WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 6 | 7 || 9 | 10 |   ...   | 38 |

«Hydroecosystems at the protected areas of Upper Pripyat in conditions of climate change BOOK · JANUARY 2013 DOI: 10.13140/RG.2.1.3715.9840 READS 29 AUTHORS, INCLUDING: O. Manturova ...»

-- [ Страница 8 ] --

, (2.1) де: Bущ. – коефіцієнт, що характеризує ущільненість ґрунтів (для ущільнених грунтів приймається рівним 4,4, для незв’язних – 3,75); R – гідравлічний радіус поперечного перерізу, розрахований при відповідному рівні води; dсер. – середній діаметр часток ґрунту для поперечних перерізів (визначений за результатами гранулометричного аналізу проб донних відкладів, отриманих в ході експедиційних досліджень).

Оцінка умов проточності виконується шляхом порівняння швидкостей течії з мінімальними критичними незамулюваними швидкостями. Мінімальна критична незамулювана швидкість води визначається за залежністю І. І.

Леві [5]:

, (2.2), (2.3) де: R – гідравлічний радіус; dсер. – середній діаметр часток ґрунту для поперечних перерізів, визначається як і для залежності (2.1); w сер. – гідравлічна крупність частинок середнього діаметру dсер, мм/сек; n – коефіцієнт шорсткості.

Разом з тим були відібрані та проаналізовані проби гранулометричного складу донних наносів на вказаній ділянці, які показали, що найбільш поширеними фракціями є середньо-піщані (табл. 2.3).

–  –  –

0,001 0,005– 0,5–0,2 0,2–0,1 0,001 1–0,5 10–5 5–2 2–1

–  –  –

Результати гідрометричних вимірювань і гідравлічних розрахунків (табл.

2.4), дозволили визначити фактичні швидкості потоку на проблемних ділянках р. Прип’яті і співставити їх значення з критичними незамулюваними і нерозмивними швидкостями на зазначених ділянках.

Результати розрахунків водного режиму показали, що швидкості течії в характерних створах р. Прип’ять до розчищення значно менші, ніж критичні незамулювані швидкості (рис. 2.32–2.34), що істотно порушує умови проточності.

Після розчищення русла і значного (у 3–4 рази) збільшення швидкостей течії на окремих ділянках вони все ж залишаться меншими, ніж критичні незамулювані.

Однак будуть виконуватись необхідні умови проточності – понад 0,1 м/с (згідно з рекомендаціями ЄС для забезпечення необхідних умов проточності середні в поперечних перерізах поздовжні швидкості течії повинні бути від 0,1 до 0,2 м/с).

–  –  –

2.33. Швидкості течії в р. Прип’ять, ділянка 2–1 (природне русло)

2.34. Швидкості течії в р. Прип’ять, ділянка 2–2 (штучне русло) Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін 2.7.3. Рекомендації щодо покращення пропускної здатності русла р. Прип’ять на проблемних ділянках На підставі аналізу гідравлічних параметрів русла річки Прип’ять та іншої наявної інформації щодо руслоформувальної діяльності річки [2–4], рекомендовано низку ряд заходів, що сприятимуть покращенню її пропускної здатності.

Ці заходи можна розділити на три типи [4]:

• розчищення русла річки від водної рослинності;

• дискретне розміщення руслорегулюючих загат;

• висадка дерев уздовж русла.

Розчищення русла річки призначено для покращення пропускної здатності.

Його слід проводити за дискретним способом руслорегулювання (на коротких проблемних ділянках).

Це дозволить вирішити мінімум три проблеми:

а) покращити наскрізну пропускну здатність русла р. Прип’ять на всій вказаній ділянці;

б) значно уповільнити процес заростання русла і заболочення прибережних ділянок у вегетаційний період (літньо-осіння межінь);

в) зменшити час стояння талих вод на поверхні заплави.

Дискретне розміщення руслорегулюючих загат. Вибір загат як регулюючої споруди «підказаний» історичними фактами тривалої боротьби з браконьєрськими загатами, розташованими на річках регіону. Браконьєрські загати, які порушували природний гідравлічний режим річкових русел і раніше були великою проблемою для водотоків НПП «Прип’ять – Стохід», можуть слугувати досить ефективними руслорегулюючими спорудами для проблемних ділянок основного русла. При цьому їхня ефективність визначається місцем розташування. Ми рекомендуємо закрити всі основні протоки, в яких у періоди межені можуть концентруватись значні відтоки від основного русла р. Прип’ять. Перекривати слід лише вхід у протоку. Таким чином, руслорегулюючі загати будуть розташовані практично паралельно основному руслу. Запропонований підхід дозволить більшою мірою сконцентрувати меженний стік в основному руслі, що призведе до збільшення його відносної водності, а також до покращення (оптимізації) його гідравлічного режиму.

Вибір рішень на користь руслорегулюючих загат продиктований ще однію обставиною. Як правило, після входу в протоку потік основного русла втрачає гідравлічні характеристики, спостерігається активне заростання останнього. Разом з тим після виходу з протоки головне русло Прип’яті розширюється, його глибина і ширина збільшуються, що зумовлює зростання його пропускної здатності.

Висадка дерев уздовж русла. Цей вид руслорегулювання більшою мірою продиктований фізико-географічними умовами басейну зазначеної ділянки р. Прип’ять, тобто типовим Поліссям із розвиненою вологолюбною лісовою рослинністю. Тому як один із заходів покращення пропускної здатності русла та За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого зменшення його заростання пропонується заліснення берегів. Цей вид руслорегулювання можна проводити на ділянках річки, де висота берегів не менше 30–50 см над меженним рівнем води. Берегова деревна рослинність може досить активно затінювати водне дзеркало річки, що істотно сповільнить його заростання водними рослинами. Такі ділянки зустрічаються уздовж більшої частини правого рукава р. Прип’ять нижче впадіння р. Цир. Тут ступінь заростання русла водними рослинами та покриття ними поверхні води знижується до 15–30%.

Всі рекомендовані типи заходів спрямовані не лише на покращення гідрологічного і гідравлічного режиму р. Прип’ять, а й спрямовані на мінімальне порушення природного стану річкової системи. Особливо це стосується розміщення загат і залісення берегів, які мають екологічно сприятливу спрямованість.

Для вищевказаних типів руслорегулюючих споруд запропоновані конструктивні особливості, місце розташування і методи їх реалізації.

Що стосується розчищення русла річки від водної рослинності, то при його проведенні слід взяти до уваги наступне:

1. Промірні роботи на дев’яти створах на ділянці р. Прип’ять від с. Люботин до автомобільного мосту в с. Люб’язь засвідчили наявність чітко вираженого параболічного русла з невираженою розпластаністю потоку.

Співвідношення B/h (B – ширина русла, м, h – глибина, м) коливаються в межах 6,1–19,1. Це свідчить про досить розроблене і врізане русло, яке характеризується значною стійкістю до дії потоку. Тому в проведенні будь-яких днопоглиблювальних робіт на проблемних ділянках немає необхідності.

2. Розчищення русла на проблемних ділянках повинно проводитися без відбирання алювіальних відкладень. Видалена рослинності (з порушенням її кореневої системи) повинно проводитись спеціально обладнаними плаваючими механізмами, які не порушують співвідношення B/h. Видалена рослинність повинна складуватись у прибережній зоні (5–10 м від берега), а краще – у тиловій частині берегового валу, який існує практично на всій довжині досліджуваної ділянки.

3. Параметри розчищення повинні відповідати природним параметрами русла параболічного типу:

• в руслі р. Прип’ять до роздвоєння на рукави (ділянка 1) ширина розчищення може становити 15–20 м, це дозволить забезпечити достатній водопропускний коридор для всього спектру меженних витрат, не порушуючи його природні параметри (рис. 2.35, а).

Розчищення проводиться у водному перерізі від глибини 0,5 м (див. рис. 2.35, а, б);

• для цієї ж ділянки режими глибин русла залишаються у природних умовах, процеси акумуляції наносів тут практично відсутні, тому поглиблювати русло не варто;

Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін • у рукавах роздвоєння (ділянка 2) ширина розчищеного водопропускного коридору повинна становити 10–15 м. В обох рукавах розчищення проводиться до глибини 0,5 м (див. рис. 2.35, б).

Глибини русла в обох рукавах не повинні бути збільшені.

Загати можна конструювати в двох варіантах:

Варіант 1. Загата облаштовується у вигляді частоколу з жердин (колів), переплетених лозою або дротом (рис. 2.36, а). До речі, такі загати в недалекому минулому були поширеним явищем на верхній Прип’яті, Стоході та інших річках регіону. Тому їх конструювання та спорудження не складуть великих працезатрат для співробітників НПП «Прип’ять – Стохід» та місцевих жителів. Матеріали для цієї конструкції виготовляють з місцевих порід дерев.

Варіант 2. Загата облаштовується у вигляді окремих здвоєних колів, між якими встановлюються щити (секції) з плетеної лози (рис. 2.36, б). Ширина щита становить 1,5–2,0 м, висота не перевищує 2,0 м. Посередині щита вплітається кіл, який вбивається в ґрунт (алювій) і слугує його кріпленням (рис. 2.26, г).

До глибин 0,5–0,7 м забиваються кілки (частокіл), що робить всю конструкцію загати більш міцною. Запропонована нами конструкція має ряд переваг над попередньою. По-перше, вона полегшена, водночас досить міцна; по-друге, ефективність її використання не поступається попередній; потретє, таку розібрану конструкцію легко доставляти на всі проблемні ділянки; по-четверте, така конструкція легко підлягає ремонту або розбиранню (заміні щитів).

Висадка дерев уздовж русла. Заліснення окремих ділянок берегів річки дозволить підвищити їх затіненість, що сприятиме зменшенню площ заростання водного дзеркала. Розташування дерев проводиться у два ряди у шаховому порядку з орієнтовною відстанню між ними 3–5 м (рис. 2.37).

Для реалізації зазначених заходів за допомогою космічних знімків і детального візуально-координатного рекогносцирування було вибрано 14 ділянок, на яких необхідно провести розчищення русла. Для кожної з них визначено координати, довжина і ширина, а також види робіт, які необхідно виконати. Разом з тим, визначено 33 ділянки, на яких слід встановити руслорегулюючі загати. Для них виконана координатна прив’язка і встановлена ширина загати, яку необхідно розмістити. Запропоновано 7 ділянок річки, рекомендованих до заліснення.

Для них встановлено координати, довжину, ширину і берег, на якому повинно проводитися заліснення.

Всі рекомендовані заходи спрямовані не лише на покращення гідрологічного і гідравлічного режиму р. Прип’ять, а й спрямовані на мінімальне порушення природного стану річкової системи. Особливо це стосується розміщення загат і заліснення берегів, які мають екологічно сприятливу спрямованість.

За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого

2.35. Схеми розчищення водопропускних коридорів в руслі р. Прип’ять до роздвоєння на рукави (а) та в рукавах (б); МРВ – меженний рівень води

2.36. Схеми конструкції загат (а, б, г) та їх розташування в протоках (в):

загата з частоколу (а); загата із щитів із плетеної лози (б); кут розташування загат в протоках ( = 12) (в); фрагмент конструкції кріплення секції в загаті (г)

2.37. Схема компоновки заліснення берегів р. Прип’ять: фрагмент плану русла з прибережними зонами (а); поперечний розріз по 1–2 (б); 1 – очерет; 2 – смуга дерев, розташованих через 3–5 м між рядами і між деревами в рядах (в тому числі на 3–5 м від рівня води) Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін список використаних джерел

1. Корнеев В. Н., Рогунович В. П., Станкевич А. П. Водный режим Припяти и ее притоков при неполной реализации проекта защиты от затоплений // Современные проблемы изучения, использования и охраны природных комплексов Полесья. – Минск, 1998. – 120 с.



Pages:     | 1 |   ...   | 6 | 7 || 9 | 10 |   ...   | 38 |
Похожие работы:

«ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116 УДК 630.2; 630.22; 630.182; 630.187 Ю. В. ПЛУГАТАР * ТИПОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ЛІСІВ КРИМУ Кримськая гірсько-лісова науково-дослідна станція УкрНДІЛГА Наведено загальну характеристику типологічної структури лісів Криму та у розрізі головних типоутворювальних порід: дубів пухнастого і скельного, сосон – кримської, гачкуватої (звичайної), Станкевича, бука кримського (східного) та ялівця високого. Проаналізовано розподіл деревостанів...»

«115 ВПЛИВ БІОГЕННИХ ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН І МІКРОБНОГО ПРЕПАРАТУ НА МОРФОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ. УДК: 579.222.2:663.18 ВПЛИВ БІОГЕННИХ ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН І МІКРОБНОГО ПРЕПАРАТУ НА МОРФОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ПРОРОСТКІВ RAPHANUS SATIVUS L. І PISUM ARVENSE L. А. Р. Баня1, В. І. Баранов2, І. В. Карпенко1, Н. І. Корецька1, Р. І. Вільданова1, О. В. Карпенко1 Відділення фізико-хімії горючих копалин ІнФОВ ім. Л. М. Литвиненка НАН України вул. Наукова, 3а, Львів, 79053, Україна Львівський...»

«УДК 631.51:631.81.86:633/635.358 Ф.С.Галиш, кандидат сільськогосподарських наук ХМЕЛЬНИЦЬКА ДСГДС ВПЛИВ СИСТЕМ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ Й УДОБРЕННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ГОРОХУ Зернобобові культури, зокрема горох розглядаються в Україні, передусім, як джерело високоякісного білка у харчуванні людей та годівлі тваринництва. Крім того, горох є важливим поліпшувачем грунту. За рахунок зв’язування азоту повітря він вносить на кожний гектар посіву 100 150 кг азоту (д.р.), що еквівалентно 300 400 кг...»

«Т.І. Мантула. Періоди взаємодії людства з природою УДК 502. 573 Т.І. Мантула, викладач (Кіровоградський ОІППО) ПЕРІОДИ ВЗАЄМОДІЇ ЛЮДСТВА З ПРИРОДОЮ У статті представлено характеристику періодів взаємодії людства з природою. Особлива увага акцентується як на екологічно виваженій поведінці, так і на споживацькому ставленні людей до природи. Останнім часом вчені звертають увагу на глобальні проблеми, що стосуються інтересів всіх націй, держав, усього людства. До їх числа належать: встановлення...»

«ЗЕМЛЕРОБСТВО Список використаних літературних джерел 1. Національна доповідь „Про стан родючості ґрунтів України” Блюк С.А., Медвєдєв В.В, Тараріко О.Г. – К., 2010 – 111с.2. Біопрепарати в біоорганічному землеробстві / Патика В.П., Патика М.В. // Сільськогосподарська мікробіологія : міжвідомчий тематичний науковий збірник. – 2006. – Вип. 4. – С. 7 – 20.3. Патика В.П. Біологічний азот / В.П. Патика, С.Я. Коць, В.В. Волкогон та ін. – К.:Світ, 2003.– 422 с. 4. Носко Б.С. Шляхи підвищення родючості...»

«Геодезія, картографія і аерофотознімання. Вип. 67. 2006 УДК 528.4 В.М. Сай Національний університет “Львівська політехніка” СУЧАСНИЙ СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ © Сай В.М., 2006 Проаналізовано на основі вивченого матеріалу сучасний стан водних ресурсів. Визначено основні напрями у галузях охорони і використання водного фонду. The modern state of waters resources is analysed in the article on the basis of the studied material. Basic directions are certain in industry of guard and use...»

«ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА НАУКОВА ПЛАТФОРМА» (за підтримки Торговельно-Промислової Палати України та Iraqi-Ukrainian Business Council) МАТЕРІАЛИ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СУЧАСНИХ НАУК» 17 листопада 2015 року ТОМ 1 м. Вінниця УДК 001(08) ББК 72.4(4УКР)я 431 H 34 Актуальні питання сучасних наук: матеріали міжнародної науково-практичної конференції H 34 (м.Вінниця, 17 листопада 2015 р.) / відп. за випуск Панасюк М. А. Вінниця : ФОП Рогальська І. О.,...»

«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА дисципліни “ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я” (для бакалаврів, спеціалістів) Київ 2005 Підготовлено доктором біологічних наук, професором О. В. Баєвою Затверджено на засіданні кафедри менеджменту (протокол № 9 від 15.06.04) Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом Баєва О. В. Навчальна програма дисципліни “Основи менеджменту охорони здоров’я” (для бакалаврів, спеціалістів). — К.: МАУП, 2005. — 22 с....»

«ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №8/2011 р. УДК631.3:636 (075.8) Прасолов Є.Я. Знова Л.В. (Полтавська державна аграрна академія) ВДОСКОНАЛЕННЯ УСТАТКУВАННЯ ПО ВИРОБНИЦТВУ БІОГАЗУ ТА БІОДОБРИВ У статье проведено анализ перспектив внедрение альтернативных источников энергии в АПК. Разработана биогазавая установка которая имеет аератор-обеззараживач, что позволяет получить экологически чистый биогаз и биоудобрения. Ключевые слова: биогаз, аератор-обеззараживач, реактор, охрана окружающей среды. At clause...»

«УДК 631.4/95: 632.95 ВИВЧЕННЯ ЗАБРУДНЕННЯ АГРОЦЕНОЗІВ ПЕСТИЦИДАМИ В.Й. ЛОХАНСЬКА, кандидат біологічних наук Розглянуто проблему антропогенного впливу на забруднення агроценозів. Представлено результати пошукових досліджень щодо вивчення рівнів мікро кількостей пестицидів у грунтах та рослинності на територіях, прилеглих до складів непридатних пестицидів у Львівській та Черкаській областях. Агроценози, пестициди, забруднення, грунти Світова громадськість, особливо економічно розвинені країни,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»