«ПРИРОДНОГО ПАРКУ «БІЛООЗЕРСЬКИЙ» ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗШИРЕННЯ ЙОГО ТЕРИТОРІЇ ...»
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ БОТАНІКИ ІМЕНІ М.Г. ХОЛОДНОГО
ЯРОВА
Олеся Анатоліївна
УДК 581.9: 712.23 (477.41)
РОСЛИННИЙ ПОКРИВ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО
ПАРКУ «БІЛООЗЕРСЬКИЙ» ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗШИРЕННЯ
ЙОГО ТЕРИТОРІЇ
03.00.05 – ботаніка
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
Київ 2015
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті ботаніки імені М.Г.Холодного НАН України Науковий керівник: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Федорончук Микола Михайлович, Інститут ботаніки імені М.Г.Холодного НАН України, провідний науковий співробітник відділу флористики та систематики судинних рослин Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Якубенко Борис Євдокимович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри ботаніки кандидат біологічних наук Баранський Олександр Ростиславович, Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України, старший науковий співробітник відділу природної флори Захист відбудеться «20» квітня 2015 р. о __ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.211.01 в Інституті ботаніки імені М.Г.Холодного НАН України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 2 З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту ботаніки імені М.Г.Холодного НАН України за адресою: 01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 28 Автореферат розісланий «__» березня 2015 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.М. Виноградова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Вивчення та збереження біорізноманіття на всіх рівнях його організації належить до пріоритетних напрямків, визначених XVIII Міжнародним ботанічним конгресом (2011 р.) та Конвенцією про біологічне різноманіття (2010 р.). Одним із дійових заходів збереження біорізноманіття є створення природно-заповідного фонду (ПЗФ), розвитку якого в Україні приділяється належна увага. Природно-заповідний фонд має особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, слугує збереженню природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтриманню загального екологічного балансу й забезпеченню фонового моніторингу навколишнього природного середовища.Питання охорони природного довкілля, у контексті створення природнозаповідного фонду, потрібно також розглядати як один із пріоритетів європейської інтеграції України. Вимоги щодо вступу до Європейського Союзу передбачають впровадження протягом нетривалого перехідного періоду стратегії сталого (екологічно збалансованого) розвитку не лише на рівні документів, а й її реалізацію на практиці.
Національний природний парк «Білоозерський» був створений відповідно до Указу Президента України від 11.12.2009 р. № 1048/2009 «Про створення національного природного парку "Білоозерський"» на території ПереяславХмельницького району Київської області та Канівського району Черкаської області. Спеціальних ботанічних досліджень на території парку раніше не проводилося. Тому постала необхідність детального вивчення флори та рослинності території, яка увійшла до складу НПП «Білоозерський», а також визначення її созологічної цінності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота пов’язана з науково-дослідною тематикою відділу систематики та флористики судинних рослин Інституту ботаніки імені М.Г.Холодного НАН України: «Таксономічний і морфологічний аналіз Liliopsida та розид (Fabaceae, Brassicaceae) України для узагальнюючого флористико–систематичного зведення «Флора України» (№ 0107U000188);
«Аналіз перспектив і впровадження філогеографічних досліджень на основі сучасних методів філогенетичної систематики та історичної біогеографії для збереження біорізноманіття судинних рослин України» (№ 0107U000189);
«Таксономічний і морфологічний аналіз комеліноїдних однодольних, мальвід та фібід України та створення інформаційних ресурсів для флористико– таксономічного зведення «Флора України» (0112U000255); «Екологоценотична та популяційні основи охорони рідкісних видів» (0112U002279); і кафедри біології та методики навчання ДВНЗ «Переяслав–Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»: «Екологохорологічні особливості інвазійних видів Середнього Придніпров’я та розробка рекомендацій по збереженню фіторізноманіття» (0111U002941).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи – оцінити сучасний стан флористичного, ценотичного та біотопного (оселищного) різноманіття території НПП «Білоозерський» для розробки наукових напрямків його охорони.
Для досягнення мети були визначені такі завдання:
визначити видовий склад флори судинних рослин території національного природного парку «Білоозерський»;
провести систематичний, біоморфологічний, еколого-ценотичний та географічний аналізи флори НПП, виділити та проаналізувати синантропну фракцію флори;
дослідити рослинність території парку, скласти класифікаційну схему рослинності на домінантній основі, дати характеристику основних синтаксонів;
провести аналіз біотопів території парку;
визначити раритетну компоненту флори та рослинності досліджуваної території;
дати созологічну оцінку території НПП, проаналізувати перспективи її розширення;
розробити пропозиції щодо територіальної організації НПП.
Об’єкт дослідження – рослинний покрив національного природного парку «Білоозерський» та прилеглих перспективних для охорони територій.
Предмет дослідження – таксономічний склад, ценотична та біотопна диференціація рослинного покриву парку й суміжних територій та їх созологічне значення.
Методи дослідження – польові (рекогносцирувальний, детальномаршрутний, напівстаціонарний, метод стандартних геоботанічних описів пробних ділянок, еколого-ценотичного профілювання) та камеральні (структурно-порівняльний аналіз флори, метод класифікації рослинності).
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше на основі отриманих результатів дослідження встановлено видовий склад та структуру флори, проведено еколого-ценотичний та географічний аналізи флори вищих судинних рослин території національного природного парку «Білоозерський». Виявлено характер синантропізації флори парку. Встановлено синтаксономічний склад рослинності парку за домінантною класифікацією та проведено аналіз рослинних угруповань біотопів. Здійснено созологічну оцінку видового, ценотичного та біотопного різноманіття території НПП. Встановлено сучасне поширення рідкісних видів, включених до Світового та Європейського червоних списків, «Червоної книги України» (2009) та тих, що потребують регіональної охорони, а також угруповань, занесених до «Зеленої книги України» (2009). Досліджено території, які в перспективі можуть бути включені до національного природного парку «Білоозерський».
Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень будуть використані при підготовці Проекту організації території національного природного парку «Білоозерський». Створено та буде передано дирекції парку гербарій судинних рослин НПП та конспект флори судинних рослин парку, які на даний час зберігаються в гербарії кафедри біології та методики навчання у ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».
Одержані матеріали використовуються під час викладання дисциплін «Основи дендрології», «Основи флористики» та «Основи екології», проведення польової практики з ботаніки, виконання наукової тематики кафедри біології та методики навчання у ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».
Особистий внесок здобувача. Робота є самостійним дослідженням здобувача. Дисертантом проведено аналіз літературних джерел, здійснено 15 експедиційних виїздів, в ході яких виконано 410 геоботанічних описів, зібрано близько 550 гербарних зразків вищих судинних рослин, складені анотований список флори парку, класифікаційні схеми рослинності на домінантній основі та рослинних угруповань біотопів, карти рослинності та поширення рідкісних видів на території парку, розроблені пропозиції щодо територіальної організації НПП. Результати проведених досліджень відображені у публікаціях та дисертації. В опублікованих у співавторстві наукових працях права співавторів не порушені.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на засіданнях відділу систематики і флористики судинних рослин Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України та науково-практичних конференціях: «Каразінські природознавчі студії» (Харків, 2011), «Ботаніка та мікологія: проблеми і перспективи на 2011
– 2020 роки» (Київ, 2011), «ХІІІ з’їзд Українського ботанічного товариства»
(Львів, 2011), «Синантропізація рослинного покриву України», (Київ – Переяслав-Хмельницький, 2012р.), «V відкритий з’їзд фітобіологів Причорномор’я» (Херсон, 2013), The 11th International Conference «Synanthropization of flora and vegetation» (Pozna & Obrzycko, Poland, 2014).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 наукових праць, з яких 7 статей у наукових фахових виданнях України (3 статті в «Українському ботанічному журналі», 3 – у «Чорноморському ботанічному журналі», 1 – у «Біологічних системах» Наукового віснику Чернівецького університету), 1 – у закордонному журналі Thaiszia – J. Bot., 2 публікації – як нариси до монографій, 6 – у збірках матеріалів конференцій.
Структура та обсяг роботи. Загальний обсяг дисертації становить 208 сторінок, із них основного тексту 122. Робота складається зі вступу, 8 розділів, висновків, списку використаних джерел (всього 240 найменувань, із них 24 іноземних), двох додатків. Рукопис ілюстрований 20 рисунками та 10 таблицями.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ ФЛОРИ РЕГІОНУ
У розділі висвітлено історію ботанічних досліджень регіону, водночас умовно виділено три напрямки – флористичний, фітоценотичний, созологічний.Перший напрям (флористичний) тривав із середини XІХ ст. – до кінця ХІХ ст.
Початок флористичних досліджень на території, яку нині займає парк, пов’язаний із роботами таких дослідників, як О.С. Рогович (1855, 1869), В.В.
Монтрезор (1884), І.Ф. Шмальгаузен (1886), А.М. Краснов (1890), Й.К.
Пачоський (1893).
Другий напрямок (фітоценотичний) розпочався на початку ХХ ст., коли на території Переяславщини в 1923–1924 рр. з ботанічною екскурсією побував відомий український вчений Ю.Д. Клеопов, який започаткував вивчення рослинності регіону (Клеопов, Дубовик, 1926). Дослідженням соснових лісів Лівобережжя Лісостепу займався В.К. М’якушко (1972), а вивчення дубовососнових лісів на Лівобережжі Середнього Придніпров’я проводив В.І.
Мельник (1994).
Третій напрямок досліджень (созологічний) (кінець ХХ ст. – початок ХХІ ст.) пов'язаний з активним розвитком заповідної справи в Україні.
Співробітниками міжвідомчої комплексної лабораторії наукових основ заповідної справи НАН України було запропоновано проект створення Національного природного парку «Переяславський», площею близько 28 тис.
га, з яких близько 3 тис. га припадало на сучасну територію НПП «Білоозерський», але, на жаль, цей проект не був реалізований. Питання організації національного природного парку на Переяславщині часто обговорювалося в Міністерстві охорони природи України, на різних форумах та в наукових публікаціях (Федорончук та ін., 2004; Федорончук, Шевера, 2005).
«