та основні положення дослідження можуть бути рекомендовані для використання вищими навчальними закладами під час проектування змісту математичних дисциплін за вибором, істотно збагачуючи й оновлюючи процес математичної освіти майбутніх фахівців.
Результати дослідження впроваджено у професійну підготовку майбутніх інженерів-педагогів у Республіканському вищому навчальному закладі Кримський інженерно-педагогічний університет (довідка № 012-08/202 від 18.05.2012 р.), Українській інженерно-педагогічній академії (довідка № 103-01/148 від 21.04.2012 р.), Херсонському державному університеті (довідка № 07-06/1977 від 04.06.2012 р.), в науково-методичну діяльність Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 1168/01-14 від 31.12.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. В опублікованих працях, написаних у співавторстві, здобувачеві належать: обґрунтування ідеї використання прикладних математичних пакетів у математичній підготовці майбутніх інженерів-педагогів, зокрема, під час вивчення інтегрального числення у роботі [1]; обґрунтування доцільності використання методу математичного моделювання при виконанні випускних кваліфікаційних робіт та здійснення добору прикладів [11];
обґрунтування доцільності застосування методу математичного моделювання під час проходження студентами виробничої практики та розроблення окремих прикладів [10]; визначення й обґрунтування педагогічних умов формування професійно-математичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів [16]. Ідеї та розробки співавторів, з якими опубліковано статті (О. Є. Марковської, Е. С. Сулейманова, Т. М. Шамілева) у роботі не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати здійсненого дослідження доповідалися, обговорювалися й отримали позитивну оцінку вчених, педагогів-практиків на таких конференціях:
міжнародних – Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми (Вінниця, 2008), Наукові дослідження – теорія та експеримент (Полтава, 2009), Розвиток наукових досліджень (Полтава, 2009), Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу (Ялта, 2010), Управління в освіті (Львів, 2011), Інформаційні технології в освіті, науці і виробництві (Луцьк, 2011);
«