WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 31 | 32 || 34 | 35 |   ...   | 38 |

«Hydroecosystems at the protected areas of Upper Pripyat in conditions of climate change BOOK · JANUARY 2013 DOI: 10.13140/RG.2.1.3715.9840 READS 29 AUTHORS, INCLUDING: O. Manturova ...»

-- [ Страница 33 ] --

П итання щодо походження річкової системи Прип’яті та її озер як важливих елементів Поліського ландшафту обговорювалося в літературі не один раз. Ряд вчених, слідом за П. А. Тутковським [17] вважали, що цей ландшафт є похідною холодної піщаної пустелі, яка кілька десятків тисяч років тому розташовувалась на місці сучасного Полісся. Але згодом з’ясувалося, що піщані гряди Полісся не можна вважати барханами, оскільки вони крім піску містять гравій, камені та навіть валуни. Найбільш вагомі заперечення проти еолового механізму утворення поліських дюн П. А. Тутковського були зроблені Б. Л. Личковим [8], який впевнено доводив, що значні піщані відклади були утворені великою кількістю води, що розтікалася при таненні льодовика. Вважалось, що річки, болота і озера знаходяться в пониженнях, які «виорав» льодовик під час руху. Після танення льоду каміння, пісок і глини місцями утворили пагорби і гряди. Бурхливі потоки талих льодовикових вод промивали нові долини і затоплювали величезні території. Ці потоки несли велику кількість піщаного матеріалу, який відкладався у вигляді протяжних гряд або майже суцільного покриву. На окремих ділянках льодовикові води утворювали великі озера, на дні яких відкладалися глини і суглинки. До цього часу вчені не дійшли згоди стосовно кількості материкових зледенінь, що охоплювали північ Європи, називають різні цифри – від трьох до одинадцяти. Водночас гляціологічна теорія формування Поліських ландшафтів у нинішньому вигляді не витримує критики, оскільки відомо, що тіло останнього льодовика знаходилося значно північніше, а в ландшафті відсутні моренні утворення, характерні для Вюрма.

На сьогодні припускають, що гряди утворилися вздовж межі тектонічних блоків, які поперемінно підіймались та опускались. Упродовж довгого часу переважно піщаний матеріал зносився з піднятого блоку у бік опущеного. Цей матеріал і накопичився у вигляді гряди вздовж кордону активних коливних ділянок земної поверхні. В. Г. Пазинич вважає зв’язок походження піщаних гряд з тектонічними порушеннями остаточно доведеним [12].

За останні кілька років наші знання щодо Поліського ландшафту збагатились важливими відомостями. Зокрема, це абсолютний вік озерних відкладень, Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін визначений радіовуглецевим методом (С14). Було встановлено, що вік торфу з оз. Болотне (Україна) становить 11250 ± 90 р., оз. Мошне (Україна) – 10060 ± 120 р., оз. Червоне (Україна) – 10190 ± 140 р., оз. Олтуш (Білорусь) – 9870 р., оз. Бяле Сосновське (Польща) – 11235 ± 140 р, оз. Лукше (Польща) – 11116 ± 210 і 10900 ± 100 р. [9]. Також було визначено часовий інтервал формування у Поліссі «параболічних дюн» і їх співвідношення з озерними улоговинами [5]. За результатами застосування методу термолюмінесцентного датування утворення параболічних дюн поблизу оз. Нобель відносять до інтервалу 11– 15 тис. р. тому, біля м. Маневичі – 12–17 тис. р. Це однозначно вказує на те, що виникнення піщаних форм співпадає з початком танення Валдайського льодовика, і що дюни були сформовані дещо раніше озерних улоговин або водночас з ними.

Навіть поверхневий аналіз ландшафту показує, що дюни давніші, ніж озерні западини. Так, північний край озера біля с. Заозер’я (3,5 км на південний захід від оз. Нобель) ніби «вгризається» в дюну (рис. 5.1,). Тобто, озеро сформувалося вже після неї і цей факт цілком узгоджується з абсолютним датуванням. Те, що таке співвідношення не випадковість, підтверджується й іншими прикладами. Оз. Островського своєю північною частиною «перетинає»

дюну. Під час формування западини оз. Білого, розташованого західніше сіл Більська Воля та Рудка, в її східній частині була частково знищена не одна дюна, а ціла їхня система.

Таким чином, можна констатувати, що озерні западини є найбільш молодими геоморфологічними об’єктами, сформованими в голоцені. Важливість цього факту для наших досліджень полягає в тому, що формування гідромережі в регіоні відбувалося ще до того, як розтанув льодовик, під впливом вже сформованого дюнами ландшафту.

Про те, що озерні западини формувалися саме внаслідок танення льоду, говорить і наявність на дні та у прибережній смузі озер великої кількості кременю (наприклад, оз. Нобель). При цьому не витримує критики гіпотеза про перенесення кременю з півночі потоками води, тому що в умовах рельєфу Полісся вони фізично не могли досягати швидкості, необхідної для переміщення уламків, якщо тільки вони не транспортувались льодом. Таким чином, весь кремінь в береговій зоні озер може бути лише принесеним льодовиком, або місцевим, винесеним з товщі крейди при утворенні озерних улоговин.

Виходячи з наведених фактів неможливо припустити, що дюни і гідромережа у Поліссі формувалися інакше, як за традиційною, давно відомою схемою, тобто потоками, що протікали у тріщинах льоду. Під час такого руху води відбувалась ерозія дна, транспортування і акумуляція вимитого матеріалу. Після зникнення льоду донні відкладення перетворилися на гряди, вимиті в ґрунті ділянки – в русла річок, а місця завихрень – в озерні западини, що містили велику кількістю уламків кременю, вимитих з крейдяної товщі вздовж берегової лінії.

За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого

5.1. Космічний знімок (Googleearth.com) північної частини озера біля с. Заозер’я Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін Розглянемо як приклад територію НПП «Прип’ять – Стохід», який несе в собі явні сліди описаного процесу.

Річки Цир та Прип‘ять, розташовані між двома рядами дюн, мають всі згадані елементи. На рисунку 5.2 чітко видно як сліди танення льоду (жовта стрілка), так і місця подальшої діяльності людини у вигляді розчисток і спрямлень (червона стрілка). Парадоксальним є лише той факт, що льодовик зупинився набагато північніше.

Аналіз видового складу гідробіонтів, що населяють ці води, дозволяє констатувати, що на ділянці с. Ветли – оз. Люб’язь домінують панарктичнобореальний Chironomus f. 1. plumosus Linne і низка нижньоарктично-бореальних видів: Cricotopus ex. gr. algarum Keiffer, Psectrocladius ex. gr. psilopterus Keiffer, P. simulans Jochansen, Chironomus f. 1. salinarius Keiffer, Cryptochironomus ex. gr.

defectus Keiffer, C. ex. gr. viridulus Fabricius, Endochironomus ex. gr. dispar Meigen, E. ex. gr. tendens (Fabricius), Limnochironomus ex. gr. tritomus Keiffer, Tanytarsus ex.

gr. gregarius Keiffer, T. ex. gr. lauterbornii Keiffer та інші. Крім того, саме тут (і ніде більше в Українській частині басейну Прип’яті) у шлунках окуня знайдений панарктичний релікт – рівноногий рак Mesidotea entomon (L.). На відміну від озер Нобель і Люб’язь, в рукавах і озероподібних розширеннях на ділянці вище оз.

Люб’язь не знайдено жодного південного (в тому числі понтокаспійского) виду.

Найближче до цієї ділянки (с. Сваловичі) «підібрався» ендемік Дунай-Донської провінції Fagotia esperi (Ferussac). У цілому понтокаспійські види, що активно розширюють свої ареали, відзначені нами (з урахуванням літературних даних) по руслу Прип’яті лише до відміток 138 м (по водному дзеркалу). Знову вони з’являються в каналі Хабарище в районі с. Почепи і в оз. Білому завдяки прямому гідравлічному зв’язку цих водойм з Дніпровсько-Бузьким каналом. Тобто, для цієї ділянки більше, ніж для інших водних об’єктів басейну, характерна наявність гідрофауни, що має походження з прильодовикових водойм. Найімовірніше, що така «консервація», окрім інших причин, також зумовлена слабкими гідравлічними зв’язками з іншою частиною басейну, що і робить цю ділянку сворідно унікальною.

Розглядаючи аспекти формування гідробіоти регіону в цілому, слід відзначити наступні факти. Нами було виявлено подібність складу зоопланктонних та бентосних угруповань в межах правосторонніх та лівосторонніх приток р. Західний Буг, які тяжіють відповідно до комплексів річок Прип’яті та Вісли [2]. В. В. Поліщук вказував на спільність фауністичних елементів давньопрісноводної іхтіофауни Дністра та Прип’яті, а саме наявність вирезуба Rutilus frisii (Nordman, 1840) (в басейні Прип’яті нами не знайдений), єльця Leuciscus leuciscus L. (відмічений нами як звичайний в р. Стир, зустрічається також у водоймах НПП Прип’ять – Стохід), дніпровської марени Barbus barbus borуsthenicus (Dybovski, 1862) (за нашими даними, звичайна в р. Случ), дніпровського підуста Chondrostoma nasus nasus natio borysthenicus Berg. В річках Мінської височини мешкає форель струмкова Salmo trutta m. fario L.

За ред. В. Д. Романенка, С. О. Афанасьєва та В. І. Осадчого

5.2. Космічний знімок (Googleearth.com) території в районі впадіння р. Цир в р. Прип’ять.

Червоною стрілкою вказане природне русло, жовтою – спрямлене.

Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін За нашими даними, солонуватоводний елемент іхтіофауни представлений широко розповсюдженою в басейні дев’ятиголковою колючкою Pungitius platigaster (Kessl.) та міногою українською Eudontomyson mariae (Berg), яка подекуди зустрічається в річках Стир та Случ, а в р. Горині досить звичайна, тобто видами, що мають понтокаспійське походження. В р. Случ білоруськими вченими відмічена рецентна популяція котячої акули Scyliorhinus retifer (Garman, 1881) [7], про яку також згадував В. В. Поліщук [16]. Рецентну популяцію типово понтокаспійського лиманного виду багатощетинкових червів Hypania invalida (Grube, 1860) нами знайдено в р. Горинь на кордоні з Республікою Білорусь. Цікавою є наша знахідка в р. Случ (нижче м. Новоград-Волинського) декількох особин молюска Potamopyrgus jenkisni (Smith, 1889), який в Україні знайдений лише в р. Савранка (басейн Південного Бугу), деяких лиманах та дельті Дунаю [1]. Хоча за свідченнями В. В. Поліщука та І. Б. Люріна [15], цей вид широко розповсюджений і у Поліссі, але інших підтверджень цього факту в літературі немає. В оз. Нобель нами знайдений солонуватоводний понтокаспійский рачок Bythotrephes longimanus (Leyd.) [18], а також типово морський вид коловерток Synchaeta baltica Ehrenberg. У р. Уборть подекуди зустрічаються окремі куртини водяного горіха Trapa natans L., який також тяжіє до «лиманної» біоти і зазвичай не підіймається по Дніпру вище Київського водосховища.

В літературі наводяться і зовсім неймовірні дані щодо знахідок в річках Стир і Глушиці живих коралових поліпів та анелід, рисунки яких подав А. Зборжевський у роботі, виданій у 1834 р. [19, цит. за 16].

Можна по-різному ставитись до перелічених фактів, однак безсумнівним залишається одне – у верхньоприп’ятському басейні існує неймовірна суміш давньопрісноводних і морських (лиманних) видів різного походження. Разом з відомими фактами щодо геологічної історії регіону дані про видовий склад гідробіоти дозволяють висунути таку гіпотезу щодо цього явища. До виникнення Волино-Подільської височини русло древнього Дністра було зовсім іншим – воно частково проходило південною частиною сучасного Прип’ятського басейну. Прадністер протікав нинішньою долиною р. Случ, далі долиною сучасного Південного Бугу до впадіння у Сарматське море [6]. Доказом цього є залишки величезної річкової дельти площею близько 18 тис. км2, розташованої від м.

Вінниці в напрямку м. Хмільник, зі слідами карпатської гальки, а також шельфу – так званий Балтійській ярус: відслонення пісків і глин із залишками мушлів молюсків родин Cardiidae та Dreissenidae, що широко поширені на Поділлі [3].



Pages:     | 1 |   ...   | 31 | 32 || 34 | 35 |   ...   | 38 |
Похожие работы:

«УДК 631.44 (477.83) Семащук Р. Б. Морфологічні особливості та валовий хімічний склад ініціальних рендзинних ґрунтів урочища Біла Гора Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів e-mail: kfgeogrunt@franko.lviv.ua Аннотація. Наведено результати досліджень морфологічної будови профілю та хімічних властивостей слаборозвинених рендзинних ґрунтів урочища Біла Гора. Ключові слова: ініціальні рендзинні ґрунти, морфологічні особливості, валовий хімічний аналіз. Вступ Слаборозвинені...»

«aurea: обидві таксономічні назви вказують на золотисте забарвлення поверхні тіла та крил метеликів [Ключко 2006, 193, рис. 131] (Panchrysia – від грец.: pa/j( pa/sa( pa/n всякий, crusi,on to, золото, cru,sioj 3, 2 золотий, тому перекладається як повністю золота; aurea – лат. aureus, a, um золотий, золотоносний, позолочений’) та ін. Отже, непрямі, метафоричні назви-етноніми переважно асоціативно відображають особливості забарвлення (223), будови (74), поведінки (29) біологічних об’єктів. Аналіз...»

«Випуск 173. Том 185 УДК 577.156; 612.015.349 Чорна В. І., Лянна О. Л., Бразалук О. З. ІНІЦІАЦІЯ АДАПТИВНОЇ ВІДПОВІДІ КЛІТИН ГОЛОВНОГО МОЗКУ НА ВПЛИВ НИЗЬКИХ ДОЗ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ Метою даної роботи було дослідження адаптивної відповіді клітин головного мозку на вплив низьких доз іонізуючого випромінювання, яку визначали за зміною активності лізосомного цистеїнового катепсину L у структурах головного мозку щурів. Показано, що дозова залежність активності катепсину L структур головного...»

«НАУКОВІ ПРАЦІ ІНСТИТУТУ БІОЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР І ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ, випуск 21 АГРОХІМІЯ ТА ГРУНТОЗНАВСТВО 14. Розподіл важких металів у ґрунтах південнополіських ландшафтів Києва та приміської зони / [І.В. Кураєва, А.І. Самчук, Л.Ю. Сорокіна та ін.] // Мінералогічний журнал.– 2010. – 32, № 1. – С. 77-90.15. Соколов О.А. Экологическая безопасность и устойчивое развитие. Кн. 1. Атлас распределения тяжелых металлов в объектах окружающей среды / О.А. Соколов, В.А. Черников. – Пущино : ОНТИ ПНЦ РАН,...»

«УДК:635.25/26:631.52:575.41. КОРЕЛЯЦІЯ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ДОБОРІВ В СЕЛЕКЦІЇ РІЗНИХ ВИДІВ ЦИБУЛІ Л.Д. БОРИСЕНКО, здобувач Донецька дослідна станція Інституту овочівництва і баштанництва УААН1 Наведено аналіз кореляційного зв’язку нових сортів різних видів цибулі. Доведено ефективність доборів морфологічних ознак, за якими слід проводити прискорений добір на продуктивність. Вихідний матеріал, селекція, добір, джерела, кореляція. Малопоширені овочеві рослини, до яких належать види цибулі батун,...»

«УДК 635. 82 : 631.81.036 ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА СПОСОБІВ ТЕРМІЧНОЇ ОБРОБКИ СУБСТРАТІВ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ КСИЛОТРОФНИХ ГРИБІВ О.С. Мироничева, кандидат сільськогосподарських наук І.І. Бандура, аспірант* Таврійський державний агротехнологічний університет Досліджено мікробіологічні показники та врожайність субстрату за різних способів термічної обробки на прикладі гливи звичайної (Pleurotus ostrеatus (Jacq.: Fr.) Kumm). Встановлено, що найвищу врожайність забезпечує технологія аеробної ферментації в...»

«СПОРТИВНІ ЖУРНАЛИ В СИСТЕМІ ДОКУМЕНТАЛЬНОЇ НАУКОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ Свістельник І.Р. Львівський державний університет фізичної культури Анотація. У статті представлені спортивні наукові журнали, що формують систему документальної наукової інформації. Описано становлення, розвиток і формування наукових видань, а також їх типологоформуючі ознаки та проблемно-тематичну спрямованість. Окреслено самодостатність спеціалізованих спортивних журналів. Проаналізовано наукові видання України, Російської...»

«ЗЕМЛЕРОБСТВО Список використаних літературних джерел 1. Шевченко М.С. Екологічні гербіциди в системі вирощування зерна / Шевченко М.С., Шевченко О.М., Романенко О.А. //Хранение и переработка зерна.– 2004. – №8. – С. 21-23.2. Барабаш М. Використання біологічних препаратів – крок до біологічного землеробства / М.Барабаш, Г. Круковська // Пропозиція. – 2003. – №4. – С. 65-66.3. Громова А.А. Эффективность регуляторов роста и биопрепаратов на озимой пшенице и просе / Громова А.А., Щукин В.Б, Варавва...»

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. В.О. директора Лукієнко Олександр Михайлович (посада) (підпис) (прізвище та ініціали керівника) 25.04.2015 (дата) М.П. Річна інформація емітента цінних паперів за 2014 рік I. Загальні відомості 1. Повне найменування емітента Акціонерне товариство АТП 16361 2. Організаційно-правова...»

«78 ЛІТЕРАТУРА 1. Скальный А.В. Химические элементы в физиологии и экологии человека / Скальный А.В. – М.: Оникс 21 век, 2004. – 216с.2. Хімічні елементи і речовини в організмі у нормі та в патології: укр.-рос.довідник / Ф.О. Чмиленко, Т.С.Чмиленко, Ю.С. Сапа та ін. – Д.: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2006. – 216с.3. Tudor R. Zinc in health and chronic disease / R.Tudor, P.D.Zaleski, R.N.Ratnaike // J.Nutr. Health Aging. – 2005. – Vol. 9, №1. – P.45-51. 4. Кравців Р.Й. Цинк як модулятор імунної...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»