WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 35 | 36 || 38 |

«Hydroecosystems at the protected areas of Upper Pripyat in conditions of climate change BOOK · JANUARY 2013 DOI: 10.13140/RG.2.1.3715.9840 READS 29 AUTHORS, INCLUDING: O. Manturova ...»

-- [ Страница 37 ] --

За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого Значення екологічних ризиків, які виникають влітку у руслі р. Прип’ять на ділянці с. Ветли – оз. Люб’язь, представлені на рисунку 5.3. Як видно, ризики за гідрохімічними показниками є високими. Найбільші значення мають ймовірності забруднення води органічними речовинами та критичного зниження вмісту кисню. На всіх досліджених станціях ймовірність виникнення явищ задухи, зумовлених низьким вмістом кисню, є високою (99% для більшості станцій), і лише в оз. Люб’язь така ймовірність становила 5%. Ймовірність забруднення води неорганічними сполуками азоту (аміак, нітрити, нітрати) і фосфору на більшості станцій є невисокою, найбільші значення відмічені у каналі та гирлі р. Цир (відповідно 0,49% і 0,66%). Після впадіння р. Цир імовірність забруднення вод р. Прип’ять сполуками азоту і фосфору зростала до 34% (на відстані 350 м від гирла), але вже через 3 км вона знижувалась до 11%, а в оз. Люб’язь вона становила лише 2%.

Ризик деградації угруповань фітофільних макробезхребетних у руслі р.

Прип’ять в районі с. Ветли був дуже низьким – 2%. На нижче розташованій ділянці ймовірність зростала до 9–25%, у гирлі р. Цир вона становила 25%, а в оз. Люб’язь знижувалась до значень контрольної станції (2%).

5.3. Величини екологічних ризиків (літо 2012 р.). Тут і на рис. значення ймовірності вказано від 0,0 до 1,0, що відповідає значенням від 0 до 100%.

Особливості заростання цієї ділянки макрофітами розглянуто у розділі 4.3.2.

Імовірність суцільного заростання всього перерізу річки з утворенням заторів із зануреної вищої водяної рослинності і рослин із плаваючим листям була найнижчою (2%) у руслі р. Прип’ять в районі с. Ветли та в оз. Люб’язь. Серед інших станцій високими значеннями (69%) виділялись меліоративний канал та р. Цир, нижче впадіння яких в показники імовірності в основному руслі зростали відпоГідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін відно до 9 і 25%. Висока імовірність в руслі каналу обумовлена значним розвитком водяного різака, який також масово розвивається і в руслі р. Прип’ять, де поруч із ним у великій кількості зустрічаються рдесники і кушир. Висока ймовірність в руслі р. Цир обумовлена значним розвитком ряски та куширу.

5.4. Величини екологічних ризиків (осінь 2012 р.)

Окремо розглядали ситуацію, яка виникає в середині заростей водяного різака в руслі р. Прип’ять. У цьому випадку ймовірність забруднення річки неорганічними сполуками азоту і фосфору та органічними речовинами дуже висока (89– 100%), а ризик зниження вмісту кисню досягає катастрофічних величин – 99%.

Восени (рис. 5.4) ризик забруднення води р. Прип’ять неорганічними сполуками азоту і фосфору суттєво знижується (до 0–6%) і лише у меліоративному каналі становить 30%. Ймовірність забруднення води органічними речовинами залишається дуже високою (93–100%). Ризик суцільного заростання всього перерізу річки з утворенням заторів для русла р. Прип’ять знижується, а для каналу і р. Цир, навпаки, зростає. У каналі зростання пов’язане із суттєвим зниженням рівня води і, відповідно, зростанням концентрації зануреної рослинності.

У нижній течії р. Цир це зумовлено іншими причинами – тут продовжується стік ряски, а потрапляння у русло стебел повітряно-водних рослин сприяє утворенню великих за площею заторів (див. розділ 4.3.2). Утворення значних за площею щільних заростей вищої водної рослинності сприяє загрозі задух. Так, за гідрохімічними показниками ризик того, що вода у заростях водяного різака буде забруднена хоча б по одному з них, є дуже високою (89–100%), ризик досягнення критичної концентрації кисню також близький до 100%. Зважаючи на значні За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого площі таких заростей на цій ділянці басейну, можна зробити висновок, що вони створюють передумови для високої ймовірності задух.

Таким чином, встановлено високі значення ризиків забруднення вод р. Прип’ять у межах НПП «Прип’ять – Стохід» за гідрохімічними показниками та високу ймовірність задух. Основну причину автори бачать у надходженні органічних і мінеральних речовин із заплави до русла, що сприяє розвитку вищої водної рослинності у ньому аж до повного заростання всього перерізу та утворення заторів.

Динаміка значень ризиків по станціях за течією ріки дала змогу підтвердити роль дренажних вод у їх виникненні: притоки та старі русла меліоративних каналів можуть слугувати точковими джерелами забруднення, хоча такий вплив не концентрований і певною мірою маскується проявами дифузного забруднення дренажними водами упродовж року, особливо під час повеней.

список використаних джерел

1. Афанасьев С. А., Гродзинский М. Д. Методика оценки экологических рисков, возникающих при воздействии источников загрязнения на водные объекты. – К.: АйБи, 2004. – 59 с.

2. Афанасьев С. А., Усов А. Е. Оценка экологического статуса рек по структуре сообществ макробеспозвоночных в зарослях погруженных макрофитов // Вісник Одес.

нац. ун-ту. – 2008. – Т. 13, вып. 16. – С. 145–151.

3. Романенко В. Д., Жукинський В. М., Оксіюк О. П. та ін. Методика встановлення і використання екологічних нормативів якості поверхневих вод суші та естуаріїв України – проект. – К.: Віпол, 2001. – 48 с.

4. Управление трансграничным басейном Днепра: суббасейн реки Припяти / под ред.

А. Г. Ободовского, А. П. Станкевича, С. А. Афанасьева. – К.: Кафедра, 2012. – 448 с.

Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін

5.4. Структурно-функціональна організація прісноводних екосистем та адаптації гідробіонтів як основа для прогнозу екологічного стану в умовах кліматичних змін

–  –  –

У сучасних умовах серед численних екологічних проблем надзвичайної ваги набуває проблема змін клімату. На тлі антропогенного забруднення водойм та активної водогосподарської діяльності, зміни клімату зумовлюють зміни водного режиму, хімічного складу і властивостей води. При цьому у гідробіоценозах відбуваються модифікації структури, викликані насамперед змінами кількісної представленості та таксономічного складу біоти. З огляду на це необхідні глибокі дослідження всього комплексу чинників, що обумовлюють розповсюдження інвазійних і зменшення чисельності або навіть зникнення аборигенних видів гідробіонтів, зокрема на підставі встановлення механізмів їх адаптації до змін умов існування. Водночас вплив зазначених чинників на структурно-функціональні перебудови зазвичай розглядається в загальноконцептуальному аспекті, хоча їх механізми потребують більш ґрунтовного з’ясування.

Пізнання механізмів функціонування водних екосистем та адаптації гідробіонтів має важливе наукове значення, оскільки відкриває можливості для поглибленої розробки основних положень теорії функціонування водних екосистем, а відтак і для ефективного прогнозування їх розвитку в умовах дії біотичних і абіотичних чинників, розробки і впровадження практичних природоохоронних заходів і оптимізації використання водних біологічних ресурсів для потреб суспільства.

З функціональної точки зору екосистему в цілому, а відтак і її складові, доцільно розглядати щонайменше у трьох напрямах. Перший – структура біологічного різноманіття, другий – харчові ланцюги та мережі, третій – потоки енергії. Кожний із зазначених напрямів ґрунтовно досліджувався, однак основним недоліком у вивченні механізмів функціонування водних екосистем є недостатня кількість інформації для більш глибокого розуміння взаємодії і взаємозумовлених зв’язків між структурними і функціональними показниками біоти на кількісному рівні, а також впливу на ці механізми екологічних чинників, що порушують природний перебіг розвитку екосистеми, зокрема антропогенного, глобальних змін клімату, розповсюдження чужорідних організмів у водоймах.

З’ясування механізмів функціонування водних екосистем є необхідною умовою для розробки заходів для збереження біорізноманіття і екосистемних (ресурсних) функцій, наприклад, таких, що зменшують швидкість кліматичних змін, а саме ефективного поглинання СО2 з атмосфери. У водно-болотних екосистемах верхньої Прип’яті процеси первинного продукування органічної речовини за рахунок фотосинтезу переважають над деструкційними процесами.

За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого Внаслідок цього більша частка зафіксованого вуглецю у вигляді відмерлої біомаси потрапляє в донні відклади і на тривалий час виводиться із біотичного кругообігу, опиняючись у глухому «біохімічному куті» донних структур.

Не менш важливим є дослідження різноманіття водної біоти, особливостей її функціонування на популяційному і ценотичному рівнях, роботи в галузі екологічної фізіології, з’ясування механізмів адаптації гідробіонтів до дії абіотичних та біотичних чинників.

На сьогодні однією з найбільш актуальних задач є розробка прогнозних оцінок можливих змін водних екосистем в умовах загострення кліматичних проблем. З іншого боку, показники функціонування екосистем та ступінь адаптації гідробіонтів за дії абіотичних та біотичних чинників можуть бути індикаторами глобальних кліматичних змін. Структурно-функціональна організація водних екосистем, що визначає їх пластичність і стійкість до негативних зовнішніх впливів, формується на основі біорізноманіття. В індикаційному аспекті завдання полягає у встановленні основних механізмів відгуку біоти на рівні організму, популяції, біоценозу та екосистеми, включаючи реалізацію адаптаційних, на зміну провідних екологічних чинників в умовах кліматичних змін регіонального та глобального характеру. Комплексна оцінка структурно-функціональних особливостей екосистем та адаптацій гідробіонтів за дії абіотичних та біотичних чинників в умовах глобальних кліматичних змін дозволить розробити прогнозні сценарії перебудов, які можуть відбуватися у майбутньому в біологічних системах різного рівня.

Для досягнення мети адекватної оцінки екологічного стану річкових систем в обсязі, рекомендованому Водною Рамковою Директивою ЄС 2000/60/ЄС, необхідно визначити і виділити тенденції природного процесу формування гідробіоти, відрізняючи їх від таких, що викликані діяльністю людини. На жаль, наразі антропогенний вплив на водні об’єкти відбувається на тлі глобальних кліматичних змін. Зміна клімату природно позначиться і на значеннях метрик, визначених для референційних умов, тобто з високою імовірністю може виникнути ситуація, коли цільовий стан (2-й клас) може виявитися недосяжним не з причини забруднення або водогосподарської діяльності, а внаслідок зміни температурного режиму, водності тощо. Вже зараз виникає ситуація, коли кліматичні зміни необхідно враховувати як дійсність, і при встановленні референційних умов коригувати їх у зв’язку з різними сценаріями кліматичних змін.

Зрозуміти основні тенденції процесу становлення річкової біоти можна проаналізувавши дані про її генезис, моделюючи тренди змін структури біотичних угруповань в умовах різної інсоляції русел, по-різному орієнтованих по сторонах світу, а також вивчаючи механізми підтримки і відновлення річкових угруповань у періоди аномальних кліматичних явищ. Водночас вкрай необхідним є визначення критеріїв моменту, коли слід переходити на «кліматично скориговані» значення референційних умов. У зв’язку з цим цікавими та перспективними є роботи, спрямовані на пошук маркерів кліматичних змін.



Pages:     | 1 |   ...   | 35 | 36 || 38 |
Похожие работы:

«5. Петровский А. В. Личность. Деятельность. Коллектив / Петровский А. В. – М. : Политиздат, 1982.– 255 с. Рецензент: канд. психол. наук, доц. Курилюк С. І. УДК 378.147.88 ББК 74.200.585.4 Тарас Маланюк ПІДГОТОВКА ПЕДАГОГІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ТУРИСТСЬКОКРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ У ПАТРІОТИЧНОМУ ВИХОВАННІ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ В статті розглядається питання підготовки педагогів у використанні засобів туристськокраєзнавчої роботи в системі патріотичного виховання школярів Ключові слова: патріотичне виховання,...»

«УДК 631.16:636.932.3 К.О. Свириденко, аспірант* Інститут тваринництва УААН ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ НУТРІЇВНИЦТВА Постановка проблеми. З 1999 р. умови утримання та забою хутрових звірів на фермах Європи регламентуються вимогами Рекомендацій Постійної комісії Ради Європи з дотримання Європейської конвенції захисту тварин, яких розводять на фермах [6]. В сучасних умовах розвитку суспільства та на виконання загального державного курсу щодо входження до Євросоюзу і адаптації...»

«SWorld – 19-30 March 2013 http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/conference/the-content-of-conferences/archives-of-individual-conferences/march-2013 MODERN DIRECTIONS OF THEORETICAL AND APPLIED RESEARCHES ‘2013 Статья/Технические науки – Технологии продовольственных товаров УДК 641.528:635.82 Орлова Н.Я., Нестеренко Н.А. МОДЕЛІ ЯКОСТІ ШВИДКОЗАМОРОЖЕНИХ НАПІВФАБРИКАТІВ ІЗ КУЛЬТИВОВАНИХ ПЕЧЕРИЦЬ КОРИЧНЕВОЇ РАСИ Київський національний торговельно-економічний університет Київ, Кіото 19, 02156 UDC...»

«Тадеуш Глов’як 300-річчя Вроцлавського університету Tadeusz Gowiak 300-lecie Uniwersytetu Wrocawskiego Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Серія «DOCTOR HONORIS CAUSA» Тадеуш ГЛОВ’ЯК 300-річчя Вроцлавського університету Львів • 2003 УДК 378.4.096:548.3(438.26-25)(092)Т.Глов’як ГЛОВ’ЯК Тадеуш. 300-річчя Вроцлавського університету / Укладач Б.Котур. Вступ. сл. Я.Каличака та Б.Котура. Редкол.: І.Вакарчук (голова) та ін. – Львів, 2003. – 28 с....»

«УДК 591.5:598.296.1 Я.І. Капелюх – Природний заповідник Медобори ОСОБЛИВОСТІ БІОТОПІЧНОГО РОЗПОДІЛУ ДРОЗДА СПІВОЧОГО (TURDUS PHYLOMELOS BR.) У ЗАПОВІДНИКУ МЕДОБОРИ ТА ЙОГО ОКОЛИЦЯХ Розглянуто особливості біотопічного розподілу дрозда співочого (Turdus phylomelos Br.) у заповіднику Медобори та його околицях. Ya.I. Kapeliukh – Natural Reserve Medobory The peculiarities of Turdus phylomelos Br. biotopic distribution in the natural reserve Medobory and its outskirts The article deals with the...»

«30 РОЗДІЛ 2. ЗООЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН УДК 564: 574.5 ЗНАЧЕННЯ ДРЕЙСЕНИ У ФОРМУВАННІ ІНДИВІДУАЛЬНИХ КОНСОРЦІЙ Домбровський К.О., к.б.н., доцент Запорізький національний університет Розглядаються питання загальнобіологічного характеру, що пов’язані з утворенням та функціонуванням консорції водних безхребетних, у яких детермінуючим центром є Dreissena. З’ясовано середовищеутворююче значення дрейсени у формуванні супутніх видів-консортів. Ключові слова: дрейсена, двостулкові молюски, консорція,...»

«Науковий вісник, 2003, вип. 13.5 3. Голубець М.А., Царик Й.В. Стійкість і стабільність – важливі ознаки живих систем// Ойкумена. – 1992, №1. – С. 21–26.4. Козловський М.П. Біотичне різноманіття ґрунтових фітонематод рослинних поясів Українських Карпат// Наук. вісник Львівського НУ. Серія біологічна. – 2001, вип. 28. – С. 65–71.5. Козловський М.П. Оцінка функціональної організації ґрунтових безхребетних на основі фітонематодних угруповань// Наук. вісник Львівського НУ. Серія біологічна. – 2002,...»

«Державний вищий навчальний заклад «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки України Н. І. Лебедєва, В. І. Домніч Конспект лекцій зі спецкурсу “Біологія мисливських тварин” Затверджено вченою радою ЗНУ Протокол № 8 від 28. 03. 2006 р. Запоріжжя 2006 PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com УДК: 573.7 : 639.11/16 (076.3) Лебедєва Н. І., Домніч В. І. Конспект лекцій зі спецкурсу “Біологія мисливських тварин”. – Запоріжжя: ЗНУ, 2006. – 68 с. Біологія...»

«УДК 630*907.11 (477.82) Ст. наук. співроб. П.Т. Ященко, канд. біол. наук – Інститут екології Карпат НАН України; ст. наук. співроб. А.А. Горун; наук. співроб. В.І. Матейчик; мол. наук. співроб. В.В. Турич – Шацький національний природний парк ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ЗАСТОСУВАННЯ АКТИВНОЇ ОХОРОНИ БЕРЕЗИ НИЗЬКОЇ (BETULA HUMІLІS SCHRANK) У ШАЦЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ ПРИРОДНОМУ ПАРКУ Розглянуто результати експериментальних робіт зі збереження берези низької шляхом зниження конкурентних відносин в її локалітетах...»

«Збірник матеріалів ІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю УДК 634.0232+502.7 Зверковський В.М., Грицан Ю.І., Котович О.В., Романова Н.В., Карась О.Г. (Україна, Дніпропетровськ) ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОСИСТЕМ Високі темпи господарського освоєння територій, у тому числі і Західного Донбасу, супроводжуються техногенною трансформацією природного середовища. Комплекс негативних змін довкілля немає аналогів у вітчизняній практиці. Наші дослідження спрямовані на розробку принципів...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»