WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 | 2 || 4 |

«УДК:575.826:504.03:612.59 БІОЛОГІЧНИЙ ЧАС ЛЮДИНИ В УМОВАХ ТЕХНОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ (ОГЛЯД) Качанова Ж. С., аспірант, Колісник Н. В., д. б. н., професор Запорізький національний ...»

-- [ Страница 3 ] --
При проведенні системного біоритмологічного аналізу когорти мешканців промислового регіону з різним соціальним, професійним та екологічним анамнезом виявлено, що в осіб, які пережили соціально-екологічний стрес, швидкість і структурна організація біоритмів істотно відрізняються від параметрів регіональної норми.

Ефект відхилення біоритмів від коридору адаптивної норми стійкий і зберігається в декількох поколіннях.

В системі природних датчиків часу біоритми людини виконують функцію адаптації до зовнішніх умов.

© Качанова Ж.С., Колісник Н.В. 9 Розділ 1. Теоретичні проблеми біології У системі антропогенних факторів біоритми людини здобувають три додаткові функції.

Вони стають:

1) засобом комунікації;

2) матеріальним носієм популяційної пам’яті;

3) інструментом для дистанційної передачі потомству інформації про процеси модифікаційної мінливості в спільноті стресованих осіб [1, 2].

Налаштовування біоритмів людини до зміни природних датчиків часу здійснюється за законом резонансу [8, 9, 11], до штучних антропогенних впливів – за законами інтерференції й квантування [13, 14]. В першому випадку провідне місце належить елементам синфазності й когерентності коливань, а в другому – заміні гармонійних коливань на квантові переходи й біфуркаційні явища. Ці розходження в механізмах модифікації біологічного часу призводять до діаметрально протилежних наслідків у мікроеволюційних процесах субпопуляцій Homo sapіens.

У природних умовах існування людини додатковий екстремальний вплив на спільноту осіб приводить до посилення біоритмологічної однорідності й гомогенності популяції, тоді як у техногенних – до посилення гетерогенності останньої й до її розшарування на техногенно стійку й техногенно чутливу когорти. У системі природних датчиків часу, наприклад, при адаптації до сезонної зміни погоди, динаміка біоритмів носить випереджальний характер і за принципом попередження у своїх змінах випереджає наступну зміну погодних умов. У системі техногенних датчиків часу динаміка біоритмів людини завжди є наслідковою реакцією, відгуком змін, що вже відбулися в зовнішньому середовищі.

Біологічні ритми в умовах техногенезу територій втрачають властиву їм раніше функцію попередження. Вони зберігають лише функцію інформації про подію, що відбулася.

Примітно, що в антропогенних умовах зниження значимості біоритмів на рівні адаптогенезу окремо взятого індивіду супроводжується посиленням їхньої інформаційної ролі на рівні популяції. Внаслідок штучних імпульсних електромагнітних впливів усе більш чітко проявляється роль біоритмів як хвильових носіїв популяційної пам’яті Homo sapіens.

Еволюція адаптивної функції біоритмів до інформаційної, на нашу думку, має матеріальну основу. Вона базується на тій обставині, що в структурі біологічного часу осіб, що перебувають у природних й антропогенних умовах, роль когерентних, монохроматичних хвиль і хвильових пакетів є різною. У природних умовах існування адаптація до додаткових стресових навантажень в організмі людини здійснюється через фазовий зсув акрофаз його біоритмів. В умовах біорезонансного техногенного впливу й при впливі малих доз радіації механізм адаптації біоритмів до стресових впливів трохи інший. По-перше, здійснюється інверсія внутрішніх біоритмів один стосовно іншого, і на цій основі формуються стійкі утворення у вигляді стоячих хвиль за типом біогенних лазерів. По-друге, відбувається зміна структури некогерентних хвильових пакетів, при цьому в кожному діапазоні хвиль зменшується питома вага короткохвильової складової й збільшується частка довгохвильових компонентів. Не виключено, що така трансформація некогерентних хвиль створює основу для реалізації принципу доміно в біоритмологічній структурі організму, при якому зміни біоритмів, що відбулися на одному рівні тимчасової організації фізіологічних функцій, дублюються вищестоящим рівнем. Так, зміни сезонних біоритмів, що відбуваються під впливом апаратної фізіотерапії, можуть викликати зміни 7 – річної ритміки людини.

Можливо, що зменшення ширини хвильового пакета, зменшення числа хвиль, що становлять даний пакет, а також інверсія частини цих хвиль одна стосовно іншої можуть створювати передумови для трансформації хвильового пакета на монохроматичні коливання. Це може бути другим механізмом трансформації біоритмів людини з режиму резонатора в режим генератора хвильових коливань. Формування з декількох інвертованих один стосовно одного сезонних біоритмів хвильової структури за типом стоячих хвиль може стати основою трансляції патологічного неоритмостазу на близькі й далекі часи потерпілого.

© Качанова Ж.С., Колісник Н.В. 10 Розділ 1. Теоретичні проблеми біології Сукупність усіх перерахованих розходжень, що відокремлюють біологічний час людини в природних умовах від біологічного часу людини в антропогенних умовах, швидше за все, полягає в тому, що у першому випадку ритмічна система людини функціонує як резонатор хвильових процесів, а в другому – як їхній генератор. При цьому частотний спектр коливань у першому випадку й у другому можуть помітно відрізнятися один від одного [8-14].

Припускають, що описані вище механізми трансформації біоритмів людини мають певне еволюційне значення. Запропонована хронобіологічна концепція фенотипічної мінливості людини, відповідно до якої біоритми є не тільки механізмом адаптації до середовища перебування, але також і носіями інформації про умови середовища перебування й пережитий екологічний стрес. Трансформація біологічного часу в системі «батьки – нащадки» здійснюється в алгоритмах спадкоємних систем з післядією [1, 15]. Новий формат індивідуального й популяційного часу консолідується в спільноті людей і створює матеріальну основу для блискавичної за історичними мірками трансформації Homo sapіens в Homo technogenіcus. Як відомо, спадкоємні системи значно поширені в природі. Вони характеризуються тісним взаємозв’язком між собою трьох послідовних функціональних станів складних біологічних систем: минулого, сьогодення й майбутнього і відрізняються від випадкових процесів наявністю ефекту післядії. Традиційно в біології моделі спадкоємних систем застосовуються для опису процесів генетичної спадковості й генетичної мінливості.

У цьому випадку моделі спадкоємних систем запропоновано застосувати до опису фенотипічної мінливості людини. Трансформацію біоритмів запропоновано розглядати як не генний (оперативний) шлях передачі інформації потомству про екологічні стреси, пережиті їхніми пращурами (батьками й прабатьками). При цьому наступні один за одним дискретні стани біоритмів аналізуються як етапи розвитку надскладної системи (біологічного часу), повний цикл трансформації якої (передісторія, стан що тече і ефекти післядії) має період, що перевищує строк життя одного покоління людей [1, 39].

ВИСНОВКИ

1. В техногенному середовищі людина зазнає постійного впливу несприятливих факторів.

Якість її життя і здоров’я залежить від того, наскільки швидко і якісно організм може пристосуватися до змін умов навколишнього середовища.

2. Адаптація до змін навколишнього середовища супроводжується зміною функціонування гомеостатичних систем організму.

3. Відображенням адаптації людини в умовах техногенного навантаження є зміна структури біологічних ритмів, виконання ними додаткових функцій. На даному етапі розвитку техніки цей процес набуває характеру й масштабу глобального в ракурсі еволюції людини.

4. Вивчення механізмів трансформування біоритмів людини в умовах перманентного техногенного навантаження, їхнього збереження й закріплення впродовж поколінь – актуальне питання біології та медицини.

ЛІТЕРАТУРА

1. Талалаева Г.В. Время, радиация и техногенез: биологические ритмы у жителей промышленных территорий / Галина Владленовна Талалаева. – Екатеринбург: Урал.

ун-т, 2006. – 234 с.

2. Талалаева Г.В. Синдром дезадаптации и возможности его измерения / Г.В. Талалаева, А.И. Корнюхин. – Екатеринбург, 1998. – 31 с.

3. Талалаева Г.В. Амплитудно – частотные характеристики биологически активных точек человека как индикатор переходных состояний гомеостаза. Эколого-физиологические © Качанова Ж.С., Колісник Н.В. 11 Розділ 1. Теоретичні проблеми біології проблемы адаптации: Материалы XI междунар. симп / Галина Владленовна Талалаева. – М.: Рос. ун-т дружбы народов, 2003. С. 519-520.

Валлизер О.Х. Антропогенные катастрофы: неизбежные следствия эволюции и 4.

культурного развития человечества? / О.Х. Валлизер // Вестник РАН. – 2002. – Т. 72, №10. – С. 921-919 Трубецкой К.Н. Человек и природа: противоречия и пути их преодоления / 5.

К.Н. Трубецкой, Ю.П. Галченко // Вестник РАН. – 2002. – Т.72, №5. – С. 405-409 Агаджанян Н.А. Экологическая физиология человека / Н.А. Агаджанян, А.Г. Марачев, 6.

Г.А. Бобков. – М.: Крук, 1999. – 415 с.

Агаджанян Н.А. Среда обитания и реактивность организма / Н.А. Агаджанян, 7.

И.И. Макарова. – Тверь: Фамилия, 2001. – 175 с.

Гуляев Ю.В. Физические поля биологических объектов / Ю.В. Гуляев, Э.Э. Годик // 8.

Вестник АН СССР. Сер. Физич. – 1983. – № 8. – С. 118 – 125.

Годик Э.Э. Человек «глазами радиофизики» / Э.Э. Годик, Ю.В. Гуляев // Радиотехника. – 9.

1991. – №8 – С. 50- 62.

Бецкий О.В. Миллиметровые волны низкой интенсивности в медицине и биологии / 10.

О.В. Бецкий, Н.Д. Девятков, В.В. Кислов // Биомедицинская радиоэлектроника. – 1998. – №4. – С. 13- 29.

Космос и биологические ритмы / [Владимирский Б.М., Сидякин В.Г., Темурьянц Н.А. и 11.

др.]. – Симферополь, 1995. – 206 с.

Агулова Л.П. Принципы адаптации биологических систем к космогеофизическим 12.

факторам / Л.П. Агулова // Биофизика. – 1998 – T.43 – Вып.4. – C. 561- 564.

Куклев Ю.И. Физическая экология. / Юрий Иванович Куклев. – М.: Высшая школа, 2001.

13.

– 357 c.

Бецкий О.В. Фракталы в биологии и медицине / О.В. Бецкий, Н.Н. Лебедева // 14.

Биомедицинская радиоэлектроника. – 2002. – №10 – 11. – С. 49- 59.

Афонин Д.К. Особенности адаптации организма человека к техногенным факторам 15.

современного мегаполиса / Д.К. Афонин, М.В. Рагульская // Биомедицинские технологии и радиоэлектроника. – 2003. – №5. – С. 29-40 Саливон И.И. Детский организм и среда. Формирование физического типа в разных 16.

геохимических регионах БССР. / И.И. Саливон, Н.И. Полина, О.В. Марфина. – Минск:

Наука и техника, 1989. – 289 с.

Леднев В.В. Биоэффекты слабых комбинированных, постоянных и переменных 17.

магнитных полей / В.В. Леднев // Биофизика. – 1996. – Т.41, вып.1. – С. 224-230.

Бобраков С.Н. Электромагнитная составляющая современной урбанизированной среды / 18.

С.Н. Бобраков, А.Г. Карташев // Радиационная биология и радиоэкология. – 2001. – Т.41, №6. – С. 706-711.

Лебедева Н.Н. Влияние электромагнитного поля мобильного телефона на 19.

биоэлектрическую активность мозга человека / Н.Н. Лебедева, А.В. Сулимов, О.П. Сулимова // Биомедицинская радиоэлектроника. – 1998. – №4. – С. 3-13.

Дубов А.П. Экология жилища и здоровье человека / А.П. Дубов. – Уфа: Слово, 1995. – 20.

96 с.

Гиляров А.М. Экология, обретающая статус науки / А.М. Гиляров // Природа. – 1998. – 21.

N 2. – С. 30–37 Экологическая безопасность человека и концепция выживания / Н.А. Агаджанян, 22.

И.Н. Полунин, П.С. Турзин, И.Б. Ушаков. – М., 1998. – 95с.

Чижевский А.Л. Космический пульс жизни. / Александр Леонидович Чижевский. – М.:

23.

Мысль, 1995.– 24 с.

Хронобиология и хрономедицина: [руководство / ред. Ф.И. Комаров]. – М.: Медицина. – 24.

1989. – 400 с.

© Качанова Ж.С., Колісник Н.В. 12 Розділ 1. Теоретичні проблеми біології



Pages:     | 1 | 2 || 4 |
Похожие работы:

«ПРАВИЛА ДЛЯ АВТОРІВ I. Профіль журналу У журналі “Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія Біологія” публікуються результати оригінальних досліджень в галузі біологічних наук з таких основних напрямів: фізіологія і біохімія рослин; генетика, селекція та біотехнологія; мікробіологія; проблеми вивчення і збереження біорізноманіття.До публікації приймаються: – закінчені оригінальні роботи, ніде раніше не видані (статті обсягом до 1 друк. арк. – 24 стор. тексту, 30 рядків на...»

«Український державний лісотехнічний університет Література 1. Горшенин Н.М., Криницкий Г.Т., Савич И.П. Влияние трав'яного покрова вырубок на возобновление бука европейского и методы определения жизненности подроста// Лесоведение. – 1972, № 4. – С. 41-50.2. Работнов Т.А. Фитоценология. – М.: Изд-во МГУ, 1983. – 292 с.3. Бельков В.П. Некоторые закономерности развития живого покрова на вырубках// Докл. АН СССР. – Том 130. – М.: Изд-во АН СССР. – 1960. – С. 26-29. 4. Гроздов Б.В. Динамика покрова...»

«УДК:635.25/26:631.52:575.41. КОРЕЛЯЦІЯ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ДОБОРІВ В СЕЛЕКЦІЇ РІЗНИХ ВИДІВ ЦИБУЛІ Л.Д. БОРИСЕНКО, здобувач Донецька дослідна станція Інституту овочівництва і баштанництва УААН1 Наведено аналіз кореляційного зв’язку нових сортів різних видів цибулі. Доведено ефективність доборів морфологічних ознак, за якими слід проводити прискорений добір на продуктивність. Вихідний матеріал, селекція, добір, джерела, кореляція. Малопоширені овочеві рослини, до яких належать види цибулі батун,...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЗАТВЕРДЖУЮ Ректор _С.В. Іванов підпис « _» _2014 р. НОРМУВАННЯ АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни, проведення практичних завдань та виконання контрольної роботи для студентів напряму підготовки 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» денної та заочної форм навчання Всі цитати, цифровий та СХВАЛЕНО...»

«УДК 630*5 Доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук; студ. В.В. Пукман – НЛТУ України, м. Львів; директор М.В. Костриба; гол. лісопатолог В.Я. Буній – Івано-Франківське державне спеціалізоване лісозахисне підприємство Західлісозахист ПОПЕРЕДНІ МОНІТОРИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ САНІТАРНОГО СТАНУ ЛІСІВ ІВАНО-ФРАНКІВЩИНИ15 Наведено огляд нормативно-правових актів загальнодержавного і міжнародного рівня щодо ведення моніторингу довкілля. Описано передумови ведення, завдання та головні засади моніторингу...»

«УДК 664.8.047 ПЕРЕРОБКА ПЛОДООВОЧЕВОЇ СИРОВИНИ НА СУШЕНУ ПРОДУКЦІЮ Ю.Ф. СНЄЖКІН, член кореспондент НАН України Р.О. ШАПАР, Ж.О. ПЕТРОВА, Д.М. ЧАЛАЄВ, кандидати технічних наук, В.С. ШАВРІН, Г.К. ВОСПІТАННІКОВ, наукові співробітники Інститут технічної теплофізики НАН України Представлено результати експериментальних досліджень процесів сушіння плодоовочевої сировини з метою інтенсифікації процесу та розробки енергоефективної технології. Плодоовочева сировина, експериментальні дослідження,...»

«Збірник №8 (48) Рослинництво наукових праць ВНАУ 2011 9. Baylis A. D. The effects of lodging and a paclobutrazol – chlormequat chloride mixture on the yield and quality of oilseed rape / A. D. Baylis, I. T. J. Wright // Ann. Appl. Biol. – 1990. – Vol. 116, № 2. – P. 287-295.10. Bouchereau A. Water stress effects on rapeseed quality / A. Bouchereau, N. Clossais-Besnard, A. Bensaoud // Eur. J. Agron. – 1996. – Vol. 5, № 1-2. – P. 19-30. 11. May W. E. Free fatty acid contents in developing seed of...»

«Науковий вісник, 2004, вип. 14.6 заних показників з урожайністю, відповідно 0,75; 0,40; 0,38 і 0,35. Аналіз фактичного та теоретичного значень F-критерію свідчить про високу достовірність отриманих результатів [1]. Істотність впливу інших таксаційних показників (приросту пагонів, маси повітряно-сухого плоду і листка (7,2 %)) незначна. Ймовірно, їхня частка у формуванні запасу плодів применшується дією сукупності більш вагоміших факторів. Одержані дані можуть бути використання для визначенні...»

«Технічні науки  придатна для ефективного врахування її в процесі проектування взуття і сприяє забезпеченню високої якості і оперативності впровадження нового асортименту. Висновки Проведений аналіз анатомії, морфологічних і функціональних характеристик будови стоп дозволяє раціонально проектувати ДВВ та суттєво підвищити якість та споживчі властивості взуття. Література 1. Бегняк В. І. Основи конструювання і проектування виробів із шкіри: Навч. посібник. – Хмельницький, 2002. – 260 с. 2....»

«УДК 636.4.084/087 Колесник М.Д., Баньковська І.Б., кандидати сільськогосподарських наук Троцький М.Я., ст. науковий співробітник Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН ВИКОРИСТАННЯ РОЗТОРОПШІ ПЛЯМИСТОЇ ПОРОСЯТАМСИСУНАМ Встановлено системний вплив на підвищення продуктивності та збереженості молодняку свиней при застосуванні кормових добавок з насіння та самих рослин розторопші плямистої. Постановка проблеми. Негативний вплив на якість продукції та шкідливу дію на здоров'я людей змусило...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»