WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 7 | 8 || 10 | 11 |   ...   | 38 |

«Hydroecosystems at the protected areas of Upper Pripyat in conditions of climate change BOOK · JANUARY 2013 DOI: 10.13140/RG.2.1.3715.9840 READS 29 AUTHORS, INCLUDING: O. Manturova ...»

-- [ Страница 9 ] --

2. Мониторинг, использования и управления водными ресурсами бассейна р. Припять / под общ. ред. М. Ю. Калинина, А. Г. Ободовского. – Минск: Белсэнс, 2003. – 269 с.

3. Ободовський О. Г. Гідролого-екологічна оцінка руслових процесів (на прикладі річок України). – К.: Ніка-Центр, 2001. – 274 с.

4. Ободовский А. Г., Ободовский Ю. А., Корнеев В. Н., Титов К. С. Ревитализация русла реки Припяти на территории национального парка «Припять – Стоход» // Фіз. географія та геоморфологія. – 2012. – Вип. 2 (66). – С. 48–55.

5. Справочник по гидротехнике. – М., 1955. – 830 с.

6. Станкевич А. П. Уточнение коэффициентов шероховатости для системы водотоков бассейна р. Припяти // Проблемы Полесья. – 1982. – Вып. 8. – С. 149–155.

7. Управление водными ресурсами верхней Припяти и Белозерской водопитающей системы Днепровско-Бугского канала / под общ. ред. В. Н. Корнеева, Н. Б. Денисова. – Минск: Кнігазбор, 2010. – 176 с.

–  –  –

4,00 4,0 3,00 3,0 2,00 2,0 1,00 1,0 0,00 0,0

–  –  –

4,0 3,0 2,0 1,0 0,0

–  –  –

Слід зазначити, що на р. Турія розташоване м. Ковель, яке є центром промислового вузла, що складається з підприємств п’яти галузей, основною з яких є сільське господарство. Стічні води м. Ковеля, а також дифузні джерела забруднення можуть впливати на гідрохімічний режим річки та спричинювати підвищення вмісту забруднюючих речовин.

Кисневий режим води річок Прип’ять та Турія за останні 20 років залишався стабільним, без помітних тенденцій до збільшення або зменшення середньорічних концентрації розчиненого кисню та проценту насичення. Водночас для води р. Стохід відмічено загальну тенденцію до зменшення вмісту розчиненого кисню. Межі коливань зазначених показників наведені у табл. 3.1, а динаміка кисневого режиму води р. Стохід – на рис. 3.2.

–  –  –

120,0 12,00 100,0 10,00

–  –  –

% 60,0 6,00 40,0 4,00 20,0 2,00 0,0 0,00

–  –  –

3. 2. Динаміка середньорічного вмісту розчиненого кисню у воді р. Стохід, смт Любешів Динаміка загальної мінералізації води річок (суми іонів) та вмісту головних іонів за останні 20 років характеризувалась міжрічним коливанням, яке було зумовлене передусім коливаннями водності. Слід зазначити, що мінералізація води р. Турія дещо вища порівняно з іншими (рис. 3.3).

250,0 200,0 150,0 100,0 50,0

–  –  –

250,0 200,0 150,0 100,0 50,0 0,0

–  –  –

250,0 200,0 150,0 100,0 50,0 0,0

–  –  –

3. 3. Динаміка загальної мінералізації та вмісту головних іонів у воді річок Прип’ять, с. Речиця (а), Турія, нижче м. Ковель (б) та Стохід, смт Любешів (в) Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін Вміст біогенних елементів, особливо азоту амонійного, коливався у значних межах. Проте його концентрація у воді р. Турія суттєво зменшилась, починаючи з середини 90-х років минулого століття. Це могло бути наслідком послаблення антропогенного тиску на річковий басейн, зумовленого спадом економіки в регіоні і особливо сільськогосподарського виробництва. Така ж тенденція була відмічена для динаміки вмісту азоту нітратів (рис. 3.4). Вміст біогенних елементів у воді річок Прип’ять та Стохід упродовж останніх 20-ти років залишався практично незмінним, хоча для р. Прип’ять міжрічні коливання концентрації азоту амонійного та нітратів були більш різко вираженими.

–  –  –

1,40 1,20 1,00 0,80 0,60 0,40 0,20 0,00

–  –  –

3.4. Динаміка вмісту біогенних речовин у воді р. Турія нижче м. Ковель Багаторічний режим вмісту феруму та розчинених органічних речовин у воді досліджених річок є досить складним. Найбільш суттєвою міжрічною мінливістю концентрації феруму характеризувалась вода р. Прип’ять (рис. 3.5), значною вона була також і у воді р. Турія.

На динаміку концентрації феруму у воді поверхневих вод природного комплексу НПП «Прип’ять – Стохід» впливає вміст розчинених органічних сполук, головним чином гумінових та фульвокислот, основним джерелом надходження яких є заболочені території. Інтенсивність надходження органічних речовин, у свою чергу, залежить від гідрологічного циклу та водності річок.

Найбільша міжрічна мінливість вмісту розчинених органічних речовин (за величиною показника біхроматної окиснюваності) спостерігалась для води річок Прип’ять та Турія, у воді р. Стохід мінливість була не такою значною. В цілому ж вираженої тенденції до збільшення або зменшення концентрації розчинених органічних речовин у воді цих річок за останній час встановлено не було.

За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого 0,90 0,80 0,70 0,60

–  –  –

Тенденції вмісту важких металів (купруму, мангану та цинку) у воді досліджених річок у цілому полягали у зменшенні концентрацій до кінця дев’яностих років минулого сторіччя, відносній стабільності на початку двохтисячних та поступовому подальшому підвищенням. Найбільш чітко вираженою така тенденція була відмічена для р. Стохід (рис. 3.6). Водночас вміст важких металів у воді р. Прип’ять характеризувався значною міжрічною мінливістю, концентрації були дещо вищими (особливо цинку), а загальна тенденція зміни середньорічних концентрацій важких металів практично не прослідковувалась (рис. 3.7).

Мiдь Цинк 120,0 100,0

–  –  –

60,0 40,0 20,0 0,0

–  –  –

3.6. Динаміка вмісту важких металів у воді р. Стохід, смт Любешів Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін

–  –  –

3.7. Динаміка вмісту важких металів у воді р. Прип’ять, с. Речиця Основними водними об’єктами НПП «Прип’ять – Стохід» є річки Прип’ять, Стохід, Цир, Бистриця та озера Біле, Люб’язь, Рогізне, Добре і Бережновільське.

Властивості води зазначених водних об’єктів вивчалися на основі фондових матеріалів державної системи моніторингу гідрометслужби та натурних експедиційних досліджень, проведених на р. Прип’ять (на відтинку с. Ветли – с. Люб’язь) та р. Стохід у межах НПП «Прип’ять – Стохід» упродовж 2011–2013 рр.

Особливості хімічного складу поверхневих вод НПП «Прип’ять – Стохід»

визначаються комплексом ландшафтно-геохімічних умов верхньої частини басейну р. Прип’ять, що розташований у зоні мішаних лісів.

Основна частина розчинених речовин представлена головними іонами, вміст яких у досліджуваних водних об’єктах за результатами проведених натурних спостережень узагальнено у табл. 3.2.

–  –  –

Постійний моніторинг вод у досліджуваному регіоні проводиться на державній мережі спостережень гідрометслужби, за результатами якого середня мінералізація води р. Прип’ять у створі найближчого до парку с. Речиця за період 2000–2012 рр. становила 418,3 мг/дм3, р. Стохід у створі смт Любешів – 365,3 мг/дм3. Отже, отримані нами у 2011–2013 рр. дані натурних досліджень цілком відповідають результатам систематичних багаторічних спостережень.

Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін Звернемось до результатів попередніх гідрохімічних досліджень басейну р. Прип’ять, проведених у 50–80-х роках попереднього сторіччя. Так, за даними Г. Д. Косенко, мінералізація воді річок регіону у межень не перевищувала 500–600 мг/дм3 [34]. У монографії [4] зазначено величину трохи більше 300 мг/дм3, а на початку 80-х років ХХ ст. за статистично оціненими даними мінералізація води у період межені становила 408 мг/дм3 [15].

На території Полісся у часи існування СРСР були поведені значні меліоративні роботи, які призвели до перерозподілу часток окремих складових водного балансу у живленні річки. З кінця 90-х років ХХ ст. меліоративні системи практично не обслуговувалися, у зв’язку з чим вони деградували і у регіоні почався процес вторинного заболочування, який сприяв відновленню природного стану басейну [30, 85]. У зв’язку з цим для порівняння отриманих нами даних більш доцільно використати результати робіт, виконаних після 2000 р. Згідно досліджень, представлених у [32], загальна мінералізація води у р. Прип’ять змінювалась у межах 315–385 мг/дм3, р. Стохід – 347–442 мг/дм3.

Матеріали 2008–2009 рр., наведені у [56], також висвітлюють незначний інтервал коливання мінералізації води, який становив 304–425 мг/дм3 для вод Прип’яті, за середньої величини 361,5 мг/дм3 та 320–433 мг/дм3 для Стоходу при середньому значенні 357 мг/дм3.

Наведений аналіз даних, отриманих на різних етапах більш ніж 60-ти річних спостережень, що характеризувалися різним ступенем антропогенної активності, свідчить про близькі значення мінералізації та іонного складу води. Це дозволяє зробити висновок про переважну роль природних чинників у формуванні режиму зазначених компонентів у поверхневих водах регіону.

За вмістом головних іонів і мінералізацією води водні об’єкти парку «Прип’ять – Стохід» відносять до гідрокарбонатно-кальцієвого класу II-го типу [2]. Істотної розбіжності між концентраціями головних іонів та їх сумою у досліджених об’єктах не встановлено, що говорить про спільні чинники формування хімічного складу. Величина мінералізації визначається впливом багатих карбонатами мергельно-крейдових відкладів, які беруть участь у живленні річок.

Невисока мінералізація води зумовлює перебування макрокомпонентів у іонній формі: серед аніонів: Cl- – 100%, HCO3- – 87,2%, SO42- – 84%. Натрій та калій повністю представлені іонними формами. Кальцій представлений цілою низкою фізико-хімічних форм: 95,5% становить дисоційований іон Ca2+, 2,7% знаходиться у складі гідрокарбонатних комплексів СaHCO3+, 1,4% у формі акваону CaSO40 і лише 0,4% бере участь в утворенні комплексних сполук з гумусовими речовинами. Для магнію встановлено наявність аналогічних форм, відносна частка яких становить відповідно 95,6%, 3,0%, 1,2% та 0,2%.

Особливості внутрішньорічної динаміки компонентів хімічного складу тісно пов’язані з водним стоком, формування якого відбувається за рахунок атмосферної і підземної складових. Переважним джерелом живлення річок регіону є опади холодного періоду. У маловодні роки відносна частка атмосферного За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого живлення становить 50% об’єму водного стоку, а у багатоводні вона збільшується до 85% [10, 17, 53].

Зв’язок зазначених параметрів орієнтовно можна описати рівнянням (3.1):

–  –  –

Водний режим характеризується високим весняним водопіллям, літньою меженню, яка переривається дощовими паводками, і більш низькою зимовою меженню.



Pages:     | 1 |   ...   | 7 | 8 || 10 | 11 |   ...   | 38 |
Похожие работы:

«УДК 631.811.98: 577.125:635.72 ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРА РОСТУ РОСЛИН ГАРТ НА ПОСАДКАХ М’ЯТИ ПЕРЦЕВОЇ Mentha piperita L. В РІЗНІ ЗА АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНИМИ УМОВАМИ РОКИ ЇЇ ВИРОЩУВАННЯ О.П. ПОПОВ кандидат біологічних наук Прилуцька дослідна станція УААН Наведенорезультати вивчення впливу різних доз регулятора росту Гарт на урожайність надземної маси та ефіроолійну продуктивність м’яти перцевої Mentha piperita сорту Удайчанка в різні за метеорологічними показниками роки вирощування. М’ята...»

«Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія, 2010, № 4 35 УДК 547.466: 578/ 579: 620.169.462.21: 616 — 005.6: 612.6.052.4 Н.В.ЗАІЧКО Науково дослідний інститут реабілітації інвалідів Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова Рівні гомоцистеїну, цистеїну та гідрогенсульфіду в плазмі крові пацієнтів з тромбозами глибоких вен нижніх кінцівок: зв’язок з поліморфізмом С677Т в гені метилентетрагідрофолатредуктази З кожним роком з’являється все більше даних про те, що...»

«С.А. Вдовенко Вирощування їстівних грибів УДК 635.82:635-1/-2 ББК 42.349я73 В 25 Рецензенти: Петриченко В.Ф. доктор сільськогосподарських наук, професор, членкореспондент НААН України, директор Інституту кормів НААН України Підпалий І.Ф. д.с.-г. н., професор, завідувач кафедри кормовиробництва, луківництва та сільськогосподарської меліорації Вінницького національного аграрного університету Рекомендовано до друку Вченою радою Вінницького національного аграрного університету (протокол № 11 від 23...»

«Біомедичні вимірювання і технології Література 1. Методи і засоби психофізіологічного відбору кандидатів на службу за контрактом в Збройні Сили України: монографія / [С. М. Злепко, Л. Г. Коваль, В. В. Петренко, Р. С. Белзецький]. – Вінниця: ВНТУ, 2010. – 204 с. – ISBN 978-966-641-344-7.2. Тестовий психологічний комплекс для визначення типу особистості за опитувальником Айзенка / С. М. Злепко, Л. Г. Коваль, Д. Х. Штофель, В. В. Мельников // Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних...»

«Науковий вісник, 2003, вип. 13.3 УДК 630* 182.21 Проф. В.І. Парпан, д-р біол. наук; мол. наук. співроб. Р.М. Вітер; мол. наук. співроб. Т.В. Парпан –УкрНДІгірліс; Я.П. Целень – об'єднання Львівліс ЕКОЛОГІЧНА CУКЦЕСІЯ ТРАВ'ЯНОГО ВКРИТТЯ НА ЗРУБАХ В РІВНИННИХ БУКОВИХ ЛІСАХ УКРАЇНИ Наведено систематичну і еколого-біологічну структуру трав'яного вкриття зрубів букових лісів Українського Опілля. Виділено і охарактеризовано етапи і стадії сукцесій та проаналізовано динаміку різних екологічних груп...»

«Технічні науки  придатна для ефективного врахування її в процесі проектування взуття і сприяє забезпеченню високої якості і оперативності впровадження нового асортименту. Висновки Проведений аналіз анатомії, морфологічних і функціональних характеристик будови стоп дозволяє раціонально проектувати ДВВ та суттєво підвищити якість та споживчі властивості взуття. Література 1. Бегняк В. І. Основи конструювання і проектування виробів із шкіри: Навч. посібник. – Хмельницький, 2002. – 260 с. 2....»

«УДК 631.16:636.932.3 К.О. Свириденко, аспірант* Інститут тваринництва УААН ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ НУТРІЇВНИЦТВА Постановка проблеми. З 1999 р. умови утримання та забою хутрових звірів на фермах Європи регламентуються вимогами Рекомендацій Постійної комісії Ради Європи з дотримання Європейської конвенції захисту тварин, яких розводять на фермах [6]. В сучасних умовах розвитку суспільства та на виконання загального державного курсу щодо входження до Євросоюзу і адаптації...»

«УДК 631.51:631.81.86:633/635.358 Ф.С.Галиш, кандидат сільськогосподарських наук ХМЕЛЬНИЦЬКА ДСГДС ВПЛИВ СИСТЕМ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ Й УДОБРЕННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ГОРОХУ Зернобобові культури, зокрема горох розглядаються в Україні, передусім, як джерело високоякісного білка у харчуванні людей та годівлі тваринництва. Крім того, горох є важливим поліпшувачем грунту. За рахунок зв’язування азоту повітря він вносить на кожний гектар посіву 100 150 кг азоту (д.р.), що еквівалентно 300 400 кг...»

«Збірник матеріалів ІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю УДК 159.922.2: 502.3 Бондарчук В.В., Дудатьєва Н.А., Злепко С.М. (Україна, Вінниця) ПСИХОСОМАТИЧНА МОДЕЛЬ СТРЕСУ В УМОВАХ НЕСПРИЯТЛИВОЇ ЕКОЛОГІЇ Кожна людина підлягає постійному стресовому впливу екстремальних факторів, які негативно впливають на здоров’я, тому надзвичайно актуальним являється індивідуальний підхід до вивчення виникнення і розвитку «адаптаційних захворювань» [1]. Ця проблема тісно пов’язана із...»

«49 Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія, 2014, № 4 УДК 577.121.2 Н. РАКША, О. САУК,. КОНОПЕЛЬНЮК, Л.І. ОСТАПЕНКО Навчально-наукови центр «Інститут біології» Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, м. Київ nkudina@ukr.net Пептиди як основа для створення фармакологічних препаратів спрямованої дії Останні десятиліття охарактеризувалися бурхливим розвитком пептидоміки – одного з нових напрямів ізико-хімічної біології, в межах якого вивчають склад, ункції, механізми...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»