WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 36 | 37 ||

«Hydroecosystems at the protected areas of Upper Pripyat in conditions of climate change BOOK · JANUARY 2013 DOI: 10.13140/RG.2.1.3715.9840 READS 29 AUTHORS, INCLUDING: O. Manturova ...»

-- [ Страница 38 ] --

Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін Як маркери можуть бути використані наявність та стан видів-стенобіонтів, поява інвазійних більш теплолюбних і видів з «референційних зон», розташованих південніше. Крім того необхідно проаналізувати задані кліматичним сценарім зміни водності, частоти і потужності повеней тощо. Іншими словами – прогнозовані зміни за гідроморфологічними метриками, у структурі угруповань та поява видів-маркерів повинні сигналізувати про необхідність коригування «референційних умов» як основи проведення оцінки екологічного стану водних об’єктів.

Основою для прогнозу зміни стану гідроекосистем басейну верхньої Прип’яті нам слугували референційні гідроекологічні складові, які були встановлені раніше для п’яти з 13 типів річок басейну. Це «дуже великі», «великі» і «середні річки» у кристалічних породах на низовині, а також та «середні» і «малі річки» у органічних породах на низовині (табл. 5.2). Для всіх цих типів були отримані референційні значення гідробіологічних складових якості, а також гідрохімічних і гідроморфологічних характеристик, що їх підтримують. Це дало можливість провести класифікацію екологічного стану досліджених створів на річках вказаних типів. У результаті комплексної оцінки екологічного стану досліджених річок в межах НПП «Прип’ять – Стохід» із застосуванням всіх наявних даних було встановлено, що на сьогодні вони належать до другого класу та мають добрий екологічний статус.

Перед тим як перейти до коригування референційних значень дескрипторів, розглянемо дані, наведені в Розділі 1 цієї книги, присвяченому прогнозу змін клімату на період до 2040 р. Важливим є той факт, що до 2040 р. у регіоні можна очікувати зростання температури повітря упродовж усього року. При цьому скорочення місячної і річної температурних амплітуд призведе до зменшення континентальності клімату. Прогнозується, що у холодний період кількість днів з максимальною температурою повітря понад 0°С може збільшитись на тиждень, а період з мінімальною температурою менше 0°С – скоротитись майже на тиждень (5 днів). Все це, безумовно, призведе до того, що зменшиться тривалість зими та її суворість, відповідно скоротиться і період перебування водойм під льодом. При цьому найбільше «потепління» очікується для лютого, тобто місяця, коли вже починається інтенсивна підготовка до нересту ранньонерестуючих риб (щука, в’язь, білизна, окунь, йорж та інших). До того ж майже на два тижні може зрости тривалість літнього (а відтак і вегетаційного періоду) та число спекотних днів (Тмакс 30°С). У районі НПП «Прип’ять – Стохід»

максимальна за рік кількість днів з температурою понад 30°С зросте майже на 30% і може досягти 23 днів. Зросте також кількість ночей, коли мінімальна температура повітря перевищуватиме 20°С (так званих тропічних). В свою чергу, така тенденція призведе до збільшення частоти та протяжності літніх задух. За рахунок меншої розчинності кисню у теплій воді, на фоні інтенсивних деструкційних процесів та особливо процесу дихання великої маси водних рослин в темний період доби, коли не відбувається світлова фаза фотосинтезу, За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого створюються умови для виникнення глибокого дефіциту розчиненого у воді кисню. Така ситуація призводить до загибелі безхребетних та риб. Накопичення у водоймах біомаси загиблих організмів призводить до подальшого падіння концентрації розчиненого кисню та посилення явищ задухи. Якщо на сьогодні це характерно переважно для липня та серпня, то до середини сторіччя таке явище спостерігатиметься також і у червні – період, коли молодь риб ще дуже вразлива, а у багатьох видів вторинноводних безхребетних припадає виліт та відкладання яєць. Оскільки найбільше зростання інтенсивності опадів спостерігатиметься у липні, це призведе до деякого зменшення інтенсивності явищ задухи в цей місяць.

У регіоні інтенсивність опадів у вересні, листопаді та лютому зросте, а у жовтні – дещо зменшиться. У холодний період може зменшитись кількість опадів, які випадають у вигляді снігу, що понизить рівень весняного водопілля.

Зменшення опадів у теплий період року на фоні підвищення температури повітря зумовить дефіцит вологи, потенційне випаровування до 40-х років ХХІ ст.

може зрости на 10% за рік, з максимумом у січні та жовтні (до 30%). Винятком є липень та травень, упродовж яких випаровуваність зменшуватиметься.

Спираючись на вищенаведені дані у прогнозі змін клімату на період до 2040 р., ми скоригували референційні значення біологічних дескрипторів. При цьому автори усвідомлюють суто експертний характер такого прогнозу, проте, на нашу думку, глибоке теоретичне опрацювання тенденцій по кожному з наведених дескрипторів окремо та у взаємодії між собою і з кліматичними чинниками робить такий прогноз досить вірогідним.

Серед механізмів підтримання структурно-функціональних характеристик екосистем, нарівні з адаптаційними можливостями видів та угруповань, виступають також їх «відновлювальні» властивості. Якщо у першому випадку найважливішою властивістю природної системи є її здатність зберігати початковий стан або плавно переходити в інший, зберігаючи при цьому внутрішні зв’язки, то в другому випадку на перше місце виходить здатність системи багаторазово відновлювати свої властивості, повертатися у вихідний стан після тимчасового зовнішнього впливу (відновлюваність). При широкомасштабних та різних за інтенсивністю втручаннях в екосистему спостерігаються прояви як «відновлювальної», так і адаптаційної стійкості. Тому структурно-функціональні зміни будуть проявлятися передусім саме в найбільш уразливих ланках екосистеми. Саме з такими наслідками широкомасштабної меліорації, проведеної на початку 60-х років, ми стикаємося в басейні верхньої Прип’яті.

На сьогодні неоднорідність басейну р. Прип’ять, для якого характерні різноманітні водні об’єкти – від антропогенно трансформованих до унікальних непорушених природних комплексів – вкрай ускладнює виконання поставлених завдань оцінки екологічного стану, оскільки наразі ще немає єдиної науково обрунтованої позиції стосовно того, чи розглядати басейн Прип’яті як «дуже змінений», або як «природний». Прийняття тієї чи іншої точки зору спричинить, Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін з одного боку, застосування різних підходів до оцінки екологічного статусу/потенціалу, а з іншого – визначення об’єктів та обсягів інвестування у водо- та природоохоронну діяльність у басейні. З огляду на те, що держава повинна вкладати кошти в підтримання екологічного статусу водних об’єктів на рівні не гірше «доброго», коригування референційних умов має вагоме економічне підґрунтя. Від того, яким чином буде проведено оцінку, залежатиме кількість водних об’єктів, які потребують заходів щодо їх відновлення, підтримання чи охорони, а це, в свою чергу, визначить обсяги робіт та їх фінансування.

Оцінка екологічного стану водних об’єктів у рамках всього басейну верхньої Прип’яті наводиться в монографічній роботі «Управление трансграничным бассейном Днепра: суббассейн реки Припяти» в 2011 р. Для природоохоронних територій і зокрема для НПП «Прип’ять – Стохід» загалом можна констатувати «добрий» екологічний статус річок і озер. Більш детальна континуальна оцінка, виконана нами в ході цього дослідження, показує погіршення екологічного статусу до класу «задовільний» на руслових ділянках р. Прип’ять в місцях суцільного заростання вищою водною рослинністю та впадіння меліоративних каналів, приток та рукавів, які дренують заплаву, великі та заболочені масиви. Як показано в Розділі 5.3, присвяченому визначенню екологічних ризиків, саме ці ділянки можна вважати найбільш вразливими.

На фоні прогнозованих кліматичних змін можна прогнозувати погіршення стану водних об’єктів НПП «Прип’ять – Стохід» на один клас вже в найближчі 5–10 років, також можна стверджувати, що у 2040 р. оцінка, виконана без коригування референційних показників, покаже погіршення якості гідроекосистем до 4-го класу. З огляду на це принципове питання організації природоохоронної діяльності в басейні може вирішуватися у площині двох підходів, різних як за складом, так і за фінансовим забезпеченням природоохоронних заходів.

Перший підхід, який зазвичай використовується на практиці, полягає в тому, що від негативного впливу діяльності людини охороняються визначені природні комплекси (у цьому разі встановлюються цілі щодо збереження окремих біологічних видів та «консервування» встановленого видового складу і структури екосистем, які є предметом охорони).

Другий підхід полягає в тому, що об’єктом охорони є не конкретний вид або угруповання чи екосистема, а природні процеси, які відбуваються за дії природних чинників (до таких ми відносимо і кліматичні зміни) на території, що охороняється.

Відмінності цих підходів можна проілюструвати на прикладі ставлення до неаборигенних видів. У першому випадку будь-яка поява (інтервенція, інтродукція, інвазія) вселенців у межах заповідної території є беззаперечним злом, а адвентивні види, безумовно, підлягають вилученню і знищенню. Зазвичай це практично неможливо або потребує дуже великих коштів. У другому випадку поява і натуралізація видів-інтервентів, тобто таких, що розширюють свій ареал на тлі природних процесів, повинна розглядатися як частина За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого сукцесії і не потребувати заходів щодо обмеження цього процесу. При цьому власне інвазійні та інтродуковані види, поява яких пов’язана з випадковою або цілеспрямованою діяльністю людини, потребують заходів щодо обмеження їх розвитку.

Безумовна зміна складу і структури гідробіоценозів під впливом кліматичних змін повинна розглядатися як природний процес сукцесії гідроекосистем, що потребує періодичного коригування референційних значень. Крім того, при плануванні природоохоронних заходів та веденні заповідної справи необхідно не «консервувати» раз і назавжди визначений статус, а розробляти заходи таким чином, щоб давати екосистемам можливість розвиватися, тобто змінюватися природним шляхом, водночас зменшуючи (або коригуючи наслідки попередніх втручань) антропогенний тиск на найбільш уразливі екосистеми.

референційні складові якості для деяких типів річок басейну р. прип’ять, встановлені на 2011 р.* та прогнозні на 2040 р.

–  –  –

A t present, the issue of climate change becomes more and more important among numerous ecological problems. Together with man-caused pollution of water courses and water management, climate changes cause changes in water regime and chemical composition of water. In the same time, water biotsenosis face changes in their structure, caused first of all changes in numbers of the species and taxonomic composition of biota. Taking this into account, there is a need in research of all factors, causing spreading of invasive and reduction of the number of aborigine types of hydrobionts, especially on the basis of identification of the mechanisms of their adaptation to change in habitats.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Identification of mechanisms of functioning of water ecosystems is a precondition for development of the action plan for biodiversity conservation and its ecosystem (resource) functions, for e.g. the ones which slow down the speed of climate change namely effective absorption of CO2 from the atmosphere. In wetlands ecosystems of Upper Pripyat (project area, located in Western-Northern Ukraine), the processes of primary production of organic matter using photosynthesis dominate destruction processes. As a result, bigger share of binded carbon in the form of dead biomass come into bottom sediments and for long time became taken out from biotic circulation.

At present one of the most actual tasks is to develop prognosis assessments of possible changes in water ecosystems in conditions of climate change. This task was solved in frame of the EU project “Integrating Climate Change into Vulnerable Ecosystems Management: natural parks in wetlands and forest areas (Ukraine)”. From another side, parameters of the functioning of ecosystems and level of adaptation of hydrobionts in conditions of abiotic and biotic factors could be used as indicators of global climate changes. Structural-functional organization of water ecosystems, which define their sustainability towards negative external factors are formed on the basis of biodiversity.

The book contains very important fact that it is expected that the air temperature will increase during the whole year till 2040 for all Polissya. In the same time, reduction of monthly and yearly amplitudes will lead to the reduction of climate continentality.

It is expected, that in the cold period, the number of the days with maximum air temperature above 0°С will increase for almost a week, and for almost a week (5 days) the number of the days with the temperature below 0°С will be reduced. It will lead to the reduction of winter duration and severity and accordingly reduction of the period of ice cover of the water courses. The biggest “warming” is expected for February, the month when active preparations for fish spawning of early spawning fish (pike, perch, ruff etc) takes place. Besides, for almost two weeks the duration of summer (meaning vegetative) period and number of hot days (Тmax 30°С) will increase. At the territory of the National Nature Park “Pripyat-Stokhid” the maximum per year number of days with the temperature more than 30°С will increase for almost 30% and can reach 23 days.

The number of nights, when minimal air temperature will increase 20°С will also increase. In its turn, such tendency will lead to increasing of frequency and duration of “summer close air”. During to lower dissolution of oxygen in warm water, together with intensive destructive processes, and especially the process of breathing of large number of water plants in dark period of the day (when photosynthesis is not on-going) causes situation of significant deficit of dissolved oxygen in water. Such a situation leads to the death of invertebrates and fish. Accumulation of biomass of dead organisms in the water leads to the further decrease of the concentration of dissolved oxygen in the water and reinforcement of close air. If at present, this phenomenon is typical more for July and August, then till the mid of century, this phenomenon can be present also in June – in the period, when young fishes are very vulnerable and many species of secondary water invertebrates fly out and put eggs.

In Upper Pripyat basin, the intensity of precipitation will increase in September, November and February and somehow decrease in October. In cold period, the amount of precipitation in form of snow can be reduced, which will accordingly reduce spring flooding. Reduction of precipitation in warm period of the year together with increasing of the air temperature will cause moisture deficit; potential evaporation till 40s of ХХІ century can increase by 10% per year, with maximum in January and October (up to 30%). The exemption is only May and July – during these months the evaporation will be reduced.

In order to understand the main tendencies of the process of development of river biota, one should analyze its genesis. A separate chapter in the book is devoted to the issue of genesis of Pripyat river system and its lakes as significant elements of Polissya landscape as well as historical aspects of establishment of its hydrobiota. The chapter presents the most probable scenario of creation of hydronetwork of Pripyat basin in its modern state, which explains the existing combination of southern and northern, marine and fresh water hydrobionts, as well as peculiarities of landscape, created by melted ice without traces of glacier itself.

In order to assess ecological state according to the requirements of EU Water Framework Directive 2000/60/ЄС, the tendencies of natural process of hydrobiota establishment are defined. In order to assess the impact of climate change it is crucial to

define reference conditions. Also it is very important to find markers of climate change:

among them presence and state of stenoecic species, appearance of invasive, more thermophilic species and species, reference for zones, located more south. The book also presents the expected changes in water content, frequency and scale of floods etc.

The continual assessment of the ecological state of water bodies in the National Nature Park “Pripyat-Stokhid”, which shows deterioration of the ecological state down to “moderate” at riverbeds of Pripyat in sites, totally overgrown by higher plants and in confluence of melioration channels, tributaries or arms, which drain floodplain and wetlands. As the book proves, these sites are considered as the most vulnerable ecosystems.

Taking into account the predicted climate change, one can exprect further deterioration of the state of water bodies in the National Nature Park “Pripyat-Stokhid” down to one class in the next 5-10 years. One can expect that assessment in 2040 using the same reference conditions as now can show deterioration of state of hydroecosystems to 4th class of quality. Taking this into account, the two approaches how to organize environmental actions can be used.

The first approach, which usually used in practice, is when some nature ecosystems are presented from negative human impact. Here the special biodiversity conservation goals for some species are established and present specie composition and structure is conserved).

The second approach is when not ecosystem is conserved but natural processes under pressure of factors (among which is climate change).

We think that obvious change of composition and structure of hydrobiotsenosis under the impact of climate change should be considered as a natural process of succession of hydroecosystems, and it will require correcting periodically reference conditions. Besides, during planning of environmental activities one should “conserve” the present status forever, but to plan activities in such a way to allow ecosystems developing = changing naturally, in the same time reducing (or correcting consequences of previous intervention) of human impact on vulnerable ecosystems.

–  –  –



Pages:     | 1 |   ...   | 36 | 37 ||
Похожие работы:

«ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ Мельник Ірина Василівна УДК 664. 84: 633. 654 РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ КОНСЕРВОВАНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ІЗ НУТУ Спеціальність 05.18.13 – технологія консервованих продуктів Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Одеса – 1999 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Одеській державній академії харчових технологій, Міністерство освіти України Наукові керівники: доктор технічних наук, професор, академік-радник академії...»

«УДК 502.5 (045) ВПЛИВ БІОТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА СТАН ПАРКОВО-ВУЛИЧНИХ НАСАДЖЕНЬ ДЕРЕВ КАШТАНА Е.М. ПОПОВА, доктор біологічних наук А.В. ДРАЖНІКОВА, аспірантка* Т.В. ЛУЦЕНКО, студентка магістратури Національний авіаційний університет Встановлено, що поява фітопатогенних грибів на листі дерев каштана запобігає його ушкодженню мінуючою міллю Cameraria ohridella. Така взаємодія визначає стан дерев каштана наприкінці вегетаційного періоду. Спори фітопатогенних грибів, потрапляючи в повітря поблизу...»

«УДК 636.4.084/087 Колесник М.Д., Баньковська І.Б., кандидати сільськогосподарських наук Троцький М.Я., ст. науковий співробітник Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН ВИКОРИСТАННЯ РОЗТОРОПШІ ПЛЯМИСТОЇ ПОРОСЯТАМСИСУНАМ Встановлено системний вплив на підвищення продуктивності та збереженості молодняку свиней при застосуванні кормових добавок з насіння та самих рослин розторопші плямистої. Постановка проблеми. Негативний вплив на якість продукції та шкідливу дію на здоров'я людей змусило...»

«Геодезія, картографія і аерофотознімання. Вип. 68. 2007 УДК 528.92 Л. Бабій, Н. Грицьків Національний університет “Львівська політехніка” КОСМІЧНІ МЕТОДИ ДЗЗ У ВИРІШЕННІ ЗАДАЧ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА @ Бабій Л., Грицьків Н., 2007 Рассмотрены вопросы использования космических данных дистанционного зондирования Земли для применения в области лесоводства. Анализируются преимущества и возможности применения космических изображений для решения задач лесного хозяйства. There are considered questions of...»

«УДК 630*114.5 ФАКТОР ТРОФНОСТІ У ЛІСОВІЙ ТИПОЛОГІЇ Б.Ф. ТАНЦЮРА, кандидат сільськогосподарських наук, А.Є. ЧЕРВОННИЙ, кандидат біологічних наук, ВП НАУ Боярська лісова дослідна станція Розглянуті результати дослідження одного з важливих чинників лісової типології. Трофність, родючість грунту, тип лісу, деревостан, фітомаса, трав’яні рослини Трофність є першою складовою поняття родючості ґрунту в частині вмісту в ньому поживних речовин. Другою частиною родючості є урожай на певній ділянці....»

«УДК 330.101.5 Ю.М.Коваленко, канд. екон. наук Національний університет державної податкової служби України НЕФОРМАЛЬНІ НОРМИ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ: ЕКОНОМІЧНА МЕНТАЛЬНІСТЬ ТА ІНСТИТУЦІЙНА ДОВІРА Подано загальну характеристику впливовості неформальних (традиційних) норм на функціонування фінансового сектора економіки. Запропоновано розширення сфери економічних досліджень за рахунок залучення економічної ментальності й інституційної довіри. Показано модель етичної економічної людини. У...»

«УДК 001.8.641.1.002.2 Шифр роботи 15-08-10 Б № держреєстрації 0107U010138 Міністерство освіти і науки України Харківський державний університет харчування та торгівлі Кафедра гігієни харчування та мікробіології 61051, м. Харків-51, вул. Клочківська, 333; тел. (057) 349-45-62 ЗАТВЕРДЖУЮ Ректор ХДУХТ д-р. техн. наук, проф. _О.І. Черевко (підпис) (ініціали, прізвище) «» 2010 р. ЗВІТ ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ «НАУКОВІ ОСНОВИ СИСТЕМНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРОДУКТІВ ОЗДОРОВЧОЇ ДІЇ ДЛЯ РІЗНИХ ВЕРСТВ...»

«Геніальні відкриття – це 99% праці та 1 % таланту Томас Едісон РІК, ЩО МИНАЄ. Через продовження воєнного конфлікту, стрімку інфляцію та гальмування довгоочікуваних реформ рік 2015 видався дуже складним для України загалом та для науково-освітньої галузі зокрема. Проте, незважаючи на всі негаразди та перешкоди, колектив кафедри біохімії та біотехнології намагався та продовжує професійно робити свою справу, а саме: проводити дослідження світового рівня, публікуватися у визнаних наукових виданнях...»

«49 Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія, 2014, № 4 УДК 577.121.2 Н. РАКША, О. САУК,. КОНОПЕЛЬНЮК, Л.І. ОСТАПЕНКО Навчально-наукови центр «Інститут біології» Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, м. Київ nkudina@ukr.net Пептиди як основа для створення фармакологічних препаратів спрямованої дії Останні десятиліття охарактеризувалися бурхливим розвитком пептидоміки – одного з нових напрямів ізико-хімічної біології, в межах якого вивчають склад, ункції, механізми...»

«120 Науковий вісник. Серія «Філософія». – Харків: ХНПУ, 2015. – Вип.45 (частина І) УДК 130.26:17.035.1 ФЕНОМЕН АЛЬТРУЇЗМУ У СВІТЛІ ЧОЛОВІЧОГО ТА ЖІНОЧОГО (ГЕНДЕРНИЙ ПІДХІД) О.Б. Фельдман, канд. філософських наук, докторант кафедри філософії ХНПУ імені Г.С. Сковороди У статті на основі гендерного підходу досліджується феномен альтруїзму у контексті чоловічого та жіночого начал. Доводиться, що чоловічій альтруїзм містить «етику справедливості». Жіночий альтруїзм спирається на «етику турботи»,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»