WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 ||

«УДК 630*165.4 Проф. В.І. Білоус, д-р с.-г. наук – Уманський державний аграрний університет ГЕОГРАФІЧНО-КЛІМАТИЧНІ ЕКОТИПИ БУКА, ЯЛИЦІ ТА ЯЛИНИ В ЛІСАХ УКРАЇНИ На основі відмінностей ...»

-- [ Страница 2 ] --

Другим найбільшим або центральним географічно-кліматичним екотипом ялини європейської в Українських Карпатах буде майже суцільний ялиново-ялицевий масив, що тягнеться по верхніх частинах обох мегасхилів Карпат від міста Ясеня та долини річки Тиса до долин річок Латориці та Опор та міст Славсько та Сколе. І хоч цей масив розкинувся на верхніх холодних частинах обох мегасхилів Карпат, він є єдиним в географічно-кліматичному плані і, на нашу думку, повинен вважатись єдиним географічно-кліматичним екотипом.

До третього або Західнокарпатського екотипу ялинових лісів необхідно віднести всі ялинові ліси, що ростуть на захід від долини річки Латориці аж до державних кордонів України. У цій частині ареалу майже всі масиви ялинових лісів більше мають острівний вигляд. І хоч вони знаходяться як в Передкарпатті так і в Закарпатті (холодні верхні частини мегасхилів) і кліматичні умови їх місцезростання дещо відрізняються, але попередньо вони можуть бути об'єднані в один компактний місцевий екотип ще до того, як вони будуть більш детально вивчені і тут можуть бути виділені й інші окремі екотипи.

Четвертим екотипом ялинових лісів України, безумовно, буде Поліський екотип, який тягнеться вузькою і довгою смугою від державних кордонів України на заході і до Чернігівської області на сході. У цьому екотипі ялина не утворює своїх чистих насаджень, а лише примішується поодинокими деревами в соснові насадження. Цей екотип не має нічого спільного з ялиновими лісами Карпат, різко відрізняється від них за ґрунтово-кліматичними умовами і віддалений від них на сотні кілометрів. Фактично, це невеликі окрайки суцільних ялинових лісів Білорусії, які зрідка заходять на територію України.

Але в сучасний період ялина росте майже на всій території України в лісових культурах та зелених посадках міст і сіл. Але це все штучні посадки масивами, групами, алеями та гаями або насадженнями неприродного походження, які не мають ніякого відношення до природних ялинових лісів Украни. Тому такі насадження при виділенні географічно-кліматичних екотипів ялинових лісів до уваги не брались.

Ялиця біла або гребінчаста – типове лісове дерево гірських лісів Центральної Європи. На Україні ялиця утворює разом з ялиною темно-шпилькові ліси у верхніх частинах північного та південного мегасхилів Карпат вище від зони букових лісів, а також іноді утворює чисті ялицеві насадження або росте разом з буком та дубом. Досконало вивчав ялицеві ліси А.Й. Швиденко (1967). Він детально описав біологію та лісівничі властивості ялиці білої та вивчав ареал її поширення на території України. Не заглиблюючись в деталі цих досліджень, у своїй роботі ми лише робимо спробу розділити чисті та мішані ялицеві насадження на окремі географічно-кліматичні екотипи з точки зору формування в них різних спадкових властивостей у різних географічних та кліматичних умовах.

Отже, враховуючи ареал ялиці білої в Карпатах, першим географічне кліматичним екотипом цього виду ми виділяємо Закарпатський. Це будуть чисті та мішані насадження цього виду, що ростуть і формуються на південно-західному мегасхилі під захистом Карпатських гір та під впливом м'якого середземноморського клімату. Незважаючи на те, що крайні західні та крайні східні райони цього мегасхилу можуть дещо відрізнятись за лісорослинними умовами, ми вважаємо, що на цьому мегасхилі поки що мав бути виділений лише один екотип.

Другим крупним екотипом ялицевих лісів, безумовно, повинен бути Передкарпатський або північний, чисті та мішані насадження якого ростуть на північно-східному мегасхилі Карпатських гір. Клімат цього регіону різко відрізняється від Закарпаття. Тому цей екотип вважається значно холодніший, порівняно з попереднім і тому генетичні властивості дерев цього екотипу будуть значно відрізнятись від спадкових властивостей попереднього екотипу.

Третім екотипом ялиці білої буде Західно-Подільський. Цей екотип розташований за межами Карпатських гір на території західної частини Подільської височини. Невеликі острівні насадження цього екотипу розміщені на пагорбах цього регіону аж до Волині. Від попереднього цей екотип відрізняється не тільки розміщенням за межами Карпатських гір, але також іншими ґрунтово-кліматичними умовами.

Таким чином ми виділили географічно-кліматичні екотипи бука, ялини та ялиці, але на цьому не закінчується вивчення внутрішньовидової структури цих видів. Україна вважається малолісною державою, в якій потрібно вести інтенсивне лісове господарство, а тому її ліси повинні бути досконало вивчені. Після можливого уточнення цих кліматипів у кожному з них при детальному їх вивченні необхідно буде виділити висотні, ґрунтові, експозиційні та інші екотипи та популяції, з яких потім можна буде відібрати найкращі для подальшого використання.

Література

1. Атлас лесов СССР. Главн. упр. геодезии и картографии при СМ СССР. – М., 1973. – 222 с.

2. Білоус В.І. Поширення лісового бука на Україні в минулому// Вісник с.-г. науки. – К. – 1962, № 2. – С. 80-84.

3. Білоус В.І. Виділення географічно-кліматичних екотипів дуба звичайного в лісах України// В зб.: Наук. зал. еколог, лабораторії Уманськ. ДПУ. – К.: Науковий світ, 1999. – С. 57-63.

4. Білоус В.І. Екотипи дуба пухнастого та скельного в лісах України// В зб.: Науковий вісник НАУ. Лісівництво. – К., № 20. – С. 8-24.

5. Вавилов Н. И. Закон гомологических рядов в наследственной изменчивости. Теоретические основы селекции растений: избранные сочинения. – М.-Л.: Госсельхозиздат, 1935, т. 1. – С. 176-22.

6. Голубец М.А. Ельники украинских Карпат. – К.: Наук. думка, 1978. – 264 с.

7. Молотков П.И. Буковые леса и хозяйство в них. – М.: Лесн. пром-сть, 1966. – 224 с.

8. Правдин Л.Ф. Сосна обыкновенная. Изменчивость, внутривидовая систематика и селекция. – М.: Наука, 1964. – С. 183.

9. Правдин Л.Ф. Направление и содержание работ по изучению природного разнообразия древесных пород и их значение для лесной селекции/ Лесоведение. – М., 1989, № 3 – 3-16 с.

10. Швиденко А.И. Белая пихта на Буковине. – Ужгород: Карпаты, 1967. – 90 с.

11. Швиденко А.И. Ареал пихты белой на Юго-западе СССР/ Бот. журнал. – 1985,№ 6. – С. 801-805.



Pages:     | 1 ||
Похожие работы:

«ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ Мельник Ірина Василівна УДК 664. 84: 633. 654 РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ КОНСЕРВОВАНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ІЗ НУТУ Спеціальність 05.18.13 – технологія консервованих продуктів Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Одеса – 1999 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Одеській державній академії харчових технологій, Міністерство освіти України Наукові керівники: доктор технічних наук, професор, академік-радник академії...»

«aurea: обидві таксономічні назви вказують на золотисте забарвлення поверхні тіла та крил метеликів [Ключко 2006, 193, рис. 131] (Panchrysia – від грец.: pa/j( pa/sa( pa/n всякий, crusi,on to, золото, cru,sioj 3, 2 золотий, тому перекладається як повністю золота; aurea – лат. aureus, a, um золотий, золотоносний, позолочений’) та ін. Отже, непрямі, метафоричні назви-етноніми переважно асоціативно відображають особливості забарвлення (223), будови (74), поведінки (29) біологічних об’єктів. Аналіз...»

«78 ЛІТЕРАТУРА 1. Скальный А.В. Химические элементы в физиологии и экологии человека / Скальный А.В. – М.: Оникс 21 век, 2004. – 216с.2. Хімічні елементи і речовини в організмі у нормі та в патології: укр.-рос.довідник / Ф.О. Чмиленко, Т.С.Чмиленко, Ю.С. Сапа та ін. – Д.: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2006. – 216с.3. Tudor R. Zinc in health and chronic disease / R.Tudor, P.D.Zaleski, R.N.Ratnaike // J.Nutr. Health Aging. – 2005. – Vol. 9, №1. – P.45-51. 4. Кравців Р.Й. Цинк як модулятор імунної...»

«ТОМ 10 ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ РЕГІОНУ ТОМ 10. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ РЕГІОНУ УДК 543.48 Масенко Я.В., Зайтова О.О., Клімова Я.Г., студенти гр. Х-12 1/9 Науковий керівник: Мещерякова Н.Р., к.х.н., викладач Державний ВНЗ «Дніпропетровський політехнічний коледж», м. Дніпропетровськ, Україна ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЗОВНІШНІХ ФАКТОРІВ НА СТРУКТУРУ ВОДИ Про роль води в житті людини багато написано. Її унікальні фізичні та біологічні властивості ще до кінця не вивчені. Особливо це стосується структури води....»

«Вчені записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського Серія «Біологія, хімія». Том 26 (65). 2013. № 1. С. 172-178. УДК 581.132:632.954:633.15 ВМІСТ ФОТОСИНТЕТИЧНИХ ПІГМЕНТІВ ТА ТБК-АКТИВНИХ РЕЧОВИН У РОСЛИН СОЇ ЗА СУМІСНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ГЕРБІЦИДІВ ТА МІКРОДОБРИВ Радченко М.П., Сорокіна С.І, Гуральчук Ж.З., Мордерер Є.Ю. Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України, Київ, Украина E-mail: mpalanytsya.ifrg@i.ua Вивчали вміст фотосинтетичних...»

«УДК 712.253:541.54(477.44) ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ДЕНДРОФЛОРИ ПАРКІВ М. ВІННИЦІ Н.О. СИПЛИВА, аспірантка* Досліджено дендрофлору парків відповідно до умов навколишнього середовища та дії екологічних факторів. Вказана кількісна видова характеристика дендрофлори за основними показниками інтродукції. Декоративна ознака, дендрофлора, зимостійкість, інтродукція, парк, мегатрофи, мезофіти. Інтродукція деревних видів рослин, що значно збагатила флору на території України в тому числі і Вінничини,...»

«ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №7/2011 р. УДК 631.361 Свистунова І.В. Глотова В.О. Філатова А.В. (Національний університет біоресурсів та природокористування України) ТВЕРДЕ БІОПАЛИВО В ТЕПЛОЗАБЕЗПЕЧЕННІ СЕЛА Рассмотрены вопросы эффективного использования твердой биологической массы для теплоснабжения помещений разного назначения в условиях предприятия с промышленной базой производства сельскохозяйственной продукции. The questions of the effective use of the second products of hard biological mass are...»

«УДК 630*907.11 (477.82) Ст. наук. співроб. П.Т. Ященко, канд. біол. наук – Інститут екології Карпат НАН України; ст. наук. співроб. А.А. Горун; наук. співроб. В.І. Матейчик; мол. наук. співроб. В.В. Турич – Шацький національний природний парк ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ЗАСТОСУВАННЯ АКТИВНОЇ ОХОРОНИ БЕРЕЗИ НИЗЬКОЇ (BETULA HUMІLІS SCHRANK) У ШАЦЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ ПРИРОДНОМУ ПАРКУ Розглянуто результати експериментальних робіт зі збереження берези низької шляхом зниження конкурентних відносин в її локалітетах...»

«Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.6 22. Афанасьєва М.М., Великанов Л.Л. Участие микромицетов в биодеструкции лесного опада и их влияние на прорастание семян ели // Микология и фитопатология. – 1989. – 23.– Вып. 4. – С. 305-309.23. Рипачек В. Биология дереворазрушающих грибов. – М. : Изд-во Лесн. пром-сть, 1967. – 276 с. УДК 631.524+712.41 Ст. наук. співроб. А.І. Івченко, канд. с.-г. наук; ст. наук. співроб. І.М. Пацура, канд. с.-г. наук; ст. наук. співроб. А.С. Мельник; інж. О.С....»

«Сільськогосподарські Збірник наукових № 1 (57) науки праць ВНАУ 2012 А.Г.Ключковский, И.В.Дюкарев [ и др.].М.: Агропромиздат, 1985.279 с.3. Лебедев Н.И. Использование микродобавок для повышения продуктивности жвачных животных / Н.И. Лебедев. – Л.: Агропромиздат, 1990. – С. 84-90.4. Фізіолого-біохімічні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині / Довідник. – Львів, 2004. – 398 с. Summary USE MINOVITU AND MINAZY IN FEEDING YOUNG PIGS / Gutsol A.V., Mazurenko M.O., Lotka...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»