WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 4 | 5 || 7 | 8 |   ...   | 38 |

«Hydroecosystems at the protected areas of Upper Pripyat in conditions of climate change BOOK · JANUARY 2013 DOI: 10.13140/RG.2.1.3715.9840 READS 29 AUTHORS, INCLUDING: O. Manturova ...»

-- [ Страница 6 ] --

Початок літньо-осінньої межені на річках басейну верхньої Прип’яті в середньому відмічається у третій декаді травня – перший декаді червня. Її середня тривалість становить 120–140 діб, середня тривалість найбільш маловодного За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого періоду – 20–30 діб. Початок зимової межені на річках басейну спостерігається переважно у третій декаді листопада – перший половині грудня. Її середня тривалість становить 60–80 діб, а закінчення припадає переважно на першу половину березня.

Внутрішньорічні зміни складових водно-теплового балансу, обумовлені відповідними змінами температури повітря та опадів упродовж року, призвели до суттєвого зростання меженного стоку (рис. 2.15). Відсутність зазначених змін для гідрологічного поста р. Турія – м. Ковель обумовлена тим, що режим річки на ділянці поста формується скидами через греблю Ковельського водосховища.

Вплив останнього (через невелику регулюючу ємність) практично не впливає на максимальні та середньорічні витрати води, але є суттєвим для мінімальних значень стоку.

3,5 2,5 1961-1990 1,5 1991-2010 0,5

–  –  –

2.15. Мінімальні річні витрати води (м3/с) по гідропостах регіону Зростання мінімального стоку на річках регіону значно посилилось з кінця 80-х років ХХ століття, що пов’язано зі змінами клімату (рис. 2.16).

Мінімальні зимові середньомісячні витрати зросли за 1990–2010 рр. по всіх річках басейну – від 13 (р. Прип’ять – с. Річиця) до 58% (р. Прип’ять – с. Люб’язь). Якщо раніше мінімальні зимові середньомісячні витрати у межах регіону припадали переважно на січень, то упродовж останніх десятиріч вони спостерігаються у грудні. Упродовж останніх двох десятиріч зазначені зміни є суттєвими і для періоду літньо-осінньої межені. Практично для всіх постів вони зросли від 24% (р. Стохід – смт Любешів) до 41% (р. Турія – м. Ковель). Винятком є гідрологічний пост р. Прип’ять – с. Річиця, де мінімальні літні середньомісячні витрати мають тенденцію до зменшення. Останнє обумовлено роботою Верхньоприп’ятської осушувально-зволожувальної системи.

Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін (Кі-1) 5,0 0,0

-5,0

-10,0

-15,0

-20,0

–  –  –

Мінімальні зимові середньомісячні витрати зросли за 1990–2010 рр. по всіх річках басейну – від 13 (р. Прип’ять – с. Річиця) до 58% (р. Прип’ять – с. Люб’язь). Якщо раніше мінімальні зимові середньомісячні витрати у межах регіону припадали переважно на січень, то упродовж останніх десятиріч вони спостерігаються у грудні. Упродовж останніх двох десятиріч зазначені зміни є суттєвими і для періоду літньо-осінньої межені. Практично для всіх постів вони зросли від 24% (р. Стохід – смт Любешів) до 41% (р. Турія – м. Ковель). Винятком є гідрологічний пост р. Прип’ять – с. Річиця, де мінімальні літні середньомісячні витрати мають тенденцію до зменшення. Останнє обумовлено роботою Верхньоприп’ятської осушувально-зволожувальної системи.

Лімітуючі часові інтервали для річок басейну не змінилися і спостерігаються, відповідно, восени (лімітуючий сезон) та у вересні (лімітуючий місяць).

Зростання середньорічної температури приземного шару повітря упродовж останніх десятиріч у межах території, що розглядається, призвело до зростання середньорічної температури води (рис. 2.17).

сума (Кі-1) 0,10 0,00

-0,10

-0,20

-0,30

-0,40

-0,50

-0,60

-0,70

2.17. Різницева інтегральна крива коливань середньорічної температури води по гідропосту р. Прип’ять – с. Люб’язь Аналіз наведених графіків свідчить, що зростання середньорічної температури води річок басейну верхньої Прип’яті, аналогічне зростанню температури повітря, розпочалося наприкінці 80-х років минулого століття. Порівняння середніх за два характерні періоди (1961–1990 та 1991–2010 рр.) значень середньорічної температури води по чотирьох гідрологічних постах регіону (замість гідропоста р. Турія – м. Ковель, де на температуру води значно впливають скиди з розташованого вище Ковельського водосховища, взято пост р. Турія – с. Ягідне) і представлено на рисунку 2.18. Величина зростання становить від 0,1 до 0,6°С.

Найбільше зросла температура весняного сезону (за рахунок березня і квітня), дещо менше – літнього.

На відміну від середньорічної температури води, чіткого тренду для гідрологічних постів басейну щодо максимальної річної температури немає (рис. 2.19).

Для окремих постів (р. Прип’ять – с. Річиця) спостерігається її зростання, для інших (р. Турія – с. Ягідне) – зниження, за даними двох інших постів (р. Прип’ять – с. Люб’язь та р. Стохід – смт Любешів) максимальна річна температура води упродовж останніх десятиріч практично не змінилась (рис. 2.20).

Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін 1 0,2

–  –  –

9,8 9,6 1961-1990 1991-2010 9,4 9,2

–  –  –

сума (Кі-1) 1,00 0,80 0,60 0,40 0,20 0,00

2.19. Різницева інтегральна крива коливань максимальної річної температури води по гідропосту р. Прип’ять – с. Люб’язь 27,0

–  –  –

26,0 25,5 1961-1990 1991-2010 25,0 24,5

–  –  –

За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого На нашу думку, значення змін максимальної температури води для кожного конкретного гідропоста залежить від зміни водності самої річки та частки більш прохолодних підземних вод у її живленні. При зростанні цієї частки відбувається достатньо суттєве зниження максимальної температури води.

Крім максимальної річної температури води, одними з найбільш важливих абіотичних факторів функціонування екосистеми річки є інші характерні значення – дати переходу через 0,2°С та 10°С навесні та восени. Дата переходу температури води через 0,2 °С навесні слугує показником зникнення льодових явищ на річках та початком процесу інтенсивного насичення річкових вод киснем, а восени – початком утворення льодових явищ. Дата переходу температури води через 10°С навесні характеризує початок швидкого росту водних рослин та планктону, а також початок нересту риби та земноводних.

Відповідно до внутрішньорічних змін температури повітря, зміни у датах настання зазначених вище характерних температур води упродовж останніх десятиріч більш властиві весняному сезону, ніж осінньому. Так, зокрема, дата переходу температури води через 0,2°С навесні (у цілому по басейну верхньої Прип’яті) змістилася за 1990–2010 рр. на 10 діб до початку року, коливаючись по окремих постах від 8 до 13 діб. У середньому на 12 діб раніше настає дата переходу температури води через 10°С навесні. Тут коливання по окремих постах є більш суттєвими – від 8 до 22 діб. У термінах настання характерних температур води восени зміни є набагато меншими – в середньому по басейну зміщення в той чи інший бік не перевищують 1–2 доби.

Отже, переважно за рахунок весняного сезону на річках цього регіону упродовж останніх десятиріч спостерігається зростання тривалості періоду «вільного» русла (відсутність льодових явищ) (рис. 2.21) та вегетаційного періоду водних рослин (рис. 2.22). Аналіз графіків свідчить про те, що до кінця 80-х років минулого століття середня тривалість періоду з льодовими явищами коливалась від 86 до 97 діб, в останні десятиріччя вона скоротилася до 79–84 діб. Відповідно, тривалість періоду «вільного» русла на обраних для дослідження річках зросла на 13–15 діб (від 268–279 до 281–286 діб). Середня тривалість періоду вегетації водних рослин на річках регіону зросла на 6–12 діб. Якщо до кінця 80-х років минулого століття вона становила 170–173 доби, то в останні десятиріччя зросла до 179–182 діб.

На 20% упродовж останніх двох десятиріч зменшилася на річках басейну середня товщина льодового покриву. Максимальна його товщина зменшилася більш суттєво – на 32%.

Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін Кількість діб

–  –  –

Побудова проекцій змін приземної температури повітря та кількості атмосферних опадів на основі регіональних кліматичних моделей на період 2011–2040 рр. свідчить про подальше потепління клімату регіону. Але, за прогнозними даними, середня місячна температура упродовж 2011–2040 рр. не відхилиться для більшості місяців року від тієї, що спостерігається в останні два десятиріччя (1990–2010 рр.) більш ніж на 0,1–0,5°С. Мінімальні відхилення прогнозуються для серпня – вересня. Дещо іншим є прогноз щодо змін місячних та річних сум атмосферних опадів. Аналіз отриманих даних свідчить про те, що упродовж наступного тридцятиріччя (2011–2040 рр.) річна сума опадів у регіоні скоротиться на 10%, переважно за рахунок літніх місяців (червень, липень).

Розглянемо, як вплинуть прогнозні зміни кліматичних характеристик на гідрологічний режим річок басейну верхньої Прип`яті в районі розташування НПП «Прип`ять – Стохід».

Водний режим. Аналіз сучасних змін характеристик гідрологічного режиму річок басейну верхньої Прип’яті та прогнози кліматологів, зроблені на перспективу (2011–2040 рр.), дають підставу стверджувати, що потепління зимового сезону на території досліджень призведе до подальших змін умов формування весняного водопілля.

Останні будуть проявлятися у наступному:

• до 2040 р. середня багаторічна величина запасів вологи у сніговому покриві скоротиться орієнтовно на 15%;

• зменшення середньої багаторічного величини глибини промерзання ґрунту на той же період становитиме близько 20–25%;

• за рахунок більш теплих зим середні багаторічні запаси вологи в ґрунті залишатимуться на високому рівні і у 4–5 разів перевищуватимуть величину запасів вологи у сніговому покриві;

• Зазначені зміни умов формування весняного водопілля на річках, що почали проявлятися в останні два десятиріччя, лише закріплять ті тенденції, що склалися:

• провідним чинником формування водопілля стає не величина вологозапасів у сніговому покриві і глибина промерзання, а вологість верхнього шару ґрунту напередодні початку сніготанення;

• за рахунок теплих зим значна частина стоку водопілля формується за рахунок підповерхневого (підґрунтового) стоку, а не поверхневого, що сприяє зростанню частки підземного живлення річок;

• оскільки суттєвого зменшення величини атмосферних опадів упродовж зимового сезону не прогнозується, то величина об’єму водопілля практично не зміниться;

Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін • на відміну від об’єму водопілля, збережеться тенденція до зменшення його максимальних витрат, що чітко проявилася в останні десятиріччя (рис. 2.23).

2.23. Багаторічні коливання та тренд зміни максимальних витрат (м3/с) весняного водопілля по гідропосту р. Прип’ять – с. Люб`язь Вказані зміни умов формування весняного водопілля проявляються під час зимової межені періоду. Передусім, через часті відлиги зимова межінь на річках регіону не є стійкою, вона достатньо часто переривається зимовими паводками.



Pages:     | 1 |   ...   | 4 | 5 || 7 | 8 |   ...   | 38 |
Похожие работы:

«Науковий вісник, 2003, вип. 13.3 УДК 630* 182.21 Проф. В.І. Парпан, д-р біол. наук; мол. наук. співроб. Р.М. Вітер; мол. наук. співроб. Т.В. Парпан –УкрНДІгірліс; Я.П. Целень – об'єднання Львівліс ЕКОЛОГІЧНА CУКЦЕСІЯ ТРАВ'ЯНОГО ВКРИТТЯ НА ЗРУБАХ В РІВНИННИХ БУКОВИХ ЛІСАХ УКРАЇНИ Наведено систематичну і еколого-біологічну структуру трав'яного вкриття зрубів букових лісів Українського Опілля. Виділено і охарактеризовано етапи і стадії сукцесій та проаналізовано динаміку різних екологічних груп...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ О.С. ВОЛОШИНА М.М. АНТОНЮК МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОТЕНЦІЙНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів напряму 6.051401 «Біотехнологія» (спеціальність «Біотехнологія біологічно активних речовин») денної та заочної форм навчання СХВАЛЕНО на засіданні кафедри біотехнології мікробного синтезу Протокол № 12 від 16.03.2010 р. Київ НУХТ 2010 О.С. Волошина, М.М. Антонюк. Методи дослідження потенційних лікарських...»

«Український державний лісотехнічний університет Література 1. Горшенин Н.М., Криницкий Г.Т., Савич И.П. Влияние трав'яного покрова вырубок на возобновление бука европейского и методы определения жизненности подроста// Лесоведение. – 1972, № 4. – С. 41-50.2. Работнов Т.А. Фитоценология. – М.: Изд-во МГУ, 1983. – 292 с.3. Бельков В.П. Некоторые закономерности развития живого покрова на вырубках// Докл. АН СССР. – Том 130. – М.: Изд-во АН СССР. – 1960. – С. 26-29. 4. Гроздов Б.В. Динамика покрова...»

«Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія, 2010, № 4 35 УДК 547.466: 578/ 579: 620.169.462.21: 616 — 005.6: 612.6.052.4 Н.В.ЗАІЧКО Науково дослідний інститут реабілітації інвалідів Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова Рівні гомоцистеїну, цистеїну та гідрогенсульфіду в плазмі крові пацієнтів з тромбозами глибоких вен нижніх кінцівок: зв’язок з поліморфізмом С677Т в гені метилентетрагідрофолатредуктази З кожним роком з’являється все більше даних про те, що...»

«Науковий вісник, 2007, вип. 17.8 13. Кохно Н.А. Об оценке успешности интродукции древесных растений// Интродукция древесных растений и озеленение городов Украины. – К.: Наук. думка, 1963. – С. 3-7.14. Кохно Н.А. Эколого-географическая классификация видов клена для интродукции на Украине// Интродукция растений и зеленое строительство. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 86-88.15. Кохно Н.А. Эколого-географическая оценка района интродукции как этап прогнозирования ее успешности// Всесоюзн. конф. по...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ МІКРОБІОЛОГІЯ ЖИРІВ ТА ЖИРОЗАМІННИКІВ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до вивчення дисципліни та виконання лабораторних робіт для студентів спеціальності 6.091700 Технологія жирів та жирозамінників (ТЖ-ІV) напряму 0917 “Харчова технологія та інженерія” денної форми навчання Всі цитати, цифровий та факСХВАЛЕНО тичний матеріал, бібліографічні на засіданні кафедри відомості перевірені. біотехнології мікробного Написання одиниць...»

«УДК 630*907.11 (477.82) Ст. наук. співроб. П.Т. Ященко, канд. біол. наук – Інститут екології Карпат НАН України; ст. наук. співроб. А.А. Горун; наук. співроб. В.І. Матейчик; мол. наук. співроб. В.В. Турич – Шацький національний природний парк ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ЗАСТОСУВАННЯ АКТИВНОЇ ОХОРОНИ БЕРЕЗИ НИЗЬКОЇ (BETULA HUMІLІS SCHRANK) У ШАЦЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ ПРИРОДНОМУ ПАРКУ Розглянуто результати експериментальних робіт зі збереження берези низької шляхом зниження конкурентних відносин в її локалітетах...»

«ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД „ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ КАФЕДРА САДОВО-ПАРКОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ГЕНЕТИКИ РОСЛИН “ЗАТВЕРДЖУЮ” Декан біологічного факультету Л.О. Омельянчик “_” 2007 р. РОБОЧА ПРОГРАМА дисципліни “МЕТОДИ ТА МЕТОДИКИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В БІОЛОГІЇ” для студентів денної та заочної форм навчання спеціальностей: 8.070402 «Біологія» Запоріжжя, 2007 ВСТУП Мета курсу: дати студентам комплекс сучасних знань, необхідних для...»

«1 Руйнування озонового шару Подивіться вгору: озоновий шар Автори: Клімент Мінджов, Iвелiна Ангелова, Леонід Фірсов Основна концепція Руйнування озонового шару становить істотну загрозу для здоров’я людей та інших живих істот на планеті. Тривалість 2-3 навчальні години Дата проведення Будь-яка Місце проведення Класна кімната Обладнання Bідеоколекція «Зеленого пакета» Навчальні предмети Природознавство, біологія, екологія, географія Цілі • Навести інформацію про проблеми, спричинені руйнуванням...»

«УДК 636 Денисюк П.В., кандидат біологічних наук Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН БІОРИТМИ У ТВАРИННИЦТВІ У статті обґрунтовується необхідність підтримання біоритмічної життєдіяльності теплокровних організмів, яке дасть змогу покращити їх здоров’я, підвищити репродуктивний потенціал та продуктивність. Пропонується відповідний спосіб, яким можна цього досягти цієї мети, а саме за допомогою осциляторних прийомів утримання та годівлі. Постановка проблеми. Організація життєдіяльності...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»