WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«УДК 502.757+581.52(630*181) Ст. наук. співроб. П.С. Гнатів, канд. с.-г. наук – Інститут екології Карпат НАН України АНАЛІЗ СТАНУ Й АНТРОПОГЕННОЇ ДИНАМІКИ ЕКОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА ...»

-- [ Страница 1 ] --

Український державний лісотехнічний університет

Необхідна комплексна оцінка функціонування міських транспортних

систем, їхньої екологічної чистоти, ергономічної взаємодії з іншими елементами міської інфраструктури, включаючи і показники безпеки руху і деякі інші "нетрадиційні" прояви.

Література

1. Урбанізоване навколишнє середовище: охорона природи та здоров'я людини. Наукове видання. – К., 1996. – 252 с.

2. Звіт про роботу з охорони навколишнього природного середовища на Придніпровській залізниці у 2001 році. – Дніпропетровськ, 2002.

3. Фролов К.В., Резер С.М., Казаров Ю.К. Комплексные меры защиты окружающей среды на транспорте// Транспорт: наука техника, управление. – 1996, №5. – С. 2-19.

УДК 502.757+581.52(630*181) Ст. наук. співроб. П.С. Гнатів, канд. с.-г.

наук – Інститут екології Карпат НАН України

АНАЛІЗ СТАНУ Й АНТРОПОГЕННОЇ ДИНАМІКИ

ЕКОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА

Запропоновано аналіз стану навколишнього природного середовища на принципах екосистемології. Показано, що на заході України екологічне середовище втрачає свої природні параметри головним чином через великомасштабні зміни структури і основних середовищетвірних функцій лісового рослинного покриву. На підставі узагальнення наукових даних виділено урботехногенез як найпотужніший антропогенний комплекс чинників, котрий зумовлює найглибший ступінь трансформації екосистем.

P.S. Hnativ – Institute of Ecology of the Carpathians Analysis of a condition and anthropogenic dynamics of environment The conceptual bases of condition analysis on environment are offered on the main principles ecosystemology. It is proved, that in western Ukraine the environment losses it's natural parameters mainly through grate changes of structure and main environment forming of functions of wood vegetation. On the basis of generalization of the scientific data urbotechnogenous as the most powerful anthropogenic factor, which causes the deepest degree ecosystems transformation is allocated.

В останні кілька десятиліть стрімко поглиблюються дослідження стану навколишнього середовища [13, 35, 34]. Поняття "навколишнє середовище" залежно від сфер дослідження має два трактування: як зовнішнє середовище або природні умови, що оточують людину; як комплекс соціальних і культурних умов, що впливають на людські індивідууми та їх групи [34]. У першому трактуванні частина вчених визначають науку про навколишнє середовище, як прикладну, спрямовану на вирішення проблем, пов'язаних зі швидким зростанням впливу людини на біосферу, котра застосовує засоби й інструменти всіх дотичних до цієї проблеми наук. Тому, поряд із плутаниною щодо поняття "екологія" існує термінологічна плутанина навколо значення словосполучення "навколишнє середовище". Дефініція "навколишнє середовище" нами трактується як умови, що оточують людину. Середовище існування біоти, або фізичний простір у межах екосистем, розуміємо як екологічне середовище.

134 Проблеми урбоекології та фітомеліорації Науковий вісник, 2003, вип. 13.5 Застосовуючи оригінальну метафору, природне середовище можна уявити як "адаптивний ландшафт" [16]. На ньому височить така кількість пагорбів різної крутизни і ширини, яка відповідає кількості більше, чи менше адаптованих видів організмів у природі, а улоговини й низини в ній – це мінімально зайняте малопридатне для біоти середовище. Сукупність чинників, що "дозволяють" організму існувати у даному середовищі визначається як "умови існування" [15]. Е. Піанка [27] вважає, що це сума всіх фізичних і біотичних чинників, що мають вплив на організм. В. Грант [16] теж інтегрує оцінку середовища життя організму, розуміючи його як суму фізичних і біотичних чинників, у чому погоджується зі І.І. Шмальгаузеном. Однак останнім часом все більше активною стає третя група чинників, котрі є антропогенними (техногенними [24, 35, 18], урбогенними [22, 10, 19, 20], мілітарними [36] тощо). Дискусійним залишається лише прилучення деяких фізичних, хімічних чи інших чинників до цієї групи, адже їх дія часто лише активно скеровується чи посилюється людиною, або пасивно з нею чи її діяльністю пов'язана [4, 6, 7].

Для людини важливою є стабільність її навколишнього середовища і потреба збереження природного середовища, як його складової для продовження природної еволюції біоти, зокрема, рослинної, котра є вирішальним на планеті природним чинником цієї стабільності [12]. Актуальним є питання оцінки антропогенних змін, що відбуваються у теперішньому природному середовищі як чинникові адаптації рослин. Мета цієї роботи – теоретичне обґрунтування методичного підходу у дослідженнях й оцінці стану та перетворення навколишнього природного середовища під тиском його антропізації.

Обґрунтування базується на узагальненні наукових джерел, аналізі авторських досліджень і концептуалізації оцінки перетворення навколишнього природного середовища як наслідку антропічного втручання у структурнофункціональну організацію природних екосистем.

Для аналізу стану екосистем нами застосовано екосистемологічний підхід. Найважливішою й вічною цінністю, що дана людині природою, є "плівка життя" на планеті Земля [3]. Найорганізованішою і найстійкішою її ланкою на суші є біогеоценотичний покрив, основу якого формує підтримує рослинність [12].

Просторова будова біогеоценозних екосистем відображає склад, співвідношення, просторове розміщення їх елементів чи блоків, котрі є змога визначити і за кількісними показниками (об'єму, маси тощо), і за якісними характеристиками (хімічні елементи, речовини, інформація тощо). Функціональна будова біогеоценозних екосистем дає уявлення про взаємовідношення між її блоками (автотрофним, гетеротрофним й ґрунтом) за такими ознаками, як трансформація речовин та енергії, біотичний кругообіг, забезпечення їх стабільного розвитку. Саме взаємодія просторової і функціональної будови творить внутрішнє і зовнішнє середовище екосистем. Констатуючи, що біогеоценотичний покрив інтегрує у собі все живе та його ролі [2], необхідно акцентувати на особливій середовищетвірній функції рослин і ґрунту.

2. Урбоекологія Український державний лісотехнічний університет З огляду на значну антропогенну трансформацію екосистем різного рангу виникла необхідність конкретизації оцінки стану сучасних наземних екосистем. Єдиним на сьогодні практично дослідженим критерієм такої оцінки є їх екологічний потенціал [12]. Цим фундаментальним поняттям охоплюється сукупність речовинно-енергетичних ресурсів і властивостей екосистем, котрі забезпечують їм максимальні структурно-функціональні параметри і корисні функції, які можуть бути використані людиною. Сучасні, як правило трансформовані, екосистеми володіють лише певною частиною первинного екологічного потенціалу корінних екосистем, що значно ослаблює їх середовищетвірну потужність.

На визначальній середовищетвірній "роботі" саме рослинності доцільно зосередити увагу. Аналізуючи структурно-функціональні особливості біогеоценозних, парцелярних чи консоційних екосистем, бачимо, що наведені вище ролі в тому, чи іншому вигляді зберігаються, зокрема, у повночленній автотрофній консорції [11, 12]. Тобто, як біогеоценоз, консорція, чи її автотрофне ядро – дерево (у лісі, парку, в алеї), своїми функціями у силу своєї потужності впливають на зовнішнє середовище, так і воно – це середовище, зворотно постійно діє на екосистему загалом і на кожен її компонент зокрема, залежно від захищеності й опірності її структури. Значення такого структурного компонента, як панівних рослин – ядра консорцій, у цьому плані видається можливим розглядати за тими ж головними функціями, що їх виконує біогеоценотичний покрив, а саме енергетичною, організаційною, біогеохімічною, водотрансформаційною і захисною. Отже основні напрямки й глибину змін в екосистемах під впливом різнобічної людської діяльності нам здається логічним проаналізувати за ознаками ослаблення їх структур і перелічених функцій Втручання людини у природні екосистеми Землі розпочалося дуже давно [28, 26, 12] і з ходом історичного розвитку переросло у значні зміни ландшафтів (починаючи зі стародавніх Фінікії й Межиріччя до теперішніх Середньої Азії, північної Африки, Китаю), масштабні заміни типів рослинного покриву цілих біогеографічних зон. Така тенденція продовжується і сьогодні, зокрема в Україні на Львівщині триває руйнування ландшафтних екосистем (верхів'їв басейну Дністра, Сяну [30 2, 43]) унаслідок тотального знеліснення та непродуманої аграризації, масштабних гірничих і навіть мілітарних впливів [2, 25, 31].

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Основними сучасними антропогенними чинниками впливу на наземні екосистеми є лісогосподарська і лісозаготівельна діяльність, сільськогосподарське землекористування, розбудова населених пунктів, об'єктів рекреації, промисловості, комунікацій, транскордонне й місцеве забруднення кислотними опадами й важкими металами, нагромадження промислових і побутових відходів. За певними спільними ознаками їх можна окреслити у три групи як агрогенні, урботехногенні й рекреагенні.

Традиційним, історично дослідженим і найвагомішим поміж інших напрямком трансформації екосистем, у т.ч. у західній Україні є їх руйнування унаслідок лісо – й агроексплуатації первинної структури рослинності [2, 12].

Особливим і доволі масштабним шляхом трансформації природних екосис

<

136 Проблеми урбоекології та фітомеліораціїНауковий вісник, 2003, вип. 13.5

тем є урбо – й техногенез. У цьому напрямку дигресія місцями сягає крайнього ступеня: повного знищення рослинності, наприклад, на гірничопромислових територіях [25]. На великих територіях рослинний покрив, як правило, повністю замінюється у кращому випадку культурфітоценозами санітарно-захисних промислових зон та зелених зон міст і сіл (штучні придорожні, садові, паркові насадження, трансформовані лісопарки тощо) [18, 20]. Менш руйнівним, але всезростаючим є рекреаційне навантаження на екосистеми, котре переважно зумовлює руйнування природної будови детриту й поверхні ґрунтів, а також збіднення видового різноманіття біоти та помітне поверхневе засмічення територій [20, 25].

Спільною найвагомішою рисою антропофакторних впливів на екосистеми є ослаблення, а здебільшого і руйнація їх фундаментальної структурної ланки – консорції, у центрі якої її автотрофне ядро – рослина [11, 12]. Будьякі значні екзогенні впливи, зокрема й антропогенні, призводять до порушення цієї конструкції передовсім унаслідок зменшення життєвості едифікатора (-ів), субедифікаторів – детермінантів основних консорцій, що впливає на врегульовані у процесі тривалого часу консортивні зв'язки. Навіть зупинення дії того, чи іншого екзогенного чинника не гарантує повернення до вихідного природного стану.

Іншим вагомим блоком екосистем, руйнування якого має багатовимірне значення для стабільності природного середовища, є ґрунт [29, 34, 32]. Агрогенне перетворення ґрунтів традиційно оцінювалося як прогресивне. Однак науковий аналіз свідчить, що екстенсивне землеробство, нераціональне хімічне удобрення й фетишизація пестицидів [4, 5] зумовили значне зниження родючості, а подекуди й втрату внаслідок розвитку ерозії природного ґрунтового покриву на великих площах [23, 29]. Урботехногенез супроводжується часто докорінним перетворенням ґрунтового покриву, зокрема в районах масової забудови. Ґрунти у цих випадках трансформовані у діапазоні від легкого ступеня забруднення до повного їх поховання, або переміщення у просторі на гірничопромислових територіях і руйнування як генетичного виду, у деяких місцях – з перетворенням у техносубстрат [21, 8]. Зрідка можна віднайти приклади вдалого конструювання техноґрунтів під зелені зони на промислових і забудованих територіях [9].

Напрямки й ступені трансформації структури гетеротрофного блоку є аналогічними, хоч і не так очевидно впливають на загальну будову екосистем. Але значна антропогенна зміна видового складу хребетних і безхребетних тварин, мікробного населення істотно змінює функціональні можливості рослинного компонента і ґрунту [14, 2, 19].

Отже, спільними рисами для більшості напрямків антропогенної трансформації будови екосистем є: зміна й заміна видового складу рослинної, тваринної і мікробіоти, руйнація чи реконструкція просторової будови, втручання в генезис і розвиток ґрунтів (аж до їх конструювання), реконструкція ландшафтів, розташування будівель, водойм, комунікацій, викиди полютантів, відходів тощо, котрі істотно спотворюють їх природну структуру. Все це найбільш характерно для урботехногенезу [10, 18, 20, 19].

2. Урбоекологія Український державний лісотехнічний університет Антропогенна втрата первинної будови зумовлює певні напрямки та ступені трансформації функцій екосистеми. Функціонуючи природно екосистема, або те, що залишилося на її місці внаслідок антропотрансформації, здійснює відповідний вплив на атмосферу (мікроклімат, мезоклімат і, зрештою, клімат), ґрунт (як субстрат, і як живий компонент екосистеми), воду, інші речовини чи елементи (забруднювачі, ксенобіотики) екзогенного щодо екосистеми походження.

Не відкидаючи ієрархію глобальної значущості екосистемних функції, розпочнемо аналіз наслідків антропогенної трансформації організаційної, що забезпечує цілісність і гомеостаз підсистем, саморегуляцію, міжсистемні зв'язки і середовищетвірну роль екосистеми вищого ступеня для нижчої, зберігає генопласт із набутими еволюційно нормами реакцій її живих компонентів. Змінюючи окремі структурні блоки екосистем людина істотно дестабілізує її організаційну функцію. Зміна рослинності, її видового чи біоморфного складу, руйнує цілісність і саморегуляцію різноступеневих систем, міжекосистемні зв'язки, внутрішню і зовнішню середовищетвірну роль [11, 12]. За різного рівня ослабленості останньої відповідно дерегулюється мікро – й мезоклімат, склад атмосфери, а також зв'язані з цими функціями гідротермічний режим ґрунту та його стійкість до ерозії. Дезорганізація екосистеми супроводжується порушенням сталої структури і роботи мікронаселення ґрунту [14, 2], що традиційно зумовлює спад родючості та переорієнтацію ґрунтотворних процесів у руйнівні [29, 6, 8].

Трансформація енергетичної функції екосистем не має настільки швидких і видимих наслідків. Але необхідно зауважити, що недовикористання притоку енергії Сонця рослинами на синтез органіки, або за їх відсутності його розсіювання у фізичному середовищі істотно впливає на мезоклімат ландшафту й інші взаємозв'язані з ним параметри [37, 19]. Доцільно акцентувати, що на позбавлених рослинного покриву промислових й інших територіях невикористана сонячна енергія, крім іншого, значно посилює токсичну дію техногенних забруднювачів повітря й ґрунту [1].



Pages:   || 2 |
 
Похожие работы:

«Випуск 12, квітень 2011 Шановні колеги! Вресурсі рамк ах проекту Всесвітнього фонду природи «Збереження та стале використання природних в Українських Карпат» (за фінансування уряду Норвегії) продовжуємо знайомити Вас із діяльністю природоохоронних територій – Ужанського національного природного парку, Карпатського національного природного парку та природного заповідника «Горгани». У цьому випуску електронного видання ви дізнаєтеся про заходи, які відбулися у квітні у цих природохоронних...»

«МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Агрономічний факультет Кафедра кормовиробництва, луківництва та с/г меліорації КОРМОВИРОБНИЦТВО ТА ЛУКІВНИЦТВО Методичні вказівки із виконання лабораторних робіт для студентів агрономічного факультету освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” спеціальності 7.1130.102 “Агрономія” Вінниця – 2010 УДК Підпалий І.Ф., Польова О.М. Кормовиробництво та луківництво. Методичні вказівки із виконання лабораторних робіт для...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»