WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 3 | 4 || 6 | 7 |   ...   | 38 |

«Hydroecosystems at the protected areas of Upper Pripyat in conditions of climate change BOOK · JANUARY 2013 DOI: 10.13140/RG.2.1.3715.9840 READS 29 AUTHORS, INCLUDING: O. Manturova ...»

-- [ Страница 5 ] --

Весняне водопілля змінюється літньо-осінньою межінню, що характеризується значною мінливістю. Літня межінь зазвичай є нижчою від зимової. Дощові паводки в літньо-осінній період проходять майже щорічно. Найбільшу висоту та тривалість мають паводки, що формуються восени. Зимова межінь часто переривається відлигами, наслідком яких є зимові паводки, висота яких в окремі роки перевищує висоту весняного водопілля. Аналіз багаторічних коливань середніх річних рівнів води по гідрологічних постах басейну верхньої Прип’яті (рис. 2.2) свідчить про те, що упродовж останніх двох десятиріч вони мають стійку тенденцію до зростання. Остання обумовлена загальним зростанням водності річок регіону (через збільшення кількості атмосферних опадів) та вирівнюванням внутрішньорічного розподілу стоку (передусім за рахунок збільшення водності меженних періодів). За даними обраних нами гідрологічних постів, зростання середніх річних рівнів за період 1991–2010 рр. становить від 12 (р. Прип’ять – с. Річиця) до 40 см (р. Прип’ять – с. Люб’язь). Винятком є гідрологічний пост р. Турія – м. Ковель, де упродовж останніх двох десятиріч спостерігається тенденція до зниження середніх річних рівнів. Це обумовлено проведенням робіт з розчищення русла річки.

–  –  –

За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого Аналіз багаторічних коливань значень сезонних характеристик стоку річок регіону свідчить, що зростання рівнів спостерігається в усі сезони року. Звертає на себе увагу той факт, що зростання рівнів води зимового та весняного сезонів починається з кінця 80-х років минулого століття, що обумовлено загальними кліматичними змінами для даного регіону та України в цілому. Початок повільного зростання рівнів літньо-осінньої межені в цьому регіоні відносять до кінця 60-х – початку 70-х років ХХ століття, коли в басейнах річок розпочалися масштабні меліоративні роботи. Від кінця 80-х років зростання рівнів літнього та осіннього сезонів стає більш стрімким, що обумовлено вже згаданими кліматичними змінами. Порівняння середніх сезонних рівнів води по обраних гідрологічних постах за два характерні періоди (1961–1990 та 1991–2010 рр.) свідчить про їх помітне зростання (рис. 2.3) у всі сезони року і по всіх постах, за винятком (як і у попередньому випадку) гідрологічного поста р. Турія – м. Ковель, де упродовж останніх двадцяти років відбулося зниження рівнів води в усі сезони на 6–8 см.

2.3. Середні сезонні рівні води (см над «0» поста) по гідропосту р. Прип’ять – с. Люб’язь.

Хоча середні річні рівні води зростають, упродовж останніх двох десятиріч по обраних для дослідження постах спостерігаються різні тенденції у коливаннях максимальних річних рівнів (рис. 2.4). По гідрологічному посту р. Прип’ять – с. Люб’язь відмічено тенденцію до зростання максимальних річних рівнів води, по постах р. Прип’ять – с. Річиця та р. Стохід – смт Любешів спостерігаються різнонаправлені коливання відносно середньобагаторічного значення, водночас по гідропосту р. Турія – м. Ковель відмічається тенденція до їх зниження.

Важливим аспектом гідрологічного режиму для річок басейну Верхньої Прип’яті є тривалість затоплення їх заплави. Вихід води на заплаву – звичайне явище для цього регіону. Заплави річок активно використовують як сіножаті та пасовища, тому питання тривалості їх затоплення є достатньо важливим для місцевого населення. Оскільки режим рівнів води в створі гідрологічного Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін поста р. Турія – м. Ковель обумовлений режимом роботи розташованого вище Ковельського водосховища, то затоплення заплави у цьому створі повторюється дуже рідко (лише під час високих повеней). Останній раз це було зафіксовано під час проходження дощового паводку у липні 1980 року, тому розглянемо це питання на прикладі трьох інших постів. У зв’язку зі змінами кліматичних умов імовірність зазначеного явища зростає (рис. 2.5). Для гідропостів р. Прип’ять – с. Люб’язь та р. Стохід – смт Любешів вихід води на заплаву в останні десятиріччя відбувається щорічно.

2.4. Максимальні річні рівні води (см над «0» поста) по гідропостах регіону

–  –  –

Ще більш важливим, ніж імовірність виходу води на заплави, є питання тривалості їх затоплення. Для цього регіону відомі випадки, коли вона становила рік і більше. Зокрема, для поста р. Прип’ять – с. Річиця такі періоди спостерігалися з січня 1948 по червень 1949 р., з липня 1974 по травень 1975 р., з липня За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого 1980 по березень 1981 р., з липня 1998 по травень 1999 р. Для гідрологічного поста р. Прип’ять – с. Люб’язь такі періоди зафіксовано з липня 1974 по червень 1975 р., з липня 1980 по квітень 1981 р., з грудня 1997 по червень 1999 р. Останній період тривав 19 (!) місяців поспіль. Декілька тривалих періодів затоплення заплави відмічено і для поста р. Стохід – смт Любешів, зокрема, з жовтня 1974 по червень 1975 р., з серпня 1980 по квітень 1981 р., з грудня 1997 по травень 1999 р., з жовтня 2008 по липень 2009 р.

Середня тривалість затоплення заплав за два характерні періоди (1961– 1990 та 1991–2010 рр.) для гідропостів басейну наведена на рисунку 2.6.

2.6. Середня щорічна тривалість затоплення заплави

Вплив сучасних кліматичних змін на гідрологічний режим річок регіону призвів до зростання тривалості затоплення заплав. Так, по гідрологічному посту р. Стохід – смт Любешів з трьох років (2008–2010 рр.) заплава була в затопленому стані дві третини часу – 23 місяці з 36. Упродовж останніх двадцяти років середня щорічна тривалість затоплення заплави для поста р. Стохід – смт Любешів становить 107 діб, для поста р. Прип’ять – с. Люб’язь –128 діб.

Оскільки мінімальні річні рівні води на річках басейну верхньої Прип’яті у більшості випадків спостерігаються під час літньо-осінньої межені, то їх багаторічні коливання співпадають з відповідними коливаннями сезонних літніх та осінніх рівнів (рис. 2.7).

Порівняння мінімальних річних рівнів води по чотирьох обраних гідропостах за два характерні періоди (рис. 2.8) свідчить про наступне: найбільше зростання мінімальних рівнів за останні двадцять років відмічено по посту р. Прип’ять – с. Люб’язь (+40 см), по гідропостам р. Стохід – смт Любешів і Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін р. Прип’ять – с. Річиця воно становить відповідно +17 і +9 см. Для гідропоста р. Турія – м. Ковель спостерігається тенденція до зниження величини мінімальних річних рівнів води (-8 см). Причини цього явища вказані вище.

сума (Кі -1)

–  –  –

2.8. Мінімальні річні рівні води (см над «0» графіка поста) по гідропостах регіону Аналіз багаторічних коливань стоку річок басейну верхньої Прип’яті свідчить про те, що упродовж останніх років спостерігається зростання водності річок регіону (рис. 2.9).

<

–  –  –

Головною причиною зростання водності річок упродовж останніх років є збільшення кількості атмосферних опадів. За даними окремих метеостанцій, розташованих в межах зазначеного регіону, упродовж останніх двадцяти років річна сума атмосферних опадів зросла на 3,1–13,4%, що становить додатково від 17 до 79 мм. Підтвердженням тези про зростання водності річок регіону упродовж останніх років є наведені на рисунку 2.10 дані про середні річні витрати води за два обраних періоди по гідрологічних постах.

Зростання річних величин стоку спостерігається практично по всіх обраних постах, за винятком гідропоста р. Прип’ять – с. Річиця, де відмічаться зменшення середнього річного стоку, що обумовлено режимом роботи Верхньоприп’ятської осушувально-зволожувальної системи. Величина зростання на інших постах за останні два десятиріччя становить від 8,6% (р. Стохід – смт Любешів) до 34,5% (р. Прип’ять – с. Люб’язь). Зростання водності відмічено для всіх сезонів року, але найбільш інтенсивним воно є взимку (рис. 2.11). Максимальна відносна величина зростання характерна для лютого, що обумовлено більш раннім початком сніготанення та, відповідно, більш раннім формуванням весняного водопілля.

Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін сума (Кі-1) 1,00 0,00

-1,00

-2,00

-3,00

-4,00

-5,00

–  –  –

2.11. Середні сезонні витрати води (м3/с) по гідропосту р. Прип’ять – с. Люб’язь Зміни складових водно-теплового балансу, що відбулися упродовж останніх десятиріч на території регіону, викликали певний перерозподіл внутрішньорічного розподілу стоку річок. Упродовж останніх двадцяти років об’єм стоку літньо-осінньої межені дещо зменшився (переважно за рахунок осіннього сезону), а зимової – дещо зріс (рис. 2.12). Найбільше ці зміни проявляються на меліорованих територіях (верхня течія Прип’яті та басейн Турії), меншими вони є у басейні р. Стохід.

2.12. Внутрішньорічний розподіл стоку річок басейну Верхньої Прип’яті Максимальний річний стік річок регіону зазвичай пов’язаний з проходженням весняного водопілля. Високе водопілля утворюється під час пізньої дружньої весни внаслідок інтенсивного танення достатньо великих запасів снігу та тривалих дощових опадів, що накладаються на основну хвилю талих вод.

У басейні верхньої Прип’яті весняне водопілля починається зазвичай в перший декаді березня. Існує зв’язок між строками початку водопілля, його інтенсивністю та тривалістю. Як правило, у пізні весни при інтенсивному сніготаненні формується найбільш високе і нетривале водопілля з найбільшими максимумами. В ранні весни відбувається повільне танення снігового покриву, зростають втрати талих вод на фільтрацію. Весняне водопілля зазвичай низьке і тривале.

Низьке водопілля відмічається також у роки зі значними зимовими паводками, що утворюються внаслідок сніготанення під час відлиг.

Максимальні річні витрати води на річках цього регіону мають тенденцію до зниження з початку 80-х років минулого століття (рис. 2.13). Це обумовлено впливом проведених агромеліоративних заходів, на які накладаються кліматичні зміни.

Кліматичні зміни, що відбуваються упродовж останніх десятиріч, вплинули на характеристики весняного водопілля річок басейну. Передусім це стосується термінів проходження водопілля в цілому та його максимуму зокрема. Суттєве зростання середньомісячної температури повітря упродовж січня – березня сприяло зміщенню початку весняного водопілля на більш ранні терміни. За нашими дослідженнями, зміщення становить близько двох тижнів. Аналогічні зміни відбулися із термінами проходження максимуму весняного водопілля. Окрім термінів проходження, суттєвих змін зазнали власне величини максимальних витрат (рис. 2.14). У середньому величина їх зменшення упродовж останніх двадцяти років становить 38,0%, коливаючись від 24,5 (р. Прип’ять – с. Люб’язь) до 54,0% (р. Прип’ять – с. Річиця).

Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін сума (Кі-1) 7,00 6,00 5,00 4,00 3,00 2,00 1,00 0,00

-1,00

-2,00

–  –  –

100,0 80,0 60,0 1961-1990 40,0 1991-2010 20,0

–  –  –

2.14. Максимальні річні витрати води (м3/с) по гідропостах регіону Для річок регіону характерна літньо-осіння межінь (коли відбувається виснаження запасів підземних вод), що порушується окремими підйомами, викликаними дощовими паводками, а також зимова межінь, що переривається підйомами рівня внаслідок танення снігу під час відлиг. Зимова межінь є більш високою, оскільки формується підвищений підземний притік за рахунок осіннього зволоження та живлення підземних вод талими у період відлиг.



Pages:     | 1 |   ...   | 3 | 4 || 6 | 7 |   ...   | 38 |
Похожие работы:

«УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ДЕРЖАВНИЙ НИКІТСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ САД УДК 581.412:581.524.342 (477.75) Подорожний Сергій Миколайович Пірогенні сукцесії кримськососнових лісів південного макросхилу Головного пасма Кримських гір 03.00.05 – ботаніка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Ялта – 1999 Дисертація є рукопис Робота виконана у відділі флори та рослинності Державного Никітського ботанічного саду УААН Науковий керівник: доктор біологічних наук,...»

«УДК 366.1.001.57 Г.Я. Левків, канд. екон. наук, доцент Львівський державний університет внутрішніх справ ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ МОДЕЛЮВАННЯ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА Постановка проблеми. Сьогодні однією з основних проблем молокопереробних підприємств, що діють в умовах ринку, є досягнення стійкості збуту продукції. Окремо взяте підприємство турбує не тільки загальна місткість конкретного ринку, але й та частка цього ринку, яка буде припадати на збут саме його продукції. Й саме тут важливими чинниками є...»

«УДК 712.253:541.54(477.44) ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ДЕНДРОФЛОРИ ПАРКІВ М. ВІННИЦІ Н.О. СИПЛИВА, аспірантка* Досліджено дендрофлору парків відповідно до умов навколишнього середовища та дії екологічних факторів. Вказана кількісна видова характеристика дендрофлори за основними показниками інтродукції. Декоративна ознака, дендрофлора, зимостійкість, інтродукція, парк, мегатрофи, мезофіти. Інтродукція деревних видів рослин, що значно збагатила флору на території України в тому числі і Вінничини,...»

«ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ №8/2011 р. УДК631.3:636 (075.8) Прасолов Є.Я. Знова Л.В. (Полтавська державна аграрна академія) ВДОСКОНАЛЕННЯ УСТАТКУВАННЯ ПО ВИРОБНИЦТВУ БІОГАЗУ ТА БІОДОБРИВ У статье проведено анализ перспектив внедрение альтернативных источников энергии в АПК. Разработана биогазавая установка которая имеет аератор-обеззараживач, что позволяет получить экологически чистый биогаз и биоудобрения. Ключевые слова: биогаз, аератор-обеззараживач, реактор, охрана окружающей среды. At clause...»

«Національний лісотехнічний університет України 3. ФАУНА, ЇЇ МОНІТОРИНГ ТА ОХОРОНА УДК 597.6/9 (477) Ст. наук. співроб. Л.І. Горбань – Природний заповідник Розточчя ФАУНА ЛІСОВИХ ВИДІВ АМФІБІЙ ЗАПОВІДНИКА РОЗТОЧЧЯ На території природного заповідника Розточчя виявлено 11 видів амфібій. Серед них лише шість лісових видів належать до переліку Бернської конвенції. Найбільш тісно своєю біологією з лісовими екосистемами пов'язані: Bufo bufo, Triturus vulgaris, Hyla arborea та два види жаб – Rana...»

«Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.6 22. Афанасьєва М.М., Великанов Л.Л. Участие микромицетов в биодеструкции лесного опада и их влияние на прорастание семян ели // Микология и фитопатология. – 1989. – 23.– Вып. 4. – С. 305-309.23. Рипачек В. Биология дереворазрушающих грибов. – М. : Изд-во Лесн. пром-сть, 1967. – 276 с. УДК 631.524+712.41 Ст. наук. співроб. А.І. Івченко, канд. с.-г. наук; ст. наук. співроб. І.М. Пацура, канд. с.-г. наук; ст. наук. співроб. А.С. Мельник; інж. О.С....»

«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА дисципліни “ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я” (для бакалаврів, спеціалістів) Київ 2005 Підготовлено доктором біологічних наук, професором О. В. Баєвою Затверджено на засіданні кафедри менеджменту (протокол № 9 від 15.06.04) Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом Баєва О. В. Навчальна програма дисципліни “Основи менеджменту охорони здоров’я” (для бакалаврів, спеціалістів). — К.: МАУП, 2005. — 22 с....»

«МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ б іл о ц е р к ів с ь к и й д е р ж а в н и й а г р а р н и й у н ів е р с и т е т ВІСНИК БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ Збірник наукових праць Випуск 12 Біла Церква Редакційна колегія: В.М. Власенко (відповідальний редактор), Г.Г. Харута (заступник відповідального редактора), ЬА. Рудик, 0.1. Кононськнй (відповідальні за випуск), М.З. Басовський, Є. І. Адмін, М.М. Пономаренко, М. Я. Єфіменко, В.Г. Герасименко, В.П. Новак, В.І....»

«УДК 631.51:631.81.86:633/635.358 Ф.С.Галиш, кандидат сільськогосподарських наук ХМЕЛЬНИЦЬКА ДСГДС ВПЛИВ СИСТЕМ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ Й УДОБРЕННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ГОРОХУ Зернобобові культури, зокрема горох розглядаються в Україні, передусім, як джерело високоякісного білка у харчуванні людей та годівлі тваринництва. Крім того, горох є важливим поліпшувачем грунту. За рахунок зв’язування азоту повітря він вносить на кожний гектар посіву 100 150 кг азоту (д.р.), що еквівалентно 300 400 кг...»

«Шулдик Володимир кандидат педагогічних наук, доцент кафедри біології та методики навчання Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини ВЧИТЕЛЬ ПРИРОДНИЧОГО ЦИКЛУ І ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД В ОСВІТІ У статті розкриваються сучасні підходи до організації педагогічного процесу в загальноосвітній школі та вищому навчальному закладі, акцентується увага на їхньому особистісно орієнтованому характері. Автор дає коротку характеристику освітніх технологій, розкриває методичні можливості та...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»