WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 30 | 31 || 33 | 34 |   ...   | 38 |

«Hydroecosystems at the protected areas of Upper Pripyat in conditions of climate change BOOK · JANUARY 2013 DOI: 10.13140/RG.2.1.3715.9840 READS 29 AUTHORS, INCLUDING: O. Manturova ...»

-- [ Страница 32 ] --

22. Слынько Ю. В., Дгебуадзе Ю. Ю., Новицкий Р. А., Христов О. А. Инвазии чужеродных рыб в бассейнах крупнейшх рек понто-каспийского бассейна: состав, векторы, инвазионные пути и темпы // Рос. журн. биол. инвазий. – 2010. – № 4. – С. 74–88.

Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін

23. Сондак В. В. Iхтiофауна природних водойм Стир-Горинського рибовiдтворювального комплексу (Стан та умови відтворення): автореф. дис.... докт. біол. наук. – К., 2010. – 45 с.

24. Тематический доклад республики Беларусь по чужеродным видам. Конвенция о биологическом разнообразии. Республика Беларусь. Третий национальный доклад. – Минск, 2000. – 45 c.

25. Управление трансграничным бассейном Днепра: суббасейн реки Припяти: монография / под ред. А. Г. Ободовского, А. П. Станкевича и С. А. Афанасьева. – К.: Кафедра, 2012. – 448 с.

26. Червона книга України. Тваринний світ. – К.: Українська енциклопедія, 2009. – 560 с.

27. Шевцова Т. М., Куницкий Д. Ф., Ризевский В. К. и др. Новый для ихтиофауны СССР вид: ерш Баллона (Gymnocephalus baloni Нolcik et Нensel, 1974) ) // Докл. Акад. наук БССР. – 1986. – Т. XXX, № 10. – С. 954–955.

28. Шевцова Т. М., Куницкий Д. Ф., Воронович А. И. Изменения ихтиофауны водоемов бассейна реки Припяти в течение ХIХ–ХХ столетий // Мат. междунар. науч.-практ.

конф. «Стратегия развития аквакультуры в условиях ХХ века». Минск, 23–27 авг.

2004 г. – Минск, 2004. – С. 249–251.

29. Climate change effects on stream and river biological indicators: A preliminary analysis (Final Report). U.S. Environmental Protection Agency, Washington, DC, 2009. EPA/600/ R-07/085F.

30. Vescovi L., Berteaux D., Bird D., de Blois S. Freshwater biodiversity versus anthropogenic climate change. – The United Nations World Water Development Report 3. – 2009. – 14 p.

31. Kling G. W., Hayhoe K., Johnson L. B. et al. Confronting climate change in the Great Lakes region: impacts on our communities and ecosystems. – Union of concerned scientists, Cambridge, Massachusetts and Ecological Society of America, Washington, D.C., 2003. – 92 p.

Різноманітність паразитів та інших симбіонтів у водній екосистемі залежить від цілої низки абіотичних і біотичних чинників. Визначальною є наявність дефінітивних і проміжних (для паразитів зі складним життєвим циклом) хазяїв. Наступною групою чинників є умови водного середовища (переважно абіотичні), які впливають на плодючість паразитів, тривалість життя і можливість поширення пропагативних стадій. Кліматичні зміни прямо або опосередковано впливають як на наявність і чисельність хазяїв, так і на умови реалізації життєвих циклів паразитів.

Верхня Прип’ять є унікальним зоогеографічним регіоном, який знаходиться на кордоні Балтійської та Дунайсько-Донської провінцій ЄвропейськоСибірської підобласті Палеарктичної області [5]. Особливістю регіону є постійні контакти з Понто-Каспійською солонуватоводною областю, які в різні періоди історії призводили до формування своєрідних фаун з різним співвідношенням елементів (представників різних фауністичних груп).

Сучасний період розвитку фауни регіону можна розглядати як відновлення теплолюбної фауни у післяльодовиковий період. Зокрема, підтвердженням цього є таксономічний склад прісноводних молюсків. Найбільше видове багатство цих безхребетних (серед яких вже були присутні такі сучасні роди, як Theodoxus, Ferrissia, Planorbarius, Ancylus, Viviparus, Pseudanodonta, Unio, Anodonta, представники родини Melanopsidae та ін.) у цьому регіоні спостерігалось у палеогені, коли кліматичні умови можна було охарактеризувати як тропічні, а в європейській частині Палеарктики зональність була відсутня [5]. Подальша аридизація клімату, неогенові і антропогенові похолодання (чергування зледенінь і інтергляціальних періодів) призвели до істотного збідніння фауни молюсків і, ймовірно, багатьох інших груп прісноводних організмів.

Таким чином, можна припустити, що сучасні паразитарні системи у досліджуваному регіоні формувалися вже у палеогені, оскільки у фауні були присутні основні групи хазяїв: молюски, костисті риби, амфібії, птахи, ссавці.

Льодовик не покривав регіон ні під час максимального Дніпровського, ні подальших зледенінь. Відновлення фауни гідробіонтів і їх паразитів відбувалося різними шляхами, проте велика частина видів молюсків мігрувала з південних регіонів басейнів Дніпра та Дністра. Сучасний стан основних угруповань гідробіонтів верхньої Прип’яті визначається заростанням річок, переважанням лімничних умов та зростанням антропогенного навантаження на водні екосистеми.

Гідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін Дослідження 20 видів риб показали високу ступінь їх зараженості (97%) [2].

Відзначалось багатство видового складу паразитів: було зареєстровано 115 видів із 11 систематичних груп. Домінуючими були моногенеї (30 видів), трематоди (24) і мікроспоридії (20). Висока екстенсивність інвазії спостерігалась у щуки, линя, в’язя, червонопірки, верховодки, ляща, сома.

Дослідження трематодофауни молюсків показало її значне різноманіття (37 видів). Роботи сорокарічної давності виявили переважання личинок видів, небезпечних в епізоотичному відношенні: Sanguinicola sp., Hypoderaeum conoideum [4].

Зарості макрофітів на мілководдях є місцем концентрації численних вогнищ гельмінтів, переважно трематод, які патогенні для риб, птахів, ссавців і людини [6, 7]. Ступінь зараження молюсків мілководь р. Прип’яті досягає значних величин (до 70%). Основними поширювачами гельмінтів є легеневі молюски Lymnaea stagnalis, Radix ovata, R. peregra, R. auricularia, Coretus corneus. Тут було виявлено близько 50 видів личинок трематод з 12 родин. З них найбільш широко як у видовому, так і в кількісному відношенні представлені Strigeidae, Diplostomatidae, Echinostomatidae [6, 7].

Ступінь інвазованості інших безхребетних (ракоподібних і личинок комах) також була різною. Ракоподібні були вільні від типових паразитів, але на 100% заселені перитрихами (Ciliophora, Peritrichia). Личинки волохокрильців були заражені грегаринами (Apicomplexa: Gregarinidea) на 100%, а зараженість личинок бабок трематодою Pleurogenoides medians становила 80% [3].

У водоймах придаткової системи верхньої частини р. Прип’ять відзначено 25 видів трематод з п’яти родин: Diplostomatidae, Strigeidae, Echinostomatidae, Plagiorchidae, Notocotylidae [6]. На прикордонних ділянках річок Прип’ять, Стохід, Стир, Горинь та в оз. Нобель в 2000–2001 рр. були проведені дослідження гідробіонтів з метою виявлення небезпечних збудників хвороб людини та тварин [1]. В результаті у риб були виявлені личинки 15 видів гельмінтів (екстенсивність інвазії – 62,2%), серед них небезпечні збудники хвороб людини: Opisthorchis felineus, Diphyllobothrium latum, Diplostomum spathecum, Apophalus muhlingi, A. donicus, Metagonimus yokogawai, Metorchis bilis. Екстенсивність інвазії риб личинками цих паразитів склала 56,0%.

4.3.6.2. Результати досліджень паразитофауни водних об’єктів в межах НПП «Прип’ять – Стохід»

Гідропаразитологічними дослідженнями влітку і восени 2012 р. були охоплені бентосні молюски та планктонні ракоподібні. На наявність симбіотичних організмів були досліджені такі види молюсків: Viviparus viviparus, Theodoxus fluviatilis, Planorbarius corneus, Unio crassus, U. tumidus, U. pictorum, Lymnaea stagnalis, L. corvus, Anodonta piscinalis, Bythinia tentaculata, Radix auricularia (табл. 4.15 і 4.16).

Дослідження показали, що найбільша кількість видів симбіонтів зі складним життєвим циклом була характерна для легеневих молюсків. Найбагатший видовий склад трематод молюсків відзначався у р. Ствига (за межами НПП «Прип’ять – Стохід»): Hypoderaeum conoideum (Bloch), Echinostoma revolutum (Froelich), Cotylurus sp. I, метацеркарії Tetracotyle. В середньому екстенсивність інвазії (ЕІ) цими видами трематод становила 24%. Інтенсивність інвазії для трематод виду Cotylurus sp. досягала 970 екз./особину (інвазія спороцистами), H. conoideum – 960 (інвазія редіями), E. revolutum – 560 (інвазія редіями) і метацеркарій Tetracotyle – 57 екз./особину.

Дослідження верхів’я Прип’яті, проведені 40 років тому, показали подібну картину [4]. У наших роботах на території НПП «Прип’ять – Стохід» у складі трематодофауни молюсків не виявлено небезпечних збудників захворювань тварин і людини (Paramphistomum sp., Fasciola hepatica, Sanguinicola sp.), які відзначались для цього регіону раніше [4].

У симбіотичних угрупованнях перлівницевих переважали симбіонти з прямим життєвим циклом (інфузорії р. Conchophthirus, аспідогастери Aspidogaster conchicola Baer). Значні показники інвазії (ЕІ до 70%) були відзначені для кліщів р. Unionicola, які паразитують у покривах мантійної порожнини на личинкових стадіях. В усіх досліджених видів молюсків зустрічалися малощетинкові черви Chaetogaster sp. Вперше виконані дослідження паразитофауни зоопланктону виГідроекосистеми заповідних територій верхньої Прип’яті в умовах кліматичних змін явили присутність епібіонтов веслоногих ракоподібних: евгленових водоростей р. Colacium і круговійчастих інфузорій п/кл Peritrichia. Кількість епібіонтів досягала декількох десятків на особину хазяїна – зоопланктера.

Імовірним свідченням кліматичних змін у регіоні є зміни у показниках інвазії молюсків трематодами. Тривалий вегетаційний період і порівняно високі температури води восени створюють умови для підтримання показників інвазії на високому рівні (27–30%), при цьому нами спостерігались не лише партеногенетичні покоління трематод (спороцисти та редії), які зимують разом із хазяїном, а й зрілі церкарії – личинки, які здійснюють пошук наступних проміжних хазяїв.

Ще одним наслідком кліматичних змін можуть бути низькі показники інтенсивності інвазії перлівницевих інфузоріями роду Conchophthirus, що може спостерігатися за несприятливого кисневого режиму придонного шару води, оскільки ця група інфузорій є досить оксифільною. Влітку інтенсивність інвазії перлівницевих з оз. Люб’язь інфузоріями Conchophthirus sp. не перевищувала 50 екз./особину (в середньому 1–5 екз./особину), тоді як на мілководдях Кивського водосховища в цей самий період вона досягала 9 тис. екз./особину (в середньому 1–5 тис. екз./особину).

список використаних джерел

1. Евтушенко А. В, Курандина Д. П. Паразитологические исследования // Экологическое состояние трансграничных участков рек бассейна Днепра та территории Украины / под. ред. А. Г. Васенко, С. А. Афанасьева. – К.: Академпериодика, 2002. – С. 166–177.

2. Кулаковская О. П., Макогон Х. Г. Паразитологическое изучение некоторых речных биоценозов западных областей УССР // Материалы X Конф. Укр. об-ва паразитологов. – К.: Наук. думка, 1986. – Ч. 1.– С.393.

3. Курандина Д. П. Паразиты и другие симбионты ракообразных и насекомых // Беспозвоночные и рыбы Днепра и его водохранилищ. – К.: Наук. думка, 1989. – С. 200–210.

4. Стадниченко А. П. К трематодологической оценке водоемов западных областей

Украины // Проблемы паразитологии. Тр. VII науч. конф. паразитологов УССР. – К.:

Наук. думка, 1972. – Ч. II. – С. 291–293.

5. Старобогатов Я. И. Фауна моллюсков и зоогеографическое районирование континентальных водоемов. – Л.: Наука, 1970. – 372 с.

6. Черногоренко М. И. Формирование трематодофауны донных беспозвоночных Киевского водохранилища // Киевское водохранилище. – К.: Наук. думка, 1972. – С. 411–430.

7. Черногоренко М. И. Паразиты моллюсков // Беспозвоночные и рыбы Днепра и его водохранилищ. – К.: Наук. думка, 1989. – С. 174–189.

–  –  –



Pages:     | 1 |   ...   | 30 | 31 || 33 | 34 |   ...   | 38 |
Похожие работы:

«УДК 712.253:541.54(477.44) ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ДЕНДРОФЛОРИ ПАРКІВ М. ВІННИЦІ Н.О. СИПЛИВА, аспірантка* Досліджено дендрофлору парків відповідно до умов навколишнього середовища та дії екологічних факторів. Вказана кількісна видова характеристика дендрофлори за основними показниками інтродукції. Декоративна ознака, дендрофлора, зимостійкість, інтродукція, парк, мегатрофи, мезофіти. Інтродукція деревних видів рослин, що значно збагатила флору на території України в тому числі і Вінничини,...»

«УДК 591.5:598.296.1 Я.І. Капелюх – Природний заповідник Медобори ОСОБЛИВОСТІ БІОТОПІЧНОГО РОЗПОДІЛУ ДРОЗДА СПІВОЧОГО (TURDUS PHYLOMELOS BR.) У ЗАПОВІДНИКУ МЕДОБОРИ ТА ЙОГО ОКОЛИЦЯХ Розглянуто особливості біотопічного розподілу дрозда співочого (Turdus phylomelos Br.) у заповіднику Медобори та його околицях. Ya.I. Kapeliukh – Natural Reserve Medobory The peculiarities of Turdus phylomelos Br. biotopic distribution in the natural reserve Medobory and its outskirts The article deals with the...»

«Сільськогосподарські Збірник наукових № 1 (57) науки праць ВНАУ 2012 А.Г.Ключковский, И.В.Дюкарев [ и др.].М.: Агропромиздат, 1985.279 с.3. Лебедев Н.И. Использование микродобавок для повышения продуктивности жвачных животных / Н.И. Лебедев. – Л.: Агропромиздат, 1990. – С. 84-90.4. Фізіолого-біохімічні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині / Довідник. – Львів, 2004. – 398 с. Summary USE MINOVITU AND MINAZY IN FEEDING YOUNG PIGS / Gutsol A.V., Mazurenko M.O., Lotka...»

«115 ВПЛИВ БІОГЕННИХ ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН І МІКРОБНОГО ПРЕПАРАТУ НА МОРФОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ. УДК: 579.222.2:663.18 ВПЛИВ БІОГЕННИХ ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН І МІКРОБНОГО ПРЕПАРАТУ НА МОРФОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ПРОРОСТКІВ RAPHANUS SATIVUS L. І PISUM ARVENSE L. А. Р. Баня1, В. І. Баранов2, І. В. Карпенко1, Н. І. Корецька1, Р. І. Вільданова1, О. В. Карпенко1 Відділення фізико-хімії горючих копалин ІнФОВ ім. Л. М. Литвиненка НАН України вул. Наукова, 3а, Львів, 79053, Україна Львівський...»

«95 ПОДІЛЬСЬКІ ЛУЧНІ СТЕПИ В ЕКОЛОГІЧНОМУ КОНТИНУУМІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЧАСТИНИ СТЕПОВОЇ ОБЛАСТІ ЄВРАЗІЇ УДК 573.2:141.155 ПОДІЛЬСЬКІ ЛУЧНІ СТЕПИ В ЕКОЛОГІЧНОМУ КОНТИНУУМІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЧАСТИНИ СТЕПОВОЇ ОБЛАСТІ ЄВРАЗІЇ Г. М. Лисенко1, І. М. Данилик2 Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя вул. Кропив’янського, 2, Ніжин, Чернігівська область16600, Україна e-mail: lysenko_gena@yahoo.com Інститут екології Карпат НАН України, вул. Козельницька, 4, Львів 79026, Україна e-mail:...»

«МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ФАКУЛЬТЕТ № 2 НАВЧАЛЬНО–МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ для студентів 1–К–П курсу з підготовки фахівців освітньо–кваліфікаційного рівня «бакалавр» з галузі знань 0301 «Соціально–політичні науки» за спеціальністю «Психологія» (6.030102) факультету № 2 (термін навчання-5 років) на основі повної загальної середньої освіти на умовах договору з фізичними та юридичними особами Національної академії внутрішніх справ Київ – 2015 ББКХ Н156...»

«Науковий вісник, 2003, вип. 13.3 УДК 630* 182.21 Проф. В.І. Парпан, д-р біол. наук; мол. наук. співроб. Р.М. Вітер; мол. наук. співроб. Т.В. Парпан –УкрНДІгірліс; Я.П. Целень – об'єднання Львівліс ЕКОЛОГІЧНА CУКЦЕСІЯ ТРАВ'ЯНОГО ВКРИТТЯ НА ЗРУБАХ В РІВНИННИХ БУКОВИХ ЛІСАХ УКРАЇНИ Наведено систематичну і еколого-біологічну структуру трав'яного вкриття зрубів букових лісів Українського Опілля. Виділено і охарактеризовано етапи і стадії сукцесій та проаналізовано динаміку різних екологічних груп...»

«БІОТЕХНОЛОГІЯ УДК 631.862.1 М.Д. МЕЛЬНИЧУК, доктор біол. наук, професор В.М. БЕЛЬЧЕНКО, к. т. н., Інженерно-технологічний інститут «Біотехніка»; Б.М. ШЕЙКІН, Інженерно-технологічний інститут «Біотехніка»; В.С. ТАРГОНЯ, доктор с.-г. наук, В.В.ОВЕРЧЕНКО, кандидат с.-г. наук, Д.П. ГРОГУЛЕНКО, ТОВ НВЦ «Агробіотехнологія»; О. О. ПИЛИПЧУК, аспірантка, Національний університет біоресурсів і природокористування України E-mail: bulu32@yandex.ru ТЕХНІЧНА ЕНТОМОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА БІОПРЕПАРАТІВ ЗАХИСТУ...»

«УДК 339.137.2:338.439:663.35 ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ, ЦІНИ Й КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ СУНИЧНИХ ВИН А.Ю. Токар, кандидат сільськогосподарських наук О.Г. Мачушенко, старший викладач Н.С. Руда, аспірантка* Уманський національний університет садівництва В.І. Войцехівський, кандидат сільськогосподарських наук Національний університет біоресурсів і природокористування України Встановлено, що у формуванні ціни та конкурентоспроможності суничних вин важливу роль відіграє сорт суниці, з якого вони приготовлені....»

«УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ДЕРЖАВНИЙ НИКІТСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ САД УДК 581.412:581.524.342 (477.75) Подорожний Сергій Миколайович Пірогенні сукцесії кримськососнових лісів південного макросхилу Головного пасма Кримських гір 03.00.05 – ботаніка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Ялта – 1999 Дисертація є рукопис Робота виконана у відділі флори та рослинності Державного Никітського ботанічного саду УААН Науковий керівник: доктор біологічних наук,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»